ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ

УДК 338.1

ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ

https://doi.org/10.36994/2707-4110-2024-12-39-11

М. О. Самофалова, к. е н., доцент, доцент кафедри управління та адміністрування, Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

ORCID ID:https://orcid.org/0009-0009-8060-7956[1]

Анотація. У статті досліджено експортно-імпортний потенціал підприємств сільськогосподарського машинобудування. Визначено, що  протягом 2019-2023рр. імпортбільшості видів сільськогосподарської техніки тяжіє до скорочення її обсягів. Агресія з боку росії призвела до втрати ринків збуту в росії та Білорусі, куди раніше постачалося чимало української техніки.Причинами скорочення експорту майже всіх видів сільськогосподарської техніки минулого року стали різноманітні фактори, серед яких: знищення, ушкодження та окупація частини підприємств у секторі сільськогосподарського машинобудування внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну. Додатково, через погіршення економічної ситуації в аграрному секторі України, на внутрішньому ринку зріс попит на вітчизняну техніку, яка коштує менше, ніж імпортна. Зменшення обсягів експорту негативно вплинуло на закордонні постачання тракторів.Слід зазначити, що налагодження випуску міні-техніки, зокрема тракторів і мотоблоків для обробки малих земельних ділянок домогосподарствами та маленькими фермерськими підприємствами, має потенціал стати перспективним вектором розвитку національного сільськогосподарського машинобудування і зможе скласти гідну конкуренцію дешевим товарам з Китаю. У 2023 році спостерігалась загальна тенденція до зниження обсягів експорту сільськогосподарської техніки, яка була помітна і в 2022 році.Відновлення машинобудівного комплексу для аграрної сфери є неприйнятним без активної участі держави. Реалізація збалансованої митної та податкової політики, підтримка відновлення кадрових ресурсів, розробка ефективних програм допомоги галузі, формування сприятливого інвестиційного середовища та спрощення бізнес-процесів стануть основними факторами прискорення розвитку та відновлення експортного потенціалу машинобудівної промисловості та аграрного сектора України.

Ключові слова: сільськогосподарське машинобудування, експорт, імпорт, сільськогосподарська техніка, ефективність діяльності, експортний потенціал.

EXPORT AND IMPORT POTENTIAL OF AGRICULTURAL MACHINERY

М. Samofalova, PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professorof the Department of Management and Administration, Open International University of Human Development "Ukraine"

Abstract. The article studies the export-import potential of agricultural machinery enterprises. It is determined that during 2019-2023, imports of most types of agricultural machinery tend to reduce its volume. The aggression of Russia has led to the loss of markets in Russia and Belarus, where a lot of Ukrainian machinery was previously supplied. The reasons for the decline in exports of almost all types of agricultural machinery last year were various factors, including the destruction, damage and occupation of some agricultural machinery companies as a result of Russia's full-scale invasion of Ukraine. In addition, due to the deteriorating economic situation in the agricultural sector of Ukraine, the domestic market has increased demand for domestic machinery, which is cheaper than imported machinery. The decline in exports negatively impacted foreign tractor supplies. It should be noted that the launch of mini-machinery, including tractors and motoblocks for small land plots used by households and small farms, has the potential to become a promising vector for the development of the national agricultural machinery industry and will be able to compete with cheap goods from China. In 2023, there was a general downward trend in exports of agricultural machinery, which was also noticeable in 2022. The recovery of the machine-building complex for the agricultural sector is unacceptable without the active participation of the state. Implementation of a balanced customs and tax policy, support for human resources recovery, development of effective programmes to assist the industry, creation of a favourable investment environment and simplification of business processes will be the main factors in accelerating the development and restoration of the export potential of the machine-building industry and the agricultural sector of Ukraine.

Keywords: agricultural machinery, exports, imports, agricultural machinery, performance, export potential.

Постановка проблеми. У сучасних реаліях питання знаходження шляхів для підвищення та забезпечення ефективності функціонування підприємств сільськогосподарського машинобудування стає надзвичайно важливим і є одним з ключових напрямів розвитку національної економіки. Ця галузь є потенційним стимулом для розвитку аграрного сектора економіки, займаючи важливе місце в економічному та соціальному розвитку держави. Для досягнення максимальної економічної вигоди аграрному сектору необхідно сучасне, економічне, технологічне та екологічне обладнання, яке б відповідало рівню провідних світових виробників. Вітчизняна техніка часто не відповідає міжнародним стандартам якості та безпеки і не завжди задовольняє потреби національних сільськогосподарських виробників, незважаючи на свою цілком прийнятну ціну. Військові дії суттєво вплинули на ефективність усіх складових матеріально-технічного забезпечення.Особливо актуальною є проблема експортно-імпортного потенціалу аграрного сектора економіки через забезпечення його сільськогосподарською технікою різних виробників.

Аналіз останніх публікацій. Питаннями дослідження експортно-імпортного потенціалу сільськогосподарського машинобудування України та забезпечення аграрного сектору сільськогосподарською технікоюзаймались наступні вчені: О.В. Захарчук, Ю.О. Лупенко, І. Олександренко, В.В. Нечитайло, В.М. Петров, О.В. Вишневецька, М.М. Могилова, В.Є. Скоцик, С. Козьменко та багато інших. Проте, незважаючи на наявність вагомих науковихтеоретичних та практичних напрацювань в цьому напрямі залишаються не достатньо визначеними питанняекспортно-імпортного потенціалу сільськогосподарського машинобудування вітчизняною економічною наукою.

Мета статті – проаналізувати експортно-імпортний потенціал сільськогосподарського машинобудування та запропонувати шляхи підтримки сільськогосподарських товаровиробників під час воєнних дій.

Виклад основного матеріалу.Розширення аграрного сектору є малоймовірним без впровадження новітніх технологій і якісної аграрної техніки. Україна володіє значним потенціалом для розвитку сільськогосподарської промисловості, однак, згідно зі статистикою, її ефективність використання цього потенціалу залишається на низькому рівні.До початку повномасштабної війни в Україні провідні країни-виробники тракторів та іншої сільськогосподарської техніки, такі як США, Китай, а також європейські держави (Німеччина, Франція, Нідерланди), активно просували свою продукцію, займаючи від 40% до 60% ринку, зокрема, українські поля виконували роль своєрідного випробувального майданчику для найкращих сільськогосподарських машин з різних країн світу.

Що стосується імпорту більшості видів сільськогосподарської техніки, спостерігається чітка тенденція до скорочення її обсягів (табл. 1).

Таблиця 1. - Динаміка обсягів імпорту сільськогосподарської техніки у 2019-2023 роках

*з потужністю двигуна до 37 кВт, **з потужністю двигуна понад 37 кВт

Джерело: сформовано на основі [1]

У загальному, ступінь залежності аграрного сектору України від іноземної техніки залишається на досить високому рівні. Потенціал експорту вітчизняного сільськогосподарського машинобудування до війни в окремих категоріях техніки був значним, хоча, як правило, досить мінливим. Найбільші перспективи мали сегменти експорту техніки для обробітку ґрунту та посіву.

Слід зазначити, що налагодження випуску міні-техніки, зокрема тракторів і мотоблоків для обробки малих земельних ділянок домогосподарствами та маленькими фермерськими підприємствами, має потенціал стати перспективним вектором розвитку національного сільськогосподарського машинобудування і зможе скласти гідну конкуренцію дешевим товарам з Китаю.У 2023 році продовжується загальна тенденція до зниження обсягів експорту сільськогосподарської техніки, яка була помітна і в 2022 році.

 Як зазначає Ярослав Навроцький, старший науковий співробітник відділу інвестицій та матеріально-технічного забезпечення ННЦ "Інститут аграрної економіки", причинами скорочення експорту майже всіх видів сільськогосподарської техніки минулого року стали різноманітні фактори, серед яких: знищення, ушкодження та окупація частини підприємств у секторі сільськогосподарського машинобудування внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну.Агресія з боку росії призвела до втрати ринків збуту в росії та Білорусі, куди раніше постачалося чимало української техніки. Додатково, через погіршення економічної ситуації в аграрному секторі України, на внутрішньому ринку зріс попит на вітчизняну техніку, яка коштує менше, ніж імпортна. Зменшення обсягів експорту негативно вплинуло на закордонні постачання тракторів.На жаль, важко усвідомлювати, але Росія була основним імпортером українських тракторів починаючи з 2019 року. Протягом 2010-2018 років доля експорту українських тракторів до цієї країни коливалася в межах 75-97%. Наприклад, у 2017 році до Росії було відправлено 492 одиниці цієї техніки, що становило 97,2% від загального обсягу експорту, а в 2018 році – 200 одиниць (87,3%). Після цього обсяги експорту українських тракторів до інших держав залишалися невисокими. У 2019 році було реалізовано 44 одиниці на суму 1,9 млн дол. США, а у 2020 році – лише 26 одиниць на 1,2 млн дол. США. У 2021 році обсяги експортних постачань українських тракторів зменшилися до 20 одиниць, вартість яких становила 990,7 тис. дол. США.

У 2022 році з України було експортовано всього 15 тракторів, виготовлених у країні, з потужністю двигуна понад 130 кВт, з яких 4 – це вживані одиниці. Загальна митна вартість цієї агротехніки становила 854,9 тисяч доларів США. Обсяги експорту посівної, садильної та розсадосадильної техніки у 2022 році в кількісному вираженні зросли до 5086 одиниць (+8,4%) в порівнянні з 2021 роком, хоч вартісно зменшилися до 14,1 мільйона доларів США (-24,5%). Цей дисбаланс можна пояснити експортом до США 2220 одиниць сівалок, що становлять 43,7% від загального експорту, хоча їх частка в митній вартості становила лише 0,13%, або 16,7 тисяч доларів США.В 2020 році порівняно з 2021 роком суттєво скоротилися обсяги експорту:

• плугів – у кількісному виразі до 856 одиниць (-73,7%), у вартісному виразі – до 767,9 тис. дол. США (-53,1%);
• розпушувачів та культиваторів – до 1896 одиниць (-36,7%) на суму 3,2 млн дол. США (-42,9%);
• косарок навісних та причіпних – до 114 одиниць (-77,5%) загальною вартістю у 153,1 тис. дол. США (-89,9%);
• картоплекопальних та картоплезбиральних машин – до 63 одиниць (-72,9%) на суму 63,9 тис. дол. США (-77,3%).

"Якщо у 2021 році був експортований один зернозбиральний комбайн українського виробництва з митною вартістю 7,9 тисячі доларів США, то у 2022 році - жодного", - зазначив Ярослав Навроцький [2].

Під час військових дій особливо посилюється вплив таких факторів, як інфляція, підвищення цін на енергоносії та вартість логістичних послуг. Додатково, значна частина підприємств машинобудування отримала ушкодження, була знищена або опинилася під контролем окупантів, що потребуватиме їх відновлення після закінчення війни. Без достатньої підтримки, зокрема державної та залучення зовнішніх інвестицій, відновлення та інноваційний розвиток галузі будуть неможливими.

Внаслідок військових дій, блокувань морських портів та інфляційних проблем в економіці країни, забезпечення аграрних підприємств сільськогосподарською технікою суттєво знизилося. На початку 2023 року з 764,3 тис. одиниць було втрачено 109,6 тис. одиниць техніки (14,3%) та пошкоджено 50,7 тис. одиниць (6,6%), а загальні втрати становили 4,7 млрд USD – 4,3 та 0,4 млрд USD відповідно [3].

Частина виробничих потужностей українських виробників техніки була знищена або залишилася на окупованих територіях, або опинилася в зонах активних бойових дій, що негативно позначається на представленості техніки вітчизняного виробництва на ринку. Це призводить до скорочення робочих місць та зниження надходжень податків до державного бюджету. Харківський тракторний завод, один із провідних в Україні виробників широкого асортименту тракторів різної потужності від 20 до 180 кВт [4], зазнав значних ушкоджень. Оцінка збитків від пошкоджень складає 44 млрд USD [5].Бердянський завод "JohnGreaves", який до війни виготовляв жниварки для різних культур і сільськогосподарську техніку для обробки ґрунту, тепер займається виробництвом протитанкових їжаків і буржуйок для військових агресора[6]. Завод "Оріхівсільмаш", розташований в Оріхові, раніше спеціалізувався на виробництві ґрунтообробної техніки, причепів, розкидачів та іншого, зазнав серйозних пошкоджень [7]. Значне зменшення випуску вітчизняної техніки матиме негативний вплив, в першу чергу, на матеріально-технічну підтримку малих та середніх господарств.

У зв'язку з військовими діями надзвичайно важливо, щоб уряд вживав заходи для відновлення матеріально-технічної бази аграрних компаній. Кабінет Міністрів України [8] вніс зміни до списку критичного імпорту. Зокрема, до цього списку були включені ряд позицій відповідно до УКТЗЕД, які стосуються сільськогосподарських технічних засобів: обприскувачі та розпилювачі для зах