МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЯПОНСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕЛІ В УКРАЇНІ

 

УДК 330.14

МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЯПОНСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕЛІ В УКРАЇНІ

 

htpps://doi.org/10.36994/2707-4110-2023-8-35-08

 

Д.М.Сацук, аспірант, Університет «Україна»[1]

 

Анотація. Досліджено ключові фактори, що вплинули на стрімкий розвиток національної економіки Японії, описано основні інституційні актори, за участі яких стало можливим протягом періоду повоєнної відбудови потроїти ВВП і забезпечити сталий розвиток на довгострокову перспективу. Визначено, що у економічного дива Японії три основних джерела: цілеспрямовані дії уряду на експортно-орієнтоване промислове виробництво, наявність великих корпорацій поєднаних з фінансовими установами довготривалими відносинами та високий рівень якості людського капіталу.

Зауважено, що фактори, які стали визначальними для економічного зростання, є специфічними для політично-соціального устрою Японії і більшість з них не може використовуватись поза контекстом самої Японії.

Зроблено висновки, що, не зважаючи на неможливість повного застосування досвіду Японії в Україні, окремі елементи, що стали важливими компонентами економічного росту, доцільно застосувати. Зокрема, збільшення інвестицій у сферу освіти та підвищення якості людського капіталу є необхідними умовами сталого зростання економіки.

Ключові слова: економічний ріст, модель економіки Японії, японське економічне диво, людський капітал.

 

POSSIBILITIES OF APPLICATION OF THE JAPANESE ECONOMIC MODEL IN UKRAINE

D.M. Satsuk, graduate student, University "Ukraine"

 

Abstract. The key factors that influenced the rapid development of Japan's national economy were studied, the main institutional actors were described, with the participation of which it became possible to triple the GDP during the period of post-war reconstruction and ensure sustainable development for ten years. It has been determined that Japan's economic miracle has three main sources: purposeful government actions on export-oriented industrial production, the presence of large corporations linked to financial institutions by long-term relationships, and a high level of human capital.

It was noted that the factors that have become decisive for economic growth are specific to the political and social system of Japan and most of them cannot be used outside the context of Japan itself.

It was concluded that despite the impossibility of fully applying Japan's experience in Ukraine, certain elements that have become important components of economic growth should be applied. In particular, increasing investment in education and increasing human capital are necessary conditions for sustainable economic growth.

Keywords: economic growth, model of Japanese economy, Japanese economic miracle, human capital.

 

Постановка проблеми та актуальність дослідження. Японське економічне диво відноситься до періоду швидкого економічного зростання в Японії у період після Другої світової війни до кінця 1980-х років. Протягом цього періоду валовий внутрішній продукт Японії зростав в середньому на 11% на рік, серед країн західного світу це були темпи, що в рази випереджали показники провідних економік. За цей час Японія стала другою за величиною економікою світу, поступившись лише Сполученим Штатам Америки. Вивчення досвіду Японії, передумов та ключових факторів такого сталого зростання може бути використане для формування економічної політики відбудови повоєнної України.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Невпинне зростання економіки Японії протягом багатьох десятиліть зробило її предметом досліджень багатьох провідних світових економістів, серед яких Ч.Джонсон, Р.Крофорд, Д.Макін, Р.Морк, Н.Рубіні, М.Сакакібара, Х.Такеурі та Б.Янг, включаючи нобелевського лауреата П.Кругмана.

Проте, не зважаючи на велику кількість робіт, що стосуються безпосередньо Японії, питання можливості застосування досвіду Японії у відновленні економіки України потребує окремого дослідження.

Мета статті. Дослідити ключові причини стрімкого зростання національної економіки Японії після значних руйнувань, яких зазнала Японія під час Другої світової війни, та можливості їх застосування у повоєнному відновленні економіки України.

Виклад основного матеріалу. Станом на кінець Другої світової війни економіка Японії втратила 70% свого виробничого потенціалу, який був зруйнований у ході бойових дій, рівень промислового виробництва впав на 80% від довоєнного рівня, доступ до територій, які використовувались як джерело сировини, було втрачено. За таких початкових умов Японії розпочала відбудову національної економіки [1]. І вже за 10 років темпи зростання економіки Японії переважали темпи росту більшості країн світу.

Після проходження початкової фази відновлення промисловості, за період з 1958 до 1973 роки обсяг ВВП виріс у 6,5 разів, а збільшення обсягів промислового виробництва за цей період склало понад 1000%.

Серед ключових факторів, що сприяли створенню економічного дива, можна виокремити наступні:

1. Співпраця уряду та бізнесу – в Японії роль держави у формуванні пріоритетних напрямків розвитку економіки є значною. Державні інститути за допомогою комбінації регулятивних інструментів і податкових пільг  створюють інвестиційно привабливі галузі економіки. Міністерство міжнародної торгівлі та промисловості (MITI) зіграло значну роль в економічному диві. Наявність такого координаційного державного органу сприяло міцним зв’язкам промисловості та уряду, допомагаючи спрямовувати інвестиції, запроваджувати нові технології та розвивати галузі, які могли б конкурувати у всьому світі.

Для подібної координації уряд широко використовує інструменти податкового впливу, активно впливає на ринок через систему дозвільних повноважень, для перспективних напрямків економіки використовуються державні інвестиційні програми, зокрема це стосується розвитку електроніки. Відчутним є використання антимонопольної політики для впливу на становище виробників на світових ринках. Взагалі, на початкових етапах розвитку Японія використовувала протекціоністську політику і досі має профіцит торгівельного балансу [2].

На противагу, для України тісна взаємодія між фінансово-промисловими групами та бізнесом зазвичай містить корупційні ризики і не призводить до збільшення конкурентних переваг продукції на світовому ринку [3].

2. Для Японії є характерним зосередження на експорті, щоб стимулювати своє економічне зростання, використовуючи переваги світової торгівлі для розширення своєї економіки. Цілеспрямована державна підтримка експорту зробила велику кількість японських виробників конкурентоспроможними на світових ринках, наприклад, такі компанії як Тошіба, Мітсубісі, Соні, Тойота та ін. З іншої сторони, уряд вживає заходів щодо захисту внутрішнього ринку від іноземних товарів і капіталів, а для цього широко використовується контроль над здійсненням зовнішньої торгівлі, валютними операціями і активна монетарна політика, що зберігала курс йени низьким протягом всього періоду економічного зростання.

В умовах сировинної економіки України, збільшення експорту сировини не дає такого мультиплікатора як експорт готової продукції, а заходи спрямовані на захист внутрішнього ринку без наявності якісних товарів власного виробництва, призводить до невиправдано великих цін на товари, аналоги яких відсутні на внутрішньому ринку. Видається виправданим розвиток галузей, орієнтованих на виробництво готової продукції.

На відміну у Японії, на першому етапі економічного зростання відбулися зміни у обсягах та структурі експорту. Так, обсяг експорту зріс пропорційно до збільшення обсягів промислового виробництва, у той самий період і структура експорту змістилась в сторону важкої і хімічної промисловості, сукупно ці дві галузі складали понад 79,5% загального експорту.

3. Наступним важливим фактором розвитку Японії стала підтримка Сполученими Штатами Америки після Другої світової війни, щоб допомогти їй відновитися та запобігти поширенню комунізму. Це включало не лише фінансову допомогу, але й передачу технологій і відкритий ринок для японських товарів. Передача технологій на початкових етапах призвела до значної економії на інвестиціях у розробку та апробацію науково-технічних рішень. Наприклад, американський хімічний концерн Дюпон витратив 11 років та 25 млн. дол. США на розробку технології виробництва нейлону, а японська компанія Торей Індастріз придбала патент на виробництво нейлону у концерну Дюпон за 7,5 млн. дол. США у 1953 році і до 1958 року отримала дохід від продажу нейлону на міжнародних ринках на суму 90 млн. дол. США. Вплив передачі технологій важко переоцінити -  Японія стала лідером у технологічних інноваціях, особливо в автомобільній та електронній промисловості [4].

Варто відзначити, що Сполучені Штати Америки у перші 10-ть повоєнних років інвестували в японську економіку 6 млрд. дол. США, що становило три тогочасних ВВП Японії. Для порівняння, ВВП України у 2021 році становив 200 млрд. дол. США і відповідно, пропорційно до інвестицій у японську економіку, Україна мала б отримати 600 млрд. дол. США, що видається нереалістичним сценарієм.

4. Важливим фактором розвитку Японії є інтенсивні інвестиції у освіту та східна трудова етика, що притаманна всім мешканцям Східно-Південної Азії. Японська культура робить сильний акцент на наполегливій праці та відданості, що сприяє високому рівню продуктивності. Крім того, протягом всього періоду зростання держава інвестувала значні кошти в освіту, створивши висококваліфіковану та продуктивну робочу силу.

Вартим окремої уваги видається факт, що період початку економічної стагнації на початку 1990-х років збігається із зниженням витрат на освіту. Якщо під час періоду інтенсивного розвитку витрати на освіту складали в середньому 17% ВВП, то з початком кризи інвестиції зменшились майже вдвічі і продовжують поступове зниження за весь час економічної стагнації до рівня у 5% ВВП, що відображено на рис 2.

Для України початковий рівень інвестицій у 17% ВВП означав би суму у 34 млрд. дол. США. На 2021 рік, сукупні видатки на освіту передбачені у розмірі 5,14 млрд. дол. США, або 2,56% ВВП, таким чином, аби вийти на показники Японії необхідно збільшити витрати у 6,6 разів. На даний момент це завдання видається нереальним [5].

5. Окрім того, що у основі системи трудових відносин Японії лежать цінності, специфічні для азійського регіону, такі як: дисципліна, старанність, заощадливість, здатність пристосовуватися до нових умов, повага до керівництва на всіх рівнях, у Японії ці риси підсилюються існуванням поняття довічний найм, за якого працівник почавши працювати у компанії ніколи її не залишає. Це можливо завдяки широкому розповсюдженню поняття «кейрецу» - взаємопов’язаних фірм, які часто зосереджені навколо банку. Ці зв’язки дозволили компаніям підтримувати одна одну, зменшуючи ризики та сприяючи економічній стабільності і дозволяючи працівникам переходити між структурними підрозділами однієї групи компаній, таким чином забезпечуючи горизонтальну інтеграцію всередині бізнес-групи. Для України є характерною висока мобільність трудових ресурсів, особливо у містах, що складають основу промислового потенціалу країни.

Наявність кейрецу, набору компаній із переплетеними діловими зв’язками та пакетом акцій, робить фінансово-економічну систему більш стабільною. Історично, термін походить від «дзайбацу», великих сімейних вертикальних монополій, що складаються з холдингової компанії на вершині, з дочірньою банківською компанією, що повністю належить їй і надає фінансування, та кількох промислових дочірніх компаній, які домінують у певних секторах ринку, які існували в Японії до закінчення Другої світової війни.

Виокремлюють два види кейрецу: горизонтальний і вертикальний. Горизонтальні кейрецу - це розгалужені конгломерати багатьох компаній у різних галузях, часто зосереджені навколо банку. Вони обмінюються інформацією та часто мають тісні стосунки через мережу дочірніх компаній і перехресне володіння акціями. Шість основних горизонтальних кейрецу, відомих як «Велика шістка», - це ДКБ, Мицу, Мітсубісі, Санва, Сумитомо, Фойо. Вертикальні кейрецу, також відомі як кейрецу розподілу циклу виробництва, описують відносини між виробниками, постачальниками та дистриб’юторами в таких галузях, як автомобільна. Вони допомагають налагодити бізнес-операції, забезпечуючи надійну мережу постачання та розподілу [6].

Завдяки існуванню таких інтегрованих фінансово-промислових груп як кейрецу вдалось забезпечити інтенсивне збільшення кількості робочих місць в період економічного росту, що відображено на рис 3.

Станом на початок 1958 року у виробництві було задіяно 8,9 млн. працівників, на початок 1973 року – 14,5 млн працівників, тобто збільшення чисельності склало майже 40%. Власне на початкових етапах зростання саме виробництво стало драйвером економічного росту, за ним підключилась транспортна галузь, сфера послуг і будівництво. Після виходу економіки Японії на перші позиції у світі, частка працівників збільшилась з 19% до 37%, що є середнім показником для високорозвинених країн.

Для економіки Японії є типовою висока норма заощаджень населення і відносно невеликий рівень споживання, що забезпечує банкам достатній рівень вільних грошей для провадження інвестиційної діяльності та обумовлює експортну орієнтацію економіки Японії.

Висновки. Дослідження показало, що у економічного дива Японії три основних джерела: цілеспрямовані дії керівництва країни на зростання економіки та на експортно-орієнтоване промислове виробництво, наявність великих корпорацій поєднаних з фінансовими установами довготривалими відносинами та високий рівень якості людського капіталу у поєднанні із схильністю до заощаджень.

Проведений аналіз показав, що у повній мірі модель японського економічного дива недоцільно застосовувати в Україні через принципові відмінності у культурі взаємодії між всіма учасниками економічного процесу - уряду, бізнесу та працівників. Однак, досвід Японії однозначно засвідчив, що наявність високоосвічених та мотивованих кадрів є одним із необхідних компонентів економічного зростання і наявність державної політики, спрямованої на розвиток освіти, є одним з ключових факторів економічного зростання.

 

Список використаних джерел

1. Джонсон Ч. Японське економічне диво. Як професійна влада та бізнес збудували провідну економіку світу. Київ : Наш Формат, 2022. 456 с.
2. Гайдученко Ю., Бичкова А. Особливості державного регулювання економіки Японії. Стратегії інноваційного розвитку економіки України проблеми, перспективи, ефективність : матеріали наук. конф., м. Харків, 16 жовт. 2015 р.
3. Ukraine Corruption Perceptions Index for 2022 year. Transparency.org. URL: https://www.transparency.org/en/countries/ukraine (date of access: 28.06.2023).
4. Гаврилюк Р. П. Державна політика Японії у сфері розвитку інноваційної економіки / Р. П. Гаврилюк // Економіка та держава. - 2012. - № 10. - С. 46-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecde_2012_10_13
5. Міністерство освіти і науки України - Держбюджет на 2023 рік: видатки на освіту та науку. Головна Міністерство освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/derzhbyudzhet-na-2023-rik-vidatki-na-osvitu-ta-nauku (дата звернення: 29.06.2023).
6. Н.Городня Специфіка суспільно-економічної моделі Японії та її еволюція в умовах глобалізації // Дослідження світової політики: Збірник наукових праць. – К., 2006. – Вип.34. – С.198-219.
7. Statistics Bureau Home Page/Labour Force Survey/Historical data. URL: https://www.stat.go.jp/english/data/roudou/lngindex.html (date of access: 29.06.2023).
8. Japan GDP 1960-2023. Macrotrends | The Long Term Perspective on Markets. URL: https://www.macrotrends.net/countries/JPN/japan/gdp-gross-domestic-product (date of access: 25.06.2023).

References

1. Johnson C. The Japanese economic miracle. How professional government and business built the world's leading economy. Kyiv: Nash Format, 2022. 456 p.
2. Hayduchenko Yu., Bychkova A. Peculiarities of state regulation of the Japanese economy. Strategies of innovative development of the economy of Ukraine, problems, prospects, efficiency: materials of science. conference, Kharkiv, October 16 2015
3. Ukraine Corruption Perceptions Index for 2022 year. Transparency.org. URL: https://www.transparency.org/en/countries/ukraine (date of access: 28.06.2023).
4. Havrilyuk R.P. State policy of Japan in the sphere of development of innovative economy / R.P. Havrilyuk // Economy and the state. - 2012. - No. 10. - P. 46-49. - Access mode: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecde_2012_10_13
5. Ministry of Education and Science of Ukraine - State Budget for 2023: expenditures on education and science. Main Ministry of Education and Science of Ukraine. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/derzhbyudzhet-na-2023-rik-vidatki-na-osvitu-ta-nauku (access date: 06/29/2023).
6. N. Horodnya Specificity of Japan's socio-economic model and its evolution in the conditions of globalization // Research of world politics: Collection of scientific works. - K., 2006. - Issue 34. - P.198-219.
7. Statistics Bureau Home Page/Labor Force Survey/Historical data. URL: https://www.stat.go.jp/english/data/roudou/lngindex.html (date of access: 29.06.2023).

Japan GDP 1960-2023. Macrotrends | The Long Term Perspective on Markets. URL: https://www.macrotrends.net/countries/JPN/japan/gdp-gross-domestic-product (date of access: 25.06.2023).