ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

УДК 338.242.2

 

ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

 

https://doi.org/10.36994/2707-4110-2024-12-39-04

 

Гуменюк В. I., здобувач освіти доктора філософії, 051 «Економіка»,

Деменчук Н.А., магістрантка 281 «Публічне управління та адміністрування», ЗВО «Університет «Україна»[1]

 

Анотація. У статті досліджено сутність фінансової безпеки суб’єктів підприємництва як важливого фактору їхньої стійкості та довгострокового економічного зростання. Виявлено, що фінансова безпека забезпечує здатність підприємств протидіяти негативним впливам внутрішніх і зовнішніх загроз, створюючи умови для ефективного використання фінансових ресурсів. Проаналізовано основні критерії оцінки фінансової безпеки, які включають показники платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності та розвитку суб’єктів підприємництва. Обґрунтовано значущість внутрішніх факторів, серед яких ефективність управління фінансами, контроль витрат, рівень ліквідності та стратегічне фінансове планування. Розроблено рекомендації щодо підвищення фінансової безпеки, включаючи зростання обсягів продажів, оптимізацію структури капіталу, диверсифікацію інвестиційних портфелів і впровадження інноваційних підходів до управління.

Ключові слова: фінансова безпека, суб’єкти підприємництва, економічне зростання, фінансова стійкість, ризики підприємництва, фінансові критерії.

 

FINANCIAL SECURITY OF ENTREPRENEURSHIP SUBJECTS AS A FACTOR OF ECONOMIC GROWTH

Gumenyuk V. I., student of the 3rd educational and scientific level, 051 "Economics",

Demenchuk N.A., Master's student 281 "Public Management and Administration", University «Ukraine»

 

Abstract. The article examines the essence of financial security of business entities as an important factor of their stability and long-term economic growth. It is revealed that financial security ensures the ability of enterprises to counteract the negative effects of internal and external threats, creating conditions for the effective use of financial resources. The main criteria for assessing financial security are analyzed, which include indicators of solvency, financial stability, business activity, profitability and development of business entities. The significance of internal factors is substantiated, including the effectiveness of financial management, cost control, liquidity level and strategic financial planning. Recommendations have been developed to improve financial security, including sales growth, capital structure optimization, investment portfolio diversification, and the introduction of innovative management approaches.

Keywords: financial security, business entities, economic growth, financial sustainability, business risks, financial criteria.

 

Постановка проблеми. Фінансова безпека суб’єктів підприємництва є однією з ключових умов забезпечення стабільності та стійкого економічного зростання в сучасних умовах. Стан економіки України, який характеризується нестабільністю, високим рівнем інфляції, ризиками у фінансово-кредитній сфері, потребує пошуку ефективних механізмів управління фінансовими ресурсами, що сприятимуть мінімізації ризиків і загроз для підприємств. Підвищення рівня фінансової безпеки підприємств має безпосередній вплив на їх здатність адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі, підтримувати ліквідність, забезпечувати інвестиційну привабливість і реалізовувати довгострокові стратегії розвитку. В умовах цифровізації економіки, глобалізації ринків та загострення конкурентного середовища, фінансова безпека підприємств відіграє вирішальну роль у збереженні їхнього потенціалу і стимулюванні економічного зростання країни загалом. Особливого значення це питання набуває в контексті післявоєнного відновлення економіки України, коли суб’єкти підприємництва потребують не лише ефективних управлінських інструментів, а й стратегій, спрямованих на захист від загроз і забезпечення фінансової стабільності.

Дослідження цієї теми дозволяє розкрити механізми формування фінансової безпеки, ідентифікувати основні ризики та запропонувати дієві інструменти їх нейтралізації, що є актуальним і затребуваним у сучасних реаліях.

Останні дослідження і публікації. Проблематика фінансової безпеки суб’єктів підприємництва є предметом численних наукових досліджень, які висвітлюють її різні аспекти. Зокрема, у фундаментальній монографії О.І. Барановського [1] глибоко розглянуто концептуальні засади економічної та фінансової безпеки підприємств, що створює основу для теоретичного аналізу цієї теми. Г.В. Возняк у своїй роботі зосереджує увагу на управлінні підприємницькими активами територіальних громад у кризових умовах, що є важливим аспектом забезпечення фінансової безпеки в регіональному контексті [3]. Нормативно-правові та методичні аспекти регулювання фінансової безпеки висвітлено у статті І.В. Заїчко та Н.В. Білошкурської [4], де акцент зроблено на підходах до оцінки рівня фінансової безпеки як підприємств, так і держави.

М.В. Хацер аналізує трансформацію управлінських процесів, пов’язаних із фінансами підприємств, під впливом сучасних економічних викликів, пропонуючи адаптивні стратегії для збереження фінансової стійкості [5]. На завершення, монографія Л.С. Яструбецької надає глибокий аналіз викликів і стратегій, спрямованих на збереження фінансової безпеки в умовах сучасних загроз [7]. Таким чином, ці джерела створюють ґрунтовну базу для подальшого дослідження фінансової безпеки суб’єктів підприємництва як фактора економічного зростання, охоплюючи як теоретичні аспекти, так і прикладні підходи до вирішення проблем.

Мета дослідження полягає у дослідженні і виділенні факторних забезпечення фінансової безпеки суб’єктів підприємництва як необхідної умови для стійкого економічного зростання, адаптації до викликів сучасного ринкового середовища та мінімізації фінансових ризиків.

Виклад основного матеріалу. Фінансова безпека суб’єктів підприємництва є однією з ключових категорій економічної науки, що характеризує здатність суб’єктів підприємництва забезпечувати свою фінансову стабільність, уникати негативного впливу зовнішніх і внутрішніх загроз, а також зберігати умови для стійкого розвитку в довгостроковій перспективі. У сучасних умовах глобалізації економічних процесів, стрімкого розвитку технологій і постійних змін у регуляторному середовищі питання фінансової безпеки набуває першочергового значення для всіх суб’єктів підприємницької діяльності, незалежно від їх масштабу, галузевої приналежності чи рівня інтеграції в міжнародний ринок.

Фінансова безпека суб’єктів підприємництва залежить від широкого спектра факторів, які умовно можна поділити на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх факторів належать економічна та політична стабільність у державі, рівень інфляції, доступність фінансових ресурсів, валютні коливання, законодавчі зміни та вплив конкурентного середовища. Економічна нестабільність, що супроводжується раптовими змінами в податковій політиці чи зростанням вартості кредитних ресурсів, створює додаткові ризики для підприємств, які, у свою чергу, впливають на їхню здатність до фінансового планування та управління ризиками.

Внутрішні фактори, які безпосередньо формують фінансову безпеку, включають ефективність системи управління фінансами, здатність контролювати витрати, рівень ліквідності та платоспроможності, а також якість фінансового обліку та звітності. Крім того, стратегічне фінансове планування та інноваційний підхід до розвитку бізнесу забезпечують не лише адаптацію суб’єктів підприємництва до змін ринкового середовища, але й формують передумови для його довгострокового процвітання [6].

Однією з ключових функцій фінансової безпеки є забезпечення здатності суб’єктів підприємництва виявляти та нейтралізувати загрози, які можуть впливати на його діяльність. У цьому контексті ефективна система управління фінансовою безпекою передбачає ідентифікацію потенційних ризиків, моніторинг фінансових показників і створення механізмів реагування на кризові ситуації. Крім того, фінансова безпека виконує роль буфера між підприємством і зовнішнім середовищем, дозволяючи мінімізувати вплив несприятливих економічних факторів і стабілізувати внутрішні процеси.

Мінімізація фінансових ризиків є однією з ключових задач у забезпеченні фінансової безпеки підприємств. Серед основних інструментів мінімізації ризиків виділяють страхування фінансових операцій, використання хеджування для захисту від валютних або процентних коливань, а також диверсифікацію інвестиційних портфелів. Страхування кредитів і дебіторської заборгованості дозволяє зменшити ризик несплати з боку контрагентів, що особливо актуально для підприємств, які працюють у сегментах з високою кредитною активністю [7].

До ключових критеріїв, що визначають рівень безпеки суб’єктів підприємництва, належать кілька основних груп показників. Зокрема, показники платоспроможності, серед яких виділяють коефіцієнт абсолютної ліквідності, поточної ліквідності та зайнятості, дозволяють оцінити здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов’язання. Фінансова стійкість вимірюється через такі параметри, як коефіцієнт автономії, плече фінансового важеля, забезпеченість власними коштами та маневреність обігових коштів [2].

Ділова активність характеризується оборотністю капіталу (оборотного, власного і позикового), а також дебіторської та кредиторської заборгованості. Рентабельність оцінюється за такими показниками, як рентабельність активів, власного капіталу, продукції та продажів. До показників розвитку відносять середньозважену вартість капіталу, рівень інвестування амортизації, а також темпи зростання прибутку, виручки й активів. Ці критерії забезпечують комплексний аналіз фінансової безпеки, охоплюючи найважливіші аспекти, що впливають на стабільність діяльності підприємств. Підтримання їх на належному рівні дозволяє мінімізувати ризики та знизити вплив загроз на економічну безпеку.

Фінансові ризики підприємств поділяються за рівнем їхньої значущості. До малозначущих належать зниження прибутку через зростання цін на ресурси, втрати через форс-мажорні обставини та падіння репутації. Ризики середнього рівня включають скорочення виробництва через застаріле обладнання, збільшення витрат через законодавчі зміни та зменшення обсягів продажів унаслідок порушення договірних зобов’язань.

Ризики, які мають високу значущість, включають неплатежі з боку контрагентів, втрату ліквідності, неспроможність виконувати фінансові зобов’язання, порушення фінансової рівноваги, втрату кваліфікованих кадрів, скорочення обсягів продажів і недоотримання прибутку через посилену конкуренцію, а також зменшення попиту з боку ключових споживачів. Варто зазначити, що ймовірність виникнення таких ризиків зазвичай обернено пропорційна їхній значущості. Для ефективного протистояння загрозам фінансовій безпеці малих підприємств необхідно впроваджувати спеціалізовані заходи, спрямовані на її підвищення.

Зокрема, для збільшення коефіцієнта абсолютної ліквідності рекомендується зосередитись на роботі з дебіторами, зменшенні простроченої дебіторської заборгованості та скороченні кредиторської заборгованості. Підвищення коефіцієнта поточної ліквідності досягається шляхом аналогічних дій: нарощення власних оборотних коштів, контролю за дебіторською заборгованістю та оптимізації кредиторської заборгованості [4]. Щоб підвищити коефіцієнт позикоздатності, доцільно зменшувати довгостроковий позиковий капітал, нарощувати власний капітал за рахунок створення резервів та збільшення нерозподіленого прибутку. Для зміцнення коефіцієнта автономії слід зосередитись на тих самих заходах.

Посилення плеча фінансового важеля можливе завдяки скороченню кредиторської заборгованості, оптимізації погашення позик і кредитів, створенню графіків платежів, а також нарощенню власного капіталу. Підвищення коефіцієнта забезпеченості власними оборотними коштами забезпечується їхнім збільшенням та скороченням кредиторської заборгованості та збільшення власних оборотних коштів, оптимізація кредиторської заборгованості, а також нарощування власного капіталу шляхом формування резервів і зростання нерозподіленого прибутку сприяють підвищенню маневреності обігових коштів. Розширення клієнтської бази, модернізація устаткування та впровадження нових видів виробництва дозволяють збільшити обсяги продажів, що позитивно впливає на коефіцієнт оборотності оборотного капіталу.

Для підвищення коефіцієнта оборотності власного капіталу варто не лише розширювати ринки збуту та оновлювати обладнання, але й посилювати фінансовий фундамент підприємства за рахунок формування резервів і збільшення нерозподіленого прибутку. Покращення коефіцієнта оборотності позикового капіталу досягається шляхом зростання обсягів продажів, скорочення кредиторської заборгованості, оптимізації погашення позик і кредитів, а також розробки графіків платежів і контролю їх виконання.

Для підвищення коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості важливо не лише активізувати роботу з дебіторами та контролювати прострочену заборгованість, але й одночасно збільшувати обсяги продажів через модернізацію виробництва й оновлення клієнтської бази. Зростання коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості забезпечується за рахунок скорочення заборгованості перед кредиторами, нарощування обсягів продажів, освоєння нових ринків і модернізації виробничого процесу. Підвищення рентабельності продажів може бути досягнуто завдяки збільшенню обсягів реалізації продукції, розширенню клієнтської бази та скороченню непрямих витрат, що дозволить оптимізувати фінансові показники підприємства (табл. 1).

Забезпечення оптимальної структури капіталу передбачає нарощування власного капіталу шляхом формування резервів і зростання нерозподіленого прибутку, а також зниження рівня позикового капіталу за рахунок зменшення кредиторської заборгованості, своєчасного погашення позик і кредитів, що контролюється через складання графіків платежів, що сприятиме підвищенню середньозваженої вартості капіталу.

Інвестиції в оновлення основних виробничих фондів дозволять підвищити рівень інвестицій у амортизацію, що є ключовим для довгострокового розвитку підприємства. Збільшення виручки можливо завдяки активному освоєнню нових ринків, модернізації обладнання та впровадженню нових видів продукції, що також сприятиме зростанню темпів виручки.

Підвищення вартості активів може бути забезпечено за рахунок збільшення необоротних активів, запасів, фінансових вкладень і грошових коштів, що позитивно вплине на динаміку темпів зростання активів. Ці заходи здатні не лише зміцнити фінансову безпеку суб’єктів підприємництва, але й сприяти підвищенню їхніх економічних, інвестиційних та якісних показників. Залежно від специфіки підприємства, можна реалізовувати як весь комплекс цих заходів, так і окремі їх складові [8]. Отже, економічна безпека виступає важливим показником фінансової стійкості та відображає здатність підприємства ефективно протистояти викликам ринкової економіки.

 

Таблиця 1

Інструменти забезпечення фінансової безпеки суб’єктів підприємництва (удосконалено автором)

Інструмент	Мета використання	Переваги	Недоліки	Приклад застосування	Результат
Фінансове планування	Оптимізація ресурсів	Чіткість у витратах	Складність реалізації	Планування бюджету	Зменшення витрат
Страхування ризиків	Захист від збитків	Зниження ризиків	Додаткові витрати	Страхування активів	Фінансова стабільність
Диверсифікація активів	Зменшення ризиків	Захист інвестицій	Складність управління	Розподіл капіталу	Стабільний дохід
Аналіз фінансових показників	Моніторинг ефективності	Покращення управління	Витрати часу	Аналіз ліквідності	Підвищення стійкості
Кредитний менеджмент	Контроль заборгованості	Зниження фінансових втрат	Необхідність експертизи	Контроль дебіторів	Покращення оборотності

 

Таким чином, фінансова безпека суб’єктів підприємництва є невід’ємною складовою їх успішного функціонування та довгострокового розвитку. Вона не лише забезпечує стійкість бізнесу до негативних впливів зовнішніх і внутрішніх загроз, але й виступає базисом для формування стратегій економічного зростання, адаптації до змін ринкового середовища та ефективного використання фінансових ресурсів.

Висновки. Визначено що фінансова безпека залежить як від зовнішніх, так і від внутрішніх факторів. До зовнішніх відносяться економічна та політична стабільність, рівень інфляції, доступ до фінансових ресурсів, законодавчі зміни та конкуренція. Внутрішні фактори включають управління фінансами, контроль витрат, ліквідність і стратегічне фінансове планування. До основних інструментів належать фінансове планування, страхування ризиків, диверсифікація активів, моніторинг фінансових показників і кредитний менеджмент. Їх застосування дозволяє мінімізувати ризики, підвищити ліквідність і забезпечити фінансову стійкість.

Визначено, що ризики поділяються на низької, середньої та високої значущості. Для їх зменшення необхідно впроваджувати комплекс заходів, таких як страхування, хеджування, оптимізація дебіторської та кредиторської заборгованості, а також стратегічне управління капіталом. Фінансова безпека виступає базовою умовою для формування стратегій економічного зростання, підвищення інвестиційної привабливості та ефективного функціонування підприємств у довгостроковій перспективі.

 

Список використаних джерел

1. Барановський О. І. Філософія безпеки : монографія : у 2 т. Т. 1. К.: УБС НБУ, 2014. Основи економічної і фінансової безпеки економічних агентів. 831 с.
2. Варналій З.С., Бондаренко С.М. Фінансова безпека підприємств України в умовах війни та повоєнного відновлення. Економічний вісник університету. 2023. №56. С. 106-113. https://doi.org/10.31470/2306-546X-2023-56-106-113
3. Возняк Г. В. Підприємницькі активи територіальних громад в умовах війни: нові виклики та проблеми управління. Фінанси України. 2022. № 3. С. 38–52. DOI: https://doi.org/10.33763/finukr2022.03.038
4. Заїчко І.В., Білошкурська Н.В. Нормативно-правове та методичне підґрунтя визначення рівня забезпечення і регулювання фінансової безпеки підприємств та держави. Економіка та суспільство. 2021. Вип. 34. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-42
5. Хацер М. В. Трансформація процесів планування та управління фінансами підприємств як реакція на економічні виклики. Менеджмент та підприємництво: тренди розвитку. 2023. №4(26). С. 106-114. https://doi.org/10.26661/2522-1566/2023-4/26-09.
6. Цифрова трансформація економіки: мікро- та макроаспекти: колективна монографія / за заг. ред. Н.А. Мазур, д.е.н., проф.; Кам’янець-Подільськ. нац. ун-т ім. І. Огієнка. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2022. 440 с.
7. Яструбецька Л. С. Фінансова безпека суб’єктів підприємництва в Україні в умовах гібридних загроз : монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2022. 320 с.
8. Boikos S., Panagiotidis T., Voucharas G. Financial development, reforms and growth. Economic Modelling. 2022. 108 p.

 

References:

1. Baranovskyi, O. I. (2014). Philosophy of security: monograph: in 2 vols. Vol. 1. “Fundamentals of economic and financial security of economic agents”, 831 p.
2. Varnalii, Z. S., Bondarenko, S. M. (2023). Financial security of Ukrainian enterprises in wartime and post-war recovery. Economic Bulletin of the University, No. 56, 106-113. https://doi.org/10.31470/2306-546X-2023-56-106-113
3. Voznyak, G. V. (2023). Entrepreneurial assets of territorial communities in wartime: new challenges and management problems. Finance of Ukraine, No. 3, 38-52. DOI: https://doi.org/10.33763/finukr2022.03.038
4. Zaichko, I.V., Biloshkurska, N.V. (2021). Regulatory, legal and methodological basis for determining the level of ensuring and regulating the financial security of enterprises and the state. Economy and Society, Issue 34. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-42
5. Khatser, M. (2023). Transformation of financial planning and management processes at enterprises as a response to economic challenges. Management and Entrepreneurship: Trends of Development, 4(26), 106-114. doi: https://doi.org/10.26661/2522-1566/2023-4/26-09.
6. Mazur, N. A. (2022). Digital transformation of the economy: micro- and macro-aspects: collective monograph. Kamianets-Podilsk. national University named after I. Ohienko. Chernivtsi: Chernivtsi. national University named after Yu. Fedkovicha.
7. Yastrubetska, L. S. (2022). Financial security of business entities in Ukraine in the context of hybrid threats: monograph. Lviv: Ivan Franko National University of Lviv, 320 p.
8. Boikos, S., Panagiotidis, T., Voucharas, G. (2022). Financial development, reforms and growth. Economic Modelling, 108 p.

 

 

Надійшла до редакції: 12.11.2024 р.