Головна - - Вісник №8 (35), 2023 - ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

УДК 330:65.01

htpps://doi.org/10.36994/2707-4110-2023-8-35-03

А. П. Грінько, доктор економічних наук, професор, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

Н. Ю. Єршова, доктор економічних наук, професор, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»[1]

Анотація. У статті розглядаються питання побудови інформаційної інфраструктури організації в умовах цифровізації. Становлення цифрової економіки вимагає перегляду економічних відносин, методів соціальної взаємодії, пошуку нових шляхів співпраці та координації діяльності різних організацій для спільного вирішення конкретних проблем. Тому еволюційний розвиток інформаційних технологій сприяє технологічному прогресу та появі нових технологій для пошуку та обробки даних. Визначається, що ІТ-інфраструктура як складова забезпечення управління, є технічним середовищем для обміну інформацією між суб’єктом управління та цільовими підрозділами і в умовах цифровізації перетворюється на ключовий фактор конкурентоспроможності та життєздатності організації. Щоб бути конкурентоспроможним гравцем на новому ринку, організаціям потрібні сучасні технології для формування інформаційної підтримки та системи зв’язку в актуальному стані. У статті зроблено висновок про те, що на сьогодні існують бар’єри, які доводиться долати більшості українських організацій під час здійснення своєї діяльності в умовах цифровізації. Крім того, на основі проведених досліджень авторами були виявлені особливості побудови інформаційної інфраструктури управління організацією як об’єкта контролю, властиві сучасному етапу розвитку, пов’язаному з розширенням використання ІТ-технологій та цифровізацією економічних і соціальних процесів.

Ключові слова: цифрова економіка, цифровізація, управління, інформаційна інфраструктура, організація

FEATURES OF BUILDING THE INFORMATION INFRASTRUCTURE FOR THE MANAGEMENT OF UKRAINIAN ORGANIZATIONS IN THE CONDITIONS OF DIGITALIZATION

Grinko Alla, Doctor of Economics, professor, professor of the department management, business and professional communications V. N. Karazin Kharkiv National University

Yershova Natalya, Doctor of Economics, Prof., Professor of the Department of Accounting and Finance, National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"

Summary. The article examines the issue of building the organization's information infrastructure in conditions of digitalization. The formation of the digital economy requires a review of economic relations, methods of social interaction, search for new ways of cooperation and coordination of activities of various organizations to jointly solve specific problems. Therefore, the evolutionary development of information technologies contributes to technological progress and the emergence of new technologies for searching and processing data. It is determined that the IT infrastructure, as a component of management support, is a technical environment for the exchange of information between the management entity and the target units, and in the conditions of digitalization, it turns into a key factor in the competitiveness and viability of the organization. To be a competitive player in the new market, organizations need modern technologies to form an up-to-date information support and communication system. The article concludes that today there are barriers that most Ukrainian organizations have to overcome when carrying out their activities in the conditions of digitalization. As the conducted studies have shown, the balance between the personal and technical components of modern organizational management is shifting in favor of the latter, and the information infrastructure of organizational management creates an instrumental environment for the activities of managers, which can both increase and block the positive effects of their activities. In addition, on the basis of the research conducted by the authors, the peculiarities of the construction of the information infrastructure of the organization's management as an object of control, characteristic of the modern stage of development associated with the expansion of the use of IT technologies and the digitalization of economic and social processes, were identified, namely: increased technical and organizational complexity; integration into the global information infrastructure; unification of information subsystems for technical and administrative management; constant modernization and improvement; personification and gadgetization; intellectualization of the automatic control subsystem.

Key words: digital economy, digitalization, management, information infrastructure, organization

ВСТУП. Стрімкий розвиток інформаційних технологій (ІТ) в останні десятиліття привів до якісної зміни системи управління інформацією організації. Ці зміни не лише вимагають теоретичного розуміння, а й створюють багато прикладних проблем в організаційному менеджменті, пов’язаних із забезпеченням ефективності бізнесу в цифровій економіці. Побудова нових економічних відносин, методи взаємодії між організаціями, організація процесів управління, форми співпраці та координації різноманітної організаційної діяльності для спільного вирішення конкретних завдань розвитку та функціональності – все це потребує перегляду в умовах цифровізації. Оскільки ІТ-інфраструктура як складова забезпечення управління, є технічним середовищем для обміну інформацією між суб’єктом управління та цільовим підрозділом, перетворюється на ключовий фактор конкурентоспроможності та життєздатності організації. Створення та підтримка передової ІТ-інфраструктури стає критично важливим стратегічним фактором успіху організації, і це вимагає перегляду пріоритетів управління. У результаті підвищуються вимоги до ефективності управління ІТ-інфраструктурою організації та кваліфікації спеціалістів, які виконують ці функції. Тому вирішальним і стратегічним фактором успіху сучасних організацій є наявність ефективної, постійно оновлюваної та швидко розвиваючої інформаційної інфраструктури управління, побудованої на сучасних технологіях (апаратних і програмних алгоритмах).

ВИХІДНІ передумови: Питанням становлення цифрової економіки, цифровізації бізнесу, розвитку інформаційних технологій присвяено багато праць як зарубіжних N. Foss, T. Saebi, T. Mesenbourg, N. Negroponte, D.Tapscott [1, 2, 3, 4, 5], так і вітчизняних вчених Т. Бочуля, П. Гринько, А. Грінько, Н. Єршова [6, 7, 8, 9, 10]. Однак питання організаційної координації для формування, використання та розвитку інфраструктури управління інформацією, створення загальних інформаційних полів з використанням відповідних стандартів та інструментів, формування внутрішніх процесів організацій у єдиний інформаційний простір на рівні організації розглянуто не достатньо.

МЕТА статті. Ціллю статті є визначення ролі, місця та особливостей побудови інформаційної інфраструктури управління для забезпечення ефективної діяльності організацій в умовах цифрової економіки.

ВИКЛАД основного матеріалу. Основними ознаками становлення цифрової економіки є стрімке зростання цінності інформації як невичерпного ресурсу, відсутність чітких меж діяльності організацій на глобальному ринку та наявність досить демократичних правил налагодження взаємодії між учасниками. Обсяг фінансових ресурсів і кількість співробітників поступаються швидким інтелектуальним рішенням, які за рахунок технічних можливостей забезпечують високу доступність для всіх зацікавлених сторін. Цифрова економіка разом із глобалізацією та інтеграцією значно розширює можливості організацій для створення конкурентних переваг. Переможцем вважається організація, чия система управління може надавати споживачам інформацію про пропозиції, ціни, можливості покупки та замовлення протягом 24 години на добу, 7 днів на тиждень з будь-якого місця, де є доступ до Інтернету. За такої відкритості ринку жодна організація, не зважаючи на розмір, не може бути гарантовано безпечною та займати стабільну конкурентну позицію.

Цифровізація – це складний і багатогранний процес, який змінює спосіб ведення бізнесу, підхід до управління економічними суб’єктами, а також широкий спектр соціальних процесів, які впливають на умови життя, цінності людей і методи соціальної взаємодії. Саме цифровізація суттєво змінює середовище організацій та впливає на реструктуризацію внутрішніх процесів їх діяльності. Щоб бути конкурентоспроможним гравцем на новому ринку, організаціям потрібні сучасні технології для формування інформаційної підтримки та системи зв’язку в актуальному стані.

Отже, розвиток сучасних цифрових технологій сприяє зростанню значущості таких процесів у бізнес-діяльності, як: обробка, зберігання, передача, формування та використання постійно зростаючої кількості даних. Сьогодні акцент зміщується з права власності на інформаційний ресурс і можливість його використання для планування майбутньої господарської діяльності організації.

У 2014 році компанія Gartner Inc., що спеціалізується на дослідженні ринку інформаційних технологій США, сформулювала нове визначення цифрового бізнесу «це нова бізнес-модель, яка охоплює людей, підприємства та речі, що передбачає використання інформаційних технологій, Інтернету та всього майна для надання персональних послуг, які є глобально масштабованими та ефективними для всіх, будь-коли та будь-де» [1].

Зрозуміло, що еволюційний розвиток інформаційних технологій зумовив технологічний прогрес і появу нових технологій для пошуку та обробки даних. Як уже зазначалося, фази цифрової економіки передбачають зміщення акценту з розвитку технологій на формування стратегічної переваги організації в конкурентному середовищі. Вирішальну роль у конкурентоспроможності компанії відіграє швидкість реагування ділової активності на зміни в бізнес-середовищі, а також формування ефективної комунікації між спеціалізованими секторами та службами. Це постійний обмін інформацією, що дозволяє швидко й узгоджено здійснювати діяльність організації в різних сферах. І в цьому випадку управління інформаційними технологіями є першочерговим.

Однак існують бар’єри, які на сьогодні доводиться долати більшості українських компаній під час здійснення своєї діяльності в умовах цифровізації. Це:

1. Відсутність технічної та управлінської кваліфікації персоналу для впровадження мережевих технологій та отримання переваг через бажання розвивати галузь;

2. Відсутність «цифрового таланту» з точки зору опису, декомпозиції та оптимізації бізнес-процесів, в ракурсі аналізу даних і комп’ютерного навчання для вирішення конкретних бізнес-завдань у різних галузях, а також у створенні та підтримці базової ІТ-інфраструктури організації;

3. Недостатність правоохоронних органів для протидії кіберзагрозам;

4. Загроза безробіття після впровадження цифрових технологій, тобто проблема вивільнення працівників та їх адаптації до створених нових умов.

Як показують проведені дослідження, баланс між персональною та технічною складовими сучасного організаційного менеджменту зміщується на користь останньої. Звичайно, не можна говорити, що втрачають значення в питаннях досягнення управлінської ефективності: лідерство, креативність, професіоналізм, стресостійкість, психологічна готовність до змін. Водночас, інформаційна інфраструктура організаційного менеджменту створює інструментальне середовище для діяльності менеджерів, яке може як примножувати, так і блокувати позитивні ефекти від їх діяльності.

У зв’язку з цим інформаційна інфраструктура перетворюється на дуже важливий стратегічний ресурс для організацій, що визначає їх життєспроможність, конкурентоспроможність і здатність до інноваційного розвитку. Зважаючи на важливість інформаційної інфраструктури управління організаціями для функціонування та розвитку, процес цифрової модернізації економіки робить її пріоритетною для управління, властивості та характеристики якої необхідно враховувати.

На основі аналізу спеціальної літератури, досвіду спілкування з представниками експертного середовища, серії інтерв’ю з представниками ІТ-індустрії та керівниками різних українських організацій були виявлені наступні особливості формування інформаційної інфраструктури управління організацією як об’єкта контролю, властиві сучасному етапу розвитку, пов’язаному з розширенням використання ІТ-технологій та цифровізацією економічних і соціальних процесів в Україні (Рис. 1):

- Підвищена технічна та організаційна складність. Інформаційно-комунікаційні технології розвиваються швидше, ніж інші галузі економіки. Наявність пристроїв для роботи з інформацією стає неодмінним атрибутом робочих місць керівників і фахівців, які потребують технологічної інтеграції та організаційних інтерфейсів до єдиної інформаційної інфраструктури системи управління організацією. Обсяг і специфіка (і, відповідно, вартість) ресурсів, що виділяються на виконання цих завдань, мають тенденцію до стрімкого зростання;

- Інтеграція в глобальну інформаційну інфраструктуру. Розвиток загальнодоступних комерційних і некомерційних інформаційно-комунікаційних систем створює передумови для розширення можливостей інформаційної інфраструктури для управління організаціями з використанням зовнішніх ресурсів. Прикладом такого використання є широко поширена практика хмарних сховищ і хмарних обчислень. Організаційне управління в цих умовах вимагає спеціальних знань про перспективи розвитку глобальної інформаційної інфраструктури, порядок і можливості використання ресурсів;

- Об’єднання інформаційних підсистем для управління технічними та адміністративними процесами. Сьогодні спостерігається формування нового явища. Це кіберфізична система, яка поєднує в собі управління технічною та офісною технікою, організаційні та технологічні процеси на основі розвиненої інформаційної інфраструктури. У результаті, об’єктивні відмінності в навичках методів управління на різних рівнях організаційної ієрархії нівелюються, управління та його процеси стають більш універсальними. Однак цього можна досягти лише шляхом гнучкої та швидкої адаптації інформаційної інфраструктури до мінливих запитів менеджерів;

- Постійна модернізація та вдосконалення. Технологічний прогрес у сфері інформаційно-комунікаційних технологій стрімко розвивається. Це скорочує життєвий цикл і прискорює моральне старіння елементів і пристроїв керованої інформаційної інфраструктури організації, знижуючи функціональність цієї інфраструктури та збільшуючи витрати на технічне обслуговування та розвиток. Вирішення цих проблем потребує професійного менеджменту на основі цих компетенцій та модернізації режимів використання інформаційної інфраструктури (спільний доступ, оренда обладнання, заміна поглинання шляхом придбання професійних послуг тощо);

- Персоніфікація та гаджетизація. Оскільки технології Інтернету речей динамічно розвиваються та різнорідні пристрої об’єднуються в єдиний інформаційно-комунікаційний простір, конфігурація інформаційної інфраструктури для управління організацією стає неоднорідною, що дозволяє організації керувати як спеціальними пристроями, якими володіє організація, так і різними персональними пристроями (гаджетами) співробітників, клієнтів та інших ділових партнерів. Це актуалізує проблему забезпечення сумісності та інформаційної безпеки;

- Інтелектуалізація підсистеми автоматичного управління. У складі інформаційно-алгоритмічного забезпечення організаційної діяльності все більша частка інтелектуальних компонентів (експертних систем, систем підтримки та прийняття рішень, інформаційно-довідкових систем тощо) має тенденцію до заміни повсякденного стилю управління. Ця інтелектуалізація базується на системі знань та компетентностей, що формує інтелектуальний капітал і потребує високопрофесійних зусиль.

ВИСНОВКИ. Інформаційні системи відіграють все більшу роль в досягненні стратегічних цілей організацій, оскільки вони не тільки забезпечують обробку інформації для відділів і кінцевих користувачів у внутрішньому середовищі, а й безпосередньо самі породжують вироби і послуги, засновані на інформації та забезпечують конкурентну перевагу на ринку. Розглянуті особливості підкреслюють важливість ефективного управління розвитком і функціонуванням інформаційної інфраструктури управління організацією та підвищують вимоги до цієї діяльності, в тому числі професійної, в результаті чого формуються передумови для розширення практик і методів успішного вирішення завдань інформаційного забезпечення в системах управління організаціями. З огляду на значущість інформаційної інфраструктури управління організацією для її функціонування та розвитку доцільно розробити модель її побудови, яка при цьому зможе врахувати всі бар’єри, проблеми та особливості до послідовного опису кожного окремого аспекту системи управління організацією в координації з усіма іншими на основі реалізації інформаційного менеджменту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Gartner: Programmable economy will change everything. URL: https://bИТnovosti.com/2015/12/11/gartner-says-programmable-economy-will-disrupt-global-economy/.

2. Foss, N., Saebi, T. (2018). Business models and business model innovation: Between wicked and paradigmatic problems. Long Range Planning.. Vol. 51. №. 1. pp. 9-21.

3. Mesenbourg, T. L. (2001). Measuring of the Digital Economy. The Netcentric Economy Symposium. University of Maryland,. 23 p.

4. Negroponte, N. (1995). Being Digital. Knopf. (Paperback edition, 1996, Vintage Books.

5. Tapscott, D. (1996) The Digital Economy: Promise and Peril in the Age of Networked Intelligence. New York, NY: McGraw-Hill.

6. Grinko, А., Bochylia, T., Hrynko, P. (2017). Formation of the concept of intellectualization information provision for managing an enterprise. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. No 5/3 (89). pp. 4–14.

7. Grinko, А., Hrynko, P. (2020). Methodological approaches to modeling information architecture of the organization in the conditions of digital economy. «EUREKA: Social and Humanitics», Number 1, pp. 27-34.

8. Hrynko, P. (2019). Improvement of the digital transformation strategy of business on the basis of digital technologies. «EUREKA: Social and Humanitics», Number 6. pp. 10-18.

9. Єршова, Н. Ю. (2015). Методологія управління підприємством та її вплив на облікову парадигму. Глобальні та національні проблеми економіки. №3. С. 853-858. URL: http://global-national.in.ua/archive/3-2015/174.pdf

10. Линни, О.І., Єршова, Н. Ю. (2021). Проблеми функціонування та розвитку мікро-, малого та середнього бізнесу сфери послуг в Україні. Східна Європа: економіка, бізнес та управління: електрон. наук. фахове вид. Вип. №2 (29). С. 74-80. URL: https://doi.org/10.32782/easterneurope.29-11.

REFERENCES

1. Gartner: Programmable economy will change everything. URL: https://bИТnovosti.com/2015/12/11/gartner-says-programmable-economy-will-disrupt-global-economy/.

2. Foss, N., Saebi, T. (2018). Business models and business model innovation: Between wicked and paradigmatic problems. Long Range Planning.. Vol. 51. №. 1. s. 9-21.

3. Mesenbourg, T. L. (2001). Measuring of the Digital Economy. The Netcentric Economy Symposium. University of Maryland,. 23 s.

4. Negroponte, N. (1995). Being Digital. Knopf. (Paperback edition, 1996, Vintage Books.

5. Tapscott, D. (1996) The Digital Economy: Promise and Peril in the Age of Networked Intelligence. New York, NY: McGraw-Hill.

8. Hrynko, P. (2019). Improvement of the digital transformation strategy of business on the basis of digital technologies. «EUREKA: Social and Humanitics», Number 6. s. 10-18.

9. Yershova, N. Yu. (2015). Enterprise management methodology and its impact on the accounting paradigm. Global and national economic problems. No. 3. s. 853-858. URL: http://global-national.in.ua/archive/3-2015/174.pdf

10. Lynny, O.I., Yershova, N.Yu. (2021). Problems of the functioning and development of micro, small and medium-sized businesses in the service sector in Ukraine. Eastern Europe: economy, business and management: electronic. of science professional type Vol. №2 (29). s. 74-80. URL: https://doi.org/10.32782/easterneurope.29-11.