РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Ключові слова: податки, податкова система, податкова політика, публічні фінанси, концепції податків та оподаткування,  еволюція податкової системи України, система адміністрування податків, концептуальні підходи до податків та оподаткування,  конкурентоспроможність податкової системи, міжнародна фіскальна конкуренція, фіскальна децентралізація, бізнес-клімат, фіскальна свобода,  податкова реформа, система податкового контролю.

RETROSPECTIVE ANALYSIS OF THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF THE TAX SYSTEM OF UKRAINE

Rudiuk L., senior, Lecturer at the Department of Finance and Accounting, University «Ukraine»

The purpose of the study is to substantiate and analyze the periods of the evolutionary path of development of the tax system of Ukraine from its inception to the present time to determine areas for its improvement taking into account the modern needs of society. Research methods. The following research methods were used in the study: comparative and historical analysis, system-logical method (to clarify the conditions of the study), the method of theoretical generalization, analysis, induction and deduction, synthesis. Research results. The article examines the tax system of Ukraine in the general context of the historical evolution of taxation: from Ancient Egypt to European tax integration. Attention is paid to the genesis, formation and development of the national tax system. It is established that the tax should be considered as the initial category of public finances only. The basic scientific concepts of taxes and taxation are defined. Ten periods of evolution of the tax system in general and five periods of formation of the tax system of independent Ukraine are singled out in chronology; a retrospective analysis of the process of formation of the tax system was conducted; two groups of conceptual approaches to the construction of a modern tax system are identified; highlights the current state of the tax system; identified factors influencing its development and current trends in taxation; identified key problems and areas for their solution. Conclusions. Important factors contributing to the development of the national tax system are: the creation of favorable conditions for the business climate (with high indicators of the shadow economy is impossible!); introduction of effective forms of taxation; reducing the level of tax burden; effective combination of fiscal and regulatory functions of taxes; formation of a tax system with a small amount of taxes; ensuring a balance between direct and indirect taxes in the structure of tax revenues, taking into account the structure of the national economy, public preferences, the impact on economic growth and inflation; laying the foundations for the innovation and investment model of society in a digital economy.

Keywords: taxes, tax system, tax policy, public finances, concepts of taxes and taxation, evolution of the tax system of Ukraine, tax administration system, conceptual approaches to taxes and taxation, competitiveness of the tax system, international fiscal competition, fiscal decentralization, business climate,  fiscal freedom, tax reform, tax control system.

Постановка проблеми. Результати дослідження отримані на основі напрацювань українських науковців з історії розвитку оподаткування. Податки є одним з найдавніших фінансових інструментів будь-якої економічної системи світу  і виступають однією із найскладніших проблем національної економіки будь-якої цивілізованої держави, адже вони є дієвим важелем регулювання та стимулювання соціально-економічного розвитку суспільства. Сучасний світ і  нині не знає більш ефективного способу мобілізації державою фінансових ресурсів до бюджетів  різних рівнів, аніж податки. Проте, слід зазначити,  податки – це не вилучення коштів в інтересах певного класу, а досить складний механізм розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів на державному рівні, розумної альтернативи якому поки що не знайдено.  Завдяки податкам формується фінансова основа доходів різних рівнів бюджетів та реалізуються головні функції держави, яка виконує своє призначення [1, с. 145-154]. Водночас, слід зазначити, набуває свого практичного втілення публічний інтерес платників податків, розбудова відвертого та конструктивного діалогу з представниками бізнес-спільноти задля створення сприятливого бізнес-клімату в суспільстві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проведений аналіз наукових джерел фахової літератури свідчить, що крізь призму розвитку української та світової фінансової думки вагомий внесок  щодо дослідження теоретичних та практичних аспектів податкової системи України внесли видатні українські науковці: В. Андрущенко, В. Базилевич, В. Баранова, З. Варналій, Т Єфименко, А. Крисоватий,  І. Лютий, П. Мельник, В. Опарін, Д. Серебрянський, А. Соколовська, В. Суторміна, Л. Тарангул,  В. Федосов, В. Хлівний, С. Юрій, П. Юхименко та ін. Особливості формування вітчизняної податкової системи, її концептуальні засади висвітлено в працях сучасних вітчизняних науковців:  О. Безкровного, Є. Богатирьової, І. Волохової, О. Дубовик, В. Макогона, Ф. Ярошенка та інш. Слід зазначити про зміни методологічних підходів щодо вивчення власної історії та розвитку доктрини оподаткування в українській економічній думці другої половини ХІХ – початку ХХ ст. у ґрунтовних наукових працях А. Чинчика. Проте, визнаючи цінність наукових праць зазначених учених, та не зважаючи на численні публікації у цьому напрямі, актуальним на сьогодні залишається питання подальшого комплексного дослідження генези, становлення та розвитку податкової системи України в загальному контексті історичної еволюції оподаткування.

Метою статті є обґрунтування, здійснення аналізу періодів еволюційного шляху розвитку податкової системи України від зародження до нинішнього часу для визначення напрямів щодо її удосконалення з урахуванням сучасних потреб суспільства.

Виклад основного матеріалу. Історично податки є найдавнішою формою фінансових відносин між державою та громадянами суспільства. Виникнення податків своїм корінням сягає глибокої давнини і бере свій початок з часів формування суспільства, виникнення суспільних потреб і формування перших ознак держави. Перші згадки про податки з’явилися в працях мислителів Близького Сходу та в єгипетських манускриптах. Найбільш поширеною серед дослідників є точка зору, що «батьківщиною оподаткування» є Стародавній Єгипет. Реально як форма економічних відносин податки починають діяти з появою держави, стають атрибутом державного управління. В історії розвитку суспільства ще жодна держава не змогла обійтися без податків, оскільки для виконання своїх функцій із задоволення потреб йому потрібна певна сума грошових коштів. Як форма держаних доходів податки є найбільш пізньою їх формою. Спочатку податки називались «auxilia» (допомога) і стягувались з громадян лише в екстремальних випадках, переважно в натуральній формі. Однак об’єктивна необхідність утримання постійно зростаючої кількості чиновників, потреба в обороні держави, містобудуванні, забезпеченні громадського правопорядку безперервно вимагали все більше грошових коштів. Отже, податки перетворилися з тимчасового у постійне джерело державних доходів  [1, с. 145-146].

Головним інструментом держави є податкова політика, тобто діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави. Будь-яка держава, встановлюючи перелік податків, що справляють на її території, формує певну податкову політику, яка повинна забезпечити вирішення двоєдиного завдання. З одного боку – це встановлення оптимальних податків, які не стримують розвиток підприємництва, з іншого – забезпечення надходження до бюджетів коштів, достатніх для задоволення державних потреб.  Чим більше зібрано податків, тим ширші можливості у проведенні податкової політики, в реалізації як фіскальної, та і регулюючої функцій податків [1, с. 151-152].

Слід зазначити, що оподаткування здійснюється відповідно до певної системи, яка приймається в країні та використовується з метою формування фінансових ресурсів держави. Податкова система – це сукупність встановлених в країні податків та обов’язкових платежів, що надходять до бюджетів різних рівнів бюджетної системи. Розвиток і зміна форм державного устрою завжди супроводжувалися перетворенням податкової системи. З урахуванням результатів сучасних дослідників теорії та історії публічних фінансів виокремлено 4 основних етапів розвитку форм і методів оподаткування: 1) Стародавній світ (IV ст. до н.е. – V ст.) – Середньовіччя (VІ ст. – XVI ст.);  2) середина XVI ст. – початок XIХ ст.; 3) XIX ст. – ХХ ст.; 4) кінець ХХ ст. –  теперішній час. Дослідження учених свідчать, що з розвитком поглядів на роль держави у суспільно-економічному житті формувались і концепції оподаткування, які знайшли своє відображення у податкових теоріях (моделях побудови податкових систем держави різного ступеня узагальнення). Встановлено, що еволюція уявлень про природу податку, його функціональне призначення відбувалася в залежності від етапів розвитку держави. Виділено 7 етапів формування уявлень про природу оподаткування: 1) ідея дару державі; 2) прохання про підтримку держави; 3)  ідея допомоги державі; 4)  ідея про жертву в інтересах держави; 5) ідея обов’язку сплати; 6) ідея примусу з боку держави; 7) домінування ідеї обов’язку сплати (ідея встановленої певної частки). Визначено, що основні теорії податків як наукові концепції почали формуватися у середині ХVI ст. в умовах досить високого рівня розвитку державності, коли податки із випадкових і несистемних платежів перетворилися у постійне джерело доходів бюджету, що вимагало від фінансової науки теоретичного обґрунтування податків. Причому, кожна концепція відповідала сутності та проблемам фінансової системи держави, а тому змінювалася залежно від її економічної політики. Зважаючи на те, що процес оподаткування здійснювався державою, саме під впливом розвитку вчення про державу змінювалося уявлення про економічну сутність податків [2, с. 10].

Слід зауважити, що видатними економістами різних часів висувалася чимала кількість загальних теорій та окремих теорій податків.  Встановлено, що існують як узагальнені розробки, так і дослідження з окремих питань оподаткування. До загальних теорій  податків віднесено:  1) теорії обміну: атомістична теорія (теорія суспільного договору – 1707 р.; теорія публічного договору – 1748 р.; теорія фіскального договору – 1752 р.; теорія обміну послугами між державою і громадянами – 1762 р.; теорія  послуг – 1848 р.); теорія податку як страхової премії  – ХІХ ст.; теорія насолоди – ХІХ ст.; 2) теорія фізіократів – XVIІІ ст.; 3) класична теорія (теорія податкового нейтралітету) – кінець XVIІІ ст. – перша половина ХІХ ст.; 4) теорії примусового характеру (теорія жертви – ХІХ ст.; теорія колективних потреб  –  XIX-XX ст.); 5) теорія економіки суспільного сектору (початок ХХ ст.); 6) кейнсіанські теорії: (кейнсіанська теорія – початок ХХ ст.; неокейнсіанська теорія – 1950-1960 рр.; посткейнсіанська теорія – 1970 р.); 7) неокласична теорія – кінець 1970-х – початок 1980-х рр. (неоконсерватизм; теорія зовнішніх ефектів (екстерналій); теорія монетаризму – 1950-і рр.; теорія економіки пропозиції – друга половина 1970-х рр.; теорія держави –1993 р.; теорія раціональних очікувань –1995 р.; теорія оптимального оподаткування – остання чверть ХХ – початок ХХІ ст.); 8) маржиналізм (1970-ті – кінець 1990-х рр.); 9) теорія Левіафан-оподаткування – 1977 р.; 10) теорія демократичного оподаткування; 11) теорія еволюційного оподаткування; 12) теорія глобалізації (кінець ХХ ст. – ХХІ ст.). До окремих теорій  податків віднесено:  1) теорія перекладення податків – XVII ст.; 2) теорія співвідношення прямого і непрямого оподаткування; 3) теорія єдиного податку; 4) теорія пропорційного і прогресивного оподаткування [3, с. 17-33; 4, с. 8-13].

Аналіз становлення та розвитку сучасних податкових держав у ретроспективі засвідчив, що податкові системи пройшли тривалий шлях розвитку: у  різні періоди розвитку суспільства змінювались види оподаткування, форми стягнення податків. Аналізуючи напрями податкової теорії на сучасному етапі, варто зазначити, що нині демократично-правові держави пропонують платникам податків широкі ліберальні права, але не допускають ліберального ставлення до обов’язків перед фіском.

Вважаємо, що еволюційний шлях розвитку податкової системи України характеризується достатньою тривалістю, періодичність якої слід розглядати як сукупність 10 періодів (табл. 1): 1)  Київська Русь (кінець ІХ–середина ХІІІ ст.); 2) Галицько-Волинське князівство (ХІІ–середина ХIV ст.); 3) Велике князівство Литовське (XIV–середина XVІ ст.); 4) Річ Посполита  (середина XVІ–середина XVІІ ст.); 5) Запорізька Січ (середина XVІ–XVІІІ ст.); 6) Російська імперія (середина XVІІ–початок XХ ст.); 7) Австро-Угорська імперія (середина XVІІ–початок XХ ст.); 8) Українська Центральна Рада, Гетьманат Скоропадського, Директорія (1917-1919 рр.); 9) Радянський період (1919-1991 рр.); 10) Період незалежності (1991 р. – до нині) [5, с. 250-253; 6, с. 49].

Періодичність становлення податкової системи незалежної України слід розглядати, на нашу думку,  як сукупність 5 етапів (табл. 1): 1) «формотворчий» (1991-1995 рр.) – початковий етап становлення податкової системи: незадовільний рівень фіскальної та регулюючої функцій податків, недосконалий механізм податкового регулювання; 2) «карно-експериментальний» (1996-2003 рр.) – етап розвитку інституційних основ податкової системи: недостатній рівень фіскальної та регулюючої функцій податків, нарощування заборгованості зі сплати до бюджету податків і зборів, підвищення статусу державної податкової служби, спроба приведення податкової системи відповідно до умов ринкових відносин; 3) «ліберально-реформістський» (2004-2009 рр.) – етап запровадження альтернативних систем оподаткування та подальшого розвитку податкової системи: задовільний рівень фіскальної та регулюючої функцій податків, суттєве підвищення дієвості механізму податкового регулювання; 4) «системно-концептуальний» в посткризових умовах, викликаних глобальною рецесією (2010-2014 рр.) – етап удосконалення інституційних основ податкової системи: нормативно-законодавче врегулювання системи адміністрування податків і зборів шляхом прийняття Податкового кодексу України (ПКУ); 5) «європейсько-інтеграційний» у контексті процесів євроінтеграції та фіскальної децентралізації (2015 р. – і до нині) – етап подальшого удосконалення та розвитку податкової системи: удосконалення системи адміністрування податків і зборів, зокрема шляхом їх зменшення за рахунок групування, удосконалення процесу подання податкової звітності [8, с. 42-43].

Слід зазначити, що майже 29 років податкова система України знаходиться в перманентному стані реформування: за період незалежності здійснено значну кількість реформ, спрямованих на удосконалення інституційного середовища функціонування податкової системи, адміністрування податків і зборів та їх перерозподілу між бюджетами різних рівнів, зокрема щодо ПДВ, податку на прибуток підприємств, акцизного податку та ПДФО. Так,  з 01.01.2015 р. набув чинності закон України №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)» [9]: скорочено кількість податків і зборів – з 22 до 11; скорочено кількість державних податкових інспекцій з 311 до 161 (в 2015 р. кількість працівників Державної фіскальної служби була скорочена загалом на 17 тисяч осіб);  впроваджене електронне адміністрування ПДВ;  реформовано систему оподаткування податком на прибуток підприємств (скасовано низку галузевих пільг, у т.ч. скорочено перелік галузевих пільг з податку на прибуток підприємств); запроваджено мораторій на 2 роки на перевірки малого бізнесу (з обсягом доходу до 20 млн. грн. на рік);  піднято податки та ренти на так звані олігархічні види бізнесу – видобуток газу, руди. Піднято податок на біоетаноли, де використовувалися тіньові схеми; ухвалено закон про трансфертне ціноутворення для запобігання приховування прибутків в офшорних компаніях. Проте проведені реформи оподаткування в Україні, на жаль, наразі виявилася формальними і реальних результатів для роботи бізнесу не принесли. Механізм адміністрування податків залишився і нині недосконалим. Узагальнення досліджень рейтингів міжнародних організацій свідчить про те, що податкова система України є однією з найбільш складних, витратних та заплутаних у світі, що створює значні перешкоди для підприємницької діяльності. Так, згідно з дослідженням «Paying Taxes 2020», за простотою сплати податків Україна посіла 65-е місце серед 190 країн (для порівняння: Грузія –14-е місце, Латвія – 16-е, Молдова – 33-є, Росія – 58-е). Бізнес  в Україні витрачає 327,5 год. (!) на рік на податковий облік [10].

Як стверджують експерти Європейської Бізнес Асоціації, найбільшими перешкодами у 2020 р. для бізнесу в Україні залишаються: податкове навантаження та високий рівень корупції [11]. Тому вважаємо, що важливим кроком на шляху до євроінтеграції  є дієва (!) податкова реформа в Україні щодо модернізації, підвищення конкурентоспроможності податкової системи, побудови якісної системи адміністрування податків і зборів тощо.

Податкову систему України становить сукупність загальнодержавних та місцевих податків і зборів, яка у своєму функціонуванні спирається на наукові основи, які передбачають відповідність системності, встановлення визначальної бази цієї системи, формування правової основи, формування принципів. В Україні існує дворівнева система оподаткування підприємств та фізичних осіб: перший рівень – загальнодержавні податки і збори, другий –  місцеві податки і збори. Так, відповідно до внесених змін до ПКУ [9] кількість податків зменшено з 22 до 9.

Слід зазначити, що результати статистичного аналізу виконання Державного бюджету України за 2015-2019 рр. переконують, що податкові надходження становлять фінансову основу для формування дохідної частини бюджетів.  Так, загальна сума доходів Зведеного бюджету України за 2019 р. становила 1 289,8 млрд. грн., що на 105,5 млрд. грн., або на 8,9% більше ніж за 2018 р. Питома вага податкових надходжень в загальному обсязі надходжень до Зведеного бюджету України становила 83%. Найбільшу питому вагу серед надходжень в загальному обсязі доходів Зведеного бюджету України становили такі податкові надходження: ПДВ – 29,4%; податок та збір на доходи фізичних осіб – 21,4%; акцизний податок – 10,6%; податок на прибуток підприємств – 9,1%; місцеві податки – 5,7%. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі надходжень до Державного бюджету України становили податкові надходження – 80,1%, з них: ПДВ – 37,9%; акцизний податок – 12,4%; податок та збір на доходи фізичних осіб – 11,0%; податок на прибуток підприємств – 10,7%; рентна плата за користування надрами – 4,1% [12].

Аналіз сучасного стану податкової системи України свідчить, що її розвиток відбувається під впливом чинників: міжнародної фіскальної конкуренції, європейської податкової гармонізації та фіскальної децентралізації. Сучасними трендами розвитку податкової системи України є: зміщення балансу надходжень від прямих податків в бік непрямих; розширення бази оподаткування непрямими податками (збільшення акцизного навантаження на тютюнові вироби та цукровані напої); запровадження нових податків на використання природних ресурсів; державне сприяння інтенсивному розвитку митної сфери; формування регіонального фіскального простору; удосконалення адміністрування  податків, усунення неузгодженостей (технічних та логічних) у податковому законодавстві; діджиталізація та максимальне спрощення процедур.

Висновки. Аналіз наукової літератури окресленої проблематики дозволив дійти висновку, що податки загалом та податкова система зокрема належать до підвалин людської цивілізації. Податок слід розглядати як вихідну категорію тільки публічних фінансів.  Сучасна фінансово-наукова думка, зокрема концепції податків та оподаткування, представлена різними теоріями, школами, напрямами, які можливо об’єднати у дві групи: перша з них охоплює концептуальні підходи до податків «фундаментальних ринковиків», друга – «державників». Протиріччя між різними школами оподаткування мають лише формальний характер і полягають у зміні підходів щодо методів та інструментів податкового регулювання. На сьогодні не існує єдиної точки зору щодо істинно вірної теорії ефективного оподаткування. Концепції побудови податкової системи, взяті на озброєння у більшості країн світу, є синтезом декількох основних концепцій, які доповнюють одна одну та є основою фіскальної політики держави [3, с. 74-75].  Науковий дискурс щодо визначення сутності та принципів організації податкової системи триває і нині. Виокремлені рівні та форми податкових відносин у суспільстві трансформуються, конкретизуються, перетворюючись на дійсність, у результаті чого формується інституціональна структура податкової системи. Проведений ретроспективний аналіз становлення та розвитку податкової системи в Україні дав змогу розвинути розуміння еволюційного характеру розвитку та складність і суперечливість цього процесу. В основу розвитку податкової системи закладені засади пошуку оптимальних форм та методів оподаткування. Результати дослідження дають змогу з’ясувати якісні зрушення, що відбулись під час розвитку податкової системи України, розкрити сучасні тренди її розвитку  та розглядати сучасні форми податків як закономірну ланку історії їх розвитку. Дослідження податкової системи України в загальному контексті історичної еволюції оподаткування дозволяє обґрунтувати напрями та визначити вагомі чинники розвитку національної податкової системи. Вагому роль з метою обґрунтування напрямів розвитку податкової системи України відіграє механізм визначення та оцінки закономірностей, що проявляються в процесі розвитку податкової системи та її складових.

Вагомими чинниками, що сприяють розвитку національної податкової системи є: створення сприятливих умов для  бізнес-клімату (за високих показників тіньової економіки є неможливим!); запровадження дієвих форм оподаткування; зменшення рівня податкового навантаження; ефективне поєднання фіскальної  та регулюючої функцій податків; формування податкової системи з незначною кількістю податків; забезпечення рівноваги між прямими та непрямими податками у структурі податкових надходжень, зважаючи на структуру національної економіки, суспільні вподобання, вплив на економічне зростання та інфляцію; закладення основ для інноваційно-інвестиційної моделі розвитку суспільства в умовах цифрової економіки.

Список використаних джерел

1. Рудюк Л. В. Фінанси: навч. посіб. для дистанційного навчання / Л. В. Рудюк; за наук. ред. проф. Л. Ф. Романенко.  2-ге вид., переробл. і допов.  Київ: Університет «Україна», 2007.  - 270 с.
2. Податкова система: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [І. О. Лютий, Л. М. Демиденко, М. В. Романюк та ін.] ; за ред. І. О. Лютого.  Київ : Центр учбової літератури, 2009. 456 с.
3. Податкова система: навч. посіб. / [Волохова І. С., Дубовик О. Ю., Слатвінська М. О. та ін.]; за заг. ред. І. С. Волохової, О. Ю. Дубовик.  Харків: Видавництво «Діса плюс», 2019. 402 с.
4. Ярошенко Ф. О. Історія податків та оподаткування в Україні: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Ф. О. Ярошенко, В. В. Павленко, В. П. Павленко; за заг. ред. А. М. Подоляки. Київ: ДП «Вид. дім «Персонал», 2012.  416 с.
5. Рудюк Л. В. Генезис податкової системи України. Development of social and economic systems in a global competitive environment: Іnternational Scientific Conference (Chisinau, Republic of Moldova, 26 february 2016).  Chisinau: Moldova State University, 2016.  Р. 250-254.
6. Чинчик А. А. Розвиток доктрини оподаткування в українській економічній думці другої половини ХІХ – початку ХХ ст. : дис. … канд. екон. наук: 08.00.01. Львів, 2016. 217 с.
7. Бугай Т. Податкові реформи в Україні: біг по колу / Т. Бугай. URL: http://news.finance.ua/ua/news/-/357365/podatkovi-reformy-v-ukrayini-big-po-kolu.
8. Макогон В. Д. Особливості становлення та розвитку податкової системи України.  Сучасні тенденції розвитку обліку, оподаткування та міжнародних економічних відносин : збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Харків, 31 травня 2019 року).  Харків : ХНАДУ, 2019. С. 42-43.
9. Податковий кодекс України вiд 02.12.2010 р.  № 2755-VI (із змінами). Верховна Рада України [сайт]. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
10. Paying Taxes 2020. World Bank Group and PwC [сайт].  URL: https://www.pwc.com/gx/en/paying-taxes/pdf/pwc-paying-taxes-2020.pdf
11. Дослідження 2019. Європейська Бізнес Асоціація [сайт]. URL: https://eba.com.ua.  
12. Інформація про стан виконання Зведеного та Державного бюджетів України за 2018-2019 роки.  Міністерство фінансів України [сайт].  URL:  http:// www.minfin.gov.ua.

References

1. Rudyuk L. V. Finansy: navch. posib. dlya dystantsiynoho navchannya  / L. V. Rudyuk; za nauk. red. prof. L. F. Romanenko.  2-he vyd., pererobl. i dopov.  Kyyiv: Universytet «Ukrayina», 2007.  - 270 s.

2. Podatkova systema: navch. posib. dlya stud. vyshch. navch. zakl. / [I. O. Lyutyy, L. M. Demydenko, M. V. Romanyuk ta in.] ; za red. I. O. Lyutoho.  Kyyiv : Tsentr uchbovoyi literatury, 2009. 456 s.

3. Podatkova systema: navch. posib. / [Volokhova I. S., Dubovyk O. YU., Slatvinsʹka M. O. ta in.]; za zah. red. I. S. Volokhovoyi, O. YU. Dubovyk.  Kharkiv: Vydavnytstvo «Disa plyus», 2019. 402 s.

4. Yaroshenko F. O. Istoriya podatkiv ta opodatkuvannya v Ukrayini: navch. posib. dlya stud. vyshch. navch. zakl. / F. O. Yaroshenko, V. V. Pavlenko, V. P. Pavlenko; za zah. red. A. M. Podolyaky. Kyyiv: DP «Vyd. dim «Personal», 2012.  416 s.

5. Rudyuk L. V. Henezys podatkovoyi systemy Ukrayiny. Development of social and economic systems in a global competitive environment: International Scientific Conference (Chisinau, Republic of Moldova, 26 february 2016).  Chisinau: Moldova State University, 2016.  R. 250-254.

6. Chynchyk A. A. Rozvytok doktryny opodatkuvannya v ukrayinsʹkiy ekonomichniy dumtsi druhoyi polovyny KHIKH – pochatku KHKH st. : dys. … kand. ekon. nauk: 08.00.01. Lʹviv, 2016. 217 s.

7. Buhay T. Podatkovi reformy v Ukrayini: bih po kolu / T. Buhay. URL: http://news.finance.ua/ua/news/-/357365/podatkovi-reformy-v-ukrayini-big-po-kolu.

8. Makohon V. D. Osoblyvosti stanovlennya ta rozvytku podatkovoyi systemy Ukrayiny.  Suchasni tendentsiyi rozvytku obliku, opodatkuvannya ta mizhnarodnykh ekonomichnykh vidnosyn : zbirnyk materialiv Vseukrayinsʹkoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi (m. Kharkiv, 31 travnya 2019 roku).  Kharkiv : KHNADU, 2019. S. 42-43.

9. Podatkovyy kodeks Ukrayiny vid 02.12.2010 r.  № 2755-VI (iz zminamy). Verkhovna Rada Ukrayiny [sayt]. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

10.     Paying Taxes 2020. World Bank Group and PwC [sayt].  URL: https://www.pwc.com/gx/en/paying-taxes/pdf/pwc-paying-taxes-2020.pdf

11.     Doslidzhennya 2019. Yevropeysʹka Biznes Asotsiatsiya [sayt]. URL: https://eba.com.ua.  

12.     Informatsiya pro stan vykonannya Zvedenoho ta Derzhavnoho byudzhetiv Ukrayiny za 2018-2019 roky.  Ministerstvo finansiv Ukrayiny [sayt].  URL:  http:// www.minfin.gov.ua.