ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСІВ ДОМОГОСПОДАРСТВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ

ФІНАНСІВ ДОМОГОСПОДАРСТВ. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ

 

DOI: 10.36994/2707-4110-2021-2-29-01

 

Забута Н.В., кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів і обліку, Університет «Україна»;

Шаріюс В.С., студентка магістратури, Університет «Україна»

 

Метою статті є дослідження особливостей функціонування фінансів домогосподарств на регіональному споживчому ринку. Методи дослідження. У дослідженні використовувалися такі методи: узагальнення та аналізу причинно-наслідкових зв’язків; порівняльного економічного та правового аналізу; аналітичного групування; експертних оцінок; прогностики. Результати досліджень.  Споживчі грошові витрати домогосподарств відображують споживчу активність, яка в свою чергу є одним з основних генераторів економічного розвитку регіонів. Загострення демографічної ситуації в Україні зумовило зменшення кількості домашніх господарств, через що підвищується актуальність споживчої активності кожної економічної одиниці для регіонального споживчого ринку. Серед  економічних факторів впливу на споживчу активність домогосподарств найбільш значущими є рівень доходів, інфляційні очікування, демографічні чинники, державна податкова та монетарна політика, активність використання споживчого кредитування. Однак підходи споживача до прийняття рішень та поведінка домогосподарств  на регіональному споживчому ринку змінюються, можна виокремити нові вектори впливу на  економічну активність. Одним з найважливіших чинників стає особиста безпека споживача в процесі здійснення покупок. Також споживачі все частіше надають перевагу регіональним виробникам перед продукцією світових брендів. Саме ці зміни зумовлюють необхідність пошуку нових, нетрадиційних підходів до розгляду споживчої активності.  Все більш асиметричним стає розвиток регіонів в економічній сфері, поглиблюється неоднорідність територіального економічного простору країни за параметром рівня життя населення різних регіонів. Для нівелювання негативних наслідків такої неоднорідності необхідно сконцентрувати увагу на пошуку шляхів активізації застосування компенсаційних механізмів селективного управління регіональним розвитком. Впливовим чинником споживчої активності домогосподарств у розвинених країнах світу  є використання споживчого кредитування.  В Україні розвиток системи банківського споживчого кредитування стримується через значну ризикованість цього напрямку розміщення ресурсів для банківського сектору. Ринок небанківського споживчого кредитування, з метою  компенсації передбачуваних втрат від неповернення кредитів, пропонує послуги з надвисокими відсотковими ставками. Тому очікувати  пожвавлення на ринку спожив­чого кредитування варто лише у довгостроковій перспективі за умови підвищення довіри споживачів до небанківських фінансових установ та невідкладного подальшого вдосконалення норма­тивно-правової бази споживчого кредитування у банківському та небанківському секторах.

Ключові слова: фінанси домогосподарств; регіональний споживчий ринок; споживча активність; грошові витрати домогосподарств; споживче кредитування.

 

SPECIFICS OF HOUSEHOLD FINANCE FUNCTIONING. REGIONAL ASPECT

Zabuta N.V., Ph D, Associate Professor of Finance and Accounting, University "Ukraine";

Sharius V.S., мaster's student, University "Ukraine"

 

The purpose of the article is to study the peculiarities of the functioning of household finances in the regional consumer market. Research methods. The following methods were used in the study: generalization and analysis of causal relationships; comparative economic and legal analysis; analytical grouping; expert assessments; prognosis. Research results. Consumer money expenditures of households reflect consumer activity, which in turn is one of the main generators of economic development of the regions. The aggravation of the demographic situation in Ukraine has led to a decrease in the number of households, which increases the relevance of consumer activity of each economic unit for the regional consumer market. Among the economic factors influencing the consumer activity of households, the most significant are the level of income, inflation expectations, demographic factors, government tax and monetary policy, and the activity of using consumer lending. However, consumer approaches to decision-making and the behavior of households in the regional consumer market are changing, we can identify new vectors of influence on economic activity. One of the most important factors is the personal safety of the consumer in the shopping process. Also, consumers are increasingly preferring regional producers to the products of world brands. It is these changes that necessitate the search for new, non-traditional approaches to consumer activity. The development of regions in the economic sphere is becoming more and more asymmetric, the heterogeneity of the territorial economic space of the country in terms of living standards of the population of different regions is deepening. To eliminate the negative consequences of such heterogeneity, it is necessary to focus on finding ways to intensify the use of compensatory mechanisms for selective management of regional development. An influential factor in the consumer activity of households in the developed world is the use of consumer lending. In Ukraine, the development of the bank consumer lending system is constrained by the significant riskiness of this area of ​​allocation of resources for the banking sector. The non-bank consumer lending market, in order to compensate for anticipated losses from non-repayment of loans, offers services with extremely high interest rates. Therefore, the consumer lending market should be expected to recover only in the long run, provided that consumer confidence in non-bank financial institutions increases and the regulatory framework for consumer lending in the banking and non-banking sectors is immediately further improved.

Key words: household finance; regional consumer market; consumer activity; cash expenditures of households; consumer lending.

 

Вступ. Розвиток процесів децентралізації  в Україні перетворює  регіони  на самостійні  суб’єкти  на  міжрегіональному, державному і світовому рівні, що суттєво підвищує вимоги до формування та використання фінансових ресурсів, обумовлює необхідність стимулювання реальної економічної активності. Побудова фінансового механізму вже не може базуватися на простому підрахунку надходжень від податків та зборів, вона  вимагає мобілізації усього фінансового потенціалу регіону. Для активізації процесів економічного зростання  вкрай важливим є використання всіх можливих джерел коштів. У першу чергу – залучення до реального сектора  внутрішніх фінансових ресурсів усіх суб’єктів господарських відносин, у тому числі домогосподарств, обсяги фінансів яких у економічно розвинутих країнах можуть бути порівняні із  обсягами валового внутрішнього продукту.

Вихідні передумови. Дослідженню функціонування домашніх господарств присвячені наукові праці багатьох дослідників, зокрема фінансові  аспекти розглядали О.М. Гладун, В.В. Ковальов, Е.М. Лібанова, М.Л. Литвак, А.Є. Сурінов, М.В. Тарасюк та ін. Роль активів домашніх господарств у формуванні інвестиційного потенціалу України досліджують І. В. Жеребило та С. К. Колодій. Фінансова поведінка населення при виборі напрямів використання власних доходів  розглянута в наукових працях В.М. Федосова, С.І. Юрія. Регулюванню та розвитку регіонального споживчого ринку присвячено публікації І. В. Гришиної, В. О. Данильченка, А. А. Мазаракі, О. І. Мигаленка, М.Н. Попадинець тощо. Належним чином оцінюючи результати зазначених досліджень, варто зауважити, що проблема пошуку важелів підвищення споживчої активності домогосподарств на регіональних споживчих ринках продовжує набувати гостроти..

Метою статті є дослідження особливостей функціонування фінансів домогосподарств на регіональному споживчому ринку. Для досягнення поставленої мети в статті ставилися такі завдання: дослідження сучасних наукових поглядів на проблеми фінансів домогосподарств та споживчої активності; визначення суб’єктів та принципів функціонування регіонального споживчого ринку; встановлення економічних факторів впливу на споживчу активність домогосподарств; здійснення економічної діагностики грошових витрат домогосподарств та споживчих грошових витрат за економічними районами; розгляд споживчого кредитування як одного з основних факторів підвищення споживчої активності.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сьогодні функціонування фінансів домогосподарств, які є складовою фінансів регіону,  відбувається в умовах складної передбачуваності розвитку макроекономічних процесів в країні, які все більше залежать від зовнішніх факторів. Економічний спад 2020-21рр., зумовлений зовнішньою самоізоляцією держав та введенням внутрішніх карантинних режимів, є лише одним з них. Похідним фактором стало  соціальне дистанціювання, яке вплинуло на саму модель споживання, насамперед в секторі послуг. У Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки [1] зазначено, що стратегічною метою державної регіональної політики є розвиток та єдність, орієнтовані на людину для досягнення сталого розвитку країни, що створює умови для підвищення рівня добробуту та доходів громадян під час досягнення згуртованості в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному та просторовому вимірах.  Добробут та споживання – взаємопов’язані соціально-економічні явища, а розвиток споживчого ринку є найважливішим чинником добробуту.

• домогосподарств здійснюють розподіл грошових доходів, а в окремих випадках і доходів, отриманих господарствами у натуральній формі забезпечують виконання ними основного їхнього соціального завдання – забезпечення безперервності процесу відтворення робочої сили як визначального виробничого фактора [2]. Наукові дослідження проблем фінансів домогосподарств та споживчої активності були започатковані вітчизняними науковцями не досить давно.  Досі увагу було зосереджено на таких аспектах, як сутність і функції домогосподарства, роль домашніх господарств в кругообігу ресурсів, визначення концептуальних засад функціонування споживчого ринку. Серед багатьох запропонованих дослідниками трактувань поняття «домогосподарство» найбільш змістовним, на погляд автора, є наступне : «…економічна одиниця, що складається з однієї або більше осіб, яка володіє ресурсами, постачає ними економіку та використовує отримані за це доходи для купівлі товарів і надання послуг, які задовольняють матеріальні потреби його членів» [3, 161].
• місце в системі забезпечення життєдіяльності домогосподарств займає споживчий ринок регіону, складова структури ринкової економіки, де товари і послуги споживаються населенням регіону задля задоволення особистих потреб.  Ефективність його функціонування залежить від відповідності  місцевого виробництва і ввезення товарів з інших територій потребам і платоспроможному попиту населення регіону.
• суб’єктами ринку є споживачі, тому на розвиток цього ринку переважно впливають такі фактори, як грошові доходи населення та ціни на товари і послуги. Територіальна сфера впливу  - місто, область, економічний район, країна; тип регіональних зв’язків  -  міжрегіональні та міжнародні (останні особливо актуальні для транскордонних територій). Принципи функціонування регіонального споживчого ринку умовно поділяють на три групи, в яких можна виокремити: загальноекономічні (соціальної орієнтації, ефективності, раціонального розміщення, самофінансування, цільового управління, наукової обґрунтованості, регіональності); організаційно-технологічні (територіального поділу праці, ієрархічності, державного управління, оптимального співвідношення централізації і децентралізації) і специфічні (відповідальності, пріоритетності, збалансованості, пропорційності, рівномірності, функціональної інтеграції, конкуренції).

Домашні господарства постійно приймають рішення щодо використання доходів, оцінюючі ризики низької ефективності витрачання коштів обираючи найбільш раціональні варіанти.  Поведінка споживача на цьому ринку, тобто активність, що виявляється людьми при виборі (оплаті) товарів та послуг, залежить від багатьох факторів, частина яких формується виробником. Це ціна  та цінова політика виробника, умови та можливості реалізації  товару, імідж виробника та бренда, пошук нових шляхів реалізації товару (розвиток оптово-роздрібної мережі, використання дистанційних форм роботи із споживачем). 

Останнім часом під впливом загальносвітових процесів з’являються нові особливості поведінки споживача на споживчому ринку, що не може не проявлятися на регіональному рівні.    Це підтверджують результати звіту KPMG International «Consumers and the new reality».  Дослідження проводилось з 29 травня по 8 червня 2020р. з метою визначення змін потреб, поведінки та очікувань споживачів. В ньому взяли участь споживачі з як Австралії, Бразилії, Канади, Китаю, Гонконгу, ПАР, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Іспанії, Великобританії і США [4].

Найбільш важливим фактором при прийнятті рішень є не ціна товару, а співвідношення ціна / якість (62%). Іншими ключовими драйверами здійснення покупок є особиста безпека споживача (40%), асортимент товарів і послуг (37%), попередній досвід (35%). Менш значимими виявились такі показники як кадрова політика компанії і прямий зв'язок з брендом (19%), відповідність цінностей бренду особистим цінностям і соціальна поведінка бізнесу (18%), позиція компанії щодо навколишнього середовища (17%).

Для більшості споживачів стали нормою онлайн-покупки і безконтактні платежі, для майбутніх покупок вони такі споживачі планують використовувати карти і цифрові гаманці більше, ніж готівку. Покупкам офлайн  раніше надавали  перевагу близько 40% споживачів, натомість тепер лише 26%. Також скорочується відвідування магазинів або філій брендів. Кожен п'ятий споживач стверджує, що він купує продукти в інтернет-магазинах (35%). Значна кількість респондентів в майбутньому планує надавати перевагу   не відомим світовим брендам, а продукції регіональних виробників. Зміни в поведінці споживачів відбулися як під впливом негараздів у фінансовій сфері (40% респондентів зазначають, що вони зазнають фінансових труднощів і скорочують витрати), так і через карантинні обмеження для бізнесу, на які довелося піти урядам країн під час пандемії COVID-19. При цьому майже кожен другий споживач, який змінив свої купівельні звички, вважає, що нова поведінка збережеться.

До  економічних факторів впливу на споживчу активність домогосподарств можна віднести: рівень доходів; інфляційні очікування (чим вищою очікується інфляція, тим більшою буде схильність до витрат на споживчому ринку); демографічні чинники (кількість та вік членів домогосподарства, рівень освіти та ін); державну податкову та монетарну політика (зростання податкового навантаження на бізнес негативно відбивається на споживчій активності); економічну ситуацію (процентні ставки,зайнятість, стан розвитку ринку товарного ринку та ін.); використання споживчого кредитування.

При аналізі доходів домогосподарства як фактору впливу на споживчу активність, в першу чергу необхідно оцінювати співвідношення доходів та витрат. Значне переважання грошових доходів над витратами може негативно відбиватися на економіці країни. За період з 2017 р. до 2019 р. грошові доходи в розрахунку на одне домогосподарство на місяць перевищували витрати на: 2017 -  17.6% (7926,01 грн. та 6741,02 грн.); 2018 - на 20,5% (9463,40грн. до 7854,11грн.); 2019 на 29,8% (11686,88грн. до 9001,45грн.). Як бачимо, населення все менш схильне витрачати грошові кошти, отже, перевага надається заощадженню. Активи домогосподарств, що використовуються в інвестиційній діяльності, тобто кошти населення на депозитних рахунках у банках, вкладення у цінні папери, використання різних видів страхування, посилюють можливості економічного зростання на державному та регіональному рівнях. На цей час більш популярними є пасивні заощадження. Однак за даними НБУ зростання кількості депозитних вкладів у досліджуваному періоді не спостерігалося. Недостатній рівень фінансової грамотності, недовіра до фінансових інститутів, намагання в складних економічних умовах  знизити  рівень фінансових ризиків домогосподарства перетворюються на втрачені можливості як для населення, так і для регіонів.

Дійсно, в складних фінансових умовах пасивні заощадження можуть стати єдиною правильною формою фінансових вкладень для населення, але аж ніяк для держави [5, 12].

Структура споживчих грошових витрат домогосподарств, її динаміка є одним із найважливіших показників стану та перспектив економіки країни. Наприклад, в розвинених економіках  частка витрат на продукти харчування не перевищує 20-25 %, витрати на відпочинок і культуру складають 5-7%.

За даними, наведеними в табл. 1, споживчі середньомісячні витрати домогосподарств протягом періоду з 2017 р. по 2019 р. зросли з  6166,45 грн. до 8162,46 грн., або на 25,5%. Зміни споживчих  витрат домогосподарств є функцією від їх реальних доходів, які зумовлюються рівнем заробітної плати, соціальних виплат, рівнем інфляції, обсягами споживчого кредитування населення. Відчутні та швидкі зміни в динаміці споживчих витрат можуть бути викликані лише раптовими змінами зазначених факторів. За досліджуваний період національна грошова одиниця практично не зменшила свою купівельну спроможність, інших змін також не спостерігалося. Тому динаміка є позитивною і може свідчити  про відповідність фінансової поведінки домогосподарств  умовам ринку.

Однак говорити про певне підвищення життєвого рівня населення важко, оскільки частка продуктів харчування та безалкогольних напоїв в загальній структурі витрат перевищує 40%,  її зменшення відбувається повільно та незначно. Витрати на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива  зросли. Крім того, зростання вартості продуктів харчування стримувалось за рахунок нарощування обсягів імпорту та здешевлення харчів за рахунок зниження якості товарів, також зростали витрати за рахунок заощаджень. Про рівень добробуту варто судити за часткою витрат на відпочинок, культуру та освіту, а за вказаний період ця частка практично не змінилась.

Щорічно відбувається значне зменшення кількості домашніх господарств, при цьому зберігається співвідношення кількості господарств у міських та сільських поселеннях та  не змінюється середній еквівалентний розмір господарства. Безумовно, фінанси домогосподарств є підґрунтям як для забезпечення власної життєдіяльності, так і розвитку регіонів і національної економіки загалом. Через створення споживчого попиту на товари і послуги господарства стимулюють процес виробництва, а також не варто забувати, що домогосподарства в сільській місцевості  і самі є виробниками товарів та послуг (продукція  тваринництва, овочівництва, бджільництва, народні промисли, надання різноманітних послуг у сфері туризму).

Структура витрат домогосподарств відрізняється в залежності від регіону, розташування домогосподарства, рівня участі членів домогосподарства у міграційних процесах та інших чинників. Розглядати цю структуру доцільніше не за окремими регіонами (областями) областями, а в розрізі економічних районів у зв’язку з вищим рівнем надійності та якості даних.

Найвищим було зростання споживчих грошових витрат у центральному економічному районі, і лише тут відбулося зростання кількості домогосподарств. У складі цього району м. Київ, Київська та Черкаська області. Як відмічено у Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 рр., за останнє десятиріччя інтенсивне зростання м. Києва стало одним з основних чинників регіональної нерівності. Столиця забезпечувала 50 відсотків сукупного приросту ВВП України в період 2004-2014 років. У 2014-2018 роках на м. Київ та Київську область припадав 61 відсоток загального економічного зростання. У 2017 році у столиці розташовані 14% підприємств всієї економіки, на яких було зайнято 24% робочої сили. Крім того, чверть від  загальної кількості юридичних осіб, на які припадало 40%  обсягу реалізованої продукції усієї національної економіки.

На перший погляд, найнижчими є результати Східного економічного району (Полтавська, Сумська та Харківська області). Споживчі витрати за  2017-2019 р.. підвищились лише на 1285 грн., кількість домогосподарств скоротилась на 17 тис. Середня заробітна плата у всіх трьох областях  є нижчою від середньої по державі. При цьому у 2018р. обсяг валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу, що в цілому в Україні становив 84235 грн., був вищим за середнє значення по державі в Полтавській та Харківській областях. 

В Донецькому економічному районі спостерігається найзначніше зменшення кількості домогосподарств, що пояснюється міграційними процесами, пов’язаними з бойовими діями на сході. Також в районі найнижчий обсяг валового регіонального продукту у розрахунку на одну особу. Однак споживчі витрати зросли більше, ніж у Східному та Причорноморському економічних районах, заробітна плата вища за середній рівень.

Привертає увагу Поліський економічний район, в якому  всі області (Волинська, Житомирська, Рівненська та Чернігівська) мають низькі показники середньої заробітної плати. Згідно з результатами розрахунку індексу регіонального людського розвитку, що проводиться щороку Міністерством розвитку громад та територій України, за 2018 рік, у дев’яти регіонах значення індексу є нижчим за середній показник в Україні, утому числі у Житомирській, Рівненській та Чернігівській областях. В економічному районі обсяги валового регіонального продукту у розрахунку на одну особу залишаються нижчими від середнього рівня. Населення приймає найактивнішу участь у внутрішніх, та особливо у зовнішніх міграційних процесах. Зростання споживчих витрат, ймовірно, значною мірою відбувається за рахунок коштів зовнішніх трудових мігрантів. Чернігівська область третя за площею в Україні, Житомирська - п’ята, але за чисельністю населення  це найменший економічний район. Тому скорочення кількості домогосподарств не може не викликати занепокоєння.

Серед факторів економічного впливу на споживчу активність домогосподарств необхідно виокремити споживчий кредит, що є  найбільш поширеним  видом  кредитування у розвинених країнах світу. Відповідно до закону України «Про споживче кредитування» [7] споживчий кредит - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. Ринок споживчого кредитування України можна охарактеризувати як нестабільний. Найбільший обсяг банківських споживчих кредитів спо­стерігався у 2008 р., коли він склав 186 088 млн. грн. З того часу зростання ринку не відбувалось, певне пожвавлення відмічалось 2013р., за ним – чергове сповільнення та відновлення тенденції зростання 2018р. Банківськими установами надаються близько 95 відсотків споживчих кредитів, основними видами є кредити овердрафт для кредитних карток, карткові кредити, авто кредитування, авто кредитування та іпотечне кредитування. Призначення даних видів полягає у наданні позичальнику можливості придбання споживчих товарів тривалого користування для власного використання,  на прийнятних умовах компенсувати витрати в період між отриманням заробітної плати за рахунок використання пільгового періоду за карткою.

До основних причин, що стримують розви­ток споживчого кредитування в Україні можна віднести: низький рівень оплати праці, що зумовлює проблеми повернення суми кредиту і відсо­тків за ним; високі кредитні ставки, що значно підвищує реальну вартість придбання товару; проблеми кредитних фінансових установ, пов’язані з об’єктивністю оцінки кредито­спроможності фізичних осіб-позичальників; недовіру споживачів до небанківських кредитних установ.

Остання причина значною мірою зумовлена легкою доступністю короткострокових кредитів, які можна одержати онлайн. Такі кредити характеризуються простими, на перший погляд, умовами укладання договорів, коротким терміном між поданням кредитної заявки та згодою установи на надання кредиту, гнучкою кредитною політикою. Попри такі переваги, відсоткові ставки надвисокі. Фінансові  компанії надають інформацію клієнтам інформацію щодо умов користування позикою, наприклад « … річна відсоткова ставка по позиці (ARR) становить 697.15%. Приклад розрахунку стандартної відсоткової ставки: для позики в 1000 грн. на 1 день: сукупна вартість позики з урахуванням відсоткової ставки та фіксованої комісії по позиці, становить 1.91% в день, що у грошовому еквіваленті становить 19 гривень 10 копійок» [8]. Висока вартість придбання товарів у кредит підвищує ризики невиконання кредитних зобов’язань насамперед для споживача. Крім того, ринок небанківського споживчого кредитування довгий час залишався поза увагою законодавців і лише 2019р. з метою вдосконалення державного регулювання ринку фінансових послуг, захисту прав споживачів, підвищення довіри споживачів до небанківських фінансових установ було започатковано внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування».

Висновки. Результати дослідження дозволяють зробити такі узагальнення:

1. Споживчі грошові витрати домогосподарств відображують споживчу активність, яка в свою чергу є одним з основних генераторів економічного розвитку регіонів. Рівень використання витрат на споживання однаковою мірою залежить від економічного стану в державі, соціальних і демографічних факторів. Зокрема, загострення демографічної ситуації в Україні зумовило зменшення кількості домашніх господарств. Із зменшенням кількості домогосподарств підвищується актуальність споживчої активності кожної економічної одиниці для регіонального споживчого ринку.

2. Останнім часом поведінка домогосподарств на споживчому ринку  має нові особливості,  оскільки на сучасному етапі розвитку ринку змінюються підходи споживача до прийняття рішень. Серед векторів впливу на економічну активність з’являються абсолютно нові, наприклад, особиста безпека споживача на надання переваги регіональним виробникам перед продукцією світових брендів. Отже, використання традиційних підходів до розгляду споживчої активності, що базується на класичному принципі раціональної поведінки, є недостатнім.

3. Аналіз споживчих грошових витрат за економічними районами засвідчує поглиблення неоднорідності територіального економічного простору за параметром рівня життя населення різних регіонів. Стримати надмірне зростання асиметричності розвитку регіонів в економічній сфері можливо шляхом активізації застосування компенсаційних механізмів селективного управління регіональним розвитком у сегментах, де ринкові регулятори виявляються неспроможними. 

4. В сучасному суспільстві споживче кредитування стає все більш впливовим чинником споживчої активності домогосподарств.  Потреба на­ у залученні кредитних ресурсів головним чином зумовлена поточною невідповідністю отримання доходів та необхідністю здійснення витрат. Розвиток системи споживчого кредитування в Україні стримується через те, що: спо­живчі кредити залишаються ри­зикованим напрямом розміщення банківських ресурсів; ринок небанківського споживчого кредитування, намагаюсь компенсувати передбачувані втрати від неповернення кредитів, пропонує послуги з високими відсотковими ставками. Пожвавлення ринку спожив­чого кредитування можливе у довгостроковій перспективі за умови невідкладного подальшого вдосконалення нормативно-правової бази споживчого кредитування у банківському та небанківському секторах.

Список використаних джерел

1. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2021 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 р. № 475. сайт. Законодавство України: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D0%BF#Text

2. Фінанси : підручник / [С.І. Юрій, Л.М. Алексеєнко, В.Г. Дем’янишин та ін. За ред. С.І. Юрія, В.М. Федосова.]  К.  Знання, 2012.  687 с.

3. Економічна теорія: політична економія : підручник / [С. І. Юрій, І. В. Буян, Р.М. Березюк та ін.] ; за заг. ред. С. І. Юрія.  К. Кондор, 2009. 420 с.

4.KPMG International «Consumers and the new reality». Preparing for changing customer needs, behaviors and expectations. Website. 2021. URL: https://home.kpmg/xx/en/home/insights/2020/09/consumers-and-the-new-reality.html

5.Тарасюк М. В. Роль та особливості функціонування фінансів домогосподарств  у ринковій економіці  Інноваційна економіка  2013. № 9(47). С. 11-16.

6. Державна служба статистики України: сайт. 2021. URL: www.ukrstat.gov.ua

7. Про споживче кредитування: закон України. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 1, ст.2. сайт. Законодавство України: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text

8. Миттевий кредит онлайн на карточку. сайт. 2021.URL:https://cashinsky.ua/uk/kredit-online/

References

1.Pro zatverdzhennya Derzhavnoyi stratehiyi rehionalʹnoho rozvytku na 2021-2021 roky: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 05 serpnya 2020 r. № 475. sayt. Zakonodavstvo Ukrayiny: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D0%BF#Text

2. Finansy : pidruchnyk / [S.I. Yuriy, L.M. Alekseyenko, V.H. Demʺyanyshyn ta in. Za red. S.I. Yuriya, V.M. Fedosova.] K. Znannya, 2012. 687 s.

3.Ekonomichna teoriya: politychna ekonomiya : pidruchnyk / [S. I. Yuriy, I. V. Buyan, R.M. Berezyuk ta in.] ; za zah. red. S. I. Yuriya. K. Kondor, 2009. 420 s. 4.KPMG International «Consumers and the new reality». Preparing for changing customer needs, behaviors and expectations. Website. 2021. URL: https://home.kpmg/xx/en/home/insights/2020/09/consumers-and-the-new-reality.html

5.Tarasyuk M. V. Rolʹ ta osoblyvosti funktsionuvannya finansiv domohospodarstv u rynkoviy ekonomitsi Innovatsiyna ekonomika 2013. № 9(47). S. 11-16.

6. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny: sayt. 2021. URL: www.ukrstat.gov.ua 7.Pro spozhyvche kredytuvannya: zakon Ukrayiny. Vidomosti Verkhovnoyi Rady (VVR), 2017, № 1, st.2. sayt. Zakonodavstvo Ukrayiny: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text

8. Myttevyy kredyt onlayn na kartochku. sayt. 2021.URL:https://cashinsky.ua/uk/kredit-online/