Головна - - Вісник №7 (34), 2023 - ПРОБЛЕМИ ПОБУДОВИ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНСЬКИХ КОМПАНІЯХ

ПРОБЛЕМИ ПОБУДОВИ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНСЬКИХ КОМПАНІЯХ

htpps://doi.org/10.36994/2707-4110-2023-7-34-05

Г.О. Кришталь, Навчально-науковий Інститут управління, економіки та бізнесу, "ВНЗ "Міжрегіональна Академія управління персоналом”, м. Київ, Україна

О.В. Цімошинська, Навчально-науковий Інститут управління, економіки та бізнесу, "ВНЗ "Міжрегіональна Академія управління персоналом”, м. Київ, Україна^{^[1]}

Метою статті - дослідження, обґрунтування та розкриття проблеми побудови системи корпоративного управління в українських компаніях.

Методи. Теоретичним та методологічним базисом проведення наукового вивчення є системний підхід і діалектичний метод пізнання щодо дослідження проблем побудови ефективної системи корпоративного управління в українських компаніях, ґрунтовні наукові праці дослідників із питань корпоративного управління. У процесі дослідження використано бібліографічний метод (вивчення літературних джерел щодо теми дослідження); метод асоціацій та аналогій (для запропонованих нових ідеї та пропозицій) тощо.

Результати дослідження. В результаті дослідження було відмічені основні перешкоди на шляху впровадження ефективної системи корпоративного управління: світогляд менеджерів компанії; не налагоджена система звітності, в результаті чого діяльність менеджерів націлена на отримання короткострокової персональної вигоди, а не на розробку планів довгострокового стратегічного розвитку компанії; більшість керівників продовжують дотримуватися традицій владного централізованого керівництва, з традиційним стилем управління; компанії багато часу приділяють створенню ради директорів, забуваючи, що у відриві від інфраструктури вони працюють.

Перспективи. Наступні дослідження будуть спрямовані на вивчення міжнародного досвіду побудови системи корпоративного управління.

Ключові слова: корпоративне управління, компанії, проблеми управління, проблеми побудови.

PROBLEMS OF BUILDING AN EFFECTIVE CORPORATE MANAGEMENT SYSTEM IN UKRAINIAN COMPANIES

Halyna Kryshtal, Educational Institute of Management, Economy and Finance, University "Interregional Academy of Personnel Management”, Kyiv, Ukraine

Oksana Tsimoshynska, Educational Institute of Management, Economy and Finance, University "Interregional Academy of Personnel Management”, Kyiv, Ukraine

The purpose of the article is research, substantiation and disclosure of the problem of building a corporate governance system in Ukrainian companies.

Methods. The theoretical and methodological basis of conducting a scientific study is a systematic approach and a dialectical method of knowledge regarding the study of the problems of building an effective corporate governance system in Ukrainian companies, thorough scientific works of researchers on corporate governance issues. In the research process, the bibliographic method was used (the study of literary sources related to the research topic); the method of associations and analogies (for proposed new ideas and proposals), etc.

Research results. As a result of the study, the main obstacles to the implementation of an effective corporate management system were noted: the worldview of the company's managers; the reporting system is not established, as a result of which the activities of managers are aimed at obtaining short-term personal benefits, and not at the development of plans for the company's long-term strategic development; most managers continue to adhere to the traditions of powerful centralized leadership, with a traditional management style; companies devote a lot of time to the creation of the board of directors, forgetting that they work in isolation from the infrastructure.

Prospects. The following studies will be aimed at studying the international experience of building a corporate governance system.

Key words: corporate management, companies, management problems, construction problems.

Постановка проблеми. Адекватна та ефективна система корпоративного управління дуже часто розглядається як найважливіша складова комплексної підтримки, спрямована на надання радам директорів і керівництву компаній співробітництва в пошуках відповідей

Вісник Університету «Україна», № 7 (34), 2023

на питання в даній області та забезпечення довгострокової стійкої вартості для акціонерів та зацікавлених сторін.

Система корпоративного управління дозволяє укріпити довіру до ринків капіталу, що набуває особливу значимість, якщо прийняти до уваги прогнозовані темпи зростання нових і розвиваються економік, наприклад, економік країни, вхідних в Асоціацію держав Юго-Східної Азії.

Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що поняття корпоративного управління охоплює комплекс відносин між менеджментом компанії, радою директорів, акціонерами/власниками та іншими зацікавленими особами. Корпоративне управління визначає механізми, за допомогою яких власники компанії здійснюють контроль над керівництвом з метою максимізації прибутку та вартості компанії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний вклад у теоретичне обґрунтування корпоративного управління, а також у вивчення основних моделей корпоративного управління внесли такі вчені, як С. Пішпек, С. Турнбулла, І. Храбова, О. Поважний, В. Євтушевський, Р. Капелюшніков, Д. Задихайло, Г. Козаченко, Н.Карачина, О. Кузьміна та ін. Зарубіжний досвід в області корпоративного управління відображений в працях І. Ансоффа, Ф. Лопез, Т. Пітерса, Д. Кея, А. Сильберстона, А. Шлейфера та інших зарубіжних дослідників цієї проблеми. Враховуючи актуальність зазначеної тематики, виникає необхідність у поглибленні наукових досліджень у сфері корпоративного управління, а саме в частині кодексів корпоративного управління.

Питанням різних аспектів корпоративного менеджменту та функціонування корпоративних утворень присвячено значна кількість монографій, статей у наукових збірниках та журналах, публікацій у періодичній пресі. Вивчення опублікованих робіт свідчить про ослаблення уваги до системного дослідження корпоративного менеджменту, необхідність органічного поєднання теоретико- економічного дослідження з аналізом, що дозволяє дати всебічне відображення природи корпорації, відмінних рис розвитку, ролі цієї інституції в соціально-економічній трансформації країни, у становленні соціально орієнтованої змішаної економіки.

Разом з тим слід відмітити недостатність досліджень теоретико- методичних положень щодо корпоративного управління, етапів корпоративного управління та висвітлення проблем з якими стикаються українські компанії при впровадженні системи корпоративного управління.

Метою статті є дослідження, обґрунтування та розкриття проблеми побудови системи корпоративного управління в українських компаніях.

Виклад основних результатів дослідження. Єдиної моделі корпоративного управління, яка працює у всіх компаніях, немає. В той же час існують визначені стандарти, застосовні в самих різних правових, політичних та економічних контекстах. Консультативна група організацій співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 1999 році сформулювала комплекс основних принципів корпоративного управління: справедливість, чесність і підзвітність.

Внутрішнє корпоративне управління передбачає кілька етапів:

розділення стратегічного та оперативного керівництва. Передача функцій управління бізнесом від власника до менеджменту дозволяє власнику сфокусуватися на більш масштабних стратегічних завданнях розвитку свого бізнесу;
організація роботи ради директорів і менеджменту. Ефективна

система корпоративного управління забезпечує налаштування

мотивації членів ради директорів або топ-менеджерів компанії на збереження інтересів власників бізнесу. Як правило, загальний фінансовий результат компанії серйозно страждає від дисбалансу інтересів зі сторони менеджменту, так як кожен окремий менеджер відповідає лише за свою сферу діяльності компанії, не бачачи загальної картини [1; 2];

введення фінансової і управлінської прозорості. Побудована

за міжнародними стандартами система оперативної звітності дозволяє компанії «передбачити» фінансовий результат до закінчення

фінансового року і вчасно прийняти необхідні рішення для досягнення кращого результату. При відсутності міжнародної звітності менеджмент компанії працює практично не опираючись на розрахункові дані, а власник в результаті бачить абсолютно неочікуваний результат роботи компанії за рік [3];

визначення факторів, які впливають на вартість компанії. Менеджери компанії повинні думати як власники, для цього їх визнання необхідно пов'язувати з їх діями, що сприяють створенню вартості. Вартісні фактори вимірюються за допомогою ключових показників ефективності, до яких відносяться, наприклад, рівень завантаження виробничих потужностей, коефіцієнт утримання клієнтів, валовий прибуток, складські витримки, витрати на доставку і т.д [4]. Мотивація окремих працівників повинна бути прив'язана до ключових показників ефективності, за досягнення яких вони відповідають [5; 6].

Основна проблема побудови системи корпоративного управління полягає в тому, що рішення дефакто приймаються корпоративним центром кожної окремої компанії, власниками бізнесу та менеджментом компанії, а де-юре - органами управління активів компанії.

Вісник Університету «Україна», № 7 (34), 2023

Для частини активів бізнесу, яким володіє управляюча компанія мажоритарним пакетом корпоративних прав, бізнес має право легітимно ухвалювати рішення в органах управління активів, а корпоративний центр управління компанії не має таких прав.

Погіршує ситуацію і те, що поняття "управляюча компанія" в українському законодавстві відсутнє взагалі.

Основними перешкодами впровадження ефективної системи корпоративного управління є такі:

у світогляді менеджерів компанії міцно засіло переконання, що треба заробляти гроші для себе. В результаті вони здійснюють угоди переважно у своїх інтересах та не прагнуть впровадити в компаніях ефективні методи корпоративного управління;
не налагоджено систему звітності. Менеджерам важко звикнути до необхідності звітувати перед керівництвом компанії. їхня діяльність зазвичай націлена на отримання короткострокової персональної вигоди, а не на розробку планів довгострокового стратегічного розвитку, неможливого без складної та дорогої реструктуризації;
найбільш яскравою, перепоною є те, що більшість керівників продовжують дотримуватися традицій владного централізованого керівництва. Традиційний стиль управління — це крики, накази, покарання... Тільки у такому ракурсі керівники почуваються «у своїй тарілці». Багатьом важко зрозуміти, чому вигідно враховувати інтереси клієнтів, співробітників компанії, бізнес-партнерів;
компанії багато часу приділяють створенню ради директорів, забуваючи, що у відриві від інфраструктури вони працюють. Рада директорів ухвалює збалансовані рішення, але в компанії вони не діють. Часто можна спостерігати таку картину: компанія створила раду директорів і очікує, що завтра все само собою налагодиться, конфлікти вирішяться. Цього практично ніколи не відбувається. Власники компаній мають бути готові до того, що запровадження корпоративного управління - це комплексний проект, який вимагає значної підготовки фахівців та комплексного підходу під час реалізації.

Слабко задіяно принцип залучення незалежних директорів, дуже мало уваги приділяється такій посаді, як корпоративний секретар. Корпоративний секретар повинен відповідати за організацію виконання процедур, передбачених системою корпоративного управління для захисту інтересів усіх заінтересованих груп.

Він має здійснювати комунікації всередині системи, взаємодіяти з головою та членами ради директорів, менеджментом компанії, відповідати за підготовку інформації для ради директорів.

При розробці системи корпоративного управління необхідно вирішити три основні завдання:

Побудова трафіку руху інформації, що дозволяє трансформувати рішення, прийняті управляючою компанією, власниками бізнесу та менеджментом управляючої компанії, для вирішення легітимних органів управління активами;
Розподіл повноважень між управляючою компанією та власниками бізнесу, а також усередині корпоративного центру;
Розробка установчих та внутрішніх документів компаній (починаючи з Корпоративного центру та закінчуючи Активами), які забезпечать виконання вищезазначених завдань.

Існує очевидний взаємозв'язок між бізнесом та суспільством, посиленням нормативно-правового регулювання та посиленням активності акціонерів, причому останні є далеко не єдиною групою осіб, зацікавлених у високих результатах діяльності підприємств. Інші сторони, до яких входять політики, менеджери, персонал, регулятори фінансових ринків і представники громадськості, також дуже зацікавлені в тому, щоб результатом діяльності великих компаній стало створення вартості в довгостроковій перспективі для всіх зацікавлених сторін.

Центральну роль у виборі прийнятних практик та визначенні корпоративної поведінки грають кодекси корпоративного управління компаніями.

Принципи корпоративного управління ОЕСР дають країнам можливість розробки власних кодексів та інструментів корпоративного управління приймати та застосовувати кодекси та інструменти, які були розроблені за результатами аналізу та порівняння загальноприйнятих правил.

Однак лише кодексів і просто механізмів їхнього дотримання явно недостатньо. Головним тут є бажання компаній спрямовувати та виховувати таку корпоративну поведінку, яка буде сприяти просуванню ефективної практики корпоративного управління та підтримувати її.

Позиція керівництва, безумовно, також має величезне значення, але зрештою саме працівники втілюють у життя те, що написано в кодексі, і роблять його практично корисним інструментом.

Результати проведеного нами дослідження виявляться корисними для регулюючих та законодавчих органів, інвесторів та агентств розвитку та надання допомоги у процесі оцінки та порівняльного аналізу вимог у галузі корпоративного управління. Дане дослідження допоможе урядам та регуляторам, зацікавленим у впровадженні ефективних методів корпоративного управління, ідентифікувати існуючі недоліки, вивчити інструменти та принципи, що використовуються країнами - лідерами у конкретних галузях корпоративного управління, та успішно перейняти їх.

Вісник Університету «Україна», № 7 (34), 2023

Як серйозні недоліки часто вказуються проблеми з виконанням радою директорів своїх функцій та дотриманням етичних цінностей, проблеми з дотриманням принципу різноманіття в раді директорів та залученням до ради директорів осіб, які мають необхідні навички, а також проблеми з дотриманням принципу незалежності, впровадженням структури винагороди та системи управління ризиками та забезпеченням достовірності фінансової звітності.

Регулюючі органи постійно шукають способи вдосконалення не лише самих вимог, а й рівня сприяння з боку компаній у частині їх впровадження (іншими словами, дотримуються підходу «пріоритет змісту над формою»). Все частіше з боку директорів компаній звучить побажання зробити так, щоб вимоги в галузі корпоративного управління були чіткішими та зрозумілішими. Це суттєво полегшило б їм життя, оскільки багато хто з них є членами рад директорів компаній, які працюють у різних юрисдикціях.

Висновки. Слід зазначити, що основними перешкодами впровадження ефективної системи корпоративного управління можна виділити наступне: у світогляді менеджерів компанії міцно засіло переконання, що треба заробляти гроші для себе, тому такі менеджери здійснюють угоди переважно у своїх інтересах та не прагнуть впровадити в компаніях ефективні методи корпоративного управління.

Другою проблемою побудови ефективної системи корпоративного управляння в компаній можна відмітити не налагоджену систему звітності, в результаті чого діяльність менеджерів націлена на отримання короткострокової персональної вигоди, а не на розробку планів довгострокового стратегічного розвитку, неможливого без складної та дорогої реструктуризації.

Третьою проблемою побудови ефективної системи

корпоративного управляння в компаній нами було зазначено що більшість керівників продовжують дотримуватися традицій владного централізованого керівництва, з традиційним стилем управління.

І останньою вагомою проблемою побудови ефективної системи корпоративного управляння в компаніях було відмічено, що компанії багато часу приділяють створенню ради директорів, забуваючи, що у відриві від інфраструктури вони працюють. В результаті чого можна спостерігати таку картину: компанія створила раду директорів і очікує, що завтра все само собою налагодиться, конфлікти вирішується. На практиці цього практично ніколи не відбувається.

Список використаних джерел

Довгань Л.Є., Пастухова В.В., Савчук Л.М. Корпоративне управління. Навчальний посібник. К.: Кондор, 2017. 180 с.
Ігнатьєва І.А. Корпоративне управління. К.: Центр учбової літератури, 2013. 600 с.
Загородній А., Вознюк Г. Акції. Акціонерні товариства: Термінологічний словник. К. : Кондор, 2017. 84с.
Луцький М. Теоретичні аспекти управління корпораціями. Монографія. К.: Каравела, 2008. 225 с.
Корчемлюк А.І. Сучасні процеси корпоратизації аграрних підприємств. Економіка АПК. 2013. № 4. С. 113-118.
Мостенська Т. Л. Корпоративне управління. Національний університет харчових технологій, Національний авіаційний університет. К.: Каравела, 2008. 384 с.
Мальська М. П. Корпоративне управління: теорія та практика. К.: Центр учбової літератури, 2012. 360 с.
Штерн. Г.Ю. Корпоративне управління. Харків: ХНАМГ, 2009.

278 с.

Поважний О.С. Корпоративне управління. К.: Видавництво Кондор, 2013. 244 с.

References:

Dovgan L.E., Pastukhova V.V., Savchuk L.M. (2017). Corporative management. Tutorial. Kyiv. 180 p. [in Ukrainian].
Ignatieva I.A. (2013). Corporative management. Kyiv. 600 p. [in Ukrainian].
Zagorodnii A., Vozniuk G. (2017). Joint-stock companies: Terminological dictionary. Kyiv. 84 p. [in Ukrainian].
Lutskyi M. (2008). Theoretical aspects of corporate management. Monograph. Kyiv. 225 p. [in Ukrainian].
Korchemlyuk A.I. (2013). Modern processes of corporatization of agricultural enterprises. Economy of agro-industrial complex. No. 4. 113118. [in Ukrainian].
Mostenska T. L. (2008). Corporate management. National University of Food Technologies, National Aviation University. Kyiv. 384 p. [in Ukrainian].
Malska M. P. (2012). Corporate management: theory and practice. Kyiv. 360 p. [in Ukrainian].
Stern. G.Yu. (2009). Corporative management. Kharkiv. 278 p. [in Ukrainian].
Honorable O.S. (2013). Corporative management. Kyiv. 244 p. [in Ukrainian].