СУЧАСНА ДОКТРИНА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ СФЕРИ (С. 94-114)
УДК: 338.43:330.322
СУЧАСНА ДОКТРИНА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ СФЕРІ
https://doi.org/10.36994/2707-4110-2025-13-40-10
Кравчук Олег Вітольтович, аспірант, спеціальність 051 «Економіка»; ЗВО "Університет "Україна"; м. Київ, Україна; orcid.org/0000-0002-3405-4432 [1]
Анотація. Вступ. Інвестиційна привабливість регіональної агропродовольчої сфери є ключовим фактором її сталого розвитку та конкурентоспроможності. Однак сучасні виклики, такі як війна, економічна нестабільність, адміністративні бар'єри та високий рівень корупції, значно обмежують залучення інвестицій. Відновлення та розвиток агропродовольчого комплексу в умовах воєнного стану та повоєнної відбудови вимагають нових підходів до управління інвестиційними ресурсами та стимулювання інвестиційної активності.
Метою дослідження є аналіз поточного стану інвестиційної привабливості агропродовольчого сектору регіону, виявлення ключових проблем, що стримують залучення інвестицій, та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення інвестиційної активності в умовах сучасних глобальних викликів.
Результати. У статті досліджено динаміку прямих інвестицій у сільське, лісове та рибне господарство Одеської області за період 2010–2024 років. Виявлено, що основним джерелом інвестицій залишаються власні кошти підприємств, що є недостатнім для забезпечення сталого розвитку. Аналіз показав, що обсяги прямих іноземних інвестицій у регіоні скорочуються, зокрема через несприятливий інвестиційний клімат, макроекономічну нестабільність та обмежений доступ до сучасної інфраструктури. Виявлено ключові фактори, що впливають на рівень інвестиційної активності, серед яких: економічна нестабільність та військові ризики, регуляторні бар’єри та адміністративні обмеження, обмежений доступ до фінансових ресурсів, зміна структури інвестиційних потоків, недостатня ефективність використання інвестиційних ресурсів. На основі проведеного аналізу автором запропоновано комплекс заходів, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості агропродовольчої сфери, серед яких: модернізація механізмів фінансування, розширення державної підтримки, оптимізація нормативно-правового регулювання, створення сприятливого інвестиційного клімату, інноваційний розвиток. Результати дослідження можуть бути використані для формування стратегії залучення інвестицій у регіональну агропродовольчу сферу та розробки ефективної державної політики підтримки інвесторів.
Ключові слова: інвестиційна привабливість, інвестиційний потенціал, агропродовольча сфера, регіональна економіка, прямі іноземні інвестиції, інвестиційний клімат, інновації, інвестиційні ресурси.
MODERN DOCTRINE OF INVESTMENT ATTRACTIVENESS OF THE REGIONAL AGRI-FOOD SECTOR
Kravchuk О.V., postgraduate students, specialty 051 «Economics», Higher Education Institution «University «Ukraine», Kyiv, Ukraine; orcid.org/0000-0002-3405-4432
Аbstract. Introduction. The investment attractiveness of the regional agri-food sector is a key factor in its sustainable development and competitiveness. However, current challenges, such as war, economic instability, administrative barriers and high levels of corruption, significantly limit investment attraction. The restoration and development of the agri-food sector under martial law and post-war reconstruction require new approaches to managing investment resources and stimulating investment activity.
The purpose of the study is to analyse the current state of investment attractiveness of the region's agri-food sector, identify key issues that hinder investment attraction, and develop practical recommendations for increasing investment activity in the face of current global challenges.
Results. The article analyzes the dynamics of direct investment in agriculture, forestry and fisheries in Odesa region for the period 2010-2024. It is found that the main source of investment remains the enterprises' own funds, which is insufficient to ensure sustainable development. The analysis shows that the volume of foreign direct investment in the region is declining, in particular due to the unfavorable investment climate, macroeconomic instability, and limited access to modern infrastructure. The author identifies the key factors affecting the level of investment activity, including economic instability and military risks, regulatory barriers and administrative restrictions, limited access to financial resources, changing structure of investment flows, and insufficient efficiency of investment resources. Based on the analysis, the author proposes a set of measures aimed at increasing the investment attractiveness of the agri-food sector, including: modernization of financing mechanisms, expansion of state support, optimization of regulatory framework, creation of a favorable investment climate, and innovative development. The results of the study can be used to formulate a strategy for attracting investment in the regional agri-food sector and develop an effective state policy to support investors.
Conclusions. To increase the investment attractiveness of the agri-food sector of Odesa region, it is necessary to implement a comprehensive approach, including the formation of a strategy for the development of the material and technical base, technical and technological modernization, creation of favorable conditions for investment and expansion of financing for agricultural business. This will ensure sustainable development of the region and increase its competitiveness at the international level.
Keywords: investment attractiveness, investment potential, agri-food sector, regional economy, foreign direct investment, investment climate, innovations, investment resources.
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Аграрний сектор та харчова промисловість є стратегічно важливими складовими національної економіки України. Проте, воєнні дії, що розпочалися у 2022 році, спричинили масштабні руйнування та суттєві втрати в сфері агропродовольчого виробництва, що значно послабило його інвестиційний потенціал.
Відновлення та подальший розвиток агропродовольчої сфери (АПС) у складних умовах воєнного стану та повоєнної відбудови потребує кардинально нових підходів до управління інвестиційними ресурсами.
Військові дії, політична та економічна нестабільність негативно впливають на рішення потенційних інвесторів. Тоді як, складна регуляторна система, адміністративні бар’єри та високий рівень корупції створюють додаткові ризики та перешкоди для залучення капіталу та визначають недостатній рівень інвестиційної активності в сфері агробізнесу.
У свою чергу, нагальною проблемою залишається неефективне використання інвестиційних коштів, що призводить до їхньої низької продуктивності. Недосконалість системи моніторингу та контролю за інвестиційними потоками ускладнює оцінку реальної ефективності вкладень, що стримує подальше фінансування стратегічно важливих проєктів.
Для подолання цих викликів необхідно реалізувати комплекс заходів, спрямованих на покращення інвестиційного середовища в агросфері регіону, зокрема через: створення прозорого та сприятливого інвестиційного клімату; мінімізацію адміністративних бар’єрів та антикорупційні реформи; запровадження податкових та фінансових стимулів для залучення інвесторів; підвищення ефективності використання інвестиційних ресурсів через модернізацію механізмів управління; розробку та впровадження дієвої системи моніторингу й оцінки ефективності використання інвестицій; підтримку інноваційних проєктів та активне впровадження сучасних технологій у виробництво; гармонізацію інвестиційних стратегій підприємств АПС з державною політикою розвитку галузі тощо [1].
Реалізація зазначених заходів сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості агропродовольчої сфери регіону/країни, що дозволить забезпечити його сталий розвиток навіть у складних умовах сучасних глобалізаційних, технологічних та геополітичних викликів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми інвестиційної привабливості агропродовольчої сфери на регіональному рівні досліджували як українські, так і зарубіжні науковці-економісти. Серед вітчизняних учених варто відзначити роботи таких дослідників, як: Саблук П.Т. – досліджував проблеми розвитку аграрного сектору, зокрема питання інвестиційної політики в сільському господарстві; Лупенко Ю.О. – аналізував ефективність залучення інвестицій у сільське господарство України, механізми їхнього розподілу та використання; Малік М.Й. – розглядав питання інвестування в агропродовольчий комплекс та механізми його державного регулювання; Шпичак О.М. – досліджував економічні аспекти розвитку аграрного сектору, включаючи проблеми інвестиційної діяльності; Крисальний О.В. – вивчав фінансові та інвестиційні механізми підвищення ефективності аграрного виробництва на регіональному рівні. Серед зарубіжних учених, що зробили вагомий внесок у дослідження інвестиційної привабливості агропродовольчого сектору, можна виокремити: Schmitt G. – аналізував ефективність інвестування в агропродовольчий сектор з урахуванням регіональних особливостей; Zilberman D. – вивчав вплив інноваційних технологій та інвестицій на розвиток сільського господарства; Porter M.E. – розробив концепцію конкурентних переваг регіонів, що є основою для оцінки інвестиційної привабливості агросектору; Latruffe L. – аналізував фактори, що впливають на інвестиційну активність у фермерських господарствах і аграрному виробництві; Gardner B.L. – досліджував економічні механізми розвитку сільського господарства та продовольчого ринку.
Праці зазначених дослідників формують наукову основу для подальшого вивчення інвестиційних процесів у агропродовольчій сфері та розробки ефективних механізмів стимулювання інвестиційної активності на регіональному рівні.
Виділення невирішених раніше частин проблеми, яким присвячена означена стаття. Попри значну кількість наукових досліджень та вагомі досягнення у вивченні регіональної економіки, багато аспектів, пов’язаних з управлінням, оцінкою та підвищенням інвестиційної привабливості регіональної агропродовольчої сфери, залишаються недостатньо розробленими. Це стосується як теоретико-методичних підходів, так і практичних механізмів їх реалізації, що потребують подальшого удосконалення та наукового обґрунтування.
Метою даної статті є аналіз поточного стану інвестиційної привабливості агропродовольчого сектора регіону та розробка обґрунтованих підходів до її підвищення. Дослідження спрямоване на визначення ключових проблем, що стримують залучення інвестицій, а також на розробку практичних рекомендацій щодо створення сприятливих умов для активізації інвестиційної діяльності в агропродовольчій сфері.
Виклад основного матеріалу дослідження. Інвестиційна привабливість регіону відображає комплекс економічних, політичних, соціальних, інституційних та екологічних факторів, які формують сприятливе середовище для вкладення капіталу. Вона визначає рівень стабільності та прогнозованості інвестиційної діяльності, впливаючи на рішення як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів щодо розміщення ресурсів у національну економіку [2].
В економічній науці існує широкий спектр підходів до визначення, оцінки та аналізу категорії «інвестиційна привабливість». Загалом цей термін трактується як сукупність умов, що впливають на рішення інвестора щодо вибору об’єкта для капіталовкладень. При цьому об’єктом інвестування може виступати як окремий проєкт, так і підприємство, корпорація, місто, регіон чи навіть країна. Спільною характеристикою цих об’єктів є наявність власного бюджету та системи управління, що визначає їхню фінансову автономність і спроможність до розвитку.
Деякі науковці розглядають поняття «інвестиційна привабливість» як синонім терміна «інвестиційний клімат». У такому контексті ці категорії включають два ключові компоненти: інвестиційний потенціал, що характеризує можливості розвитку об’єкта інвестування, та інвестиційні ризики, які визначають рівень невизначеності та можливі загрози для вкладених коштів.
Відповідно до досліджень Ю.В. Буднікова та О.М. Таряник, інвестиційна привабливість характеризується сукупністю чинників, які визначають доцільність вкладення капіталу в певний об’єкт та очікувану ефективність такої інвестиції [3].
Згідно з методикою, розробленою Агентством із питань запобігання банкрутству підприємств та організацій, інвестиційна привабливість підприємства визначається рівнем відповідності його фінансових, виробничих, організаційних та інших параметрів очікуванням інвесторів. Оцінка цього показника може здійснюватися через аналіз сукупності кількісних та якісних індикаторів, включаючи інтегральний показник інвестиційної привабливості [4].
На думку О.І. Думи, інвестиційна привабливість підприємства – це поєднання його фінансових та нефінансових характеристик, які формують його ринкову цінність і перспективи розвитку. Взаємозв’язок цих характеристик з інтересами та стратегічними цілями потенційних інвесторів визначає рівень зацікавленості у вкладенні капіталу в даний бізнес [5].
Так, у дослідженнях Є.М. Гелевері та Ю.І. Сергієнка зазначено, що інвестиційна привабливість є ключовим чинником стимулювання інвестиційних процесів на регіональному рівні. Вона набуває особливого значення в умовах управлінської, фінансової та регуляторної децентралізації, оскільки забезпечує ефективний розподіл ресурсів, підвищення економічної самодостатності регіонів та створення конкурентних переваг для залучення внутрішніх і зовнішніх інвесторів [6].
Згідно з дослідженням С.А. Петровської, інвестиційна привабливість регіону є комплексною характеристикою, що відображає умови для залучення інвестицій з урахуванням інвестиційного клімату, рівня розвитку інфраструктури, доступності інвестиційних ресурсів та низки інших чинників. Вона безпосередньо впливає на потенційну дохідність капіталовкладень і рівень інвестиційних ризиків. Крім того, важливим елементом оцінки є екологічний стан регіону, оскільки він може як стимулювати, так і обмежувати інвестиційну активність [7].
Інвестиційна привабливість є ключовим чинником розвитку аграрного сектору України, оскільки вона визначає можливості залучення фінансових ресурсів як для окремих сільськогосподарських підприємств, так і для галузі в цілому. На сьогодні реальні інвестиції залишаються основним джерелом капіталовкладень для більшості аграрних підприємств [8].
Аналіз структури іноземних інвестицій у сільське господарство України свідчить, що значна їх частина – близько 61% – спрямовується на підтримку виробників сільськогосподарської продукції. Водночас інвестування в розвиток органічного виробництва становить приблизно 19%, що свідчить про зростаючий інтерес до екологічно чистого агровиробництва. Крім того, значні фінансові ресурси спрямовуються на розвиток переробної промисловості та впровадження сучасних стандартів у виробництві продовольчих товарів.
Таким чином, агропродовольчий сектор залишається привабливим для іноземних інвесторів, зокрема через потенціал розвитку сільськогосподарського виробництва, що забезпечує стабільний попит на інвестиції в цю сферу.
Аграрний сектор економіки України перебуває на етапі трансформації від відновлюваного зростання до якісно нового розвитку. У цьому контексті особливого значення набуває формування потужного інвестиційного підґрунтя, яке забезпечить сталість економічного зростання та сприятиме збалансуванню інтересів приватних інвесторів із загальнонаціональними стратегічними пріоритетами. Це передбачає створення умов для довготривалого розвитку сільського господарства, переробної галузі та покращення добробуту населення [9].
Соціально-економічна динаміка як країни загалом, так і окремих її регіонів значною мірою визначається рівнем залучених інвестиційних ресурсів. Інвестиційна активність регіонів безпосередньо залежить від їхнього інвестиційного потенціалу, який виступає рушієм сталого економічного розвитку. Водночас показники залучення прямих іноземних інвестицій, зокрема акціонерного капіталу, слугують індикатором здатності підприємств агропродовольчої сфери до ефективної ринкової адаптації шляхом упровадження інноваційних технологій та модернізації виробничих процесів. [10].
Таблиця 1
Прямі інвестиції (акціонерний капітал) в економіці Одеської області за напрямом інвестування у період 2016-2023 роки, млн. дол. США
|
Показник |
Роки |
Середній показник за 2021-2023 рр. |
Відхилення показника 2023 р. у % (+/-) від значення 2016 р.
|
|||||
|
2016 |
2018 |
2020 |
2021 |
2022 |
2023 |
|||
|
Прямі інвестиції в регіон |
1320,3 |
1202,6 |
1279,3 |
1201,3 |
852,8 |
921,8 |
991,9 |
-30,2 |
|
Прямі інвестиції з регіону |
18,7 |
13,7 |
25,8 |
21,3 |
10,8 |
19,7 |
17,2 |
+5,3 |
Примітка: Дані щодо Інструментів участі в капіталі починаючи з 31.03.2022 р. розраховані на основі даних статистичної та фінансової звітності підприємств, які фактично надали звітність, та можуть бути уточнені після отримання повної інформації.
Джерело: сформовано та розраховано автором за даними [11, 12].
Спостерігається поступове погіршення передумов для активізації іноземного інвестування в агропродовольчий сектор, а також у суміжні галузі, такі як лісове та рибне господарство. Головним чинником, що перешкоджає залученню стратегічних іноземних інвестицій у агропродовольче виробництво України, є несприятливий інвестиційний клімат, який формується під впливом макроекономічної нестабільності, недостатньої правової захищеності інвесторів та обмеженого доступу до сучасної інфраструктури.
Так, станом на 2023 р. спостерігається тенденція зменшення обсягів надходження прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Одеську область на рівні -30,2% до 921,8 млн. $ проти показників 2016 р., при середньому значенні за останні 3 роки – у 991,2 млн. $.
Зворотного прояву має тенденція щодо збільшення відтоку прямих інвестицій (ПІІ) з регіону за дослідуваний період рівні +5,3% до 19,7 млн. $ проти показників 2016 р. при аналогічному середньому показникові у 17,2 млн. $ тощо.
Прямі інвестиції зазвичай направлені від прямого інвестора до підприємства прямого інвестування. Дослідження динаміки прямих інвестицій (акціонерного капіталу) у сферу агропродовольчого виробництва та переробки, зокрема сільське, лісове та рибне господарство Одеської області у період 2010-2024* рр., (млн. $) обумовило визначення тенденцій та обґрунтування висновків щодо стану й реалізації регіональної інвестиційної політики сталого розвитку агропродовольчого підкомплексу.
З огляду на це, слід вказати на виражену позитивну тенденцію щодо зростання залучення ПІІ у сферу агробізнесу регіону на рівні у +4,48 рази проти показників 2010 р. і +2,6 рази проти 2013 р. до позначки у 27,8 млн. $ при середньому за 2022-2024* рр. – у 22,6 млн. $ (рис. 1).
Мінімального свого рівня обсяги надходження ПІІ у цей регіон набували за період 2017-2021 рр. при забезпеченні 1,8-2,7 млн. $ інвестиційного капіталу. При цьому, питома вага інвестицій у сільське, лісове та рибне господарство Одещини на цей період становила лише 0,14-0,20% від загального обсягу ПІІ в економічний розвиток регіону.
Графік 1
Графік 2
|
Примітка: * - обсяг прямих інвестицій у регіон у 2024 р. взято за станом на жовтень 2024 р.
Рис 1. Динаміка прямих інвестицій (акціонерний капітал) в сільському, лісовому та рибному господарстві Одеської області за 2010-2024 рр., млн. $.
Джерело: авторська розробка за даними [ 11, 12 ] .
На сьогодні частка прямого інвестування в регіональне агровиробництво, лісо- та риборозведення щорічно сягає рівня у 2,3-2,8% (за останні 3 роки) від загального обсягу залучення їх у регіон, але все ж таки залишається критично малою для ефективного сталого розвитку агропродовольчої сфери.
Поданий графік лінії тренду (рис. 1)(1-й графік, поліноміальна функція, ступінь – 2, рівняння: у=0,581х 2 –6,1343х+17,475, при величині коефіцієнта детермінації (коефіцієнта достовірності апроксимації) R 2 =0,84; 4, рівняння: у=-0,0118х 4 +0,5415х 3 -4,8775х 2 +14,397х-3,8003, при R 2 =0,95 ) для Одеського регіону на прогнозований період до 2027 р. вказує на позитивну тенденцію найближчої перспективи щодо збільшення прямого інвестування, зокрема ПІІ, та гарну якість представленої графічної моделі та рівень точності прогнозу, відповідно до прийнятого розподілу моделей на групи: · 0,8 - 1 - модель гарної якості; · 0,5 – 0,8 – модель прийнятної якості; · 0 – 0,5 – модель поганої якості тощо.
Компаративний аналіз отриманих результатів дослідження зміни обсягів залучення прямих інвестицій (інструментів участі в акціонерному капіталі) до регіонального соціально-економічного розвитку Одеської області за видами економічної діяльності на протязі 2016-2023 років (млн. $)
Таблиця 2
Прямі інвестиції (акціонерний капітал) регіонального розвитку
Одеської області за видами економічної діяльності
за 2016-2023 роки, млн. $
|
Вид діяльності |
Роки |
Середній показник за 2021-2023 рр. |
| ||||