МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ УСТАНОВ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ (С. 27-37)

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ УСТАНОВ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

 

https://doi.org/10.36994/2707-4110-2026-18-45-02

 

Берназ А.О., магістр спеціальності D1 «Облік і оподаткування»,

ЗВО «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»[1]

 

Анотація. У статті досліджено методичні засади формування фінансової звітності бюджетних установ в умовах цифровізації облікової діяльності. Постановка проблеми зумовлена потребою адаптації традиційних методичних підходів до нових технологічних реалій, де автоматизація обробки даних, уніфікація форматів та електронний документообіг змінюють логіку формування, верифікації та подання звітної інформації. Метою роботи є визначення характеру методичних змін, спричинених впровадженням цифрових технологій, та обґрунтування практично орієнтованої моделі методичного забезпечення цифрової звітності бюджетних установ.

В дослідженні застосовано комплекс методів: системний аналіз дозволив виявити взаємозв’язки між нормативно-методичними, технологічними й організаційними компонентами звітного процесу; компаративне порівняння нормативних підходів забезпечило зіставлення національних вимог і міжнародних стандартів; якісне узагальнення наукових джерел дало змогу виокремити ключові тренди цифрової трансформації у публічному секторі; логічне моделювання використано для структурування пропозицій щодо побудови адаптивного методичного забезпечення.

Результати дослідження свідчать, що цифровізація сприяє підвищенню оперативності, достовірності та порівнянності звітних даних за рахунок автоматизованої обробки, уніфікації форматів (зокрема XBRL) та запровадження електронного документообігу. На підставі системного аналізу запропоновано модель «адаптивного методичного забезпечення», яка інтегрує чотири взаємопов’язані блоки – нормативно-методичний, технологічно-інфраструктурний, управлінсько-контрольний та кадрово-освітній – та передбачає поетапну стратегію впровадження: діагностика наявних процесів, пілотні проєкти в окремих підрозділах, масштабування ефективних рішень та постійний моніторинг якості даних.

Практичне значення роботи полягає в обґрунтуванні конкретних рекомендацій для розробки методичних документів, механізмів data governance, процедур валідації та верифікації даних, а також програм підвищення кваліфікації персоналу. Визначено ключові напрями подальших досліджень: емпірична оцінка впливу ERP-систем, хмарних рішень і XBRL-таксономій на якість звітності; аналіз витрат і вигод цифровізації; розробка механізмів забезпечення кібербезпеки та моделей інтегрованого управління цифровими обліковими процесами.

Ключові слова: фінансова звітність, бюджетні установи, цифровізація, бухгалтерський облік, публічні фінанси, автоматизація обліку.

 

METHODOLOGICAL PRINCIPLES OF THE FORMATION OF FINANCIAL REPORTING OF INSTITUTIONS UNDER THE CONDITIONS OF DIGITALIZATION

A.O. Bernaz, Master’s Student, Open International University of Human Development “Ukraine”

The article examines the methodological foundations of financial reporting of budgetary institutions under the conditions of digitalization of accounting activities. The problem statement is обусловлена the need to adapt traditional methodological approaches to new technological realities, in which automation of data processing, unification of formats, and electronic document management transform the logic of forming, verifying, and presenting financial reporting information. The purpose of the study is to identify the nature of methodological changes caused by the implementation of digital technologies and to substantiate a practice-oriented model of methodological support for digital financial reporting of budgetary institutions.

The study applies a comprehensive set of methods: system analysis was used to identify the interrelationships between regulatory-methodological, technological, and organizational components of the reporting process; comparative analysis of regulatory approaches enabled the comparison of national requirements with international standards; qualitative synthesis of scientific sources made it possible to identify key trends in digital transformation in the public sector; logical modeling was employed to structure proposals for the development of adaptive methodological support.

The results of the study indicate that digitalization contributes to increased timeliness, reliability, and comparability of reporting data through automated processing, unification of formats (in particular, XBRL), and the implementation of electronic document management. Based on the system analysis, a model of “adaptive methodological support” is proposed, integrating four interrelated blocks—regulatory-methodological, technological-infrastructural, managerial-control, and personnel-educational—and providing for a phased implementation strategy: diagnosis of existing processes, pilot projects in selected units, scaling of effective solutions, and continuous monitoring of data quality.

The practical significance of the study lies in substantiating specific recommendations for the development of methodological documents, data governance mechanisms, data validation and verification procedures, as well as professional development programs for personnel. Key directions for further research are identified, including empirical assessment of the impact of ERP systems, cloud solutions, and XBRL taxonomies on reporting quality; cost–benefit analysis of digitalization; and the development of cybersecurity mechanisms and models of integrated management of digital accounting processes.

Keywords: financial reporting, budgetary institutions, digitalization, accounting, public finance, accounting automation.

 

Постановка проблеми. У сучасних умовах трансформації системи публічного управління проблема удосконалення методичного забезпечення формування фінансової звітності бюджетних установ постає як важлива науково-практична задача, пов’язана з необхідністю забезпечення достовірності, своєчасності та прозорості фінансової інформації в умовах цифрової трансформації облікової діяльності.

Незважаючи на прогрес у впровадженні інформаційних технологій, у теоретичних дослідженнях та практичних рішеннях все ще присутні суттєві розбіжності щодо узгодження інтегрованих цифрових процесів з традиційними методичними підходами, що ускладнює забезпечення належної якості звітних даних і створює передумови для структурних ризиків у системі бюджетного обліку. Відтак вирішення цієї проблеми вимагає глибокого аналізу теоретичних засад побудови фінансової звітності, розробки чітких методичних рекомендацій щодо використання цифрових інструментів і адаптації національних стандартів до сучасних інформаційних практик, що безпосередньо впливає на ефективність управління публічними фінансами, розвиток внутрішнього контролю й підвищення довіри суспільства до фінансової звітності державних установ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В науковій літературі відзначається активний розвиток досліджень, спрямованих на вирішення проблем формування фінансової звітності в бюджетних установах у контексті модернізації облікових систем і цифровізації.

У працях дослідників Б. Засадного та Н. Коноваленко проаналізовано впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору в країнах, що розвиваються, та оцінено відповідність національної звітності вимогам МСБОДС (IPSAS), що окреслює проблему узгодження національних і міжнародних підходів до обліку та звітності бюджетних установ [3]. Дослідження авторів А.В. Найди, І.О.Крюкової, Л.П. Шацкової, Р.М. Волчка фокусуються саме на переході від чинних національних стандартів (НП(С)БОДС) до Міжнародних стандартів фінансової звітності для публічного сектору, підкреслюючи роль фінансової звітності як інструменту державного контролю та прозорості бюджетних процесів [6]. Окремий науковий напрям формують праці, що висвітлюють вплив цифрових технологій на трансформацію обліку та звітності. Так, Л. Безкоровайна, І.В. Жиглей, С.М. Лайчук, І.Р. Поліщук, Н.В. Кудлаєва, Т.В. Косташ, А.А. Михалків, В. Мельничук, а також С. Онешко, Н. Хомяк, Н. Томілова-Яремчук і Д. Кобець обґрунтовують роль цифровізації та інформатизації бухгалтерського обліку у підвищенні якості фінансової звітності, її аналітичної цінності, прозорості та значення для забезпечення фінансової безпеки як підприємств, так і публічного сектору загалом [1; 2–5; 7].

Аналізуючи зарубіжні наукові публікації, які формують теоретичну основу для розуміння цифрової трансформації у сфері публічного обліку, також визначено ключові напрями розвитку інформаційної інфраструктури, автоматизації та інтеграції цифрових технологій у практику державної фінансової звітності, зокрема: оглядова праця з цифрової трансформації обліку в державному секторі висвітлює вплив таких технологій, як хмарні рішення, великі дані та автоматизація, на підвищення ефективності фінансового звітування, але водночас вказує на труднощі їх впровадження, зокрема несумісність систем, обмежений технічний потенціал та організаційний опір [10].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Водночас у попередніх дослідженнях ще недостатньо вирішено низку питань, пов’язаних із методичними аспектами формування фінансової звітності саме в умовах цифровізації облікових процесів у бюджетних установах, зокрема щодо адаптації традиційних облікових процедур до автоматизованих систем, узгодження вимог національного законодавства з вимогами інформаційних технологій, а також удосконалення підходів до оцінювання якості та достовірності звітних даних в умовах цифрових трансформацій. Саме ці невирішені складові загальної проблеми становлять предмет означеної статті, на яку автор спирається, розвиваючи засади формування фінансової звітності в умовах цифровізації.

Метою статті є теоретичне осмислення та методичне обґрунтування підходів до формування фінансової звітності бюджетних установ в умовах цифрової трансформації облікової діяльності, що передбачає розкриття принципів, механізмів і практичних аспектів адаптації традиційних облікових процедур до вимог цифровізації.

Виклад матеріалу дослідження. Формування фінансової звітності бюджетних установ у сучасних умовах слід розглядати не лише як процедуру подання звітних даних, а як системний процес управління фінансовою інформацією, що інтегрує традиційні бухгалтерські методи з цифровими технологіями. Такий підхід передбачає не лише автоматизацію окремих етапів складання звітів, але й трансформацію самої концепції звітності – від статичної, декларативної форми до динамічної інформаційної системи, що забезпечує формування, обробку, перевірку, узгодження та подання фінансових даних у цифровому середовищі. Це відповідає сучасним тенденціям модернізації бухгалтерського обліку у державному секторі та узгодженню національних практик із міжнародними стандартами бухгалтерського обліку для державного сектору (МСБОДС), спрямованими на підвищення прозорості, підзвітності й інформаційної підтримки управлінських рішень [2]. В основі цього процесу лежить поняття звітності як ключового елемента системи публічного фінансового управління, що забезпечує прозорість виконання бюджетних програм, адекватне відображення економічних операцій та інформаційну основу для аналізу діяльності бюджетних установ. Такий підхід передбачає, що звітність перестає бути лише формальним переліком цифр, а стає джерелом достовірної, своєчасної та порівняної інформації, здатної підтримувати стратегічне бюджетне планування і оцінювання ефективності використання бюджетних ресурсів.

Наукові підходи до цифровізації обліку та звітності у державному секторі побудовані на ідеї перехідності від декларативних стандартів до інформаційно-інтегрованих цифрових платформ, які забезпечують автоматизацію обробки даних, їхню валідацію, верифікацію й узгодження у загальному цифровому середовищі [7]. Ця трансформація зумовлена як вимогами міжнародних стандартів бухгалтерського обліку державного сектору (МСБОДС), що виступають орієнтиром для підвищення якості звітності, так і внутрішніми процесами модернізації національного обліку», закріпленими у стратегічних документах щодо реформування бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі, що передбачають створення інформаційно-аналітичних систем та уніфікацію облікових підходів до 2025 року і далі.

Методологічно доцільним є розмежування цифровізації як процесу технічної автоматизації (використання ІТ-систем, електронного документообігу, форматів подання даних, зокрема XBRL) від цифровізації як системної зміни логіки облікової діяльності та методичного забезпечення, що включає адаптацію стандартів, правил та процедур обліку для роботи у цифровому середовищі [1]. У цьому контексті цифрові технології не просто прискорюють обробку даних – вони трансформують спосіб формування, перевірки й інтерпретації фінансової інформації.

Цифрові технології кардинально змінюють організацію бухгалтерського обліку бюджетних установ через:

1.  електронний документообіг та електронні журнали обліку, які забезпечують повну історію операційних даних та їхню доступність для контролюючих органів у режимі реального часу;
2.  автоматизацію формування звітних документів, що істотно знижує ручну обробку даних, мінімізує помилки та підвищує оперативність формування звітного пакету;
3.  уніфіковані формати представлення даних, такі як XBRL, що дозволяють автоматично структурувати та передавати дані між інформаційними системами, знижуючи ризики втрати інформації та розбіжностей у звітності [3]. З цих позицій цифровізація не обмежується технічними засобами – вона передбачає структурну перебудову системи звітності, де стандартизовані електронні формати та інтегровані платформи забезпечують новий рівень узгодженості та порівнянності даних.

Аналітичне осмислення практичної реалізації цифрових рішень у бюджетному обліку дозволяє виокремити такі позитивні наслідки:

1. Підвищення достовірності та якості інформації: стандартизовані цифрові процеси дозволяють уникати дублювання, неточностей і помилок, що притаманні ручному обліку.
2. Оперативність формування звітів: автоматизація зменшує часові витрати на агрегацію даних, що важливо для прийняття оперативних рішень у бюджетному управлінні.
3. Підвищення прозорості та підзвітності: відкриті цифрові процеси сприяють зміцненню довіри громадськості до використання публічних коштів та забезпечують кращий контроль як на рівні внутрішніх органів, так і з боку суспільства [6; 10]. Визначені переваги відображаються як у теоретичних розробках, так і в практичних дослідженнях, що прогнозують подальше поширення цифрових платформ у системі бюджетного обліку.

Разом із позитивними аспектами цифрової трансформації актуалізуються також значні ризики, серед яких:

•  кібербезпека та захист даних: поширення електронної обробки, передавання та зберігання фінансової звітності істотно підсилює значущість систем захисту інформації, що вимагає впровадження сучасних організаційно-технічних механізмів захисту від несанкціонованого доступу, втрати, спотворення або витоку даних, а також постійного контролю за інформаційними ризиками;
•  потреба у цифрових компетенціях фахівців бухгалтерського обліку: успішне функціонування автоматизованих та інформаційно-аналітичних систем безпосередньо залежить від рівня підготовки персоналу, здатного працювати з цифровими платформами, аналізувати й інтерпретувати облікові дані, забезпечувати коректність формування звітності та підтримувати безперервність цифрових процесів;
•  суперечності між національними стандартами та вимогами цифрових форматів: у практиці виникають ситуації, коли адаптація традиційних стандартних форм фінансової звітності до цифрових форматів подання інформації (зокрема XBRL) потребує додаткового методичного удосконалення, деталізації показників, уніфікації термінології та внесення змін до чинної нормативно-правової бази [5]. Вказані ризики не є суто технічними, вони також мають суттєвий організаційно-методичний характер, що потребує комплексних підходів до їх усунення.

Наукова дискусія навколо методичних засад цифровізації облікової звітності зосереджена на узгодженні національних стандартів державного сектору з міжнародними практиками, включно з МСБОДС та загальними принципами цифрової звітності [2; 8]. Сучасні дослідження підкреслюють, що ефективна цифрова трансформація вимагає не лише адаптації форм подання звітності, але й системного перегляду методичних підходів до обробки даних, забезпечення їхньої міжсистемної сумісності та аналітичної цінності, що відповідає вимогам прозорості та порівнянності інформації як на національному, так і на міжнародному рівні. Такі підходи включають:

1. розроблення адаптованих процедур обробки та перевірки звітних даних в цифровому середовищі з урахуванням алгоритмів валідації та верифікації, що забезпечують структурованість, точність і трасованість цифрових записів, а також підтримання узгодженості внутрішніх контролів із вимогами відкритого доступу до даних;
2. створення організаційних механізмів контролю та аудиту цифрових процесів, що забезпечують незалежну перевірку і достовірність показників, включно з автоматизованими системами моніторингу та аудит-трейсами, які відповідають найкращим міжнародним практикам цифрового аудиту;
3. вдосконалення змісту навчальних програм і професійних стандартів, спрямованих на підготовку спеціалістів, здатних працювати у цифровому обліковому середовищі, включно з впровадженням компетенцій щодо цифрових технологій, інформаційної взаємодії та інтероперабельності даних [10]. Ці заходи мають стати невід’ємною частиною методичного забезпечення цифрової трансформації бюджетного обліку.

Важливо також звернути увагу на конкретні приклади впровадження великих інформаційних систем управління ресурсами в Україні, що демонструють практичну реалізацію цифровізації обліку та звітності в умовах державних і бюджетних структур. Одним із ключових таких рішень є використання платформи SAP (System Analysis Program Development) – міжнародної ERP-системи, що дозволяє інтегрувати фінансовий облік, управління ресурсами, логістику та звітність в єдину цифрову платформу [10].

На сьогодні в Україні система SAP уже впроваджується в ряді підрозділів Міністерства оборони та Збройних Сил України. Зокрема, модуль фінансового обліку на базі SAP інтегровано в управління фінансами Сил логістики, що дає змогу автоматизувати облікові процеси з урахуванням специфіки бюджетної установи та вимог оборонного відомства (облік видатків, зобов’язань, внутрішніх розрахунків, зберігання електронних копій документів та формування облікових регістрів) [8]. Така система дозволяє не лише прискорювати обробку даних, а й забезпечувати централізоване узгодження, контроль та аналітику фінансової інформації в одному цифровому середовищі, що є важливим компонентом прозорої та підзвітної бюджетної діяльності.

На нашу думку, методичне забезпечення формування фінансової звітності бюджетних установ в умовах цифровізації повинно базуватися на системному підході, який інтегрує нормативно-методичні, технологічні, управлінсько-контрольні та кадрові складові. Це означає не лише запровадження ІТ-рішень (електронний документообіг, автоматизовані платформи, XBRL), а й приведення облікових політик та процедур у відповідність до цифрових форматів, розробку правил трансформації даних і механізмів верифікації, а також формування стандартів цифрових компетенцій персоналу. Реалізація таких методичних засад доцільна поетапно: діагностика існуючих систем і процедур, пілотні впровадження з чіткими метриками оцінки (точність, повнота, оперативність, відтворюваність), масштабування найефективніших рішень і постійний моніторинг якості даних. Особливу увагу слід приділити запровадженню механізмів data governance, процедур внутрішнього аудиту цифрових процесів і стандартів інформаційної безпеки, які мінімізують ризики витоку даних та маніпуляцій зі звітністю.

Отже, для забезпечення достовірності, порівнянності та прозорості фінансової звітності необхідна комплексна методична політика, що поєднує технічні стандарти, правове врегулювання, систему внутрішнього контролю та програми підвищення кваліфікації. Подальші дослідження мають зосередитися на емпіричній перевірці запропонованих підходів, оцінці їх економічної ефективності та вивченні впливу заходів кібербезпеки на оперативність формування звітності.

Висновки. За результатами проведеного дослідження встановлено, що цифровізація облікової діяльності виступає одним із ключових чинників підвищення якості фінансової звітності бюджетних установ. Упровадження цифрових технологій забезпечує зростання оперативності обробки облікової інформації, підвищення рівня її достовірності та прозорості, а також сприяє посиленню підзвітності органів державного сектору. Ефективна цифрова трансформація бухгалтерського обліку потребує комплексного методологічного забезпечення, яке охоплює не лише технічні інструменти, а й адаптацію облікових процедур, оновлення нормативно-правової бази, гармонізацію стандартів та системну підготовку персоналу.

Водночас у процесі цифрової трансформації ідентифіковано низку стримувальних чинників, серед яких ключовими є ризики кібербезпеки, фрагментарність нормативно-правового регулювання та недостатній рівень цифрових компетенцій облікових працівників. Наявність зазначених проблем обумовлює необхідність подальшого наукового та практичного опрацювання даного напряму. Перспективи подальших досліджень доцільно пов’язувати з проведенням емпіричних досліджень впливу конкретних цифрових рішень (ERP-систем, хмарних технологій, XBRL-таксономій) на якість і достовірність фінансової звітності бюджетних установ. Важливим напрямом є також розроблення моделей інтегрованого управління цифровими обліковими процесами з урахуванням вимог кібербезпеки, стандартів інформаційної безпеки та адаптації до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку державного сектору.

Список використаних джерел:

1. Безкоровайна Л. Вплив цифровізації економіки на формування та використання показників фінансової звітності підприємств. Управління змінами та інновації, 2025. №13. С.32-37.
2. Жиглей І.В., Лайчук С.М., Поліщук І.Р. Використання інформаційних технологій у бухгалтерському обліку. Облік і оподаткування. Серія: Економіка, управління та адміністрування, 2024. №1 (107). С.95-102
3. Засадний Б., Коноваленко Н. Впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектора країнами, що розвиваються. Економіка та суспільство, 2025. №74 URL:https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/6111/6052 (дата звернення:29.01.2026)
4. Кудлаєва Н.В., Косташ Т.В., Михалків А.А. Вплив цифрових технологій на трансформацію системи бухгалтерського обліку в Україні. Актуальні питання економічних наук,  2025. №7. 20 с.
5. Мельничук В. Інформатизація та диджиталізація обліку й звітності як інструмент підвищення фінансової безпеки підприємства. Сталий розвиток економіки, 2026. №6 (57). С.623-629.
6. Найда А.В., Крюкова І.О., Шацкова Л.П., Волчек Р.М. Фінансова звітність бюджетних установ як інструмент державного контролю: від НП(С)БОДС до МСФЗ (IPSAS). Науковий вісник Одеського національного економічного університету, 2025. №5 (330). С.14-22
7. Онешко С., Хомяк Н., Томілова-Яремчук Н., Кобець Д. Розвиток цифрових інструментів бухгалтерської (фінансової) звітності та її роль у забезпеченні фінансової безпеки економічного суб’єкта. Академічні візії, 2022. №10-11. С. 29–37.
8. Попов Д.І., Котуха О.С., Олашин М.М. Цифровізація бюджетної системи України як інструмент підвищення публічності органів державної влади. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування, 2023. №7. URL:https://reicst.com.ua/pmtl/article/view/2023-7-01-11/2023-7-01-11 (дата звернення:29.01.2026)
9. Черкашина Т.В. Фінансова звітність в контексті модернізації бухгалтерського обліку в державному секторі. Економічний простір, 2021. №171. С.111-117
10. Irmawati, Haliah, Nirwana. Digital transformation of public sector accounting: A literature review on technology adoption in government financial reporting. Invoice: Jurnal Ilmu Akuntansi, 2025. №7(2). Р.228–241.

 

REFERENCES

1. Bezkorovaina, L. (2025). The impact of digitization of the economy on the formation and use of financial reporting indicators of enterprises. Change Management and Innovation, (13), 32–37.
2. Zhyhlei, I. V., Laichuk, S. M., & Polishchuk, I. R. (2024). The use of information technologies in accounting. Accounting and Taxation. Series: Economics, Management and Administration, (1(107)), 95–102.
3. Zasadnyi, B., & Konovalenko, N. (2025). Implementation of international public sector accounting standards by developing countries. Economy and Society, (74). Retrieved January 29, 2026, from https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/6111/6052
4. Kudlaieva, N. V., Kostash, T. V., & Mykhalkiv, A. A. (2025). The impact of digital technologies on the transformation of the accounting system in Ukraine. Current Issues of Economic Sciences, (7), 1–20.
5. Melnychuk, V. (2026). Informatization and digitalization of accounting and reporting as a tool for enhancing enterprise financial security. Sustainable Economic Development, (6(57)), 623–629.
6. Naida, A. V., Kriukova, I. O., Shatskova, L. P., & Volchek, R. M. (2025). Financial reporting of budgetary institutions as a tool of state control: From national public sector accounting standards to IPSAS. Scientific Bulletin of Odesa National Economic University, (5(330)), 14–22.
7. Oneshko, S., Khomiak, N., Tomilova-Yaremchuk, N., & Kobets, D. (2022). Development of digital tools for accounting (financial) reporting and their role in ensuring the financial security of an economic entity. Academic Visions, (10–11), 29–37.
8. Popov, D. I., Kotukha, O. S., & Olashyn, M. M. (2023). Digitalization of the budget system of Ukraine as a tool for enhancing the publicity of public authorities. Problems of Modern Transformations. Series: Law, Public Administration and Governance, (7). Retrieved January 29, 2026, from https://reicst.com.ua/pmtl/article/view/2023-7-01-11/2023-7-01-11
9. Cherkashyna, T. V. (2021). Financial reporting in the context of modernization of accounting in the public sector. Economic Space, (171), 111–117.
10. Irmawati, Haliah, & Nirwana. (2025). Digital transformation of public sector accounting: A literature review on technology adoption in government financial reporting. Invoice: Journal of Accounting Science, 7(2), 228–241.

 

 

Надійшла до редакції: 14.01.2026 р.