МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ ТА ЇЇ МАКРОЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

УДК 331.556.4:330.101.541.073.1](477)"712"

МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ ТА ЇЇ МАКРОЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

 

https://doi.org/10.36994/2707-4110-2025-16-43-07  

 

Залюбовська Світлана Сергіївна,

кандидат економічних наук, доцент,

доцент кафедри менеджменту, маркетингу та публічного управління,

Національна академія статистики, обліку та аудиту

ORCID: 0000-0001-5651-8165

Researcher ID: K-6235-2018

Торлюк А.Р., магістр, ЗВО «Університет «Україна»[1]

 

Анотація. В статті обґрунтовано, що сучасні міграційні потоки в Україні характеризуються масштабністю, глобальністю, мобільністю, інтенсивністю та регулярністю, а ключовим фактором цього явища стало вторгнення рф. В роботі запропоновано науковий підхід до трактування сутності поняття «міжнародна міграція», в якому враховано актуальність соціально-економічних та політичних реалій України. Аргументовано та систематизовано класифікаційні ознаки та види міжнародної міграції. Запропоновано графічну інтерпретацію структури міжнародної міграції та визначено її сутність. Виокремлено позитивні (грошові перекази від мігрантів, розширення міжнародного досвіду, міжнародна гуманітарна підтримка) та негативні (відтік трудового потенціалу та кваліфікованих фахівців, загострення демографічної кризи, скорочення державних доходів, зростання регіональний аспект соціальної напруженості) макроекономічні наслідки впливу міжнародної міграції для України в сучасних умовах.

Ключові слова: міжнародний, міграція, міжнародна міграція, міграційні процеси, макроекономіка, емігранти, іммігранти.

 

ІNTERNATIONAL MIGRATION AND ITS MACROECONOMIC CONSEQUENCES FOR UKRAINE IN MODERN CONDITIONS

Zalyubovska S.S., PhD in Economics, Associate Professor, Department of Management, Marketing and Public Administration of the   National Academy of Statistics, Accounting and Audit

Torlyuk A.R., Master, Higher Educational Institution "University "Ukraine"

Summary. The article substantiates such characteristics of modern migration flows in Ukraine as scale, globality, mobility, intensity and regularity. The key factor of this phenomenon was the invasion of the Russian Federation on the territory of Ukraine. Thus, as of May 1, 2025, 54.45 million departures from Ukraine and 51.57 million entries were recorded, which caused a negative net migration of 2.88 million people. Such large-scale population movements have significant socio-economic and demographic manifestations, which cannot be explained by the general patterns of international migration processes.

International migration is considered as a complex socio-economic and demographic process of movement of the civilian population across state borders, which is caused by military-political, economic, social, demographic, ecological and natural phenomena for the purpose of permanent or temporary residence, employment, ensuring security or realization of other vital needs.

This approach takes into account the relevance of socio-economic and political realities of Ukraine. Classification features and types of international migration are argued and systematized. A graphic interpretation of the structure of international migration is proposed.

The positive macroeconomic consequences are highlighted: the positive impact of monetary income from migrants on the financial stability of the state, its balance of payments, domestic consumption and the social sphere; gaining new experience – increasing the competitiveness of the individual himself and promoting the recovery of the national economy in the post-war period; international humanitarian support.

The negative consequences include: outflow of labor potential and qualified specialists; aggravation of the demographic crisis; high mortality (in 2024, the death rate almost tripled the birth rate), mass emigration and a decrease in the total population; reduction of state revenues; uneven development of territories.

 Key words: international migration, causes and consequences of international migration, full-scale invasion of Ukraine by Russia, determinants of emigration in Ukraine, consequences of emigration for the Ukrainian economy

 

Постановка проблеми. Трансформації, зумовлені глобалізаційними процесами, надають міжнародній міграції статусу ключового світового чинника соціально-економічного розвитку суспільства. Сучасні міграційні потоки характеризуються масштабністю, глобальністю, мобільністю, інтенсивністю, різноманітністю та регулярністю. Так, згідно даних ООН, станом на 2024 р. у світі налічувалось 304 млн міжнародних мігрантів, що становило близько 3,7% від загальної кількості населення планети. Якщо їх розглядати як окрему країну, то за чисельністю населення вона посідала б четверте місце у світі після Індії, Китаю та США [22]. Згідно з даними, наведеними у Глобальному звіті внутрішнє переміщення 2025 р., підготовленого Internal Displacement Monitoring Centre, число внутрішньо переміщених осіб у 2024 р. становило 83,4 млн осіб, що є абсолютним рекордом. З них 73,5 млн. осіб були змушені залишити свої домівки внаслідок збройних конфліктів та насильства, тоді як 9,8 млн. осіб – через стихійні лиха [21].

Незважаючи на глобальний характер міжнародної міграції, її наслідки особливо відчутні для окремих країн. До п’ятірки країн, які мають найбільшу кількість емігрантів слід зарахувати: Індія (18,5 млн осіб), Китай (11,7 млн осіб), Мексика (11,6 млн осіб), Україна (9,8 млн осіб) та рф (9,1 млн осіб). Разом з тим, саме Україна демонструє найбільш динамічні зміни: з середини 2020 р. до середини 2024 р. чисельність українців за кордоном зросла на 124%, що є найвищим показником серед провідних країн походження емігрантів [17]. Таке стрімке зростання масштабів міграції з України не можна пояснити тільки загальними закономірностями міжнародних міграційних процесів. Вирішальним чинником цього явища стало вторгнення рф на її територію: 2014 р. – окупація Автономної Республіки Крим та окремих територій Донецької та Луганської областей; 2022 р. – повномасштабне вторгнення. Згідно даних Державної прикордонної служби України, з 01.01.2022 р. по 31.07.2025 р. було зафіксовано 106,03 млн перетинів державного кордону в обох напрямках. Станом на 01.05.2025 р. за даними Державної міграційної служби України, зафіксовано 54,45 млн виїздів з України та 51,57 млн ​​в’їздів. Це зумовило негативне сальдо міграції на рівні 2,88 млн осіб. Привертає увагу на себе той факт, що лише у період з 01.01.2025 р. по 31.07.2025 р., близько 234 тис. осіб виїхали за межі держави [16]. Такі масштабні переміщення населення мають значущі соціально-економічні та демографічні прояви. Це підкреслює необхідність дослідження міжнародної міграції та її макроекономічних наслідків для України.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Наукові підходи дослідників та науковців щодо міжнародної міграції залишаються дискусійними. Деякі з них, аналізують це явище з позитивної точки зору, тоді як інші вбачають у ньому серйозну загрозу національній економіці. У контексті позитивного впливу, міжнародну міграцію вивчають: Лібанова Е., Позняк О. (2020) – обґрунтували перспективи зовнішньої міграції українців, зауважили, що міграція – це не проблема, що потребує розв’язання, а реальність, з якою належить рахуватись і яку необхідно облаштовувати [9]; Дзюба О., Левіщенко О., Томченко Б. (2025) – звернули увагу на значний фінансовий потік, який утворюється завдяки грошовим переказам мігрантів на підтримку своїх родин. Зауважили, що це сприяє розвитку місцевої економіки та посиленню торговельно-економічних зв’язків між Україною та ЄС [6].

У межах оцінки проблемних аспектів, міграцію розглядають: Процик І., Кара Н. (2022), які зауважили, що ріст трудової міграції одночасно із зменшенням кількості новонароджених та збільшенням кількості людей пенсійного віку загострює дисбаланси на внутрішньому ринку праці [13]; Малиновська О. (2022) акцентувала увагу на тому, що відтік працездатних, активних та освічених людей ускладнить та уповільнить післявоєнну відбудову країни [10]; Агапова О. (2023) дослідила міграцію українців як одну з актуальних світових проблем, яка перетворює групу суспільства на біженців і змушує їх переміщуватись з вогнища конфлікту в інші країни [1]; Бондар Т., Ганюков О. (2023) розглянули проблеми догляду за дітьми у сім’ях мігрантів, особливості реалізації права на освіту дітей, проаналізували найпоширеніші проблеми, які виникають у комунікаціях і стосунках у родинах мігрантів [4]; Дияк Ю., Белінська Г. (2023) обґрунтували, що міжнародна міграція невпинно змінює соціально-культурну структуру приймаючих країн [7]; Коган І., Косякова Ю. (2025) розкрили проблему міграції українських чоловіків у перші місяці повномасштабного вторгнення рф в Україну [19]; Удовік О., Асебільо-Баке М. (2025) проаналізували проблеми з якими зустрічаються українці в Іспанії та Швеції, їх прагнення та можливості повернутись в Україну у поєднанні з макро- й мікрофакторами [23]; Дзюба О., Левіщенко О., Томченко Б. (2025) дослідили міграційну кризу та її негативний вплив на економічне становище України [6]. Попри наявність публікацій, більшість з них відображають або окремі аспекти міжнародної міграції, або розкривають один із її видів – трудову міграцію. Тому є потреба в дослідженні міжнародної міграції та її макроекономічних наслідків для Україні з огляду на сучасні тенденції, сутнісні характеристики та структурні особливості.

Мета статті – є теоретичне обґрунтування особливостей міжнародної міграції в сучасних умовах та дослідження її макроекономічних наслідків для України. Відповідно до сформованої мети були поставлені такі завдання: проаналізувати сутнісні характеристики досліджуваного поняття, запропонувати авторське визначення поняття «міжнародна міграція», представити графічну інтерпретацію структури міжнародної міграції, виокремити позитивні та негативні макроекономічні наслідки для України.

Виклад основного матеріалу дослідження. Міграційні процеси супроводжують розвиток людства від початкових етапів цивілізації до сьогодення. Незалежно від того, чи мали ці процеси плановий чи стихійний характер, вони поступово збільшували свою інтенсивність та суттєво впливали на економічну, соціальну і культурну сфери розвитку країн та їх регіонів [13,с.1]. Міграційні процеси перестали бути виключно індивідуальним чи регіональним явищем. Вони перетворилися на глобальний феномен, який істотно впливає на структуру та динаміку економіки. Посилення економічної взаємозалежності держав, розвиток транспортно-комунікаційних технологій, збільшення кількості надзвичайних ситуацій сприяють зростанню масштабів внутрішньоконтинентальної міграції.

Здійснюючи огляд літератури з досліджуваної тематики, можна констатувати, що сьогодні широко використовують такі поняття, як: «міграція населення», «міжнародна міграція робочої сили», «зовнішня трудова міграція». Під міграцією населення розуміють переміщення людей через кордони певних територій зі зміною місця проживання [13, с. 232]. Згідно Закону України «Про зовнішню трудову міграцію» ст. 1 п. 2 зовнішня трудова міграція – переміщення громадян України, пов’язане з перетинанням державного кордону, з метою здійснення оплачуваної діяльності в державі перебування [12]. Поняття «міжнародна міграція робочої сили» тлумачать як процес переміщення осіб для подальшого працевлаштування з місця їхнього звичайного проживання до країни, громадянами якої вони не є [3]. Як видно з існуючих трактувань, ці поняття мають спільні риси, але треба зауважити, що вони відображають різні аспекти міграційних процесів. Однак жодне з існуючих визначень не дозволяє сформувати повне уявлення про міжнародну міграцію як комплексне явище. Тому для кращого розуміння досліджуваного поняття, варто розглянути види та структуру міжнародної міграції.

Відповідно до підходів International Organization for Migration [18] та Migration Data Portal [20], виокремлюють типові ознаки міжнародної міграції за: напрямами міграційних потоків, тривалістю перебування громадян та  мотивів їх переселення, про що більш детально відображено на Рис. 1. Зазначений поділ дозволяє виділити різні види міжнародної міграції. Такий підхід сприяє глибшому розумінню закономірностей та структурних особливостей міжнародної міграції.

З огляду на зазначене, під міжнародною міграцією слід розуміти –складний соціально-економічний та демографічний процес переміщення цивільного населення через державні кордони, який зумовлений військово-політичними, економічними, соціальними, демографічними, екологічними та природними явищами з метою постійного або тимчасового проживання, працевлаштування, забезпечення безпеки чи реалізації інших життєво важливих потреб.

 

 

 

 

 

 

 

 

Еміграція (процес виїзду громадян з країни постійного місця проживан-ня до іншої держави)

Імміграція (переміщення громадян до іншої країни з метою проживання на визначений термін чи на постійній основі)

Реміграція (різновид повторного переселення, що передбачають повернення на батьківщину або багаторазові переміщення між різними державами)

Репатріація (примусове або добровіль-не повернення громадян у країну їх походжен-ня)

Транзитна міграція (тимчасове перебування громадян на території держави з метою їх подальшого переміщення до іншої країни

За напрямами

За тривалістю

Тимчасова (переміщення громадян на короткий період часу, включаючи сезонну працю або тимчасове перебування за кордоном)

Постійна (переселення громадян з наміром тривалого або необмеженого в часі проживання в іншій країні)

За мотивами

Економічна (переміщен-ня громадян з метою працевлаш-тування та покращення рівня доходів)

Освітня (переселен-ня громадян з метою професійно-го навчання, стажування або здобуття освіти)

Сімейна (переміщення громадян для возз’єднання сім’ї або вступу у шлюб)

Примусова/ гуманітарна (переміщення громадян під тиском збройних конфліктів, переслідува-нь)

Екологічна (переміщен-ня громадян через природні катастрофи або зміну кліматичних умов)

МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис 1. Класифікаційні ознаки та види міжнародної міграції*

Джерело: систематизовано та побудовано автором на основі [18; 20]

 

Враховуючи запропоноване визначення, структура міжнародної міграції – це сукупність взаємопов’язаних елементів, які відображають закономірності, функціонально-організаційні особливості та ключові ознаки міграційних процесів. Головними структурними складовими міжнародної міграції є (Рис. 2): суб’єкти (мігранти, країна вибуття мігрантів, приймаюча країна, транзитні країни) і їх мотиви, види міграції, напрями, терміни та наслідки міграції.

 

 

 

Країна вибуття мігрантів

Еміграція

МотиВИ

Транзитні країни

Приймаюча  країна

Імміграція

Транзитна міграція

Репатріація

Наслідки для приймаючої країни

Наслідки для країни вибуття мігрантів

МІГранти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Графічна інтерпретація структури міжнародної міграції *

Джерело: запропоновано та побудовано автором

 

Як видно з рис. 2., міграційні процеси впливають як на країни, що приймають іммігрантів, так і на країну з якої вони їдуть, причому такий вплив може мати як негативні так і позитивні наслідки. Зокрема, на думку Агапова О., процеси міжнародної міграції впливають також і на долі мігрантів, і на соціально-економічні умови громадян держави, до якої вони прибувають. Перетин кордону та переїзд до іншої країни зумовлюють кардинальні зміни у житті мігрантів і їхніх родин не лише економічно, а ще й соціально та культурно [1, c. 523]. У державах, що приймають мігрантів, відбуваються зміни на ринку праці, підвищується попит на соціальні та освітні послуги, збагачується культурне середовище, але водночас виникають виклики, пов’язані з адаптацією та залученням мігрантів у соціально-економічне середовище. Українські мігранти зазвичай не конкурують у приймаючих країнах з місцевим населенням за престижні вакансії на ринку праці, а займають менш привабливі робочі місця [9, с. 27].

Що стосується України, то внаслідок агресії рф, вона була вимушена не тільки мобілізувати значні людські та фінансові ресурси на забезпечення оборони і захисту, але й зіткнутись з масштабними демографічними, соціально-економічними та міграційними наслідками. В пошуках безпечного місця, небажання проживати на територіях, що не підконтрольні українській владі, різкому обмеженні можливостей достойної зайнятості, заробітків та освіти, більшість українців прийняли рішення про еміграцію, що і визначило ключові мотиви міграційних процесів. Вплив міжнародної міграції на економіку України проявився у позитивних та негативних макроекономічних наслідках. Розглянемо позитивні макроекономічні наслідки:

1. Грошові перекази від мігрантів – є важливим економічним чинником фінансування, який впливає на фінансову стабільність держави, її платіжний баланс, внутрішнє споживання та соціальну сферу. Річ у тім, що коли грошові надходження в іноземній валюті надходять в Україну, то банківські установи конвертуючи їх у гривні збільшують валютні резерви НБУ, які використовуються для стабілізації національної грошової одиниці. Слід також зауважити, що більшість грошових переказів направляється не на заощадження, а на поточні витрати. Це, у свою чергу, спричиняє мультиплікаційний ефект, коли витрачені кошти спрямовуються на розвиток бізнесу, що призводить до створення нових робочих місць та зростання податкових надходжень до державного бюджету. У свою чергу сім’ї, які отримують грошові перекази від мігрантів мають можливість підтримувати споживчий попит навіть під час війни, та є менш вразливими до бідності та економічних криз.
2. Розширення міжнародного досвіду – повертаючись на батьківщину, мігранти мають можливість успішно використовувати набуті за кордоном унікальні навички, знання, уміння, а також використовувати досвід  прийняття нестандартних рішень у багатокультурному середовищі. Це підвищить не тільки конкурентоспроможність самого індивіда, але й сприятиме відновленню національної економіки у післявоєнний період.
3. Міжнародна гуманітарна підтримка – масштабне переміщення населення супроводжується збільшенням міжнародної гуманітарної допомоги, здатної частково відшкодувати економічні збитки.

До негативних наслідків, варто віднести:

1) відтік трудового потенціалу та кваліфікованих фахівців – це один із найвагоміших наслідків війни, що посилюється масштабною еміграцією та мобілізацією. Дефіцит кадрів та кваліфікованих спеціалістів впливає не тільки на економічний розвиток, але й на здатність України забезпечити відновлення та стабільність у після воєнний період. Особливо це критично, оскільки значну частину мігрантів складають молоді працездатні особи та сім’ї з дітьми, які формують значну частину економічного та соціального потенціалу держави. Нестача кваліфікованих працівників у різних сферах є однією з ключових проблем сучасного ринку праці в Україні, що охоплює як інноваційні сектори, такі як ІТ-галузь (за даними DOU, в Україні спостерігається дефіцит ІТ-фахівців близько 18-20 тис. осіб. Станом на 24.02.2025 р.: значна частина емігрувала, внаслідок чого закрито 39892 ІТ-ФОПів, що майже в тричі більше ніж в аналогічному періоді попереднього року; було 262093 активних ФОПів, зареєстрованих за кодом діяльності, пов’язаних з ІТ, що на 5% менше ніж в аналогічному періоді 2024 р. [14]. На початку 2025 р. було мобілізовано від 8% до 12% ІТ-фахівців, що становить 26400-39600 осіб за умови загальної кількості 330000 спеціалістів у галузі [8]), так і традиційні. За таких умов, на думку Пендзина О. необхідно створити мінімум 5 млн нових робочих місць, які є критично необхідними для успішного відновлення економіки України, що корелюється з кількістю українців працездатного віку, які наразі перебувають за кордоном як біженці [5]. При цьому потрібно пам’ятати, що чим триваліший період перебування мігрантів в приймаючій країні, тим вища ймовірність їх інтеграції та не повернення на батьківщину. Особливо це стосується українських біженців, які завдяки високому рівню освіти та працездатному віку мають значні шанси адаптуватись за кордоном [10, с. 63];

2) загострення демографічної кризи – проявляються через такі негативні тенденції: різке скорочення народжуваності; висока смертність (у 2024 р. смертність практично втричі перевищила народжуваність: протягом року померли 495,1 тис. громадян, тоді як народилося лише 176,1 тис. осіб [15]), масова еміграція та зниження загальної чисельності населення;

3) скорочення державних доходів – внаслідок міграції платників податків, зростанню видатків на соціальну підтримку ВПО та біженців, відбувається зниження податкових надходжень до державного бюджету, що у свою чергу створює значний тиск на фінансову систему України;

4) регіональний аспект соціальної напруженості – масштабні міграційні потоки та демографічні зміни впливають на соціально-економічну сферу держави та призводять до нерівномірного розвитку та відновлення її територій. Адміністративно-територіальні одиниці з істотним демографічним дефіцитом втрачають інвестиційну привабливість та зустрічаються з уповільненням розвитку соціальної інфраструктури, що у свою чергу, може сприяти зростанню соціальної напруженості та підвищенню ймовірності конфліктних ситуацій.

Висновки. Таким чином, вторгнення рф на територію України, яке розпочалось у 2014 р. та посилилось у 2022 р. призвело до рекордного за масштабами переміщення українського населення та виникнення вимушеної міграції. В статті запропоновано авторське трактування сутності понять: «міжнародна міграція» та «структура міжнародної міграції». Розглянуто класифікаційні ознаки та виокремлено головні структурні складові міжнародної міграції. Визначено позитивні (грошові перекази від мігрантів, розширення міжнародного досвіду, міжнародна гуманітарна підтримка) та негативні (відтік трудового потенціалу та кваліфікованих фахівців, загострення демографічної кризи, скорочення державних доходів, зростання регіональний аспект соціальної напруженості) макроекономічні наслідки впливу міжнародної міграції для України в сучасних умовах.

 

Список використаних джерел:

1. Агапова О. Міграція з України в умовах військової агресії: правові гарантії та інструменти підтримки. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 3. С. 523-527. URL: https://surl.li/qehvvo (дата звернення: 20.08.2025).
2. Безуглий П. Г. Чинники та наслідки міграційного руху в Україні. Політичне життя. 2018. № 3. С. 4–9. URL: https://doi.org/10.31558/2519-2949.2018.3.1 (дата звернення: 21.08.2025).
3. Бестужева С. В. Міжнародна економічна діяльність України : навчальний посібник. Харків : ХНЕУ, 2016. 268 с.
4. Бондар Т. В., Ганюков О. А. Зовнішня міграція українців до та після повномасштабної агресії (порівняльний аналіз). Український соціум. 2023. № 1. С. 32-53. URL: https://surl.li/vuhkfm (дата звернення: 21.08.2025).
5. Дефіцит кадрів та кваліфікованих спеціалістів: виклик 2025 року. Профспілка працівників освіти і науки України: вебсайт. URL: https://surl.li/avtfvd (дата звернення: 25.08.2025).
6. Дзюба О. М., Левіщенко О. С., Томченко Б. М. Вплив міграційної кризи на економіку України. Економіка та суспільство. 2025. № 72. С. 1-7. URL: https://surli.cc/hkteul (дата звернення: 27.08.2025).
7. Дияк Ю. І., Белінська Г. В. Особливості процесів міжнародної міграції в умовах глобалізації світової економіки. 2023. № 54. Економіка та суспільство. С. 1-5. URL: https://surl.li/hivpvm (дата звернення: 23.08.2025).
8. Казанцев Д. У лавах ЗСУ перебуває від 8% до 12% айтівців, а заброньовано – до 18 000 IT-фахівців. Українська правда 25: вебсайт. URL: https://surl.li/qlpwtk (дата звернення: 25.08.2025).
9. Лібанова Е. М., Позняк О. В. Зовнішня трудова міграція з України: вплив Covid-19. Демографія та соціальна економіка. 2020. № 4 (42). С. 25-40. URL: https://dse.org.ua/arhcive/42/2.pdf (дата звернення: 20.08.2025).
10. Малиновська О. А. Міграція населення України в умовах іноземного вторгнення. Strategic Рanorama. 2022. № 2. С. 55-67. URL: https://surl.lu/lhtiib (дата звернення: 21.08.2025).
11. Міграційні процеси в Україні: сучасний стан і тенденції. Київ: Міністерство освіти і науки України, 2022. URL: