ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В ЛОГІСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

УДК 65: 661.12

 

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В ЛОГІСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

 

DOI: 10.36994/2707-4110-2019-6-27-06

 

Кучмєєв О.О., кандидат психологічних наук, доцент кафедри фінансів та обліку, Університет «Україна», san-san77@ukr.net

 

Мета дослідження – визначення особливостей управління ризиками в логістичній діяльності  підприємств оптової торгівлі. Методи дослідження. У дослідженні використовувались такі методи дослідження, як системно-логічний метод (для уточнення умов дослідження), метод теоретичного узагальнення, аналізу, індукції та дедукції, порівняння та ключові компоненти. Результати досліджень. Відзначено що логістичний ризик у торгівлі – це подія, що призводить до збитку, або можливість виникнення несприятливої ситуації чи невідповідного результату, пов’язаних з рухом матеріальних і супутніх потоків у логістичному ланцюгу під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. Досліджено вплив стратегії підприємства оптової торгівлі на вибір методів управління ризиками в в процесі його функціонування. Зокрема: обережна стратегія передбачає відмову від логістичних ризиків або їх передачу; виважена стратегія передбачає прийняття, передачу або відмову від логістичних ризиків; ризикована стратегія передбачає прийняття або передачу логістичних ризиків. Запропоновано порядок управління ризиками в діяльності підприємств оптової діяльності, який має шість етапів, а саме: перший етап – це виявлення зовнішніх та внутрішніх ризиків досліджуваної логістичної системи; другий етап – якісна та кількісна оцінка ризиків; Третій етап – діагностика ризиків; четвертий етап – прогнозування та моделювання результату дії ризику та наслідків рішень, що приймаються; п’ятий етап – оцінка прийнятності ризику; шостий етап – обрання доцільного методу управління ризиком який виник в ході діяльності підприємства оптової торгівлі. Висновки. Рекомендовано до застосування в логістичній діяльності підприємств оптової торгівлі наступні методи мінімізації ризиків, а саме: ухилення від ризиків; відмова від ризикованих пропозицій, проектів, угод; страхування ризиків; локалізації ризиків; дисипації ризиків; компенсації ризиків; диверсифікації; передачі (зниження) ризику (трансферт); лімітування; страхування тощо. До перспективних напрямів дослідження із зазначеного питання можна віднести дослідження моделювання системи управління ризиками в діяльності підприємств оптової торгівлі.

Ключові слова: логістика, ризик, підприємство оптової торгівлі, механізм управління ризиком, логістична система.

 

FEATURES OF RISK MANAGEMENT IN LOGISTICS ACTIVITY OF WHOLESALE TRADE ENTERPRISES

 Kuchmeev O.O., сandidate of Psychological Sciences, Associate Professor of Finance and Accounting, University "Ukraine"

The purpose of the study is to the essence of logistic risks in trade is considered, in particular, it is noted that the logistic risk in trade is an event that leads to damage. Materials and methods. The study used such research methods as the system-logical method (to clarify the terms of the study), the method of theoretical generalization, analysis, induction and deduction, comparisons and key components. Research results.  It has also been proved that in the trade sector the availability and approaches to the management of logistic risks are related to its specificity, special properties of production (terms and conditions of production, storage and transportation, high probability of damage and damage in the process of transportation, cargo processing, storage and consumption). In addition, it has been established that risk management in a logistics system of a trading company depends on its structure, size of goods turnover, seniority of employees, and awareness of the need for risk management by the employees of the trading company. The influence of the trading enterprise strategy on the choice of methods of risk management in logistic systems of trade enterprises is investigated. In particular: a cautious stance implies a waiver of logistical risks or their transfer; A well-considered strategy involves the acceptance, transfer or refusal of logistic risks; A risky strategy involves accepting or transferring logistics risks.The order of risk management in the logistic systems of trading enterprises is proposed, which has six stages, namely: the first stage is the detection of external and internal risks of the investigated logistics system; the second stage - qualitative and quantitative risk assessment; The third stage - diagnostics of risks; The fourth stage - forecasting and modeling the outcome of the risk and consequences of the decisions taken; fifth stage - assessment of the acceptability of risk; The sixth stage - the selection of an appropriate method of risk management that arose in the logistics system of a trading company. The proposed order of risk management in logistics systems of trading enterprises, which has six stages, namely: the first stage is the detection of external and internal risks of the investigated logistics system; the second stage - qualitative and quantitative risk assessment; The third stage - diagnostics of risks; The fourth stage - forecasting and modeling the outcome of the risk and consequences of the decisions taken; fifth stage - assessment of the acceptability of risk; The sixth stage - the selection of an appropriate method of risk management that arose in the logistics system of a trading company. The following risk minimization methods are recommended for use in logistics systems of trading enterprises: the methods of avoiding risks (refusal of services of unknown or doubtful partners, refusal of risky offers, projects, agreements, insurance of risks, hedging of risks, "search of guarantor", etc.); methods of localization of risks (analysis and allocation of those types of risks that are of special interest (link in the supply chain, stage of the project, etc.), risk dissipation (integration or association with partners, differentiation of risks (differentiation of activities (expansion of assortment, technologies or services , targeting different groups of consumers, different segments of the market, enterprises of different regions, etc.), differentiation of markets, differentiation of purchases of substances and materials, etc.), risk compensation (methods based on use strategic planning of the activity of the enterprise (identification of bottlenecks, prevention of weakening of the company's positions), forecasting of the environment (behavior of partners, actions of competitors, changes in market segments, etc.), monitoring of socio-economic and regulatory environment (compensation of losses from changes in laws and acts) , creation of a reserve system (creation of reserves of stocks, establishment of new contacts, etc.), diversification (the method of distribution of funds between different parts of the logistics system, not directly related to each other); transfer (reduction) of risk - the transferring party transfers the risk to the accepting party on the basis of the conclusion of the contract (used for lease, sales contract, storage, transportation, maintenance, supply, etc.); Limiting - setting marginal costs, sales, etc. (used when selling goods on credit); Insurance - the transfer and distribution of risks between the contractors of the logistics system (there are double insurance, reinsurance and self-insurance). Conclusions. The prospects for research on this issue include research on the modeling of the risk management system in the logistic systems of trade enterprises.

Key words: logistics, risk, trading company, risk management mechanism, logistic system.

 

Постановка проблеми. На даний час підприємства оптової торгівлі (ПОТ) стали приділяти більше уваги проблемі управління ризиками, але при цьому достатньо мало уваги приділяється управлінню ризиками в логістичній діяльності ПОТ, що пов’язано з відсутністю єдиного погляду на визначення логістики в діяльності ПОТ та впливу ризиків на ефективність їх діяльності.

Неефективність функціонування логістичної системи, неоптимальність руху матеріальних і супутніх потоків внаслідок порушення ритмічності закупівлі матеріальних ресурсів (МР), збільшення часу їх транспортування, зниження якості продукції внаслідок порушення умов зберігання і неефективності складування МР, призводить до появи певних ризикованих ситуаційна ПОТ, які погіршують фінансово-господарські показники їх діяльності, знижують якість логістичного обслуговування клієнтів, і, в кінцевому підсумку, негативно впливають на імідж і рівень конкурентоспроможності ПОТ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання управління логістичними ризиками підприємств розкривається в роботах таких вчених сучасності як В. Гришко [1], Н. Ільченко [2], Л. Останкова [3], О Маєшко [4],В. Перебийніс [5]. Проте, ще й досі повною мірою не розкрито сутність управління ризиками в логістичній діяльності ПОТ, потребує дослідження питання впливу стратегії ПОТ на вибір методів управління ризиками та визначення оптимального порядку управління ризиками. Лишається поза увагою схематизація взаємозв’язків методів управління ризиками в логістичній діяльності ПОТ, критеріїв виділення ризиків і можливих стратегій їх мінімізації. Вирішення цих питань має значну цінність з точки зору удосконалення процесу управління ризиками логістичної системи ПОТ.

Метою статті є розкриття сутності та особливостей управління ризиками в логістичній діяльності підприємств оптової торгівлі.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Логістичний ризик у торгівлі – це подія, що призводить до збитку, або можливість виникнення несприятливої ситуації чи невідповідного результату, пов’язаних з рухом матеріальних і супутніх потоків у логістичному ланцюгу під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів.

Основними причинами виникнення ризиків в логістичній діяльності ПОТє недолік і обмеженість інформації, нестабільність економічних процесів (попит, НТП, природні явища тощо); необхідність вибору певного варіанту управління рішення з альтернативних варіантів; імовірність здійснення обраного варіанту, зниження обсягів реалізації продукції в результаті падіння попиту, наявність або поява конкурентів, підвищення цін на МР або їх втрата, імовірність втрати споживачів і постачальників, невірний розрахунок мита; невірний вибір транспортних засобів, постачальників, посередників чи замовників; вплив природних явищ і стихійних лих; випадковість (аварії, пожежі тощо), незбалансованість основних компонентів діяльності ланок логістичної системи; політична, економічна, екологічна ситуація в державі, недосконалість законодавства; низька якість роботи постачальників, посередників, споживачів, розвиток і стан логістичного менеджменту на ПОТ тощо.

Для торгівельної галузі наявність та підходи до управління логістичними ризиками пов’язані із її специфікою, особливими властивостями продукції (умови та термін виробництва, зберігання та транспортування; велика можливість порчі та пошкодження в процесі транспортування, вантажопереробки, зберігання та їх споживання).

Ефективне управління логістичною діяльністю ПОТ неможливе без застосування методів оцінки та механізмів управління ризиками В логістичній діяльності ПОТ з урахуванням специфіки торгівельної галузі, які являють собою процес розробки та впровадження заходів з мінімізації можливості прийняття помилкових рішень в управлінні матеріальними та супутніми потоками і зменшення їх негативних наслідків.

Управління ризиками в логістичній системі ПОТ залежить від його структури, розміру товарообігу, стажу працівників і усвідомлення працівниками ПОТ необхідності управління ризиками. Крім того, управління логістичними ризиками пов’язане з обраною стратегію ПОТ, яка забезпечує його стійкість та ефективну діяльності. Вплив стратегії ПОТ на вибір методів управління ризиками в логістичних системах ПОТ відобажено у табл. 1.

Таблиця 1 

Вплив стратегії ПОТ на вибір методів управління

ризиками в логістичній діяльності

Стратегія ТП	Методи управління логістичними витратами	Умови
1. Обережна	Відмова від логістичних ризиків або його передача	Граничні значення втрат, що відповідають відмові від логістичних ризиків чи їх передачі: рmaxпр< рф< рmaxвід, Вmaxвід< Вф< Вmaxпр
2. Виважена	Прийняття, передача або відмова від логістичних ризиків	Граничні значення втрат: рmaxпр ≤ рф ≤ рmaxвід, Вmaxвід ≤ Вф ≤ Вmaxпр
3. Ризикована	Прийняття або передача логістичних ризиків	Граничні значення втрат є достатньо високими.

Джерело: укладено автором за джерелами [1; 3]

 

При порівнянні умов при яких рекомендовано застосовувати ту чи іншу стратегію вибору методів управління ризиками в логістичній діяльності ПОТ використовуючи наведені в табл. 1. пропорції приймається що:р^max_пр – максимальна імовірність реалізації продукції, які ПОТ може прийняти на себе;В^max_пр – максимально можливі втрати, які ПОТ може прийняти на себе за рахунок поточного доходу або за рахунок коштів спеціально створеного фонду;р^max_від – максимальна межа значення імовірності реалізації логістичних ризиків, при перевищені якої ТП відмовляється від відповідного логістичного ризику;В^max_від – максимально можливі втрати, при перевищені яких ТП відмовляється від логістичних ризиків;р_ф – фактична імовірність реалізації логістичних ризиків;В_ф – фактична величина можливих втрат, які ПОТ може прийняти на себе за рахунок поточного доходу або за рахунок коштів спеціально створеного фонду.

Також слід зазначити, що у процесі управління ризиками  в логістичній діяльності ПОТ, важливим є визначення його величини та впливу на стратегію підприємства в цілому. Для цього необхідно, по-перше, визначити зони розбивки ризиків в залежності від величини комплексного ризику логістичної системи ПОТ:

• безкризова зона – комплексний логістичний ризик відсутній ІЛР [0,75;1,0];
• зона припустимого ризику – комплексний логістичний ризик припустимий ІЛР [0,5;0,75];
• зона критичного ризику – комплексний логістичний ризик критичний ІЛР[0,25;0,5];
• зона катастрофічного ризику – комплексний логістичний ризик катастрофічний ІЛР [0;0,25].

Процес управління ризикамив логістичній діяльності ПОТ доцільно здійснювати послідовно у декілька етапів ( рис. 1).

Перший етап – це виявлення зовнішніх та внутрішніх ризиків досліджуваної логістичної системи. Конкретному ланцюгу постачання, логістичній системі або її ланці відповідає своя система ризиків, яка формується залежно від виконуваних логістичних функцій (транспортування, складування, управління закупівлями тощо), галузевої приналежності, масштабу діяльності (місцевий, регіональний, національний, міжнародний, глобальний), обраних технологій, стратегій розвитку і низки інших чинників. При ідентифікації ризиків підприємства перш за все виникає потреба виявлення усіх видів ризику, що характерні конкретно для даного підприємства.

Другий етап – якісна та кількісна оцінка ризиків. Для вирішення цих завдань необхідно оцінити величину можливих втрат від ризиків та ймовірність їх появи. Головне завдання якісної оцінки полягає в отриманні інформації про структуру, властивості логістичної системи і наявні в ній ризики. Кількісна оцінка дає змогу отримати чисельне значення ризиків логістичної системи підприємства, ймовірностей їх настання та наслідків [5, с. 57]. На цьому етапі можуть бути використані такі методи оцінки ризиків, як: статистичний метод, метод експертних оцінок, метод аналогій тощо.

Третій етап – діагностика ризиків – передбачає аналіз впливу факторів ризику на його результат та аналіз впливу величини та частоти ризику на показники логістичної діяльності, що здійснюються з використанням методів кореляційного, регресійного аналізу, імітаційного моделювання та аналітичних методів.

Четвертий етап – прогнозування та моделювання результату дії ризику та наслідків рішень, що приймаються передбачає: використання методу дерева рішень, імовірнісного динамічного програмування та сценарного планування

П’ятий етап – оцінка прийнятності ризику.

Шостий етап – обрання доцільного методу управління ризикомщо виник в логістичній системі ПОТ.

До методів, які можна запропонувати для використання ПОТ для мінімізації ризиків в логістичних системах пропонується віднести наступні:

• методи ухилення від ризиків (відмова від послуг невідомих або сумнівних партнерів (постачальників і т.п.), відмова від ризикованих пропозицій, проектів, угод; страхування ризиків; хеджування ризиків; «пошук гаранта» тощо);
• методи локалізації ризиків (аналіз і виділення тих видів ризиків, які являють собою спеціальний інтерес (ланка в ланцюзі поставок, етап проекту тощо));
• дисипація ризику (інтеграція або об’єднання з партнерами, диференціація ризиків (диференціація діяльності (розширення асортименту, технологій або послуг, орієнтація на різні групи споживачів, різні сегменти ринку, на підприємства різних регіонів тощо), диференціація ринків збуту, диференціація закупівель субстанцій та матеріалів та т.п.));
• компенсація ризику (методи, засновані на використанні стратегічного планування діяльності підприємства (виявлення вузьких місць, попередження послаблення позицій підприємства), прогнозування зовнішнього середовища (поведінки партнерів, дій конкурентів, змін в сегментах ринку тощо), моніторинг соціально-економічного та нормативно-правового середовища (компенсація втрат від змін законів і актів), створення системи резервів (створення резервів запасів, установлення нових контактів і т.п.).
• диверсифікація (спосіб розподілу коштів між різними ланками логістичної системи, безпосередньо не зв’язаних одна з одною);
• передача (зниження) ризику – передавальна сторона передає ризик приймаючий стороні на підставі укладання договору (використовується при оренді, договорі продажу, зберігання, перевезення, обслуговування, постачання тощо);
• лімітування – встановлення граничних витрат, продажі та т.п. (використовується при продажі товару в кредит);
• страхування – передача і розподіл ризиків між контрагентами логістичної системи (буває подвійне страхування, перестрахування та самострахування).

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Доведено, що якість і результат управління ризиками в логістичній діяльності підприємств оптової торгівлі значною мірою залежать від того, наскільки обрані методи управління відповідають чинникам ризику, виявленим у ході аналізу та оцінки. З метою забезпечення дієвості розроблених науково-методичних підходів запропоновано до впровадження на підприємсивах оптової торгівлі розробленого порядку управління ризиками.До перспективних напрямів дослідження із зазначеного питання можна віднести дослідження моделювання системи управління ризиками в логістичній діяльності підприємств оптової торгівлі.

 

Список використаних джерел

1. Гришко В. В. Системний аналіз ризиків у логістичній діяльності промислового підприємства. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент. 2016.  Вип. 17.  С. 54–58.

2. Ільченко Н. Б. Оцінювання логістичних ризиків підприємства торгівлі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент. 2016. Вип. 15. С. 58–62.

3. Останкова Л. А. Моделювання та управління економічними ризиками.  Київ: ЦУЛ, 2011. Вип.256 с.

4. Мєшко О. І. Основні етапи процесу управління ризиком. Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія. Економічні науки.  2017. Вип. 3. С. 57–65 .

5. Перебийніс В. І. Оцінка ефективності функціонування матеріальних потоків у логістичних системах. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2011.  Вип. 1. С. 56–60.

References

1. Hryshko V. V. Systemnyy analiz ryzykiv u lohistychniy diyalʹnosti promyslovoho pidpryyemstva. Naukovyy visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriya: Ekonomika i menedzhment. 2016.  Vyp. 17.  S. 54–58.

2. Ilʹchenko N. B. Otsinyuvannya lohistychnykh ryzykiv pidpryyemstva torhivli. Naukovyy visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriya: Ekonomika i menedzhment. 2016. Vyp. 15. S. 58–62.

3. Ostankova L. A. Modelyuvannya ta upravlinnya ekonomichnymy ryzykamy.  Kyyiv: TSUL, 2011. Vyp.256 s.

4. Myeshko O. I. Osnovni etapy protsesu upravlinnya ryzykom. Visnyk Chernihivsʹkoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu. Seriya. Ekonomichni nauky.  2017. Vyp. 3. S. 57–65 .

5. Perebyinis V.I. Estimation of efficiency of functioning of material streams in logistic systems. Bulletin of Sumy National Agrarian University. 2011.Vip. 1. S. 56–60.