МЕТОДИ ЗНИЖЕННЯ ВПЛИВУ РИЗИКІВ НА ФІНАНСОВУ БЕЗПЕКУ ПІДПРИЄМСТВА (С. 133-148)

УДК 339.138:338

МЕТОДІ ЗНИЖЕННЯ ВПЛИВУ РИЗИКІВ НА ФІНАНСОВУ БЕЗПЕКУ ПІДПРИЄМСТВА

https://doi.org/10.36994/2707-4110-2025-16-43-10

Крупська М. Д., студентка магістратури, спеціальність «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок»,

Лавриненко Л.М., к.е.н., доцент, Інститут економіки та менеджменту

Ткачук П.М., студент магістратури, спеціальність «Менеджмент» [1]

ЗВО «Університет «Україна»

Анотація. У статті розглядаються основні методи зниження впливу ризиків на фінансову безпеку підприємства. Проаналізовано внутрішні та зовнішні ризики, що впливають на стабільність фінансової діяльності, та запропоновано практичні підходи до їх управління. Особлива увага приділяється превентивним заходам, страхуванню, диверсифікації активів та контролю фінансових потоків. Розроблені рекомендації спрямовані на підвищення стійкості підприємства в умовах нестабільного економічного середовища.

Ключові слова: фінансова безпека, ризики, управління ризиками, диверсифікація, страхування, стабільність підприємства.

METHODS OF REDUCING THE IMPACT RISKS ON THE FINANCIAL SECURITY OF THE ENTERPRISE

Krupska MD, Master's student, спеціальності "Finance, Banking, Insurance and Stock Market",

Lavrynenko LM , Candidate of Economic Sciences, Associate Professor,

Tkachuk PM, Master's student, specialty "Management"

Higher Educational Institution "University "Ukraine"

Abstract. Матеріали екзаменів key methods для зменшення ризику ризиків на компанії фінансової безпеки. Internal і external risks affecting financial stability є analyzed, і практичні пристосування до їхнього management are proposed. Спеціальне поняття є плата за сприятливі міри, допомога, asset diversification, і фінансовий контроль. Розроблені ідентифікації, щоб поліпшити обмеження підприємств в несприятливому економічному середовищі.

Keywords: фінансове забезпечення, ризики, ризик управління, diversification, insurance, enterprise stability.

Вступ. У сучасних умовах розвитку економіки України питання забезпечення фінансової безпеки підприємств набуває особливої ​​актуальності. Підприємства стикаються з різноманітними внутрішніми та зовнішніми ризиками, що можуть негативно впливати на їх фінансову стабільність та конкурентоспроможність. Ефективний аналіз та аудит фінансових потоків стають ключовими інструментами для своєчасного виявлення ризиків та запобігання можливим втратам. Розвиток систем управління ризиками та впровадження сучасних методів контролю фінансових процесів сприяє підвищенню стійкості підприємства в умовах економічної нестабільності. Актуальність теми обумовлена ​​необхідністю удосконалення механізмів оцінки ризиків, використання превентивних заходів, страхування та диверсифікації активів, що забезпечують надійний захист фінансових ресурсів. Вибрана тема дослідження дозволяє проаналізувати сучасні підходи до зниження ризиків, оцінити їх ефективність у практичній діяльності підприємств та запропонувати рекомендації щодо підвищення фінансової безпеки в умовах розвитку ринку та аудиторської практики в Україні.

Виклад основного матеріалу. Фінансова безпека підприємства є комплексним явищем, що характеризується здатністю організації забезпечувати стабільність своїх фінансових ресурсів, ефективно протидіяти ризикам та зберігати платоспроможність у довгостроковій перспективі. В умовах нестабільної економічної ситуації в Україні підприємства все частіше зіштовхуються з ризиками, пов'язаними як із внутрішніми процесами (неоптимальне управління фінансами, зростання витрат, помилки планування), так і із зовнішньою средою (економічна нестабільність, інфляційні процеси, зміни податкового та законодавчого регулювання). Серед ключових підходів до забезпечення фінансової безпеки виділяють системний аналіз ризиків, превентивне управління, диверсифікацію фінансових потоків та використання страхових механізмів. Так, Голов С.Ф. підкреслює, що системний підхід до управління ризиками дозволяє предприятию не лише виявляти потенційні загрози, а й інтегрувати механізми контролю у всі ланки фінансової діяльності. Він наголошує на важливості комплексної оцінки ризиків та формування політики фінансової стійкості на основі прогнозування та моделювання сценаріїв [3].

Кужель В.В. у своїх дослідженнях виділяє внутрішні та зовнішні фактори ризику як основні детермінанти фінансової безпеки. За його аналізом, внутрішні ризики можна зменшити через впровадження чітких процедур контролю, автоматизацію обліку та аудит фінансових операцій, тоді як зовнішні ризики вимагають адаптивних стратегій, таких як диверсифікація активів, страхування фінансових втрат та використання хеджингових інструментів [4].

Мельник О.Г. пропонує методику інтегрованого управління ризиками, що включає оцінку ймовірності настання подій, потенційних втрат та розробку алгоритмів реагування. Вчений акцентує увагу на взаємозв'язку між фінансовою безпекою та стратегічним управлінням підприємством: тільки системне поєднання аналітичних та превентивних заходів забезпечує максимальну захист фінансових ресурсів та стійкість до економічних шоків [5]. Сучасне підприємство в Україні працює в умовах підвищеної макроекономічної волатильності: інфляція, зміна ставки НБУ, коливання ВВП та підвищений ризик розривів ланцюгів постачання. Для прикладу, згідно зі звітами Державної служби статистики та НБУ, реальний ВВП України у 2023 році зріс на ≈5,3%, тоді як інфляція у грудні 2024 року становила 12,0% (р/р); ключова ставка НБУ у квітні 2025 – 15,5% (рішення, що впливає на вартість капіталу та доступ до кредитів). Макроіндикатори прямо корелюють із підвищенням операційних та фінансових ризиків на рівні підприємств (ліквідність, кредитні ризики, валютні ризики) [2].

За глобальними дослідженнями ACFE, типовий бізнес втрачає ≈5% річного доходу через внутрішнє мошенництво; в останньому звіті охоплено 1 921 справу із сумарними втратами понад $3,1 млрд. Це показує, наскільки значні можуть бути непрямі втрати (репутація, додаткові аудити). Банкрутства та фінансова дестабілізація. У 1»му кварталі 2024 року в Україні зафіксовано 192 випадки визнання підприємств банкрутами, причому значна частина – у торгівлі та ремонті транспорту, що ілюструє підвищену вразливість секторів із великими оборотними активами [2]. Ключові макро і ризикові індикатори (для України) подано у таблиці 1.

Таблиця 1

Ключові макро» й ризикові індикатори (для України) [1], [2]

Впровадження ERM (Enterprise Risk Management) забезпечує інтеграцію ризик-оцінки у процес стратегічного планування (цільові сценарії, stress-testing, капіталізація резервів). Європейські та міжнародні опитування показують прискорення впровадження ERM: організації переглядають свої підходи до стратегічних ризиків (cyber, геополітика, клімат). Для України важливо адаптувати ERM до воєнно-економічного контексту (моделювання операційних шоків, мобілізаційні ризики, логістичні перебої).

Технологічна автоматизація фінансових процесів – ERP, BI, RPA/IDP (intelligent document processing), аналітика великих даних – дозволяє знизити людський фактор, пришвидшити закриття місяця, зменшити помилки та підвищити прозорість грошових потоків. Глобальні тренди: хмарні ERP-впровадження зростають (у 2024 ≈70% впроваджень – cloud), RPA рік у рік демонструє двозначні темпи зростання, а інструменти BI підвищують оперативну ефективність. Ефект у цифрах: автоматизація AP (accounts payable) знижує годину обробки рахунків фактур до 70–80% у кейсах; RPA дає ROI 30-200% у перший рік залежно від області застосування. Вплив технологій на операційну ефективність подано у таблиці 2.

Таблиця 2

Вплив технологій на операційну ефективність (дані по Україні) [6], [7]

Сучасні внутрішні аудити комбінують класичні процедури з автоматичним моніторингом транзакцій, алгоритмами аномалій та контрольними панелями (dashboards). Постійний контроль дозволяє скоротити годину виявлення інциденту та зменшити сумарні втрати: наприклад, раннє виявлення мошенництва часто скорочує середні втрати у багато разів у порівнянні зі випадками, виявленими після тривалого періоду. ACFE зазначає, що рядки виявлення мають стратегічне значення для розміру втрат.

Автоматизація обробки рахунків (AP automation) на практиці представляє собою поєднання технологій розпізнавання й витягування даних (OCR/IDP), оркестрації маршрутизації платежів (workflow) і глибинної інтеграції з ERP-системою для синхронізації залишків, блокувань і хронології оплат. Архітектура дозволяє перевести процеси від ручного внесення й верифікації даних у режим «людина-в-ланці» до сценарію, в якому значна частина документів обробляється у режимі straight-through processing (STP) з мінімальним залученням співробітників. Ілюстративним є глобальний кейс Thermo Fisher Scientific: компанія, що опрацьовує сотні тисяч інвойсів на рік, досягла 70% скорочення часу обробки документів і близько 53% інвойсів обробляються без участі людини після впровадження рішення на базі UiPath Document Understanding; паралельно з цим зменшилася і робоче навантаження на команду P2P. На прикладі середніх ринкових впроваджень, коли час обробки інвойса скорочується з 15–20 хвилин до 2–4 хвилин, це безпосередньо прискорює закриття місяця, підвищує прогнозованість платіжних потоків і дозволяє знизити операційні витрати на департамент AP; такі економічні ефекти регулярно фіксують постачальники рішень і їхні клієнти.

Переваги автоматизації не обмежуються чисто часовою економією: системна витягальна логіка та контрольні правила суттєво зменшують кількість помилкових і дубльованих платежів, підвищують якість даних у картках контрагентів і сприяють узгодженню бухгалтерських проводок у режимі близькому до реального часу. Постачальники корпоративних рішень повідомляють про мульти-мільйонні ROI у середніх і великих організаціях після 12–24 місяців експлуатації, що робить інвестиції в OCR/IDP + workflow економічно обґрунтованими навіть за консервативними сценаріями.

Поєднання RPA та BI для управління грошовими потоками і підвищення точності прогнозів ліквідності формує наступний рівень автоматизації: роботизовані процеси збирають і нормалізують дані з банківських виписок, ERP, CRM і зовнішніх джерел; BI-платформи виконують сценарне моделювання й надають інтерактивні панелі (dashboards) для фінансового директора. Така інтеграція дає змогу оновлювати прогнози ліквідності щоденно або навіть у near-real-time, зменшуючи кількість «сюрпризних» дефіцитів і покращуючи менеджмент робочого капіталу. Наукові та прикладні дослідження показують, що комбінація RPA і аналітики підвищує точність прогнозів і скорочує часові затрати на підготовку сценаріїв; у літературі та технічних статтях MDPI описані підходи до параметричного й евристичного моделювання грошових потоків, які добре поєднуються з RPA-збіркою даних для підвищення стабільності прогнозів. Впровадження такого підходу на практиці означає, що фінансове планування перестає бути лише щомісячною процедурою і трансформується у безперервний процес управління ліквідністю з чіткими KPI (DSO, DPO, cash burn, runway), що створює додатковий захист від короткотермінових ринкових шоків [7].

Аналітика шахрайства (fraud detection) є критично важливим компонентом фінансової безпеки, оскільки відсутність раннього виявлення подій приводить до експоненційного зростання втрат. Сучасні рішення поєднують алгоритми виявлення аномалій, скорингові моделі транзакцій і правила бізнес-логіки, що застосовуються як до внутрішніх операцій (наприклад, зміни реквізитів, підвищені суми платежів, незвичні маршрути погоджень), так і до зовнішніх – платіжні шахрайства, підроблені рахунки, фіктивні контрагенти. Міжнародні дослідження і галузеві репорти підтверджують, що інвестиції в механізми раннього виявлення і швидкого реагування виправдовують себе: у 13-му виданні глобального звіту ACFE «Report to the Nations» середні (медіанні) втрати на одній справі перевищили 1,5 млн доларів, а тривалість виявлення шахрайства має прямий вплив на розмір збитків – чим швидше виявлено схему, тим меншими є втрати. Професійні огляди від консалтингових і судово-фінансових фірм (наприклад, Anchin) підкреслюють однакову думку: організації, які впровадили багаторівневі контролі й інструменти аналітики шахрайства, зазнають істотно менших фінансових і репутаційних втрат і швидше відновлюють бізнес-функції після інциденту [7].

Практична інтеграція AP-автоматизації, RPA + BI-підтримки прогнозування і систем аналітики шахрайства формує єдиний технологічний шар, який значно підвищує стійкість фінансових процесів підприємства. Кожен окремий елемент надає вимірні переваги: скорочення часу обробки і помилок у AP, більш точні й своєчасні прогнози ліквідності, а також раннє виявлення аномалій, що разом знижує сумарний фінансовий ризик і підвищує якість управлінських рішень. Для українських реалій, де макроекономічна волатильність і галузеві ризики залишаються високими, ці технологічні інструменти стають не лише опцією цифрової трансформації, а й критичною складовою ефективного ризик-менеджменту.  Технології і їхній вплив на управлінські процеси фінансової безпеки подані в таблиці 3.

Упровадження хмарних ERP-систем (Cloud ERP) створює фундамент для централізації обліку й уніфікації довідкових даних, що прямо впливає на якість звітності й швидкість операцій закриття місяця. Очікувані ефекти (скорочення часу закриття на 30–60 %) мають підґрунтя в синхронізації транзакцій і зменшенні ручної переробки даних; однак ці оцінки чутливі до початкового ступеня розрізненості систем у підприємстві, готовності даних до міграції і рівня кастомізації: чим більше локальних екстеншенів і «ручних» процесів, тим довшою й дорожчою буде фаза стабілізації після go-live, а початковий приріст ефективності може бути нижчим за індикативні значення. Тому при прогнозуванні економічного ефекту хмарного ERP слід враховувати додаткові витрати на переведення довідників, тестування інтеграцій та навчання персоналу; лише після повної синхронізації систем KPI на рівні фінансового контролю демонструють стабільне прискорення закриття місяця.

Таблиця 3

Технології і їхній вплив на управлінські процеси фінансової безпеки [6]

Автоматизація обробки рахунків (AP Automation), поєднана з OCR/IDP і workflow моделями, дає найбільш однозначний короткостроковий ефект у скороченні операційних витрат і помилок. Реальні кейси демонструють скорочення часу обробки інвойсів у діапазоні приблизно 70–80 % і можливість обробляти понад половину документів без участі людини. Побудова правил обробки та винятків (exception handling) є ключем до досягнення високого рівня straight-through processing; без ретельно спроектованих правил і навчання персоналу відсоток STP швидко падає, а очікувана економія інфраструктурних витрат не реалізується [6].

Комбінація роботизованої автоматизації процесів (RPA) із Business Intelligence (BI) для управління грошовими потоками підвищує частоту та якість прогнозів ліквідності. RPA виконує роль «агента збору даних», дозволяючи BI-системам оперувати оновленими, нормалізованими наборами для сценарного моделювання; унаслідок цього регулярність оновлення прогнозів може переходити зі щомісячного або щотижневого режиму в щоденний або near-real-time режим. Показники ROI (30–200 %) і зниження ручних витрат (30–50 %) відображають той факт, що більшість вигод приходять у вигляді економії праці й прискорення доступу до аналітики, але точні коефіцієнти залежать від частоти операцій, навантаження на фінансові сервіс-команди й складності джерел даних. Для сценарного прогнозування слід враховувати похибки моделей, кореляцію між статтями платіжного календаря і сезонністю бізнесу; інвестиції в RPA+BI найекономічніші там, де існує велика кількість повторюваних транзакцій і висока вартість помилок або затримок [6].

Аналітика шахрайства (fraud detection) з застосуванням AI-моделей і алгоритмів виявлення аномалій має дві важливі особливості: по-перше, її економічний ефект прямо пропорційний швидкості виявлення інцидентів, по-друге, її дієвість залежить від якості історичних даних для навчання моделей і від наявності багаторівневих контрольних процедур для перевірки ризикових сигналів. Зазначена в таблиці кореляція між часом виявлення і розміром втрат підтверджує емпіричні спостереження: кожний день затримки виявлення істотно підвищує сумарні збитки через тривалість шахрайської активності і складність розслідування. Впровадження аналітики шахрайства вимагає синхронізації з внутрішнім аудитом, фінансовим контролем і юридичним блоком для того, щоб сигнали не лише фіксували аномалію, але й миттєво переводилися в дії (блокування платежів, перевірки контрагентів, форензика). Без алгоритмів explainability і процедур валідації ризику помилкових спрацьовувань (false positives) виникає ризик операційних збоїв і «логічного навантаження» на розслідувальні команди [6].

Страхування і хеджування як інструмент