НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ В ЛІСОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ УКРАЇНИ (С. 46-56)

УДК 338.434:631.17

НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ У ЛІСОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ У КРАЇНИ

 

https://doi.org/10.36994/2707-4110-2025-17-44-04

 

Войцехівський М.О., Колісник О.Г., аспіранти спеціальності 051 «Економіка», ЗВО «Університет «Україна» [1]

 

Анотація.   У представленому матеріалі автором проведено огляд доцільності створення єдиного державного господарського підприємства «Ліси України», а також визначено позитивні та негативні наслідки проведеної реформи у лісовому господарстві. В цілому, відзначено позитивні наслідки створення ДП «Ліси України», зокрема, можливість залучення інвестиційних ресурсів у галузь та суттєве підвищення її продуктивності та рентабельності. Також зазначено необхідність дотримання принципу державної форми власності на більшість лісових земель, що дозволить сформувати соціо-еколого-економічну спрямованість лісового господарства.

У статті обґрунтовано важливість сталого управління збалансованим лісовим господарством у контексті адаптації його до кліматичних змін, а також загальним скороченням земель лісогосподарського призначення та руйнуванням основних засобів у лісовому господарстві внаслідок повномасштабного вторгнення. У цьому контексті ідентифіковано ряд невідкладних екологічних завдань для управління галузі.

Автором визначено необхідність повоєнного відновлення лісового господарства на основі укладених договорів з міжнародними партнера з виконання прийнятих екологічних зобов’язань щодо вступу до ЄС, що посилює фінансове навантаження на державний бюджет в майбутньому. В цьому контексті відзначається необхідність впровадження розроблених  природоохоронних проєктів із залученням грантової допомоги, які вже напрацьовані в межах міжнародної співпраці.

Представлений матеріал містить обґрунтовані напрями для підвищення екологічної та економічної ефективності функціонування галузі лісового господарства за рахунок раціонального використання всіх лісових ресурсів на основі ідентифікації існуючих проблем та викликів, що повинно бути пріоритетом для повоєнного відновлення лісової галузі на засадах сталого розвитку.

Ключові слова: лісове господарство, екологічна та економічна ефективність, лісові ресурси, стале управління, збалансований розвиток.

 

DIRECTIONS FOR INCREASING ENVIRONMENTAL AND ECONOMIC EFFICIENCY IN THE FORESTRY OF UKRAINE

Voytsekhivskyi M.A., Kolisnyk A.G., postgraduate students of the specialty 051 "Economics", Higher Educational Institution "University "Ukraine"

Abstract. In the presented material, the author reviewed the feasibility of creating a single state economic enterprise "Forests of Ukraine", and also identified the positive and negative consequences of the reform in forestry. In general, the positive consequences of the creation of the SE "Forests of Ukraine" were noted, in particular, the possibility of attracting investment resources to the industry and a significant increase in its productivity and profitability. At the same time, problems with the existence of unauthorized felling, uncertainty of the powers of government bodies regarding control over the rational use of forest resources, reduction in the number of state forest guards, etc. were identified. The need to adhere to the principle of state ownership of most forest lands, which will allow forming a socio-ecological-economic direction of forestry, is also noted.

The article substantiates the importance of sustainable management of balanced forestry in the context of its adaptation to climate change, as well as the threatening reduction of forest lands and the destruction of fixed assets in forestry as a result of full-scale invasion. In this context, a number of urgent environmental tasks for the management of the industry are identified.

The author identifies the need for post-war restoration of forestry on the basis of agreements concluded with international partners to fulfill the environmental obligations adopted in connection with accession to the EU, which increases the financial burden on the state budget in the future. In this context, the need to implement developed environmental protection projects with the involvement of grant aid, which have already been developed within the framework of international cooperation, is noted.

The presented material contains substantiated directions for increasing the environmental and economic efficiency of the functioning of the forestry industry through the rational use of all forest resources based on the identification of existing problems and challenges, which should be a priority for the post-war restoration of the forestry industry on the basis of sustainable development.

Keywords: forestry, environmental and economic efficiency, forest resources, sustainable management, balanced development.

 

Постановка проблеми. Національна економіка характеризується надзвичайною складністю умов функціонування, спричиненою низкою викликів сьогодення. Військові дії призвели до погіршення еколого-економічного стану не лише окремих регіонів, лісових ресурсів або категорій громадян, а практично всіх суспільних сфер та галузей. До вже існуючого під час війни фінансового державного дефіциту додались проблеми, пов’язані з розв’язанням наслідків кліматичних змін та відсутністю діючих державних програм щодо підтримки окремих галузей народного господарства. Тобто, нині акцетована увага на екологічних факторах, які набувають стратегічного значення практично в усіх сферах діяльності, у тому числі, у раціональному використанні лісових ресурсів. Ефективність організації раціонального лісокористування передбачає пріоритетність на мінімізацію екологічних ризиків і втрат за умови рентабельної економічної складової лісогосподарського виробництва.

Ефективне використання лісових ресурсів можливе лише за умови впровадження дієвих заходів екологічної та економічної безпеки. Це передбачає ефективне управління лісовим господарством, засноване на принципах сталого розвитку, збереження біорізноманіття, адаптованого до змін клімату, досягнення фінансової стабільності в лісовій галузі, а також створення умов для динамічного розвитку деревообробної промисловості й пов'язаних із нею секторів економіки.

Формування ж системи ефективного управління сталим лісокористуванням можливе лише на основі ідентифікації проблемних питань в галузі та обґрунтуванні напрямів їх усунення.

Аналіз останніх публікацій. Розробка принципів сталого лісокористування вимагає визначення ключових положень, критеріїв, підходів і методів, які слугують основою для забезпечення ефективності досліджень. Головні загрози збалансованому розвитку виникають через серйозне забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, недосконалість системи державного контролю та недостатню ефективність моніторингу стану навколишнього середовища. Сучасна реальність також демонструє необхідність переходу до нової парадигми взаємодії суспільства з природою, оскільки традиційні моделі розвитку, які застосовують провідні країни, виявляються недієвими на довгострокову перспективу. З огляду на важливість лісових ресурсів, їх відновлення і збереження природних функцій, очевидно, що існують невирішені теоретичні й методологічні аспекти у забезпеченні економіко-екологічного розвитку лісового господарства. У цьому контексті потреба в інтегральних підходах стає дедалі актуальнішою.

Незважаючи на значний внесок науковців у дослідження лісової галузі, зокрема, О.Дребот, Р.Дубаса, О.Дзюбенка, С.Нестеренко, сучасні виклики, такі як військові конфлікти, економічні потрясіння та екологічні проблеми, створюють потребу в перегляді існуючих підходів. Це обумовлює необхідність комплексного узагальнення й поглиблення стратегій для досягнення ефективного економічного та екологічного розвитку у сфері лісового господарства, що й визначає актуальність даної теми дослідження.

Мета дослідження – є обґрунтування напрямів підвищення екологічної та економічної ефективності в лісовому господарстві як механізму протидії існуючим фінансово-економічним, еколого-кліматичним та організаційно-кадровим викликам сьогодення.

Виклад основного матеріалу. Одним із ключових аспектів розвитку лісового господарства виступає питання власності на ліси та території, що входять до лісового фонду. У контексті забезпечення стійкості цього сектору економіки найоптимальнішою та найбільш ефективною формою власності видається державна. В цьому контексті мова не лише про необхідність державного регулювання галузі, а й про соціо-економіко-екологічну направленість менеджменту у сфері лісового господарства, який не в змозі забезпечити приватний сектор. Тому, створення державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» шляхом об’єднання державних лісогосподарських підприємств, що перебували під управлінням Державного агентства лісових ресурсів, є природною відповіддю на виклики сучасних умов. Такий крок обумовлений необхідністю оптимізації управлінських процесів, забезпечення ефективного використання лісових ресурсів та інтеграції з інноваційними підходами до ведення лісового господарства в Україні [1].

Постанова Кабінет Міністрів України від 07 вересня 2022 р. № 1003 «Деякі питання реформування управління лісової галузі» і забезпечила проведення комплексної реформи шляхом реорганізації державних лісогосподарських підприємств та утворення ДП «Ліси України». Однією з ключових переваг створення єдиного державного підприємства виявилася можливість залучення значних обсягів фінансування. Це включає гранти, ресурси Європейського Союзу на реалізацію інноваційно-інвестиційних проєктів, а також на придбання комплексів для вирощування, заготівлі та переробки деревини тощо. До того ж фінансові результати двох років функціонування державного підприємства засвідчують про підвищення його продуктивності та рентабельності, у порівнянні з попередніми періодами, де діяльність державного сектора лісового господарства здійснювалася сотнями господарюючих суб’єктів  [2].

У процесі реформи галузі виникли дві основні вертикалі управління. Перша вертикаль, господарська, представлена ДП "Ліси України", до якої входять центральний апарат, регіональні офіси та місцеві надлісництва, що відіграють провідну роль. Це єдине державне підприємство, яке охоплює 73% лісових земель країни, відповідає за охорону, захист, лісорозведення та відновлення лісів, а також виконує повний спектр інших завдань, включаючи заготівлю і реалізацію деревини. Такий підхід сприятиме створенню нових можливостей для малого та середнього бізнесу, скороченню витрат і підвищенню якості виконуваних робіт.

Ця модель функціонування базується на практиці багатьох державних лісогосподарських компаній країн ЄС [3]. Друга вертикаль управління представлена дев’ятьма міжрегіональними управліннями лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України. Вони здійснюють контроль і координацію діяльності не лише ДП "Ліси України", а й усіх інших лісокористувачів, зокрема приватних і комунальних, забезпечуючи дотримання державних вимог, правил і нормативів. Міжрегіональні управління також погоджують проведення заготівлі лісу та визначають завдання щодо протипожежної безпеки.

Здійснення реалізації деревини надалі відбуватиметься винятково через відкриті електронні аукціони, що забезпечить доступ до цього ресурсу як місцевим та регіональним виробникам, так і національним та міжнародним компаніям. Важливо зазначити, що в 2019 році лише 21% загальної кількості деревини реалізувалося через аукціонні механізми, тоді як 17% постачались за колективними договорами та угодами соціального спрямування, а решта реалізовувалася через традиційні канали, переважно шляхом укладення прямих контрактів. Упродовж 2020 року частка реалізованої через аукціони лісопродукції збільшилася до 47%, що сприяло зменшенню обсягу продажів за прямими договорами до приблизно 40%. За даними 2024 року структура форм реалізації лісоматеріалів виглядала таким чином [4]: 76,5% продукції було реалізовано через біржові аукціони, 23% спрямовано на потреби населення та соціальної сфери (переважно паливні дрова) за соціальними цінами, і лише 0,5% використано для потреб Збройних сил України.

Проте система управління та контролю за лісовим господарством у постреформений період залишається недостатньо ефективною, що викликано кількома ключовими чинниками. По-перше, у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України спостерігається постійний процес реорганізацій. По-друге, Державне агентство лісових ресурсів було підпорядковане як Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, так і Міністерству аграрної політики України, що створило відсутність послідовності в системі управління. По-третє, реформування Державного агентства лісових ресурсів призвело до скорочення кількості обласних управлінь лісового господарства з 24 до 9 міжрегіональних відділів із одночасним суттєвим зменшенням чисельності працівників державної лісової охорони. Аналогічні зміни відбулися й у структурі Державної екологічної інспекції, де замість обласних підрозділів були створені укрупнені регіональні підрозділи.

Надзвичайно важливо, щоб у регіонах, де не йдуть активні бойові дії, дотримувалися норм законодавства. Порушення чи надмірне нарощування масштабів вирубки можуть завдати значної шкоди як екології, так і економіці. На тлі триваючих військових дій обсяг незаконної вирубки лісів залишається складним для точного оцінювання. За даними Державного агентства лісових ресурсів України, у 2022 році зафіксовані обсяги незаконної вирубки склали 25,8 тисяч кубічних метрів, що становить 48% від показника 2020 року - 54,3 тисяч кубічних метрів. Завдана шкода оцінюється у 213,9 млн грн, тобто також на рівні 48% від збитків у 2020 році, коли ця сума досягала 444,1 млн грн. [5].

Реформа у сфері використання лісових ресурсів має сприяти виконанню міжнародних зобов’язань України щодо масштабних програм відновлення лісового фонду південних та східних регіонів країни. Ці території зазнали серйозних втрат внаслідок російської агресії [6]. Водночас, стійкість лісокористування під впливом вимог Європейського Союзу щодо адаптації до кліматичних змін ускладнюється такими чинниками: збільшенням обсягів викидів парникових газів, високим рівнем забруднення повітря, водних і земельних ресурсів, слабкістю системи державного нагляду та контролю, а також недостатньою ефективністю моніторингу стану довкілля.

Одним із ключових аспектів співпраці з ЄС є дотримання вимог законодавства щодо легальності заготовленої деревини. Тільки легальна деревина може потрапляти на ринок Європейського Союзу. Проте Україна ще не повністю виконує ці вимоги, що призводить до екологічно та економічно негативних наслідків. ЄС готовий продовжувати приймати українську деревину за умови ретельної її перевірки та забезпечення прозорості в процесі постачання.

На тлі війни особливо гостро постає питання про післявоєнне відновлення України, яке повинне ґрунтуватися на принципах Європейського зеленого курсу та використанні сучасних екологічних інструментів. Основне завдання полягає у поєднанні багатьох напрямків: відновлення природного середовища, реалізації євроінтеграційних реформ і впровадження ефективної кліматичної політики. У цьому контексті одним з ключових питань стає вибір дієвих способів екологічного відновлення країни. Важливо вже в умовах війни запускати першочергові екологічні ініціативи.

Суттєвий крок у напрямку майбутнього відновлення довкілля було зроблено під час конференції Ukraine Recovery Conference в липні 2022 року у швейцарському Лугано. Однією зі стратегічних програм стала ініціатива «Відбудова чистого та захищеного середовища». У її межах передбачено реалізацію 76 екологічних проектів із загальним бюджетом 25,5 млрд євро. Серед очікуваних результатів програми: будівництво понад 100 сучасних об’єктів для управління відходами, створення 10 національних парків, а також відкриття 9 лісонасіннєвих центрів для вирощування саджанців дерев [7].

Попри широкомасштабне вторгнення, Україна впевнено продовжує рухатися шляхом Green Deal і ставить собі за мету відбудову країни та економіки на основі принципів збалансованого й сталого розвитку. У екологічній сфері вже досягнуто значних результатів: виконано 61% вимог для вступу до ЄС; створено мережу природоохоронних територій європейського значення загальною площею 8 млн гектарів; запущено програму «Зелена країна»; впроваджено нову кліматичну політику [8].

Проте відновлення України потребуватиме активного використання різних галузей, як-от видобувна промисловість, транспорт та інші, що може призвести до зростання обсягів викидів вуглецю. Саме тому знання та допомога європейських країн є важливими для України, щоб інтегрувати екологічно спрямовані підходи та відбудовувати країну без шкоди для глобального довкілля.

Варто зазначити, що Європа вже багато років веде активну боротьбу зі зміною клімату. Як офіційний кандидат у члени ЄС, Україна повинна продовжувати впровадження необхідних реформ. Це передбачає скорочення викидів парникових газів і доопрацювання заходів для виконання зобов’язань за Паризькою кліматичною угодою. У перспективі планується впровадження Міжвідомчої програми «Екологічна просвіта та інформування для сталого розвитку України на 2022–2032 роки», що діятиме в усіх регіонах країни [9].

Ліси в Європі займають приблизно 35% загальної території континенту і вирізняються значним розмаїттям місцевих видів дерев. Україна в довоєнний період серед країн Європи займала дев'яте місце за площею лісового фонду. Проте за період російського повномасштабного вторгнення близько 600 тис. га лісів України окуповані, а ще сотні тисяч гектарів непридатні до використання в господарському обігу [9]. Це обумовлено надзвичайно значним обсягом лісових територій в прифронтових зонах, а також частиною земель лісогосподарського призначення, які були окуповані та вимагають подальшого розмінування від небезпечних предметів. До цього слід додати сотні об’єктів лісової галузі, які пошкоджено або зруйновано, зокрема, будівлі, транспортні засоби, лісові розсадники, інфраструктурні логістичні шляхи тощо.

У сучасних умовах кліматичних змін ліси відіграють ключову роль у забезпеченні екологічної та економічної безпеки. Застосування заходів сталого лісокористування сприятиме збереженню природоохоронного й економічного потенціалу лісових екосистем, зменшенню їх деградації через розширення площ і підвищення продуктивності. У результаті це позитивно позначиться на стані довкілля та якості життя населення [10].

Подальша адаптація галузі до кліматичних змін повинна бути забезпечена через вирішення низки екологічних завдань, зокрема:

1. Розробка та вдосконалення нормативно-правової бази для проведення рубок формування та оздоровлення лісів, а також правил рубок головного користування з урахуванням необхідності адаптації лісових екосистем до кліматичних змін в Україні.

2. Перехід на вирощування та формування різнопорідних і різновікових лісів, максимально наближених до природних умов, із застосуванням місцевих деревних порід, стійких до змін клімату, у сприятливих грунтово-кліматичних зонах.

3. Використання природного способу поновлення для забезпечення ефективного відтворення лісів.

4. Реалізація заходів щодо збереження та відновлення генетичного різноманіття лісових екосистем.

5. Протидія розповсюдженню інтродуктивних видів дерев та рослин, які мають інвазивний характер, а також впровадження заходів щодо контролю та боротьби з ними.

6. Запобігання ерозії ґрунтів на ділянках вирубок, особливо у гірських регіонах, шляхом впровадження обґрунтованих заходів захисту.

7. Впровадження сучасних інноваційних технологій у процеси вирощування, догляду, охорони та захисту лісових насаджень.

В цілому, слід сформувати таку систему управління лісовим господарством, яка змогла забезпечити не лише економічну, але й екологічну ефективність галузі, що надзвичайно важливо у реалізації євро інтеграційних намірів країни. Таким чином, нами пропонуються такі напрями для підвищення екологічної та економічної ефективності функціонування галузі лісового господарства:

- подальша цифровізація лісової галузі є вагомим чинником для її розвитку та модернізації, оскільки сприяє ефективному регулюванню і прозорості, що в свою чергу дозволяє поступово вивести значну частину сектору з тіньової економіки. Упровадження сучасних цифрових технологій не лише забезпечує поліпшення управлінських процесів, але й сприяє зниженню рівня корупції та недобросовісної діяльності, що є ключовими викликами для сектору лісового господарства;

- правове розмежування повноважень в діяльності центральних органів виконавчої влади в питаннях контролю і координації підприємств лісової галузі;

- проведення ефективної кадрової політики, спрямованої на покриття дефіциту працівників галузі, що обумовлений масовим відтоком робочої сили за кордон і через мобілізацію;

- ухвалення Закону України «Про ринок деревини», що визначить права та обов’язки всіх учасників, залучених до сфери продукції лісового господарства, зокрема бірж, продавців та покупців;

 - підвищення продуктивності лісів, поліпшення якісного складу насаджень, а також посилення їхньої стійкості до зовнішніх негативних впливів, особливо в умовах кліматичних змін і військових конфліктів;

- створення сприятливих умов для розвитку масового «зеленого» туризму та збільшення ефективності мисливських господарств;

 - розробка нормативно-правової бази, що дозволить впроваджувати природоохоронні технології у процеси лісозаготівлі та вирощування лісу тощо.

Висновки. Таким чином, проведене дослідження дозволило обґрунтувати такі висновки:

1. Доведена необхідність існування державної форми власності на більшу частину земель лісогосподарського призначення, особливо в сучасних умовах. В зазначеному контексті достатньо ефективним є реформування лісової галузі шляхом створення єдиного державного підприємства ДП «Ліси України».

2. Узагальнено позитивні та негативні ефекти від створення ДП «Ліси України», зокрема, відзначено можливість залучення інвестиційних ресурсів в галузь та підвищення її рентабельності, а також ідентифіковано проблеми  з існуванням самовільних рубань, невизначеності повноважень органів влади щодо контролю за раціональним використанням лісових ресурсів, скороченням чисельності державної лісової охорони тощо.

3. Відзначено важливість сталого управління збалансованим лісовим господарством в контексті адаптації його до кліматичних змін, а також загрозливим скороченням земель лісогосподарського призначення та руйнуванням основних засобів в лісовому господарстві в результаті повномасштабного вторгнення. В цьому контексті ідентифікована низка невідкладних екологічних завдань для менеджменту галузі.

4. Визначено необхідність повоєнного відновлення лісового господарства на основі укладених договорів з міжнародними партнера з виконання прийнятих екологічних зобов’язань щодо вступу до ЄС, що посилює фінансове навантаження на державний бюджет в майбутньому. В цьому контексті відзначається необхідність впровадження розроблених  природоохоронних проєктів із залученням грантової допомоги, які вже напрацьовані в межах міжнародної співпраці.

4. Обгрунтовано напрями для підвищення екологічної та економічної ефективності функціонування галузі лісового господарства на основі ідентифікації існуючих проблем та викликів.

Список використаної літератури

1. Ковальчук С. Я. Відновлення сталого управління лісового господарства у повоєнний період//Агросвіт, 2023. - №20. – С. 74-85.

2. Дубас Р.Г., Попов Р.В. Окремі підсумки реформи системи управління лісовим господарством України// Вісник Університету «Україна» (Серія «Економіка, менеджмент, маркетинг»), № 11 (38), 2024. С. 61-70.

3. Уряд дав старт реформі лісової галузі URL: https://www.kmu.gov.ua/news/uriaddav startreformilisovoihaluzi

4. Дубас Р.Г. та ін. Організаційно-економічні передумови формування конкурентоспроможної системи управління лісовим господарством України// Вісник Університету «Україна» (Серія «Економіка, менеджмент, маркетинг») журнал. № 12 (39) 2024. С. 65-73.

5. Лісова галузь в умовах війни. Чого чека ти і чого боятися? https://eco.rayon.in.ua/ topics/517755 lisovagaluz v umovakhviynichogochekati i chogoboyatisya

6. Реформа лісової галузі потрібна для забезпечення потреб армії — експерт https:// www.unian.ua/economics/finance/grivnyav bankivskihobminnikahznachnoprosilaskilkiteperkoshtuyevalyutakursvalyutna 11 lipnya noviniukrajina11898423.html

7. Екологічні реформи України на шляху до ЄС. Економічна правда URL: https://www.e 84 pravda.com.ua/columns/2022/08/10/690226 (epravda.com.ua)

8. Дерево з'їдає корупція. У Раді опублікували звіт ТСК про лісову галузь URL: https:// www.openforest.org.ua/255703/

9. Екологічні реформи України на шляху до ЄС. Економічна правда URL: https://www.e 84 pravda.com.ua/columns/2022/08/10/690226 (epravda.com.ua).

10. Гончарук І.В., Ковальчук С.Я., Цицюра Я.Г., Лутковська С.М. Динамічні процеси розвитку органічного виробництва в Україні. Монографія. 2020. Вінниця. Твори. 478 с.

References

1.  Kovalʹchuk S. YA. Vidnovlennya staloho upravlinnya lisovoho hospodarstva u povoyennyy period//Ahrosvit, 2023. - №20. – S. 74-85.

2. Dubas RH, Popov RV Крім pidsumky реформи системи управління лісовим господарством України// Visnyk Universytetu «Україна» (Серія «Економіка, Менеджмент, маркетинг»), № 11 (38), 202.

3. Uryad dav start reformi lisovoyi haluzi URL: https://www.kmu.gov.ua/news/uriaddav startreformilisovoihaluzi.

4. Dubas RH та in. Організаційно-економічні перидумові формування стимуляційної системи управління лісовим господарством України// Вісник Університету «Україна» (Серія «Економіка, Менеджмент, Маркетинг») Журнал. №12 (39) 2024. S. 65-73.

5. Лісова haluzʹ v umovakh viyny. Choho cheka ty i choho boyatysya? https://eco.rayon.in.ua/ topics/517755 lisovagaluz v umovakhviynichogochekati i chogoboyatisya.

6. Реформа lisovejy haluzi potrebна длa bezpečне потріб armiyi - екspert https:// www.unian.ua/economics/finance/grivnyav bankovskihobminnikahznachnoprosilaskilkiteperkoshtuyevalyutakursvalyutna 11 lipnya9842

7. Еколохішні реформи України на шляху до ЙЕС. Ekonomichna pravda URL: https://www.e 84 pravda.com.ua/columns/2022/08/10/690226 (epravda.com.ua)

8. Дерево з'іідайе коруптсія. U Radi opubliku vally zvit T·SK pro lisovu haluzʹ URL: https:// www.openforest.org.ua/255703/

9. Еколохішні реформи України на шляху до ЙЕС. Ekonomichna pravda URL: https://www.e 84 pravda.com.ua/columns/2022/08/10/690226 (epravda.com.ua).

10. Хончарук IV, Ковальчук S.YA., Цыцюра IA.H., Lutkovsnka SM Dynamichni protesesy розвитку orhanichnoho vyrobnistva v Ukrayini. Monohrafiya. 2020. Vinnytsya. Tvory. 478 s

 

 

 

 

 

Надійшла до редакції: 26.11.2025р.