ТРУДОВА МОБІЛЬНІСТЬ І ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА

УДК 339.91

ТРУДОВА МОБІЛЬНІСТЬ І ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА

https://doi.org/10.36994/2707-4110-2024-11-38-15

О. В. Чекотун, здобувач освітньої програми 051 «Економіка»,

третього (освітньо-наукового) рівня, 

ЗВО Університет «Україна»[1]

Анотація. Трудова міграція дедалі більше стає основним фактором у формуванні міжнародного ділового середовища, впливаючи на економічну динаміку, культурні обміни та конкурентні умови між країнами. В міру прискорення глобалізації переміщення робочої сили через кордон створює як виклики, так і можливості, які формують не лише життя окремих індивідів, але й ширші економічні межі, в яких працюють підприємства. Стаття має на меті дослідити багатогранне значення трудової міграції в цьому контексті, досліджуючи, як вона сприяє диверсифікації робочої сили, передачі навичок і знань, а також сприянню інноваціям і підприємництву в приймаючих країнах. Водночас, теоретично вирішує проблеми, які виникають унаслідок трудової міграції, такі як «відтік мізків» у рідних країнах, потенційна експлуатація працівників–мігрантів і соціально–економічні відмінності, які можуть призвести до дефіциту на місцевих ринках праці. Аналізуючи динаміку, дослідження висвітлює складну взаємодію між трудовою міграцією та зміною міжнародного бізнес­–середовища, зокрема надаючи розуміння того, як компанії можуть стратегічно орієнтуватися в цьому ландшафті, щоб використовувати переваги глобального резерву кадрів, одночасно усуваючи пов’язані з цим ризики. Зрештою, рукопис стане складовою поточного дискурсу щодо трудової міграції та її значення у формуванні сталої ділової практики та політики в межах міжнародних трудових відносин.

Ключові слова: трудова міграція, міжнародне ділове середовище, глобальний ринок праці, телеміграція, економічна динаміка, міграційна політика.

LABOR MIGRATION IN THE PROCESSES OF SHAPING THE INTERNATIONAL BUSINESS ENVIRONMENT

O. V. Chekotun, winner of the educational program 051 "Economics", third (educational and scientific) level, University "Ukraine"

Summary. Labor migration increasingly serves as a key factor in shaping the international business environment, influencing economic dynamics, cultural exchanges, and competitive conditions across countries. As globalization accelerates, cross–border workforce mobility generates both challenges and opportunities that shape not only individual lives but also the broader economic boundaries within which businesses operate. This article aims to examine the multifaceted significance of labor migration in this context, exploring its contributions to workforce diversification, skill and knowledge transfer, as well as the promotion of innovation and entrepreneurship in host countries. Simultaneously, it theoretically addresses issues that arise from labor migration, such as "brain drain" in source countries, potential exploitation of migrant workers, and socio–economic disparities that may lead to labor shortages in local markets. By analyzing these dynamics, this study sheds light on the complex interplay between labor migration and shifts in the international business landscape, offering insights into how companies can strategically navigate this terrain to leverage the benefits of a global talent pool while mitigating associated risks. Ultimately, the manuscript contributes to the ongoing discourse on labor migration and its role in establishing sustainable business practices and policies within the scope of international labor relations.

Key words: labor migration, international business environment, global labor market, telemigration, economic dynamics, migration policy.

Актуальність проблеми. Тема трудової міграції є актуальною в умовах посиленої глобалізації, оскільки міжнародний обмін робочою силою впливає на економічні показники як приймаючих, так і країн походження. Вона формує конкурентне середовище та вимагає нових підходів до інтеграції робітників–мігрантів, створюючи можливості для економічного зростання й інновацій у глобальному масштабі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні дослідження приділяють увагу питанням впливу трудової міграції на зростання економічної конкурентоспроможності та на проблеми інтеграції мігрантів через обмеження візових режимів. Також концепція телеміграції пропонує нові можливості, які дозволяють здійснювати транскордонне працевлаштування без фізичного переміщення, відкриваючи доступ до глобального кадрового резерву.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. На міжнародному рівні не існує достатньо розвинених механізмів, які б ефективно сприяли врівноваженню попиту на робочу силу та її пропозиції між країнами, що створює ризики надлишку або дефіциту кадрів на певних ринках праці. Хоча телеміграція відкриває нові можливості для транскордонного працевлаштування, правове регулювання та стандарти трудових умов для працівників залишаються недопрацьованими. Це обмежує потенційні вигоди для обох сторін і може спричинити нерівноправність.

Мета статті. Метою статті є дослідження впливу трудової міграції на міжнародне бізнес–середовище, включаючи її можливості для диверсифікації ринку праці, сприяння інноваціям та економічним обмінам.

Виклад основного матеріалу. Трудова міграція суттєво впливає на динаміку попиту та пропозиції робочої сили в міжнародному бізнес–середовищі. Оскільки працівники переїжджають через кордон у пошуках кращих можливостей працевлаштування, вони впливають на ринки праці як у своїй країні, так і в країні перебування. Цей рух робочої сили є не просто випадковим явищем, а відображенням попиту глобального ринку праці на певні навички та досвід [1]. У приймаючих країнах приплив мігрантів може зменшити нестачу робочої сили, особливо в секторах з високим попитом, таких як технології, охорона здоров’я та будівництво. І навпаки, у країнах походження може спостерігатися скорочення пропозиції робочої сили, що потенційно може призвести до браку кваліфікації. Однак ця динаміка зумовлена ​​не лише ринковими силами; вони також формуються політичним середовищем і регуляторними межами, які регулюють міграційні процеси [2]. В результаті взаємодія між попитом і пропозицією праці стає складним механізмом, на який впливають як спонтанні внутрішні регулятори, так і структуровані міжнародні угоди [3].

Внесок трудової міграції в економічне зростання та продуктивність є основною особливістю її значення у формуванні міжнародного бізнес–ландшафту. Мігранти часто демонструють різноманітні навички, знання та культурні перспективи, які можуть підвищити інновації та продуктивність у приймаючих країнах [4]. Цей вияв передання відповідних вмінь може призвести до підвищення конкурентоспроможності та ефективності, сприяючи економічному зростанню. Дослідження підтверджують, що мігранти роблять значний внесок у ВВП приймаючих країн, заповнюючи прогалини в робочій силі та створюючи нові можливості для бізнесу [5]. Крім того, грошові перекази, які повертаються до їхніх країн, стимулюють місцеву економіку, сприяючи її розвитку та зниженню рівня бідності. Позитивні наслідки трудової міграції не обмежуються економічними показниками; вони також поширюються на соціальні та культурні виміри, збагачуючи простір приймаючих суспільств. Тому трудова міграція служить каталізатором економічного зростання, усуваючи розриви на ринку праці та стимулюючи продуктивність у глобальному масштабі.

Трудова міграція відіграє також вирішальне значення у формуванні рівня заробітної плати та розподілу доходів у міжнародному бізнес–середовищі. Переміщення фахівців через кордон може призвести до змін у структурі заробітної плати з потенційними наслідками для місцевих ринків праці. У приймаючих країнах доступність трудових мігрантів може чинити тиск на заробітну плату, особливо в низькокваліфікованих секторах, оскільки роботодавці використовують збільшення пропозиції працівників [6]. І навпаки, у країнах походження від’їзд кваліфікованих працівників може призвести до підвищення заробітної плати для робочої сили, що залишилася, оскільки роботодавці прагнуть утримати таланти в умовах скорочення робочої сили. Ця динаміка підкреслює подвійний вплив трудової міграції на розподіл доходів, змушуючи політиків збалансувати переваги гнучкого ринку праці з необхідністю справедливої оплати праці [1]. Крім того, грошові перекази, які надсилають мігранти, часто служать важливою фінансовою підтримкою для громадян у їхніх рідних країнах, сприяючи перерозподілу доходів між регіонами. Таким чином, трудова міграція залишається суттєвим фактором у визначенні рівня заробітної плати та розподілу доходів у світовій економіці.

Варто зазначити, що інтеграція різноманітних культурних перспектив на робочому місці є окремим наріжним каменем сучасного міжнародного бізнес–середовища. Оскільки трудова міграція продовжує формувати глобальну робочу силу, установи все більше отримують плюси від новаторських ідей, які можуть стимулювати інновації та креативність [2]. Це розмаїття сприяє створенню середовища, де можна поділитися різними культурними нормами та цінностями, що призведе до більш інклюзивного та динамічного робочого середовища. Співробітники з різним досвідом додають унікальні погляди, які можуть допомогти компаніям зрозуміти та задовольнити ширше коло клієнтів і ринків. Застосовуючи культурне розмаїття, підприємства не лише розширюють свої інноваційні можливості, але й поліпшують свою конкурентну перевагу на світовому ринку. Крім того, наявність саме різноманітних культурних поглядів може допомогти у вирішенні конфліктів і покращити рівень спілкування між різними верствами робітників, таким чином створюючи більш комфортне робоче середовище.

Мультикультурні команди створюють як проблеми, так і переваги в умовах міжнародного бізнесу. З одного боку, такі команди можуть зіткнутися з такими проблемами, як потенційні комунікаційні бар’єри, відмінна трудова етика та культурні непорозуміння, які можуть перешкоджати співпраці та продуктивності [7]. Наприклад, відмінності в мові та стилях спілкування можуть призвести до неправильного тлумачення, тоді як різне культурне ставлення до ієрархії та командної роботи може спричинити пристосування. З іншого боку, мультикультурні команди пропонують значні переваги, включаючи ширший діапазон навичок, досвіду та поглядів, які можуть поліпшити процеси вирішення проблем і ухвалення рішень. Різноманітність думок і досвіду в цих командах може сприяти творчості та інноваціям, роблячи їх більш адаптованими до мінливих вимог ринку. Щоб максимізувати переваги та мінімізувати проблеми, організації все більше інвестують у навчання культурної компетентності та інклюзивні практики лідерства. Такий підхід не лише сприяє кращій динаміці команди, але й застосовує весь потенціал різноманітних професійних компетентностей.

Головне значення у формуванні мобільності робочої сили через кордони має національна та міжнародна політика. На національному рівні уряди впроваджують політику, яка або сприяє, або обмежує рух робочої сили, часто у відповідь на внутрішні економічні потреби та політичний тиск[9]. Наприклад, на такі країни, як Україна, впливає потреба збалансувати внутрішні потреби ринку праці з тенденціями міжнародної трудової міграції. На міжнародному рівні такі організації, як Міжнародна організація праці (МОП), встановлюють рекомендації, які сприяють справедливій практиці трудової міграції та захищають права працівників–мігрантів [2]. Ці зусилля спрямовані на гармонізацію політики трудової міграції між країнами, гарантуючи, що мобільність робочої сили позитивно впливає на економічний розвиток і соціальний добробут.

Трудова міграція суттєво впливає на формулювання та еволюцію імміграційних законів у всьому світі. Оскільки країни стикаються зі складнощами, пов’язаними з дедалі більшою мобільністю робочої сили, імміграційне законодавство постійно адаптується для вирішення таких проблем, як нестача робочої сили, демографічні зміни та економічна конкурентоспроможність[10]. Наприклад, багато розвинених країн розробили категорії віз, спеціально орієнтовані на кваліфіковану робочу силу для задоволення конкретних галузевих потреб. Ці закони не тільки контролюють потік трудових мігрантів, але й спрямовані на їх ефективну інтеграцію в економіку приймаючої країни[11]. У результаті трудова міграція є каталізатором правових реформ, спонукаючи політиків враховувати економічні, соціальні та гуманітарні чинники під час розробленням міграційного законодавства.

Торговельні угоди та двосторонні трудові договори також мають вагомий вплив на моделі трудової міграції. Такі угоди часто включають положення, які полегшують рух працівників між країнами–підписантами, тим самим посилюючи економічну співпрацю та усуваючи дисбаланси на ринку праці[12]. Наприклад, політика свободи пересування Європейського Союзу (далі – ЄС) дозволяє робітникам з держав–членів працювати в будь–якій іншій країні, що є членом ЄС, без значних правових перешкод. Подібні угоди мають вирішальне значення для таких країн, як Україна, де двосторонні угоди можуть допомогти пом’якшити нестачу внутрішньої робочої сили, уможливлюючи тимчасову міграцію працівників для задоволення конкретних економічних потреб[13]. Більш того, ці договори часто включають гарантії для забезпечення справедливого ставлення та належного захисту для трудящих–мігрантів, підкреслюючи важливість комплексних політичних меж для міжнародної мобільності робочої сили.

Для забезпечення ефективного здійснення трудової міграції з метою формування цивілізованого міжнародного бізнес–середовища необхідно:

1. Мати чітке розуміння законодавчої бази та вимог до відповідності, адже орієнтування в трудовій міграції вимагає глибокого розуміння міжнародного та місцевого трудового законодавства, візових вимог і стандартів відповідності. Установи та підприємства мають отримувати якісні консультації від експертів з питань імміграції або юридичними радниками, щоб переконатися, що вони виконують усі юридичні зобов’язання та уникають штрафних санкцій. Наприклад, компанії, які виходять на територію Європейського Союзу, повинні дотримуватися правил Блакитної картки ЄС, що полегшує в’їзд висококваліфікованих працівників.
2. Розроблення підходу до стратегічного планування робочої сили, що передбачатиме прогнозування майбутніх потреб у робочій силі, аналізуючи ринкові тенденції та узгоджуючи їх із бізнес–цілями. Це передбачає виявлення прогалин у кваліфікації та оцінювання того, які посади найкраще заповнити через трудову міграцію. Використання аналітики даних надасть змогу передбачити нестачу робочої сили та спланувати набір персоналу в регіонах із надлишком кваліфікованих кандидатів. Наприклад, технологічні компанії часто наймають фахівців з країн із сильною освітньою системою STEM, таких як Індія або Німеччина.
3. Поліпшення культурної інтеграції та програм чутливості як сприяння поступовому переходу для трудових мігрантів шляхом реалізації програм культурного орієнтування, які сприяють інклюзивності та розумінню. Це не лише підвищує моральний дух працівників, але й підвищує продуктивність. Співпраця з культурними освітніми організаціями, в свою чергу, сприятиме організації семінарів щодо мовних бар’єрів, соціальних норм і очікувань на робочому місці. Успішну інтеграцію часто можна побачити в транснаціональних корпораціях, таких як Siemens, які мають комплексні програми адаптації для міжнародних наймів.
4. Використання новітніх технологій для змоги віддаленої роботиза допомогою використання цифрових платформ і комунікаційних інструментів, щоб уможливити віддалену роботу, тим самим розширюючи коло потенційних кандидатів без необхідності фізичного переміщення. Такий підхід зменшує витрати та дозволяє підприємствам ефективно залучати фахівців з усього світу. Такі компанії, як GitLab, успішно впровадили повністю віддалені команди, залучаючи працівників із понад 60–ти країн за допомогою інструментів віртуальної співпраці.
5. Інвестуйтування в постійне навчання та розвиток для підтримки трудових мігрантів у можливостях кар’єрного зростання за допомогою освітніх програм і схем наставництва. Ці інвестиції не лише покращують їхні навички, але й допомагають утримувати найкращих професіоналів. Створення партнерських відносин з закладами освіти або навчальними онлайн–платформами для надання курсів, які відповідають професійному шляху фахівців. Наприклад, IBM пропонує обширні ресурси для навчання та розвитку кар’єри, які допомагають інтегрувати та підвищувати кваліфікацію їх міжнародної робочої сили.

Висновки. Отже, трудова міграція має основне значення у формуванні міжнародного ділового середовища, впливаючи на економічну динаміку, збагачуючи культурне розмаїття та спонукаючи до еволюції політичних меж. Економічний вплив трудової міграції є значним, оскільки вона не лише змінює попит і пропозицію робочої сили, а й стимулює продуктивність і зростання, водночас впливаючи на рівень заробітної плати та розподіл доходу. Інтеграція різноманітних думок сприяє інноваціям і підвищує продуктивність команд, але це створює також виклики, які необхідно вирішити, щоб забезпечити ефективну співпрацю. Крім того, регуляторний ландшафт, що регулює трудову міграцію, має важливе значення для сприяння цьому переміщенню, оскільки національні політики та міжнародні угоди впливають на потік фахівців через кордони. Оскільки підприємства продовжують працювати у все більш взаємопов’язаному світі, розуміння та використання складнощів трудової міграції буде мати вирішальне значення для сприяння сталому зростанню та конкурентній перевазі на глобальному ринку.

Список використаних джерел:

1. Герчанівська П. Е. Аналіз теорій міжнародної міграції. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Культурологія. – 2020. – №. 35. – С. 277–284.
2. Лагодієнко В. В. Методичний інструментарій дослідження міжнародної трудової міграції в умовах глобалізації. Економічний простір. – 2020. – № 164. – С. 7–12.
3. The World Economic Forum. Report 2017–2018. URL: http://www. reports.weforum.org/global–competitiveness–index–2017–2018/countryeconomy– profiles/#economy=UK.
4. Ушенко Н. В. Міжнародна міграція робочої сили: причинно–наслідковий аналіз. Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". – 2018. – № 2(2). – С. 68–72.
5. Чайковський Ю. В. Міграційні процеси у період пандемії: виклики міжнародно–правовому. Молодий вчений. – 2021. – № 3(2). – С. 326–329.
6. Шиманська К. В. Тенденції міжнародної міграції людських ресурсів в

умовах геоекономічних трансформацій. Проблеми економіки. 2017.                     № 2. С. 55–60.

7. Срібна Є. В. Контекст сучасних тенденцій міжнародних міграційних процесів. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Економічні науки. – 2020. – Вип. 3. –       С. 148–162. 
8. Дон О. Д. Глобальні тренди міжнародної трудової міграції. Інвестиції: практика та досвід. 2020. № 21–22. С. 91–96.

References:

1. Herchanivska, P. E. Analysis of International Migration Theories. Ukrainian Culture: Past, Present, and Development Paths. Cultural Studies. – 2020. – № 35. – pp. 277–284.
2. Lahodienko, V. V. Methodological Tools for Studying International Labor Migration in the Context of Globalization. Economic Space. – 2020. –            №. 164. – pp. 7–12.
3. The World Economic Forum. Report 2017–2018.                                             URL: http://www.reports.weforum.org/global–competitiveness–index–2017–2018/countryeconomy–profiles/#economy=UK.
4. Ushenko, N. V. International Labor Migration: A Causal Analysis. International Scientific Journal "Internauka". – 2018. – № 2(2). – pp. 68–72.
5. Chaikovskyi, Y. V. Migration Processes During the Pandemic: Challenges to International Law. Young Scientist. – 2021. – № 3(2). – pp. 326–329.
6. Shymanska, K. V. Trends in International Migration of Human Resources Amid Geoeconomic Transformations. Economic Problems. – 2017. –     № 2. – pp. 55–60.
7. Sribna, Y. V. Context of Modern Trends in International Migration Processes. Bulletin of the National University of Water Management and Nature Resources. Economic Sciences. – 2020. – № 3. – pp. 148–162.
8. Don, O. D. Global Trends in International Labor Migration. Investments: Practice and Experience. – 2020. – № 21–22. – pp. 91–96.

Надійшла до редакції: 25.08.2024 р