ОСОБИСТІ СЕЛЯНСЬКІ ГОСПОДАРСТВА ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ СІМЕЙНОГО ФЕРМЕРСТВА (С. 5-17)
УДК 631.1 (346.1)
ОСОБИСТІ СЕЛЯНСЬКІ ГОСПОДАРСТВА ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ СІМЕЙНОГО ФЕРМЕРСТВА
https://doi.org/10.36994/2707-4110-2024-10-37-01
Біженар І. М., кандидат економічних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу розвитку підприємництва, кооперації та агропромислової інтеграції ННЦ «Інститут аграрної економіки» [1]
Анотація. Трансформації в аграрному секторі України призвели до створення ринкової системи, де селянські господарства, зокрема господарства населення, зберігають свою важливу роль у сільському господарстві. Проте, відбуваються зміни у виробництві, вказуючи на зростання важливості підприємств та фермерських господарств, як ринкових суб'єктів, тоді як господарства населення поступово втрачають свої позиції. Важливо підтримувати обидва сектори для сталого розвитку сільського господарства.
Аналізуючи динаміку індексів сільськогосподарської продукції, виділяється концентрація виробництва в руках підприємств та фермерських господарств, що може вплинути на соціально-економічний аспект різних регіонів. Хозяйства населення відіграють ключову роль у вирощуванні певних видів культур, таких як картопля та продовольчі баштані, і важливо підтримувати їхню частку саме в цьому виробництві.
Проте, кількість особистих селянських господарств в Україні зменшується, що може вплинути на виробництво сільськогосподарської продукції. Потрібні стратегії для підтримки розвитку сільського господарства, зокрема сімейних фермерських господарств, щоб забезпечити стабільність і різноманіття на сільських територіях, стимулювання переходу з ОСГ до товарного типу сімейних фермерських господарств.
Аналізуючи економічний потенціал сільських домогосподарств, важливо враховувати їх роль у виробництві та продажу сільськогосподарської продукції. Зазначається, що це населення може бути потенційними учасниками у формальному агробізнесі. Проте, зменшення їхньої чисельності та площі землі викликає потребу в покращенні інфраструктури на селі для стимулювання інвестицій та розвитку агросектору.
Ключові слова: господарство населення, сільське господарство, сімейні фермерські господарства, виробництво продукції, економічний потенціал сільської території.
PERSONAL PEASANT FARMS AS THE BASIS OF THE DEVELOPMENT OF FAMILY FARMING
IM Bezhenar, Ph.D.
Abstract . Перетворення на розвиток домашніх сільськогосподарських комплексів було спрямоване на формування ринкової господарської системи, де окремі широкі будинки, особливо домашні будинки, відіграють важливу роль у виконанні сільськогосподарських покупок та розвитку сільськогосподарських місць в Україні. Таким чином, структура виробничих процесів вказує на новудопомогу підприємств, що займаються сільськогосподарською діяльністю, з shifting percentage distribution over time. Despite decline в номері і share households в overall agricultural production, вони залишаються любові для cultivating specific crops як льоду і horticultural produce.
Економічне потенційне господарське господарство посідає як особливу складову investment base, що спричиняє overall economy. Над роками, динаміки сільськогосподарської продукції сприйняли, що підприємства є більш відповідальними для сфери довкілля compared to households. Негативне вплив 2022 року на всі категорії сільськогосподарських культур є очевидним у зливі місяця в index production, що потенційно призводить до різкого зниження випуску від підприємств.
Стратегічну важливість домашніхдержав як потенційних сімейних сільськогосподарських культур для захисту матеріальних ситуацій може бути analyzed через indexs agricultural production. Усунення зміни в номері особових примушуваних ферм, їхнє визнання та діяльність є важливим для збереження сімейного господарювання, self-employment в громадських районах та додаткову income generation. Дані також високісвітлі потребують подальшого дослідження та розвитку стратегій для підтримки сільськогосподарського розвитку в Україні.
Economical resources of household farms, беручи до уваги значний відсоток від громадського населення, contribute substantially to investment base. Addressing the challenges and risks faced by households, особливо у changing environment, вимагає аттенції від governmental authorities. У шорті до термічного терміну, боротьбі із залученням малого investment activity, сприяти потребі для несприятливого виробництва та маркетингу архітектури в громадських районах, щоб стимулювати зростання сімейних сільськогосподарських та малих сільськогосподарських підприємств.
Головна
ВСТУП. Аналіз існуючих організаційно-правових форм господарювання дозволяє говорити про те, що господарства населення поряд із фермерськими господарствами створюють базис інституціоналізації сімейного фермерства в Україні, а сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, яких на 1 січня 2023 року зарегистрировано лише 1262 одиниць (на 1.01.22 – 1274 од. малим формам господарювання, у тому числі і сімейним фермерським господарствам, ефективність у харчуванні конкурентності з іншими великими формами господарювання в аграрному секторі, зокрема і на зовнішніх ринках.
Фермерські та особисті селянські господарства виконують низку соціально-економічних функцій:
- сприяють вирішенню соціальних проблем села, налагодження сталого розвитку сільських територій, забезпечення зайнятості та зростання доходів сільського населення [1];
- забезпечують збереження сільського розселення та сільського способу життя, соціального контролю за територіями, народних традицій, культурного розмаїття країни; значна їх роль у трудовому вихованні молоді, збереження та передачі виробничого та соціального досвіду;
- вносять помітний внесок у збереження різноманітності біогеоценозів, забезпечення їх стійкості, покращення екологічної ситуації у сільській місцевості.
Отже, особисті селянські господарства відіграють важливу роль у стабільності та розвитку аграрного сектору. Визначення внеску ОСГ у реалізацію загальнонаціональних стратегій сільської політики та продовольчої безпеки, проблеми та виклики, що виникають у зв'язку з їх функціонуванням, є об'єктом досліджень багатьох науковців.
Аналіз останніх досягнень і публікацій . Розробкою оптимальних стратегій розвитку ОСГ, спрямованих на підвищення їхньої продуктивності, внесок у забезпечення продовольчої безпеки та стійкості Лупенко Ю.О., Малік М.Й.
Обговорення питань ефективного управління та регулювання сімейного фермерства (в контексті переходу ОСГ до сімейної ферми) знайшли відображення в працях
Невирішені аспекти розвитку ОСГ, їх переходу до сімейного фермерства розглядаються як ключові галузі аграрної політики та регулювання.
Мета дослідження – розглянути та проаналізувати стан та особливості розвитку особистих селянських господарств (глибокий аналіз ролі та значення особистих селянських господарств (ОСГ) у контексті розвитку та переходу до сімейного фермерства в Україні). Основні завдання: детальний огляд та вивчення сучасного стану ОСГ, визначення їхньої ролі у виробництві сільськогосподарської продукції та у продовольчому забезпеченні, розвитку сільських територій; виокремлення основних викликів та проблем ОСГ у сучасних умовах, ідентифікація факторів, що впливають на їхню діяльність.
Методи дослідження. У процесі дослідження використано монографічний метод для критичного огляду наукових праць щодо висвітлення проблем ОСГ; емпіричний та порівняльний аналіз і синтез; табличний та графічний методи; абстрактно-логічний – для теоретичних узагальнень і висновків.
Виклад основного матеріалу. Трансформації з метою розвитку вітчизняного агрогосподарського комплексу спричинили формування ринкової системи господарського порядку, в якій особливе місце займають особисті селянські господарства, зокрема господарства населення. Протягом тривалого часу вони відіграють вагому роль у виробництві сільськогосподарської продукції та забезпеченні розвитку сільських територій України.
Структура виробництва вказує на значущий внесок підприємств у сільське господарство. Відсотковий розподіл виробництва за категоріями: зміни у відсотковому розподілі показують зростання важливості підприємств та фермерських господарств, в той час як господарства населення втрачають свою роль у виробництві.
Однак господарства населення відіграють ключову роль у вирощуванні певних видів культур, особливо картоплі та продовольчих баштанних. Важливо продовжувати підтримку обох секторів для стабільного та різноманітного розвитку сільського господарства.
Спостерігається позитивна динаміка виробництва сільського господарства, але вона виявляється більш концентрованою в руках підприємств і фермерських господарств. Господарства населення втрачають свою частку, що може впливати на соціально-економічний аспект різних регіонів. Ці дані можуть служити основою для подальшого дослідження та розробки стратегій для підтримки розвитку сільського господарства в Україні.
Стратегічне значення господарств населення, як потенційних сімейних фермерських господарств у сталості продовольчого забезпечення можемо проаналізувати за допомогою динаміки індексів сільськогосподарської продукції за категоріями господарств (рис. 1).
Даний графік показує динаміку індексів сільськогосподарської продукції за категоріями господарств (підприємства та господарства населення) в період з 2010 по 2022 роки.
Підприємства: індекс сільськогосподарської продукції для підприємств має значні коливання протягом років. Загалом, індекс підприємств збільшився з 97,5 у 2010 році до 122,3 у 2021 році, що свідчить про зростання продуктивності в цьому секторі.

Рисунок 1 – Динаміка індексів сільськогосподарської продукції за категоріями господарств у 2010-2021 рр., індекс
Джерело: сформовано за даними Державної служби статистики України [7]
З динаміки даних (2010-2021 рр.), зображених на рис. 1, зрозуміло, що зміни індексів сільськогосподарської продукції, виробленої господарствами населення, менш мінливі, а сільськогосподарські підприємства більш чутливі до змін середовища функціонування, що відображає важливе інституційне значення господарств населення у продовольчому забезпеченні населення в сучасних умовах, що характеризуються постійними викликами та ризиками різних рівнів. Щодо 2022р. він негативно позначився на всіх категоріях господарств. Саме в 2022 році спостерігається різке зниження індексу до 72, що може бути зумовлене різким падінням виробництва на підприємствах.
Потенційними суб'єктами підприємницької діяльності сімейними фермами є господарства населення (рис. 2). Здебільшого господарства населення вирощують продукцію рослинництва. Кількість виготовленої продукції тваринництва зменшилась на зазначений період.
У господарствах населення, які засновані на праці сім'ї, забезпечується до третини виробництва агропродукції. А їх овочево-картопляний, плодово-ягідний та молочно-м'ясний напрямки варто трансформувати у формальний вигляд малого підприємництва в агробізнесі та забезпечувати відповідною продукцією регіональні споживчі аграрні ринки. Адже наявність тракторів у них уже перевищила в 1,5 раза їх кількість на сільськогосподарських підприємствах (табл. 1).

Рисунок 2 – Динаміка виробництва видів сільськогосподарської продукції, виробленої господарствами населення за 2010–2022 рр.
Джерело: сформовано за даними Державної служби статистики України [7]
Таблиця 1 – Динаміка розвитку господарств населення
|
Показник |
Рік |
Відхилення 2021р. до 2019, +/- |
Відхилення 2022р. до 2021, +/- |
|||
|
2019 |
2020 |
2021 |
2022 |
|||
|
Удельний вага у виробництві рослинницької продукції в господарствах населення ,% |
||||||
|
культури зернові та зернобобові |
20,2 |
20,4 |
19 |
21,4 |
-1,2 |
2,4 |
|
буряк цукровий фабричний |
5,4 |
5,7 |
4,6 |
4,4 |
-0,8 |
-0,2 |
|
соняшник |
14,2 |
12,3 |
13,3 |
11,8 |
-0,9 |
-1,5 |
|
картопля |
98,2 |
98,1 |
97,7 |
97,9 |
-0,5 |
0,2 |
|
культури овочеві |
85,3 |
84,6 |
85,9 |
94,1 |
0,6 |
8,2 |
|
культури плодові та ягідні |
83,4 |
83,2 |
79,2 |
82,3 |
-4,2 |
3,1 |
|
Урожайність с.-г. культур у господарствах населення, ц/га |
||||||
|
культури зернові та зернобобові |
36,8 |
31,9 |
38,8 |
34,4 |
2 |
-4,4 |
|
буряк цукровий фабричний |
342,8 |
350,5 |
363,3 |
362,3 |
20,5 |
-1 |
|
соняшник |
19,6 |
14,7 |
19,7 |
17,4 |
0,1 |
-2,3 |
|
картопля |
153,9 |
156,3 |
165,1 |
172,3 |
11,2 |
7,2 |
|
культури овочеві |
197,6 |
190,8 |
199,4 |
196,7 |
1,8 |
-2,7 |
|
культури плодові та ягідні |
|
|||||





