ІНВЕСТИЦІЙНА СКЛАДОВА В СИСТЕМІ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

УДК 330.332:338.245

 

ІНВЕСТИЦІЙНА СКЛАДОВА В СИСТЕМІ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

 

https://doi.org/10.36994/2707-4110-2024-12-39-08

 

Оводюк В.О., здобувач освіти 3-го освітньо-наукового рівня,

спеціальності 051 «Економіка», ЗВО «Університет «Україна»[1]

 

Анотація. У статті виявлено сутність та значення інвестиційної реструктуризації національної економіки як багатогранного процесу, що спрямований на модернізацію галузей, стимулювання інноваційного розвитку та забезпечення стійкого зростання економіки. Досліджено роль інвестицій як ключового чинника структурних змін, який сприяє підвищенню конкурентоспроможності, збалансованості та адаптивності національної економіки до динамічних змін у глобальному середовищі. Проаналізовано основні виклики, що стоять на шляху до ефективного залучення інвестицій, серед яких виділено нестабільність макроекономічного середовища, низький рівень захисту прав інвесторів та недостатній розвиток фінансових інструментів. Оцінено потенціал використання цифрових технологій та екологічних інвестицій, що відкривають нові можливості для стимулювання інвестиційної активності, підвищення прозорості процесів та зменшення транзакційних витрат.

Ключові слова: інвестиційна реструктуризація, інвестиційна політика, економічне зростання, інноваційні технології, зелена економіка, державно-приватне партнерство.

 

INVESTMENT COMPONENT IN THE SYSTEM OF RESTRUCTURING THE NATIONAL ECONOMY

 

Ovobyuk V.O., student of the 3rd educational and scientific level, 051 "Economics", University «Ukraine»

 

Abstract. The article reveals the essence and significance of investment restructuring of the national economy as a multifaceted process aimed at modernizing industries, stimulating innovative development and ensuring sustainable economic growth. The role of investment as a key factor of structural changes, which contributes to increasing the competitiveness, balance and adaptability of the national economy to dynamic changes in the global environment, is studied. The main challenges facing the effective attraction of investments are analyzed, among which the instability of the macroeconomic environment, the low level of protection of investor rights and the insufficient development of financial instruments are highlighted. The potential of using digital technologies and environmental investments, which open up new opportunities for stimulating investment activity, increasing the transparency of processes and reducing transaction costs, is assessed.

Keywords: investment restructuring, investment policy, economic growth, innovative technologies, green economy, public-private partnership.

 

Постановка проблеми. У сучасних умовах глобальних економічних викликів, посилення міжнародної конкуренції та нестабільності світових ринків питання реструктуризації національної економіки набуває стратегічного значення для забезпечення стійкого розвитку та економічної безпеки держави. Інвестиційна складова є ключовим фактором успішної реструктуризації, оскільки саме через ефективне залучення, розподіл і використання інвестицій можливо забезпечити модернізацію галузей, стимулювати інноваційні процеси та підвищити конкурентоспроможність економіки.

Особливої актуальності це питання набуває для України, яка перебуває у фазі структурної трансформації економіки в умовах післявоєнного відновлення, інтеграції до європейського економічного простору та необхідності адаптації до сучасних викликів, таких як цифровізація, перехід до зеленої економіки та глобальна енергетична криза. Незважаючи на наявний потенціал, інвестиційна активність в Україні залишається недостатньою для забезпечення стійкого економічного зростання, що зумовлює потребу в розробці нових підходів до формування сприятливого інвестиційного клімату та ефективних механізмів управління інвестиціями. Отже, дослідження ролі інвестиційної складової у процесах реструктуризації національної економіки є своєчасним та важливим для формування дієвих інструментів стимулювання економічного розвитку України, підвищення її інтеграційного потенціалу та конкурентоспроможності в умовах сучасних викликів глобального світу.

Останні дослідження і публікації. Науковий доробок в межах тематики дослідження свідчить про значну увагу науковців до питань інвестиційної політики та її впливу на економічний розвиток України. Так Бреус С.В. та Мовчан Д.І. досліджують роль державної інвестиційної політики в контексті публічного управління, підкреслюючи необхідність активної участі держави у стимулюванні інвестиційних процесів для забезпечення сталого економічного зростання [2]. Онікієнко С.В. аналізує еволюцію поняття інвестиційної діяльності, переходячи від емпіричного сприйняття до категоріального відображення, що дозволяє глибше зрозуміти сутність інвестицій та їх роль у трансформації економіки [3]. Відмічаємо і роботу Руденко Д., який розглядає адаптивність інвестиційної політики України в умовах пандемії, акцентуючи увагу на необхідності гнучкого підходу до управління інвестиціями в кризових ситуаціях для підтримки економічної стабільності [4].

Вітчизняні вчені Сторонянська І.З., Тимечко І.Р. та Нестор О.Ю. досліджують суб’єктний вимір державної інвестиційної політики, аналізуючи взаємодію різних учасників інвестиційного процесу та їх вплив на ефективність реалізації інвестиційних проектів [5].Також і Тюріна А.А. вивчає фінансову реструктуризацію в Україні у контексті політики сталого розвитку, підкреслюючи важливість інтеграції екологічних та соціальних аспектів у процеси інвестиційної діяльності [7].Дослідник Шевчук В.О. аналізує державну інвестиційну політику на національному та галузевому рівнях, пропонуючи теоретико-методологічні підходи та практичні рекомендації щодо її вдосконалення [8].

Загалом, наукові дослідження підтверджують, що ефективна державна інвестиційна політика є ключовим чинником успішної реструктуризації національної економіки, сприяючи модернізації виробництва, підвищенню конкурентоспроможності та забезпеченню сталого розвитку країни.

Мета дослідження полягає у визначенні ролі інвестиційної складової в системі реструктуризації національної економіки та обґрунтуванні механізмів її оптимального використання для забезпечення стійкого економічного розвитку, підвищення конкурентоспроможності та адаптації економіки до сучасних глобальних викликів.

Виклад основного матеріалу. Реструктуризація економіки є складним процесом, який передбачає не лише зміну структури окремих галузей і секторів, але й оптимізацію економічних взаємозв'язків для забезпечення стійкого розвитку національної економіки в умовах динамічних глобальних змін. У цьому контексті поняття інвестиційної реструктуризації національної економіки має багатогранне значення, оскільки воно охоплює впровадження ефективних механізмів залучення капіталу, його спрямування на стратегічно важливі проєкти та забезпечення інноваційного зростання. Інвестиційна реструктуризація розглядається як процес системного впровадження інвестицій у ключові сектори економіки з метою стимулювання структурних змін, що мають привести до підвищення її конкурентоспроможності, збалансованості та адаптивності. Вона є необхідною умовою для модернізації економіки та розвитку галузей, які мають потенціал стати драйверами економічного зростання [7, c. 22].

З огляду на сучасні виклики глобалізації, інвестиції виконують роль ключового чинника у процесах реструктуризації економіки, забезпечуючи доступ до фінансових, технологічних і людських ресурсів, необхідних для розвитку стратегічних секторів. Інвестиційна активність формує передумови для впровадження інноваційних рішень, модернізації виробничих потужностей, підвищення продуктивності праці та зниження енергоємності економіки. Зокрема, в умовах цифрової трансформації економіки інвестиції в новітні технології, інформаційні системи та зелений сектор стають не лише бажаними, а й критично необхідними для забезпечення сталого розвитку та збереження конкурентних позицій країни у глобальному просторі [3, c. 58]. Роль інвестицій у цьому контексті не обмежується фінансовим ресурсом – вони також є носієм сучасних управлінських практик, технологічних інновацій та сприяють інтеграції економіки до світових виробничих і логістичних ланцюгів.

Основні підходи до забезпечення інвестиційної активності, які використовуються у процесі реструктуризації економіки, включають державне регулювання, створення сприятливого інституційного середовища, стимулювання приватних інвестицій, залучення іноземного капіталу та розвиток державно-приватного партнерства. Державна політика відіграє важливу роль у формуванні стабільного макроекономічного середовища, запровадженні податкових пільг, спрощенні адміністративних процедур та впровадженні прозорих правил ведення бізнесу, що є критичними факторами для залучення інвесторів. Крім того, важливою складовою активізації інвестиційної діяльності є розвиток фінансових інструментів, таких як облігації, венчурні фонди, інвестиційні платформи, які забезпечують підприємствам доступ до капіталу, необхідного для реалізації інноваційних проєктів [1, c. 49].

Не менш важливим аспектом є інтеграція екологічної складової в процеси інвестиційної реструктуризації, що передбачає перехід до моделі зеленої економіки, де пріоритетними є проєкти з енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та скорочення викидів вуглецю. У цьому контексті міжнародний досвід свідчить про високу ефективність інструментів стимулювання зеленої інфраструктури, таких як екологічні облігації та грантове фінансування інновацій.

Одним із головних пріоритетів державної політики у сфері залучення інвестицій є формування сприятливих умов для внутрішніх та зовнішніх інвесторів, що включає стабільність макроекономічного середовища, прозорість регуляторної системи, захист прав інвесторів і забезпечення політичної стабільності. Зокрема, важливою складовою є впровадження податкових пільг для стратегічних галузей, розвиток інфраструктури, яка сприяє зниженню транзакційних витрат, та спрощення адміністративних процедур, що унеможливлює корупційні ризики.

У цьому контексті ключову роль відіграє адаптація законодавства до європейських стандартів, що є не лише вимогою для інтеграції України до ЄС, але й важливим фактором підвищення довіри з боку міжнародних інвесторів [6, c. 115].

Сприятливий інвестиційний клімат є основою для залучення капіталу, і його створення передбачає комплексний підхід, який включає розвиток інфраструктури, доступ до фінансових ресурсів та запровадження цифрових інструментів для полегшення взаємодії між бізнесом і державою. Наприклад, електронне урядування та платформи для залучення інвестицій дозволяють значно зменшити бюрократичні бар'єри, що, у свою чергу, сприяє формуванню позитивного іміджу країни на міжнародній арені. Особливого значення набуває розвиток публічно-приватного партнерства, яке дозволяє реалізовувати масштабні проєкти, зокрема у сфері енергетики, транспорту, екології та цифровізації.

Окрему увагу варто приділити підтримці інноваційно-інвестиційних проєктів, які спрямовані на розвиток ключових секторів економіки, що мають високий потенціал доданої вартості та сприяють модернізації виробництва. Це стосується, зокрема, галузей високих технологій, зеленої енергетики, агропромислового комплексу, а також сектору IT, який вже є важливим експортним напрямом для України. Для забезпечення ефективної підтримки інноваційних проєктів необхідно стимулювати розвиток венчурного капіталу, створення технопарків та інноваційних кластерів, які об’єднують науку, бізнес та владу з метою впровадження передових технологій у реальний сектор економіки [8, c. 49].

Для України, яка стикається з викликами відновлення економіки після військових дій, структурною модернізацією та інтеграцією до європейського економічного простору, питання забезпечення ефективної інвестиційної діяльності є одним із найважливіших стратегічних завдань. Разом із цим на шляху до реалізації амбітних цілей виникають численні перешкоди, перспективи використання сучасних технологій та інновацій, а також ризики, пов’язані з інтеграцією до глобальних інвестиційних процесів (табл. 1).

Однією з головних перешкод на шляху до ефективного залучення інвестицій є нестабільність макроекономічного середовища, яка викликана як внутрішніми проблемами, так і зовнішніми факторами, зокрема глобальною економічною турбулентністю. Недосконалість правового регулювання, низький рівень захисту прав інвесторів, корупція та непрозорість процедур створюють несприятливий клімат для іноземних і вітчизняних інвесторів. До цього додається високий рівень ризику, пов’язаного з військовими діями та безпековими загрозами, що ускладнює прогнозування довгострокових інвестицій [9, c. 14]. Крім того, обмежений доступ до фінансових ресурсів, слабкий розвиток фінансових інструментів і недостатня підтримка з боку держави для інноваційних секторів економіки посилюють ці виклики, обмежуючи можливості активізації інвестиційної діяльності.

Таблиця 1

Інструменти інвестиційної реструктуризації національної економіки

(розроблено автором)

№	Інструмент	Ціль використання	Очікуваний результат	Приклади реалізації	Ризики
1	Податкові пільги	Залучення інвесторів у стратегічні галузі	Зростання інвестиційного капіталу	Зниження податку на прибуток	Втрати бюджету
2	Державно-приватне партнерство	Реалізація масштабних інфраструктурних проєктів	Розвиток інфраструктур-ри	Будівництво доріг	Невиконання зобов’язань
3	Інвестиційні платформи	Оптимізація процесу залучення інвестицій	Спрощення доступу до капіталу	Краудфан-динг	Технічні збої
4	Зелені облігації	Фінансування екологічних проєктів	Зменшення екологічного впливу	Інвестування у ВДЕ	Висока початкова вартість
5	Цифрові інструменти	Автоматизація інвестиційних процесів	Прозорість і ефективність	Блокчейн у фінансах	Кіберзагрози

 

Незважаючи на перешкоди, значний потенціал для підвищення інвестиційної активності України пов’язаний із використанням цифрових технологій та впровадженням екологічно орієнтованих інвестицій. Цифрова трансформація відкриває нові можливості для оптимізації бізнес-процесів, автоматизації виробництва, розвитку фінансових технологій і створення платформ для залучення інвестицій через краудфандинг та блокчейн-технології. Такі інновації сприяють прозорості, зниженню транзакційних витрат і покращенню взаємодії між державою та бізнесом. Окрім цього, екологічні інвестиції, які зосереджені на впровадженні відновлюваних джерел енергії, зменшенні викидів вуглецю та створенні зеленої інфраструктури, відповідають світовим трендам сталого розвитку та є привабливими для міжнародних інвесторів, які дедалі частіше орієнтуються на ESG-критерії.

У той же час інтеграція України до глобальних інвестиційних процесів супроводжується як значними перспективами, так і суттєвими ризиками. Поглиблення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, залучення стратегічних інвесторів та участь у міжнародних програмах відновлення після війни створюють можливості для значного збільшення обсягів капіталу, який може бути спрямований на модернізацію ключових галузей економіки. Проте залежність від зовнішнього капіталу створює додаткові ризики, зокрема пов’язані з валютною нестабільністю, загрозою посилення боргового навантаження та необхідністю адаптації внутрішніх регуляторних механізмів до міжнародних стандартів, що може бути болісним процесом для національної економіки.

Таким чином, інвестиційна реструктуризація національної економіки є стратегічним інструментом трансформації, який забезпечує можливості для сталого розвитку через структурну модернізацію, впровадження інновацій та інтеграцію до глобальних економічних процесів. Забезпечення високої інвестиційної активності потребує цілеспрямованих дій на всіх рівнях управління, впровадження ефективних фінансових інструментів та підтримки стратегічно важливих напрямків економіки, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності та стійкості національної економіки у довгостроковій перспективі.

Висновки. У результаті проведеного дослідження виявлено, що інвестиційна реструктуризація є ключовим механізмом трансформації національної економіки, який дозволяє адаптувати її до динамічних змін глобального економічного середовища та забезпечити сталий розвиток через впровадження інновацій, модернізацію стратегічних галузей та активізацію інвестиційних процесів. Досліджено роль інвестиційної складової у формуванні конкурентоспроможності економіки, яка базується на залученні капіталу, розвитку інфраструктури, інтеграції сучасних цифрових технологій та переході до моделі зеленої економіки.

Оцінено потенціал впровадження цифрових технологій і зелених інвестицій, які здатні не лише оптимізувати інвестиційні процеси, але й сприяти екологічній та енергетичній стійкості економіки. Обґрунтовано необхідність удосконалення державної інвестиційної політики, яка повинна включати стимулювання стратегічних інвестицій через запровадження податкових пільг, розвиток державно-приватного партнерства, впровадження нових фінансових інструментів, таких як зелені облігації та венчурні фонди, а також спрощення адміністративних процедур і гармонізацію законодавства із європейськими стандартами. Розроблено рекомендації щодо формування сприятливого інвестиційного клімату, що базується на створенні прозорих умов для ведення бізнесу, зниженні регуляторних бар’єрів та впровадженні цифрових платформ для полегшення взаємодії між державою та інвесторами. Запропоновано напрями інтеграції України у глобальні інвестиційні процеси, що передбачають поглиблення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, залучення стратегічних інвесторів до реалізації інноваційних проєктів та участь у програмах післявоєнного відновлення економіки.

 

Список використаних джерел

1.    Бойко І. В., Ковальчук О. М. Аналіз впливу інвестиційної реструктуризації на конкурентоспроможність підприємств. Економіка та держава. 2023. № 4. С. 45–52. DOI: 10.32702/2306-6806.2023.4.45.

2.    Бреус С. В., Мовчан Д. І. Державна інвестиційна політика у контексті реалізації публічного управління. Публічне управління і адміністрування: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку. 2020. С. 76–77.

3.    Онікієнко С. В. Інвестиційна діяльність: від емпіричного сприйняття до категоріального відображення. Ринок цінних паперів України. 2023. № 9–10. С. 55–62. DOI: 10.37230/1993-4787-2023-9-10-55.

4.    Руденко Д. Адаптивність інвестиційної політики в Україні в умовах пандемії. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Державне управління. 2023. № 2. С. 45–58. DOI: 10.17721/2616-9193.2023/2-5.

5.    Сторонянська І. З., Тимечко І. Р., Нестор О. Ю. Суб’єктний вимір державної інвестиційної політики в Україні. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2023. Вип. 6 (164). С. 21–32.

6.    Тимощук О. В. Державна інвестиційна політика: сутність, цілі та завдання. Економічний вісник КНТУ. 2020. № 22 (2). С. 110–117.

7.    Тюріна А. А. Фінансова реструктуризація в Україні у контексті політики сталого розвитку. Економіка і прогнозування. 2023. № 3. С. 19–29. DOI: 10.15407/eip2023.03.019.

8.    Шевчук В. О. Державна інвестиційна політика на національному та галузевому рівнях: теорія, методологія, практика. Наукові записки НаУКМА. Економічні науки. 2021. Т. 6. С. 45–52.

9.    Ярошенко І. В. Світовий досвід державної інвестиційної політики та можливості його використання в Україні. Економіка та держава. 2020. № 5. С. 12–16.

References:

1.    Boiko, I. V., Kovalchuk, O. M. (2023). Analysis of the impact of investment restructuring on the competitiveness of enterprises. Economy and State, No. 4, 45–52. https://doi.org/10.32702/2306-6806.2023.4.45

2.    Breus, S. V., Movchan, D. I. (2020). State investment policy in the context of public governance. Public Administration and Administration: Current State, Problems, and Prospects, 76–77.

3.    Onikienko, S. V. (2023). Investment activity: from empirical perception to categorical representation. Ukrainian Securities Market, No. 9–10, 55–62. https://doi.org/10.37230/1993-4787-2023-9-10-55

4.    Rudenko, D. (2023). Adaptability of Ukraine's investment policy during the pandemic. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series: Public Administration, No. 2, 45–58. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2023/2-5

5.    Storonyanska, I. Z., Tymechko, I. R., Nestor, O. Yu. (2023). The subjective dimension of state investment policy in Ukraine. Socio-Economic Problems of the Modern Period of Ukraine, Issue 6 (164), 21–32.

6.    Tymoshchuk, O. V. (2020). State investment policy: essence, goals, and objectives. Economic Bulletin of KNTU, No. 22 (2), 110–117.

7.    Turyina, A. A. (2023). Financial restructuring in Ukraine in the context of sustainable development policy. Economy and Forecasting, No. 3, 19–29. https://doi.org/10.15407/eip2023.03.019

8.    Shevchuk, V. O. (2021). State investment policy at the national and sectoral levels: theory, methodology, practice. Scientific Notes of NaUKMA. Economic Sciences, Vol. 6, 45–52.

9.    Yaroshenko, I. V. (2020). World experience of state investment policy and opportunities for its application in Ukraine. Economy and State, No. 5, 12–16.

 

Надійшла до редакції: 05.12.2024 р