СУЧАСНІ РИЗИКИ ТА ПРІОРИТЕТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ СФЕРИ (С. 214-234)
УДК: 338.43:330.322
СУЧАСНІ РИЗИКИ ТА ПРІОРИТЕТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ СФЕРІ
https://doi.org/10.36994/2707-4110-2025-13-40-20
Скупський Руслан Миколайович , доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри підприємництва, управління та адміністрування; ВСП Миколаївський інститут розвитку людини ЗВО «Університет «Україна»; м. Миколаїв, Україна; skuruslan@gmail.com ; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1522-6101
Дубас Ростислав Григорович , доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри управління та адміністрування; ЗВО "Університет "Україна"; e-mail: dubasr@ukr.net; ORCID ID: https://orcid.org/.0000-0001-8147-2402
Самофалова Марія Олексіївна , кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри управління та адміністрування; ЗВО "Університет "Україна"; e-mail: marija.samofalova@gmail.com ; ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-8060-7956 [1]
Анотація. Інвестиційна привабливість регіональної агропродовольчої сфери є ключовим фактором її сталого розвитку та конкурентоспроможності. Однак сучасні виклики, такі як війна, економічна нестабільність, адміністративні бар'єри та високий рівень корупції, значно обмежують залучення інвестицій. Відновлення та розвиток агропродовольчого комплексу в умовах воєнного стану та повоєнної відбудови вимагають нових підходів до управління інвестиційними ресурсами та стимулювання інвестиційної активності.
Метою дослідження є комплексний аналіз сучасного стану інвестиційної привабливості агропродовольчої сфери України та розробка науково обґрунтованих підходів до її удосконалення. Дослідження зосереджене на виявленні основних бар'єрів, що перешкоджають залученню інвестицій, а також на формуванні практичних рекомендацій щодо створення сприятливої інвестиційної середовища та стимулювання інвестиційної активності у сучасному агробізнесі.
Результати. У статті досліджено сучасне розвиток агропродовольчої сфери як в Україні, так і в світі, що характеризується ключовими тенденціями та глобальними трендами розвитку. На базі аналізу статистичних та аналітичних даних галузі виявлено, що АПС відіграє ключову роль в економіці України, забезпечуючи у довоєнному 2021 році майже 20,0 % ВВП, та 40,0 % надходжень валюти від експорту. Досліджено динаміку прибутковості різних інвестиційних інструментів в Україні в період 2000-2021 рр., та динаміку вартості 1-ї інвестиції у 100$ зробленої у 2000 році у різні інструменти, де капіталовкладення у розвиток агропродовольчого підкомплексу, на період 2021 р. досягло б приросту в 11,96 разів. Встановлено ймовірні основні напрямки залучення іноземних інвестицій в агропродовольчу сферу, з позиції суб'єктивізму (створення спільних підприємств, придбання готового агробізнесу: корпоративних прав підприємств, на які зареєстровано майно та право оренди земельних ділянок, придбання нерухомого майна у власність через участь у приватизації, інвестування АПС: селекцію та насінництво с/г культур, оновлення парку с/г техніки та машин, відновлення та модернізація зрошувальних та гідро-меліоративних систем, розбудову виробничої інфраструктури для зберігання, післязбиральної доробки, транспортування та портової перевалки агропродукції, вирощування зернових та олійних культур за інноваційними агротехнологіями штучного інтелекту (ШІ) в автоматизації виробничих процесів, інноваційність агромаркетингу та реклами тощо. Визначено рейтинг кризових ризиків залучення інвестицій в Україну за роками в період 2016-2021 рр.
Висновки. Для підвищення інвестиційної привабливості агропродовольчої сфери необхідно реалізувати комплексний підхід, що включає формування стратегії розвитку матеріально-технічної бази, техніко-технологічну модернізацію, створення сприятливих умов для інвестування та розширення фінансування аграрного бізнесу.
Ключові слова : агропродовольча сфера, інвестиційна привабливість, інвестиційний потенціал, агропродовольче виробництво, аграрний сектор, інвестиційний клімат, інновації, інвестиційні ресурси, інвестори, ризики
CURRENT RISKS AND PRIORITIES FOR REALIZING THE INVESTMENT ATTRACTIVENESS OF THE AGRI-FOOD SECTOR
Ruslan Skupskyi, Лікар Economics Sciences, Професор; Separate Structural Subdivision of Higher Education Institution «University «Ukraine» Mykolaiv Institute of Human Development; Mykolaiv, Ukraine; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1522-6101
Rostyslav Dubas , доктор економічних наук, професор, голова регіону управління та управління; Higher Education Institution "University "Ukraine"; Kyiv, Ukraine; ORCID ID: https://orcid.org/.0000-0001-8147-2402
Марія Samofalova, PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of Department of Management and Administration, Higher Education Institution “University “Ukraine”, Kyiv, Ukraine; e ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-8060-7956
Abstract.
Introduction. Інвестиції в атрибутивність регіонального агрі-підводного сектора є ключовим фактором в його постійний розвиток і конкурентоспроможність. Хоча, поточні Challenges, така як війна, економічна нестабільність, адміністративні barriers, і високі рівні corruption, значною мірою investment attraction. Реставрація і розробка агро-промислового сектора під мартіальним правом і після-боротьбою реконструкції вимагає нових способів до управління інвестиційними ресурсами і стимулювання інвестиційної діяльності.
Придбання шкідливого мистецтва є досконало analyzovat поточний стан investment attractiveness of agri-food sector of Ukraine і розробка наукового фону, щоб досягти його вдосконалення. Study фокусується на тому, щоб визначити, як домашні засоби до пристрасті investment, як добре, як розробка практичних побажань для створення сприятливих investment environment і стимулюючих investment activity в сучасній агресивності.
Results. Матеріали розглянути поточний розвиток агро-промислового сектора в Україні та світі, характеризується key trends і global development trends. Базований на аналізі статистичних і аналітичних даних про промисловість, це ведеться, що AFS грати в керуючу роль в українській економіці, що реалізує майже 20.0% GDP і 40.0% іноземного обміну earnings з експорту в 2010 році. інвестиційні інструменти в Україні в період 2000-2021 років і динаміки вартості 1в. Probable main directions of attracting foreign investment in agro-food sector is identified, from the standpoint of subjectivity (creation of joint ventures, acquisition of ready-made agribusiness: corporate rights of enterprises for which property and land leaser participation in privatization, investment in shares, etc.) і застосовуючи до стратегічних пріоритетів AFS розвитку: вибір і seed production agricultural crops, renewal of agricultural machinery and equipment fleet, restoration and modernization of irrigation and hydropower systems. Презентація кризових ситуацій щодо пристрасних інвестицій в Україну, за рік в період 2016-2021.
Conclusions. У тому, щоб збільшити investment attractiveness of agri-food sector, це необхідне впровадження integrated approach, включаючи формування стратегії для розвитку матеріальної і технічної основи, технічної і технологічної модернізації, створення сприятливих умов для invest.
Keywords: investment attractiveness, investment potencial, agri-food sector, agri-food production, agricultural sector, investment climate, innovations, investment resources, investors, risks
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Інвестиційна привабливість відіграє ключову роль у функціонуванні національної економіки, оскільки відображає її здатність ефективно залучати капітал для забезпечення сталого розвитку та економічної стабільності. Іноземні інвестиції сприяють зростанню валового внутрішнього продукту, розширенню підприємницької діяльності та зниженню рівня безробіття. Вони не лише забезпечують фінансові ресурси, а й сприяють трансферу передових технологій, сучасних методів управління та кращих практик ведення бізнесу. Крім того, рівень залучених інвестицій безпосередньо впливає на можливості розвитку підприємств, їхню фінансову стійкість та конкурентоспроможність у глобальній економіці. Таким чином, активізація інвестиційної діяльності є важливим чинником зростання стратегічно важливих секторів економіки та підвищення загального економічного потенціалу України.
Однак низка негативних факторів, таких як політична нестабільність, військовий конфлікт, спричинений повномасштабним вторгненням Росії, наслідки пандемії COVID-19, високий рівень корупції та розширення тіньового сектору економіки, значно стримують приплив іноземного капіталу. Водночас, у контексті євроінтеграційного курсу Україна продовжує реалізовувати комплекс реформ, спрямованих на створення сприятливого інвестиційного середовища та покращення умов ведення бізнесу, зокрема в агропродовольчій сфері, що є важливим фактором для залучення стратегічних інвесторів.
Агропродовольчий сектор України залишається одним із найперспективніших напрямів для інвестування як у внутрішньому, так і в міжнародному масштабі. Це зумовлено значним природно-ресурсним потенціалом, активним впровадженням інноваційних технологій, можливістю розвитку нових сегментів агропродовольчого виробництва та зміцненням партнерських відносин із ключовими учасниками світового аграрного ринку.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання інвестиційної привабливості агропродовольчого сектору привертає увагу як вітчизняних, так і зарубіжних учених-економістів, які досліджують чинники залучення капіталу, бар’єри для інвестування та механізми підвищення ефективності інвестиційних процесів у цій галузі. Саме ця проблематика притаманна дослідженням таких провідних науковців як, В. Беренс, І. Бланк, Л. Борщ, А. Діброва, І. Дорош, Ю. Єрмаков, С. Заїка, О. Захарчук, М. Кісіль, І. Кобушка, Н. Козяр, Ю. Лупенка, Т. Майорова, Т. Мацибора, О. Мертенс, А. Пересада, Г. Підлісецький, П. Саблук, В. Савчук та ін.
Дослідження цих науковців створюють теоретичну та методологічну базу для подальшого аналізу інвестиційних процесів у агропродовольчій сфері, а також сприяють розробці дієвих інструментів стимулювання інвестиційної активності в галузі.
Виділення невирішених раніше частин проблеми, яким присвячена означена стаття. Попри значний обсяг наукових досліджень та досягнень у сфері інвестування, низка питань, що стосуються управління, оцінки та зміцнення інвестиційної привабливості агропродовольчого сектору, залишається недостатньо опрацьованою. Зокрема, потребують подальшого розвитку як теоретико-методичні засади, так і практичні інструменти їх реалізації. Особливо актуальним є удосконалення механізмів мінімізації інвестиційних ризиків, визначення стратегічних напрямів розвитку галузі та формування ефективної політики залучення капіталу.
Метою дослідження є комплексний аналіз сучасного стану інвестиційної привабливості агропродовольчої сфери України та розробка науково обґрунтованих підходів до її удосконалення. Дослідження зосереджене на виявленні основних бар’єрів, що перешкоджають залученню інвестицій, а також на формуванні практичних рекомендацій щодо створення сприятливого інвестиційного середовища та стимулювання інвестиційної активності в сучасному агробізнесі.
Виклад основного матеріалу дослідження. Агропродовольча сфера (АПС) України є стратегічно важливим компонентом національної економіки, що об’єднує широкий спектр галузей, пов’язаних із сільським господарством, харчовою промисловістю, науковими розробками та освітніми ініціативами. Його діяльність охоплює виробництво, транспортування, зберігання, переробку та реалізацію агропродовольчої продукції, що робить цю сферу критичною для економічної стабільності та розвитку країни.
АПС відзначається унікальною міжгалузевою структурою, яка забезпечує синергетичний ефект між аграрним виробництвом та іншими секторами економіки, що відіграє ключову роль у формуванні соціально-економічного потенціалу держави, підвищенні рівня добробуту населення, гарантуванні продовольчої безпеки та забезпеченні промислових підприємств необхідною с/г сировиною. Саме завдяки високій інтеграції та динамічному розвитку агропродовольчий сектор залишається одним із головних рушіїв економічного зростання України.
Сучасний розвиток аграрного сектору як в Україні, так й у світі, характеризується кількома ключовими тенденціями, глобальними трендами розвитку світової агропродовольчої сфери (АПС): 1) зростання попиту на продукти харчування - з урахуванням прогнозованих 10 млрд осіб до 2050 р. спостерігається трансформація споживчих уподобань у напрямку преміум-продукції; 2) продовольча безпека - 350 млн осіб у світі потерпає від нестачі харчових продуктів внаслідок кліматичних катаклізмів, політичної нестабільності та збоїв у системах логістики; 3) інновації суттєво підвищують ефективність агросектору; 4) автоматизація та діджиталізація скорочують робочі місця, заміщуючи людську працю; 5) зміна клімату – відзначається зростанням частоти екстремальних погодних умов, зменшенням площі земель, придатних для аграрного виробництва тощо. При цьому, зазначені тенденції формують складний та динамічний контекст, в якому функціонує сучасна АПС, потребуючи адаптивності, інноваційності та стратегічного планування для успішного сталого розвитку галузі.
За роки незалежності в АПС України сформувалася модель, що поєднує потенціал великих сільгосппідприємств та малих фермерських господарств. Війна створила значні ризики для аграрного бізнесу, змушуючи переформатовати господарські системи, реструктурувати діяльність та переміщувати виробничі потужності.
На базі аналізу статистичних та аналітичних даних галузі виявлено, що АПС відіграє ключову роль в економіці України, забезпечуючи у довоєнному 2021 році майже 20,0 % ВВП, та 40,0 % надходжень валюти від експорту. Однак, повномасштабна війна значно ускладнила функціонування агробізнесу в Україні. Негативно вплинувши на ресурсний потенціал, спричинивши скорочення площ с.-г. угідь на 16,4 %, руйнування інфраструктури та зниження ефективності діяльності агропідприємств: зменшивши їх кількість на 31,2 %, найманих працівників на 13,4 %, обсяги валової продукції скоротилися на 28,0 %, чистий прибуток впав на 57,0 %, а рентабельність знизилася до -23,7 %. Низькі позиції України в провідних світових рейтингах інвестиційної привабливості вказують на ризикований інвестиційний клімат у країні.
Попри виклики, проведений SWOT-аналіз показав високу інвестиційну привабливість АПС завдяки родючим ґрунтам, наявністю потужних агрохолдингів, досвідчених та кваліфікованих фахівців, сприятливим кліматичним умовам, експортному потенціалу (Україна входить до топ-5 світових експортерів зернових та олійних культур), високому попиту на агропродукцію та потужностям для переробки. Зважена оцінка факторів впливу виявила необхідність максимального використання внутрішнього потенціалу з одночасною мінімізацією зовнішніх ризиків для покращення міжнародної інвестиційної привабливості АПС.
Інвестиції в агропродовольчий сектор протягом останніх десятиліть демонструють стабільну ефективність та динамічний розвиток, що робить цей напрям привабливим для капіталовкладень (рис. 1). Починаючи з 2000 року, сільське господарство України не зазнавало збитків, що свідчить про його високу стійкість до економічних викликів. При цьому, вартість 1-єї інвестиції у 100$ зробленої у 2000 році в розвиток агропродовольчого підкомплексу, за підрахунками фахівців, на період 2021 р. сягнула би рівня 1196$ з приростом у 11,96 разів тощо.
Рис. 1. Динаміка вартості 1-єї інвестиції у 100$ зробленої у 2000 році в різні інструменти
Джерело: авторська розробка за даними [1]
Агросектор залишається інвестиційно привабливим, оскільки його активи мають здатність до зростання навіть у кризових умовах (рис. 2). Так, Україна входить до числа провідних світових експортерів зернових та технічних культур, однак ціни на цю продукцію визначаються на міжнародних біржах, а не на внутрішньому ринку. Це забезпечує високий рівень попиту на українську агропродукцію, а її вартість формується під впливом глобальних ринкових тенденцій, із подальшим перерахунком у гривню під час фінансових операцій.
Рис. 2. Доходність агрокомпаній, що займаються вирощуванням зернових та технічних культур, та їх порівняння з динамікою ВВП України у період 2000-2021 рр., %
Джерело: авторська розробка за даними [1]
Крім того, особливості фінансових потоків в агропродовольчій сфері зумовлюють його стійкість до макроекономічних ризиків. Основні операційні витрати підприємства здійснюють у національній валюті на початку року, тоді як реалізація врожаю відбувається переважно наприкінці року за цінами, прив’язаними до іноземної валюти. Це означає, що навіть негативні економічні чинники, зокрема девальвація гривні, не лише не завдають суттєвих збитків агробізнесу, а й можуть сприяти зростанню його прибутковості.
У свою чергу, низький рівень кореляції аграрних активів, зокрема землі, з іншими типами інвестиційних інструментів робить їх унікальним засобом для підвищення диверсифікації інвестиційного портфеля. Завдяки цьому земельні активи можуть ефективно знижувати загальні ризики та забезпечувати стабільність прибутковості незалежно від коливань на традиційних фінансових ринках.
Рис. 3. Динаміка прибутковості різних інвестиційних інструментів в Україні у період 2000-2021 рр., у % щорічно
Джерело: наведено автором за даними [2]
За даними державної Служби статистики України за останні 20 років агросектору коливається в коридорі 20-30% з піковими значеннями 40% на рік, тоді як середня рентабельність АПС складає 24,2% (рис. 3), що є дуже привабливим результатом [2].
Досліджуючи ймовірні основні напрямки залучення іноземних інвестицій у агропродовольчу сферу, варто акцентувати увагу на такі альтернативи як:
1. Створення спільних підприємств.
2. Придбання готового агробізнесу: корпоративних прав підприємств, на які зареєстровано майно та право оренди земельних ділянок.
3. Придбання нерухомого майна у власність через участь у приватизації.
4. Інвестування в акції. Одним із перспективних напрямів залучення капіталу в агропродовольчий сектор є придбання акцій провідних аграрних підприємств на фондових ринках. Так, на сьогодні, інвестори мають можливість здійснювати операції на наступних торговельних платформах:
- Український фондовий ринок, зокрема фондові біржі «Перспектива», «ПФТС», а також АТ «Українська біржа», де представлені акції вітчизняних аграрних компаній.
- Міжнародні фондові біржі, зокрема Лондонська та Варшавська фондові біржі, де котируються акції найбільших українських агропромислових холдингів, таких як:
- Ukrproduct Group Ltd («Укрпродукт») – провідний виробник молочної продукції та масла.
- MHP S.A. («Миронівський хлібопродукт») – один із найбільших аграрних холдингів, що спеціалізується на птахівництві та виробництві м’яса.
- Kernel Holding S.A. («Кернел») – лідер у сфері виробництва та експорту соняшникової олії.
- Milkiland Public Company Limited («Мілкіленд») – міжнародна компанія, що займається виробництвом молочної продукції.
- ASTARTA HOLDING N.V. («Астарта») – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що спеціалізується на виробництві цукру, зернових та молочної продукції.
Інвестування в акції аграрних компаній дозволяє отримувати дохід від зростання вартості активів та виплат дивідендів, а також сприяє розвитку агропродовольчого сектору України через залучення додаткового капіталу.
5. Придбання акцій Першого Українського Аграрного Фонду (ПУАФ), створеного для інвестування та отримання доходу від активних операцій в АПС України.
Команда SI Capital розробила інноваційний для українського фондового ринку інвестиційний механізм, який надає широким колам інвесторів можливість отримувати прибуток від операцій в агропродовольчому секторі України. Йдеться про Перший Український Аграрний Фонд (ПУАФ), що спеціалізується на капіталовкладеннях в аграрну сферу. З початку 2021 року фонд демонструє стійке зростання, досягнувши позитивної динаміки +58,79%. У грудні було здійснено перші виплати дивідендів інвесторам, загальна сума яких склала 13,2 млн. грн, що еквівалентно 392 грн на пай. При цьому середньостатистичний інвестор фонду, враховуючи середню вартість входу та час інвестування, отримав 67% річних [2].
У випадку з ПУАФ основна концепція діяльності полягає у набутті контролю над українськими агропідприємствами та подальшому стратегічному управлінні ними. Фокус аграрних компаній, що входять до складу фонду, спрямований на вирощування високорентабельних зернових і олійних культур. Їхня діяльність зосереджена переважно у Західній Україні, яка відзначається сприятливими кліматичними умовами та високою якістю ґрунтів.
Важливо зазначити, що агропідприємства фонду не здійснюють викуп сільськогосподарських земель, а концентруються виключно на їхньому ефективному обробітку. Це створює додаткові переваги для інвесторів, зацікавлених у придбанні земельних активів, оскільки вони отримують пріоритетне право викупу ділянок, які перебувають в оренді агропідприємств фонду. Такий підхід забезпечує баланс між інтересами інвесторів та ефективним використанням земельних ресурсів.
Україна традиційно залишається однією з провідних аграрних держав, а агропродовольчий підкомплекс продовжує демонструвати високий рівень динамічності навіть у кризових умовах. Експерти прогнозують, що після завершення воєнних дій інвестиційна привабливість галузі суттєво зросте, зважаючи на її стратегічне значення для економіки та глобальних продовольчих ринків.
За оцінками фахівців, інвестиційний потенціал агросектору вже перевищує 34 млрд доларів США, що підтверджує значні перспективи розвитку галузі. Ба більше, соціологічні дослідження свідчать, що навіть у період військового конфлікту понад 16% інвесторів розглядають вкладення в землі с/г призначення як надійну інвестицію. Це пояснюється тим, що поточні ціни на землю ще не досягли прогнозованого зростання на 70%, яке очікується після 1 січня 2024 року [3].
Селекція та насінництво сільськогосподарських культур, які мають стратегічне значення для продовольчої безпеки та підвищення ефективності агровиробництва. За останні 5–6 років у розвиток вітчизняного насінництва було інвестовано близько 100 млн доларів США, що дозволило суттєво зменшити залежність українських аграріїв від імпорту посівного матеріалу. Наприклад, ще 2–3 роки тому частка імпортного насіння кукурудзи сягала 40–50%, однак за останній рік цей показник знизився до 24%, що свідчить про ефективність вкладених коштів та високий рівень імпортозаміщення.
Інвестиційна привабливість цього напряму також зумовлена відносно коротким періодом окупності проєктів – усього 3–4 роки, що робить селекцію та насінництво одним із перспективних сегментів для залучення капіталу в український агросектор.
Оновлення парку сільськогосподарської техніки та машин. Оновлення машинно-тракторного парку є критично важливим напрямом інвестування в агропромисловий комплекс України, оскільки високий рівень фізичного зносу техніки суттєво знижує ефективність агровиробництва. За оцінками експертів, зношеність тракторів у сільськогосподарських підприємствах перевищує 70%, а зернозбиральних комбайнів — 80-90%, що призводить до значних економічних втрат. До того ж, через використання застарілої техніки: витрати паливно-мастильних матеріалів збільшуються в середньому на 30%; втрати врожаю сягають 10-15%; забезпеченість технікою відповідає лише 60-65% від технологічної потреби.
За даними Мінагрополітики України, мінімально необхідний щорічний рівень оновлення сільськогосподарської техніки, відповідно до науково обґрунтованих норм, станом на кінець 2020 року оцінювався у 1,75–1,90 млрд доларів США. До цього обсягу входить закупівля приблизно 40 тис. тракторів (вартістю 0,95–1,1 млрд доларів США) та майже 7 тис. зернозбиральних комбайнів (вартістю 0,65–0,80 млрд доларів США).
Інвестиції в модернізацію машинно-тракторного парку мають відносно короткий термін окупності — 2–3 роки, що робить цей сегмент привабливим для капіталовкладень. Розширення фінансових механізмів підтримки, таких як лізинг, державне співфінансування та кредитні програми для аграріїв, сприятиме оновленню технічної бази та підвищенню ефективності агропромислового виробництва тощо [4].
Відновлення та модернізація зрошувальних та гідро-меліоративних систем. Україна володіє значним потенціалом у сфері зрошуваного землеробства, однак його ефективне використання потребує суттєвих інвестицій та модернізації інфраструктури. Із задекларованих 1,77 млн га зрошуваних земель (без урахування АР Крим) у період 2018–2021 років в експлуатації перебувало понад 500 тис. га.
Однак руйнування дамби Каховського водосховища призвело до скорочення площ зрошуваних земель на 95%, і вже у 2023 році цей показник знизився до 15 тис. га. При цьому 78% зрошуваних площ України були залежними від Каховської зрошувальної системи, що демонструє масштаб проблеми [5].
Додатковий виклик для зрошуваного землеробства становить застаріла і зношена інфраструктура, яка експлуатується в умовах обмеженого бюджетного фінансування. За оцінками 2020 року, втрати води