РОЛЬ АУДИТУ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПРОЗОРОСТІ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ

УДК 657.6:004.738.5

 

РОЛЬ АУДИТУ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПРОЗОРОСТІ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ

 

https://doi.org/10.36994/2707-4110-2024-12-39-13

 

Г.І. Скиба, к.е.н., доцент, завідувач кафедри обліку та оподаткування Навчально-науковий Інститут управління, економіки та бізнесу, «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом»,

м. Київ, Україна

О.В. Цімошинська, к.е.н., доцент, заступник завідувача кафедри обліку та оподаткування Навчально-науковий Інститут управління, економіки та бізнесу, «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом», м. Київ, Україна

І.С. Несходовський, к.е.н., доцент кафедри обліку та оподаткування Навчально-науковий Інститут управління, економіки та бізнесу, «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом», м. Київ, Україна[1]

 

Вступ. У статті досліджується важлива роль аудиту в забезпеченні прозорості фінансової звітності на сучасному етапі цифровізації бізнесу. Поширення цифрових технологій і використання великих обсягів даних (BigData) сприяють швидкому обміну інформацією та роблять фінансові дані більш доступними для користувачів. Це, у свою чергу, створює нові виклики та можливості для аудиту. Аудиторські служби стикаються із завданням адаптації традиційних методів контролю до нових цифрових інструментів, що дозволяють не лише більш оперативно аналізувати звітність, а й виявляти потенційні ризики в реальному часі.

Цифровізація посилює вимоги до прозорості та достовірності фінансових даних, адже від цього залежить рівень довіри зацікавлених сторін — інвесторів, кредиторів, партнерів, а також регуляторних органів. Прозора та точна фінансова звітність є ключовим фактором для прийняття інвестиційних рішень і оцінки стабільності бізнесу. У таких умовах аудит стає критично важливим інструментом, який дозволяє забезпечити відповідність звітності реальному фінансовому стану підприємств та підвищити якість інформації для ухвалення рішень. З огляду на постійне впровадження нових цифрових рішень, аудитори повинні володіти не тільки фінансовими знаннями, а й навичками роботи з сучасними цифровими інструментами, щоб ефективно виконувати свої обов’язки.

Таким чином, у контексті цифрової трансформації бізнесу аудит відіграє дедалі важливішу роль, адаптуючи процеси до нових викликів та потреб сучасного інформаційного середовища, сприяючи підвищенню прозорості та достовірності фінансової звітності.

Методи. Дослідження базується на методах аналізу та порівняння, а також використанні цифрових інструментів для аудиту. Використано нормативний аналіз для вивчення регуляторних вимог, пов’язаних із прозорістю звітності, та аналіз кращих практик у сфері цифрового аудиту.

Результати. Результати дослідження свідчать про те, що використання цифрових технологій значно підвищує точність і продуктивність аудиторських процедур. Інструменти для автоматизованої обробки великих масивів даних, аналітичне програмне забезпечення та інші цифрові рішення дозволяють аудиторам швидко аналізувати фінансові звіти, виявляти аномалії та потенційні ризики на ранніх етапах. Завдяки цьому аудит здатен ефективніше виявляти випадки шахрайства, помилки в обліку та інші невідповідності, що впливають на надійність фінансової інформації.

В умовах високих вимог до швидкості й точності обробки даних цифрові технології перетворюють аудит на ключовий інструмент контролю та підвищення прозорості звітності. Нові технології, такі як штучний інтелект і машинне навчання, автоматизують багато аспектів аудиту, що зменшує можливість людської помилки й водночас дозволяє фокусуватися на стратегічних питаннях, таких як оцінка фінансових ризиків і відповідність стандартам. Таким чином, цифровий аудит стає невід’ємною складовою системи контролю й підзвітності компаній, сприяючи більшій прозорості та зміцненню довіри зацікавлених сторін.

Перспективи. Подальший розвиток цифрових технологій відкриває нові перспективи для вдосконалення аудиту, зокрема шляхом використання штучного інтелекту та машинного навчання для автоматизації аудиторських процесів. Розширення ролі цифрових інструментів також сприятиме більшій надійності фінансової звітності та підвищенню рівня довіри до аудиту.

Ключові слова: аудит, прозорість, фінансова звітність, цифровізація бізнесу, цифровий аудит, технології в аудиті.

 

THE ROLE OF AUDIT IN ENSURING TRANSPARENCY OF FINANCIAL STATEMENTS IN THE CONDITIONS OF BUSINESS DIGITALIZATION

Hanna Skyba, Ph.D. in Economics, Associate Professor, Head of the Department of Accounting and Taxation Educational and Scientific Institute of Management, Economics, and Business, Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv, Ukraine

Oksana Tsimoshynska, Ph.D. in Economics, Associate Professor, Deputy Head of the Department of Accounting and Taxation Educational and Scientific Institute of Management, Economics, and Business, Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv, Ukraine

Illia Neskhodovskyi, Ph.D. in Economics, Associate Professor of the Department of Accounting and Taxation Educational and Scientific Institute of Management, Economics, and Business, Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv, Ukraine

 

Introduction. This article explores the important role of auditing in ensuring the transparency of financial reporting in today’s era of business digitalization. The proliferation of digital technologies and the use of Big Data promote rapid information exchange and make financial data more accessible to users. This, in turn, creates new challenges and opportunities for auditing. Audit services are faced with the task of adapting traditional control methods to new digital tools, which enable not only quicker analysis of reports but also real-time risk detection. Digitalization strengthens the requirements for transparency and reliability of financial data, as the level of trust from stakeholders—investors, creditors, partners, and regulatory bodies—depends on it. Transparent and accurate financial reporting is a key factor in making investment decisions and assessing business stability. Under such conditions, auditing becomes a critical tool that ensures financial reporting accurately reflects the actual financial state of enterprises and enhances the quality of information for decision-making. Given the constant implementation of new digital solutions, auditors must possess not only financial knowledge but also skills in using modern digital tools to effectively perform their duties. Thus, in the context of business digital transformation, auditing plays an increasingly important role by adapting processes to new challenges and needs of the current information environment, thereby contributing to the transparency and reliability of financial reporting.

Methods. The research is based on methods of analysis and comparison, as well as the use of digital tools for auditing. Regulatory analysis was employed to study the requirements related to reporting transparency, along with a review of best practices in digital auditing.

Results. The findings indicate that digital technologies significantly improve the accuracy and productivity of audit procedures. Tools for automated data processing, analytical software, and other digital solutions allow auditors to quickly analyze financial reports, identify anomalies, and detect potential risks at early stages. As a result, auditing can more effectively identify cases of fraud, accounting errors, and other discrepancies that impact the reliability of financial information. In a landscape of high demands for data processing speed and accuracy, digital technologies transform auditing into a key tool for control and transparency enhancement. New technologies, such as artificial intelligence and machine learning, automate many aspects of auditing, reducing the potential for human error while enabling a focus on strategic issues, such as financial risk assessment and compliance with standards. Thus, digital auditing becomes an integral part of the corporate control and accountability system, promoting greater transparency and strengthening stakeholder trust.

Prospects. The further development of digital technologies opens new prospects for improving auditing, particularly through the use of artificial intelligence and machine learning for process automation. The expanded role of digital tools will also contribute to the increased reliability of financial reporting and greater trust in the audit process.

Keywords: audit, transparency, financial reporting, business digitalization, digital audit, audit technologies

 

Постановка проблеми.У сучасному бізнес-середовищі, яке швидко змінюється під впливом цифрових технологій, забезпечення прозорості фінансової звітності є ключовим елементом для довіри з боку інвесторів, кредиторів та інших зацікавлених сторін. В умовах цифровізації бізнесу аудит стає важливим інструментом підтримки прозорості фінансових операцій, відповідності нормативним вимогам і попередження фінансових порушень. Фінансова звітність, що слугує основним джерелом інформації про фінансовий стан підприємства, набуває особливого значення для прийняття ефективних управлінських рішень.

Проте, постійні зміни в податковому і бухгалтерському законодавстві можуть призводити до помилок, що підвищує роль аудиту як гаранта достовірності фінансових показників. Хоча сучасні аудиторські процедури спрямовані на перевірку достовірності звітності, питання об’єктивної оцінки фінансових даних залишається не до кінця вирішеним. Відсутність належної уваги до цього питання як з боку законодавців, так і з боку бізнес-спільноти, яка щодня використовує цю інформацію для прийняття рішень, може спричинити серйозні наслідки, включно зі значними фінансовими втратами для організацій та їхніх користувачів.

Виступи керівників держав на міжнародних економічних форумах наголошують на важливості реформування аудиту й бухгалтерського обліку для запобігання маніпуляціям із фінансовими даними у глобальному масштабі. Однак проблема ускладнюється тим, що наразі бракує комплексного підходу до виявлення викривлень у фінансовій звітності великих компаній, а також детально розроблених аналітичних процедур, що могли б допомогти виявляти подібні викривлення.

З впровадженням цифровізації бізнесу з’являється новий виклик: інтеграція новітніх технологій у процес аудиту. Це вимагає адаптації традиційних методів та підходів, щоб забезпечити не лише відповідність фінансової звітності реальному стану підприємства, а й захист від потенційних ризиків, зокрема тих, що пов’язані з цифровими маніпуляціями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.В умовах цифровізації бізнесу аудит фінансової звітності набуває ще більшого значення, адже точність та прозорість даних безпосередньо впливають на довіру до компанії з боку інвесторів, партнерів і державних органів. Значний внесок у розвиток теорії та методології аудиту зробили відомі вітчизняні науковці, серед яких М.Т. Білуха, А.В. Бодюк, Я.А. Гончарук, Г.М. Давидов, Н.І. Дорош, О.А. Петрик, В.С. Рудницький, В.В. Сопко, Б.Ф. Усач. Також вагомими є праці зарубіжних дослідників, зокрема Р. Адамса, Е.А. Аренса, Е.Н. Гутцайта, Г.Р. Дженика, Р. Доджа, Дж.К. Лоббека, Р.К. Маутца, В.І. Подольського, Дж. Робертсона, А.Д. Шеремета.

Незважаючи на значний теоретичний доробок, питання вдосконалення аудиторських процедур у контексті цифровізації й умов невизначеності залишаються недостатньо розкритими. З огляду на це, дослідження спрямоване на розробку нових підходів до аудиту, які дозволяють підвищити ефективність і прозорість фінансової звітності навіть в умовах швидких змін бізнес-середовища та посилення інформаційних ризиків.

Метою статті євизначення та обґрунтування ролі аудиту в забезпеченні прозорості фінансової звітності в умовах цифровізації бізнесу. Стаття спрямована на дослідження сучасних аудиторських методів та цифрових інструментів, що підвищують якість і точність аудиту, а також на аналіз викликів і можливостей, які постають перед аудиторами у цифровому середовищі.

Виклад основного матеріалу.Швидкий розвиток інформаційних технологій трансформує традиційні бізнес-процеси, включаючи фінансову звітність. Автоматизація облікових операцій, використання великих даних (BigData), впровадження штучного інтелекту (AI) і блокчейн-технологій змінюють підходи до збору, обробки та аналізу фінансової інформації. Це створює нові можливості для вдосконалення систем контролю та звітності, але також супроводжується низкою викликів, таких як ризики кібербезпеки, підробки даних та зниження якості контролю на етапах автоматизації.

Аудиторські фірми та професіонали повинні адаптуватися до цих змін, удосконалюючи свої методології та інструменти для роботи з цифровими платформами. Для цього аудитори повинні володіти новими технічними навичками та знаннями для аналізу великих обсягів цифрових даних і виявлення потенційних ризиків.Нормативний аналіз є невід’ємною частиною цього процесу, оскільки забезпечує відповідність методів перевірки постійно змінним регуляторним вимогам та захисту даних.

Практичним прикладом нормативного аналізу для вивчення регуляторних вимог є дослідження відповідності фінансової звітності компаній стандартам МСФЗ (Міжнародних стандартів фінансової звітності) в умовах Європейського Союзу. Наприклад, компанія, яка готує звітність для ринку ЄС, проводить аналіз на відповідність вимогам, закріпленим у регламентах ЄС, зокрема Регламенту № 1606/2002, що зобов’язує публічні компанії застосовувати МСФЗ. За допомогою нормативного аналізу компанія вивчає вимоги до розкриття інформації, перевіряє повноту та достовірність фінансових даних відповідно до вимог прозорості, встановлених у ЄС, а також аналізує особливі положення, що стосуються цифрового формату подання звітності (наприклад, Європейський єдиний електронний формат, ESEF). Такий підхід забезпечує дотримання міжнародних стандартів, підвищуючи довіру до фінансової звітності з боку інвесторів і регуляторів [4-5].

Крім того, нормативний аналіз дозволяє виявляти невідповідності та розбіжності між різними регуляторними вимогами в межах однієї країни або в міжнародному контексті, що особливо важливо для транснаціональних корпорацій. Наприклад, у банківському секторі нормативний аналіз допомагає оцінювати відповідність звітності вимогам Базельських стандартів для управління ризиками. Такий підхід дозволяє компаніям і аудиторам швидко адаптуватися до змін у регуляторному середовищі, вчасно оновлювати внутрішні політики та процедури для підтримки високої якості та прозорості звітності.

Прозорість фінансової звітності означає доступність, точність і зрозумілість фінансової інформації, що дозволяє інвесторам та іншим зацікавленим сторонам приймати обґрунтовані рішення. Аудит виконує кілька ключових функцій у забезпеченні цієї прозорості [1-3]:

1. Незалежна перевірка даних. Аудитори здійснюють об’єктивну перевірку фінансової інформації для підтвердження її відповідності реальним фінансовим операціям. Це дозволяє виявити можливі помилки або шахрайські дії, які могли б вплинути на достовірність фінансових звітів.
2. Оцінка ризиків та систем внутрішнього контролю. У процесі аудиту аналізуються внутрішні процеси компанії, які впливають на підготовку звітності. Це включає оцінку ефективності внутрішнього контролю та ідентифікацію потенційних ризиків, які можуть вплинути на прозорість фінансової звітності.
3. Вдосконалення процедур звітності. На основі результатів аудиту надаються рекомендації щодо покращення фінансових та управлінських процесів, що сприяє підвищенню прозорості та якості звітності.

Завдяки впровадженню цифрових технологій аудит переходить на новий рівень точності та швидкості обробки інформації. Замість обмежених вибіркових перевірок, які раніше потребували значних ресурсів і часу, аудитори тепер можуть виконувати повномасштабний аналіз фінансових даних практично миттєво, використовуючи спеціалізоване програмне забезпечення. Це дозволяє виявляти не лише аномалії чи помилки, а й систематично оцінювати ризики та запобігати можливим порушенням ще до їх появи.

Використання BigData забезпечує аудиторам доступ до величезних обсягів інформації, завдяки чому вони можуть аналізувати поведінкові тренди, встановлювати закономірності та оцінювати ризики на основі історичних даних і прогнозів. Наприклад, з’являється можливість ефективніше аналізувати транзакції та виявляти відхилення від нормативних показників, що можуть свідчити про шахрайські схеми.

Штучний інтелект автоматизує багато рутинних аудиторських завдань, таких як перевірка документів, порівняння записів, аналіз звітності, що дозволяє аудиторам зосередитися на складніших аспектах контролю. Алгоритми машинного навчання постійно вдосконалюються на основі отриманих даних, підвищуючи точність виявлення потенційних ризиків і скорочуючи час, необхідний на проведення аналізу.

Технології блокчейн створюють безпечну, незмінну систему записів, яка підвищує довіру до даних і прозорість фінансових операцій. Завдяки децентралізованій природі блокчейн, усі транзакції можуть бути відстежені та підтверджені незалежними сторонами, що мінімізує ризик маніпуляцій з даними. Це особливо важливо для бухгалтерського обліку та фінансового аудиту, де прозорість і точність є критично важливими для прийняття управлінських рішень і підтримки довіри з боку інвесторів, кредиторів та інших зацікавлених сторін.

Отже, цифрові інструменти не лише оптимізують аудиторські процеси, але й підвищують їхню надійність, допомагаючи створювати нові стандарти прозорості та ефективності в бізнесі.

Попри значні переваги цифровізації в аудиті, ця трансформація супроводжується і новими серйозними викликами, які потребують ретельного врахування. Однією з головних загроз є кіберзлочинність, яка може призвести до втрати, компрометації або підробки фінансових даних, що підриває довіру до системи обліку. У зв’язку з цим аудитори вже не можуть обмежуватися виключно аналізом фінансової звітності – вони також повинні оцінювати стійкість інформаційних систем підприємства до кіберзагроз, що є важливою складовою комплексного аудиту. Така робота вимагає впровадження ефективних механізмів контролю захищеності даних, аналізу вразливостей системи та моніторингу процесів кібербезпеки.

Ще однією проблемою, з якою стикаються аудитори, є надзвичайно швидкий розвиток цифрових технологій, який ставить перед ними вимоги до постійного підвищення професійної компетентності. Технології, які вчора вважалися інноваційними, сьогодні вже можуть бути застарілими, що змушує фахівців швидко адаптуватися до змін. Аудиторам потрібно не лише освоювати нове програмне забезпечення для аналізу даних, але й розуміти принципи роботи автоматизованих систем і алгоритмів штучного інтелекту. Відповідно, сучасний аудитор має постійно розширювати свої знання в галузі інформаційних технологій, а також слідкувати за новітніми підходами в управлінні кіберризиками.

Крім того, цифровізація змінює і формат відносин між аудитором та клієнтом, зокрема через дистанційний доступ до інформації, що вимагає суворого дотримання правил конфіденційності та забезпечення надійних комунікаційних каналів. Таким чином, успіх аудиторських процедур у цифрову епоху великою мірою залежить не тільки від технічних знань, а й від здатності адаптуватися до нових викликів і знаходити баланс між інноваційністю та захистом інформації.

Для підтвердження виконання підприємством усіх вимог щодо підготовки фінансової звітності аудитор повинен розробити чіткий алгоритм своїх дій за кількома ключовими напрямками:

1. Ідентифікація фінансово-господарських операцій та подій, що мали місце протягом звітного періоду, та їх групування за змістом. Це дозволяє виявити всі значущі події, що впливають на фінансовий стан підприємства, і забезпечити повноту даних у звітності.
2. Визначення кола рахунків бухгалтерського обліку, на яких відображені ці операції та події, а також визначення сальдо цих рахунків на кінець звітного періоду. Це важливо для верифікації коректності облікових записів та їх відповідності показникам фінансової звітності.
3. Аналіз обсягу і змісту інформації, що підлягає розкриттю. Аудитор повинен ретельно перевірити, які дані мають бути надані користувачам фінансової звітності для забезпечення їхньої прозорості та достовірності.

З метою виконання зазначених завдань доцільно розукрупнювати інформацію фінансової звітності так, щоб аудиторські докази могли логічно і повно відображати всі етапи аудиторської перевірки. Процес розукрупнення дозволяє визначити можливі ризики спотворення звітності, уточнити обсяг необхідних аудиторських процедур і забезпечити більш детальний аналіз.

Послідовність розукрупнення показників фінансової звітності може бути організована в такому порядку:

1. Вивчення процедур підготовки фінансової звітності в зворотному порядку. Цей крок дозволяє аудитору зрозуміти, яким чином була побудована фінансова звітність і які етапи могли б сприяти помилкам або спотворенням.
2. Виділення важливих сегментів зі звітності та формування цілей аудиту в межах кожного з них. Це дає можливість зосередитись на найбільш критичних частинах фінансової звітності, що можуть мати найбільший вплив на достовірність звітних даних.
3. Розподіл статей фінансової звітності на рахунках бухгалтерського обліку, які безпосередньо впливають на формування значень відповідних статей у звітності. Такий аналіз дозволяє уточнити, які рахунки та їх зміни можуть мати найбільше значення для фінансової звітності.
4. Групування рахунків за господарськими операціями, що слугують підставою для запису на рахунках. Це дозволяє створити чітку структуру для подальшого аудиту та визначити специфічні області, в яких можуть виникнути проблеми з обліком або розкриттям інформації.

Така структурована і послідовна система розукрупнення забезпечить детальну перевірку всіх аспектів фінансової звітності, зменшуючи ризики помилок і підвищуючи загальну якість аудиторської перевірки.

Процес розукрупнення інформації фінансової звітності є важливим етапом в організації бухгалтерського обліку та підготовці фінансових звітів. Він забезпечує детальний і структурований аналіз фінансових даних підприємства, що дозволяє отримати точнішу картину фінансового стану та результатів діяльності. Розукрупнення інформації дозволяє не лише здійснювати глибший аналіз фінансових показників, а й забезпечити відповідність звітності вимогам національних та міжнародних стандартів.

У таблиці нижче (таблиця 1.) наведені основні етапи цього процесу, що включають збір і аналіз даних, їх групування та деталізацію, а також перевірку і затвердження результатів. Ці етапи сприяють підвищенню якості фінансової звітності та її відповідності вимогам законодавства та міжнародної практики.

Таблиця 1.

Процедура розукрупнення та аналізу фінансової інформації

Етап	Опис етапу
1. Збір первинних даних	На цьому етапі збираються всі необхідні документи та вихідні дані, що відображають фінансові операції підприємства за певний період.
2. Аналіз та класифікація	Зібрані дані аналізуються та класифікуються за відповідними категоріями, такими як активи, зобов’язання, власний капітал, доходи і витрати.
3. Групування за статтями	Далі здійснюється групування інформації за статтями фінансової звітності, зокрема, для балансу та звіту про фінансові результати.
4. Розукрупнення на деталізовані рівні	Проводиться подальше розукрупнення даних за рахунками, підрозділами або іншими специфічними критеріями для більш детального відображення.
5. Перевірка відповідності	Після розукрупнення перевіряється відповідність даних з вимогами стандартів фінансової звітності та облікованими даними.
6. Формування фінансових звітів	На основі розукрупнених та уточнених даних формуються фінансові звіти (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів тощо).
7. Аудит та перевірка	Проводиться аудит та перевірка звітності на відповідність нормативним вимогам, а також на достовірність і точність інформації.
8. Затвердження та публікація	Після перевірки фінансова звітність затверджується керівництвом і публікується згідно з вимогами законодавства або для внутрішнього використання.

 

Отже, процес розукрупнення інформації фінансової звітності є ключовим етапом у підготовці достовірних і прозорих фінансових звітів. Деталізація та структуризація даних дозволяє не лише забезпечити точність відображення фінансового стану підприємства, а й відповідає вимогам національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Кожен з етапів розукрупнення, починаючи від збору первинних даних і закінчуючи публікацією фінансових звітів, сприяє покращенню якості інформації, що надається зацікавленим сторонам, таким як інвестори, кредитори та органи державного нагляду.

В умовах цифровізації бізнесу цей процес стає ще більш важливим, оскільки використання сучасних технологій для збору, обробки та аналізу фінансових даних дозволяє автоматизувати багато етапів розукрупнення, що значно підвищує ефективність та знижує ймовірність людських помилок. Цифрові інструменти та системи для бухгалтерії та фінансового аналізу дають змогу зберігати та обробляти великі обсяги інформації в реальному часі, що дозволяє підприємствам швидко реагувати на зміни в економічному середовищі.

Розукрупнення дозволяє здійснювати детальніший аналіз фінансових результатів, ефективніше керувати фінансовими потоками та оцінювати економічну діяльність підприємства на різних рівнях. Завдяки цьому процесу підприємства можуть досягти високого рівня прозорості та надійності своїх фінансових звітів, що є необхідним для підтримки довіри з боку зовнішніх і внутрішніх користувачів фінансової інформації. Цифровізація сприяє зростанню прозорості та швидкості процесів, що ще більше зміцнює репутацію компанії та її конкурентні переваги [4, 6].

Склад і зміст фінансової звітності безпосередньо пов’язані з метою комплексного задоволення інформаційних потреб її користувачів. Кожен елемент звітності виконує певні функції, що полягають у наданні важливої інформації в специфічному контексті, яка допомагає користувачам приймати обґрунтовані рішення щодо фінансового стану підприємства. Враховуючи це, при формуванні оцінки достовірності фінансової звітності необхідно не тільки перевіряти правильність складання її форм і відповідність вимогам нормативних актів, а й розуміти, наскільки зміст кожного елементу, який містить звітність, відповідає специфічним інформаційним запитам користувачів.

Це особливо важливо, оскільки фінансова звітність є основним джерелом для оцінки фінансового стану компанії, її ліквідності, рентабельності та інших ключових показників. У цьому контексті звітність має відповідати не лише технічним вимогам бухгалтерського обліку, але й забезпечувати зрозумілість та корисність інформації для різних категорій користувачів. Тому важливо не тільки ретельно перевірити, чи дотримано усіх вимог при складанні фінансових звітів, а й проаналізувати, як чітко та детально кожен елемент цієї звітності відображає фінансову ситуацію компанії.

Зокрема, при оцінці достовірності фінансової звітності важливу роль відіграє інтеграція інформації у взаємозв’язку між різними її частинами. Наприклад, баланс повинен органічно доповнюватися звітом про прибутки та збитки, а також іншими фінансовими звітами, щоб користувачі могли отримати повну картину фінансового с