ОЦІНКА СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ОЛІЙНО-ЖИРОВОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ (С. 80-92)

УДК 005.9: 658.8

ОЦІНКА СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ОЛІЙНО-ЖИРОВОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

https://doi.org/10.36994/2707-4110-2025-15-42-08

Осадчук О.В., аспірант, ЗВО «Університет «Україна» [1]

Анотація.   У статті представлено аналітичний огляд розвитку вітчизняної олійно-жирової промисловості за останні десятиліття. Відзначено зростаючу роль продукції галузі в експорті України та її місце у світовому економічному товаристві. Досліджено основних імпортерів та експортерів продукції олійного виробництва, зокрема олії, шроту та соняшникового насіння.

Автором наведено ряд проблем та шляхів їх вирішення для ефективного функціонування вітчизняних підприємств олійно-жирової галузі, зокрема:

- повномасштабне вторгнення, що призвело до руйнування виробничих потужностей, портової та транспортної інфраструктури, а також зміни традиційних логістичних ланцюжків та претензій з боку іноземних виробників;

- відсутність членства України у міжнародних економічних формуваннях галузевої направленості та недостатня кількість двосторонніх економічних відносин у межах угод про вільну торгівлю;

- ряд країн сприймають Україну як постачальника дешевої сировини, в подальшому переробляючи українську продукцію на продукти з більш високою доданою вартістю - біодизель, гліцерин тощо, що свідчить про необхідність  переходу від простої до глибокої переробки олійної сировини;

- зміна технологій вирощування культур та вологоощадливого сільськогосподарського обладнання з використанням якісного насіннєвого матеріалу, обґрунтованих сівозмін та добрив внаслідок глобальних змін кліматичних умов;

- необхідність державної підтримки сільськогосподарського виробництва фермерським господарствам у вигляді налогових преференцій та кредитних пільг для якісного та кількісного переходу до вищої врожайності олійних культур;

- важливим фактором розвитку олійно-жирової промисловості може стати внутрішньогалузева диверсифікація виробництва різних видів олійних культур.

В цілому, за твердженням автора, держава є важливим учасником олійно-жирового ринку, як у плані переробки, так і експорту, має перспективи для розвитку, але для цього необхідно здійснити певні трансформації як у зовнішній, так і внутрішній державних політиках щодо нормативно-правового, організаційно-технічного та фіскального аспектів.

Ключові слова : олійно-жирова галузь, соняшникова олія, експорт, олійні культури, виробництво, насіння соняшникове.

ASSESSMENT OF THE STATE AND PROSPECTS OF DEVELOPMENT OF THE OIL AND FAT INDUSTRY OF UKRAINE

Осадчук А.В., освіта школяра, Higher Educational Institution "University "Ukraine"

Abstract. Матеріали представлені analytical review of development of domestic oil and fat industry over the past decades. Зростання ролі виробничих підприємств в Ukraine's exports and its place in the world economic community are noted. Основні importers і exporters oilseed products і sunflower seeds є studed.

Його автори становлять низку проблем і способів вирішити їх для ефективного функціонування господарських підприємств в олії і теплій промисловості, в основному:

- цілковитою інвазією, яка спричиняє відродження виробничих можливостей, port і transport infrastructure, як добре, як зміни в традиційних логістичних chains and claims from foreign manufacturers;

- Lack of membership of Ukraine в міжнародній економічній формації з sectoral природи і insufficient number of bilateral economic relations within framework of free trade agreements;

- Число територій, що приймають Ukraine, є виробником cheap raw materials, subsequently processing Ukrainian products in products with high added value - biodiesel, glycerin, etc.

- Ukraine's share in world exports is negatively decreasing due to growth of sunflower oil exports from Russia, which occurs due to improvement of its quality, price and growth in sunflower production;

- Зміна в скромному зростанні технологій і боротьбі з сільськогосподарськими технологіями, використовуючи високоякісний косметологічний матеріал, надійне згортання ротацій і герметизуючих до глобальних змін в кліматичних умовах;

- потрібна державна підтримка для сільськогосподарської продукції для ферм у вигляді tax preferences і credit benefits for qualificative and quantitative transition to higher yields of oilseeds;

- важливим фактором у розробці олії та льоду індустрії може бути інтра-індустрія diversification of production of divers types of oilseeds.

У загальному, згідно з автором, Україною залишаються сильні гравці в глобальному оливі і льодовому ринку, як в процесі розробки і експорту, мають проспекти для розвитку, але для цього є необхідним для здійснення певних перетворень в будинки іноземних і домашніх поліцейських реґардування.

Keywords: oil and fat industry, sunflower oil, export, oilseeds, production, sunflower seeds.

Постановка проблеми. На сьогодні одним із основних факторів забезпечення сучасних стандартів життєвої якості населення полягає у створенні відповідного рівня продовольчої безпеки, адже споживання їжі є основною потребою кожного людини. Одним з головних показників, що характеризують рівень продовольчої безпеки, є добова енергетична цінність споживання, яка забезпечується, у тому числі, рослинними оліями. Наприклад, соняшникова олія дуже часто використовують у виробництві не лише харчових продуктів (маргарин, консерви, кондитерські вироби, хліб тощо), а також у лакофарбовій промисловості, миловарінні, біоенергетиці, комбікормовій продукції, медицині тощо.

Слід зазначити, що останні десятиліття характеризуються зростанням споживання рослинної олії на світовому ринку продовольства, що зумовлює потребу в постійному нарощуванні обсягів виробництва продукції олійно-жирової галузі у традиційних національних економіках або на нових ринках. Такий ріст попиту обумовлений як зростанням населення на планеті, так і очікуваним зменшенням урожайності сільськогосподарських культур внаслідок нестачі запасів водних ресурсів в Індії, Китаї, Індонезії та Пакистані. Саме ці країни є провідними світовими виробниками, експортерами та споживачами продовольства і на них припадає майже половина населення планети [1].

Збільшення глобального рівня споживання рослинного масла є причиною, що обумовлює додаткові можливості для виробників щодо зростання обсягів вирощування та переробки насіння олійних рослин, а також виробництва рослинного масла для реалізації власного експортного потенціалу. Безумовно, що Україна не повинна втрачати свою частку в цьому ринку як один із лідерів виробництва та експорту соняшникової олії на світовому продовольчому ринку.

У той же час події останніх років в Україні призводять до низки викликів у виробництві та реалізації продукції олійно-жирового комплексу, що спричиняє необхідність дослідження та розробки нових стратегічних напрямів ефективного розвитку підприємств галузі.

Аналіз останніх наукових досліджень. Вивчення розвитку української олійно-жирової промисловості, питання сировинного забезпечення для промислового виробництва та взаємодії між постачальниками сировини і переробними компаніями відображалося в наукових роботах таких вітчизняних дослідників як  Андреєв В., Берча О., Бойко О., Васильковська К., Гейко Л., Куць Т., Макарчук О., Полюхович В., Покиньчереда В., Талавиря М., Тімченко О. та інших. В той же час, сучасні виклики, пов’язані з повномасштабним вторгненням росії, обумовлюють необхідність в додаткових дослідженнях, присвячених аналізу стану, проблем та перспектив розвитку вітчизняного олійно-жирового комплексу.

Мета дослідження – оцінка стану та перспектив розвитку олійно-жирової галузі України та її  місце в світовій економічній системі.

Виклад основного матеріалу. Відомо, що олійно-жировий сектор України є важливою частиною харчової індустрії, що об'єднує виробництва олії, жирів, маргарину, харчового масла та відповідну їх реалізацію. Основою цієї галузі слугують насіння олійних культур, таких як соняшник, соя, рапс, льон, арахіс, коноплі та інші. В середньому в насінні цих культур міститься 35-40% олії, а в деяких зразках – понад 50%. Також макуха та шрот, що отримуються з соняшникового насіння, містять 30-35% білка і до 10% олії, що робить їх цінним кормом для тваринництва [2].

По-перше, необхідно проаналізувати стан світового виробництва, імпорту та експорту соняшникового насіння, шроту та олії. До війни основними регіонами, де вирощували соняшник, були Україна, Росія, країни Європейського Союзу, Аргентина та Туреччина.

Згідно з даними таблиці 1, у маркетинговому році 2022-2023 (далі – м.р.) обсяги виробництва соняшникового насіння в Україні знизилися з 17,5 до 12,2 млн. т у порівнянні з попереднім маркетинговим роком. Це зменшення стало результатом окупації та військових дій на територіях, де вирощувалася значна частина цього сільськогосподарського продукту.

Світове виробництво насіння соняшнику в 2022-2023 років знизилося порівняно з попереднім періодом на 4,403 млн т, або на 7,74%, досягнувши 52,455 млн т. Частка України у виробництві насіння соняшнику цього року склала 23,26%, що є меншим показником в порівнянні з 30,78% у минулому році. З традиційно високою часткою, Україна займає перше місце у світовому експорті соняшникової олії, забезпечивши 38,70% загальносвітового обсягу у 2022-2023 роках. Частка Туреччини в цьому експорті становила 9,12%, країн Європейського Союзу – 8,93%, а Аргентини – 7,26%. Основними імпортерами соняшникової олії наразі є Китай, Індія, країни Європейського Союзу та Туреччина.

Починаючи з років проголошення незалежності структура української економіки зазнала суттєвих змін, особливо після агресії росії. На зміну класичним джерелам наповнення українського бюджету, зокрема, доходом від експорту чорних металів, мінеральної та хімічної продукції, механічних обладнань та транспортних засобів, на сьогоднішній день доходи від продукції рослинного походження та жирів, олії тваринного чи рослинного походження вже становлять половину українського експорту.

Таблиця 1.

Динаміка світового виробництва, імпорту та експорту насіння соняшнику, шроту та олії соняшникової, млн т [2]