ПОДАТКОВІ СТИМУЛИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

УДК: 338.45:331.5:338.2  

 

ПОДАТКОВІ СТИМУЛИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

 

https://doi.org/10.36994/2707-4110-2025-15-42-07

 

НЕСТЕРЕНКО Світлана, д.е.н., професор, професор кафедри управління та адміністрування,

https://orcid.org/0000-0002-2939-2007

 ФЕДЬКІВ Максим, здобувач освітньої програми 051 «Економіка»,

третього (освітньо-наукового) рівня, ЗВО «Університет «Україна»[1]

 

Анотація. У статті розглядається значення податкових стимулів як одного з основних інструментів інвестиційної політики держави в умовах глобалізації та економічної нестабільності. Проаналізовано форми та механізми податкових пільг, їх вплив на активізацію інвестиційної діяльності, зокрема у сфері інновацій. Увагу закцентовано на досвіді країн Європейського Союзу та особливостях застосування податкових стимулів в Україні з урахуванням воєнного стану після 2022 року. Визначено основні проблеми, пов’язані з неефективністю вітчизняної системи стимулювання, а також окреслено напрями її вдосконалення з урахуванням європейських практик. Детально розглянуто питання прозорості, стабільності податкового законодавства, стратегічній орієнтації пільг та оцінено їх економічну ефективність.

Ключові слова: податкові стимули, інвестиційна політика, податкові пільги, інновації, податкова система, економічна ефективність, Європейський Союз, Україна.

 

ТAX INCENTIVES AS AN INSTRUMENT OF INVESTMENT POLICY

NESTERENKO Svitlana, Doctor of Economics, Professor, Professor of the Department of Management and Administration,

DYNNYK Yevhen,  graduate of educational program 051 "Economics", third (educational and scientific) level,

University "Ukraine"

 

Abstract. The article examines the role of tax incentives as a key tool of state investment policy in the context of globalization and economic instability. It analyzes the forms and mechanisms of tax benefits and their impact on boosting investment activity, particularly in the innovation sector. Special attention is paid to the experience of European Union countries and the specific features of tax incentive application in Ukraine, including during the wartime period after 2022. The paper identifies major issues related to the inefficiency of the national incentive system and outlines areas for its improvement based on European best practices. Emphasis is placed on transparency, stability of tax legislation, strategic targeting of benefits, and the evaluation of their economic effectiveness.

Keywords: tax incentives, investment policy, tax benefits, innovation, tax system, economic efficiency, European Union, Ukraine.

 

Постановка проблеми. В сучасних умовах глобальної економічної конкуренції питання залучення інвестицій набуває особливого значення для кожної держави. Розвинуті країни і такі, що розвиваються, стикаються з необхідністю створення сприятливого інвестиційного клімату, який би стимулював розвиток національної економіки, модернізацію виробництва, інноваційні зміни та забезпечення стабільного зростання. У цьому контексті податкові стимули є одним із найефективніших інструментів державної інвестиційної політики.

Актуальність дослідження зумовлена також необхідністю оцінювання ефективності вже існуючих податкових стимулів, їхнього впливу на економіку та інвестиційне середовище. Нерідко на практиці податкові пільги виявляються неефективними або навіть шкідливими, якщо не супроводжуються належним моніторингом, прозорістю процедур та узгодженням із загальною економічною стратегією держави. Відсутність системного підходу, недосконале законодавство, корупційні ризики та нестабільність податкових норм здатні суттєво знизити привабливість інвестування навіть за наявності податкових преференцій.

У світлі євроінтеграційного курсу України актуальність дослідження набуває ще більшої вагомості. Гармонізація податкової політики з європейськими стандартами, запровадження прозорих і зрозумілих механізмів стимулювання, підтримка «зелених» інвестицій, цифровізації, інноваційної діяльності та розвинення людського капіталу вимагають глибокого аналізу як зарубіжного досвіду, так і національної практики.

Метою статті є дослідження значення податкових стимулів як інструменту державної інвестиційної політики, оцінювання їх ефективності у сприянні залученню інвестицій та розроблення пропозиції щодо удосконалення механізмів податкового стимулювання інвестиційної діяльності в Україні.

Об’єктом статті є інвестиційна політика держави як складова економічної стратегії розвитку.

Предметом статті є податкові стимули, їх види, механізми реалізації та вплив на інвестиційну активність у національній економіці.

Виклад основного матеріалу. В сучасних умовах глобалізації та жорсткої економічної конкуренції між державами основним завданням будь-якої країни є забезпечення сталого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності на світовому ринку. В цьому контексті особливого значення набуває інвестиційна політика держави, спрямована на активізацію внутрішнього і залучення зовнішнього капіталу в економіку. Одним із найефективніших інструментів реалізації цієї політики є податкові стимули — спеціальні заходи фіскального характеру, спрямовані на заохочення інвестиційної діяльності.

Податкові стимули, або податкові пільги, — це форми державного впливу на суб’єктів господарювання, які передбачають зниження податкового навантаження з метою спонукання до вкладення коштів у певні види діяльності, галузі або регіони. Такий інструмент дає змогу державі не лише регулювати обсяг інвестицій, але й формувати їхню якісну структуру. Зокрема, йдеться про стимулювання інновацій, екологічних проєктів, модернізації виробництва, розвитку малого та середнього бізнесу, підтримку соціально важливих ініціатив.

У науковій літературі податкові стимули розглядаються як форма державної підтримки, спрямована на створення сприятливих умов для ведення бізнесу, інвестування в інновації, модернізацію виробництва та розвиток окремих галузей. П. Дуравкін наголошує, що «податкові пільги виступають не просто інструментом зниження податкового навантаження, а важливим фактором, що формує інноваційну економіку», при цьому їх ефективність залежить від узгодженості із загальнодержавною інвестиційною стратегією [2].

Одним із пріоритетів інвестиційної політики України є розвиток інноваційної діяльності. Саме в цій сфері податкові стимули можуть дати найвагоміший ефект. Як зазначають Н. Гавриленко та О. Грищенко, незважаючи на наявність окремих форм стимулювання, таких як звільнення від податку на прибуток для підприємств, що впроваджують інновації, вітчизняна система податкового стимулювання інновацій залишається фрагментарною і потребує системного вдосконалення [1].

У контексті порівняльного аналізу важливим є досвід країн Європейського Союзу. Як вказує О.Є. Найденко, в країнах ЄС широко застосовуються такі стимули, як суперприскорена амортизація, податкові кредити, спеціальні режими для малих інноваційних підприємств. Натомість в Україні така практика є малопоширеною, а податкові преференції часто мають обмежене застосування через відсутність сталої нормативної бази та обмеженість фіскального                 ресурсу [3].

Окрему увагу варто приділити податковому стимулюванню в умовах військового стану, яке набуло особливої актуальності в українському контексті після 2022 року. За словами М. Скорика та В. Брухаля, «в умовах воєнного стану держава змушена шукати компроміс між фіскальною стабільністю та підтримкою бізнесу через податкові пільги, мораторії на перевірки, звільнення від окремих зобов’язань» [6]. Такі дії, з одного боку, знижують податковий тиск на суб’єктів господарювання, а з іншого — стимулюють збереження та нарощування інвестиційної активності навіть у складних умовах.

Проте, як підкреслює А. Самойлікова, системність і цільова спрямованість таких заходів є критично важливими: податкові стимули повинні бути не ситуативною реакцією, а частиною довгострокової інституціональної                політики [5]. Податкове законодавство має формувати прозорі та передбачувані умови для інвесторів, що включає гарантії стабільності пільгових режимів, мінімізацію адміністративного тиску та простоту в адмініструванні податкових пільг.

Додатково варто враховувати взаємозв’язок між податковими стимулами та макроекономічною стабільністю. У дослідженні А. Самойлікової, С. Лєонова та А. Гусейнової наголошується, що «без наявності системної фіскальної політики, яка підтримує довіру до державних інститутів, податкові стимули не зможуть реалізувати свій потенціал повною мірою» [4]. Вони закцентовують увагу на необхідності впровадження не лише податкових пільг, але й комплексного супроводу інвестора з боку держави.

У теоретичному плані також варто враховувати думку О. Федорчака, який зазначає, що «податкові інструменти повинні формуватися на основі стратегічних цілей державної інвестиційної політики», при цьому особливе значення має «державно-управлінський аспект, що забезпечує належне адміністрування та оцінку результативності стимулів» [7]. Інакше кажучи, ефективність стимулів значною мірою залежить не лише від формальної наявності пільг, але й від механізмів їх реалізації та контролю.

Проте, незважаючи на потенціал податкових стимулів, практика їх застосування в Україні виявляє низку проблем. Насамперед це нестабільність податкового законодавства, яка знижує довіру інвесторів. Крім того, відсутність чітких критеріїв надання пільг, непрозорість процедур, корупційні ризики та недостатній контроль за ефективністю використання пільг призводять до того, що податкові стимули не завжди досягають своєї мети. Іноді вони перетворюються не на інструмент стимулювання, а на засіб уникнення оподаткування.

Ще одною важливою особливістю є необхідність оцінювання економічної доцільності податкових стимулів. Ефективна інвестиційна політика вимагає глибокого аналізу витрат і вигод — скільки бюджет недоотримує коштів унаслідок пільг і наскільки це компенсується створенням робочих місць, зростанням обсягів виробництва, підвищенням рівня технологічності. Без системного підходу і науково обґрунтованих рішень податкові стимули можуть мати короткотривалий або навіть деструктивний ефект.

Важливим напрямом удосконалення податкових стимулів є їхня цільова спрямованість. Необхідно чітко визначити, які саме інвестиції держава вважає пріоритетними: чи це будівництво інфраструктури, розвиток IT-сфери, енергетика, агропромисловий комплекс чи інші галузі. Орієнтація на стратегічні напрями дозволить сфокусувати ресурси та зменшити зловживання з боку бізнесу.

У контексті європейської інтеграції Україна має можливість запозичити кращі практики країн ЄС у сфері податкового стимулювання. Це, зокрема, стосується механізмів прозорої звітності, державної підтримки інноваційних кластерів, податкових кредитів для екологічних проєктів, інтелектуальної власності та цифрової економіки. Такі інструменти не лише активізують інвесторів, але й сприяють модернізації української економіки.

У країнах Європейського Союзу існує широка система податкових інструментів, покликаних стимулювати інвестиційну діяльність, зокрема через механізми корпоративного прибуткового оподаткування. До основних форм таких стимулів належать: знижені податкові ставки, повне або часткове звільнення від податку, податкові кредити та можливість податкових відрахувань [11].

Особливо показовим є досвід Польщі, де впроваджено ефективні податкові стимули, спрямовані на активізацію інвестиційної діяльності. Одним із провідних механізмів є Польська інвестиційна зона (PIZ), що передбачає звільнення інвестора від податку на прибуток у межах до 50 % залежно від обсягу капіталовкладень, рівня державної підтримки у конкретному регіоні та розміру компанії [11]. Строки дії податкових пільг варіюються: 12 років — зі ставкою 20–25 %, 14 років — 30–40 %, а максимально можливий термін у 15 років дає право на зменшення податку до 50 % [12]. Водночас доступ до цієї пільги обумовлений виконанням кількісних (наприклад, рівень безробіття у регіоні чи масштаб підприємства) та якісних критеріїв (орієнтація на сталий розвиток) [12].

Наступний важливий елемент — звільнення холдингових компаній від оподаткування. У Польщі діє норма, згідно з якою дивіденди, отримані холдинговою компанією від своїх дочірніх структур (як польських, так і іноземних), повністю звільняються від податку на прибуток. Крім того, прибуток, отриманий від продажу акцій дочірньої компанії третім сторонам, також звільняється від оподаткування приросту капіталу. Водночас холдинг має відповідати низці вимог: безпосереднє володіння щонайменше 5% акцій дочірньої компанії; відсутність акціонерів із країн, що вважаються податковими гаванями; обов’язкове ведення господарської діяльності на території                       Польщі [12].

Окремої уваги заслуговує інструмент Innovation Box, що надає можливість оподаткування доходів від об’єктів інтелектуальної власності за зниженою ставкою — лише 5%. Цей підхід стимулює інноваційну активність компаній, які займаються науково-дослідними розробленнями та створенням нових технологій. Розмір пільги визначається співвідношенням витрат на власні дослідження та аутсорсинг, а її дія поширюється на весь термін дії прав інтелектуальної власності (наприклад, до 20 років для запатентованого винаходу) [14].

Також польське законодавство передбачає пільги для підприємств, які впроваджують роботизацію. У 2022–2026 роках компанії, що інвестують у робототехніку, можуть додатково відняти від оподатковуваного прибутку 50% витрат на відповідні інвестиції. Пільга стосується лише нових роботів та супутнього обладнання, програмного забезпечення, засобів охорони праці, а також витрат на навчання персоналу [11]. При цьому загальна сума податкового вирахування не повинна перевищувати розмір доходу за відповідний звітний період.

Останнім вагомим механізмом є прискорена амортизація, що дає змогу підприємствам суттєво зменшити терміни амортизації об’єктів основних            засобів — із типових 40 років до 10 або навіть 5 років. Вибір терміну залежить від рівня безробіття у регіоні, де здійснюється інвестиційна діяльність. Прискорена амортизація здійснюється за ставкою до 20 %, у той час як базові нормативи зазвичай становлять 2,5–4,5 % [10].

Таким чином, податкове стимулювання в Польщі має чітко структурований і диференційований характер, орієнтований на стратегічні напрями інвестиційної політики: інновації, роботизацію, розвиток регіонів і залучення міжнародного капіталу. Такий досвід є надзвичайно корисним для України, яка також прагне реформувати податкову систему з метою підвищення інвестиційної привабливості.

У Литві з метою стимулювання інвестиційної активності діє низка ефективних податкових інструментів:

1. Зменшення оподатковуваного прибутку за інвестиційними проєктами. Компанії, які реалізують інвестиційні проєкти, мають можливість зменшити оподатковуваний прибуток на суму фактичних витрат, понесених на придбання основних засобів, до 100%. До таких активів належать: технічне обладнання, машини, ІТ-обладнання, програмне забезпечення, об’єкти інтелектуальної власності, вантажні автомобілі та причепи. При цьому на транспортні засоби передбачено обмеження в розмірі 300 тис. євро на рік, а перевищення встановленого ліміту може бути перенесене на наступні чотири податкові періоди [9].

2. Податкові пільги на наукові дослідження та розроблення. Витрати на R&D дають змогу враховувати тричі при визначенні оподатковуваного прибутку у тому ж податковому році. Крім того, для прибутку, отриманого в результаті комерційного використання патентованих розроблень, може застосовуватись знижена ставка податку — 5%. Умовою для цього є комерціалізація інтелектуальної власності саме литовським підрозділом компанії, а об'єктом має бути програмне забезпечення або винахід, захищений патентом чи сертифікатом охорони [13].

3. Пільгове оподаткування великих інвестиційних проєктів. До 20 років компанія може бути повністю звільнена від податку на прибуток, якщо виконує ряд критеріїв: середня кількість працівників — не менше 150 осіб (200 у Вільнюсі); розмір капіталовкладень — від 20 млн євро (30 млн у Вільнюсі); не менше 75% доходу має надходити з виробничої чи технологічної діяльності. Обов’язковою є укладена до кінця 2025 року інвестиційна угода з урядом [15].

4. Пільги у Вільних економічних зонах (ВЕЗ). Інвесторам, які здійснюють капітальні вкладення у ВЕЗ (наразі таких у Литві сім), надаються податкові привілеї: повне або часткове звільнення від податку на прибуток, скасування податку на нерухомість, 50-відсоткове зниження ставки на податок за оренду земельних ділянок. Якщо компанія інвестувала понад 1 млн євро протягом 10 років, вона отримує звільнення від сплати податку на прибуток, а впродовж наступних шести років сплачує податок на прибуток за ставкою, зниженою на 50%. Це можливо за умови, що принаймні 75% її доходу формується від виробництва або надання послуг у межах ВЕЗ [8].

Таким чином, податкові стимули є важливим інструментом інвестиційної політики держави, здатним забезпечити якісні зміни в економічному розвитку. Проте для їх ефективного функціонування необхідні стабільність податкової системи, прозорість, цільова спрямованість і належний моніторинг результатів. Успішна реалізація податкового стимулювання вимагає узгодженості із загальною економічною стратегією держави, політичною волею та залученням широкого кола зацікавлених сторін — від державних органів до представників бізнесу та громадянського суспільства.

Висновки. Податкові стимули виступають одним із ключових інструментів реалізації ефективної інвестиційної політики держави, спрямованої на залучення капіталу, стимулювання інновацій та створення сприятливого економічного середовища. Аналіз прикладу Литви демонструє, що грамотно розроблена система податкових пільг може істотно підвищити інвестиційну привабливість країни, активізувати розвиток високотехнологічних галузей та підтримати регіональний розвиток.

Запровадження таких інструментів, як зменшення оподатковуваного прибутку, спеціальні режими для витрат на наукові дослідження, пільги для великих інвестиційних проєктів та преференції у вільних економічних зонах, дозволяє створити прогнозоване й привабливе середовище для інвесторів. Водночас важливою умовою ефективності податкових стимулів є прозорість, стабільність податкової системи та наявність чітких критеріїв їх застосування.

Отже, податкові стимули не лише сприяють притоку інвестицій, але й можуть стати каталізатором структурних змін в економіці, модернізації виробництва та зростання конкурентоспроможності держави на глобальному рівні.

Список використаних джерел

1. Гавриленко Н.В., Грищенко О.В. Система податкового стимулювання інноваційної діяльності: стан і перспективи. Економічний простір. 2021. № 171. С. 73–79. URL: https://prostir.pdaba.dp.ua/index.php/journal/article/view/924
2. Дуравкін П. Податкові стимули для інноваційної діяльності. Право та інноваційне суспільство. 2022. № 2(19). С. 36–45. URL: https://apir.org.ua/index.php/lais/article/view/386
3. Найденко О.Є. Податкові стимули інвестиційної активності для юридичних осіб: досвід країн ЄС та українські реалії. Фінанси України. 2024. № 9. С. 99–112. URL: https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/35427
4. Самойлікова А., Лєонов С., Гусейнова А. Податкове стимулювання інновацій в контексті макроекономічної стабільності: аналіз причинно-наслідкових зв’язків. Marketing and Management of Innovations. 2021. № 1. С. 135–157. URL: https://mmi.sumdu.edu.ua/ua/uammi/volume-12-issue-1/article-11/
5. Самойлікова А.В. Аналіз податкового стимулювання як складової фінансової політики забезпечення інноваційного розвитку. Науковий вісник Полісся. 2021. № 1(20). С. 85–91. URL: https://nvp.stu.cn.ua/article/view/216602
6. Скорик М., Брухаль В. Податкове стимулювання бізнесу в умовах воєнного стану. Молодий вчений. 2023. № 4(116). С. 210–215. URL: https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/5833
7. Федорчак О.В. Податкові інструменти стимулювання інвестиційної діяльності: державно-управлінський аспект. Ефективність державного управління. 2020. № 64. С. 112–119. URL: https://epa.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/64
8. Lithuania free zones in 2024. URL: https://www.healyconsultants.com/lithuania-company-registration/free-zones/  
9. Lithuania. Corporation - Tax Credits and Incentives. PWC. 2024. URL: https://taxsummaries.pwc.com/lithuania/corporate/tax-credits-and-incentives
10. Poland Corporation – Deductions. PWC. 2024. URL: https://taxsummaries.pwc.com/poland/corporate/deductions
11. Poland. Corporate - Tax credits and incentives. PWC. 2024. URL: https://taxsummaries.pwc.com/poland/corporate/tax-credits-and-incentives
12. Polish Investment Zone. URL: https://www.paih.gov.pl/en/why_poland/investment_incentives/polish_investment_zone/
13. Tax Incentives for Investment and Innovations. URL: https://finmin.lrv.lt/en/competence-areas/taxation/tax-incentives-for-investment-and-innovations/
14. Tax reliefs in Poland for research, development and innovation. URL: https://www.gov.pl/web/poland-businessharbour-en/tax-reliefs-in-poland-for-research-development-and-innovation
15. TaxCard. Lithuania. KPMG. 2023. URL: https://assets.kpmg.com/content/dam/kpmg/lt/pdf/TaxCard-2023-EN.pdf

References

1. Havrylenko N.V., Hryshchenko O.V. Systema podatkovoho stymulyuvannya innovatsiynoyi diyalʹnosti: stan i perspektyvy. Ekonomichnyy prostir. 2021. № 171. S. 73–79. URL: https://prostir.pdaba.dp.ua/index.php/journal/article/view/924

2. Duravkin P. Podatkovi stymuly dlya innovatsiynoyi diyalʹnosti. Pravo ta innovatsiyne suspilʹstvo. 2022. № 2(19). S. 36–45. URL: https://apir.org.ua/index.php/lais/article/view/386

3. Naydenko O.YE. Podatkovi stymuly investytsiynoyi aktyvnosti dlya yurydychnykh osib: dosvid krayin YES ta ukrayinsʹki realiyi. Finansy Ukrayiny. 2024. № 9. S. 99–112. URL: https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/35427

4. Samoylikova A., Lyeonov S., Huseynova A. Podatkove stymulyuvannya innovatsiy v konteksti makroekonomichnoyi stabilʹnosti: analiz prychynno-naslidkovykh zvʺyazkiv. Marketing and Management of Innovations. 2021. № 1. S. 135–157. URL: https://mmi.sumdu.edu.ua/ua/uammi/volume-12-issue-1/article-11/

5. Samoylikova A.V. Analiz podatkovoho stymulyuvannya yak skladovoyi finansovoyi polityky zabezpechennya innovatsiynoho rozvytku. Naukovyy visnyk Polissya. 2021. № 1(20). S. 85–91. URL: https://nvp.stu.cn.ua/article/view/216602

6. Skoryk M., Brukhalʹ V. Podatkove stymulyuvannya biznesu v umovakh voyennoho stanu. Molodyy vchenyy. 2023. № 4(116). S. 210–215. URL: https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/5833

7. Fedorchak O.V. Podatkovi instrumenty stymulyuvannya investytsiynoyi diyalʹnosti: derzhavno-upravlinsʹkyy aspekt. Efektyvnistʹ derzhavnoho upravlinnya. 2020. № 64. S. 112–119. URL: https://epa.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/64

8. Lithuania free zones in 2024. URL: https://www.healyconsultants.com/lithuania-company-registration/free-zones/

9. Lithuania. Corporation - Tax Credits and Incentives. PWC. 2024. URL: https://taxsummaries.pwc.com/lithuania/corporate/tax-credits-and-incentives

10. Poland Corporation – Deductions. PWC. 2024. URL: https://taxsummaries.pwc.com/poland/corporate/deductions

          11. Poland. Corporate - Tax credits and incentives. PWC. 2024. URL: https://taxsummaries.pwc.com/poland/corporate/tax-credits-and-incentives

16. Polish Investment Zone. URL: https://www.paih.gov.pl/en/why_poland/investment_incentives/polish_investment_zone/
17. Tax Incentives for Investment and Innovations. URL: https://finmin.lrv.lt/en/competence-areas/taxation/tax-incentives-for-investment-and-innovations/
18. Tax reliefs in Poland for research, development and innovation. URL: https://www.gov.pl/web/poland-businessharbour-en/tax-reliefs-in-poland-for-research-development-and-innovation

15. TaxCard. Lithuania. KPMG. 2023. URL: https://assets.kpmg.com/content/dam/kpmg/lt/pdf/TaxCard-2023-EN.pdf

 

 

Надійшла до редакції: 22.05.2025 р