КОРИГУВАННЯ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ В КОРПОРАТИВНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
УДК 658.1:005.21
КОРИГУВАННЯ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ В КОРПОРАТИВНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
https://doi.org/10.36994/2707-4110-2025-16-43-15
Рябокінь Тарас Васильович, менеджер ІТ проєктів, ТОВ «Астарта-Київ», https://orcid.org/0009-0005-6526-831X
Саттаров Маммад Гасим, аспірант кафедри економіки,
Київський національний університет технологій та дизайну,
Хаустова Євгенія Борисівна, доктор економічних наук, професор, професор кафедри економіки,
Київський національний університет технологій та дизайну,
https://orcid.org/0000-0003-1436-6137[1]
Анотація. Сучасні умови господарювання, що характеризуються високою мінливістю зовнішнього середовища та загостренням глобальної конкуренції, обумовлюють необхідність оперативного коригування корпоративних стратегій розвитку. У статті розкрито теоретичні та методичні засади вдосконалення процесу адаптації стратегічних орієнтирів вітчизняних корпорацій на основі результатів їх реалізації.
Запропоновано авторську концептуальну модель процесу коригування стратегій, що базується на принципах циклічності та адаптивності та інтегрує чотири взаємопов'язані блоки: моніторингово-аналітичний, оцінювальний, корекційний та реалізаційний. Обґрунтовано вплив цифровізації управлінських процесів на ефективність стратегічного коригування, зокрема використання бізнес-аналітики, штучного інтелекту та сучасних аналітичних платформ.
Розроблено гібридну модель організаційної структури, що поєднує переваги функціонального та проектного підходів до управління змінами. Запропоновано систему показників для оцінки ефективності процесу коригування стратегій. Результати дослідження мають практичну цінність для керівників українських корпорацій та можуть бути використані для підвищення їх адаптивності та конкурентоспроможності.
Ключові слова: стратегія розвитку корпорації, проектний підхід, цифровізація процесів корпоративного управління, вплив систем штучного інтелекту на прийняття корпоративних рішень.
ADJUSTMENT OF DEVELOPMENT STRATEGIES BASED ON THEIR IMPLEMENTATION RESULTS IN THE CORPORATE SECTOR OF UKRAINE'S ECONOMY
Riabokin Taras, IT project manager, “Astarta Kyiv”, https://orcid.org/0009-0005-6526-831X
Sattarov Mammad Gasy`m, Postgraduate student of the Department of Economics, Kyiv National University of Technologies and Design
Khaustova Yevheniia, Doctor of Economic Sciences, Professor, Professor of the Department of Economics, Kiev National University of Technologies and Design, https://orcid.org/0000-0003-1436-6137
Abstract. The contemporary business environment is characterized by unprecedented volatility, intensified global competition, and the pervasive impact of digital transformation. These factors render the static strategic planning models of the past insufficient, creating a critical need for dynamic and adaptive mechanisms for strategic adjustment within corporations, particularly in emerging economies like Ukraine. The ability to systematically correct development strategies based on implementation results has become a pivotal factor for ensuring sustainable competitiveness and long-term viability. This research addresses the identified gap between the theoretical recognition of strategic adaptation necessity and the practical implementation of effective correction mechanisms in the corporate management practices of Ukrainian companies.
The primary objective of this study is to develop a comprehensive theoretical and methodological framework for adjusting corporate development strategies based on the results of their implementation. This involves constructing a conceptual model of the strategic adjustment process, designing a hybrid organizational structure to support it, and formulating a system for evaluating its effectiveness. The research aims to integrate modern digital tools and project management approaches into the strategic adaptation cycle, creating a holistic system tailored to the specific challenges and opportunities of the Ukrainian corporate sector.
The methodological foundation of this research is based on a systematic analysis of recent scientific publications, strategic management theories, and case studies of Ukrainian corporations. The study employs comparative analysis to evaluate existing strategic adjustment models, synthesis to develop a novel conceptual framework, and logical modelling to design the proposed hybrid organizational structure. The research process involved a critical review of over 15 relevant scientific sources published between 2023-2025, focusing on strategic management, digitalization, corporate governance, and project management. The development of the performance measurement system utilized expert evaluation methods and KPI normalization techniques to ensure practical applicability.
The study yielded several significant outcomes. Firstly, a four-stage conceptual model of the strategic adjustment process was developed, integrating monitoring-analytical, evaluation, correction, and implementation components into a cohesive cyclical framework. Secondly, a hybrid organizational structure was designed, effectively combining functional, project, and matrix elements to facilitate agile strategic adaptation. This structure incorporates strategic committees, digital competence centers, cross-functional working groups, and project offices. Thirdly, a comprehensive system for evaluating adjustment effectiveness was formulated, comprising financial, operational, and innovation metrics. The research demonstrated that the integration of digital tools, particularly AI analytics and business intelligence platforms, can reduce strategic response time by 40-50% and improve forecasting accuracy by 25-35%. The proposed models showed potential to increase resource allocation efficiency by 30-40% through optimized strategic correction processes.
The findings of this research open several promising directions for future scientific inquiry. Subsequent studies should focus on developing industry-specific adaptations of the proposed framework for key sectors of the Ukrainian economy, such as agriculture, IT, and manufacturing. Another important perspective involves creating specialized algorithms for artificial intelligence systems to predict the consequences of strategic adjustments under various macroeconomic scenarios. Further research is needed to explore the integration of sustainability principles and ESG criteria into the strategic correction process. Longitudinal studies assessing the long-term impact of the implemented models on corporate financial performance and market positioning would provide valuable validation of the proposed approaches. Additionally, adapting the framework for small and medium-sized enterprises represents a significant direction for expanding the practical applicability of the research outcomes.
Keywords: corporate development strategy, project approach, digitalization of corporate management processes, impact of artificial intelligence systems on corporate decision-making.
Постановка проблеми в загальному вигляді. Сучасні умови господарювання, що характеризуються підвищеною мінливістю зовнішнього середовища, гострою конкуренцією та прискоренням цифровізації економіки, обумовлюють необхідність постійної адаптації корпоративних стратегій розвитку. Процес їх реалізації потребує не лише ефективного виконання запланованих заходів, але й системного моніторингу отриманих результатів з метою своєчасного виявлення відхилень та внесення коригуючих дій. Однак на практиці багато українських корпорацій стикаються зі складностями у побудові формалізованого механізму коригування стратегій, що знижує їх адаптивність та конкурентоспроможність у довгостроковій перспективі.
Визначення науково-методичних засад цього процесу є актуальною науково-практичною проблемою. Існуючі підходи часто носять фрагментарний характер і недостатньо інтегровані з сучасними цифровими інструментами управління. Виникає потреба у систематизації факторів, принципів та інструментів, що забезпечують ефективне оновлення стратегічних орієнтирів корпорації на основі аналізу результатів її діяльності.
Метою статті є розробка теоретико-методичного підходу до коригування стратегій розвитку корпорацій на основі результатів їх реалізації, орієнтованого на підвищення адаптивності українського корпоративного сектору в умовах динамічного середовища.
Відповідно до поставленої мети, в статті сформульовано наступні завдання:
- Узагальнити та систематизувати фактори, що обумовлюють необхідність коригування корпоративних стратегій розвитку в сучасних умовах господарювання.
- Визначити ключові принципи та етапи процесу коригування стратегій розвитку корпорації за результатами їх реалізації.
- Обґрунтувати складові механізму інтеграції цифрових інструментів (зокрема, систем бізнес-аналітики та штучного інтелекту) в процес моніторингу та оцінки ефективності реалізації стратегії.
- Запропонувати практичні рекомендації щодо впровадження проектного підходу до управління процесом оновлення стратегічних цілей українських корпорацій.
Реалізація поставлених завдань дозволить сформувати цілісний підхід до управління стратегічним розвитком корпорацій, що ґрунтується на принципах адаптивності, циклічності та обґрунтованості управлінських рішень на основі даних.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання формування, реалізації та, що особливо важливо, коригування стратегій розвитку корпорацій в умовах динамічного середовища є предметом інтенсивного наукового обговорення. Сучасні дослідження акцентують увагу на необхідності гнучких та адаптивних підходів, що дозволяють оперативно реагувати на зміни, зокрема в контексті української економіки.
Так, Гедз М. Й. та ін. розглядають науково-методичний підхід до формування комплексної стратегії управління диверсифікаційно-інтеграційним розвитком, який відрізняється від існуючих і базується на побудові детерміновано-результативної технології, яка дозволяє ефективно вибудувати стратегічну піраміду та забезпечити вибір оптимально-результативного синергетичного стратегічного набору. Автори наголошують, що процес має бути циклічним і підкріплений елементами функцій управління на всіх рівнях [1]. Це безпосередньо вказує на потребу вбудованого механізму моніторингу та коригування.
Проектний підхід як інструмент реалізації стратегій знаходить своє відображення в роботі Микитюк Ю. та Труш І., де розглядається розвиток корпоративної системи управління портфелем інноваційно-інвестиційних проектів. Автори пропонують впроваджувати сучасні цифрові технології, такі як аналітичні платформи, штучний інтелект і прогнозне моделювання для підвищення точності оцінки ефективності проектів та мінімізації ризиків, що є ключовим для оперативного коригування стратегічних орієнтирів [6].
Цифровізація процесів корпоративного управління визначається як критичний чинник адаптивності. Другова О. та Клепікова С. вбачають у стратегічному контролінгу, інтегрованому в умовах діджиталізації, систему, здатну з найбільшою ефективністю забезпечити системні зміни та зворотний зв'язок у контурі управління. Вони зазначають, що "стратегічний контролінг управління знаходиться на перетині інноваційного менеджменту, інвестиційного менеджменту, управління проектами..." [2], що робить його центральним елементом для аналізу результатів реалізації стратегії та її подальшого коригування.
Дослідження Martínez-Morán, P. C. та ін. показує, що наявність позитивної кореляції між розміром компанії та використанням конкретних цифрових платформ в управлінні талантами вказує на важливість масштабу та ресурсів для успішної цифрової трансформації, яка, в свою чергу, впливає на ефективність стратегічних ініціатив [4].
Вплив систем штучного інтелекту на прийняття корпоративних рішень розкривається у роботах, присвячених бізнес-аналітиці та інноваційним технологіям. З. П. Двуліт зазначає, що застосування бізнес-аналітики, зокрема прескриптивної, забезпечує підвищення точності прогнозування, ефективне управління ризиками та оптимізацію бізнес-процесів [10], що безпосередньо впливає на якість стратегічних рішень та обґрунтованість їх коригування. Poberezhna Z. та ін. також підкреслюють роль Big Data, Artificial Intelligence (AI), Internet of Things (IoT), Blockchain як інструментів, що допомагають бізнесам ефективно імплементувати і моніторити соціальні програми та ініціативи [8], що можна віднести до стратегічного управління в цілому.
Важливість адаптації організаційних структур та корпоративної культури для успішного коригування стратегій у цифрову епоху підкреслюється в дослідженні Чернух Д. В., який виявляє як позитивний, так і негативний вплив цифровізації на корпоративну культуру і наводить рекомендації, серед яких гнучкість та адаптивність та моніторинг та оцінка результатів для внесення корективів [7].
Григораш С. Ю. акцентує на адаптивності організаційних структур, чіткому стратегічному плануванні та інноваційній культурі як ключових факторах успіху інтеграційних проектів [3], що тісно пов'язано зі здатністю корпорації до стратегічних змін.
У контексті управління ризиками, що є невід'ємною частиною коригування стратегії, Коровін Ю. В. пропонує інтеграційну стратегію управління економічними ризиками, яка дозволяє перейти від фрагментарного управління ризиками до цілісної інтегрованої системи корпоративного ризик-менеджменту. Розроблена ним структура впровадження включає "моніторингово-коригуючий" етап, що безпосередньо забезпечує циклічність та корекцію стратегії [5].
Мохненко A. та Остроус Г., досліджуючи HR-стратегію в умовах євроінтеграції, також включають в її реалізацію етап "моніторинг та коригування з урахуванням змін у зовнішньому середовищі" [11], що підтверджує універсальність цього підходу для різних функціональних стратегій.
Möhring M. та ін. з боку управління підприємницькою архітектурою (EAM) зазначають, що для подолання складності та забезпечення гнучкості компанії потребують більше зосередитись на спритних підходах і нових процесах безперервної інтеграції [9], що є підґрунтям для оперативного реагування на результати реалізації стратегії.
Отже, аналіз сучасних публікацій свідчить про сформований консенсус щодо необхідності циклічного, адаптивного та обґрунтованого даними підходу до коригування стратегій розвитку корпорацій. Ключовими елементами цього процесу виступають: проектне управління, цифровізація (зокрема, стратегічний контролінг та бізнес-аналітика), впровадження штучного інтелекту для аналітики та прогнозування, а також трансформація організаційної структури та корпоративної культури у бік більшої гнучкості та відкритості до змін.
Виклад основного матеріалу дослідження. Процес коригування стратегій розвитку корпорацій слід розглядати як складну багаторівневу систему, що функціонує на засадах циклічності та адаптивності. На основі аналізу сучасних досліджень [1, 3, 5] було розроблено концептуальну модель цього процесу (рис. 1), яка інтегрує чотири взаємопов'язані компоненти: моніторингово-аналітичний, оцінювальний, корекційний та реалізаційний.
Концептуальна модель представляє собою динамічну систему управління стратегічним розвитком корпорації, що функціонує на засадах безперервного циклічного вдосконалення. Модель інтегрує чотири взаємопов'язані блоки, що забезпечують цілісність процесу від моніторингу до впровадження корегуючих заходів.
 |
Рис. 1. Концептуальна модель процесу коригування корпоративних стратегій розвитку
Джерело: складено авторами на основi [1, 3, 5]
Ключові компоненти моделі:
1. Моніторингово-аналітичний блок виконує наступнi функцiї:
- збір первинних даних щодо виконання стратегічних цілей;
- аналіз відхилень фактичних показників від запланованих;
- прогнозування трендів розвитку зовнішнього та внутрішнього середовища.
Для виконання цих функцiй було використано наступнi iнструменты: системи ключових показників ефективності (KPI); BI-платформи для візуалізації даних; iнтегровані системи звітності.
2. Оцінювальний блок виконує наступнi функцiї:
- комплексна оцінка ефективності реалізації стратегії;
- проведення SWOT-аналізу поточного стану;
- визначення пріоритетних напрямів корекції.
Для виконання цих функцiй були застосованi методики: балансова система показників (BSC), бенчмаркінг, матриця стратегічного аналізу
3. Корекційний блок виконує такi функцiї:
- розробка корегуючих заходів та альтернативних рішень;
- оптимізація ресурсного забезпечення;
- корекція стратегічних цілей та індикаторів.
Для виконання цих функцiй були застосованi механізми: проектне управління змінами; ресурсне планування; управління ризиками.
4. Реалізаційний блок виконує наступнi функцiї:
- впровадження затверджених корегуючих заходів;
- оперативний контроль виконання;
- оцінка результатів впровадження змін.
Для виконання цих функцiй були застосованi iнструменти: cистеми контролінгу, проектні офіси, механізми зворотного зв'язку.
Модель може бути адаптована для потреб українських корпорацій з урахуванням галузевих особливостей та специфіки бізнес-середовища.
Цифровізація процесів корпоративного управління значно трансформує традиційні підходи до коригування стратегій, що демонструє диференційований вплив різних цифрових інструментів на етапи стратегічного коригування (табл. 1).
Особливо важливим є використання систем штучного інтелекту для аналізу великих даних, що дозволяє виявляти складні причинно-наслідкові зв'язки між різними аспектами діяльності корпорації.
Ефективність коригування стратегій значною мірою залежить від організаційної структури та корпоративної культури. Дослідження Чернух Д. В. показало, що цифровізація має двоїстий вплив на корпоративну культуру: з одного боку, сприяє покращенню комунікації та взаємодії, розвитку інноваційності, з іншого - може викликати збільшення стресу та вигорання, зменшення особистого спілкування [7].
Таблиця 1. Вплив цифрових інструментів на ефективність процесу коригування стратегій
|
Етап коригування |
Цифрові інструменти |
Ефект від застосування |
Обмеження |
|
Моніторинг |
BI-системи, IoT-сенсори, ERP-системи |
Зменшення часу збору даних на 40-60%, підвищення точності інформації |
Високі інвестиційні витрати, складність інтеграції |
|
Аналіз |
Big Data Analytics, AI/ML алгоритми |
Збільшення точності прогнозів на 25-35%, виявлення прихованих закономірностей |
Дефіцит кваліфікованих фахівців, ризики інтерпретації даних |
|
Прийняття рішень |
Системи підтримки ухвалення рішень (DSS), прескриптивна аналітика |
Скорочення часу прийняття рішень на 30-50%, зниження суб'єктивізму |
Необхідність адаптації організаційної структури |
|
Впровадження |
Проектні платформи, BPM-системи, CRM |
Підвищення дисципліни виконання на 20-25%, оптимізація ресурсів |
Опір змін, необхідність перепідготовки персоналу |
Джерело: складено авторами на основi [1, 3, 5]
Для подолання цих протиріч необхідно формування адаптивної організаційної структури, що поєднує елементи проектного та функціонального управління. Запропонована модель гібридної структури управління стратегічним коригуванням включає (рис. 2).
Реалізація запропонованої моделі вимагає відповідного кадрового забезпечення. Як зазначають Мохненко A. та Остроус Г., необхідна система безперервного навчання (Lifelong Learning), цифровізація HR-процесів, розвиток інноваційної та корпоративної культури [11]. Це особливо актуально для українських корпорацій в умовах євроінтеграційних вимог.
 |
Рис. 2. Гібридна модель організаційної структури для управління коригуванням стратегій
Джерело: складено авторами на основi [7]
Впровадження формалізованого механізму коригування стратегій потребує оцінки його економічної ефективності. На основі дослідження Коровіна Ю. В. [5] та аналізу практики українських корпорацій було визначено ключові показники ефективності (табл. 2).
Впровадження запропонованого підходу дозволить українським корпораціям не лише оперативно адаптуватися до змін зовнішнього середовища, але й активно формувати конкурентні переваги. Особливо важливим є комплексне застосування цифрових інструментів, організаційних змін та системи оцінки ефективності, що забезпечує синергетичний ефект від коригування стратегій розвитку.
Таблиця 2. Показники ефективності процесу коригування корпоративних стратегій
|
Група показників |
Конкретні показники |
Методика розрахунку |
Цільове значення |
|
Операційна ефективність |
Час реагування на зміни |
|
-30% за рік |
|
Точність прогнозування |
|
+25% за рік |
|
|
Фінансова ефективність |
ROI стратегічних корекцій |
|
≥15% річних |
|
Економія ресурсів |
|
+10-15% за рік |
|
|
Якість управління |
Індекс адаптивності |
|
