ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ВИКЛИКИ (С. 56-66)

УДК 339.113

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ВИКЛИКИ

https://doi.org/10.36994/2707-4110-2023-9-36-06

Самофалова М.О., к.е.н., доцент кафедри управління та адміністрування, Університет «Україна» [1]

Анотація. У статті розглянуто перспективи, що відкриваються перед Україною на шляху до вступу до ЄС, а також визначено ряд деяких проблем, що містять загрозу єдності та ефективності ЄС. Інтеграція України до ЄС має низку позитивних переваг, пов'язаних із створенням надійних механізмів розбудови демократичних інституцій, безпеки та політичної стабільності. Зокрема, членство в ЄС, яке відкриє шлях до спільних системних структур безпеки Євросоюзу, забезпечити більш ефективну координацію дій з європейськими країнами у сфері контролю за дотриманням прав, інтересів та свобод людини. На теперішньому етапі інтеграція України до ЄС є бажаним варіантом вирішення цілої низки проблем, що виникли, особливо в умовах війни. Такими проблемами є: ускладнення соціально-економічної ситуації, спричиненої широкомасштабною війною в Україні; міграційне навантаження - посилює конфронтацію місцевих жителів та біженців, оскільки це як би «зазіхання» на їхні робочі місця, соціальні пакети, житло тощо, створюється ряд довгострокових проблем, що впливає на внутрішній стан у країнах ЄС та ускладнює соціально-економічне становище; відцентрові, дезінтеграційні тенденції всередині ЄС - виявилися тенденції економічного та політичного національного егоїзму, тяжіння до сепаратизму, замикання в національних межах, очевидною загрозою для ЄС є процеси розхитування та ерозії традиційних демократичних інститутів, зростання суспільної недовіри до них; російська експансія на теренах ЄС - режим агресора здійснює масштабний і цілеспрямований гібридний вплив на теренах ЄС з метою послаблення (розвалу) Євросоюзу; консенсусний механізм прийняття рішень - принцип консенсусу сповільнює та гальмує важливі рішення Євросоюзу та у сфері зовнішньої політики, складність консенсусних рішень пояснюється розбіжностями у позиціях країн-членів ЄС, що спричинені внутрішньополітичною кон'юнктурою, геополітичними орієнтаціями, зовнішніми впливами тощо.

Ключові слова : кон'юнктура, європейська інтеграція, агресор, механізм, стабільність

Вступ. Україна вже довго веде політику щодо членства у ЄС. Однак переломним та прискорюючим чинником стало повномасштабне вторгнення країни-агресора на нашу територію, що спонукало до активних дій зі сторони країн-учасників ЄС для прийняття рішення щодо надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС.

Широкомасштабна війна, розв'язана росією проти України, змінила картину світу, спричинила низку ризиків, втрат і загроз, спричинила дисбаланс у політичному, економічному, безпековому середовищі, наслідки яких нині важко спрогнозувати. Російська агресія поглибила протиріччя сучасного світу, погіршила соціально-економічну ситуацію на регіональному та глобальному рівнях. Зокрема, зростання вартості енергоресурсів, спровокованих криз на ринку продуктів харчування спричинило подорожчання споживчих товарів і відповідно масштабне вплив на рівень добробуту громадян багатьох країн світу [1]. Як наслідок у різних регіонах світу з початку 2022р. прискорилися інфляційні процеси Для України дана подія спонукає до певних викликів і на своєму шляху стикається із низкою проблем.

Мета статті – дослідити перспективи вступу України до ЄС, визначити існуючі перешкоди та наслідки.

Виклад основного матеріалу . У 2022р. розпочався новий етап у відносинах Києва та Брюсселя — Україна набула статусу кандидата на вступ до ЄС, який окреслив перспективи приєднання до євроспільноти, сприяв подальшим реформам, став рушійним стимулом для влади та громадян країни та позитивним сигналом для європейських та світових інвесторів. Наразі триває адаптація національного законодавства до європейського правового простору, поглиблення інтеграції українського бізнесу до ринків ЄС, практичне запровадження безвізового режиму в різних сферах, формування подальшої секторальної інтеграції тощо. Для успішного просування України на європейському шляху сприятиме реалізація базових реформ, передбачених Угодою про асоціацію, а також виконання пакету рекомендацій Єврокомісії, що є передумовою започаткування переговорів про вступ.

Як уже було зазначено, що євроінтеграція України відбувається в умовах повномасштабного російського вторгнення, що в свою чергу, з одного боку, довела готовність українців захищати незалежність своєї країни, європейський шлях її розвитку, об'єднала українців та зміцнила їх підтримку руху до ЄС. А з іншого — активізувала двосторонні процеси євроінтеграції, надала нової якості політики Брюсселя на українському напрямі, змусила переоцінити підходи та пріоритети у сфері безпеки. Водночас війна, під час якої Україна зазнала величезних людських та фінансово-економічних втрат, вплинула на шлях просування до об'єднаної Європи, зумовила особливості євроінтеграції під час війни. Нині спільною метою відносин Києва та Брюсселя є обпільне протистояння континентальної експансії Росії, політична та воєнна солідарність, фінансово-економічна підтримка України. Набуття статусу кандидата до ЄС є важливим етапом, але не завершальним у євроінтеграції. Тому, навіть в умовах війни, необхідно не позбавляти темпів на шляху до ЄС, використовувати переваги нового статусу, здійснювати реформи, необхідні для набуття членства в ЄС та забезпечувати умови для повоєнного відновлення України за європейськими нормами та стандартами.

Інтеграція України до ЄС має низку позитивних переваг, пов'язаних із створенням надійних механізмів розбудови демократичних інституцій, безпеки та політичної стабільності. Членство в ЄС, крім того, відкриє шлях до спільних системних структур безпеки Євросоюзу, забезпечити більш ефективну координацію дій з європейськими країнами у сфері контролю за дотриманням прав, інтересів та свобод людини та багато іншого. На теперішньому етапі інтеграція України до ЄС є бажаним варіантом вирішення цілої низки проблем, що виникли, особливо в умовах війни. Оскільки Україна є частиною Європи та європейської культури, то інтеграційні процеси з європейськими структурами є об'єктивно зумовлені як національним, так і культурним розвитком і, безперечно, правовим. Така інтеграція є природним процесом в умовах національного відродження, зростаючого усвідомлення народом України своєї європейської ідентичності та своїх базових національних інтересів [2, с. 384].

 Незважаючи на перспективи, які відкриваються перед Україною на шляху вступу до ЄС, є ряд проблем, які стримують цей процес. Так, представник ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки Ж.Боррель у програмному виступі на зустрічі послів ЄС (жовтень 2022р.) виокремив чотири чинники глобального кризи. На його думку, це "війна в Україні", "глобальна американо-китайська конкуренція", "світові продовольчі та енергетичні кризи" та "проблеми з безпекою в європейському сусідстві". За оцінками головного європейського дипломата, нині ми входимо до ідеального шторму [3]. Тому варто окреслили деякі складові цього «ідеального шторму» на європейському континенті. Це важливо з огляду на те, що внутрішні тенденції та процеси в ЄС впливають як на специфіку та атмосферу партнерства Києва та Брюсселя, так і на перспективи української євроінтеграції [4].

Можна виокремити низку деяких проблем, які містять загрозу єдності та ефективності ЄС:

• ускладнення соціально-економічної ситуації. Широкомасштабна війна в Україні, припинення постачання енергоносіїв з Росії, блокада країною-агресором українського агропромислового експорту, несприятлива світова кон'юнктура призвели до загострення економічних та соціальних проблем на теренах ЄС. Зокрема, за повідомленням Євростату (вересень 2022р.) – «хліб, овочі, м'ясо – їжа стала дорожчою… основні продукти харчування також стали значно дорожчими». Зокрема, найвищі зростання цін на хліб були зафіксовані в Угорщині (66% у серпні 2022р.), Литві (33%), Естонії та Словаччині (по 32%) [5];

• міграційне навантаження. Російська агресія, що супроводжувалася окупацією українських територій, тотальним знищенням житлового фонду, соціальної та енергетичної інфраструктури, геноцидом населення, спричинила масову міграцію громадян України. Агентство ООН у справах

біженців визнає, що війна в Україні викликала «найшвидше зростання кризи біженців після Другої світової війни» [6]. Основна кількість біженців була направлена ​​до країн ЄС, насамперед Польщі, Німеччини, країн Балтії, Румунії, Чехії та ін. За оцінками експертів ООН, станом на вересень 2022р. кількість українських біженців, зареєстрованих в Європі, перевищила 7 млн.[7]. Українці активно працевлаштовуються та адаптуються до місцевих звичаїв та законів, але для країн ЄС це може нести як позитивні та негативні наслідки, а що стосується України – однозначно негативний ефект для вітчизняного ринку праці. Фактор масштабної мiграцiї посилює конфронтацію місцевих жителів та біженців, оскільки це як би «зазіхання» на їх робочі місця, соціальні пакети, житло тощо. Створюється низка довгострокових проблем, що впливає на внутрішню ситуацію в країнах ЄС та ускладнює соціально-економічне становище;

• відцентрові, дезінтеграційні тенденції всередині ЄС - виявилися тенденції економічного та політичного національного йогоїзму, тяжіння до сепаратизму, замикання в національних межах. Деяким «каталізатором» цих процесів стала світова пандемія COVID-19. Восени 2022р. помітно активізувалися праві сили в Чехії (рух «Триколор»), які організують перманентні масові антиурядові акції «Чехія понад усе», спрямовані проти ЄС, НАТО, «зеленого курсу» для Європи та на підтримку співпраці з росією. Схожі тенденції прослідковуються і в деяких інших країнах об'єднаної Європи. Очевидною загрозою для ЄС є процеси розхитування та ерозії традиційних демократичних інститутів, зростання суспільної недовіри до них. Це обумовлено соціальним розшаруванням, складними економічними процесами на європейському континенті, комплексом зовнішніх впливів та внутрішніх етнічно-демографічних факторів [8];
• російська експансія на теренах ЄС - режим агресора здійснює масштабний і цілеспрямований гібридний вплив на теренах ЄС з метою послаблення (розвалу) Євросоюзу. Ідеться про: масовану наступальну пропаганду; втручання у внутрішньополітичні процеси, виборчі; енергетичний шантаж; дискредитацію державних структур країн ЄС; підтримку праворадикальних, націоналістичних, популістських рухів; розвідувально-шпигунську, диверсійнопідривну діяльність [9]. Країна-агресор вдається до масованих ракетних атак проти України, тим самим збільшує потік українських біженців до країн ЄС, вдається до хакерських атак в інформаційному просторі для більшості країн світу. Таким чином Об'єднана Європа намагається активніше протистояти російській експансії. За даними керівника британської служби МІ-5 К.МакКалума, лише у 2022р. величезна кількість російських чиновників – понад 600 – була вислана з країн Європи, з них понад 400 були визнані шпигунами [10]. Водночас, з початку повномасштабного вторгнення в Україну 30 країн Європи заблокували російські пропагандистські канали «RT» та «Супутник». Аналогічні заходи здійснило і керівництво Твітеру[11];
• проблеми стратегічного позиціювання ЄС на російському напрямі Під час широкомасштабної агресії росії проти України на теренах ЄС де-факто поступово формується нова більш рішуча і послідовна політика Брюсселя щодо Москви. Складовими цієї політики є заяви, резолюції та рішення керівних структур ЄС. Найбільш повно та комплексно позиції ЄС були викладені у резолюції Європарламенту від 23 листопада 2022р., де Росія оголошується державою-спонсором тероризму [12]. Паралельно, у листопаді 2022р. серед керівного істеблішменту ЄС розпочався процес вироблення концептуальних засад довгострокової політики об'єднаної Європи щодо рф. Ж.Боррель на рівні міністрів закордонних справ країн ЄС ініціював дискусію щодо перегляду п'яти базових принципів відносин з росією, які були погоджені ще у 2016р.[13]. За попередньою інформацією, проектний документ передбачає підтримку України, ізоляцію росії на міжнародному рівні, санкційні заходи, притягнення представників Росії до відповідальності за скоєні в Україні злочини, підтримку сусідів ЄС через політику розширення, зміцнення стійкості ЄС тощо [13]. Але очевидно, що на фоні складних внутрішніх проблем ЄС, нереформованих механізмів ухвалення рішень, процес подальшого стратегічного позиціювання на російському напрямі навряд чи буде простим і швидким;
• консенсусний механізм прийняття рішень є хронічною складною проблемою ЄС консенсусу замедлює та гальмує важливі рішення Євросоюзу, в т.ч. у сфері зовнішньої політики України. Складність консенсусних рішень пояснюється розбіжностями у позиціях країн-членів ЄС, що спричинені внутрішньополітичною кон'юнктурою, геополітичними орієнтаціями, зовнішніми впливами тощо. У цьому плані найбільшою проблемою залишається згаданий вище «фактор Угорщини». У стратегічному плані, дотримання цього консенсусного принципу у разі подальшого розширення ЄС містить неабиякі загрози та виклики для спільної політики ЄС та його єдності. 14 вересня 2022р. президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн, виступаючи в Європарламенті з щорічною промовою «Про стан Союзу» (State of the Union), наголосила на пріоритетності зміни системи голосування в ЄС та внесенні відповідних коректив до базових документів ЄС, зокрема Лісабонського договору [14]. Але варто згадати, що тема переходу від процедури консенсусу до ухвалення рішень кваліфікованою більшістю порушувалася й попереднім керівництвом ЄС. У цьому контексті слід зазначити, що від цієї реформи залежать подальші перспективи розширення ЄС.

Євроінтеграція України є своєрідним візом для країни-агресора і за умови реалізації проекту та успіху Києва буде слугувати упевненим прикладом для наслідування іншим країнам, а також стане мобілізаційним стимулом та загрозою агресорському режиму московії. Російський тиск на Україну з метою блокування євроінтеграційного курсу Києва здійснювався протягом усієї новітньої історії російсько-українських відносин, послідовно та цілеспрямовано, з використанням наявного арсеналу засобів та інструментів — від політико-дипломатичного тиску, інформаційної експансії та економічної блокади до розв'язання широкомасштабної війни України [1] Нині дії кремля на українському напрямі мають усі ознаки геноциду та зорієнтовані на знищення української державності.

Критичними є масштаби економічних втрат України внаслідок війни. 13 жовтня 2022р. Президент В.Зеленський під час спільного засідання Уряду, групи Світового банку та МВФ заявив: «Цьогоріч російський терор призвів до падіння української економіки більш ніж на третину. Так само на третину скоротилися й реальні прибутки наших людей. Тисячі підприємств та об'єктів інфраструктури зруйновані. Мільйони людей стали внутрішніми переселенцями» [16].

Висновки. Незважаючи на всі ці злочини, які чинить росія над людьми, над країною та над усім Світом, наш український народ є незламним, з величезною жагою до життя, до перемоги, до часу справедливості, з повною надією на підтримку, розуміння іншими країнами всього трагізму та патової ситуації в якій опинилась Україна. Однозначно, перемога за нами, яка принесе користь не лише Європі, а й всьому світу. Інтеграція України в ЄС має багато вагомих прихильників від президента Єврокомісії до більшості українців, але цей процес тривалий і потребує терпіння. Сподіваємося, що він не триватиме десятиліттями і вимагатиме повної трансформації як України, так і ЄС.

Список використаної літератури

1. Геополітичні та геоекономічні зміни, формовані під впливом російської агресії, та оновлення місця України у світовому просторі. – Центр Разумкова, 2022р., с.4-5, – Режим доступу: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2022_TRANSFORMANS_UKR.pdf .
2. Романів Х. Євроінтеграція національного приватного права як умова правового прогресу. Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Львів, 10 грудня 2021 р.) / за заг. ред. І.В. Красницького. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ. 2021. 404 з
3. "Ми входимо до ідеального шторму": Виступ топ-дипломата ЄС про нову світову реальність. - Європейська правда, 12 жовтня 2022р., https://www.eurointegration.com.ua/articles/2022/10/12/7148529 .
4. Деякі з внутрішніх проблем ЄС, що аналізувалися в попередніх дослідженнях Центру Разумкова, залишаються актуальними й нині. Див.: Україна-ЄС: шлях до політичної асоціації. – Центр Разумкова, 2021р., с.25-27, – Режим доступу: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2021_association.pdf
5. Хліб у країнах Європи подорожчав на 18% за рік – Євростат. - Європейська правда, 20 вересня 2022р., - Режим доступу: https://www.epravda.com.ua/news/2022/09/20/691651 .
6. Війна в Україні: кількість біженців сягнула 3,8 млн людей. 28 березня 2022р. - Слово і Діло, - Режим доступу: https://www.slovoidilo.ua/2022/03/28/novyna/suspilstvo/vijna-ukrayini-kilkist-bizhencziv-dosyahla-38-mln-lyudej .
7. Кількість українських біженців, зареєстрованих у Європі, перевищила 7 мільйонів — нові дані ООН. - Голос Америки, 8 вересня 2022р., - режим доступу: https://ukrainian.voanews.com/a/kilkist-zhertv-ta-bizhentsiv-zrosla-oon/6736396.html .
8. У Празі — новий протест проти чинного уряду та допомоги Україні. - Європейська правда, 28 жовтня 2022р., - Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/10/28/7149613 .
9. Російська експансія на теренах ЄС аналізується в ряді досліджень Центру Разумкова. Детальнiше див.: Гібридна війна росії: визов і загроза для Європи. - Національна безпека та оборона, 2016р., №9-10, с.2-14, https://razumkov.org.ua/uploads/journal/ukr/NSD167-168_2016_ukr.pdf; Європейська інтеграція України: російський фактор - Національна безпека та оборона, 2020р., №1-2, с.61-63, - Режим доступу: https://razumkov.org.ua/uploads/journal/ukr/NSD181-182_2020_ukr.pdf; Україна-ЄС: шлях до політичної асоціації – Центр Разумкова, 2021р., с.37-40, – Режим доступу: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2021_association.pdf .
10. Цьогоріч із Європи відправили понад 400 російських шпігунів — голова МІ5. - Укрінформ, 16 листопада 2022р., - Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3615858-cogoric-iz-evropi-vidvorili-ponad-400-rosijskih-spiguniv-glava-mi5.html .
11. У 30 країнах Європи заблокували пропагандистські канали Росії – голова Нацради. - Укрінформ, 28 жовтня 2022р., - Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3603225-propagandistski-kanali-rf-zablokuvali-30-krain-evropi-golova-nacradi.html .
12. Європарламент визнав РФ державою – спонсором тероризму та закликавши до її міжнародної ізоляції – резолюція. – Інтерфакс-Україна, 23 листопада 2022р., – Режим доступу: https://interfax.com.ua/news/general/873954.html .
13. ЄС почав перегляд принципів майбутніх відносин із Росією — ЗМІ. - Європейська правда, 14 листопада 2022р., - Режим доступу: https://www.pravda.com.ua/news/2022/11/14/7376322 .
14. Час для війни, і не лише з росією. Які пріоритети ЄС визначила Урсула фон дер Ляєн на 2023 рік. – Європейська правда, 15 вересня 2022р., – Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2022/09/15/7146813 .
15. Європейська інтеграція України: російський фактор - Національна безпека та оборона, 2020р., №1-2, с.58-61. – Режим доступу: https://razumkov.org.ua/images/journal/NSD187-188_2022_ukr_full.pdf
16. Зеленський: Через терор РФ економіка впала понад як на третину. – Українська правда, 13 жовтня 2022р., – Режим доступу: https://www. pravda.com.ua/news/2022/10/13/7371717.

References

1. Heopolitychni ta heoekonomichni zminy, формування pid завданням rosiiskoi ahresii, ta onovlennia mistsia Ukrainy при svitovom prostorі. - Tsentr Razumkova, 2022r., s.4-5, - Rezhym dostupu: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2022_TRANSFORMANS_UKR.pdf.
2. Romaniv Kh. Євроінтератія національного приватного prava iak umova pravového prohresu. Матеріали V Vseukrains'koi науково-практикової konferentsii (м. L'viv, 10 hrudnia 2021 r.) / za zah. red. IV Красницького. L'viv : L'vivs'kyй derzhavnyy universytet внутрішніх sprav. 2021. 404 s.
3. «Ми входимо в idealny шторм»: Виступ топ-дипломата Yes на нову світову реалініст. - Yevropeiska pravda,12 zhovtnia 2022r., - Rezhym dostupu: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2022/10/12/7148529 .
4. Деякі з внутрішніх проблем YES, ще аналізували у паперидних doslidzhenniahh Tsentru Razumkova, zalyshaiutsia актуальними і нині. Дів.: Україна-ІєС: сліяк до політичної асоціятії. - Tsentr Razumkova, 2021r., s.25-27, - Rezhym dostupu: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2021_association.pdf
5. Khlib u krainakh Yevropy podrozhchav na 18% za rik - Yevrostat. - Yevropeiska pravda, 20 veresnia 2022r., - Rezhym dostupu: https://www.epravda.com.ua/news/2022/09/20/691651 .
6. Viina v Ukraini: kilkist bizentsiv досягла 3,8 mln liudei. 28 bereznia 2022р. - Slovo i Dilo, - Rezhym dostupu: https://www.slovoidilo.ua/2022/03/28/novyna/suspilstvo/vijna-ukrayini-kilkist-bizhencziv-dosyahla-38-mln-lyudej .
7. Kilkist ukrainskykh bizentsiv, zareiestrovanykh u Yevropi, perevyshchyla 7 мільйонів - novi dani OON. - Holos Ameryky, 8 veresnia 2022r., - Rezhym dostupu: https://ukrainian.voanews.com/a/kilkist-zhertv-ta-bizhentsiv-zrosla-oon/6736396.html.
8. У Празі - новий протест статевого органу та допомоги Україні. - Yevropeiska pravda, 28 zhovtnia 2022r., - Rezhym dostupu: https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/10/28/7149613 .
9. Росія експансія на терен Yes analizuietsia в регулюється doslidzhen Tsentru Razumkova. Більш детально див.: Hibrydna viina rosii: vyklyk i zahroza dlia Yevropy. - Natsionalna bezpeka i oborona, 2016р., №9-10, s.2-14, - Rezhym dostupu: https://razumkov.org.ua/uploads/journal/ukr/NSD167-168_2016_ukr.pdf ;

Європейська інтеграція України: російський фактор - Natsionalna bezpeka i oborona, 2020р., №1-2, s.61-63, - Rezhym dostupu: https://razumkov.org.ua/uploads/journal/rus/NSD181-182_2020_rus.pdf ;

Україна-IES: сліяк у політичну асотсіятію. - Tsentr Razumkova, 2021r., S.37-40, - Rezhym dostupu:  https://razumkov.org.ua/uploads/article/2021_association.pdf .

10. Tsohorich z Yevropy видворили понад 400 російських шпигунів – hlavа MI5. - Ukrinform, 16 lystopada 2022r., - Rezhym dostupu: www.ukrinform.ua/rubric-world/3615858-cogoric-iz-evropi-vidvorili-ponad-400-rosijskih-spiguniv-glava-mi5.html.
11. У 30 krainakh Європи заблокували propahandystski kanaly rf - holova Natsrady. - Ukrinform, 28 zhovtnia 2022r., - Rezhym dostupu: https:// www.ukrinform.ua/rubric-society/3603225-propagandistski-kanali-rf-zablokuvali-30-krain-evropi-golova-nacradi.html
12. Європарламент виявляв RF державою - спонсором тероризму та уклав до ІІ міжнародної ізоляції - резоліутсія. - Interfaks-Ukraina, 23 lystopada 2022r., - Rezhym dostupu: https://interfax.com.ua/news/general/873954.html .
13. Існує ораний переміщень принтсипів maibutnikh vidnosyn z Rosiieiu - ZMI. - Yevropeiska pravda, 14 lystopada 2022r., - Rezhym dostupu: https://www.pravda.com.ua/news/2022/11/14/7376322 .
14. Chas dlia viiny, і не lyshe z rosiieiu. Yaki priorytety YeS виznačила Ursula fon der Liaien на 2023 рік. - Yevropeiska pravda, 15 veresnia 2022r., - Rezhym dostupu: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2022/09/15/7146813 .
15. Європейська інтеграція України: російський фактор - Національна безпека і оборана, 2020р., №1-2, s.58-61. – Rezhym dostupu: https://razumkov.org.ua/images/journal/NSD187-188_2022_rus_full.pdf

Zelenskyi: Cherez teror RF ekonomikа впала понад як на третину. - Ukrainska pravda, 13 zhovtnia 2022r., - Rezhym dostupu: https://www. pravda.com.ua/news/2022/10/13/7371717