АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ «ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА»

УДК 343.13;336.227.1                                                              

 

АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ

«ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА»

 

DOI: 10.36994/2707-4110-2021-2-29-03

 

Кучмєєв О.О. к.психол.н., доцент, докторант спеціальності «Менеджмент», Університет економіки та права «КРОК»;

Бубнов В.О., студент магістратури, Університет «Україна»

 

У статті проведено ґрунтовний теоретичний аналіз та систематизацію підходів до розуміння поняття «економічна безпека підприємства» з урахуванням особливостей вітчизняної оптової торгівлі. На цій основі запропоновано авторське визначення поняття «економічна безпека торгівельного підприємства».

Ключові слова: національна безпека, економічна безпека підприємств, торгівельне підприємство.

 

ANALYSIS OF APPROACHES TO CATEGORY DEFINITION "ECONOMIC SECURITY OF A TRADE ENTERPRISE"

Kuchmeev O.O., Ph.D., Associate Professor, PhD student, specialty "Management", University of Economics and Law "KROK"

Bubnov V.O., master's student, University "Ukraine"

 

The classic concept of "economic security of the enterprise (firm) - is a state of a particular business entity, in which vital components of the structure and activities of the enterprise are characterized by a high degree of protection against unwanted changes." The process of guaranteeing economic security of trade enterprises is individual for each of them, and it has specific features depending on the size, type of activity, financial resources, activity of innovation and investment and foreign economic activity, number and professionalism of staff and more. An important point is to develop your own position on understanding the essence of this process. Based on a thorough analysis of domestic and foreign researchers in the field of business security differentiated approaches to the interpretation of the concept of "economic security of the enterprise" as: the process of protecting information from unauthorized access, the process of harmonizing the interests of the enterprise with the interests of the environment. from criminal or dishonest competitors and contractors, the method / state of protection from negative influences and threats, the state of the enterprise and its relations, part of national economic security. Taking into account the peculiarities inherent in each approach, the definition of "economic security of commercial enterprises" is proposed. The emphasis is on trade due to the fact that it is impossible to speak integrally about the economic security of economic entities, regardless of belonging to the national economy.

Key words: national security, economic security of enterprises, trade enterprise.

 

Постановка проблеми. Дослідження сфери гарантування економічної безпеки щораз більше набуває поширення серед вітчизняних науковців у зв’язку із загостренням ситуації в економіці, що ускладнює процес функціонування суб’єктів господарювання. Торгівельні підприємства є ключовою ланкою української економіки, тому створення для них безпечних умов ведення діяльності є головним завданням. Процес гарантування економічної безпеки торгівельних підприємств є індивідуальним для кожного з них, при цьому йому притаманні специфічні особливості в залежності від розміру, виду діяльності, забезпеченості фінансовими ресурсами, активності інноваційно-інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності, кількості та фаховості персоналу тощо. Важливим моментом при цьому є вироблення власної позиції щодо розуміння суті даного процесу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Розуміння та структура процесу гарантування економічної безпеки підприємств перебуває в центрі уваги науковців, зокрема І.П. Мойсеєнка, М.М. Зацеркляного, Л.О. Корчевської, С.В. Устенка, Н.Я. Юрківа та інших [1-19]. Всі напрацювання в даній сфері є досить ґрунтовними та відсутня єдина позиція щодо визначень та тлумачень основних категорій таких як – економічна безпека, процесс гарантування економічної безпеки, загрози та небезпеки діяльності торгівельних підприємств тощо. Аналіз чисельної кількості наукових публікацій показав, що остаточно проблема оцінки стану економічної безпеки торгівельних підприємств  на цей час ще не вирішена. На думку авторів, для її якнайскорішого вирішення все ж необхідно приділити дослідникам більше уваги уточненню категорії «економічна безпека торгівельних підприємств». Отже дане дослідження побудоване на уточненні категорії «економічна безпека підприємств» як основи формування процесу гарантування економічної безпеки торгівельних підприємств України.

Формулювання цілей статті. Метою статті є аналіз специфіки та особливостей теоретичного обґрунтування категорії «економічна безпека підприємства» з позиції вітчизняної та іноземної шкіл безпекознавства.

Виклад основного матеріалу дослідження. Упродовж декількох останніх десятиліть суттєво змінювалися погляди щодо тлумачення поняття «економічна безпека підприємства», що в результаті дозволяє виділити наступні підходи:

1. Підхід до тлумачення поняття «економічна безпека підприємства» як процесу захисту інформації від несанкціонованого доступу.

Автори праці [1, с. 18] акцентують увагу на витоках досліджень у сфері економічної безпеки [2, 3, 4] на макрорівні, основа яких базувалася на представленні економічної безпеки підприємства як комплексу заходів, який дозволяє створити належні умови для захисту секретів фірми. Процес гарантування економічної безпеки передбачав організацію надійності системи захисту інформації загалом з обов’язковим врахуванням найслабшої її ланки – персоналу. У зв’язку з тим, що діяльність суб’єктів господарювання враховує не лише використання інформації, тому такий підхід не відображає сучасних реалій підприємницької діяльності.

2. Підхід до тлумачення поняття «економічна безпека підприємства» як процесу гармонізації інтересів підприємства з інтересами суб’єктів зовнішнього середовища.

У праці [5] економічна безпека трактується як здатність долати/відвертати загрози через ефективне використання ресурсів, а також здатність до зменшення загроз через гармонізацію інтересів контрагентів. Аналізуючи підхід автора, який ґрунтується на позиціонуванні підприємства як внутрішньо несуперечливої системи, а його економічної безпеки – як здатності виживати в істотно змінюваних умовах зовнішнього середовища через резервування ресурсів  для долання цієї змінюваності, можна прийти до висновку, що не всі зміни провокують погіршення стану безпеки, тобто є неактуальним здійснення управлінського впливу, що тягне за собою витрачення ресурсів, тобто виправданими такі дії будуть за умови стресогенності. Враховуючи ці особливості, запропоновано наступне визначення економічної безпеки – це стан підприємства, що зумовлює умови протистояння істотній змінюваності середовища через резервування адаптаційного ресурсу. Науковці Корчевська Л.О. та Деменська А.М. [6] при визначенні поняття «економічна безпека підприємства» звертаються до заходів її гарантування і стверджують, що дану категорію варто розуміти як міру гармонізації економічних інтересів підприємства з інтересами суб’єктів зовнішнього середовища за умов гарантування захисту від дестабілізуючих чинників в конкретних геопросторово-часових координатах шляхом запровадження правових, фінансових, організаційних, технічних і соціально-психологічних заходів. Дану позицію щодо гармонізації економічних інтересів підприємства з інтересами суб’єктів зовнішнього середовища підтримують і дослідники [7, 8], які розглядають економічну безпеку підприємства як міру узгодження його інтересів з інтересами зовнішнього середовища, а будь-який його інтерес – як взаємодію з суб’єктами зовнішнього середовища, що дозволяє отримати прибуток.

3. Підхід до тлумачення поняття «економічна безпека підприємства» як стану ефективного використання ресурсів.

Таке пояснення економічної безпеки підприємства є найпоширенішим у наукових колах, адже враховує фактор досягнення цілей діяльності, зокрема отримання прибутку, шляхом використання обмежених ресурсів, якими володіє суб’єкт господарювання. Зважаючи на це, такий процес, на думку Покропивного С.Ф. є гарантом стабільного становища фірми в даний момент і перспективою динамічного розвитку у майбутньому. На основі цього, запропоноване визначення, яке пояснює економічну безпеку підприємства як стан корпоративних ресурсів і підприємницьких можливостей, при якому гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування і динамічного розвитку підприємства [9, с. 401]. Позицію Покропивного С.Ф. поділяє і Кириленко В.І., але з позиції того, що ефективне використання корпоративних ресурсів повинне забезпечити захист від наявних небезпек та загроз і досягнення мети бізнесу за умов конкуренції та господарського ризику [10, с. 18-19]. Окрім небезпек та загроз, вплив яких повинен мінімізувати ефективне використання ресурсів, Іванюта Т.М. та Заїчковський А.О. виділяють і непередбачувані обставини, тобто суб’єктивну категорію, яка чинить вплив на підприємство і є вагомою умовою прибуткового його функціонування [11, с. 17].

Умовою стабільного функціонування суб’єктів господарювання в сучасних умовах є їхня конкурентоспроможність на ринку, саме ця особливість є центральним стержнем у визначенні економічної безпеки підприємства професора Васильців Т.Г. Автор дану економічну категорію обґрунтовує як стан функціонування, за якого підприємство і його продукція є конкурентоспроможними на ринку та одночасно гарантується найбільш ефективне використання ресурсів, інтелектуального та кадрового потенціалу; стабільність функціонування, стійкість та прогресивність розвитку; можливість протидіяти негативним впливам зовнішнього і внутрішнього середовища його функціонування [12, с. 18]. Варто відмітити, що окрім ресурсного потенціалу відмічено вагомість інтелектуального та кадрового потенціалу, тобто наголос робиться на людському факторі. У зв’язку з тим, що конкурентоспроможність підприємства і його продукції на ринку є результатом управлінської діяльності, науковець Яременко О.Ф. у дослідженні [13, с. 6], акцентує на це увагу та з цієї позиції визначає економічну безпеку підприємства як стан, коли при максимально ефективному використанні ресурсів досягається уникнення, послаблення або локалізація небезпеки, і таким чином реалізується мета діяльності в умовах конкурентного середовища за допомогою методів сучасного менеджменту. Зубок М.І. та Цігілік І.І. [14, 15, c. 3] поряд з корпоративними ресурсами виділяють і підприємницькі можливості, тобто економічну безпеку підприємства розуміють як стан корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації і технології, техніки та устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам).

Досить схожим є визначення, запропоноване Ілляшенко С.Н., – стан ефективного використання ресурсів підприємства і існуючих ринкових можливостей, який дозволяє запобігати внутрішнім і зовнішнім загрозам, і забезпечує його тривале виживання і стійкий розвиток на ринку відповідно до обраної місії [16]. Єдиною особливістю при цьому варто зазначити досягнення обраної місії, яка є значно ширшим поняттям від простого отримання прибутку. Як зазначено у праці [17], місія сприяє єднанню менеджменту, персоналу організації, створенню корпоративного духу, оскільки для працівників стають відомими і зрозумілими загальна мета, призначення існування підприємства, що орієнтує їх зусилля у певному напрямі. Місія підприємства передбачає досягнення бажаних результатів, формування сфер діяльності, можливостей і способів її здійснення, філософії, а також бажаного іміджу підприємства. Важливість досягнення місії підприємства зазначає і Меліхов А.А., на його думку, економічну безпеку підприємства варто розуміти як стан ефективного використання ресурсів підприємства (капіталу, персоналу, інформації, технології, техніки тощо) та наявних ринкових можливостей, що дозволяє попередити негативний вплив внутрішніх і зовнішніх загроз та забезпечити його довгострокове виживання й стійкий розвиток на ринку відповідно до обраної місії (статутних завдань) [18].

У праці російського науковця Олєйніка Є.А. [19, c. 539] наголос робиться на часових межах, тобто економічна безпека підприємства позиціонується як стан найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів для попередження загроз і для забезпечення стабільного функціонування сьогодні та у майбутньому. З позиції менеджменту дана категорія розглядається Іванютою Т.М. та Заїчковським А.О., які наголошують, що економічна безпека підприємства є системою створення механізму мобілізації й найбільш оптимального управління корпоративними ресурсами з метою найбільш ефективного їх використання і забезпечення стійкого функціонування, його активної протидії будь-яким негативним чинникам впливу [11, с. 9].

4. Підхід до тлумачення поняття «економічна безпека підприємства» як способу захисту від кримінальних чи недобросовісних конкурентів та контрагентів.

Прихильники такого підходу враховують небезпеку, яку створюють кримінальні елементи та недобросовісні конкуренти, тобто ці загрози визначаються пріоритетними та такими, що мають найсуттєвіший вплив на діяльність вітчизняних підприємств. Зокрема, у економічній енциклопедії, саме з цієї позиції визначене поняття економічної безпеки підприємства, яка полягає у  незалежності суб'єктів підприємницької діяльності від недобросовісної конкуренції підприємств монополістів, непередбачуваних договорами дій підприємств постачальників і торговельних організацій, від нераціональної економічної, правової політики держави та інших чинників, яка дає змогу привласнювати більшу частину законних прибутків, тобто безпека підприємства – це стан захищеності життєво важливих інтересів підприємства, компанії від мафіозно-тіньових структур, нечесної конкуренції, некомпетентних рішень, недоско­налих законів, а також здатність протистояти цим загрозам і реалізовувати внутрішні цілі [20, с. 95, 411].

У економічній енциклопедії за редакцією Воронович Л.М. поділяється позиція визначення з попередньої енциклопедії, але додатково враховуються неправомірні дії й інших контрагентів: стан незалежності суб’єктів підприємницької діяльності від недобросовісної конкуренції підприємств-монополістів, непередбачуваних договорами дій підприємств-постачальників і торгівельних організацій, від нераціональної економічної і правової політики держави та інших чинників, яка дає змогу привласнювати більшу частину законних прибутків [21, c. 58].

З правової сторони економічну безпеку суб’єктів господарювання пояснює й Одінцов А.А., –  стан цивілізованого бізнесу, за якого відсутня економічна чи інша шкода, якої завдавали б бізнесу навмисно фізичні особи чи соціальні організації (зокрема юридичні особи) з порушенням закону чи етики підприємництва [22, с. 45-46].

5. Підхід до тлумачення поняття «економічна безпека підприємства» як способу/стану захищеності від негативних впливів та загроз.

У зв’язку з тим, що загрози та небезпеки є чинниками, на які спрямована всі зусилля сфери гарантування економічної безпеки на всіх рівнях, тому значна кількість науковців притримуються позиції, що варто визначати економічну безпеку як діяльність щодо їх нейтралізації. Так, Забродський В. визначає економічну безпеку як «кількісну і якісну характеристику властивостей фірми, що відбиває здатність «самовираження» і розвитку в умовах виникнення зовнішньої і внутрішньої економічної загрози» [23, с.35]; Юрків Н.Я. – як  «стан захищеності діяльності підприємства від негативного впливу зовнішнього середовища, а також здатності швидко усунути загрози, пристосуватися до наявних умов, що негативно впливають на його діяльність. Зміст цього поняття включає систему заходів, які забезпечують конкурентоспроможність і економічну стабільність підприємства, а також сприяють підвищенню рівня добробуту працівників» [24]; Д. Ковальов, та Т. Сухорукова – як «...захищеність його діяльності від негативних впливів зовнішнього середовища, а також здатність швидко усунути різноваріантні загрози або пристосуватися до існуючих умов, що не позначаються негативно на його діяльності» [25, с. 48]; Н. Реверчук визначає економічну безпеку підприємства «...як систему активного захисту від можливих матеріальних, людських і фінансових втрат, у якій наявні чи можливі збитки, менші від встановлених норм. Активний захист ґрунтується на випередженні дій, що містять у собі загрозу для економічної безпеки підприємства. Якщо заходи із захисту приймаються після настання небезпечної події – це пасивне гарантування безпеки. Такий захист спрямований на виживання, а не на успішний розвиток підприємства» [26, с. 21].

Недоліком всіх цих визначень є те, що діяльність підприємства повинна базуватися не лише на мінімізації впливу чи попередженні загроз, але й на використанні можливостей, активній інноваційній діяльності тощо.

6. Підхід до тлумачення поняття «економічна безпека підприємства» як стану підприємства та його відносин.

Підприємство є складним «організмом», в якому кожен «орган» повинен працювати безперебійно для нормального функціонування. За таких умов настає прийнятний стан, що свідчить про відсутність масштабних проблем і можливість розвитку у майбутньому. Класичне підтвердження даного підходу можна зустріти у довіднику [27, с. 164], згідно з яким «економічна безпека підприємства (фірми) – це такий стан певного господарюючого суб'єкта, за якого життєво важливі компоненти структури та діяльності підприємства характеризуються високим ступенем захищеності від небажаних змін». Враховувати фактори господарського ризику та умов конкуренції при формування рівня економічної безпеки підприємства пропонує Грунін А.О., при цьому він обумовлює вагомість досягнення цілей бізнесу за рахунок попередження та/чи ліквідації загроз/небезпек, з врахуванням зазначених аспектів, автор пропонує таке визначення економічної безпеки підприємства – «такий стан суб’єкта господарювання, за якого він при найбільш ефективному використанні корпоративних ресурсів досягає запобігання, послаблення чи захисту від існуючих небезпек та загроз чи інших непередбачуваних обставин та в основному забезпечує досягнення цілей бізнесу в умовах конкуренції та господарського ризику» [28, с. 37-38]. Така ж позиція простежується і у праці [29, с. 224], в якій автор економічну безпеку підприємства розглядає як сукупний динамічний стан, який дозволяє формувати та здійснювати власну стратегію розвитку. Вагомість динамічного розвитку зазначає і Камлик М.І., який економічну безпеку суб’єкта підприємницької діяльності пояснює як «стан розвитку господарюючого суб’єкта, який характеризується стабільністю економічного й фінансового розвитку, ефективністю нейтралізації негативних факторів та протидії їх впливу на всіх стадіях його діяльності, тобто стан захи­щеності підприємства, що має динамічний характер» [30, с. 39].

Досить суперечливим є визначення економічної безпеки підприємства з наукової праці [31, с. 23] – «економічний стан підприємства, сталий до внутрішніх і зовнішніх змін фінансово-господарської діяльності, не пов’язаний з форс-мажорними обставинами; створення таких умов його діяльності, за яких забезпечується надійний захист економічних інтересів від різних загроз». Можна не погодитися з тим, що достатній рівень економічної безпеки не може існувати при форс-мажорних обставинах. На підприємствах, де система менеджменту є налагодженою і кожна непередбачувана ситуація забезпечена комплексом заздалегідь розроблених управлінських дій для її нейтралізації, рівень безпеки, незначними наслідками, за виключенням масштабних форс-мажорних обставин, які можуть призвести до ліквідації суб’єкта господарювання. Іншим визначенням, яке спричиняє появу запитань, є запропоноване авторами М. М. Зацеркляним, О. Ф. Мельниковим: «стан функціонуючого підприємства, за якого потенційні економічні загрози урівноважені адекватною системою заходів протидії (діючою на підприємстві системою економічної безпеки)» [32, с. 6]. Виникає запитання щодо «функціонуючого підприємства»: як можна говорити про рівень економічної безпеки підприємства, яке не функціонує, – це суперечить економічним постулатам про наявність діяльності для появи факторів, що ускладнюють її ведення, а якщо вона відсутня, то що тоді повинне її ускладнювати? Варто не погодитися з визначенням економічної безпеки підприємства запропонованим Тамбовцевим В.Л., за яким – це «стан підприємства, що означається як імовірність небажаної зміни яких-небудь якостей, параметрів належного йому майна і його зовнішнього середовища» [33], адже не можливе існування незмінних ситуацій чи параметрів, все у світі плинне і з часом набирає іншої форми, властивостей. Тому зміни є неминучими, а от їх наслідки можуть бути позитивними чи негативними для підприємства.

Кожне підприємство, для функціонування, повинне так організовувати свою діяльність, щоб розвиватися, адже це є єдиною умовою втримання позиції на ринку, таке підґрунтя покладено у визначення економічної безпеки підприємства Кошембара Л.О. – «стан розвитку підприємства, який характеризується стабільністю економічного й фінансового розвитку, ефективністю нейтралізації негативних факторів та протидія їх впливу на всіх стадіях його діяльності» [34, с. 5]. Досить прийнятним є визначення, запропоноване Саллі В.І., що трактує економічну безпеку підприємства як «стан, який визначається керівництвом і власниками підприємства як задовільний (прийнятний, бажаний, цільовий), і може проявлятися у досягненні певного рівня виробництва та бажаного рівня економічних показників та підтримуватися протягом певного періоду часу» [35]. З математичної точки зору економічну безпеку підприємства пояснює Соколенко Т. М.: «стан, при якому стратегічний потенціал підприємства знаходиться поблизу адаптивності, а погроза втрати економічної безпеки наростає в міру наближення ступеня адаптивності стратегічного потенціалу до граничної зони» [36]. З макроекономічної точки зору економічну безпеку підприємства розглядає Постова Т.В., тому її визначення базується на врахуванні впливу на суспільство та особистість, тобто пояснюється як стан, за якого підприємство здатне створювати матеріальні та фінансові ресурси [37, с. 5].  Визначенням, яке враховує більшість елементів, про які йшлася мова у різних науковців, є трактування економічної безпеки підприємства Білошкурською Н.В., Білошкурським М.В., за яким дана категорія позиціонується як стан захищеності суб’єкта господарювання від негативного впливу чинників зовнішнього і внутрішнього походження, що досягається шляхом ефективного використання виробничих ресурсів, адаптації до змін, розробки та реалізації стратегічних напрямів розвитку для забезпечення стійкого функціонування та гармонізації власних інтересів з інтересами суб’єктів зовнішнього середовища [38, с. 88]. Не діяльність, а відносини підприємства розглядаються Судоплатовим А.П. Лекарьовим С.В. у праці [39, с. 18], тобто економічна безпека підприємства виступає таким станом його правових, економічних та виробничих відносин, а також матеріальних, інтелектуальних та інформаційних ресурсів, який виражає здатність підприємства до стабільного функціонування.

 

Послідовниками даного підходу є Яценко Н.М. та Михайлюк С.О, науковці стверджують, що економічна безпека підприємства виступає підсистемою національної економічної безпеки і є економічним станом суб’єкта господарювання, що характеризується стійкістю до внутрішніх і зовнішніх змін, що не пов’язані із форс-мажорними обставинами [40, с. 63]. Зважаючи на значну відмінність поглядів щодо визначення поняття «економічна безпека підприємства» варто їх систематизувати (рис. 1).

Адаптація знань зі сфери економічної безпеки підприємств зумовила значні досягнення з вивчення її теоретичних і практичних аспектів у розрізі галузей народного господарства. На думку Половнєва К.С., економічна безпека торгівельного підприємства практично не має суттєвих відмінностей від економічної безпеки підприємств інших галузей економіки і тому він визначає її як «безперервний процес забезпечення на торгівельному підприємстві, яке знаходиться в визначеному зовнішньому середовищі, стабільності його функціонування, фінансової рівноваги та регулярного отримання прибутку, а також можливості виконання поставлених цілей та задач, можливості до подальшого розвитку та вдосконалення на різноманітних стадіях життєвого циклу підприємства і в процесі визначення конкурентних ринкових стратегій» [48, с. 28].

Таким чином, на основі аналізу теоретичних досліджень, можна запропонувати авторське визначення: під економічною безпекою торгівельних підприємств варто розуміти комплексне поняття, що демонструє стан і здатність торгівельного підприємства так організувати свою діяльність (виробничу, інноваційну, фінансово-інвестиційну, зовнішньоекономічну тощо), щоб захиститися від факторів впливу внутрішнього і зовнішнього середовища, а також швидко мінімізувати вплив чи ліквідувати наслідки загроз і небезпек, адаптуватися до існуючих умов з найменшими втратами, при цьому змістом поняття є сукупність заходів, які сприяють підтриманню належного рівня конкурентоспроможності та економічної стабільності підприємства, і дозволяють забезпечити високу вмотивованість праці працівників. 

Висновки. На основі ґрунтовного аналізу праць вітчизняних та іноземних дослідників сфери безпеки бізнесу диференційовано підходи до тлумачення поняття «економічна безпека підприємства» як: процесу захисту інформації від несанкціонованого доступу, процесу гармонізації інтересів підприємства з інтересами суб’єктів зовнішнього середовища, стану ефективного використання ресурсів, способу захисту від кримінальних чи недобросовісних конкурентів та контрагентів, способу / стану захищеності від негативних впливів та загроз, стану підприємства та його відносин, частини національної економічної безпеки. З врахуванням особливостей, що притаманні кожному підходу, запропоноване визначення поняття «економічна безпека торгівельних підприємств». Наголос зроблено на торгівлі у зв’язку з тим, що не можна говорити інтегрально про економічну безпеку суб’єктів господарювання не враховуючи приналежності до сфери народного господарства.

Список використаних джерел

1. Мойсеєнко І.П., Марченко О.М. Управління фінансово-економічною безпекою підприємства: навч. посібник. – Львів, 2011. – 380 с.
2. Бинько И., Шлемко В. Как обеспечить экономическую безопасность Украины? // Всеукраинские ведомости. – 1997. - № 138 (810). – С.3.
3. Вопросы инновационной политики и экономической безопасности деятельности предприятий. / Под ред. Е.А. Олейникова. – М.: 1992, - 210 с.
4. Бухвальд Е. Макроаспекты экономической безопасности: факторы, критерии и показатели. Вопросы экономики / Е. Бухвальд, Н. Гловацкая, С. Лазаренко. – 1995. -№1. – С. 127 – 134.
5. Рибнікова Н.О. Діагностика стану економічної безпеки підприємства за методом кореляційної адаптометрії: показники та об’єкти оцінки / Н.О. Рибнікова // Науковий вісник ЛНТУ України. – Львів, 2011. – Вип. 21.6. – С. 294-300.
6. Корчевська Л.О., Деменська А.М. Концептуальні підходи до визначення економічної безпеки підприємства / Л.О. Корчевська, А.М. Деменська // Науково-виробничий журнал «Бізнес-Навігатор». – 2011. – № 24 (3). – С. 40-47.
7. Устенко С.В., Іванченко  Н.О. Процеси забезпечення адаптивного моніторингу економічної безпеки підприємства // Актуальні проблеми економіки. – Національна академія управління, 2011. – №11(125) – С. 169-173.
8. Підтримка конкурентоспроможного потенціалу підприємства / А. Е. Воронкова, В. П. Пономарьов, Г. І. Дібніс. – К.: Техніка, 2000. – 152 с. [Електронний ресурс]. – Джерело доступу: http://www.topknowledge.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=3132:2011-09-20-14-17-21&catid=64&Itemid=155
9. Економіка підприємства: [навчальний посібник] / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. — К.: КНЕУ, 2003. - 608 с.
10. Кириленко В.І. Інвестиційна скла­дова економічної безпеки: мо­нографія / В.І. Кириленко. – К.: КНЕУ, 2005. – 232 с.
11. Іванюта Т. М. Економічна безпека підприємства : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Т. М. Іванюта, А. О. Заїчковський. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 256 с.
12. Васильців Т. Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та механізми зміцнення : [монографія] / Т. Г. Васильців. – Львів: Арал, 2008. – 384 с.
13. Яременко О.Ф. Механізм управління економічною безпекою машинобудівного підприємства. автореф. дис. к.е.н.: 08.06.04 / Яременко Оксана Федорівна. – Хмельницький, 2009. – 23 с.
14. Зубок М. І. Безпека підприємницької діяльності: Нормативно-правові документи комерційного підприємства, банку / М. І. Зубок, P. M Зубок. – К. : Істина, 2004. – 144 с.
15. Цигилик И. И., Паневник Т. М. Экономи­ческая безопасность предприятия в системе внут­реннего экономического механизма // Экономи­ка.– 2007.– № 8.– С. 3 – 5.
16. Ильяшенко С.Н. Составляющие экономической безопасности предприятия и подходы к их оценке // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 3(21). – С. 12-19.
17. Місія підприємства. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gufer.net/srategy/976-msya-pdpriyemstva.html
18. Мелихов А. А. Эволюция подходов к содержанию категории «экономическая безопасность предприятия» / А. А. Мелихов, Э.В. Камышникова // Вісник Приазовського державного технічного університету. – 2009. – № 19. – С. 316-319.
19. Экономическая и национальная безопасность: Учебник для студентов ВУЗов, обучающихся по специальности «Нац. экономика» и др. эконом. специальностям / Под ред. Е. А. Олейникова; Росс. эконом. акад. им. Г. В. Плеханова.– М.: Экзамен, 2005.– 766 с., c. 539.

References

1. Moyseênko Í.P., Marchenko O.M. Upravlínnya fínansovo-yekonomíchnoyu bezpekoyu pídpriêmstva: navch. pos. – L'vív, 2011.–380 s

2. Bin'ko I., Shlemko V. Kak obespechit' ekonomicheskuyu bezopasnost' Ukrainy? // Vseukrainskiye vedomosti. – 1997. - № 138.– S.3.

3. Voprosy innovatsionnoy politiki i ekonomicheskoy bezopasnosti deyatel'nosti predpriyatiy. / Pod red. Ye.A. Oleynikova. – M.: 1992, - 210 s.

4. Bukhval'd Ye. Makroaspekty ekonomicheskoy bezopasnosti: faktory, kriterii i pokazateli. Voprosy ekonomiki / Ye. Bukhval'd, N. Glovatskaya, S. Lazarenko. – 1995. -№1. – S. 127 – 134.