ІНВЕСТУВАННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

УДК: 330.322:338.432

ІНВЕСТУВАННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

htpps://doi.org/10.36994/2707-4110-2023-7-34-02

Захарчук Олександр Васильович, доктор економічних наук, професор, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки»

Кондратюк Вадим Вікторович, магістр, Університет «Україна»^[1]

Мета статті - проаналізувати та оцінити стан і перспективи інвестування розвитку сільського господарства в умовах нестабільності, викликаної різними чинниками.

Методика дослідження. У дослідженні використано методи: діалектичний, системний підхід, абстрактно-логічний, кореляційно- регресійний, монографічний, стратегічного планування, проєктного аналізу, метод табличного обчислення середньорічних темпів зростання, приросту та зниження капітальних інвестицій, SWOT- аналізу, табличний і графічний та прогнозування.

Результати дослідження. Досліджено стан інвестування розвитку сільського господарства. З’ясовано важливе значення інвестицій у сільському господарстві для усієї економіки держави. За результатами досліджень, здійснених за 2015-2022 рр. з використанням методів кореляційно-регресійного аналізу, установлено, що в умовах нестабільності капітальні інвестиції у сільське господарство були найважливішим чинником зростання не лише товарної продукції і прибутку в сільському господарстві, а й валового внутрішнього продукту держави. Проаналізовано динаміку інвестиційних процесів у сільському господарстві в умовах нестабільності. Визначено джерела фінансування капітальних інвестицій у сільському господарстві в умовах нестабільності. Проаналізовано інвестиційну активність різних груп агровиробників в умовах нестабільності, інвестування розвитку сільського господарства регіонів. Зроблено висновок щодо циклічного характеру інвестиційних процесів у агропродовольчих секторах економіки та їх інвестиційної привабливості. Досліджено ефективність капіталу в сільському господарстві в умовах циклічності інвестиційних процесів. З’ясовано, що аналогічно практиці членів ОЕСР та інших держав в Україні слід здійснювати заходи щодо формування

Вісник Університету «Україна», № 7 (34), 2023

сільськогосподарської політики, яка б забезпечувала необхідну підтримку і стимулювання інвестицій у сільське господарство.

Висновки. Стан інвестування визначає характер розвитку суспільства. Для досягнення позитивних динамічних зрушень в економіці та соціумі необхідна постійна активізація інвестиційного процесу в сільському господарстві. У статті наведено результати оцінок перспектив інвестування розвитку сільського господарства в умовах нестабільності, зокрема щодо очікуваних обсягів капітальних інвестицій у сільське господарство у 2022 р. та їх динаміки на період до 2030 р. Згідно з прогнозом до 2030 р. очікується, що після спаду в 2022 р. обсяги капітальних інвестицій на розвиток сільського господарства у наступні роки зростатимуть і за оптимістичним та реалістичним сценаріями складуть відповідно: 2025 р.- $1,9 і 1,6 млрд; 2030 р. - $6,0 і 5,0 мільярди.

Ключові слова: інвестиції, інвестування, розвиток, сільське господарство, інвестиційний процес, прогноз.

INVESTMENT IN THE DEVELOPMENT OF AGRICULTURE IN CONDITIONS OF INSTABILITY

Zakharchuk Olexandr, Doctor of Economics, Professor, Head of the Department of Investment and Logistics, National Research Center "Institute of Agrarian Economics"

Kondratyuk Vadim, мaster, University "Ukraine»

The purpose of the article is to analyze and evaluate the state and prospects of investing in the development of agriculture in conditions of instability caused by various factors.

Research methodology. The research used methods: dialectical, systemic approach, abstract-logical, correlation-regression, monographic, strategic planning, project analysis, tabular method of calculating average annual growth rates, increase and decrease of capital investments, SWOT analysis, tabular and graphical, and forecasting.

Research results. The state of investment in the development of agriculture was studied. The importance of investments in agriculture for the entire economy of the state has been clarified. According to the results of research carried out in 2015-2022 using methods of correlation and regression analysis, it was established that in conditions of instability, capital investments in agriculture were the most important factor in the growth of not only commodity products and profits in agriculture, but also the gross domestic product of the state . The dynamics of investment processes in agriculture in conditions of instability are analyzed. Sources of financing capital investments in agriculture in conditions of instability are identified. The investment activity of various groups of agro-producers in conditions of instability, investment in the development of agriculture in the regions is analyzed. A conclusion was made regarding the cyclic nature of investment processes in the agro-food sectors of the economy and their investment attractiveness. The effectiveness of capital in agriculture in the conditions of cyclical investment processes is studied. It has been found that similar to the practice of OECD members and other states in Ukraine, measures should be taken to form an agricultural policy that would provide the necessary support and stimulation of investments in agriculture.

Conclusions. The state of investment determines the nature of the development of society. In order to achieve positive dynamic changes in the economy and society, constant activation of the investment process in agriculture is necessary. The article provides the results of assessments of the prospects for investment in the development of agriculture in conditions of instability, in particular, regarding the expected volumes of capital investments in agriculture in 2022 and their dynamics for the period until 2030. According to the forecast until 2030, it is expected that after the recession in 2022 in the following years, the amount of capital investments for the development of agriculture will grow and, according to optimistic and realistic scenarios, will amount to: 2025 - $1.9 and 1.6 billion; 2030 - $6.0 and 5.0 billion.

Key words: investment, investment, development, agriculture, investment process, forecast.

Постановка проблеми. Економіка України тривалий час розвивається в умовах нестабільності, яка особливо поглибилася у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації і негативно впливає на інвестиційну діяльність в усіх секторах економіки. В умовах нестабільності особливо важливо не допускати інвестиційного спаду в сільському господарстві.

Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в сучасних умовах значною мірою визначається широким використанням у виробництві вітчизняних і світових досягнень науково-технічного прогресу, стратегічна роль в якому належить інноваційно-інвестиційній діяльності. Сутність інвестиційної діяльності в аграрному секторі економіки полягає у розробці і впровадженні в аграрне виробництво прогресивних методів ведення господарства, в основі яких лежать методи ефективного виробництва продукції, застосуванні нового покоління техніки, використанні нової кадрової політики з врахуванням накопиченого наукового та інноваційного потенціалу. Результатом впровадження інвестицій є збільшення обсягів реалізації продукції, зниження її собівартості, продукції, зростання капіталооснащенності виробництва та продуктивності праці, підвищення рентабельності роботи й інших виробничо-фінансових показників діяльності

Вісник Університету «Україна», № 7 (34), 2023

сільськогосподарських підприємств та соціально-економічного розвитку сільських територій. На сьогодні саме інвестиційна діяльність є фундаментом стабільного й ефективного економічного зростання як окремо взятої галузі, так і країни загалом. Все це робить обрану тему актуальною для дослідження.

Вихідні передумови. Теоретичні та практичні питання інвестиційного розвитку сільського господарства набули широкого висвітлення в межах економічної науки. Українські вчені досліджували аспекти інвестування розвитку сільського господарства, зокрема: інвестиційному забезпеченню розвитку сільського господарства - Ю. О. Лупенко, О. В. Захарчук [1], Н. П. Резнік, А. М. Слободяник, В. О. Котляров [2], М. І. Кісіль [3, 4], Н. А. Мамонтова [5], інноваційних інвестицій - В. Ільчук, Т. Шпомер [6], О. Шубравська [7], регіонального інвестування - Н. І. Мезенцева, І. М. Мороз [8], інвестиційної методології - Н. П. Резнік [9]. Окремі аспекти стану і перспектив інвестування розвитку сільського господарства вивчали О. В. Захарчук, М. І. Кісіль, В. В. Нечитайло [10]. Проте аспекти цієї теми для умов нестабільності досліджені недостатньо, що не сприяє формуванню механізмів забезпечення його сталості та управління ним, зниженню ризиків, підвищенню ефективності, а також посиленню позитивного впливу агроінвестицій на продовольчу безпеку держави, нарощування експортного потенціалу і розвитку усієї економіки.

Разом з тим до тепер невирішеною залишається низка актуальних питань організаційно-економічного плану щодо інвестиційного забезпечення аграрних підприємств в умовах нестабільності.

Метою статті є проаналізувати та оцінити стан і перспективи інвестування розвитку сільського господарства в умовах нестабільності, викликаної різними чинниками.

Виклад методики і результатів дослідження. Характер інвестиційного розвитку сільського господарства України тривалий час визначають не внутрішні, а зовнішні чинники, які й зумовлюють нестабільність. Через це динаміка капітальних інвестицій у сільське господарства теж нестала. Так, фінансова криза 2008 р. уже в наступному 2009 р. спричинила подвійний спад інвестицій у сільське господарство. З подоланням наслідків фінансової кризи інвестори частково використали відкладені інвестиції, що зумовило ефект післякризового сплеску капітальних інвестицій. Завдяки цьому їх обсяги у 2011 р. до попереднього року зросли на 39,4%,

У наступних 2012-2015 рр., несприятливих через політичну кризу в державі та військову агресію Російської Федерації проти України, обсяги вкладень у сільське господарство незначно змінювалися в межах 32-41 млрд грн. Коли ж після певної стабілізації військової ситуації на Донбасі діяльність національних інвесторів відновилася, капітальні інвестиції у сільське господарство в 2016-2017 рр. у співставному вимірі зросли відповідно на 47,6 і 31,4%. Але вже в наступному 2018 р. очікування інвесторів погіршилися, темп зростання капітальних інвестицій до попереднього року становив лише 7,4%, у 2019 р. вони взагалі скоротилися, а в 2020 р. інвестиційний спад переріс у кризу. За експертними оцінками ННЦ «Інститут аграрної економіки», капітальні інвестиції у сільське господарство України в 2021 р., дані щодо яких Держстатом України не оприлюднено, орієнтовно становлять 62 млрд грн, що на 23,5% більше проти попереднього 2020 року, рис. 1.

Інвестиційна активність у сільському господарстві в 2010-2021 рр. загалом була низькою і несталою, середньорічний темп проросту капітальних інвестицій склав лише 11,5%, або 2,8 млрд грн у цінах 2020 р. Пікові значення капітальних інвестицій у сільське

Вісник Університету «Україна», № 7 (34), 2023

господарство, які були досягнуті в 2012-2013 рр., 2017-2018 рр. і 2021 р. не перевищували $2,3-2,4 млрд, а на спаді в 2010 і 2015 рр. - до $1,3 млрд. Якби не кризові для інвестицій періоди 2013-2015 і 2019-2020 рр., обсяги капітальних інвестицій у сільське господарство в цінах 2020 р. зростали б у середньому на 11 млрд грн у рік. Чинники несталості, які через різні кризові явища виникали у період 2010-2021 рр., спричиняли втрату капітальних інвестицій на розвиток сільського господарства України в обсягах від 0,5 до $1 млрд за рік.

Дослідженнями структури джерел фінансування капітальних інвестицій у сільському господарстві в умовах нестабільності з’ясовано, що можливості сільськогосподарських підприємств залучати додаткові джерела для їх фінансування вкрай обмежені,

Негативною особливістю інвестиційного процесу в національному сільському господарстві в умовах його нестабільності й обмеженості джерел фінансування стало зменшення участі в ньому малого агробізнесу, табл. 2. Якщо частка малих підприємств у загальному обсязі капітальних інвестицій в 2016 р. становила 44,3%, то у 2017 р. - 42,9%, 2018 - 37,6, 2019 р. - 32,5, а в 2020 р. - 31,8%. За
цей період особливо різко скоротилася частка інвестицій мікропідприємств (з 12,1 до 1,4%). І навпаки, відповідна частка великих й середніх сільськогосподарських підприємств зросла. Зниження рівня інвестиційної активності малих підприємств у сільському господарстві було зумовлено погіршенням умов їх економічної діяльності, скороченням обсягів державної підтримки, зменшенням власних і залучених джерел фінансування інвестицій. Переважну частину виробленої продукції малі підприємства реалізують ринковим посередникам за порівняно нижчими цінами. У них вищі ризики втрати продукції й майна внаслідок рейдерських захоплень, менші можливості кредитування й отримання державної підтримки.

Підтримка і стимулювання інвестиційної діяльності суб’єктів малого агробізнесу в умовах нестабільності має бути одним з найважливіших завдань сільськогосподарської політики держави. Така підтримка особливо важлива під час війни. II слід здійснювати шляхом часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, особливо для малих агровиробників, кредитної підтримки інвестиційних проектів малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників у розмірі 50-70%

кредитної ставки уповноваженого комерційного банку та через інші економічні й фінансові механізми та організаційні заходи.

Динаміка структури фінансового результату діяльності сільськогосподарських підприємств різних розмірів за 2010-2021 рр. відображає протиріччя між змінами частки великих господарств у загальних обсягах капітальних інвестицій і зменшенням їх частки у фінансовому результаті. Так, якщо частка великих підприємств у загальних капітальних інвестиціях по сільському господарству за цей період зросла, то фінансового результату, навпаки, суттєво зменшилася,

По середніх і малих, особливо мікропідприємствах, в аналізованому періоді спостерігається протилежна за характером тенденція змін зазначених показників. По них частка капітальних

інвестицій зменшується, а по фінансового результату, навпаки, зростає. Тобто, порівняно з великим агробізнесом малий реалізовує інвестиційні проекти з порівняно коротшими строками окупності. Вірогідними причинами, які породжують подібні нетипові структурні зрушення                     в інвестиціях                    і фінансових результатах                                       великих

агроформувань, можуть бути приховування доходів, спрямування їх потенційних вигод у посередницькі структури, зменшення прибутків або і збитковість державних корпорацій, реалізація великих інвестиційних проектів з тривалими строками окупності тощо.

Досягнення сталого інвестиційного розвитку потребує подолання чинників, що продукують нестабільність, та здійснення комплексу інвестиційно спрямованих заходів державного значення на основі дієвої аграрної політики. Проте нинішній стан реалізації такої політики в Україні більше вказує на її відсутність, ніж наявність. Практика формування сільськогосподарської політики розвинених країн показує, що її доцільно здійснювати не лише шляхом використання коштів бюджету, а й інших економічних та організаційних механізмів. Наприклад, підтримка товаровиробників у країнах-членах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) розпочинається із заходів, спрямованих на забезпечення перевищення цін на реалізовану товаровиробниками сільськогосподарську продукцію над вхідними цінами на їх виробничі ресурси. При цьому випуск продукції і спожиті ресурси оцінюються в цінах світових ринків. В абсолютній більшості держав світу співвідношення між вихідними і вхідними цінами сільськогосподарських виробників на продукцію і ресурси, як і частка їх підтримки, нині більше одиниці, що дозволяє виробникам формувати власні джерела фінансування інвестицій на розширене відтворення капіталу, і лише в Україні це співвідношення мінімальне або й незадовільне, табл. 4. Якщо перевищення доходів сільськогосподарських виробників від реалізації продукції, оціненої у світових цінах, над спожитими ресурсами в таких же цінах у країнах ОЕСР в середньому за 2000-2020 рр. становило 20,8%, ЄС - 22,7, то в Україні - лише 1,4%. Експортні ціни збіжжя з України нині майже на 10% нижчі за середньосвітові.

При існуючих економічних відносинах левова частка чистих доходів від реалізації сільськогосподарської продукції сільськогосподарських виробників через ціновий механізм перетікає в посередницькі структури, зокрема експортоорієнтовані транснаціональні компанії, що звужує можливості формувати джерела фінансування інвестицій. У цих умовах агровиробники намагаються досягати окупності витрат шляхом збереження порівняно низьких рівнів оплати праці працівників і ставок орендної плати за використовувані земельні ділянки громадян, які й несуть основний тягар викривлених

економічних відносин. В умовах війни цінові розриви в економічних відносинах посилилися. При світовій ціні пшениці в $340/т, її закупівельна в портах України - 220, а у товаровиробників - $140/т. Подібна цінова практика на ринках аграрної продукції, яка в Україні має масове поширення, не відповідає ні цілям розвитку сільського господарства, ні національній безпеці, а тому потребує виправлення.

Передбачені в державному бюджеті на 2022 р. 8,0 млрд. грн, а реально 4,6 млрд грн на підтримку аграріїв недостатні. З огляду на світову практику такий рівень державної підтримки сільського господарства в Україні ($14 на 1га угідь) не має суттєвого значення. У разі подальшого збереження такого стану, посилюватимуться існуючі та виникатимуть нові загрози для економіки і соціуму держави.

У зв’язку із зазначеним, в Україні аналогічно практиці членів ОЕСР та інших держав слід здійснювати заходи щодо формування сільськогосподарської політики, яка б забезпечувала необхідну підтримку і стимулювання інвестицій у сільське господарство. Сільськогосподарська політика має бути спрямованою не на підтримку існуючого стану, а на інвестиційний розвиток. Це положення необхідно закріпити в національному законодавстві. Національну стратегію економічного розвитку і державну стратегію регіонального розвитку доцільно доповнити положеннями щодо сільськогосподарської політики, інвестиційного забезпечення і його пріоритетів, системи моніторингу та індикаторів. Мета цієї політики має полягати не в стільки в нарощуванні бюджетних коштів на підтримку сільського господарства, скільки в забезпеченні зростання притоку доходів господарюючих суб’єктів. Формування дієвої сільськогосподарської політики і надання їй інвестиційно спрямованого характеру слід розглядатися одним з найважливіших завдань державної аграрної політики в умовах нестабільності.

Також, при формуванні національної сільськогосподарської політики слід ураховувати, що незважаючи на складність і недостатньо сприятливі умови, тренд динаміки капітальних інвестицій у сільське господарство довготривалому періоді мав висхідний характер. Таким його слід очікувати й на перспективу. Виходячи з цього, а також ураховуючи зростаючий світовий і національний попит на агропродовольчу продукцію і певні позитивні зрушення в динаміці капітальних інвестицій за 2021 р., у попередньо зробленому в січні місяці 2022 р. їх прогнозі було з’ясовано, що в цінах попереднього року вони могли б скласти 72 млрд грн. Проте ризики війни докорінно змінили інвестиційну ситуацію. За оптимістичним і реалістичним сценаріями прогнозних передбачень з'ясовано, що капітальні інвестиції у сільське господарство України в 2022 р. до попереднього року можуть скласти відповідно в межах 40 і 32 відсотки. При цьому їх вартість у 2022 р. у цінах, які складаються, може становити: за оптимістичним - 25 млрд грн, або $0,9 млрд; за реалістичним - 21 млрд грн або 0,8 млрд грн., табл. 5.

Відповідно до реалістичного сценарію прогнозу, на інвестування розвитку сільського господарства в 2023-2030 рр. будуть впливати чинники нестабільності та інвестиційні ризики, послаблення яких значною мірою буде залежати від перебігу війни, можливостей її завершення та зменшення або й повного усунення частини інших ризиків. Слід очікувати, що в 2024-2025 р. інвестиційні ризики, пов’язані з війною, суттєво послабляться. Більшість інших негативних інвестиційних чинників, які мали місце до 2022 р., можуть зберегтися.

Інвестиційну діяльність також будуть стримувати низький внутрішній попит і труднощі з експортом, різке подорожчання ресурсів, політична нестабільність, чергові вибори, корупція, недостатні обсяги державної підтримки товаровиробників, високі кредитні ставки та інші чинники. В умовах функціонування повного ринку земель частина інвестиційних ресурсів агробізнесу буде відволікатися на придбання земельних ділянок. Залишатимуться ризики інвестування, недостатні механізми захисту капіталу і вплив великого агробізнесу на прийняття рішень щодо використання бюджетних коштів. Можлива непрозорість розподілу коштів бюджету стримуватиме інвестиційну підтримку малого та середнього агробізнесу. На період нестабільності не слід розраховувати також на значне залучення у сільське господарство іноземних інвестицій та ресурсів фондових ринків. Вірогідно, що нижня точка інвестиційного спаду припаде на 2022-2023 рр.

Висновки. Інвестиціям у сільське господарство сприятимуть: пріоритетність сільського господарства в інвестиційному циклі Саймона

Кузнеця, можливе зменшення воєнних ризиків, ефект післякризового «сплеску» інвестицій, посилення міжнародної підтримки безпеки України, зменшення загроз пандемії COVID-19, зростання цін на основні види агропродовольчого експорту тощо.

В умовах нестабільності найбільш важливо забезпечувати потреби агровиробників у інвестиційних кредитах комерційних банків. При забезпеченні 20-25% загального обсягу капітальних інвестицій потреба в інвестиційних кредитах на 2023 р. за реалістичним сценарієм прогнозу становитиме 5-6 млрд грн, 2025 р. - 10-11, а в 2030 рр. - 27­34 млрд грн. Проте ставки відсотків по кредитах перевищують норму рентабельності більшості інвестиційних проектів, тому з огляду на окупність їх реалізація стає недоцільною. У зв’язку з цим для зазначених інвестиційних потреб агробізнесу, особливо малого, доцільно поступово збільшити наповнення державної програми «Доступні кредити 5-7-9» або інших спеціальних програм, по яких буде передбачатися його кредитна підтримка.

Характер інвестиційного розвитку сільського господарства в умовах нестабільності значною мірою буде залежати від усунення ризиків війни, створення сприятливого інвестиційного клімату для приватних інвестицій, запровадження відповідальних інвестицій з дотриманням принципів інклюзивності у підходах до збалансування економічних взаємовідносин між учасниками інвестиційних проектів та на основі показників ефективності капіталу.

Список літературних джерел

1. Лупенко Ю. О., Захарчук О. В. Інвестиційне забезпечення інноваційного розвитку сільського господарства України. Економіка АПК. 2018. № 11. С. 9-18.
2. Резнік Н. П., Слободяник А. М., Котляров В. О. Інвестиційне забезпечення конкурентоспроможності агропромислових формувань : монографія. Київ : ДП "Вид. дім "Персонал”, 2018. 344 с.
3. Кісіль М. І. Інвестиційне забезпечення розвитку сільського господарства України в стратегічній перспективі. Вісник аграрної науки. 2018. № 1. С. 78-82.
4. Кісіль М. І. Макроекономічний інвестиційний процес у сільському господарстві України. Економіка АПК. 2021. № 9. С. 19 - 30.
5. Мамонтова Н. А. Удосконалення механізму інвестиційного забезпечення розвитку сільського господарства України. Серія: Економіка : науковий журнал. Острог : Вид-во НУ «ОА», вересень 2017. № 6(34). С. 8-13.
6. Ільчук В., Шпомер Т. Інноваційно-інвестиційна діяльність АПК: сучасний стан і проблеми розвитку. Agricultural and Resource Economics. 2017. Vol. 3. № 1. Р. 108-118. URL : http://www.are- journal.com.