ВПЛИВ ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСУ НА ОСОБЛИВОСТІ КОМПЛЕКСУ МАРКЕТИНГУ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА
УДК 339.379
Вплив пандемії коронавірусу на особливості комплексу маркетингу торговельного підприємства
DOI: 10.36994/2707-4110-2019-6-27-05
Кутліна І.Ю., кандидат технічних наук, доцент кафедри маркетингу Університет «Україна», kutlina53@ukr.net
Мета дослідження - узагальнення основних напрямів формування маркетингового комплексу торговельних підприємств в умовах несприятливої епідеміологічної ситуації та жорсткого карантину в Україні. Методи дослідження. У дослідженні використовувались такі методи дослідження, як системно-логічний метод (для уточнення умов дослідження), метод теоретичного узагальнення, аналізу, індукції та дедукції, порівняння та ключові компоненти. Результати досліджень. В умовах сьогодення інтерес представляє вплив рівня захворюваності на COVID-19 в Україні на задоволення потреб споживачів, а, відтак, на зміни маркетингового комплексу торговельних підприємств. Пандемія коронавірусу суттєво впливає і продовжуватиме впливати на експорт та імпорт товарів з та до України, однак наразі оцінити такий вплив дуже складно. Стверджувати, що коронавірус не впливає на торгівлю, було б безвідповідально і необгрунтовано, оскільки статистика свідчить про суттєве падіння промислового виробництва, вище очікуваного рівень безробіття, падіння товарообігу, тощо. Карантин та пов'язані з ним обмеження наклали відбиток на споживчу поведінку українців. Торгові мережі на даний час здійснюють діяльність в умовах ажіотажного попиту. Усі зробили додаткові замовлення товарів, щоб уникнути пустих полиць в період карантину. Ажіотаж є, в першу чергу, на крупи, масло, питну воду, консерви, а також предмети гігієни, маски і дезінфікуючі засоби. Після рішення Кабміну від 11 березня кількість замовлень онлайн через сайт компанії зросла на 80%. Загалом ритейлерам вдалося швидко відреагувати на збільшення попиту, вони забезпечили наявність найпопулярніших продуктів на полицях у найкоротші терміни. У статті проаналізовано основні елементи маркетингового комплексу торговельних підприємств в умовах всесвітнього поширення короновіруса. Розглядаються особливості зміщення акцентів у формуванні маркетинг-міксу в період застосування жорстких карантинних заходів. Аналізуються нові сучасні форми
просування товарів до споживачів. Висновки. Таким чином, поширення захворюваності на COVID-19 у світі та, зокрема, в Україні, впровадження режиму самоізоляції та жорсткого карантину мають значний вплив на задоволення потреб споживачів. Карантин та пов'язані з ним обмеження наклали відбиток на споживчу поведінку українців, що, в свою чергу, викликало необхідність у застосуванні нових підходів до формування комплексу маркетингу торговельних підприємств, а саме: до управління асортиментом товарів, розробки цінової політики, логістики доставки товарів до споживачів.
Ключові слова: торговельне підприємство, комплекс маркетингу, продукт, ціна, місце, просування, пандемія, епідемія коронавірусу, епідеміологічна ситуація, карантин.
THE INFLUENCE OF CORONAVIRUS PANDEMIA ON THE FEATURES OF THE MARKETING COMPLEX OF THE TRADE ENTERPRISES
Kutlina I.Y., Candidate of Technical Sciences, Lecturer, Department of Marketing, University «Ukraine»
The purpose of the study is to generalize the main directions of formation of the marketing complex of trade enterprises in the conditions of unfavorable epidemiological situation and strict quarantine in Ukraine. Research methods. The study used research methods such as system-logical method (to clarify the conditions of the study), the method of theoretical generalization, analysis, induction and deduction, comparison and key components. Research results. In today's conditions, the influence of the level of morbidity on COVID-19 in Ukraine on meeting the needs of consumers, and, consequently, on changes in the marketing complex of commercial enterprises is of interest. The coronavirus pandemic has a significant impact and will continue to affect exports and imports of goods to and from Ukraine, but it is currently very difficult to assess such an impact. To claim that the coronavirus does not affect trade would be irresponsible and unfounded, as statistics show a significant decline in industrial production, higher than expected unemployment, falling trade, and so on. Quarantine and related restrictions have affected Ukrainian consumer behavior. Retail chains are currently operating in a high demand. Everyone made additional orders for goods to avoid empty shelves during the quarantine period. The excitement is, first of all, for cereals, oil, drinking water, canned food, as well as hygiene items, masks and disinfectants. After the decision of the Cabinet of Ministers of March 11, the number of online orders through the company's website increased by 80%. In general, retailers were able to respond quickly to the increase in demand, they ensured the availability of the most popular products on the shelves in the shortest possible time. The article analyzes the main elements of the marketing complex of commercial enterprises in the global spread of coronavirus. Peculiarities of shifting the accents in the formation of the marketing mix during the period of application of strict quarantine measures are considered. New modern forms of promotion of goods to consumers are analyzed. Conclusions. Thus, the spread of COVID-19 in the world and, in particular, in Ukraine, the introduction of self-isolation and strict quarantine have a significant impact on meeting the needs of consumers. Quarantine and related restrictions have affected the consumer behavior of Ukrainians, which, in turn, has necessitated the application of new approaches to the formation of a complex of marketing of commercial enterprises, namely: to manage the range of goods, pricing policy, logistics of delivery of goods to consumers.
Key words: trading company, marketing complex, product, price, place, promotion, pandemic, coronavirus epidemic, epidemiological situation, quarantine.
Постановка проблеми. Умовою економічного розвитку підприємства є його активна діяльність на ринку. Комерційний успіх забезпечується такими вагомими факторами, як знання бажань та потреб споживачів, швидке та гнучке реагування на всі їх вимоги. Це забезпечується завдяки вивченню можливостей та ефективному використанню різних методів, форм та способів продажу товарів та послуг, формуванню попиту наявних та потенційних споживачів. Нині вже сформульовано загальні теоретичні основи вітчизняного маркетингу, але швидкий розвиток сучасного ринку, зростаюча увага до підвищення якості, зміни в цінах та спрямованість на споживачів вимагають постійних досліджень комплексу маркетингу, його взаємодії із зовнішнім середовищем, інструментами та ресурсами маркетингу.
Особливо така проблема виявляється за умов екстремальних ситуацій, як то епідемій та пандемій, що сьогодні спостерігається не тільки в Україні, але й в цілому у світі. Як свідчить практика, неготовність України і переважної більшості країн світу до погіршення епідемічної ситуації та введення жорстких карантинних заходів, призвели до деформації товарного ринку, коли попит на товари першої необхідності переважає над пропозицією таких товарів, а ціни на них необгрунтовано збільшуються в декілька разів.
Актуальність проблеми. Спрямованість маркетингової діяльності торговельних підприємств на встановлення довгострокових, конструктивних, привілейованих стосунків з потенційними клієнтами та доповнення класичного комплексу «4Р» інструментами, які враховують індивідуальні особливості споживача є важливою передумовою ефективної діяльності цих підприємств. Комплекс маркетингу підприємства є основою всієї системи маркетингу, а управління комплексом маркетингу стає головним завданням досягнення успішності на ринку. Але система управління комплексом маркетингу не є універсальною для всіх підприємств, тому для випередження конкурентів необхідно шукати нові, оптимальніші підходи до аналізування та вдосконалення комплексу маркетингу підприємства. Особливо актуальним це питання постало в умовах поширення несприятливої епідеміологічної ситуації як у світі, так і в Україні.
Пандемія коронавірусу COVID-19, введення режиму надзвичайної ситуації і жорсткий карантин внесли корективи в діяльність торговельних підприємств, і, насамперед, сприяли виявленню особливостей маркетингового комплексу підприємств торговельної галузі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню розвитку, формуванню базових теоретичних засад комплексу маркетингу та розробленню практичних рекомендацій присвячено багато наукових робіт як зарубіжних, так і українських вчених. Особливої уваги заслуговують праці зарубіжних науковців, присвячені дослідженню маркетингового комплексу, зокрема роботи Н. Борден, Дж. Маккарті, Ф. Котлера, М. Портера, Х. Мефферт, Р. Клюітта, Г. Стюарта. Серед вітчизняних науковців, які забезпечили розвиток наукових засад комплексу маркетингу, необхідно відзначити Л.В. Балабанову, А.В. Войчака, С.С. Гаркавенко, В.Г. Герасимчука, В.Я. Кардаша, Є.В. Крикавського, Н.В. Куденко. Не применшуючи важливості теоретико-методологічних, методичних та прикладних напрацювань, підкреслюємо, що певне коло завдань залишилось недостатньо розкритим. Так, наразі поки що відсутні системні дослідження щодо впливу пандемії коронавірусу на зміни елементів комплексу маркетингу та його особливості.
Метою статті є спроба узагальнити основні напрями формування маркетингового комплексу торговельних підприємств в умовах несприятливої епідеміологічної ситуації та жорсткого карантину в Україні.
Виклад основного матеріалу. Особливим підходом до визначення сутності маркетингу є трактування його з позицій «комплексу маркетингу», що розглядається «як сукупність маркетингових засобів, що піддаються контролю, які компанія використовує з метою одержання бажаної реакції цільового ринку» .
Коли маркетинг почав ґрунтуватися на виділенні в товарах або послугах окремих характеристик, здатних задовольнити конкретну потребу певного кола споживачів, а на перший план вийшла сегментна орієнтація, набув широкого використання комплекс маркетингу, або всім відома концепція «4Р» (маркетинг-мікс). [6]
Згідно з найбільш поширеними трактуваннями комплекс маркетингу (маркетинг-мікс) являє собою сукупність маркетингових засобів, певна структура яких забезпечує досягнення поставленої мети та вирішення маркетингових завдань.
Маркетингова діяльність підприємства завжди починається з комплексного дослідження ринку, тому що воно орієнтоване на задоволення потреб споживачів. У ході дослідження проводиться вивчення поведінки споживачів, їх смаків та уподобань, потреб, споживчих переваг, мотивів, що спонукають їх купувати товар, і це дозволяє підприємству якнайкраще задовольняти їх потреби. [1]
Дослідження ринку також передбачає вивчення і прогнозування попиту на товар, аналіз цін і товарів конкурентів, визначення місткості ринку і частки підприємства на ньому.
Схематично модель маркетингової діяльності представлено на рис.1.
Такий аналіз допомагає оцінити ринкові можливості і визначити привабливий напрям маркетингової діяльності, на якому підприємство може набути конкурентних переваг. Водночас ведеться пошук своїх потенційних споживачів, потреби яких підприємство прагне задовольнити.
При цьому використовують дуже важливий маркетинговий прийом – сегментацію ринку, тобто розподіл споживачів на групи на підставі різниці в їх потребах, характеристиках та поведінці. Якщо підприємство правильно вибрало ринковий сегмент для подальшої співпраці, значить, воно знайшло свою «нішу» на ринку.
Потім необхідно зробити позиціонування товару на ринку, тобто чітко визначити, чим товар даного підприємства відрізнятиметься від товарів конкурентів, завдяки яким його характеристикам можна здобути конкурентні переваги у свідомості потенційних споживачів. Прийнявши рішення щодо позиціонування товару, підприємство може розпочинати розроблення комплексу маркетингу.
Це одна із фундаментальних категорій сучасного маркетингу, найважливішими елементами як якого є маркетинговий комплекс – так звані «4Р»: продукт (product), ціна (price), місце, розподіл чи доставка (place), просування (promotion). Ці чотири елементи у сукупності створюють комплекс маркетингу, який розробляється для конкретної ринкової ситуації. [6]
Уміння правильно «змішувати» елементи маркетингу для вирішення практичної задачі є основою маркетингу. Елементами маркетингу є: [9]
1. Продукт (якість, асортимент, сервіс). Кожний продукт має властивості, які становлять інтерес для споживача – дизайн, довговічність, надійність, функції, можливості, тобто має певну якість (весь набір властивостей продукту, за якими споживач робить висновок щодо його переваг). Частіше інструментом, який сприяє продажу товару на ринку, стає асортимент, його широта (кількість найменувань продукції) та глибина (кількість видів виробів на одне найменування продукції).
2. Ціна (знижки, націнки, термін платежів). Визначення ціни вважається одним із найважчих завдань комплексу маркетингу. Вона повинна бути привабливою для потенційного покупця і одночасно вигідною для торговельного підприємства і забезпечувати останньому прибуток.
3. Доставка продукту споживачам – містить у собі вибір оптимальної схеми доставки продуктів від виробника до споживача (прямим методом, через оптову торгівлю, агентів), її фізичне втілення (транспортування, збереження, обробку вантажів), а також після-продажне (сервісне) обслуговування споживачів.
Сьогодні на ринку перемагає навіть не той, хто завоює нових споживачів, а той, хто зуміє утримати старих, тому на перший план у конкурентній боротьбі виходить сервіс.
Серед елементів сервісного обслуговування відомі такі, як інструктаж і рекомендації до та після покупки, доставка та встановлення товару, підготовка персоналу, робота зі скаргами клієнтів, забезпечення документацією, забезпечення комплектуючими деталями, якісний телефонний зв'язок та оперативне реагування, технічне обслуговування (ремонт та профілактика), гарантія.
4. Просування на ринку передбачає ефективні контакти з покупцями і здійснюється у наступних формах: створення позитивного іміджу компанії, її продукції; реклама, виставки, ярмарки, надання знижок, передача товару у тимчасове користування, торгівля у кредит; персональний продаж та інше.
Кожний елемент комплексу маркетингу має певне значення, відіграє певну роль і виконує певну функцію в комплексі.
Наприклад, елемент "просування" охоплює такі складові елементи: реклама, паблік рілейшнз, методи стимулювання продажу товарів і персональний продаж товарів. Ці елементи просування відтворюють стимулюючу функцію маркетингу й спрямовані на реалізацію основної функції просування – формування попиту цільового ринку в потрібному для підприємства напрямі. Кожний складовий елемент має свою особливість і характерні риси для реалізації цієї мети:
- реклама являє собою платну опосередковану форму надання інформації про товари і підприємство;
- паблік рілейшнз узагальнює сукупність заходів підприємства, спрямованих на створення й підтримування його цільового іміджу;
Методи стимулювання продажу товарів – це короткострокові стимули заохочення цільових покупців до здійснення купівлі;
- персональний продаж передбачає демонстрацію товару представником підприємства під час бесіди з потенційним покупцем для продажу.
Для того щоб бути ефективним, комплекс маркетингу має відповідати певним вимогам, які водночас можна вважати принципами ефективності комплексу маркетингу. [9]
Перші два принципи ефективності – спрямованість на досягнення маркетингової мети підприємства та відповідність потребам цільового ринку – випливають із сутності комплексу маркетингу й водночас є його характерними рисами, розглянутими вище.
Принцип збалансованої комбінації складових елементів комплексу маркетингу означає необхідність створення з цих елементів певної органічної узгодженої сукупності. Усі елементи комплексу маркетингу – товар, ціна, продаж і просування – мають бути оптимально збалансовані між собою й утворювати єдине гармонійне поєднання (гармонійний комплекс).
Просування має бути спрямоване на доведення цих переваг до цільової аудиторії. Продаж товару також слід узгоджувати із загальною стратегічною ринковою позицією товару. У цьому разі він матиме ексклюзивний характер.
Потрібно уникати суперечної неефективної комбінації елементів у формуванні комплексу маркетингу. Наприклад, на ранніх етапах становлення маркетингу в Україні деякі підприємства проголошували таку рекламу:
"Ми пропонуємо товари найвищої якості за найнижчими цінами".
Така реклама є прикладом суперечної комбінації елементів маркетингу "товар" і "ціна". Не треба бути висококваліфікованим маркетологом, щоб зрозуміти, що висока якість товару об'єктивно не може передбачати найнижчу ціну. У цьому випадку або якість товару не настільки висока, або ціна не настільки низька, як рекламуються.
Тому пізніше підприємства стали показувати в рекламі оптимальне поєднання ціни і якості: "європейська якість за прийнятну ціну", "висока якість за доступну ціну" тощо.
Принцип формування (забезпечення) конкурентних переваг підприємства означає, що комплекс маркетингу має утворювати таку комбінацію елементів маркетингу, яка краще, ніж у конкурентів, задовольняє потреби цільового ринку за рахунок створення відмінних від конкурентів переваг для споживача.
Принцип відповідності ресурсам і можливостям підприємства підкреслює необхідність реальної й раціональної побудови комплексу маркетингу відповідно до ресурсних можливостей підприємства. Ці ресурсні можливості визначаються станом фінансових, трудових, технічних, технологічних та організаційних ресурсів підприємства щодо їх спроможності реалізації сформованого комплексу маркетингу. Основні елементи комплексу маркетингу "4 P" (товар, ціна, розподіл, просування) уособлюють чотири головні напрями прийняття маркетингових рішень. Управління комплексом маркетингу спрямоване на те, щоб сформувати такі елементи комплексу, які найбільшою мірою відповідають потребам цільового ринку й задовольняють його потреби краще, ніж конкуренти.
Отже, управління комплексом маркетингу утворює основну сферу реалізації концепції маркетингу на підприємстві. Комплекс маркетингу «4 P» слугує фундаментом маркетингової теорії і практики. [11] Водночас чітка визначеність і систематизованість комплексу маркетингу – це неодмінна, але недостатня умова для створення методики його успішного застосування.
Також комплексу маркетингу властиві певні недоліки:
По-перше, складові елементи деяких "4 P" корелюються один з одним. Наприклад, елемент "упаковка" належить і до Product, і до Promotion. Елемент "персональний продаж" можна розглядати і з позиції його належності до елемента Place як різновиду методів продажу, і до елемента Promotion як стимулюючого заходу маркетингу.
По-друге, комплекс маркетингу "4 P" потребує певної адаптації до конкретного різновиду бізнесу або ринку.
По-третє, зміст елементів комплексу маркетингу тісно переплітається з іншими функціями економіки й менеджменту.
Наприклад, під час формування маркетингової політики ціноутворення важко визначити, де закінчуються функції маркетингу й починаються функції фінансового та бухгалтерського відділів.
По-четверте, комплекс маркетингу не дає змоги кількісно оцінити внесок кожного елемента в комплекс маркетингу.
Переваги й недоліки комплексу маркетингу «4Р» узагальнено в табл. 1.
Теорія маркетингу потребує подальших розробок методики вимірювання та прогнозування як самостійного, так і спільного впливу інструментів комплексу – маркетингу «4 P».
В умовах сьогодення інтерес представляє вплив рівня захворюваності на COVID-19 в Україні на задоволення потреб споживачів, а, відтак, на зміни маркетингового комплексу торговельних підприємств.
Пандемія коронавірусу суттєво впливає і продовжуватиме впливати на експорт та імпорт товарів з та до України, однак наразі оцінити такий вплив дуже складно.
Стверджувати, що коронавірус не впливає на торгівлю, було б безвідповідально і необгрунтовано, оскільки статистика свідчить про суттєве падіння промислового виробництва, вище очікуваного рівень безробіття, падіння товарообігу, тощо. [2].
Пандемія впливає на обсяги експорту та імпорту негативно, а це означає негативний вплив на економіку, оскільки падіння експорту — це падіння надходження валюти в економіку, а падіння імпорту є зменшенням податкових надходжень до бюджету, що, в кінцевому результаті, неодмінно впливає на рівень купівельної спроможності населення, зміни попиту споживачів та обсяги товаробороту і прибутів торговельних підприємств. [2]
Першим кроком на шляху зупинки коронавірусу в Україні, було прийняття рішення про жорстку бізнес-самоізоляцію міст: Львова, Одеси й Києва, а з 17 березня й інших регіонів країни. У Житомирській, Чернівецькій та Київській областях уряд запровадив режим надзвичайного стану. [3]
За підрахунками Організації економічного співробітництва й розвитку, в 2020 році зростання світової економіки може вповільнитися майже вдвічі — до 1,5% замість 2,9%, — якщо вірус і далі ширитиметься такими ж темпами, як і зараз. [7]
До основних ризиків пандемії нового коронавірусу слід віднести додаткове розширення торговельного дефіциту і подорожчання зовнішніх запозичень для України. [8]
За результатами опитування агентством Info Sapiens, через карантин задля недопущення нового коронавірусу COVID-19 16% опитаних українців заявили про повну втрату доходу у їхніх родинах, у 38% - він скоротився, а 14% опитаних взагалі втратили роботу. Серед них майже половина кажуть, що їм вже не вистачає грошей для задоволення базових потреб, а більше ніж третині заощаджень вистачить лише до кінця квітня (рис. 2). [5]
Усе це відбувається на тлі коливання курсу гривні та тривожних економічних прогнозів. За прогнозами уряду України, у 2020 році ВВП України може впасти на 4,8%. [5]
Наразі в Україні закриті ТРЦ і підприємства торгівлі, крім продуктових та господарських магазинів.
В умовах карантину в першому елементі маркетингового комплексу «Продукт» відбулись суттєві зміни.
Карантин та пов'язані з ним обмеження наклали відбиток на споживчу поведінку українців.
Торгові мережі на даний час здійснюють діяльність в умовах ажіотажного попиту. Усі зробили додаткові замовлення товарів, щоб уникнути пустих полиць в період карантину. Ажіотаж є, в першу чергу, на крупи, масло, питну воду, консерви, а також предмети гігієни, маски і дезінфікуючі засоби.
Через це окремі компанії намагались вводити обмеження. Так, з 18 березня мережа магазинів "АТБ" ввела обмеження на продаж товарів в одні руки. Разом з тим, в мережах запевняють, що дефіциту не відчувають, [13] а Мінекономіки навіть ввело заборону експорту гречки. [10]
Товар в достатній кількості знаходиться на складах магазинів та розподільчих центрах. Дефіцит спостерігається по деяких товарах, які імпортуються з Італії, але в торговельних підприємствах є аналогічний товар інших виробників, тому ситуація з товарним запасом та поставками на сьогоднішній день цілком контрольована. Оптова бізнес-модель допомагає роздрібним підприємствам забезпечувати постійний рівень товарного запасу на 30 днів регулярних продажів. Враховуючи посилений попит, магазини роблять додаткові замовлення товарів, поставки яких надходять у торговельні підприємства протягом тижня. Зокрема, це такі категорії товару як крупи, рис, цукор, олія, масло, питна вода, маски та дезінфікуючі засоби. [13]
За даними експертів, наразі товарний запас є достатнім, проте вони допускають, що у зв'язку із чергами на митно-прикордонних пунктах через додаткову перевірку всіх водіїв вантажного транспорту можуть виникнути затримки поставок імпортного товару.
З огляду на підвищений попит на товари серед покупців, які наразі роблять закупівлі на місяць-два вперед, виробничі потужності постачальників так само мають свої обмеження. Торгові мережі розглядають альтернативні джерела поставок, на які можна оперативно переключитися для безперебійного забезпечення товарного запасу.
Ціна товару є важливим елементом комплексу маркетингу і має значний вплив на формування дохідної частини торговельного підприємства. Наразі роздрібна торгівля встановлює значно завищені ціни на продовольчі та супутні товари, які не тільки не є привабливими для потенційного покупця, але й викликали необхідність залучення до перевірки встановлення роздрібної ціни Антимонопольного Комітету України. Через це Мінекономіки у свою чергу пообіцяло стежити за наявністю продуктів у магазинах та за цінами на них.
Ціни на плодоовочеві товари також значною мірою зросли, особливо на імпортні, що можна пояснити зменшенням поставок їх в Україну. Так, Туреччина заборонила експорт лимонів, обгрунтовуючи своє рішення необхідністю забезпечення громадян своєї країни важливим джерелом вітаміну С з метою підвищення імунітету населення в період поширення короновірусу.
Водночас спостерігається незначне зниження цін на окремі види товарів. У квітні порівняно з березнем, як повідомляє Держстатистики, вартість тушки курки впала майже на 2% до 54 гривень за кілограм. Досить суттєво подешевшало куряче філе - на 3% і коштує зараз близько 90 гривень за кілограм. Це пов`язано з тим, що зменшились обсяги експорту курятини. При цьому, інші види м’яса незначно, але подорожчали: вартість кілограма свинини зросла до 116 гривень, а яловичини до 138 гривень. [5]
Експерти вважають, що багато заробити торговим мережам в 2020 році не вдасться, навіть незважаючи на ажіотажний попит. Так, виручка в березні та квітні може бути більшою порівняно з відповідним періодом 2019 року, але в розрізі року ні, бо протягом наступного періоду споживачі будуть змушені використовувати закуплені запаси і, відповідно, попит впаде на певні категорії товарів.
Крім того, експерти прогнозують зниження купівельної спроможності через те, що економічної кризи не уникнути, а це, відповідно, позначиться і на доходах супермаркетів, адже 29 березня Кабмін затвердив нові макроекономічні прогнози на 2020 рік: ВВП - мінус 4,8%, середньорічний курс долара США - 29,5 грн (плюс 1,5-2 грн), інфляція – 8,7% (плюс 3,1%), безробіття – 9,4% (плюс 1,3%), середня зарплата – 11 тис. грн (без змін). [13]