РОЗВИТОК МЕХАНІЗМІВ БЮДЖЕТУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ В УМОВАХ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

 

Hrushovyi A.Y., master's degree University "Ukraine"

Annotation. The main scientific article is budgeting mechanism of banks’ financial activities in the context of international economic relations. The essence of financial planning of banking activity, as well as its role in the bank management system, is substantiated. The method of bank budgeting was considered. Recommendations for the implementation of modern automated information and analytical budgeting systems in the bank, used in foreign practice, are proposed. The procedure for forming the bank's financial plan is proposed, in particular, the first stage is the selection of the research object; the second stage is the calculation of the system of indicators for assessing the current financial condition of the bank; the third - identification of relevant indicators for assessing the current financial condition of the bank in terms of four groups of coefficients; the fourth - assessment of the effectiveness of financial planning of the bank's activities based on the assessment of the current financial state and financial potential of the bank, which can be carried out on the basis of regression analysis; fifth - determination of the bank's competitive strategy; sixth - forming the goals of the bank's activity at the strategic, tactical and operational levels, depending on its financial condition and the chosen competitive strategy; the seventh is the actual procedure of drawing up the bank's financial plan.

This will make it possible to improve the budgeting of the bank's financial activities, since with the help of budgeting it is possible not only to increase the income and reduce the expenses of the bank, but also to obtain an increase in economic efficiency indicators by improving the quality of the services provided and the degree of satisfaction of customers and bank employees.

Key words: budgeting, budget, banking activity, financial plan, nternational economic relations.

Постановка проблеми. В основі економічного розвитку будь-якої країни лежить ефективна банківська система. Саме банки виступають найважливішим джерелом інвестування фінансових ресурсів та пов’язані з усіма галузями економіки. Основна роль банків полягає в забезпеченні безперервного обігу капіталу, фінансовими ресурсами установ та підприємств, а також у здатності зберігати та накопичувати кошти в економіці держави. У сучасних умовах політичної та економічної нестабільності проблема комплексного дослідження сучасного стану банківської системи України та прогнозування тенденцій її розвитку набуває особливої актуальності. Українські банки, знижуючи ризики непередбачених витрат, отримують економію на витратах за рахунок координації всіх видів діяльності, а також визначають шляхи усунення проблем і перешкод, які виникають у

Вісник Університету «Україна», № 7 (34), 2023

процесі діяльності. Тому розгляд процедури формування фінансового плану банку дасть змогу вдосконалити бюджетування фінансової діяльності банку, оскільки за його допомогою можна не тільки збільшувати доходи і зменшувати витрати банку, але й отримувати зростання показників економічної ефективності шляхом підвищення якості наданих послуг та ступенем задоволення клієнтів та працівників банку.

Формулювання мети та завдань статті. Для розв’язання викладеної вище проблеми метою статті є комплексне дослідження теоретичних та методичних засад бюджетування в системі фінансового планування банку, а також розроблення основних напрямів його удосконалення. Відповідно до поставленої мети, основними завданнями дослідження є уточнення сутності фінансового планування банківської діяльності, а також його ролі у системі управління банком; понять "бюджетування” і "бюджет” стосовно банківської діяльності; формування та уточнення на сучасних засадах концепції методики банківського бюджетування; вдосконалення методики організації контролю за виконанням бюджетів різних рівнів управління в банку; розробка рекомендацій щодо впровадження в банку сучасних автоматизованих інформаційно-аналітичних систем з бюджетування, які використовуються у зарубіжній практиці.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Значний внесок у розвиток теоретико-методичних положень щодо фінансового планування і бюджетування діяльності суб’єктів господарювання було здійснено такими закордонними вченими, як І. Бланк, Р. Хілтон, М. Рахман та ін. Серед вітчизняних науковців можна виділити публікації В. Волохатої, Л. Зверук, М. Коваленко, О. Кузьміна, О. Мельника, Т. Неклюдової, Г. Партина, Я. Танчака та інших [1-9].

Виклад основного матеріалу дослідження. Фінансове планування має важливе практичне значення, оскільки воно полягає в детальному плануванні основної діяльності банку та його результатів, які отримують чітку кількісну оцінку. Фінансове планування - це частина загального процесу планування, що складається з таких етапів: 1) стратегічне планування розвитку банку стосовно визначення концепції його розвитку та формування стратегічних цілей; 2) тактичне планування щодо складання бізнес-планів; 3) оперативне планування стосовно встановлення конкретних завдань досягнення стратегічних і тактичних цілей.

У банківський практиці в Україні поняття "фінансове планування” пов’язують з оперативним (короткотерміновим) плануванням. У зарубіжній практиці оперативне фінансове планування визначають, зазвичай, поняттям "бюджетування”, що походить від англійського терміна "budgeting”. Сучасні науковці термін "оперативне фінансове планування” трактують як синонім поняття "бюджетування” [4, 8, 9].

За результатами проведеного аналізування літературних джерел зарубіжних і вітчизняних науковців стосовно сутності поняття "бюджет” було сформульовано його визначення з урахуванням специфіки банківської діяльності. Відтак, бюджет банку - це фінансовий документ, що відображає витрати коштів на реалізацію окремих фінансових операцій та надходження від них, а також визначає джерела формування доходів та витрат, фіксує фінансовий результат діяльності банку [6].

Дослідження існуючих у науковій літературі трактувань дозволяє віддати перевагу ширшому тлумаченню поняття "бюджетування”, згідно з яким воно є процесом складання оперативних фінансових планів, з одного боку, а з іншого управлінською технологією. Зокрема, науковці подають трактування бюджетування в банку як управлінської технології, котра поєднує процес оперативного фінансового планування, обліку та контролю операцій банку [1-4]. Процес бюджетування як частина системи фінансового планування банку, складається з таких етапів: 1) складання планового бюджету банку; 2) облік фактичного виконання бюджету; 3) контролювання та регулювання результатів виконання бюджету [4, 6, 7]. Визначення об’єктів є основою процесу бюджетування. З цією метою розглядають детальну класифікацію об’єктів бюджетування в банку, стосовно яких здійснюється планування, облік, контроль та аналіз виконання бюджетів, а саме: операції, бюджетні центри, філії, банк загалом.

Існують різні підходи до фінансового планування, які залежать від того, до якої групи належать операції банку (активні, пасивні чи розрахункові). Але в будь-якому разі, планування здійснюється за двома основними складовими - обсяг і ціна. Бюджетування потребує побудови такої організаційно-фінансової структури банку, що забезпечує формування бюджетних параметрів і контроль за самим бюджетним процесом. Це завдання полягає у створенні в банку фінансової структури, що є сукупністю сфер фінансової відповідальності, які є об’єктами бюджетування і поділені між структурними підрозділами банку.

Процес планового бюджетування складається з таких етапів: 1) визначення керівництвом основних напрямків діяльності банку; 2) підготовка бюджетними центрами власних бюджетів; 3) проведення керівництвом аналізу і перевірки пропозицій за бюджетами, наслідком яких є коригування бюджетними центрами своїх бюджетів згідно з рекомендаціями керівництва; 4) затвердження бюджетів [1-6]. Перший етап включає такі складові: а) визначення орієнтирів діяльності банку загалом; б) визначення планових значень макроекономічних показників

Вісник Університету «Україна», № 7 (34), 2023

(аналізування зовнішнього середовища); в) визначення орієнтирів за основними напрямами діяльності; г) визначення внутрішніх нормативів, зокрема щодо неопераційної діяльності.

Найважливішим етапом у процесі складання бюджету банку є підготовка бюджетними центрами банку планових бюджетів, до яких входять операційний бюджет, фінансовий бюджет та інвестиційний бюджет [2, 4, 5, 6]. Складовими операційного бюджету банку є Бюджет продуктів, Бюджет трансфертів, Кошторис адміністративних витрат та Бюджет доходів і витрат.

Необхідною умовою бюджетування в банку є впровадження трансфертного ціноутворення, що передбачає встановлення внутрішніх цін на фінансові ресурси, за якими вони будуть розподіля­тися між підприємствами задля забезпечення можливості планування та контролю фінансових результатів їхньої діяльності. За допомогою бюджету трансфертів у розрізі термінів формується план розміщення ресурсів для бюджетних центрів, що їх залучають, а також план залучення для тих, що їх розміщують. Бюджет трансфертів дає змогу створити в банку в межах фінансової структури центри прибутку, а не лише центри доходів та центри витрат, а також більш адекватно відобразити реальну роботу суб’єктів господарювання порівняно із середньоринковими показниками [25]. Операційні бюджети, які складають підприємства, сервіс-центри та центри управління, відрізняються один від одного. До складу операційних бюджетів сервіс- центрів і центрів управління включається лише кошти адміністративних витрат [4, 6].

З метою прийняття ефективних управлінських рішень вищому керівництву банку необхідно в режимі реального часу отримувати інформацію про фактичне виконання бюджету банку. Це забез­печується за допомогою впровадження управлінського обліку з метою накопичення, опрацювання та використання інформації щодо фактичного обліку виконання бюджету в розрізі фінансової структури банку.

Однією з основних проблем сучасної банківської практики є ефективне управління фінансовими ресурсами, оскільки кожен банк здійснює фінансове планування не на підставі єдиної загаль­ноприйнятої системи фінансового планування, а на основі формування індивідуального сприйняття дійсності, що призводить до відсутності комплексної, об’єктивної оцінки факторів зовнішнього і внутрішнього середовища діяльності банку та його потенційних фінансових можливостей.

Головним інструментом фінансового планування діяльності банку є фінансовий план. З теоретичного погляду, фінансовий план - це документ, у якому бюджет комерційного банку і план його портфеля активів, пасивів та послуг є логічно взаємопов’язаними елементами єдиної системи. У загальному вигляді фінансовий план банку - це баланс доходів та витрат від здійснення фінансової діяльності. Таким чином, формування фінансового плану банку включає розробку планів доходів та витрат, а також формування звіту про прибутки і збитки та прогнозування фінансових показників.

Кожен банк складає фінансовий план за власною встановленою методикою, яка не завжди є ефективною (на загальному рівні) і може не містити у складі сформованої системи показників саме основні (релевантні) показники, які характеризують діяльність банку.

Отже, з метою розвитку механізму фінансового планування банку пропонуємо впровадити процедуру формування фінансового плану банку, яка міститиме такі етапи.

Зокрема, першим етапом процесу формування фінансового плану банку є вибір об’єкта дослідження. Другим етапом процесу формування фінансового плану банку є розрахунок системи показників оцінювання поточного фінансового стану банку в розрізі таких груп коефіцієнтів: фінансової стійкості, ділової активності, ліквідності та рентабельності. Третім етапом процесу формування фінансового плану банку є ідентифікація релевантних показників оцінювання поточного фінансового стану банку в розрізі чотирьох груп коефіцієнтів. Четвертим етапом є оцінювання ефективності фінансового планування діяльності банку на основі оцінювання поточного фінансового стану та фінансового потенціалу банку, яке можна здійснювати на основі регресійного аналізу. П’ятим етапом є визначення конкурентної стратегії банку, зокрема, залежно від рівня конкурентних переваг застосовують такі конкурентні стратегії банківських установ як "регіональний лідер”, "накопичення” або "імітаційна поведінка”. Шостим етапом процесу формування фінансового плану банку є формування цілей діяльності банку на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях залежно від його фінансового стану та обраної конкурентної стратегії. Сьомим етапом є процедура складання фінансового плану банку. Загалом процес формування фінансового плану банку представляє собою сукупність стратегічного, тактичного та оперативного фінансових планів. Сутність восьмого етапу полягає у постійному моніторингу виконання фінансового плану, можливості його періодичного коригування, визначенні розмірів та причин відхилень фактичних показників від планових і прийняття відповідних управлінських рішень.

Як зазначалось, фінансове планування є основою фінансового управління банком, що дозволяє з урахуванням специфіки конкретного етапу розвитку організації визначити мету його діяльності та обґрунтувати можливі шляхи її досягнення, враховуючи наявні і

Вісник Університету «Україна», № 7 (34), 2023

потенційно можливі фінансові ресурси. Запропонований комплексний захід передбачає методичний підхід до процедури формування фінансового плану банку, який включає розробку бюджету банку та дозволяє шляхом усунення існуючих недоліків підвищити якість параметрів його структурних компонент та забезпечити відповідний рівень застосування цього інструменту на етапі реалізації конкурентної стратегії розвитку банку, що дасть змогу залучати нових клієнтів і забезпечить збільшення доходів.

Найважливішим етапом у процесі складання бюджету банку є підготовка бюджетними центрами банку планових бюджетів, до яких входять операційний бюджет, фінансовий бюджет та інвестиційний бюджет.

Складовими операційного бюджету банку є бюджет продуктів, бюджет трансфертів, кошти адміністративних витрат та бюджет доходів і витрат.

Для калькуляції собівартості банківських продуктів пропонується використання методу АВС (функціонально-вартісний аналіз). Результатом застосування методики АВС є точне визначення собівартості банківських продуктів і послуг через розрахунок вартості функцій щодо їх виробництва. У межах АВС вартість банківського продукту розраховується як сума витрат кожної ланки технологічного ланцюжка з його виробництва. Інформація про вартість кожної функції дає змогу виявити найвитратніші операції і здійснити оптимізацію неефективних функцій або реінжиніринг бізнес-процесів загалом.

Головною умовою ефективності процесу бюджетування є його контролювання. З метою удосконалення існуючих методів і способів, які базуються на механізмі управління за відхиленнями пропонується складати гнучкі бюджети. Особливістю гнучкого бюджету є відмінності в поведінці змінних та постійних доходів і витрат. Він є комплексним документом, що складається з декількох фіксованих бюджетів, кожен з яких відповідає певному обсягу операцій. Перевага його полягає в тому, що виникає можливість передбачити які обсяги операцій повинні бути здійснені для досягнення запланованого фінансового результату. З метою здійснення контролю за виконанням бюджету гнучкий бюджет розраховується, виходячи з фактичних обсягів банківських продуктів та планових цін на них. Саме це забезпечує співставність планових та фактичних даних.

Головне завдання бюджетного регламенту полягає у забезпеченні можливості контролю за процесом складання та виконання бюджетів різних видів та рівнів управління. Для цього необхідно описати організаційний регламент (визначити суб’єктів бюджетного процесу, розподілити між ними функції та посадові обов’язки та встановити порядок їх взаємодії на всіх етапах бюджетування); створити часовий регламент (визначити бюджетний період у банку, терміни підготовки бюджетів та терміни, коли здійснюється контроль за виконанням бюджетів за певний бюджетний період).

Комплексний фінансовий план розробляється на основі попередньо узгоджених між собою документів: фінансової моделі, плану руху капіталу, плану розробки та впровадження нових програм і проєктів, плану банківських операцій, бюджету і розрахунку прогнозних показників Слід зазначити, що ефективне фінансове планування і бюджетування повинно здійснюватися у двох напрямках.

Перший напрям - це розробка показників, нормативів, лімітів для банку загалом, а також із поділом за окремими видами банківських операцій. Другий напрям полягає у підготовці функціональних планів і бюджетів, тобто бюджетів окремих підрозділів банку. Отже, відділ банку, для якого може бути складений окремий бюджет і передбачений контроль за його виконанням, є бюджетним центром або центром відповідальності. На основі бюджетів всіх підрозділів складається зведений бюджет, фінансова модель та план робіт банку.

Зведений фінансовий план - це сукупність фінансових планів (планів робіт і бюджетів) усіх підрозділів банку. Стосовно централізації фінансового планування та участі окремих підрозділів у процесі складання та затвердження бюджетів, варто зазначити, що існує два протилежні підходи до вирішення цієї проблеми - розробка фінансового плану "згори донизу” і, відповідно, "знизу догори”.

Отже, існує значна кількість різноманітних методологічних підходів до процедури фінансового планування і бюджетування в комерційному банку. Тому важливе значення має вибір правильної моделі побудови та виконання фінансових планів. Формування, узгодження і підготовка комплексного фінансового плану до моменту затвердження керівництвом банку проходить у декілька етапів.

Перший - передбачає формування керівництвом основних напрямів політики банку, пріоритетів та програм, а також доведення їх до підрозділів та осіб, відповідальних за підготовку фінансових планів.

Другий етап - це збір, оцінка та зведення інформації, підготовка та узгодження вихідних даних (кошторисів і планів робіт) на рівні всіх підрозділів банку, зокрема: визначення планових обсягів і планового рівня прибутковості з усіх видів операцій; визначення планових лімітів видатків на утримання банку; визначення планових норм та витрат капіталу банку; обґрунтування впровадження нових програм і проєктів; формування планів руху капіталу; визначення дохідної частини бюджету (мінімальної та достатньої маржі); розрахунок податкових платежів і обов’язкових відрахувань.

Третій етап полягає у попередньому формуванні фінансового плану: підготовка фінансової моделі і плану банківських операцій;

Вісник Університету «Україна», № 7 (34), 2023

формування консолідованого бюджету банку та бюджетів підрозділів; попередній розрахунок прогнозних значень показників.

Четвертий - це документування шляхом формування фінансової моделі, планів руху капіталу, планів банківських операцій, планів нових програм та проєктів, бюджетів, прогнозних показників, а також складання пояснювальних записок до них. У випадку виникнення розбіжностей між підрозділами, підготовку даних для узгодження з правлінням здійснюють у кількох варіантах.

П’ятий - обговорення фінансової моделі і бюджету з вищим керівництвом, огляд і оцінка фінансового плану, переговори та координація планів з керівництвом, вироблення загальної думки, узагальнення та аналіз результатів обговорення.

Нарешті, завершальним етапом є безпосередня підготовка одного або декількох варіантів фінансового плану до затвердження керівництвом банку. Керівництво банку розглядає запропоновані варіанти фінансових планів, вибирає оптимальний і затверджує його. При цьому враховується інтерактивність, гнучкість плану, що дає змогу швидко та з мінімальними витратами переглядати окремі рішення і показники при зміні умов роботи банку. Після цього затверджені фінансові плани та бюджети доводяться до всіх підрозділів банку і слугують для них керівними орієнтирами.

З метою ефективного виконання фінансового плану всі підрозділи банку зобов’язані дотримуватися у своїй роботі затверджених фінансових показників. В кінці звітного періоду (місяця, кварталу, року) планово-аналітична служба банку готує звіт про виконання фінансового плану, у тому числі за підрозділами. Пакет документів у вигляді звіту про виконання фінансового плану банку з висновками та пропозиціями передається на розгляд керівництву банківської установи.

За результатами аналізування фактичного виконання планових показників керівництво приймає рішення щодо подальшої діяльності і, у разі необхідності, про коригування фінансових показників у майбутньому періоді з метою їх оптимізації в умовах невизначеності зовнішнього середовища роботи банку. Отже, фінансове та бюджетне планування е не лише невід’ємною частиною процесу планування, а також важливою частиною фінансового менеджменту, оскільки воно визначає цілий ряд оперативних параметрів для банку загалом і для його підрозділів зокрема, на підставі яких може здійснюватися щомісячна перевірка. Розбіжності фактичних показників із планованими є важливим сигналом того, що результати, включаючи і ризики, можуть відхилятися від допустимого та прийнятного рівня у бюджетному році.

Висновки. Таким чином, пропонуються такі напрями удосконалення бюджетування фінансової діяльності банку:

- розробка методичних документів для банку;

• розробка організаційного та часового регламентів організації бюджетного процесу банку;
• врахування основних циклів розвитку економіки і банківської системи;
• встановлення норм витрат з метою їх зниження, а відповідно зменшення собівартості банківських продуктів та послуг, в тому числі, в умовах міжнародних економічних відносин;
• ведення постійного моніторингу динаміки розміру не­розподіленого прибутку за видами бізнес-процесів;
• установлення квартальних контрольних точок у процесі бюджетування фінансової діяльності;
• визначення обґрунтованості бізнес-планів та бюджетів філій, яке може бути досягнуто за рахунок комплексного використання автоматизації технологічного процесу розробки плану фінансової діяльності банку.

Список використаної літератури

1. Коваленко М. О. Циклічність економічного розвитку України та депозитні ресурси банків у цих умовах / М. О. Коваленко // Бізнес Інформ. 2017. No 1. С. 199-204.
2.  Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. та ін. Бюджетування та оподаткування зовнішньоекономічної діяльності : навч. посіб. / О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник, Н. Я. Петришин, М. Є. Адамів, Ю. Л. Чиркова. Львів: Растр-7, 2020. - 266 с.
3.  Волохата В. Є. Нецінові методи в управлінні залученими ресурсами банку / В. Є. Волохата // Бізнес Інформ. 2017. No 1. С. 229­234.
4. Зверук Л. А., Боєва С. К. Концептуальні засади дослідження управління фінансовою стійкістю банківських установ / Л. А. Зверук, С. К. Боєва // Бізнес Інформ. 2017. No 3. С. 288-293.
5. Неклюдова Т. М. Сутність та принципи організації бюджетування у банку / Т. М. Неклюдова // Регіональна економіка. 2009. No 2. С. 103-112.
6. Ronald W. Hilton Managerial Accounting. NewYork: McGraw-Hill, Inc. 1991. P. 848.
7. Rahman M. S., Mangushev D. V. Research of Banking Services in the Sphere of Foreign Economie Activity // Business Inform. 2017. No 1. С. 211-217.
8. Партин Г. О. Організація та методика бюджетування діяльності банку. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Євроінтеграційний курс України: фінансовий вимір [зб. наук. пр.; у 2-х

ч.; відп. ред. М. І. Долішній]. Львів: НАН України. Ін-т регіональних досліджень. 2006. Вип. 3 (LIX). Ч. 2. С. 59-65.

Вісник Університету «Україна», № 7 (34), 2023

9. Танчак Я. А. Сучасний стан і реалії банківської системи України / Я. А. Танчак // Бізнес Інформ. 2017. No 8. С. 219-224.

References

1. Kovalenko M. O. (2017). Tsyklichnist' ekonomichnoho rozvytku Ukrayiny ta depozytni resursy bankiv utsykh umovakh. [Cyclicality of economic development of Ukraine and deposit resources of banks in these conditions]. Biznes Inform, No. 1, 199-204 (in Ukrainian).
2. Kuz'minO. Ye. & Mel'nyk O. H. (2010). Teoriya i praktyka byudzhetu va-nnya zovnishn'oekonomichnoyi diyal'nosti pidpryyemstva. [Theory and practice of budgeting of the foreign economic activity of the enterprise]: navch. posib. Lviv: Vydavnytstvo “Rastr-7”, 320p. (in Ukrainian).
3. Volokhata V. (2017). Netsinovi metody v upravlinni zaluchenymy res ursamy banku. [Non price method in the management of the bank’s involve d resources]. Biznes Inform, No. 1,229-234 (in Ukrainian).
4. Zveruk L.A. & Boyeva S. K. (2oi7). Kontseptual'ni zasady doslidzhennya upravlinnya finansovoy stiykistyu bankivs'kykh ustanov. [Conceptual foundations of the study of financial stability management of banking institutions]. Biznes Inform, No. 1,288-293 (in Ukrainian).
5. Neklyudova T. M. (2009). Sutnist' ta pryntsypy orhanizatsiyi byudzh etu-vannya u banku. [The essence and principles of budgeting organization in the bank]. Rehional'na ekonomika, No. 2, 103-112 (in Ukrainian).
6. Ronald, W. Hilton (1991). ManagerialAccounting. NewYork: McGraw-Hill, Inc. P. 848 (in English).
7. Rahman M. S. & Mangushev D. V. (2017). Research of Banking Services in the Sphere of Foreign Economic Activity. Business Inform, No. 1,211-217 (in English).
8. Partyn H. O. (2006) [Organization and budgeting methods of bank activity. Socio-economic research in the transition period. The European integration course of Ukraine: the financial dimension]. Yevrointehratsiynyy kurs Ukrayiny: finansovyy vymir [zb. nauk. prats'; u 2-kh ch.; vidp. red. M. I. Dolishniy]. Lviv: NAN Ukrayiny. In-t rehional'nykh doslidzhen'. Vyp. 3 (LIX). Ch. 2, 59-65 (in Ukrainian).
9. Tanchak Ya. A. (2017). Suchasnyy stan i realiyi bankivs'koyi systemy Ukrayiny. [Current state and realities of the banking system of Ukraine]. Biznes Inform, No. 8, 219-224 (in Ukrainian).