ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧІВ У ПЕРІОД ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: МАРКЕТИНГОВИЙ АНАЛІЗ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ (С. 90-103)

УДК 339.138

ПОВЕДІНКА ПОТРІБНИКІВ У ПЕРІОД ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: МАРКЕТИНГОВИЙ АНАЛІЗ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

https://doi.org/10.36994/2707-4110-2026-18-45-07

Криворучко О.В., старший викладач кафедри маркетингу Національного університету «Київський авіаційний інститут»

Хороших В.В., кандидат наук з державного управління, доцент кафедри маркетингу Національного університету «Київський авіаційний інститут » [1]

Анотація. У статті досліджено особливості поведінки споживачів у період економічних трансформацій та нестабільності ринкової середовища. Обґрунтовано, що сучасні економічні процеси, зокрема коливання рівня доходів населення, інфляційні процеси, військові конфлікти, зміни у структурі споживчого попиту та посилення конкуренції між підприємствами, суттєво впливають на формування моделей споживчої поведінки. Визначено, що в умовах економічної нестабільності споживачі стають більш раціональними у прийнятті рішень щодо придбання товарів та послуг, приділяючи більше уваги співвідношенню ціни та якості продукції, наявності акційних пропозицій, рівню сервісу, а також репутації бренду. Проаналізовано основні фактори, що впливають на формування споживачів у кризових умовах, серед яких економічні, психологічні, соціальні, інформаційні та маркетингові фактори. Встановлено, що економічна нестабільність сприяє зміні структури витрат споживачів, підвищенню їхньої чутливості до ціни та зростанню ролі раціонального споживання. Визначено, що у сучасних умовах важливе значення набувають таких аспектів, як довіра до брендів, якість клієнтського досвіду, ефективність маркетингових комунікацій та здатність підприємств адаптуватися до змін у поведінці споживачів. Доведено, що трансформація споживчої поведінки потребує від підприємств перегляду маркетингових стратегій, посилення клієнтоорієнтованості та використання сучасних інструментів аналізу ринку. Отримані результати можуть бути використані для удосконалення маркетингової діяльності підприємств та підвищення ефективності управління взаємовідносинами зі споживачами в умовах нестабільного економічного середовища.

Ключові слова: поведінка споживачів, економічні трансформації, споживчі рішення, маркетинговий аналіз, економічна нестабільність, фактори споживчої поведінки, маркетингові комунікації, клієнтський досвід, ринкові тенденції.

CONSUMER BEHAVIOR DURING ECONOMIC TRANSFORMATIONS: MARKETING ANALYSIS AND DEVELOPMENT TRENDS

Kryvoruchko OV ., Senior teacher of the Department of Marketing, Національна Авіація Університет “Київ Авіація Інститут”

Khoroshykh VV, Candidate of Public Administration Sciences, Associate Professor of Department of Marketing, National Aviation University “Kyiv Aviation Institute”

Summary . Матеріали екземерів характеру consumer behavior протягом періодів економічної перетворення і стабільності ринку природи. Це є підтвердженим, що сучасні економічні процеси, включаючи fluctuations у домашніх умовах на рівні, inflationary process, муніципальні conflicts, зміни у структурі consumer demand та удосконалення конкуренції серед підприємств, що значно впливає на формування бюджету. Це визначено, що під умовами економічної нестабільності споживачів tend to become more rational in making decisions regarding the purchase of goods and services, беручи велику увагу ціну-якість ratio, availability of promotional offers, service quality.

Study analyzes main factors influencing consumer decision-making в crisis conditions, включаючи economic, psychological, social, informational, і marketing factors. Це встановлено тим, що економічні стійкості сприяють зміні в структурі consumer expenditures, збільшують цінність sensitivity, а також посилення ролі значущої consumption. За такі часи такі аспекти як брудні у погонах, якість оцінки, ефективність маркетингу комунікацій, та здатність персоналу до пристосування до змін у consumer behavior стає дуже важливою.

Це робиться, що transformation consumer behavior requires enterprises to revise these marketing strategies, strengthen customer orientation, і apply modern market analysis tools. Результати шкідливості можуть бути використані для підвищення маркетингу діяльності підприємств та збільшення ефективності управління відносинами з покупцями в умовах нестабільного економічного середовища.

Keywords: consumer behavior, економічні перетворення, consumer decisions, marketing analysis, економічна нестабільність, фактори consumer behavior, marketing communications, customer experience, market trends.

ВСТУП. У сучасних умовах глобальних економічних трансформацій, фінансової нестабільності та соціально-політичних змін значно посилюється вплив зовнішніх факторів на поведінку споживачів. Економічні кризи, зростання інфляції, нестабільність доходів населення та зміни у структурі споживчого попиту спричиняють трансформацію моделей споживчого поведінки. У таких умовах споживачі змушені переглядати свої пріоритети, змінювати структуру витрат та більш раціонально підходити до процесу прийняття рішень щодо придбання товарів та послуг.

Особливістю сучасного ринку є те, що поведінка споживачів формується під впливом не лише економічних, а й соціальних, психологічних та інформаційних факторів. У періоди економічної нестабільності споживачі демонструють підвищену чутливість до ціни, більш активно шукають альтернативні пропозиції та приділяють значну увагу співвідношенню ціни та якості товарів. Одночасно зростає значення брендів, які здатні забезпечити стабільність, довіру та емоційну підтримку споживачів.

Важливу роль у трансформації споживчої поведінки відіграє також розвиток цифрових технологій та електронної комерції. Онлайн-платформи, соціальні мережі та цифрові канали комунікації значно впливають на процес прийняття рішень споживачами, надаючи їм доступ до великої кількості інформації про товари та послуги. Це сприяє формуванню нових моделей споживання, що характеризуються підвищеною інформованістю споживачів, активним використанням відгуків та рекомендацій, а також більш свідомим підходом до вибору продуктів.

У зв'язку з цим дослідження особливостей поведінки споживачів у кризових умовах є важливим напрямком сучасних маркетингових досліджень. Розуміння змін у споживчих уподобаннях та мотивації покупців дозволяє підприємствам більш ефективно адаптувати маркетингові стратегії, формувати релевантні пропозиції та підтримувати довгострокові відносини зі споживачами.

ВИХІДНІ передумови. Проблематика поведінки споживачів у сучасному маркетинговому середовищі активно досліджується як зарубіжними, так і вітчизняними науковцями. Теоретико-методологічні аспекти основ дослідження поведінки споживачів зробили Ф. Котлер та К. Келлер [1], які розглядали процес прийняття споживчих рішень як комплексну систему взаємодії економічних, психологічних та соціальних факторів, Лемон К. М., Верхоєф П. К. [2] споживачів. Зокрема, Берґер Дж. [4], у своїх роботах зазначає, що емоційні фактори та соціальний вплив відіграють важливу роль у процесі поширення інформації про товари та бренди. У сучасних маркетингових дослідженнях, зокрема українських науковців, значна увага також приділяється вивченню змін споживчої поведінки у кризових умовах. Татаринцева Ю., [5] у своїх дослідженнях акцентує увагу на трансформації поведінки споживачів у цифровій середовищі.

Незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених дослідженню поведінки споживачів, питання трансформації споживчих моделей у кризових умовах потребує подальшого поглибленого аналізу.

Варто наголосити, що коливання рівня доходів населення, військовий конфлікт, інфляційні процеси, соціально-економічні виклики та посилення конкуренції між підприємствами впливають на структуру споживачів та моделі прийняття споживачів. У таких умовах споживачі стають більш раціональними у виборі товарів та послуг, приділяючи велику увагу ціні, якості продукції та репутації бренду. Це зумовлює необхідність поглибленого дослідження факторів, що визначають трансформацію поведінки споживачів у період економічних змін. Розуміння цих процесів є важливим для формування ефективних маркетингових стратегій підприємств. У сучасних умовах розвитку ринкової економіки питання дослідження поведінки споживачів набуває особливої ​​актуальності. Саме дослідження тих факторів, що впливають на формування споживчих рішень у період економічних трансформацій, є важливим як з наукової, так і з практичної точки зору. Отримані результати можуть бути використані підприємствами для адаптації маркетингових стратегій до змін ринкової середовища та підвищення ефективності взаємодії зі споживачами.

МЕТА статті. Дослідження особливостей трансформації поведінки споживачів у кризових умовах та визначення ключових факторів, що впливають на процес прийняття споживачів у період економічної нестабільності.

ВИКЛАД основного матеріалу. У періоди економічної нестабільності поведінки споживачів зазнає суттєвих змін під впливом комплексу економічних, соціальних, психологічних та інформаційних факторів. Кризові явища в економіці зумовлюють підвищений рівень невизначеності, що змушує споживачів обережніше підходити до процесу прийняття рішень щодо придбання товарів та послуг. У таких умовах змінюються потребительські пріоритети, структура витрат та критерії вибору продукції.

Економічні чинники є одними із ключових та виявляються у зниженні реальних доходів населення, зростанні цін та інфляційних процесах, і відіграють одну з важливих ролей у формуванні та трансформації поведінки споживачів, оскільки саме вони визначають рівень купівельної спроможності населення, структуру витрат домогосподарств та пріоритети у споживанні товарів та послуг. У сучасних умовах динамічних економічних змін, глобалізації ринків та періодичних економічних криз споживачі змушені адаптувати своє поведення відповідно до нових фінансових можливостей та обмежень. Зміни рівня доходів, інфляційні процеси, коливання валютних курсів, рівень безробіття та загальна економічна стабільність безпосередньо впливають на структуру попиту та модель споживчого вибору [6].

До того ж, важливим економічним фактором, що впливає на поведінку споживачів, є рівень доходів населення. Зростання доходів зазвичай сприяє підвищенню споживчої активності, розширенню асортименту придбаних товарів та послуг та збільшенню частки витрат на товари тривалого користування, розваги та послуги. Натомість зниження доходів або економічна нестабільність змушують споживачів переходити до більш раціональної моделі поведінки, що передбачає економію, зменшення витрат на другорядні товари та послуги, а також переорієнтацію на більш доступні бренди чи альтернативні пропозиції. У таких умовах зростає популярність дискаунтерів, акційних пропозицій та товарів власних торгових марок [7].

Також значущим фактором є інфляція, яка безпосередньо впливає на рівень цін і, відповідно, на купівельну спроможність споживачів. Підвищення цін на основні товари та послуги призводить до зміни структур споживальних витрат, оскільки більша частина доходів спрямовується на задоволення базових потреб. У таких умовах споживачі стають більш чутливими до цінових змін, активніше порівнюють пропозиції різних брендів, використовують цифрові інструменти для пошуку вигідних пропозицій та приймають більш зважені рішення щодо покупок [6].

Не менш вагомим економічним фактором є доступність кредитних ресурсів та фінансових інструментів. Розвиток споживчого кредитування, систем розстрочки та електронних платіжних сервісів значно розширює можливості споживачів щодо придбання товарів та послуг навіть за обмежені потокові доходи. Водночас зростання фінансових ризиків або посилення умов кредитування може призводити до більш обережного споживчого поведінки та зменшення кількості імпульсивних покупок [8]. Крім того, економічна ситуація на макрорівні формує загальні очікування споживачів щодо майбутнього, що також впливає на їх вирішення. У періоди економічної стабільності та зростання споживачі схильні демонструвати більш оптимістичну поведінку, збільшуючи витрати та інвестуючи у товари вищої якості. Натомість в умовах економічної невизначеності та кризових явищ посилюється прагнення до фінансової безпеки, що виявляється у скороченні витрат, накопиченні заощаджень та відкладенні великих покупок [7]. Таким чином, економічні чинники є важливим детермінантом змін у поведінці споживачів, оскільки вони визначають як можливості, так і обмеження споживачів. Для підприємств та маркетологів врахування економічних умов є необхідною передумовою ефективного формування маркетингових стратегій, адаптації цінової політики та розробки пропозицій, що відповідають актуальним потребам та фінансовим можливостям споживачів [8].

Важливу роль відіграють психологічні фактори, пов'язані з рівнем довіри споживачів до економічної ситуації та їх емоційним станом. У період криз споживачі можуть відчувати невпевненість у майбутньому, що сприяє формуванню більш обережної моделі поведінки. Зростає прагнення до раціонального споживання, зменшується кількість імпульсивних покупок, а також посилюється орієнтація на товари першої необхідності. Психологічні чинники визначають внутрішні мотиви, установки та емоційні реакції споживачів, що впливають на прийняття рішень щодо придбання товарів та послуг [9].

До основних психологічних факторів, що визначають поведінку споживачів, належать мотивація, сприйняття, навчання, переконання та ставлення. Мотивація виступає внутрішнім стимулом, який спонукає людину до задоволення певних потреб. Вона формується під впливом як фізичних, так і соціально-психологічних потреб, що визначають вибір споживачем конкретних товарів чи послуг. Відповідно до теорії мотивації, потреби людини можуть бути різного рівня: від базових до більш складних, пов'язаних із самореалізацією та соціальним статусом. Саме тому споживачі часто обирають не лише функціональні характеристики товару, а й символічні цінності бренду, які дозволяють їм підкреслити власну ідентичність чи соціальну приналежність [10].

Значним психологічним фактором також є сприйняття, яке визначає спосіб, яким споживачі інтерпретують інформацію про товари, бренди та рекламні повідомлення. Воно формується через процес відбору, організації та інтерпретації інформації, що надходить із зовнішнього середовища. В результаті різні споживачі можуть по-різному реагувати на однакові маркетингові стимули. Це пояснює, чому ефективність рекламних повідомлень чи брендових комунікацій залежить не лише від змісту інформації, а й від того, як саме вона сприймається цільовою аудиторією.

Навчання, як психологічний фактор, також пов'язане з формуванням споживчого досвіду та зміною поведінки на основі попередніх взаємодій із товарами чи брендами. Позитивний досвід використання певного продукту сприяє формуванню лояльності до бренду, тоді як негативний досвід може призводити до відмови від повторної купівлі. Саме тому компанії активно використовують різноманітні інструменти формування позитивного споживача, включаючи якісний сервіс, персоналізовані пропозиції та ефективні програми лояльності. Крім того, важливу роль у формуванні споживчої поведінки відіграють переконання та ставлення. Переконання формуються на основі інформації, особистого досвіду та впливу соціального оточення, а ставлення відображає загальну оцінку споживачем певного бренду чи продукту. Позитивне ставлення до бренду сприяє формуванню довіри та підвищує ймовірність повторної купівлі. У сучасному маркетингу значна увага приділяється формуванню емоційного зв'язку між брендом та споживачем, що дозволяє зміцнити довгострокові відносини та підвищити рівень споживчої лояльності.

Таким чином, психологічні фактори відіграють важливу роль у формуванні та трансформації споживчої поведінки. Розуміння внутрішніх мотивацій, емоційних реакцій та особливостей сприйняття споживачів дозволяє компаніям більш ефективно розробляти маркетингові стратегії, формувати релевантні комунікації та створювати пропозиції, що відповідають потребам цільової аудиторії. Урахування психологічних аспектів споживчої поведінки сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємств і забезпечує більш ефективну взаємодію між брендом та споживачем.

Що стосується соціальних факторів, зокрема соціального оточення, то під час кризових умов набувають цінності рекомендації інших споживачів та громадські тенденції, споживачі частіше орієнтуються на досвід інших людей, на відгуки в мережі Інтернет та рекомендації у соціальних мережах. Це сприяє посиленню ролі соціального впливу та цифрових комунікацій у формуванні споживчих уподобань.

Не менш важливими є інформаційні фактори, пов'язані з доступністю великої кількості інформації про товари та послуги у цифровій середовищі. Інтернет-ресурси, онлайн-платформи та соціальні мережі надають споживачам можливість порівнювати ціни, аналізувати характеристики продукції та знайомитися з відгуками інших користувачів. Це підвищує рівень поінформованості споживачів та впливає на процес прийняття рішень.

Слід зазначити, що військова агресія проти України спричинила значні соціально-економічні трансформації, які безпосередньо вплинули на поведінку споживачів. Воєнні дії, економічна нестабільність, переміщення населення, зниження доходів та зміна пріоритетів споживання стали важливими факторами, що сформували нову модель споживчого поведінки в українському суспільстві. В цих умовах традиційні підходи до прийняття потребительських рішень зазнали суттєвих змін, а основним пріоритетом для значної частини населення стало задоволення базових потреб та забезпечення власної безпеки. Однією з ключових тенденцій стало зміщення структури споживчих витрат у бік товарів першої необхідності. У перші місяці війни спостерігалося різке зростання попиту на продукти харчування тривалого зберігання, медикаменти, засоби гігієни та товари для забезпечення автономного функціонування домогосподарств. Таке поведення було зумовлене високим рівнем невизначеності, ризиками порушення логістичних ланцюгів та прагненням населення сформувати певні запаси необхідних товарів. У подальшому споживачеві поведення поступово адаптувалося до нових умов, проте пріоритетність базових товарів залишилася важливою характеристикою ринку.

Війна також сприяла підвищенню рівня раціональності у споживчих рішеннях. Через скорочення доходів, втрату роботи або релокацію значної частини населення, споживачі стали більш уважно ставитися до витрат, порівнювати ціни та обирати більш доступні альтернативи. В результаті зросла популярність акційних пропозицій, програм лояльності та товарів середнього чи нижчого цінового сегменту. Водночас для частини споживачів важливим чинником вибору стала не лише ціна, а й соціальна відповідальність брендів та їхня підтримка української економіки.

Суттєвою особливістю трансформації споживчої поведінки стало посилення патріотичної компоненти у споживчих рішеннях. Багато українських споживачів почали свідомо надавати перевагу продукції вітчизняних виробників, підтримуючи таким чином національний бізнес та економіку країни. Крім того, значного поширення набули соціально орієнтовані покупки, коли споживачі обирають бренди, що активно підтримують Збройні сили України або беруть участь у благодійних ініціативах. Така тенденція свідчить про зростання ролі ціннісних та етичних факторів у процесі прийняття споживчих рішень.

Військовий конфлікт значно прискорив цифрову трансформацію споживачів. Через обмеження фізичної мобільності, загрози безпеки та активне розвиток електронної комерції, значна частина покупок перемістилася в онлайн-середовище, таким чином, інтернет-магазини, мобільні додатки та соціальні мережі стали важливими каналами взаємодії між брендами та споживачами. Онлайн-платформи забезпечують швидкий доступ до товарів, можливість порівняння пропозицій та отримання актуальної інформації, що особливо важливо в умовах нестабільності.

Крім того, слід зазначити, чи спостерігається зміна психологічних аспектів споживчої поведінки в умовах війни, споживачі більшою мірою орієнтуються на емоційні та ціннісні характеристики брендів, такі як довіра, соціальна відповідальність, підтримка суспільства та прозрачність діяльності. Бренди, які демонструють активну позицію щодо допомоги країні та громадянам, отримують більш високий рівень лояльності з боку споживачів. Зазначимо, що саме цей аспект змінив систему маркетингових факторів, пов'язаних з діяльністю підприємств у сфері просування товарів та послуг. У кризових умовах компанії активно використовують різні маркетингові інструменти, зокрема цінові стимули, персоналізовані пропозиції, цифрові комунікації та емоційний маркетинг, що сприяє формуванню позитивного ставлення споживачів до бренду та стимулює їх купівельну активність.

На додаток, змінюється і сама структура процесу прийняття купівельного рішення – сучасні споживачі активно використовують різні канали взаємодії з брендами, поєднуючи онлайн- та офлайн-середовище, демонструючи омніканальну поведінку, при якій покупець може ознайомитися з інформацією про товар в інтернеті, переглянути відгуки, а потім здійснити покупку нових

Кризові періоди, зумовлені економічною нестабільністю, соціальними потрясіннями чи воєнними подіями, істотно впливають на характер взаємодії між споживачами та компаніями. У таких умовах відбувається не лише зміна структури споживання, а й трансформація критеріїв оцінювання брендів та організацій з боку споживачів. Одним із ключових факторів, що визначає поведінку покупців у періоди нестабільності, стає клієнтський досвід, який формується через сукупність ворожень, здобутих під час взаємодії зі споживчою средою, сервісом, комунікаціями та продуктом. У кризових умовах споживачі демонструють підвищену чутливість до якості взаємодії з компаніями. Невизначеність, обмеженість ресурсів та зростання рівня стресу посилюють потребу у стабільності, передбачуваності та довірі до брендів. Саме тому позитивний клієнтський досвід набуває особливої ​​значущості, оскільки він здатний зменшити рівень ризику, який споживач відчуває під час прийняття рішення про покупку. Бренди, що забезпечують зрозумілі умови взаємодії, стабільну якість обслуговування та зорову комунікацію, формують більш стійкі відносини зі своєю аудиторією навіть у складних економічних умовах. Зміни у споживчій поведінці під час криз також виявляються у переорієнтації споживачів на бренди, які здатні забезпечити не лише функціональну цінність товару чи послуги, але й емоційну підтримку та відчуття надійності. У цьому контексті клієнтський досвід виступає важливим елементом формування довгострокової лояльності. Якщо в стабільних ринкових умовах лояльність часто формується через конкурентні ціни або широкий асортимент, то під час кризових періодів значно зростає роль довіри, емпатії та соціальної відповідальності компаній. Споживачі схильні надавати перевагу брендам, які демонструють розуміння складної ситуації, адаптують свою діяльність до потреб суспільства та підтримують своїх клієнтів.

Крім того, кризові умови стимулюють підприємства переглядати власні підходи до управління клієнтським досвідом. Компанії змушені активніше використовувати цифрові канали комунікації, удосконалювати системи зворотного зв'язку та впроваджувати інструменти персоналізації. Це дозволяє краще розуміти потреби споживачів, швидше реагувати на зміни ринкової ситуації та забезпечувати більш релевантні пропозиції. У результаті клієнтський досвід стає не лише інструментом підвищення задоволеності споживачів, а й важливим стратегічним ресурсом для підтримки конкурентоспроможності компаній.

Особливу актуальність у кризові періоди набуває комплексний підхід до формування клієнтського досвіду, що охоплює всі етапи взаємодії споживача з брендом, від першого контакту до післяпродажного обслуговування. Якість обслуговування, доступність інформації, оперативність реагування на запити клієнтів та здатність компанії забезпечити безперервність сервісу формують загальне сприйняття бренду та впливають на подальші рішення споживача щодо повторної купівлі [2].

Таким чином, трансформація споживчої поведінки у кризових умовах тісно пов'язана з особливостями клієнтського досвіду. У періоди нестабільності споживачі стають більш вимогливими до якості взаємодії з компаніями, що підвищує значення довіри, прозорості та емоційної підтримки з боку брендів. Для підприємств ефективне управління клієнтським досвідом стає одним із ключових інструментів адаптації до змін ринкової середовища та формування довгострокових відносин зі споживачами. В умовах трансформації ринкової економіки та динамічних змін у споживчій середовищі особливу актуальність набуває саме формування довгострокових відносин між компаніями та споживачами. Трансформація споживчої поведінки, спричинена економічними, соціальними та психологічними факторами, зумовлює необхідність перегляду традиційних підходів до взаємодії з клієнтами. Якщо раніше основний акцент у маркетинговій діяльності підприємств робився на залученні нових покупців і збільшенні обсягів продажів, то сьогодні дедалі більшого значення набуває стратегія побудови стабільних і тривалих відносин зі споживачами.

Однією з ключових передумов формування довгострокових відносин є розуміння змін у мотивації та очікуваннях сучасних споживачів. В умовах трансформації споживчої поведінки покупці стають більш поінформованими, вимогливими та чутливими до якості взаємодії з брендами. Вони очікують не лише на якісний продукт чи послуги, а й на комплексний позитивний досвід взаємодії з компанією. Це передбачає високий рівень сервісу, прозорість комунікацій, оперативність реагування на запити та здатність бренду адаптуватися до змін потреб клієнтів. Важливим фактором формування довгострокових відносин є довіра, яка є основою стабільної взаємодії між споживачем та брендом та формується на основі послідовності дій компанії, якості товарів чи послуг, а також відповідності маркетингових обіцянок реальному споживачовому досвіду. У сучасній інформаційній середовищі, де споживачі мають можливість швидко поширювати свій досвід через соціальні мережі та онлайн-платформи, рівень довіри до бренду може суттєво впливати на його репутацію та конкурентоспроможність.

Значну роль у формуванні довгострокових відносин відіграє персоналізація взаємодії зі споживачами. Завдяки розвитку цифрових технологій та аналітичних інструментів компанії отримують можливість краще розуміти поведінку клієнтів, їх потреби та уподобання. Використання даних про споживачі вподобання дозволяє підприємствам створювати більш релевантні пропозиції, підвищувати рівень задоволеності клієнтів та формувати відчуття індивідуального підходу. В результаті персоналізація стає важливим елементом побудови емоційного зв'язку між брендом та споживачем.

Також важливим інструментом підтримки довгострокових відносин є програми лояльності, які спрямовані на стимулювання повторних покупок та зміцнення прихильності споживачів до бренду, можуть включати бонусні системи, спеціальні пропозиції, індивідуальні скидки та інші стимули, що підвищують зацікавленість клієнтів у подальшій взаємодії з компанією. Водночас ефективність програм лояльності значною мірою залежить від того, наскільки вони відповідають реальним потребам та очікуванням споживачів.

Надійшла до редакції 20.02.2026р.