ІНВЕСТИЦІЇ В ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
УДК 369.1
ІНВЕСТИЦІЇ В ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
htpps://doi.org/10.36994/2707-4110-2023-8-35-05
О.В. Захарчук, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки»
О.І. Завальнюк, завідувач сектору науково-економічних досліджень, Український інститут експертизи сортів рослин,
О.А. Даценко, магістр, Університет «Україна»[1]
Мета статті – проаналізувати та оцінити стан і перспективи інвестування у інноваційний розвиток сільського господарства в сучасних умовах.
Методика дослідження. У дослідженні використано методи: діалектичний, системний підхід, абстрактно-логічний, монографічний, стратегічного планування, проєктного аналізу, метод табличного обчислення середньорічних темпів зростання, приросту та зниження капітальних інвестицій, табличний і графічний та прогнозування.
Результати дослідження. Досліджено стан інвестування інноваційного розвитку сільського господарства. Визначено важливе значення інвестицій у сільському господарстві для усієї економіки держави. Проаналізовано динаміку інвестиційних процесів у сільському господарстві в умовах нестабільності. Визначено джерела фінансування капітальних інвестицій у сільському господарстві для впровадження інновацій. Проаналізовано інвестиційну активність різних груп агровиробників в умовах нестабільності, інвестування розвитку сільського господарства регіонів. Досліджено ефективність капіталу в сільському господарстві в умовах циклічності інвестиційних процесів. З’ясовано, що аналогічно практиці членів ОЕСР та інших держав в Україні слід здійснювати заходи щодо формування сільськогосподарської політики, яка б забезпечувала необхідну підтримку і стимулювання інвестицій та інновацій у сільське господарство.
Висновки. Стан інвестування інновацій визначає характер розвитку суспільства. Для досягнення позитивних динамічних зрушень в економіці та соціумі необхідна постійна активізація інвестиційно-інноваційного процесу в сільському господарстві. У статті наведено результати оцінок перспектив інвестування інноваційного розвитку сільського господарства в умовах нестабільності, зокрема щодо очікуваних обсягів капітальних інвестицій у сільське господарство у 2022 р. та їх динаміки на перспективу. Згідно з прогнозом очікується, що після спаду в 2022 р. обсяги капітальних інвестицій на розвиток сільського господарства у наступні роки зростатимуть. Основу з них будуть складати інвестиції в інновації.
Ключові слова: інвестиції, інновації, розвиток, сільське господарство, інвестиційно-інноваційний процес.
Investments in innovative rural development economy of Ukraine
O.V. Zakharchuk, Doctor of Economic Sciences, Professor, Corresponding Member of the National Academy of Sciences, Head of the Department of Investment and Material and Technical Support, National Science Center "Institute of Agrarian Economy"
Zavalnyuk O.I., head of the sector of scientific and economic research, Ukrainian Institute of Expertise of Plant Varieties
Datsenko O.A., Master, University "Ukraine"
The purpose of the article is to analyze and evaluate the state and prospects of investing in the innovative development of agriculture in modern conditions. Research methodology.
The research used methods: dialectical, systemic approach, abstract-logical, monographic, strategic planning, project analysis, tabular method of calculating average annual growth rates, increase and decrease of capital investments, tabular and graphic, and forecasting.
Research results. The state of investing in the innovative development of agriculture was studied. The importance of investments in agriculture for the entire economy of the state was determined. The dynamics of investment processes in agriculture in conditions of instability are analyzed. The sources of financing capital investments in agriculture for the introduction of innovations have been determined. The investment activity of various groups of agro-producers in conditions of instability, investment in the development of agriculture in the regions is analyzed. The effectiveness of capital in agriculture in the conditions of cyclical investment processes was studied. It was found that, similar to the practice of OECD members and other countries, measures should be taken in Ukraine to form an agricultural policy that would provide the necessary support and stimulation of investments and innovations in agriculture.
Conclusions. The state of innovation investment determines the nature of the development of society. To achieve positive dynamic changes in the economy and society, constant activation of the investment and innovation process in agriculture is necessary. The article presents the results of the assessment of investment prospects for the innovative development of agriculture in conditions of instability, in particular, regarding the expected volumes of capital investments in agriculture in 2022 and their future dynamics. According to the forecast, it is expected that after the decline in 2022, the volume of capital investments for the development of agriculture will increase in the following years. Investments in innovation will form the basis of them.
Key words: investment, innovation, development, agriculture, investment and innovation process.
Постановка проблеми. Ключовою умовою сталого економічного розвитку та зростання національної економіки є інвестиції в інновації, через що, вони постійно перебувають в полі зору економічної політики держави. Без інвестиційних ресурсів не з’являться нові високопродуктивні та технологічні види діяльності й не відбудеться жодна диверсифікація розвитку українського агросектору. Як правило, капітальні інвестиції, як основа інновацій, мають випереджальну динаміку по відношенню до валового внутрішнього продукту, тобто спочатку інвестиції та інновації, а вже потім прогнозоване економічне зростання.
Інвестиційно-інноваційне забезпечення відіграє значну роль у життєдіяльності агропромислового комплексу країни. Це обумовлено тим, що інвестиційні ресурси дозволяють упроваджувати передові технології, новітню техніку, нові високопродуктивні сорти рослин та породи тварин, інноваційні форми організації праці та управління виробництвом. Нововведення, інновації, нові технології та організаційні рішення дають змогу підприємствам вийти з кризових ситуацій, забезпечити високу конкурентоспроможність продукції та підприємств.
Вихідні передумови. Теоретичні та практичні питання інвестиційно-інноваційного розвитку сільського господарства набули широкого висвітлення в економічній науці. Українські вчені досліджували аспекти інвестування розвитку сільського господарства, зокрема: інвестиційному забезпеченню розвитку сільського господарства − Ю. О. Лупенко, О. В. Захарчук [1,7], Н. П. Резнік, А. М. Слободяник, В. О. Котляров [2], М. І. Кісіль [3], Н. А. Мамонтова [4], інноваційних інвестицій − В. Ільчук, Т. Шпомер [5], інвестиційної методології − Н. П. Резнік [2]. Окремі аспекти стану і перспектив інвестування інноваційного розвитку сільського господарства вивчали О. В. Захарчук, М. І. Кісіль, В. В. Нечитайло [6,12]. Проте аспекти цієї теми для умов нестабільності досліджені недостатньо, що не сприяє формуванню механізмів забезпечення його сталості та управління ним, зниженню ризиків, підвищенню ефективності, а також посиленню позитивного впливу агроінвестицій та інновацій на продовольчу безпеку держави, нарощування експортного потенціалу і розвитку усієї економіки.
Разом з тим, дотепер невирішеною залишається низка актуальних питань організаційно-економічного плану щодо ролі інновацій в інвестиційному забезпеченні аграрних підприємств.
Метою статті є проаналізувати та оцінити стан і перспективи інвестування інноваційного розвитку сільського господарства в умовах воєнного стану та інших чинників.
Виклад методики і результатів дослідження. На інвестиційне забезпечення розвитку сільського господарства у 2022 р., будуть спільно впливати як позитивні, так і негативні внутрішні й зовнішні чинники та умови, але найбільш на сьогодні – це військові дії на півдні та сході України. Безумовно сукупний вплив і співвідношення у динаміці буде змінюватися в залежності від тривалості війни, а це зумовлює нестабільність інвестиційних процесів і чергування періодів їх спаду й підйому. Після невеликої інвестиційної кризи 2019−2020 рр. (спад інвестицій складав до 20%), у 2021 р. інвестиційно-інноваційна діяльність агровиробників активізувалася і знову вийшла на результат більше 2,3 млрд. дол., що є одним з найкращих результатів за роки незалежності України, [8,9]. Очікувалося, що цей процес продовжиться і в 2022 р., проте обставини (війна), що виникли, будуть негативно впливати на подальші інвестиційні процеси. Загальні розміри на капітальних інвестицій 1 га угідь за останні роки становили від 70 до 100 доларів, тоді як лише при 150 дол/га держава вважається такою, яка розвивається в інвестиційно-інноваційному напрямку (інноваційна модернізація).
Війна в Україні зумовлюватиме в 2022 році зменшення не лише обсягів експорту сільськогосподарської продукції і продовольства, а й інвестицій та інновацій у розвиток агропродовольчих секторів економіки. Натомість, зростання світових цін на продовольство буде компенсувати лише частину втрат доходів виробників та підвищуватиме рівень інвестиційної привабливості сільського господарства і харчової промисловості України. Ураховуючи це, національному агробізнесу, навіть в умовах війни, доцільно максимально використовувати можливості активізації інвестиційно-інноваційної діяльності. З цією метою необхідні загальнодержавні й регіональні та місцеві заходи щодо покращення інвестиційного забезпечення розвитку агробізнесу.
За попереднім прогнозом, здійсненим до початку повномасштабної агресії російської федерації проти України, обсяг залучення капітальних інвестицій у сільське господарство у 2022 р. за реалістичним варіантом сценарію мали б скласти 72 млрд грн. Втім, додаткові воєнні ризики для інвесторів, що виникли, у 2022 р. змушують орієнтуватися на песимістичні варіанти прогнозу капітальних інвестицій у сільське господарство, спаду до 1,1-1,2 млрд. дол., рис. 1.
В умовах особливо високого для національних агроінвесторів рівня ризиків слід очікувати, що у 2022 р. вони на підконтрольних територіях будуть спрямовувати свої інвестиційні ресурси переважно на просте відтворення основного капіталу, збереження наявних потужностей і в приріст оборотного капіталу.
Безумовно процес впровадження, чи навіть залучення передових технологій та інновацій в Україні буде дещо сповільнений. На це будуть впливати й розміри виділених коштів на інновації, логістичні проблеми щодо забезпечення новітньою сільськогосподарською технікою, обладнанням, насінням, засобами захисту рослин та інше. Але, передові господарства, в тому числі агрохолдингові об’єднання зупинити передові рішення «не взмозі», враховуючи й фінансування їх іноземними акціонерами, виробництво насіння іноземними компаніями в межах країни та доволі високу забезпеченість новітніми технічними засобами для виробництва експортно-орієнтованих культур.
Вирішення завдань, що на нинішній час постають перед інноваційними точними технологіями у рослинництві, з використанням традиційних механічних засобів неможливе. Сучасний рівень розвитку науково-технічного прогресу дає змогу залучити до їх розв’язання електронні автоматизовані системи у поєднанні з глобальною навігаційною супутниковою системою позиціонування GPS. Сучасні геоінформаційні системи, крім інформаційної функції, здійснюють кількісно-якісний аналіз стану рослин та управління процесом вегетації за допомогою механізмів оптимізації термінів виконання всього технологічного циклу й дотримання агротехнічних вимог із метою отримання запрограмованого урожаю із заданими якісними характеристиками. Процес управління такою системою є дуже динамічним внаслідок постійної мінливості багатьох варіативних характеристик, бо об’єкт управління перебуває у стані лише короткотермінової стабільності при визначенні параметрів функціонування.
Створення систем глобального супутникового позиціювання послугувало поштовхом до зародження так званого «точного землеробства», основні принципи якого зумовлюються використанням високотехнологічного обладнання для визначення місця знаходження та управління мобільними сільськогосподарськими агрегатами у просторі, оцінки різних параметрів рослин і ґрунту, вибіркового застосування засобів захисту рослин та добрив і диференційованого обробітку на різних ділянках поля
У структурі джерел фінансування капітальних інвестицій на розвиток сільського господарства у 2022 році не слід очікувати істотних змін. Передбачається, що основним джерелом фінансування інвестицій і надалі залишатимуться власні кошти підприємств та організацій (понад 90% від загальних), які залежать від отриманих прибутків. Прогнозований обсяг капітальних інвестицій у 2022 році не повністю забезпечуватиме створення відповідних умов для розширеного відтворення капіталу сільського господарства, що у подальшому може негативно позначитися на виробничому потенціалі галузі та розвитку інновацій, [10].
Першочерговість у заходах щодо підтримки інвестиційної діяльності малого і середнього агробізнесу буде стримувати зростання внутрішніх цін на продовольство, що має ключове значення в умовах війни. Підвищені інвестиційні ризики агробізнесу частково компенсуватимуть чинники подальшого зростання світових цін на продовольство.
Підвищення рівня світових цін на продовольство сприятиме додатковим доходам агровиробників і прийнятному рівню окупності їх інвестицій. До того ж, в умовах війни переважну частину інвестицій національні виробники спрямовуватимуть по проектах, що передбачають інвестиції у приріст оборотного капіталу, які якраз і орієнтовані на досягнення швидкої їх окупності.
На виконання наукових досліджень та розробок в Україні було направлено у 2020 році лише 17,0 млрд. грн., в тому числі на сільськогосподарські інновації – 1,2 млрд. грн., або 45,2 млн дол. Частка витрат на виконання наукових досліджень і розробок у валовому внутрішньому продукті складає лише 0,41%. За даними Євростату, частка обсягу витрат на наукові дослідження та розробки у ВВП країн ЄС-27 у середньому становила 2,2%. Більшою за середню вона була у Швеції –3,4%, Австрії – 3,19%, Німеччині – 3,18%, Данії – 2,96%, Бельгії – 2,89%, Фінляндії – 2,79%, Франції – 2,19%. Також найбільші значення цього показника мають Ізраїль (4,93%), Південна Корея (4,64%), Японія (3,24%), США (3,07%), та Китай (2,2%).
Піраміда точного землеробства, найбільш інноваційно розвинутого сільського господарства як у світі, так в Україні складається з семи рівнів. Перший рівень – базовий; другий рівень – економія ресурсів; третій рівень – технологічний; четвертий рівень – точне землеробство; п'ятий рівень – супутниковий моніторинг; шостий рівень – це підвищений, управління виробничим процесом; сьомий рівень – виділення зон неоднорідності поля (зонменеджмент).
Різні елементи точного землеробства, за статистичними даними, у США використовують понад 80% фермерів, у Німеччині – 70%. Європейські фермери елементи точного землеробства застосовують навіть на 0,5 га. Попри високу вартість, кошти на точне землеробство повертаються швидко. Більшість інвестицій окупаються вже протягом першого маркетингового року. Майже 90% господарств, котрі спробували технології, пов’язані з точним землеробством, продовжують впроваджувати і наступні його елементи.
За нашими розрахунками, точними технологіями сьогодні покриті не більше 15% українських сільгоспугідь. Сьогодні в Україні упровадження точного землеробства застосовується переважно у великих агрохолдингах, що зумовлено великою вартістю та складністю впровадження. Обсяг ринку точного землеробства в Україні становить приблизно 60-70 млн дол. США з урахуванням обладнання, яке йде в комплекті з технікою, додаткового обладнання, різних навісів на агрегати і техніку, сервісів, послуг, програмних продуктів, дронів.
Серед негативних факторів, які підвищують підприємницькі ризики та стримують здійснення інвестиційної діяльності в сільському господарстві такі ключові проблеми українського суспільства як: війна, пандемія, політична нестабільність, корупція, неефективне державне управління економікою, зростання темпів інфляції та низький рівень доходів. Вплив великого агробізнесу на прийняття рішень щодо використання бюджетних коштів та непрозорість розподілу фінансів посилюють монополізм в галузі та стримують процеси інвестування розвитку малих та середніх сільськогосподарських підприємств. Нарощування аграрного сировинного експорту, який забезпечує достатньо високий рівень прибутковості, негативно позначається на розвитку як окремих компаній, які втрачають стимули вкладати додаткові інвестиції, у тому числі в інновації, так і всієї галузі, а також гальмує розвиток переробної промисловості.
Формування дієвої сільськогосподарської політики і надання їй інвестиційно спрямованого характеру слід розглядатися одним з найважливіших завдань державної політики соціально-економічного розвитку. Хоча інноваційні інвестицій у сільському господарстві відіграють важливу роль, у динаміці їх значення зменшується. Інвестори у поки що вкладають кошти у виробництво обмеженої номенклатури найбільш вигідних малокапіталомістких і експортноорієнтованих видів сільськогосподарської продукції, створення елеваторних потужностей, нарощування логістичного і експортного потенціалу. При цьому використовується переважно техніка й технології, насіннєвий матеріал і засоби захисту рослин іноземного виробництва. Зазначені особливості інновацій в інвестиційному процесі призводять до того, що більша частина створюваної у національному сільському господарстві доданої вартості витікає за межі держави, належно не розвивається матеріально-технічна база національної інноваційної інфраструктури, особливо установ аграрної науки.
Негативною особливістю інвестиційного процесу в сільському господарстві є зменшення участі в ньому малого агробізнесу. Якщо його частка у загальному обсязі капітальних інвестицій в 2017 р. становила 42,9%, то в 2018 − 37,6, 2019 р. − 32,5, а в 2020 р. – 31,5%, у 2021 р. – менше 30,0%. Свою продукцію малі підприємства реалізують переважно ринковим посередникам за нижчими цінами. До того ж вони мають порівняно вищі ризики втрати продукції й майна внаслідок рейдерських захоплень, менші можливості кредитування й отримання державної підтримки тощо. Підтримка і стимулювання інвестиційної діяльності суб’єктів малого агробізнесу має бути одним з найважливіших завдань сільськогосподарської політики держави.
Зменшення фінансування інновацій призводить до зменшення виробництва продукції сільського господарства. А це – відповідно до втрати ринків збуту, й відповідно погіршенню продовольчої безпеки насамперед не тільки інших держав, а й власної країни. Ринки збуту, що були задіяні для українського сектору будуть замінені на інші країни, такі як Бразилія, Аргентина, Індія, тощо. Вважаємо, що розумне поєднання ролі інновацій в технологічні рішення й продовольчої безпеки надасть змогу Україні забезпечити продовольством не лише власні потреби.
Проблемою інвестицій у інновації (наприклад, точне землеробство) є велика вартість впровадження нових технологій у виробництво, що під силу лише великим підприємствам та агрохолдигам. Прикладом їх успішного використання є український агрохолдинг «Астарта» – за 4 роки було заощаджено 15 млн дол. США завдяки системі GPS-нагляду і моніторингу використання пального (більше ніж річний обсяг інвестицій в інновації семи найбільших агрохолдингів країни). Ще однією компанією, що успішно використовує новітні технології є «Кернел». Диференційоване внесення компенсаційних норм азотних добрив дозволяє раціонально розподіляти добрива по полю і повертати в ґрунт пожнивні залишки з основними елементами живлення. Забезпечує економію від 120 до 300 доларів на гектарі, в залежності від зібраної культури, [11] .
Обробіток ґрунту з одночасним диференційованим локально-стрічковим внесенням 4-х видів добрив забезпечує зменшення витрат основних добрив до 50% порівняно з внесенням їх в розкид. Одночасне проведення обробітку ґрунту, внесення добрив і посіву заощаджує близько 40% пально-мастильних матеріалів у порівнянні з мінімальною технологією обробітку ґрунту.
Сьогодні точне землеробство комплексно впроваджується на 5% від усієї ріллі, а окремі його елементи покривають лише 20%. Хоча застосування інноваційних технологій в агросекторі на початку потребує певних інвестицій, вони швидко себе окуповують, зменшуючи затрати часу і робочої сили. Прикладом таких технологій є широке застосування в аграрному виробництві також дронів.
Особливо важливо підтримувати інвестиційну діяльність малого і середнього агробізнесу. Це буде стримувати зростання внутрішніх цін на продовольство, що має ключове значення в умовах війни. Підвищені інвестиційні ризики агробізнесу частково компенсуватимуть чинники подальшого зростання світових цін на продовольство.
З метою успішного розвитку агропродовольчих секторів економіки в Україні слід формувати належну сільськогосподарську політику за прикладом країн-членів ОЕСР, де через різноманітні механізми державного регулювання забезпечується перевищення цін на реалізовану сільськогосподарську продукцію над вхідними цінами на виробничі ресурси, що розглядається як підтримка товаровиробників. При цьому випуск продукції і спожиті ресурси оцінюються в цінах світових ринків. В абсолютній більшості держав співвідношення між вихідними і вхідними цінами сільськогосподарських виробників на продукцію і ресурси, як і частка їх підтримки, нині більше одиниці, що дозволяє виробникам формувати власні джерела фінансування інвестицій на розширене відтворення капіталу, і лише в Україні це співвідношення мінімальне або й навіть від’ємне.
Для підвищення інвестиційної привабливості сільського господарства першочерговими завданнями є проведення загальнодержавних заходів щодо завершення реформування економіки та державних інституцій з функціями захисту інвесторів; подолання корупції, забезпечення умов розвитку підприємництва та захисту прав власності; інвестиційна підтримка малого та середнього агробізнесу, особливо на депресивних та постраждалих від війни територіях.
Зростання світових цін на продовольство сприятиме додатковим доходам національних агровиробників і досягненню прийнятному для них рівня окупності інвестицій. До того ж, в умовах війни переважну частину інвестицій національні виробники спрямовуватимуть на інвестиції у приріст оборотного капіталу, які якраз і орієнтовані на досягнення швидкої їх окупності. Незважаючи на високі ризики національному агробізнесу доцільно не втрачати оптимізм й інвестувати кошти у своє майбутнє.
Висновки та пропозиції. Найважливішими напрямами активізації інновацій для інвестиційного процесу в сільському господарстві є: створення умов для приватних інвестицій, зокрема й іноземних; першочергова підтримка і сприяння інноваціям та інвестиціям малого агробізнесу, а також відповідальним інвестиціям; дотримання принципів інклюзивності у підходах до збалансування економічних взаємовідносин між учасниками інвестиційно-інноваційних проектів на основі показників ефективності капіталу, тощо.
Широке застосування інновацій та їх інвестиційне забезпечення є обов’язковими елементами сучасного сільськогосподарського виробництва. Вони сприятимуть вирішенню соціально-економічних проблем аграрного сектору, пов’язаних з пошуком шляхів підвищення економічної ефективності діяльності підприємств галузі та продовольчим забезпеченням населення.
Список літературних джерел
[1] Лупенко Ю. О., Захарчук О. В. Інвестиційне забезпечення інноваційного розвитку сільського господарства України. Економіка АПК. 2018. № 11. С. 9−18.
[2] Резнік Н. П., Слободяник А. М., Котляров В. О. Інвестиційне забезпечення конкурентоспроможності агропромислових формувань : монографія. Київ : ДП “Вид. дім “Персонал”, 2018. 344 с.
[3] Кісіль М. І. Макроекономічний інвестиційний процес у сільському господарстві України. Економіка АПК. 2021. № 9. С. 19 – 30.
[4] Мамонтова Н. А. Удосконалення механізму інвестиційного забезпечення розвитку сільського господарства України. Серія: Економіка : науковий журнал. Острог : Вид-во НУ «ОА», вересень 2017. № 6(34). С. 8–13.
[5] Ільчук В., Шпомер Т. Інноваційно-інвестиційна діяльність АПК: сучасний стан і проблеми розвитку. Agricultural and Resource Economics. 2017. Vol. 3. № 1. Р. 108–118.
[6] Zakharchuk О., Kіsil M., Nechytailo V. Status and prospects of investment agricultural development in Ukraine. Transformation of economy, finance and management. Sientific monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2022. monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2022. P. 58−74.
[7] Захарчук О. В. Технічне забезпечення сільськогосподарських підприємств в Україні. Економіка АПК. 2019. № 2. С. 48–56.
[8] Капітальні інвестиції (річні показники). Державна служба статистики України.
[9] Капітальні інвестиції за видами промислової діяльності. Державна служба статистики України.
[10] Основні засоби. Державна служба статистики України:
[11] Дані моніторингу ОЕСР. Agricultural support. Producer support (PSE), % of gross farm receipts, 2000 – 2021 Source: Agricultural support estimates: Reference table.
[12] Захарчук О. В. Регіональні аспекти регулювання економічних відносин у зернопродуктовому підкомплексі АПК. Економіка АПК. 2002. №2. С. 43–47.