Головна - - Вісник №10 (37), 2024 - ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ САМОСІЙНИХ ЛІСІВ В КОНТЕКСТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ САМОСІЙНИХ ЛІСІВ В КОНТЕКСТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ

УДК 630*1

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ САМОСІЙНИХ ЛІСІВ В КОНТЕКСТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ

https://doi.org/10.36994/2707-4110-2024-10-37-05

Дубас Р.Г., д.е.н., професор,

Лобода Н.А., аспірант ЗВО «Університет «Україна»[1]

Анотація. В представленому матеріалі здійснено спробу узагальнити існуюче нормативно-законодавче підгрунтя України щодо збільшення лісистості, захисту та збереження самозаліснених ділянок державної та комунальної форми власності, а також сформувати основні практичні проблеми та перспективи в їх використанні. Для цього автором розглянуто унікальне значення самосійних лісів в контексті забезпечення екологічних властивостей лісових насаджень, зокрема, вуглецедепонування та киснепродукування; визначено масштабність самозаліснених земель; наведено кількісну оцінку переданих у постійне лісокористування площ самосійних лісів Державному підприємству «Ліси «України» від об’єднаних територіальних громад на прикладі Чернігівської області; зазначено існуючу тенденцію перевищення обсягів викидів від збільшення площі ріллі в Україні над обсягами поглинання від лісів, боліт та степів.

В статті представлено низку негативних трендів щодо збільшення обсягів заготівлі деревини, в тому числі, для військових потреб, що обумовлює вирубку лісових насаджень природного походження. Наведено недоліки існуючих законодавчих механізмів щодо відсутності обмежень в діяльності сільськогосподарських виробників на пасовищах, сіножатях, прибережних смугах, заплавних землях та інших багатих на вуглець екосистем. Представлено шляхи збільшення обсягів реалізованої деревини для національної економіки в умовах повномасштабного вторгнення через ефективну протидію корупції, обмеження експорту деревини та ефективного функціонування Державної екологічної інспекції України.

Проведено аналіз законодавства Європейського Союзу щодо механізмів збереження і відновлення багатих на вуглець екосистем, в тому числі з відновлення більшості осушених торфовищ, введення обмежень на доступ на ринок ЄС сільськогосподарської продукції та деревини, виробництво якої призвело до знеліснення, що має бути орієнтиром для керівництва держави в задекларованому євроінтеграційному шляху розвитку України.

Ключові слова: самосійні ліси, лісові насадження, парникові гази, екосистема, сільськогосподарські виробники, територіальні громади.

PROBLEMS AND PROSPECTS OF SELF-SEED FORESTS IN THE CONTEXT OF CONSERVATION OF NATURAL FOREST PLANTATIONS

Dubas R.G., Doctor of Economics, Professor,

Loboda N.A., graduate student ZVO "Ukraine" University

Abstract. In the presented material, an attempt was made to generalize the existing regulatory and legislative basis of Ukraine regarding the increase of forest cover, protection and preservation of self-forested areas of state and communal ownership, as well as to form the main practical problems and prospects in their use. For this, the author considered the unique importance of self-seeding forests in the context of ensuring the ecological properties of forest plantations, in particular, carbon deposition and oxygen production; the scale of self-forested lands is determined; a quantitative assessment of the areas of self-seeded forests transferred to permanent forest use to the State Enterprise "Forests of Ukraine" from the united territorial communities is given, using the example of the Chernihiv region; the existing trend of exceeding the volume of emissions from the increase in arable land in Ukraine over the volume of absorption from forests, swamps, and steppes is noted.

The article presents a number of negative trends regarding the increase in the volume of wood harvesting, including for military needs, which causes the felling of forest plantations of natural origin. The shortcomings of the existing legislative mechanisms regarding the lack of restrictions on the activities of agricultural producers on pastures, hayfields, coastal strips, floodplains and other carbon-rich ecosystems are indicated. Ways to increase the volume of sold wood for the national economy in the conditions of a full-scale invasion due to effective anti-corruption, restriction of wood exports and effective functioning of the State Environmental Inspection of Ukraine are presented.

An analysis of the legislation of the European Union regarding mechanisms for the preservation and restoration of carbon-rich ecosystems, including the restoration of most drained peatlands, the introduction of restrictions on access to the EU market for agricultural products and wood, the production of which has led to deforestation, has been carried out, which should be a reference point for the state leadership in the declared European integration path of Ukraine's development.

Key words: self-seeded forests, forest plantations, greenhouse gases, ecosystem, agricultural producers, territorial communities.

Постановка проблеми. Проблема самосійних лісів в останні роки набула актуальності, що обумовлено введенням низки законодавчих актів, певними позитивними та негативними тенденціями. Особливого значення заслуговують кількісні оцінки площ таких ділянок, що обчислюються в сотні тисяч гектарів. В той же час, проведена земельна децентралізація та дерегуляція враховувала лише економічний аспект, що виявилося в необґрунтованій передачі (наприклад, без будь-якої інвентаризації торфовищ, пасовищ, самосійних лісів та боліт) з державної власності всіх земель сільськогосподарського призначення, земель запасу та земель водного фонду об’єднаним територіальним громадам. Власне останні в більшості випадків використовують отримані ділянки для надання в оренду сільськогосподарським виробникам, які експлуатують їх без урахування екологічних наслідків.

Таким чином, існує загроза знищення великої площі самосійних лісів орендарями-аграріями, що, в свою чергу, унеможливить забезпечення підвищення лісистості країни та слугуватиме підставою до тенденції перевищення обсягів викидів від збільшення площі ріллі в Україні над обсягами їх поглинання від лісів, боліт та степів.

Аналіз останніх публікацій. Слід зазначити, що окремими питаннями екологічної спрямованості лісогосподарської діяльності, в тому числі і проблемами збереження самосійних лісів, займалися відомі експерти-лісівники, зокрема, М.І. Попков, І.А. Опенько, І.М. Лицур, Р.Г. Дубас, О.І. Дребот, Є.М. Мішенін та інші. Але в їх дослідженнях не спостерігалося аналізу сучасної проблематики і проблем самозаліснених ділянок державної та комунальної форм власності, пов'язаних з низкою прийнятих нормативно-правових актів та сучасних ризиків невизначеності.

Але, існуючі суперечливі тенденції задекларованого збільшення лісистості території країни, зменшення викидів парникових газів та фактичного збільшення обсягів заготівлі деревини в умовах повномасштабного вторгнення обумовили актуальність даного дослідження.

Мета дослідження – обгрунтувати значення самосійних лісів, оцінити нормативно-правові основи та проаналізувати практичні результати ідентифікації та використання самосійних лісів, визначити перспективи збереження лісових насаджень природного походження в умовах повномасштабного вторгнення.

Виклад основного матеріалу. Одним із задекларованих напрямів діяльності ДП «Ліси України» на 2024 рік є посилення роботи зі збереження самосійних лісів. За різними оцінками, у тому числі за матеріалами супутникових знімків, здійсненим ВО «Укрдержліспроект», виявлено понад 1,7 млн га лісових насаджень поза межами лісового фонду України і значну частину з них займають самосійні ліси [1]. У зв’язку з цим, регіональним філіям ДП «Ліси України» визначено завдання активніше комунікувати з обласною та місцевою владою, громадою, землевласниками, оскільки збереження самосійних лісів має бути спільною метою.

Введення самозалісених діялнок в господарський обіг – це питання не лише про сприяння збільшенню площі лісистості країни. За твердженням П.І.Лакиди, самосійні ліси мають унікальні екологічні властивості - вуглецедепонування, киснепродукування тощо. Проведені дослідження з цієї проблематики співробітниками НУБіП України свідчать, що самосійні соснові ліси в молодому віці тільки надземною частиною депонують вуглецю більше за штучні і природні деревостани на 10-20 %. При середній висоті 10 м та відносній повноті 0,9 з 1 га самозаліснених земель надземною частиною соснових лісів може депонуватися понад 30 т вуглецю [1].

При цьому слід зазначити, що значна частина вуглецю депонується у підземній фітомасі та ґрунті, що має істотний вплив на вуглецевий баланс, а відтак обумовлює важливість збереження самосійних лісів від процесів вирубування і викорчовування.

Верховною Радою України 28 квітня 2021 року було прийнято Закон України № 1423-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» з подальшими змінами та доповненнями [2]. Зазначеним законодавчим актом внесено також зміни до Земельного кодексу України щодо повноважень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в питанні передачі земельних ділянок у власність або у користування лісогосподарському підприємству.

Крім того, закон визначає правові та організаційні засади ідентифікації та збереження самосійних лісів, спрощення та стимулювання процедури лісорозведення. Тому самосійні ліси та відновлені природні екосистеми становлять загальносуспільну цінність, а їх збереження сприятиме вагомому внеску у досягнення цілей сталого розвитку економіки.

Відповідно до Указу Президента України від 7 червня 2021 року № 228/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів» започатковано реалізацію екологічної ініціативи «Масштабне заліснення України» [3], спрямовану на збереження лісового фонду та належного захисту і відтворення лісів. Одним із заходів, передбачених цим Указом, є також ідентифікація самозаліснених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форм власності з метою їх подальшого використання.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження лісів» від 20.06.2022 р. за № 2321-IX [4] визначено таке поняття як «самосійні ліси» і впроваджено заборону на їх вирубування. Також цим Законом внесені зміни до статті 571 Земельного кодексу України та визначений порядок внесення змін в земельні облікові документи при віднесенні земельної ділянки до самозалісненої.

Тобто, законодавче підґрунтя щодо питання збереження самосійних лісів прийняте і в подальшому необхідна лише ефективна співпраця між державними лісогосподарськими філіями та територіальними громадами. Тому, виявлення самозаліснених земель та надання у постійне користування спеціалізованим лісогосподарським підприємствам є актуальним питанням і теоретично може бути реалізованим в найближчій перспективі.

На практиці, до прикладу, керівник Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства зазначив, що лісистість Чернігівської області становить 20,9%, а оптимальна лісистість області за даними Державного агентства лісових ресурсів України визначена на рівні 25% [5]. Станом на кінець 2023 року в Чернігівській області виявлено та ідентифіковано 11 177 га самозаліснених ділянок. З метою подальшого їх використання та для досягнення оптимальної лісистості були направлені клопотання в об’єднані територіальні громади щодо надання дозволів на розробку землевпорядної документації. В результаті виявилося, що лише на частину таких земель площею 2700,5 га (24%) отримано позитивні відповіді від об’єднаних територіальних громад, в тому числі на площу 1677,5 га оформлено право постійного користування шляхом отримання витягів з державного реєстру речових прав.

Слід відзначити, що в питанні використання лісових насаджень для запобігання парникового ефекту існує низка суперечливих тенденцій. Загальновідомо, що природні екосистеми відіграють важливу роль в поглинанні та утриманні вуглецю, пом’якшуючи таким чином антропогенну зміну клімату. Знищення та деградація екосистем призводить до зворотнього ефекту – додаткових викидів парникових газів і такий процес відбувається в Україні вже досить тривалий час.

Так, у проєкті аналітичного огляду другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди було зазначено, що сукупні викиди сектору «Землекористування, зміни в землекористуванні та лісове господарство» поступово зростали з 1990 року і в 2019 році вперше за тридцять років обсяги викидів у цьому секторі перевищили рівень поглинання [6].

В першу чергу, це відбулось за рахунок збільшення обсягу викидів від ріллі. Від 31,3 млн. тон СО2-еквівалента в 1990 році до 50 млн. тон СО2- еквівалента в 2019 році. Іншими словами – обсяг викидів від збільшення площі ріллі в Україні перевищує обсяг поглинання від лісів, боліт та степів. Це обумовлено тим, що за даними Світового Банку, Україна займає третє місце в світі за відсотком розораності території [7].

Слід зазначити, що в нашій країні певні законодавчі акти для усунення такої негативної тенденції вже прийняті. Передбачається скорочення площі ріллі і збільшення площі пасовищ та лісів Законом України від 23.02.2019 р. за №2697-VІІІ «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» [8]. Той же НВВ2 (другий національно визначений внесок України до Паризької Угоди) передбачає сукупне зменшення викидів парникових газів на 9,4 % та досягнення поглинання викидів парникових газів у секторі «Землекористування, зміни в землекористуванні та лісове господарство» на рівні 9 млн. тон СО2-еквівалента до 2030 року [6].

Але практичні перспективи реалізації зазначених ініціатив українського уряду (парламенту) поки що невідомі. Земельна децентралізація та дерегуляція враховувала виключно один аспект – економічний. Тобто, максимальне отримання прибутків з боку територіальних громад, не зважаючи на високу ціну для навколишнього середовища.

Наприклад, громадам були передані з державної власності всі землі сільськогосподарського призначення, землі запасу та землі водного фонду. Без жодних обмежень чи зобов’язань, хоча окремі фахівці пропонували не передавати торфовища, пасовища, самосійні ліси та болота до моменту їхньої інвентаризації та прийняття заходів з охорони згаданих екосистем.

Враховуючи, що оренда землі – одне з основних джерел наповнення місцевих бюджетів, цілком природно, що більшість громад зацікавлено в максималізації інтенсивного використання всіх наданих їм земель і не зважають на певні екологічні порушення у використанні цих земель.

Пасовища, сіножаті, прибережні смуги, заплавні землі – все може бути використано під ріллю офіційно через систему «Прозорро.Продажі». Тобто, вказані преференції дозволяють орендарям-аграріям експлуатувати вказані землі в своїх господарських інтересах без урахування екологічних наслідків. Наприклад, відновлювати зарослі канали, щоб осушувати додаткові сільськогосподарські ділянки, які потім будуть розорані та використані в сільськогосподарському виробництві.

До того ж, було прийнято Закон України від 17.02.2022 р. за № 2079-IX «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» [9], який дозволив створювати об’єднання водокористувачів, яким надаються у власність державні меліоративні системи, які сільськогосподарські виробники також можуть використовувати для досягнення своїх підприємницьких цілей.

Як вже було зазначено, одним із шляхів досягнення задекларованих цілей зі скорочення та компенсації викидів було визнано збереження самосійних лісів. Достатньо раціональний підхід, оскільки не потребує фінансування на посів (посадку) лісових культур, проведення рубок догляду та формування тощо (до 20-30 років). Та вказаний ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження лісів» зазначає, що збереження самосійних лісів є не обов’язком, а правом землевласника, чим і користуються територіальні громади.

Тому, самосійні ліси і далі достатньо часто трансформуються в ріллю. До того ж не тільки на комунальних, але й на державних землях. Наприклад в ДП «Укрліктрави» є не лише тисячі гектар самосійних лісів, але й сотні гектар лісових культур, створених за фінансування, яке Україна отримала в рамках Кіотського протоколу. Але зберігати навіть такі лісові насадження ДП «Укрліктрави» відмовляється. Крім того, представники Фонду Державного майна України [10] нещодавно задекларували необхідність обˈєднання державних сільськогосподарських земель в одну велику державну компанію, яка б такі ділянки розорювала власними силами або здавала їх в оренду під оранку.

За твердженнями екологів [6], окремі лісогосподарські філії також сприяють збільшенню обсягів викидів шляхом нераціонального заліснення степів, лук, боліт та інших багатих на вуглець екосистем. Це обумовлене тим, що лісові культури на таких ділянках, в основному, ростуть достатньо погано, тому вуглецедепонування та киснепродукування в них неефективне, а, навпаки, негативне.

Для усунення зазначених випадків існують рекомендації Європейського Союзу з висадки лісів, які забороняють заліснення таких ділянок [6]. На сьогоднішній день згаданий ЗУ від 17.02.2022 р. за № 2079-IX «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» своїми нормами ввів заборону на заліснення степів та лук.

Іншою загрозою скорочення площі лісів є озвучені керівництвом галузі плани зі збільшення обсягів рубок, що на практиці реалізовано у збільшенні заготівлі деревини в окремих областях країни. За травень-липень 2022 року в Одеській області проведено рубок 169%, в Чернівецькій – 126%, у Вінницькій – 117% від показників аналогічного періоду 2021 року [11].

Керівництво лісового господарства України обумовлює необхідність збільшення обсягів заготівлі деревини такими аргументами:

• по-перше, національна економіка знаходиться у важкому стані, тому збільшення обсягів рубок деревини має покращувати його;

• по-друге, в Україні збільшилася потреба в деревині, насамперед для військових потреб, і громадян - для опалення;

• по-третє, в Україні наявні великі площі старих природних лісів, які потребують «оновлення».

Щодо першого аргументу, то в ньому сумніватися неможливо. Однак, за багатьма оцінками, ще до війни в Україні приблизно 30% деревини рубалося без документів, тобто нелегально. Відповідно, податки чи збори за заготівлю та продаж такої деревини до бюджетів не надходили. Достатньо корумпованим залишається й процес реалізації так званої «білої» деревини (занижені ціни, відкати тощо), що також призводить до втраченої вигоди для державного та місцевого бюджетів. Тому, доцільніше в умовах війни приділити максимальну увагу тій деревині, яка й так офіційно або незаконно вирубується, а не робити акцент лише на стрімкому збільшенні обсягів рубок.

Для цього треба забезпечити повну та публічну відслідковуваність кожного зрубаного дерева за рахунок своєчасної та якісної публікації усіх документів на рубки. Найперше для цього – реформування Державної екологічної інспекції України, яка має бути об’єктивним та своєчасним контролюючим органом по всій території країни.

Щодо зростання потреб армії та населення в деревині, то такий аргумент також не підлягає оскарженню. Проте потрібно враховувати певні аспекти, зокрема, які лісові насадження будуть використані на дрова громадянам - старі природні ліси або штучні посадки сосни разом з плантаціями чужорідних дерев. Очевидно, що другий варіант кращий, але законодавчо перешкод для вирубки старих лісів на дрова немає, що і відбувається в окремих випадках.

По-друге, щодо деревини для армії та військових потреб. Така потреба звичайно є, але її задоволення може бути проведено аналогічно або за рахунок рубок в штучних лісах, або за рахунок старих природних лісів.

Більше того, в Україні існують так звані військові лісгоспи, що підпорядковуються Міністерству оборони України. За квітень-липень 2022 року понад 25 тисяч кубометрів деревини з цих лісгоспів отримали сертифікати на експорт [12]. Тобто, на потреби армії необхідно, в цілому, невеликий обсяг вирубаної в країні деревини, але, навіть, частина заготовленої у військових лісгоспах деревини експортується за кордон.

Щодо третього аргументу, то слід відзначити, що через масштабні вирубки більшість українських лісів вже давно перейшли з категорії «старі та природні» в категорію «штучні посадки дерев». І старі природні ліси, які ще залишилися – це національне багатство держави з точки зору охорони природи та попередження змін клімату.

Таким чином, ініціатива збільшення обсягу рубок поки що виглядає достатньо небезпечно. Без акценту на зменшення корупції, а також без надійних механізмів захисту старих природних лісів існує ризик втрати найцінніших вітчизняних лісових масивів.

Тобто, знищення з метою заготівлі деревини цінних для біорізноманіття старовікових лісів представляється як кліматичний захід, оскільки, на думку керівників галузі, старі дерева погано ростуть, а відповідно слабше поглинають вуглець. Хоча зарубіжне системне дослідження довело, що старовікові ліси залишаються вагомими поглиначами вуглецю [13].

До того ж, на період воєнного стану обмежили проведення перевірок органами державного контролю - Держекоінспекції та Держгеокадастру. На початках перевірки були взагалі заборонені, згодом було введені умови на їх здійснення - наявність кримінального провадження або погодження відповідних міністерств.

Наприкінці, слід відмітити, що ЄС приймає все нові механізми збереження і відновлення багатих на вуглець екосистем. Вже давно функціонує природоохоронна мережа Natura 2000. Проект Nature Restoration Law, який вже погоджено в Європарламенті, має амбітні плани з відновлення більшості осушених торфовищ. Але, на жаль, вимоги для країн за межами ЄС, в тому числі і в Україні, значно слабші [6]. Так, прийнятий весною 2023 року регламент із знеліснення (Deforestation Regulation) містить обмеження на доступ на ринок ЄС сільськогосподарської продукції та деревини, виробництво якої призвело до знеліснення. При цьому вирубка самосійних лісів на покинутих сільськогосподарських землях знелісненням вважатись не буде, а тому українські сільгоспвиробники не відчують дію зазначеного регламенту.

Таким чином, на сьогоднішній день в Україні відсутнє законодавство, яке заборонило б розорювання та вирубку всіх багатих на вуглець екосистем.

Висновки. Проведене дослідження проблеми легалізації самосійних лісів та охорони природних лісових насаджень, дозволило визначити такі висновки та пропозиції:

1. Введення самозалісених діялнок в господарський обіг є одним із напрямів збільшення площі лісистості країни.

2. Самосійні ліси мають більше за штучні екологічні властивості – вуглецедепонування та киснепродукування, що доведено дослідженнями вітчизняних лісівників.

3. Законодавче підґрунтя щодо самосійних лісів прийняте і в подальшому необхідна ефективна співпраця в питанні передачі таких земельних ділянок у користування лісогосподарським підприємствам.

4. На прикладі Чернігівської області виявилося, що лише на частину самосійних лісів площею 2700,5 га (24%) отримано позитивні відповіді про можливість їх передачі лісогосподарському підприємству від об’єднаних територіальних громад.

5. Доведено існуючу тенденцію перевищення обсягів викидів від збільшення площі ріллі в Україні над обсягами поглинання від лісів, боліт та степів.

6. Нині пасовища, сіножаті, прибережні смуги, заплавні землі та інші багаті на вуглець екосистеми можуть бути використані під ріллю, що дозволяє орендарям-аграріям експлуатувати їх в своїх господарських інтересах без урахування екологічних наслідків.

7. Існує загроза скорочення площі лісів країни, що на практиці реалізовано у збільшенні обсягів заготівлі деревини ДП «Ліси України», в тому числі, в природних лісових насадженнях.

8. Доведено можливість збільшення обсягів реалізованої деревини для національної економіки в умовах повномасштабного вторгнення через ефективну протидію корупції, обмеження експорту деревини та ефективного функціонування Державної екологічної інспекції України.

Список використаних джерел

1. https://e-forest.gov.ua/samosijni-lisy-deponuiut-vuhletsiu-bilshe-za-shtuchni-i-pryrodni-derevostany-doslidzhennia-ukrainskykh-vchenykh/

2. Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 9-10, ст.25.

3. https://www.president.gov.ua/documents/2282021-39089

4. Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27.

5. https://n.forest.gov.ua/novini/samosijni-lisi-ta-vidnovleni-prirodni-ekosistemi-ce-zagalnoderzhavna-cinnist-yaka-spriyatime-ekonomichnomu-rozvitku-ukra%D1%97ni/

6. https://ecoaction.org.ua/stepy-luky-ta-lisy.html

7. https://data.worldbank.org/indicator/AG.LND.ARBL.ZS

8. Відомості Верховної Ради України, 2019, № 16, ст.70.

9. Відомості Верховної Ради України, 2023, № 16, ст.55.

10. https://www.epravda.com.ua/publications/2023/06/21/701416/

11. https://life.pravda.com.ua/columns/2022/08/15/250014/

12. https://stat.ukrforest.com/pages/certificate

13. https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/ffgc.2022.979528/full# supplementary- material

References

1. https://e-forest.gov.ua/samosijni-lisy-deponuiut-vuhletsiu-bilshe-za-shtuchni-i-pryrodni-derevostany-doslidzhennia-ukrainskykh-vchenykh/

2. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny, 2023 r., № 9-10, st.25.