ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОГО РОЗВИТКУ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

УДК 330:658.005.5

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОГО РОЗВИТКУ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

 

https://doi.org/10.36994/2707-4110-2025-16-43-14

 

Попов Р.В., аспірант, ЗВО  «Університет «Україна»[1]

 

Анотація. В представленій статті узагальнено результати дослідження формування стратегічних цілей конкурентоспроможного розвитку лісової галузі шляхом запропонованої дескриптивної моделі формування стратегічних цілей конкурентоспроможного розвитку лісового господарства. Принципове значення має визначення вихідних даних (інформаційного забезпечення) для формування цільових установок соціального, екологічного, економічного розвитку і цільових установок системи управління, а основними етапами моделі є: аналіз і прогноз стратегічного розвитку лісової галузі; формування основних стратегічних орієнтирів розвитку лісового господарства; формування системи стратегічних цільових установок соціо-еколого-економічного розвитку лісового господарства; визначення показників, що характеризують стан кожної з підсистем лісового господарства; визначенні кількісних значень визначених показників; встановлення критеріїв відповідності (несуперечності) кількісних значень показників; визначення порогових значень кількісних показників розвитку галузі, критичних для її безпеки; вибір і затвердження методів оцінки ефективності цільових показників; проведення аналітичного дослідження, спрямованого на перевірку кількісних показників на предмет їх внутрішньої узгодженості, безпечності та ефективності.

Автором запропоновано оцінювати якість життя населення за допомогою універсального інтегрального показника, який охоплює повний спектр потреб та інтересів людини, зокрема: демографічна ситуація - народжуваність і смертність, середня тривалість життя; добробут населення - показники рівня життя людини, що відображають ступінь задоволення його матеріальних і духовних потреб (заробітна плата, реальні доходи, їх диференціація, рівень споживання благ і послуг тощо); інші аспекти - рівень трудових умов, соціального захисту, фізичної та майнової безпеки кожного громадянина, стан криміногенної ситуації та соціально-політичного благополуччя суспільства, рівень розвитку системи охорони здоров’я, культури та інших сфер.

В статті представлено дескриптивну модель проведення аналітичних робіт з визначення кількісних значень показників, що характеризують кожну із підсистем лісового господарства - соціального, екологічного, економічного розвитку і цільових установок системи управління.

Ключові слова: конкурентоспроможність, лісове господарство, стратегічні цілі, дескриптивна модель, розвиток.

FORMATION OF STRATEGIC GOALS FOR COMPETITIVE DEVELOPMENT OF FORESTRY

Ruslan Popov, postgraduate student,

Higher Educational Institution "University "Ukraine", Ukraine

Abstract. The presented article summarizes the results of the study of the formation of strategic goals for the competitive development of the forestry industry through the proposed descriptive model of the formation of strategic goals for the competitive development of forestry. The determination of initial data (information support) for the formation of target settings for social, environmental, economic development and target settings of the management system is of fundamental importance, and the main stages of the model are: analysis and forecast of the strategic development of the forestry industry; formation of the main strategic guidelines for the development of forestry; formation of a system of strategic target settings for the socio-ecological and economic development of forestry; determination of indicators characterizing the state of each of the subsystems of forestry; determination of quantitative values ​​of the determined indicators; establishment of criteria for compliance (consistency) of quantitative values ​​of indicators; determination of threshold values ​​of quantitative indicators of the development of the industry, critical for its safety; selection and approval of methods for assessing the effectiveness of target indicators; conducting an analytical study aimed at verifying quantitative indicators for their internal consistency, safety and effectiveness.

The author proposes to assess the quality of life of the population using a universal integral indicator that covers the full range of human needs and interests, in particular: demographic situation - birth and death rates, average life expectancy; population welfare - indicators of a person's standard of living, reflecting the degree of satisfaction of his material and spiritual needs (salary, real income, their differentiation, level of consumption of goods and services, etc.); other aspects - the level of working conditions, social protection, physical and property security of each citizen, the state of the criminogenic situation and socio-political well-being of society, the level of development of the health care system, culture and other spheres.

The article presents a descriptive model for conducting analytical work to determine the quantitative values ​​of indicators that characterize each of the subsystems of forestry - social, environmental, economic development and target settings of the management system.

Keywords: competitiveness, forestry, strategic goals, descriptive model, development

 

Актуальність дослідження. В результаті нещодавнього реформування системи управління лісовим господарством, а також у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф, виникає необхідність у дослідженні методичних підходів до формування стратегічних цілей конкурентоспроможного розвитку лісового господарства як першооснови підвищення його ефективності.

Постановка проблеми. Управління лісовим господарством передбачає, в тому числі, вирішення питань про напрямки його розвитку, які визначаються системою відповідних цілей. Як відомо, якісно організована система управління буде ефективно виконувати свої функції тільки за умови чіткого розуміння цілей розвитку, здатних мотивувати діяльність системи і формувати її конкурентоспроможність. Саме тому проблеми, пов'язані з науковим забезпеченням формування стратегічних цілей конкурентоспроможного розвитку лісового господарства для підвищення його майбутнього рівня конкурентоспроможності, є принципово важливими.

Аналіз останніх досліджень. Дослідження щодо загального алгоритму формування стратегічних цілей конкурентоспроможного соціально-економічного розвитку регіонів та окремих галузей національної економіки найшли своє відображення в наукових доробках таких вітчизняних вчених як Геєць В.М., Жихор О.Б., Качний О.С.,  Кліяненко Б.Т., Манн Н.В., Нестеренко С.С., Осика О.П. В той же час, в науковій літературі практично відсутні методичні підходи щодо послідовності та змістовності етапів формування стратегічних цілей конкурентоспроможного розвитку лісової галузі, що свідчить про наявність прогалин у вивченні зазначеної проблематики.

Мета дослідження – розробка та вдосконалення методичного підходу щодо формування стратегічних цілей і відповідних етапів конкурентоспроможного розвитку галузі лісового господарства.

Виклад основного матеріалу. Відповідно до принципів теорії наукового цілепокладання, нами запропонована дескриптивна модель формування стратегічних цілей конкурентоспроможного розвитку лісового господарства (рис. 1.). В ній використано доробки вітчизняних науковців з регіональної та національної економік [1-9], які передбачають здійснення наступних етапів при формуванні стратегічних цілей.

Перший етап - аналіз і прогноз стратегічного розвитку лісової галузі.

Як свідчать дослідження існуючого досвіду визначення цілей соціо-еколого-економічного розвитку галузі, його аналіз доцільно проводити за такими напрямками:

– оцінка показників соціо-еколого-економічного розвитку галузі з одночасною ідентифікацією наявних «вузьких місць»;

– вивчення внутрішніх закономірностей, що впливають на розвиток лісового господарства;

– аналіз зовнішніх факторів, які формують розвиток галузі, включаючи оцінку галузевої політики у сферах бюджетно-податкового регулювання, грошово-кредитної політики, інвестиційної діяльності та зовнішньоекономічної інтеграції;

– дослідження стану та проблем загального правового й організаційно-економічного простору країни;

– аналіз економічної ситуації в державі (показники зростання ВВП, рівень інфляції, зайнятість тощо);

– оцінка стабільності політичної ситуації в країні;

- оцінкою внутрішніх ресурсних можливостей і ризиків, зокрема природно-ресурсного потенціалу, наявності капіталу, стану виробничої та соціальної інфраструктури, рівня трудових ресурсів, фінансового стану галузі, її науково-технічного потенціалу та здатності залучати необхідні фінансові ресурси ззовні;

- інтегральна оцінка соціо-еколого-економічного потенціалу лісового господарства.

Другий етап - формування основних стратегічних орієнтирів розвитку лісового господарства. На наш погляд, при формуванні стратегічних напрямів розвитку лісового господарства необхідно враховувати такі ключові принципи:

• стратегічні напрями розвитку галузі мають бути орієнтовані на перспективу, а не обмежуватись виключно поточним станом її функціонування;
• розроблені стратегічні орієнтири мають забезпечувати фундамент для визначення головних цілей у межах всіх підсистем галузі, таких як соціальна, екологічна, економічна підсистеми та система управління;
• стратегічні орієнтири повинні відображати конкретний рівень розвитку галузі на визначені періоди часу, тим самим дозволяючи оцінювати прогрес і коригувати плани відповідно до досягнутих результатів.

Третій етап - формування системи стратегічних цільових установок соціо-еколого-економічного розвитку лісового господарства. Тобто, він передбачає розробку та обґрунтування системи стратегічних цільових орієнтирів для соціо-еколого-економічного розвитку галузі, а також визначення ключових проблем. Ці проблеми проходять процес класифікації, узагальнення та ранжування за ступенем пріоритетності. У результаті формуються цільові орієнтири для окремих підсистем галузі, зокрема у напрямках соціального, екологічного, економічного розвитку, а також у сфері управління.

Четвертий етап - визначення показників, що характеризують стан кожної з підсистем лісового господарства. На цьому етапі формулюється система показників, необхідна для комплексної кількісної оцінки встановлених цільових орієнтирів. У процесі вибору показників розвитку важливо враховувати, що кожен із них має бути логічно узгоджений з іншими, створюючи цілісну систему, а не лише сукупність окремих елементів.

В цілому система показників повинна забезпечувати узагальнену оцінку, наприклад, соціальних аспектів галузі, враховуючи демографічні характеристики, тобто показники, що відображають умови життя, праці та побуту працівників. Вона також має відображати об'єктивні економічні (виробничі) умови функціонування галузі, а також соціальні характеристики позавиробничої сфери, які перебувають у залежності від рівня розвитку виробництва. Варто наголосити, що одним із ключових аспектів при виборі системи показників для оцінки досягнення соціально значущих цілей, зокрема таких, як підвищення якості життя, є врахування інтегрованого характеру цього поняття. Це означає необхідність створення єдиної системи, яка комплексно поєднуватиме індикатори соціального розвитку та економічно обґрунтовані параметри.

Якість життя населення планується оцінювати за допомогою універсального інтегрального показника, який охоплює повний спектр потреб та інтересів людини, зокрема [8]:

1. Демографічна ситуація - народжуваність і смертність, середня тривалість життя.

2. Добробут населення - показники рівня життя людини, що відображають ступінь задоволення його матеріальних і духовних потреб (заробітна плата, реальні доходи, їх диференціація, рівень споживання благ і послуг тощо).

3. Якість умов життя населення охоплює такі аспекти, як рівень трудових умов, соціального захисту, фізичної та майнової безпеки кожного громадянина, стан криміногенної ситуації та соціально-політичного благополуччя суспільства, рівень розвитку системи охорони здоров’я, культури та інших сфер.

4. Якість навколишнього середовища – інформація щодо забруднення лісових екосистем, атмосфери, ґрунтових та водних ресурсів.

 

Визначення головних стратегічних орієнтирів розвитку галузі

2

3

4

Визначення показників, що характеризують стан кожної з підсистем галузі

Система показників економічного розвитку

Розробка стратегій

Стратегія економічного розвитку

Стратегія соціального розвитку

Стратегія екологічного розвитку

Стратегія  у сфері вдосконалення системи управління

1

Аналіз і прогноз стратегічного розвитку галузі

2

Визначення головних стратегічних орієнтирів розвитку галузі

3

4

Визначення показників, що характеризують стан кожної з підсистем галузі

Система показників економічного розвитку

Система показників екологічного розвитку

Система показників соціального розвитку

Система показників, що характеризують сферу управління галуззю

Розробка стратегій

Стратегія економічного розвитку

Стратегія соціального розвитку

Стратегія екологічного розвитку

Стратегія  у сфері вдосконалення системи управління

5

Визначення кількісних значень цільових показників

Система цільових показників економічного розвитку

Система цільових показників соціального розвитку

Система цільових показників екологічного розвитку

Система цільових показників, що характеризують сферу управління галуззю

6

Встановлення критеріїв відповідності (несуперечності) кількісних значень показників

7

Визначення порогових значень цільових показників

8

Визначення методів оцінки ефективності цільових показників

Перевірка показників на предмет їх внутрішньої узгодженості, безпечності та ефективності

9

Формування системи стратегічних цілей конкурентоспроможного розвитку лісової галузі

10

цільові показники відповідають усім вимогам

цільові показники не задовольняють всім вимогам

коригування цільових показників

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Дескриптивна модель формування стратегічних цілей конкурентоспроможного розвитку лісового господарства

удосконалено на основі [1-9]