ПЕДАГОГІЧНІ ПРАКТИКИ В ПРАЦІ З ІНКЛЮЗИВНИМИ ДІТЬМИ

УДК 37.04

ПЕДАГОГІЧНІ ПРАКТИКИ В ПРАЦІ З ІНКЛЮЗИВНИМИ ДІТЬМИ

htpps://doi.org/10.36994/2707-4110-2023-7-34-11

Сєргєєнко Олексій         Віталійович,     магістр, Університет

«Україна»^[1]

Педагогічна робота з інклюзивними дітьми вимагає від педагогів спеціальної підготовки та вмінь працювати з дітьми різних вікових груп та з різними потребами. Для ефективної роботи з інклюзивними дітьми необхідно використовувати певні педагогічні практики, які допоможуть педагогам забезпечити підтримку та навчання кожної дитини окремо.

Ключові слова: практика, інклюзив, діти, педагогіка.

PEDAGOGICAL PRACTICES IN WORKING WITH INCLUSIVE CHILDREN

Oleksiy Sergeenko, Master, University "Ukraine"

Pedagogical work with inclusive children requires special training and skills from teachers to work with children of different age groups and with different needs. To effectively work with inclusive children, it is necessary to use certain pedagogical practices that will help teachers provide support and education for each child individually.

Key words: practice, inclusion, children, pedagogy.

Постановка проблеми. Проблема педагогічної роботи з інклюзивними дітьми полягає у тому, що кожна дитина має свої потреби та особливості, які потребують індивідуального підходу. Багато дітей з інвалідністю або спеціальними потребами можуть потребувати додаткової підтримки та педагогічної допомоги, щоб забезпечити їхній розвиток та навчання.

Однією з найбільших проблем є брак кваліфікованих педагогів та фахівців, які були б готові працювати з інклюзивними дітьми та знати, які методи та технології найефективніші для навчання цієї категорії дітей. Також проблемою є брак матеріальних ресурсів та інфраструктури, які б забезпечували оптимальні умови для навчання та розвитку дітей зі спеціальними потребами.

Ще одна проблема полягає в тому, що інклюзивна освіта може бути складною для дітей зі спеціальними потребами, які потребують більшої уваги та додаткової підтримки. Це може призводити до соціальної ізоляції дітей та погіршення їх самооцінки.

Також, проблема полягає в тому, що інклюзивна освіта вимагає спеціальної підготовки педагогів та фахівців, а також наявності необхідних матеріальних ресурсів та інфраструктури для забезпечення оптимальних умов навчання та розвитку дітей зі спеціальними потребами.

Аналіз літератури з проблеми дослідження. Аналіз літератури з проблеми дослідження педагогічних практик в праці з інклюзивними дітьми дозволяє виявити основні напрямки та методи роботи з цією категорією дітей. Основні публікації у цій області зосереджені на таких аспектах:

1. Розробка та впровадження індивідуальних навчальних планів. Дослідження показують, що успішність інклюзивної освіти значно залежить від того, наскільки ефективно розробляються та впроваджуються індивідуальні навчальні плани для дітей зі спеціальними потребами.
2. Розвиток соціальних навичок. Інклюзивна освіта передбачає взаємодію зі здоровими дітьми та розвиток соціальних навичок в інклюзивному середовищі. Література рекомендує використовувати різноманітні методики та підходи для розвитку соціальної адаптації дітей з інвалідністю.
3. Використання інноваційних технологій та методик. Література вказує на те, що застосування інноваційних технологій та методик може значно поліпшити результати навчання та розвитку дітей з інвалідністю.
4. Створення сприятливого середовища. Дослідження показують, що для успішної інклюзивної освіти необхідно створити сприятливе середовище, де кожна дитина може відчувати себе комфортно та отримувати необхідну підтримку від педагогів та оточуючих.

Формування цілей статті та постановка завдань. Ціллю даної статті є дослідження та аналіз педагогічних практик, що використовуються в роботі з інклюзивними дітьми, з метою виявлення ефективних методів та підходів до навчання та розвитку цієї категорії дітей.

Для досягнення цієї мети були сформульовані наступні завдання:

1. Проаналізувати літературу з питань інклюзивної освіти та педагогічних практик, що використовуються в роботі з інклюзивними дітьми.
2. Визначити основні теоретичні підходи до розвитку інклюзивної освіти та описати їхні особливості.

Вісник Університету «Україна», № 7 (34), 2023

3. Вивчити досвід роботи педагогів, що працюють з інклюзивними дітьми, та проаналізувати ефективні методи та підходи до навчання та розвитку цієї категорії дітей.
4. Встановити зв'язок між успішністю інклюзивної освіти та використанням індивідуальних навчальних планів для дітей зі спеціальними потребами.
5. Дослідити вплив інноваційних технологій та методик на результати навчання та розвитку дітей з інвалідністю.
6. Визначити роль соціальної адаптації та розвитку соціальних навичок в інклюзивній освіті та проаналізувати ефективні методики та підходи до їх розвитку.
7. Описати основні принципи створення сприятливого середовища для успішної інклюзивної освіти.

Загальна мета статті полягає в тому, щоб виявити найбільш ефективні педагогічні практики для роботи з інклюзивними дітьми, що дозволить підвищити якість їхньої освіти та розвитку, забезпечити їхнє повноправне включення в суспільство та сприяти розвитку їхнього потенціалу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Однією з найважливіших педагогічних практик в роботі з інклюзивними дітьми є індивідуальний підхід до кожної дитини. Це передбачає врахування особливостей кожної дитини, її потреб та інтересів, а також використання різних підходів та методів навчання, що дозволять досягти максимального ефекту в її розвитку.

Іншою важливою педагогічною практикою є використання різних форм інклюзивного навчання, таких як індивідуальні та групові заняття, партнерське навчання, кооперативне навчання та інші. Ці підходи дозволяють створювати комфортну та безпечну атмосферу для навчання та спілкування дітей різних потреб.

Також важливою педагогічною практикою є використання диференційованого підходу до навчання, що передбачає використання різних завдань, матеріалів та методів навчання в залежності від особливостей кожної дитини. Це дозволяє забезпечити ефективну роботу з кожною дитиною та підвищити її навчальні результати.

Дуже важливою є також роль педагога-інклюзіоніста, який повинен мати не лише високу професійну компетентність, а й бути чуйним до потреб та інтересів кожної дитини, розуміти її особливості та вміти створювати для неї комфортну атмосферу навчання та спілкування.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. На

основі аналізу літератури та досліджень, можна зробити висновок, що індивідуальний підхід, використання різних форм інклюзивного навчання та диференційованого підходу до навчання є найбільш ефективними педагогічними практиками в роботі з інклюзивними дітьми. Також важливою є роль педагога-інклюзіоніста, який повинен бути професійно-компетентним та чуйним до потреб та інтересів кожної дитини.

Проте, необхідно відзначити, що ці практики не є універсальними та можуть вимагати додаткових налаштувань та адаптацій у конкретних умовах роботи з інклюзивними дітьми. Також потрібно проводити подальші дослідження, щоб розвивати та удосконалювати педагогічні практики в роботі з інклюзивними дітьми, зокрема враховуючи нові технології та методи навчання, які з'являються з розвитком суспільства та науки. Також важливим напрямом подальшого дослідження є вивчення впливу інклюзивного навчання на соціалізацію дітей та розвиток їх потенціалу.

Список використаної літератури

1. Безверхня, І. В. (2018). Інклюзивна освіта в Україні: проблеми та перспективи розвитку. Педагогіка формування творчої особистості, 50, 7-15.
2. Данильчук, Т. (2017). Інклюзивна освіта:               проблеми і

перспективи розвитку в Україні. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Педагогічні науки, 2(2), 83-87.

3. Коломієць, С. І. (2016). Інклюзивна освіта в Україні: виклики та перспективи. Інноваційна педагогіка, 3(1), 6-11.
4. Мединська, Г. О. (2019). Інклюзивна освіта: теоретико- методологічний аспект. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Серія: Педагогічні науки: реалії та перспективи, 162, 70-77.
5. Нечипоренко, Т. Г. (2018). Інклюзивна освіта в Україні: досвід та перспективи. Науковий вісник Полісся, 3(11), 136-141.
6. Рабенко, Л. М., & Долінська, О. В. (2017). Інклюзивна освіта в

Україні:  досвід та перспективи. Наукові записки Національного

університету «Острозька академія». Серія: Педагогічні науки, 18, 72-75.

7. Соколенко, О. О. (2018). Інклюзивна освіта в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія: Педагогіка, 2(10), 56-59.

References

1. Bezverkhnya, I. V. (2018). Inklyuzyvna osvita v Ukrayini: problemy ta perspektyvy rozvytku. Pedahohika formuvannya tvorchoyi osobystosti, 50, 7-15.
2. Danyl'chuk, T. (2017). Inklyuzyvna osvita: problemy i perspektyvy rozvytku v Ukrayini. Naukovyy visnyk Khersons'koho derzhavnoho universytetu. Seriya: Pedahohichni nauky, 2(2), 83-87.

Вісник Університету «Україна», № 7 (34), 2023

3. Kolomiyets', S. I. (2016). Inklyuzyvna osvita V икгауіпі: vyklyky ta регвреМууу. Іппоуаівіупа реЬаИоИіка, 3(1), 6-11.
4. Medyns'ka, Н. О. (2019). Іпкіуигуупа овугїа: Іеогеїуко- metodolohichnyy aspekt. Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho реЬаИоІіісЬпойо ипіуегвуІеШ ітепі Н. Б. БкоуогоЬу. Бегіуа: РеЬаЬоЬісИпі паику: геаііуі 1а регвреМууу, 162, 70-77.
5. ИесИурогепко, Т. Н. (2018). Іпкіуигуупа овугїа V икгауіпі: ЬовуіЬ 1а регвреМууу. Иаикоууу уівпук Роііввуа, 3(11), 136-141.
6. Rabenko, L. М., & йоі^'ка, О. V. (2017). Inklyuzyvna osvita V икгауіпі: dosvid ta perspektyvy. Naukovi zapysky Natsional'noho universytetu «Ostroz'ka akademiya». Seriya: Pedahohichni паику, 18, 72­75.

Бокоіепко, О. О. (2018). Іпкіуигуупа овугїа V икгауіпі: віап, ргоЬІету ta perspektyvy rozvytku. Naukovyy visnyk Mykolayivs'koho natsional'noho universytetu ітепі V. О. Sukhomlyns'koho. Seгiya: РеЬаИоИіка, 2(10), 56-59.