ВТРАТИ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЧЕРЕЗ ВІЙНУ

УДК 338.1

ВТРАТИ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЧЕРЕЗ ВІЙНУ

 

https://doi.org/10.36994/2707-4110-2024-10-37-09

 

Пашинський А.О., аспірант 2-го року навчання спеціальності 051 «Економіка»,

Нестеренко С.С., д.е.н., професор, професор кафедри фінансів та обліку ЗВО «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»[1]

Анотація. Україна має розвинений продовольчий комплекс, який спроможний не лише повною мірою забезпечити населення країни харчовими продуктами, а й формувати активну позицію країни на міжнародних ринках низки ключових агропродовольчих товарів. Завдяки традиційно потужному продовольчому експорту Україна є одним з гарантів продовольчої безпеки у світі.

До повномасштабної війни за обсягами експорту Україна входила до п’ятірки найбільших експортерів зернових у світі, експортували ¾ від того, що виробляли, внутрішнє споживання зернових становило лише 20–25 %. Україна постачала 10 % світового експорту пшениці, понад 14 % кукурудзи і понад 47 % соняшникової олії [1]. Наразі завдяки допомозі партнерів Україна залишається ключовим постачальником на світових ринках зерна та соняшникової олії, з часткою понад 10 % міжнародної торгівлі.

2023 р. експортовано 16,1 млн т пшениці до 65 країн, 26,2 млн т кукурудзи до 80 країн і 5,7 млн т соняшникової олії до 130 країн світу [2].

Разом з цим, воєнні дії, які відбуваються в Україні внаслідок широкомасштабної агресії Російської Федерації 24 лютого 2022 р., призвели до погіршення продовольчої безпеки в Україні, яке спричинене, зокрема, порушеними логістичними ланцюгами, зруйнованими інфраструктурою, господарствами та виробництвами, зменшенням кількості виробленого продовольства на працюючих підприємствах.

Ключові слова: аграрний сектор, агропродовольчі товари, експорт, інфраструктура, втрати, війна.

 

LOSSES IN THE AGRICULTURAL SECTOR DUE TO THE WAR

Pashynskyi A.O., postgraduate student of the 2nd year of studies in the specialty 051 "Economics",

Nesterenko S.S., Doctor of Economics, professor, professor of the department of finance and accounting

ZVO "Open International University of Human Development "Ukraine"

 

Abstract. Ukraine has a developed food complex, which is able not only to fully provide the country's population with food products, but also to form an active position of the country in the international markets of a number of key agro-food products. Thanks to traditionally strong food exports, Ukraine is one of the guarantors of food security in the world.

Before the full-scale war, in terms of export volume, Ukraine was among the five largest grain exporters in the world, exported ¾ of what it produced, domestic consumption of grain was only 20-25%. Ukraine supplied 10% of world exports of wheat, more than 14% of corn and more than 47% of sunflower oil [1]. Currently, thanks to the help of partners, Ukraine remains a key supplier on the world markets of grain and sunflower oil, with a share of more than 10% of international trade.

In 2023, 16.1 million tons of wheat were exported to 65 countries, 26.2 million tons of corn to 80 countries, and 5.7 million tons of sunflower oil to 130 countries [2].

At the same time, the military actions taking place in Ukraine as a result of the large-scale aggression of the Russian Federation on February 24, 2022, led to the deterioration of food security in Ukraine, which is caused, in particular, by broken logistics chains, destroyed infrastructure, farms and productions, a decrease in the amount of food produced at working enterprises.

Key words: аgrarian sector, agro-food products, export, infrastructure, losses, war.

 

ВСТУП. Агропромисловий комплекс – одна з провідних галузей економіки України. Крім того, агробізнес забезпечує найбільший експорт продуктів харчування в Європі та світі. Україна має величезний потенціал сільського господарства, родючі посівні площі, сприятливі кліматичні умови для вирощування різноманітних культур надають можливість ефективно вести бізнес та забезпечувати Європу агропродукцією. Проте все змінилось після 24 лютого 2022 року. Повномасштабне вторгнення росії, що має непоправні наслідки, з якими ми проживаємо вже другий рік поспіль. Криза торкнулась усіх сфер діяльності, зокрема аграрного спрямування. Аграрний сектор України має свої ризики, проблеми та багато запитань до уряду.

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Дослідженням стану аграрного сектору України, аналізу динаміки його розвитку займаються багато вчених. Зокрема, М. Негрей, А. Татаренко, І. Костенко [1] та О. Трофімцева [2], В. Якубів та ін. [3], А. Вас та ін. [4] займались вивченням основних проблеми довоєнного аграрного сектору.

Провідні спеціалісти Національного інституту стратегічних досліджень [5] вивчають потенціал агропромислового комплексу в умовах системних ризиків, досліджують напрями державної політики щодо убезпечення української економіки від загроз, спричинених агресивною політикою росії. Проте, незважаючи на численні проведені дослідження, оцінювання впливу війни на агропромисловий комплекс України, подальший його розвиток залишається надзвичайно актуальним.

МЕТОЮ СТАТТІ є дослідження сучасного стану аграрного бізнесу, понесенні втрати через війну та аналіз основних ризиків його діяльності і визначення проблемних питань щодо ефективного функціонування сфери АПК.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ. Розв'язана росією війна завдає Україні колосальної шкоди. Лише прямі втрати від фізичних пошкоджень інфраструктури за оцінками KSE Institute та партнерів сягають $127 млрд та постійно зростають. Сукупні ж втрати, які враховують втрачений дохід, негативний ефект від падіння економіки тощо - ще вищі.

На червень 2023 р. сума прямих збитків, завданих агропромисловому комплексу України, складає 8,7 млрд дол. США (втрати, пов’язані зі знищенням та пошкодженням сільськогосподарської техніки, складають понад 4,7 млрд дол. США; втрати через знищення та крадіжки виробленої продукції оцінюються в 1,9 млрд дол. США). Непрямі втрати агропромислового комплексу оцінюються в 40,3 млрд дол. США [3].

За оцінками ФАО, через війну сільські домогосподарства в Україні зазнали близько 2,25 млрд дол. США збитків. З них близько 1,26 млрд дол. США збитків завдано в галузі рослинництва та 0,98 млрд дол. США – тваринництва. В Україні 25 % сільськогосподарських домогосподарств зупинили або зменшили обсяги виробництва продукції через війну, у прифронтових областях – 38 % [4].

Якщо не брати до уваги шкоду, заподіяну земельним ресурсам - мінне забруднення та потребу в рекультивації земель, пошкоджених снарядами, окопами та рухом військової техніки, найбільших пошкоджень внаслідок війни зазнала сільськогосподарська техніка.

За оцінками Національного Інституту стратегічних досліджень, через бойові дії повністю або частково зруйновані понад 84 тис. одиниць техніки і устаткування. Їхня вартість оцінюється у $2,9 млрд. Це 44% від усіх фізичних пошкоджень завданих агресором нашому агросектору.

Друга найбільша за розміром стаття збитків — це знищення та крадіжка вже виробленої продукції.

Зернову, олійну та іншу сільгосппродукцію Україна втрачає не лише внаслідок атак, але й через організоване розграбування окупантами.

За оцінками Агроцентру KSE, у результаті російського вторгнення було знищено або викрадено 2,8 млн тонн зернових і 1,2 млн тонн олійних культур минулорічного врожаю, загальною вартістю $1,87 млрд.

Ще одна категорія пошкоджених активів - зерносховища. Загалом було пошкоджено або знищено потужностей для зберігання зерна сукупною місткістю 9,4 млн тонн.

Цей обсяг втрачених потужностей зберігання не враховує вцілілих зерносховищ, які придатні до функціонування, але залишаються недоступними через тимчасову окупацію.

Орієнтовна вартість ремонту пошкоджень та заміни зерносховищ наближається до $1,1 млрд.

Внаслідок російської агресії загинуло майже 400 тис. бджолосімей, 95 тис. кіз та овець, 212 тис. великої рогатої худоби, 507 тис. свиней та майже 11,7 млн птахів.

Вартість втрачених сільськогосподарськими виробниками ресурсів тваринництва та бджільництва становить приблизно $362 млн.

Крім вже зазначених втрат, на постраждалих від війни територіях знищено понад 14,3 тис. га багаторічних насаджень, вартістю майже $349 млн.

Також окупанти знищували та привласнювали паливо, мінеральні добрива та засоби захисту рослин на $95 млн.

Отже, згідно з останніми розрахунками аналітиків KSE Агроцентр і Мінагро, вартість пошкоджень, яких агросектор зазнав від агресії РФ, становить $6,6 млрд.

Ця сума складає 23% від усієї вартості активів українських сільгосподарств. Тобто, майже чверть українського агросектору зруйновано.

Поряд з вищезазначеним, основними викликами та обмеженнями для аграрного сектора України в умовах повномасштабної війни стали:

•      дефіцит фінансових ресурсів для стабільного ведення господарської діяльності сільськогосподарських виробників,

•      спрощення процесів сільськогосподарського виробництва, зменшення внесення добрив та засобів захисту рослин, що знижує врожайність сільськогосподарських культур та погіршує якісний склад земель. Нестача фінансування та потреба істотної економії спричинили зниження кількості внесених добрив на 50–60 % [15].

•      посилення кризових явищ у тваринництві, зокрема в м’ясо-молочній галузі. На січень 2024 р. поголів’я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств в Україні оцінювали у 2233,60 тис. голів, що на 3,3 % менше від показника на січень 2023 р.,

•      дефіцит трудових ресурсів у сільськогосподарському виробництві. Унаслідок бойових дій частина працівників сільгосппідприємств та фермерів була вимушена не тільки припинити економічну діяльність в аграрному секторі, а й покинути власні домівки. За даними ФАО, понад 150 000 фермерів / працівників продовольчої системи безпосередньо постраждали від війни та/або були змушені мігрувати.

•      руйнування інфраструктури виробництва, перероблення та зберігання сільськогосподарської продукції та харчових продуктів,

•      екологічні виклики. Через бойові дії та мінування території у 2022 р. сільгоспвиробники не могли використовувати до 30 % полів для посіву (що сягало 5 млн га); у 2023 р. 25 % площ були непридатними для використання [21]. Значних утрат земельним ресурсам та аграрному сектору завдало й руйнування Каховської ГЕС.

Окрім знищення матеріальних активів, є ще непрямі втрати, що враховують недоотримані доходи від зменшення кількості виробленої продукції, зменшення доходу через порушення логістичних ланцюгів та зниження внутрішніх цін, а також додаткові витрати через подорожчання факторів виробництва.

Загалом через зниження виробництва однорічних культур агросектор втратив $11,2 млрд. Найбільше ($3 млрд) виробники втратили через падіння врожаю соняшника, ще $2,5 млрд вони недоотримали через зменшення обсягів зібраної пшениці.

Вторгнення РФ негативно вплинуло на посівну кампанію озимих культур. За нашими підрахунками, в оптимістичному сценарії, через зменшення обсягів виробництва озимої пшениці виробники в наступному році втратять ще $2,4 млрд.

Чималі непрямі втрати очікуються й від падіння виробництва продукції тваринництва. Припускаючи незмінну продуктивність, спад може скласти до 10%. Річні втрати тваринництва і бджільництва оцінюються в $348,7 млн.

Однак в окремих секторах спад прогнозується далеко за межами 10%. Для прикладу, очікуване падіння виробництва молока - 31%, свинарства - 29%, а яєць - 21%.

Зростання вартості енергоносіїв призвело до суттєвого подорожчання процесу виробництва. Зокрема, через ріст цін на паливо українські сільгоспвиробники втратили $485 млн, а внаслідок зростання витрат на добрива вони недоотримали $377 млн прибутку.

У загальній структурі непрямих втрат агропромисловості недоотримані доходи від порушення логістики склали цілих 54%.

Як бачимо, у порівнянні з прямими збитками, які наразі складають $6,6 млрд, непрямі втрати агросектору від війни аналітики KSE і Мінагрополітики оцінили у значно більшу суму – $34,25 млрд.

Недоотримані доходи агровиробників у понад п'ять разів перевищують розмір фізичної шкоди, яку завдав агресор.

ВИСНОВКИ. Російське вторгнення завдало відчутного удару по аграрному сектору Україні. За підрахунками аналітиків KSE Агроцентру і Мінагрополітики, прямі збитки і непрямі втрати у сільському господарстві сумарно перевищили $40 млрд.

Згідно зі спільними оцінками Кабінету Міністрів, Світового банку та Єврокомісії, потреби на відновлення України складають $349 млрд.

Через війну постраждало як рослинництво, так і тваринництво. Велика кількість сільськогосподарських угідь залишаються замінованими.

Зерновий експортний коридор хоч і відкритий, та навряд чи його можна назвати надійним з огляду на нестабільну поведінку РФ і він не привів до істотного зростання внутрішніх цін на основні культури.

Та попри непросте становище, багато сільгоспвиробників продовжують сіяти, збирати, підживлювати та працювати.

Першочерговим завданням державної аграрної політики у 2024 р. є відновлення аграрного виробництва на деокупованих територіях, що продиктовано потребою якнайшвидшого забезпечення продовольчих потреб населення, можливостей самозайнятості, отже – створення умов для повернення людей до громад, у яких відновлено базову безпеку. Відповідно, найпершими завданнями є розмінування сільськогосподарських угідь, об’єктів інфраструктури аграрного сектора й територій особистих господарств, визначення завданої шкоди та започаткування рекультивації земель, постраждалих унаслідок бойових дій.

Треба сприяти рівноправному розвитку всіх організаційно-правових форм господарювання. Державна політика щодо стимулювання інклюзивного та багатоукладного розвитку в аграрному секторі України повинна ґрунтуватися насамперед на розв’язанні питання дальшого функціонування малих форм господарювання на селі. Це потребує інституційної та фінансової підтримки середніх і малих виробників сільськогосподарської продукції.

Потрібне розширення асортименту експорту аграрної продукції. Насамперед це стосується збільшення частки готових харчових продуктів та напівфабрикатів у структурі вітчизняного експорту. Для цього доцільно збільшити обсяги перероблення сільськогосподарської сировини в Україні, залучаючи інвестиції в створення переробних підприємств.

Потрібні диверсифікація сфер та видів офіційної зайнятості населення, поширення несільськогосподарських видів діяльності на сільських територіях для зниження бідності та зростання доходів сільського населення. Це вимагає створення умов для поширення в Україні новітніх світових тенденцій у розвитку сільської економіки.

Відновлення аграрного сектора на сучасних засадах стане рушієм значної активізації розвитку суміжних секторів економіки, до яких належать перероблення агропродукції та харчова промисловість, виробництво добрив, аграрне машинобудування, біоенергетика, сегменти ІТ-індустрії, задіяні в цифровізації аграрного виробництва та логістики.  Оптимізації міжсекторної взаємодії слугуватимуть формування агропродовольчих кластерів, залучення інвестицій в горизонтальну диверсифікацію агробізнесу, створення умов для локалізації суміжних виробництв на території України.

Список використаних джерел

1.    Загроза продовольчій безпеці світу / Міністерство закордонних справ України. 2023. 23 листоп. URL: https://mfa.gov.ua/zagroza-prodovolchij-bezpeci-svitu

2.    Звіт про прямі збитки інфраструктури та непрямі втрати економіки від руйнувань внаслідок військової агресії Росії проти України станом на червень 2023 року. KSE. Липень 2023. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2023/09/June_Damages_UKR_-Report.pdf

3.    Ukraine: Impact of the war on agriculture and rural livelihoods in Ukraine. Findings of a nation-wide rural household survey, December 2022. FAO. URL: https://doi.org/10.4060/cc3311en

4.    Інфляційний звіт. Жовтень 2023 року. Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2023-Q4.pdf?v=6

5.    Нова аграрна політика. URL: http://www.vin.gov.ua/images/doc/vin/Dep-APK-2022/Prezentatsia.pdf

6.    Україна цьогоріч збільшила експорт агропродукції на 15% – УКАБ. Укрінформ. 2023. 30 груд. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3806895-ukraina-cogoric-zbilsil…

7.    Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», проведене Міністерством аграрної політики та продовольства України за підтримки Глобального фонду зі зменшення ризиків катастроф і відновлення (GFDRR), який адмініструється Світовим банком, та у співпраці з Українським клубом аграрного бізнесу (УКАБ). URL: https://minagro.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/viyni-na-prib…

8.    Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії росії проти України за рік від початку повномасштабного вторгнення. KSE. Березень 2023. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2023/03/UKR_Feb23_FINAL_Damages-Repor…

9.    Відбудова для розвитку: зарубіжний досвід та українські перспективи : міжнародна колективна монографія / [редколегія, голова – д. е. н. В. В. Небрат] ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». – Електрон. дані. – К., 2023. – 571 с. URL: http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2023/08/Reconstruction-for-develop…

10.  Методичні рекомендації для здійснення оцінки ризиків та вразливості соціально-економічних секторів та природних складових до зміни клімату. URL: https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/386nd1.pdf

11.  Втрати в агропромисловому комплексі через війну. РОМАН НЕЙТЕР. Київська школа економіки. 2023 р.

References

1. Zahroza prodovolʹchiy bezpetsi svitu / Ministerstvo zakordonnykh sprav Ukrayiny. 2023. 23 lystop. URL: https://mfa.gov.ua/zagroza-prodovolchij-bezpeci-svitu

2. Zvit pro pryami zbytky infrastruktury ta nepryami vtraty ekonomiky vid ruynuvanʹ vnaslidok viysʹkovoyi ahresiyi Rosiyi proty Ukrayiny stanom na chervenʹ 2023 roku. KSE. Lypenʹ 2023. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2023/09/June_Damages_UKR_-Report.pdf

3. Ukraine: Impact of the war on agriculture and rural livelihoods in Ukraine. Findings of a nation-wide rural household survey, December 2022. FAO. URL: https://doi.org/10.4060/cc3311en

4. Inflyatsiynyy zvit. Zhovtenʹ 2023 roku. Natsionalʹnyy bank Ukrayiny. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2023-Q4.pdf?v=6

5. Nova ahrarna polityka. URL: http://www.vin.gov.ua/images/doc/vin/Dep-APK-2022/Prezentatsia.pdf

6. Ukrayina tsʹohorich zbilʹshyla eksport ahroproduktsiyi na 15% – UKAB. Ukrinform. 2023. 30 hrud. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3806895-ukraina-cogoric-zbilsil

7. Vplyv viyny na prybutkovistʹ silʹsʹkohospodarsʹkoho vyrobnytstva», provedene Ministerstvom ahrarnoyi polityky ta prodovolʹstva Ukrayiny za pidtrymky Hlobalʹnoho fondu zi zmenshennya ryzykiv katastrof i vidnovlennya (GFDRR), yakyy administruyetʹsya Svitovym bankom, ta u spivpratsi z Ukrayinsʹkym klubom ahrarnoho biznesu (UKAB). URL: https://minagro.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/viyni-na-prib…

8. Zvit pro pryami zbytky infrastruktury vid ruynuvanʹ vnaslidok viysʹkovoyi ahresiyi rosiyi proty Ukrayiny za rik vid pochatku povnomasshtabnoho vtorhnennya. KSE. Berezenʹ 2023. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2023/03/UKR_Feb23_FINAL_Damages-Repor…

9. Vidbudova dlya rozvytku: zarubizhnyy dosvid ta ukrayinsʹki perspektyvy : mizhnarodna kolektyvna monohrafiya / [redkolehiya, holova – d. e. n. V. V. Nebrat] ; NAN Ukrayiny, DU «In-t ekon. ta prohnozuv. NAN Ukrayiny». – Elektron. dani. – K., 2023. – 571 s. URL: http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2023/08/Reconstruction-for-develop…

10. Metodychni rekomendatsiyi dlya zdiysnennya otsinky ryzykiv ta vrazlyvosti sotsialʹno-ekonomichnykh sektoriv ta pryrodnykh skladovykh do zminy klimatu. URL: https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/386nd1.pdf

11. Vtraty v ahropromyslovomu kompleksi cherez viynu. ROMAN NEYTER. Kyyivsʹka shkola ekonomiky. 2023 r