ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО ЯК ПЕРЕДУМОВА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ДЕРЕВООБРОБНОГО КОМПЛЕКСУ
УДК 330.14
ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО ЯК ПЕРЕДУМОВА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ДЕРЕВООБРОБНОГО КОМПЛЕКСУ
https://doi.org/10.36994/2707-4110-2023-9-36-04
Манейло Дмитро, аспірант спеціальності 051 «Економіка, Університет «Україна»[1]
Анотація. В представленій статті проаналізовано фінансово-економічні показники функціонування новоствореного ДП «Ліси України», що мають тенденцію до покращення. Також автором відзначено, що вітчизняний ринок деревини має штучно сформований профіцит, який не сприяє розвитку деревообробного комплексу для всіх учасників ринку. Свідченням цього є завищені ДП «Ліси України» ціни на деревину, понаднормативні залишки на складах філій, використання пересортиці в корупційних схемах тощо. Наданий матеріал підтверджує незадовільний рівень кадрової політики в керівництві ДП «Ліси України» (його структурних підрозділів), зокрема, щодо ліквідації всіх існуючих корупційних схем, а також залучення креативних бізнес-управлінців
Досліджено проблему недовикористання обсягів лісових деревостанів для забезпечення потреб ринку, особливо хвойного походження. Обгрунтовано істотне збільшення заготівель деревини без шкоди майбутнім поколінням і постійним збільшенням рівня використання щорічного приросту лісових деревостанів.
Автором відмічено, що на законодавчому рівні відсутня стратегічна місія діяльності ДП «Ліси України» щодо забезпечення державної політики, метою якої є зростання доданої вартості національного лісопромислового і лісогосподарського кластерів. Спостерігається дисбаланс між проголошеною керівництвом держави метою, зокрема, розвитком конкурентоспроможності вітчизняного лісопромислового комплексу на зовнішніх ринках, з однієї сторони, і реальною діяльністю ДП «Ліси України щодо не забезпечення рівних умов для діяльності підприємств деревообробної галузі, з іншої.
Крім того, наведено обґрунтування експертів щодо певної загрози монополізації деревообробного ринку в окремих регіональних суб’єктах господарювання з достатньо великими виробничими потужностями. Запропоновано шляхи щодо забезпечення рівних умов для розвитку суб’єктів господарювання деревообробної галузі, що може слугувати дорожньою картою входження український деревообробників у світовий ринок.
Ключові слова: лісове господарство, деревообробна галузь, заготівля деревини, конкурентоспроможність, суб’єкт господарювання.
FORESTRY AS A PREREQUISITE FOR INCREASING THE COMPETITIVENESS OF THE WOOD PROCESSING COMPLEX
Maneilo Dmytro, graduate student of the specialty 051 "Economics", University "Ukraine"
Abstract. The presented article analyzes the financial and economic indicators of the functioning of the newly created SE "Forests of Ukraine", which have a tendency to improve. The author also noted that the domestic wood market has an artificially formed surplus, which does not contribute to the development of the woodworking complex for all market participants. This is evidenced by the inflated wood prices of the State Enterprise "Forests of Ukraine", excessive balances in branch warehouses, the use of re-sorting in corruption schemes, etc. The provided material confirms the unsatisfactory level of personnel policy in the management of the State Enterprise "Forests of Ukraine" (its structural subdivisions), in particular, regarding the elimination of all existing corruption schemes, as well as the involvement of creative business managers.
The problem of underutilization of the volume of forest stands to meet the needs of the market, especially of coniferous origin, has been studied. A significant increase in wood harvesting without harming future generations and a constant increase in the level of use of the annual growth of forest stands is substantiated.
The author noted that at the legislative level, there is no strategic mission of the State Enterprise "Forests of Ukraine" to ensure state policy, the goal of which is to increase the added value of the national forestry and forestry clusters. There is an imbalance between the goal declared by the state leadership, in particular, the development of the competitiveness of the domestic forestry complex on foreign markets, on the one hand, and the actual activity of the State Enterprise "Forests of Ukraine" in terms of not providing equal conditions for the activities of enterprises in the woodworking industry, on the other.
In addition, the justification of experts regarding a certain threat of monopolization of the woodworking market in certain regional business entities with sufficiently large production capacities is given. Ways to ensure equal conditions for the development of business entities in the woodworking industry are proposed, which can serve as a road map for the entry of Ukrainian woodworkers into the world market.
Key words: forestry, woodworking industry, wood harvesting, competitiveness, business entity.
Постановка проблеми. Вже минув рік з того часу, як в системі державного лісового господарства відбулося радикальне реформування галузі, спрямоване на обˈєднання фінансових, матеріальних і трудових потенціалів всіх суб’єктів господарювання. Крім того, на практиці здійснилося реальне розділення господарських та контролюючих функцій в лісовому господарстві шляхом виокремлення Державного підприємства «Ліси України» та створення територіальних управлінь Державного агентства лісових ресурсів України. На наш погляд, невизначеними залишилися питання перспективного зросту конкурентних переваг деревообробної галузі України як залежної від розвитку вітчизняного лісового господарства. Саме деревообробна галузь може займати гідне місце на європейському ринку, надаючи при цьому не лише додатковий дохід в державний та місцевий бюджети, але і створить додаткові робочі місця в повоєнній Україні.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняній лісівничій науці дослідження теоретичних основ та розробка методичних рекомендацій щодо підвищення ефективності системи конкурентоспроможності лісогосподарського комплексу, в тому числі, деревообробної галузі, знайшли відображення у працях І.Антоненко, В.Попкова, С.Генсірука, З.Герасимчук, А.Головка, О.Дзюбенка, Р.Дубаса, О.Дребот, Я.Дяченка, Я.Коваля, С.Нестеренко, І.Лицура, Є.Мішеніна, І.Опенька, С.Писаренко, І.Синякевича, Ю.Туниці, М.Шершуна, О. Шубалого, Л.Черчик, О.Фурдичка.
Проте, враховуючи початок діяльності новоствореного державного лісогосподарського підприємства ДП «Ліси України», проблема визначення передумов функціонування конкурентоспроможної деревообробної галузі вивчена недостатньо.
Мета статті - проаналізувати фінансово-економічні показники діяльності ДП «Ліси України» і визначити існуючі та потенційні передумови підвищення конкурентоспроможності вітчизняного деревообробного комплексу.
Виклад основного матеріалу. За словами генерального директора ДП «Ліси України» [1], прибуток за 9 місяців його функціонування досягнув 2,6 млрд. грн., а також на 35% збільшено відрахування до державного бюджету України, порівняно з аналогічним періодом минулого року. При цьому рівень рентабельності підприємства досягнув 15% (до реформи він становив в середньому 1-5% [2-3]). Це відбулося за рахунок проведення єдиних тендерних закупівель, прозорості реалізації круглих лісоматеріалів через біржові аукціони, скорочення нецільових витрат тощо. До того ж відзначено ефективність діяльності юридичного департаменту спеціалізованого підприємства, зокрема, в питанні оформлення речових прав для його філій.
За інформацією керівництва ДП «Ліси України» [1], вітчизняний попит на деревину протягом 2023 року залишається низьким (недовиконано його обсяги реалізації підприємством), спостерігається певне падіння цін, що обумовлюється відсутністю експорту пиломатеріалів морським шляхом, а також надлишком сировини на європейських ринках.
Використвуючи таку публічну інформацію, можна зробити висновок і про подальше виконання підприємством програми «Зелена країна», навіть, у малоресурних регіонах країни і до того ж в умовах повномасштабної війни. Як позитив, з 1 червня 2023 року в Україні запрацював пілотний проект електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів.
Підтвердженням ефективності господарювання новоствореного підприємства є інформація, що найбільшими за обсягами закупівлями ДП «Ліси України» в поточному 2023 році були закупівля пального і техніки, при цьому лише на заготівлю деревини було витрачено понад 3,5 млрд. грн [4]. Звичайно, що всі виробничі процеси, починаючи з посадки лісу, догляду та захисту за ним і закінчуючи заготівлею і доставкою лісоматеріалів потребують закупівель пального, техніки і запчастин до неї. Достатньо обˈємними були закупівлі на будівництво і ремонт лісових доріг, закупівля обладнання для вирощування сіянців, знарядь для обробітку ґрунту, протипожежне обладнання та землевпорядкування.
Тобто, спостерігаються достатньо позитивні тенденції розвитку вітчизняного лісового господарства, яке без державного фінансування змогло досягнути високих фінансових результатів діяльності. Крім того, спостерігається і певний позитивний соціальний аспект - збільшення рівнів заробітних плат для працівників філій малоресурсних регіонів країни, хоча це може бути наслідком скорочення чисельності персоналу.
На наш погляд, сама лише оптимізація витрат та збільшення рівня рентабельності через достатньо високу ціну на продукцію лісового господарства не можуть бути єдиними завданнями державного сектору галузі. Адже такий результат виглядає цілком закономірним в умовах практично монопольного становища ДП «Ліси України» (за винятком існуючої конкурентності серед філій самого підприємства), у постійному користуванні якого знаходить понад 73% земель лісогосподарського призначення.
Для здійснення оцінки роботи державного підприємства, слід проаналізувати і діяльність деревопереробного сектору України, який напряму залежить від лісової галузі і тих процесів, які в ній відбуваються. Особливого значення це набуває в контексті можливого збільшення конкурентоспроможності вітчизняного лісопромислового комплексу на зовнішніх ринках. До того ж за словами представників Офісу Президента [5], на сьогоднішній день зі світових ринків витісняють представників росії та білорусі як постачальників деревини, а тому Україна має потенційну можливість зайняти їх сегмент ринку, що може сформувати лісопереробну галузь з оборотом до 10 млрд. доларів США та десятками тисяч робочих місць. Це достатньо ймовірний проект, оскільки на світових ринках вартість одного м3 необробленої деревини складає 50-100 дол., а вже готової продукції – від 700 дол. до 3 тис. доларів США.
Власне нині залишається нерозв’язаним питання штучного профіциту, який не сприяв розвитку деревообробної галузі і в довоєнний час. Тобто, частина виробничих потужностей вже тоді були недовантажені, а нині ситуація ще більше погіршилася, оскільки деревообробні підприємства в своїй більшості на контрольованих Україною територіях або повністю зупинили свою господарську діяльність, або працюють частково.
Аналітичний центр «Об'єднана Україна» відзначає [6], що на сьогодні певні обсяги деревини філій державного підприємства залишаються не реалізованими через аукціони, оскільки створюється її штучний профіцит. Це відбувається за рахунок завищеної ціни, яка пропонується ДП «Ліси України» для всіх філій підприємства, а відповідно загальний обсяг продажів є набагато меншим за можливий, що створює ілюзію відсутності дефіциту деревини на ринку. Тобто вітчизняним суб’єктам деревообробної галузі не вигідно в сьогоднішніх умовах (відсутність морської логістики, часткова експансія на європейський ринок переробників з Латинської Америки) інвестувати кошти в галузь, маючи надто високу собівартість сировини і відповідно – високу ціну реалізації продукції.
Представники Української природоохоронної групи [7] зазначають, що значна частина деревини продається наближеному бізнесу за цінами, нижчими за ринкові. І це відбувається, в першу чергу, за рахунок, пересортиці, тобто під виглядом низького сорту продається деревина вищого сорту. Таким чином, утримується офіційна ринкова ціна на вищі сорти деревини, щоб отримати більший зиск для окремих посадових осіб від розробленої схеми корупційного збагачення із застосуванням пересортиці.
Для того, щоб ліквідувати такі корупційні схеми або ж усунути можливість їх формування, в першу чергу, слід проводити ефективну кадрову політику, яка сьогодні в більшості представлена працівниками минулого покоління, які вже не можуть діяти з урахуванням потреб ринку та бізнесу, а, навпаки, звичні до маніпулюванням асортиментом, географією рубок та сортністю. В результаті цього – нереалізовані надлишки ділової деревини на складах філій, які з часом втрачають свої експлуатаційні характеристики та можуть бути реалізовані вже як дрова.
Щодо офіційного підходу, то спеціалісти відділу продажів ДП «Ліси України» намагаються продати деревину найдорожче для того, щоб забезпечити максимальну прибутковість на короткострокову перспективу. До того ж в більшості лісгоспів були в наявності залишки лісової продукції на момент реформування їх у філії, які додатково формували дохідну частину підрозділів. Така ситуація не може бути довгостроковою тенденцією, а отже необхідно докорінно змінювати стратегію розвитку лісогосподарського комплексу України.
Підсумовуючи вищезазначене, слід зазначити про важливість створення організаційно-правових передумов формування ефективної та конкурентної деревообробної галузі і тим самим збільшення обсягів валютної виручки та різноманітних податків, які надходять до державного і місцевого бюджетів, а також ріст робочих місць на внутрішньому ринку праці. Зокрема, для цього необхідно:
- законодавчо (на рівні рішення Кабінету Міністрів України) передбачити, що однією із основних задач діяльності ДП «Ліси України» повинно бути забезпечення державної політики, метою якої є зростання доданої вартості національного лісопромислового і лісогосподарського кластерів (заготівля і деревообробка);
- проведення належної кадрової політики щодо керівництва ДП «Ліси України» з метою ліквідації всіх існуючих корупційних схем, а також залучення креативних бізнес-управлінців;
- розрахувати наявні переробні потужності і сформувати відповідну розрахункову лісосіку із зростанням обсягів деревного ресурсу (наприклад, до 17 млн. м3 деревини на 2024 рік). Для подальшого розвитку деревообробної галузі рекомендується щорічне збільшення обсягів заготівлі лісу на 10% з розрахунком досягти величини 95% рубки приросту.
Слід відзначити, що при такому сценарію спостерігатиметься падіння ціни на деревину, але це водночас забезпечить формування прибутків ДП «Ліси України» за рахунок суттєвого збільшення обсягів реалізації.
Таким чином, лісопромисловий комплекс повинен бачити стратегічні орієнтири лісогосподарського комплексу, зокрема, в питаннях забезпечення сировиною необхідного обсягу і асортименту та прийнятною ціною, а також рівними умовами діяльності (в тому числі і закупівлі) для всіх учасників ринку.
За розрахунками фахівців ДП «Ліси України» в 2023 році планується заготовити 12,7 млн. м3 всіх сортиментів деревини [7]. В той же час до повномасштабної війни в державному секторі лісового господарства заготовляли від 15 млн. м3 лісу, тобто, більше, чим сьогодні [2-3]. Звичайно, можна було б таку ситуацію пояснити викликами і загрозами воєнного стану, але саме під час нього Кабінет Міністрів України запровадив відповідну реформу з централізації суб’єктів господарської діяльності галузі. Фахівці галузі стверджують, що суть ефективного з економічного аспекту лісового господарства полягає, в першу чергу, у заготівлі деревини в період експлуатаційної зрілості і висадки на цьому місці нових дерев, які будуть вибрані в майбутньому також в період зрілості.
Тобто, у віці 70-80 років в сосни звичайної, наприклад, настає період експлуатаційної зрілості. Після цього поступово наступає період старіння деревостанів, який характеризується певними негативними наслідками в економічному та екологічному аспектах, що призводить до так званих втрачених вигод в масштабах всієї країни. До прикладу, в Німеччині та скандинавських країнах вирубають до 95% річного приросту, а в нас – лише 32% по найбільш оптимістичним розрахункам.
Фахівці оцінюють щорічний приріст деревини в лісах України в межах від 40 до 60 млн м3. Таким чином, за мінімальними оцінками в державних лісових насадженнях можна щорічно заготовляти від 38 млн м3 на рік за умови наявності вказаної вікової категорії деревостанів. Лісівники ж стверджують, що площі стиглої сосни звичайної більш, ніж достатні у вітчизняних лісових насадженнях, але з невідомих причин вони не всі вчасно використовуються в господарській діяльності.
Тобто, спостерігається певний дисбаланс між проголошеною керівництвом держави метою, зокрема, розвитком конкурентоспроможності вітчизняного лісопромислового комплексу на зовнішніх ринках, з однієї сторони, і реальною діяльністю ДП «Ліси України щодо не забезпечення рівних умов для діяльності підприємств деревообробної галузі, з іншої.
Наприкінці нашого дослідження представимо прогнози окремих експертів лісового господарства [8], зокрема щодо песимістичного сценарію розвитку деревообробного комплексу через таку потенційну систему організаційних заходів і нормативних нововведень:
1. Повна ліквідація деревообробників малого та середнього бізнесу, а також деревообробних підрозділів окремих філій, щоб здійснити монополізацію цього ринку.
2. Використання найпростіших за організаційно-правовою формою підприємств, залучених до лісозаготівельних робіт.
3. Зосередження більшої частини деревообробного ринку в окремих регіональних суб’єктах господарювання з достатньо великими виробничими потужностями.
4. Скасування мораторію на експорт необробленої деревини з метою продажу надлишку круглих лісоматеріалів за межі країни.
5. Покупцями необробленої деревини можуть бути наперед визначені зарубіжні компанії, а також новостворені певними особами підприємства, географічно близькі до України (наприклад, в Республіці Польща) з метою мінімізації логістичних витрат.
Враховуючи перспективу подальшої корпоратизації ДП «Ліси України», ймовірність впровадження зазначених заходів і нововведень висока і достатньо вмотивована.
Висновки. Підводячи підсумок дослідженню оцінки діяльності ДП «Ліси України» та перспектив розвитку конкурентоспроможного лісопромислового комплексу, узагальнимо наступні висновки:
1. Фінансово-економічні показники функціонування новоствореного ДП «Ліси України» мають тенденцію до покращення, але ресурсний потенціал підприємства використовується частково.
2. Вітчизняний ринок деревини має штучно сформований профіцит, що обумовлює як формування понаднормативних залишків, так і сприяє зловживанню посадовими особами.
3. На законодавчому рівні відсутня стратегічна місія діяльності ДП «Ліси України» щодо забезпечення державної політики, метою якої є зростання доданої вартості національного лісопромислового і лісогосподарського кластерів.
3. Спостерігається незадовільний рівень кадрової політики в керівництві ДП «Ліси України» (його структурних підрозділів), зокрема, щодо ліквідації всіх існуючих корупційних схем, а також залучення креативних бізнес-управлінців.
4. Необхідний статистичний облік наявних переробних потужностей і формування відповідної розрахункової лісосіки із зростанням обсягів деревного ресурсу (наприклад, до 17 млн. м3 деревини на 2024 рік). Для подальшого розвитку деревообробної галузі рекомендується щорічне збільшення обсягів заготівлі лісу на 10% з розрахунком досягти величини 95% рубки приросту.
5. Існує певна загроза монополізації деревообробного ринку в окремих регіональних суб’єктах господарювання з достатньо великими виробничими потужностями.
6. Спостерігається дисбаланс між проголошеною керівництвом держави метою, зокрема, розвитком конкурентоспроможності вітчизняного лісопромислового комплексу на зовнішніх ринках, з однієї сторони, і реальною діяльністю ДП «Ліси України щодо не забезпечення рівних умов для діяльності підприємств деревообробної галузі, з іншої.
Список використаної літератури
1. https://interfax.com.ua/news/blog/931822.html
2.https://forest.gov.ua/storage/app/sites/8/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8/publichniy-zvit-za-2021.pdf .
3.https://forest.gov.ua/storage/app/sites/8/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8/publichniy-zvit-derzhlisagentstva-za-2020.pdf.
4. https://interfax.com.ua/news/economic/948107.html
5. https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3707965-ukraina-moze-zaminiti-rf-ta-bilorus-na-svitovomu-rinku-derevini-op.html.
6. https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/chomu-zabuksuvala-reforma-lisovoi-galuzi.htm.
7. https://glavcom.ua/economics/finances/v-ukrajini-defitsit-derevini-zmi-970525.html.
8. https://www.openforest.org.ua/271280/.
References
1. https://interfax.com.ua/news/blog/931822.html
2.https://forest.gov.ua/storage/app/sites/8/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8/publichniy-zvit-za-2021.pdf .
3.https://forest.gov.ua/storage/app/sites/8/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8/publichniy-zvit-derzhlisagentstva-za-2020.pdf.
4. https://interfax.com.ua/news/economic/948107.html
6. https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/chomu-zabuksuvala-reforma-lisovoi-galuzi.htm.
7. https://glavcom.ua/economics/finances/v-ukrajini-defitsit-derevini-zmi-970525.html.
8. https://www.openforest.org.ua/271280/.
[1] © Д. МАНЕЙЛО
© Вісник Університету «Україна», № 9 (36), 2023