ОСОБИСТІ СЕЛЯНСЬКІ ГОСПОДАРСТВА ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ СІМЕЙНОГО ФЕРМЕРСТВА
УДК 631.1 (346.1)
ОСОБИСТІ СЕЛЯНСЬКІ ГОСПОДАРСТВА ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ СІМЕЙНОГО ФЕРМЕРСТВА
https://doi.org/10.36994/2707-4110-2024-10-37-01
Беженар І. М., кандидат економічних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу розвитку підприємництва, кооперації та агропромислової інтеграції ННЦ «Інститут аграрної економіки»[1]
Анотація. Трансформації в аграрному секторі України призвели до створення ринкової системи, де селянські господарства, зокрема господарства населення, зберігають свою важливу роль у сільському господарстві. Однак, відбуваються зміни у виробництві, вказуючи на зростання важливості підприємств та фермерських господарств, як ринкових суб’єктів, тоді як господарства населення поступово втрачають свої позиції. Важливо підтримувати обидва сектори для сталого розвитку сільського господарства.
Аналізуючи динаміку індексів сільськогосподарської продукції, виділяється концентрація виробництва в руках підприємств та фермерських господарств, що може вплинути на соціально-економічний аспект різних регіонів. Господарства населення відіграють ключову роль у вирощуванні певних видів культур, таких як картопля та продовольчі баштані, і важливо підтримувати їхню участь саме у цьому виробництві.
Однак, кількість особистих селянських господарств в Україні зменшується, що може вплинути на виробництво сільськогосподарської продукції. Потрібні стратегії для підтримки розвитку сільського господарства, зокрема сімейних фермерських господарств, щоб забезпечити стабільність і різноманіття на сільських територіях, стимулювання переходу з ОСГ до товарного типу сімейних фермерських господарств.
Аналізуючи економічний потенціал сільських домогосподарств, важливо враховувати їхню роль у виробництві та продажу сільськогосподарської продукції. Зазначається, що це населення може бути потенційними учасниками у формальному агробізнесі. Проте, зменшення їхньої чисельності та площі землі викликає потребу в покращенні інфраструктури на селі для стимулювання інвестицій та розвитку агросектору.
Ключові слова: господарства населення, сільське господарство, сімейні фермерські господарства, виробництво продукції, економічний потенціал сільські території.
PERSONAL PEASANT FARMS AS THE BASIS OF THE DEVELOPMENT OF FAMILY FARMING
I. M. Bezhenar, Ph D (candidate of economic sciences), Senior Researcher of the Departmentof Entrepreneurship, Cooperation and Agro-Industrial Integration NSC «Institute of Agrarian Economics»
Abstract. The transformation for the development of the domestic agricultural complex has led to the formation of a market-oriented economic system, where individual peasant farms, particularly households, play a significant role in the production of agricultural goods and the development of rural areas in Ukraine. However, the structure of production indicates a noteworthy contribution of enterprises to agriculture, with a shifting percentage distribution over time. Despite the decline in the number and share of households in overall agricultural production, they remain crucial for cultivating specific crops like potatoes and horticultural produce.
The economic potential of household farms serves as a vital component of the investment base, contributing to the overall economy. Over the years, the dynamics of agricultural production indices reveal that enterprises are more responsive to environmental changes compared to households. The negative impact of 2022 on all categories of farms is evident in a sharp decline in the production index, potentially due to a drastic reduction in output by enterprises.
The strategic importance of households as potential family farms for ensuring food security can be analyzed through the indices of agricultural production. Despite the reduction in the number of personal peasant farms, their existence and activity are essential for sustaining family farming, self-employment in rural areas, and additional income generation. The data also highlight the need for further research and development of strategies to support agricultural development in Ukraine.
The economic resources of household farms, housing a significant percentage of the rural population, contribute substantially to the investment base. Addressing the challenges and risks faced by households, especially in a changing environment, requires attention from governmental authorities. In the short to medium term, the forecast suggests low investment activity, emphasizing the need for improved production and marketing infrastructure in rural areas to stimulate the growth of family farming and small agricultural businesses.
Keywords: households, agriculture, family farms, production, economic potential of the rural area.
ВСТУП. Аналіз існуючих організаційно правових форм господарювання дозволяє говорити проте що господарства населення поряд із фермерськими господарствами створюють базис інституціоналізації сімейного фермерства в Україні, а сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, яких на 1 січня 2023 зареєстровано лише 1262 одиниць (на 1.01.22 – 1274 од.), а практичну діяльність веде майже половин, покликані забезпечити малим формам господарювання, в тому числі і сімейним фермерським господарствам, ефективність в питанні конкурентності з іншими великими формами господарювання в аграрному секторі, зокрема і на зовнішніх ринках.
Фермерські та особисті селянські господарства виконують ряд соціально-економічних функцій:
- сприяють вирішенню соціальних проблем села, налагодження сталого розвитку сільських територій, забезпечення зайнятості та зростання доходів сільського населення [1];
- забезпечують збереження сільського розселення та сільського способу життя, соціального контролю над територіями, народних традицій, культурного розмаїття країни; значна їх роль в трудовому вихованні молоді, збереження і передачі виробничого і соціального досвіду;
- вносять помітний внесок у збереження різноманітності біогеоценозів, забезпечення їх стійкості, поліпшення екологічної ситуації в сільській місцевості.
Отже, особисті селянські господарства відіграють важливу роль у стабільності та розвитку аграрного сектору. Визначення внеску ОСГ у реалізацію загальнонаціональних стратегій сільськогосподарської політики та продовольчої безпеки, проблеми та виклики, які виникають у зв'язку з їхнім функціонуванням, є об'єктом досліджень багатьох науковців.
Аналіз останніх досягнень і публікацій. Розробкою оптимальних стратегій розвитку ОСГ, спрямованих на підвищення їхньої продуктивності, внеску у забезпечення продовольчої безпеки та стійкості займалися Лупенко Ю.О., Малік М.Й.
Обговорення питань ефективного управління та регулювання сімейного фермерства (в контексті переходу ОСГ до сімейної ферми) знайшли відображення у працях Мамчур В.А., Шпикуляка О.Г
Невирішені аспекти розвитку ОСГ, їх переходу до сімейного фермерства розглядаються як ключові в галузі аграрної політики та регулювання.
Мета дослідження – розглянути і проаналізувати стан та особливості розвитку особистих селянських господарств (глибокий аналіз ролі та значення особистих селянських господарств (ОСГ) в контексті розвитку та переходу до сімейного фермерства в Україні). Основні завдання: детальний огляд і вивчення сучасного стану ОСГ, визначення їхньої ролі у виробництві сільськогосподарської продукції та у продовольчому забезпеченні, розвитку сільських територій; виокремлення основних викликів та проблем ОСГ у сучасних умовах, ідентифікація факторів, що впливають на їхню діяльність.
Методи дослідження. У процесі дослідження використано монографічний метод для критичного огляду наукових праць щодо висвітлення проблем ОСГ; емпіричний та порівняльний аналіз і синтез; табличний та графічний методи; абстрактно-логічний – для теоретичних узагальнень і висновків.
Виклад основного матеріалу. Трансформації з метою розвитку вітчизняного агрогосподарського комплексу спричинили формування ринкової системи господарського порядку, в якій особливе місце займають особисті селянські господарства, зокрема господарства населення. Протягом тривалого часу вони відіграють вагому роль у виробництві сільськогосподарської продукції та забезпеченні розвитку сільських територій України.
Структура виробництва вказує на значущий внесок підприємств у сільське господарство. Відсотковий розподіл виробництва за категоріями: зміни у відсотковому розподілі показують зростання важливості підприємств та фермерських господарств, в той час як господарства населення втрачають свою роль у виробництві.
Однак господарства населення відіграють ключову роль у вирощуванні певних видів культур, особливо картоплі та продовольчих баштанних. Важливо продовжувати підтримку обох секторів для стабільного та різноманітного розвитку сільського господарства.
Спостерігається позитивна динаміка виробництва сільського господарства, але вона виявляється більш концентрованою в руках підприємств і фермерських господарств. Господарства населення втрачають свою частку, що може впливати на соціально-економічний аспект різних регіонів. Ці дані можуть служити основою для подальшого дослідження та розробки стратегій для підтримки розвитку сільського господарства в Україні.
Стратегічне значення господарств населення, як потенційних сімейних фермерських господарств у сталості продовольчого забезпечення можемо проаналізувати за допомогою динаміки індексів сільськогосподарської продукції за категоріями господарств (рис. 1).
Даний графік показує динаміку індексів сільськогосподарської продукції за категоріями господарств (підприємства та господарства населення) в період з 2010 по 2022 роки.
Підприємства: індекс сільськогосподарської продукції для підприємств має значні коливання протягом років. Загалом, індекс підприємств збільшився з 97,5 у 2010 році до 122,3 у 2021 році, що свідчить про зростання продуктивності в цьому секторі.
Рисунок 1 – Динаміка індексів сільськогосподарської продукції за категоріями господарств у 2010-2021 рр., індекс
Джерело: сформовано за даними Державної служби статистики України [7]
Із динаміки даних (2010-2021 рр.), зображених на рис. 1, зрозуміло, що зміни індексів сільськогосподарської продукції, виробленої господарствами населення, менш мінливі, а сільськогосподарські підприємства більш чутливі до змін середовища функціонування, що відображає важливе інституційне значення господарств населення у продовольчому забезпеченні населення в сучасних умовах, які характеризуються постійними викликами та ризиками різних рівнів. Щодо 2022 р.то він негативно позначився на всіх категоріях господарств. Саме у 2022 році спостерігається різке зниження індексу до 72, що може бути зумовлено різким падінням виробництва на підприємствах.
Потенційними суб’єктами підприємницької діяльності сімейними фермами є господарства населення (рис. 2). Здебільшого господарства населення вирощують продукцію рослинництва. Кількість виготовленої продукції тваринництва зменшилась на за вказаний період.
У господарствах населення, які засновані на праці сім’ї, забезпечується до третини виробництва агропродукції. А їх овочево-картопляний, плодово-ягідний і молочно-м’ясний напрями варто трансформувати у формальний вид малого підприємництва в агробізнесі й забезпечувати відповідною продукцією регіональні споживчі аграрні ринки. Адже наявність тракторів у них вже перевищила у 1,5 рази їх кількість у сільськогосподарських підприємствах (табл. 1).
Рисунок 2 – Динаміка виробництва видів сільськогосподарської продукції, виробленої господарствами населення за 2010–2022 рр.
Джерело: сформовано за даними Державної служби статистики України [7]
Таблиця 1 – Динаміка розвитку господарств населення
|
Показник |
Рік |
Відхилення 2021р. до 2019, +/- |
Відхилення 2022р. до 2021, +/- |
|||
|
2019 |
2020 |
2021 |
2022 |
|||
|
Питома вага у виробництві рослинницької продукції в господарствах населення ,% |
||||||
|
культури зернові та зернобобові |
20,2 |
20,4 |
19 |
21,4 |
-1,2 |
2,4 |
|
буряк цукровий фабричний |
5,4 |
5,7 |
4,6 |
4,4 |
-0,8 |
-0,2 |
|
соняшник |
14,2 |
12,3 |
13,3 |
11,8 |
-0,9 |
-1,5 |
|
картопля |
98,2 |
98,1 |
97,7 |
97,9 |
-0,5 |
0,2 |
|
культури овочеві |
85,3 |
84,6 |
85,9 |
94,1 |
0,6 |
8,2 |
|
культури плодові та ягідні |
83,4 |
83,2 |
79,2 |
82,3 |
-4,2 |
3,1 |
|
Урожайність с.-г. культур у господарствах населення, ц/га |
||||||
|
культури зернові та зернобобові |
36,8 |
31,9 |
38,8 |
34,4 |
2 |
-4,4 |
|
буряк цукровий фабричний |
342,8 |
350,5 |
363,3 |
362,3 |
20,5 |
-1 |
|
соняшник |
19,6 |
14,7 |
19,7 |
17,4 |
0,1 |
-2,3 |
|
картопля |
153,9 |
156,3 |
165,1 |
172,3 |
11,2 |
7,2 |
|
культури овочеві |
197,6 |
190,8 |
199,4 |
196,7 |
1,8 |
-2,7 |
|
культури плодові та ягідні |
| |||||