АНАЛІЗ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ З МЕТОЮ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ У ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

УДК 123.456:789

Аналіз власного капіталу з метою його вдосконалення у господарСЬКій діяльності підприємств

 

DOI: 10.36994/2707-4110-2021-2-29-11

 

Третьякова Т.О., студентка магістратури, Університет «Україна»

Нечипорук Н.В., кандидат економічних наук, завідувач кафедри фінансів та обліку, Університет «Україна»[1]

 

Необхідність розгляду обліку та аудиту власного капіталу в українській обліковій системі зумовлена розширенням організаційно-правових форм підприємств, внаслідок прийняття нормативних документів, які наближені до умов функціонування ринкової економіки, при цьому власник є одним з головних споживачів інформації в ролі зацікавленої сторони. Тут формуються основні характеристики власних джерел фінансування діяльності підприємства. В умовах розвитку ринкової економіки особливої актуальності набирають облік та аудит власного капіталу, наявність якого дозволяє функціонувати підприємствам усіх форм власності.

Ключові слова: власний капітал, аудит, бухгалтерський облік, управління, економіка

 

ANALYSIS OF OWN CAPITAL FOR THE PURPOSE OF ITS IMPROVEMENT IN ECONOMIC ACTIVITY OF ENTERPRISES

Tretyakova T.O., master's student, University “Ukraine”;

Nechiporuk N.V., PhD in Economics, Head of Department of Finance and Accounting, University “Ukraine”

 

The need to consider accounting and audit of equity in the Ukrainian accounting system is due to the expansion of organizational and legal forms of enterprises, due to the adoption of regulations that are close to the market economy, with the owner being one of the main consumers of information as a stakeholder. Here the main characteristics of own sources of financing of activity of the enterprise are formed. In the conditions of development of market economy the account and audit of the own capital which presence allows to function the enterprises of all patterns of ownership gain special urgency.

The urgency of the topic of accounting for equity in enterprises is that in the form of LLC organized most commercial enterprises of small and medium business, ie the absolute number of enterprises that have chosen this organizational - legal form, the form of limited liability companies is the most popular among Ukrainian enterprises. This trend coincides with world practice, as in most foreign countries, small and medium-sized businesses are also organized in the form of LLCs or similar forms. The popularity of such an organizational and legal form of enterprise as a limited liability company is explained by the fact that this form combines the attractive aspects of such organizational and legal forms of enterprise as a joint stock company and a private enterprise. On the one hand, the organization of the enterprise in the form of LLC allows to unite the capitals of many founders, as in the organization of the enterprise in the form of a joint stock company, and on the other hand, the process of management and decision making in a limited liability company is much simpler. , reminiscent of a private enterprise.

The equity of the enterprise as an integral part of the financial system occupies a decisive place in the structure of financial relations of society. It operates in the field of social production, which creates gross domestic product, tangible and intangible goods, national income - the main sources of financial resources. For the economy as a whole, and for the production enterprises of Ukraine, the problem of ensuring the needs of economic activity with a sufficient amount of financial resources, the constant search for sources of financing, forms and methods of rational use of capital is relevant.

The concept of "capital" refers to the basic economic categories. The beginning of the study of the essence of capital was laid in the XIX century by the English scientist N. Senior. During the following time, A. Smith, D. Ricardo, J. Say, D. Mill, W. Baumol, P. Samuelson, and others devoted their works to the study of this category.

The purpose of the article is to study the features of the methodology and organization of accounting and auditing of equity in enterprises in Ukraine.

The result of research was the understanding of the essence of capital as a set of "material" factors of production, goods used in the production of goods and services.

Keywords: еquity, audit, accounting, management, economics

 

На сьогодні відсутня чітка й достатня нормативно-правова та методологічна база щодо обліку капіталу як одного із найважливіших способів правового та соціального захисту власників та працюючих, загальних правил їх функціонування (системності, повторюваності і стабільності); не розробляються нові підходи з використання капіталу, напрямів і пріоритетів у діяльності органів управління підприємством; відсутня їх надійна правова, матеріально-технічна й соціальна база.

Сучасний етап розвитку облікової науки визначається наявністю багатьох дискусійних концептуальних проблем з питань обліку і контролю капіталу. Глибока економічна криза в багатьох країнах світу, в тому числі в Україні, спричиняє зміни як у фундаментальній економічній науці, так і в бухгалтерському обліку й контролі, охоплюючи їх найважливішу частину – формування та ефективне використання створеного капіталу. Обмеженість підприємств власними активами вимагає прийняття виважених рішень стосовно напрямів їх використання і, особливо, джерел їх залучення, тобто пасивів – як джерел створення та розміщення активів. Зростає потреба підприємств у пошуку нових шляхів збільшення обсягів власного капіталу, у встановленні його оптимального співвідношення із залученим, та у визначенні об’єктивної і достовірної вартості залученого капіталу з метою впливу на фінансовий стан підприємств.

Майно суб'єктів господарювання має відповідні джерела походження: власні або залучені, які інакше називаються, відповідно, власним капіталом і зобов'язаннями або пасивами. Організація бухгалтерського обліку повинна забезпечувати надання інформації про стан пасивів підприємства для забезпечення управління ними та здійснення контролю фінансового стану суб'єкта господарювання.

Актуальність теми обліку власного капіталу на підприємствах полягає в тому, що у формі ТОВ організована більшість комерційних підприємств малого і середнього бізнесу, тобто за абсолютною кількістю підприємств, що обрали цю організаційно – правову форму, форма товариств із обмеженою відповідальністю є найбільш популярною серед українських підприємств. Ця тенденція співпадає із світовою практикою, оскільки у більшості зарубіжних країн підприємства малого та середнього бізнесу також організовані у формі ТОВ або наближених до нього форм. Популярність такої організаційно-правової форми підприємства, як товариство із обмеженою відповідальністю, пояснюється тим, що ця форма поєднує привабливі сторони таких організаційно – правових форм підприємства, як акціонерне товариство та приватне підприємство. З одного боку, організація підприємства у формі ТОВ дає змогу об’єднати капітали багатьох засновників, як і при організації підприємства у вигляді акціонерного товариства, а з другого боку, процес керівництва та прийняття рішень у товаристві із обмеженою відповідальністю значно простіший, ніж у акціонерному товаристві, що нагадує приватне підприємство.

Власний капітал підприємства як складова частина фінансової системи займає визначальне місце в структурі фінансових відносин суспільства. Він функціонує у сфері суспільного виробництва, де створюється валовий внутрішній продукт, матеріальні та нематеріальні блага, національний дохід – основні джерела фінансових ресурсів. Для економіки в цілому, і для виробничих підприємств України, актуальною є проблема забезпечення потреб господарської діяльності достатньою кількістю фінансових ресурсів, постійний пошук джерел фінансування, форм і методів раціонального використання капіталу.

Поняття «капітал» відноситься до основоположних економічних категорій. Початок дослідженню сутності капіталу було покладено ще в XIX столітті англійським вченим Н.Сеніором. Протягом наступного часу вивченню цієї категорії присвятили свої праці А. Сміт, Д. Рікардо, Ж.Сей, Д. Мілль, У.Баумоль, П. Самуельсон та ін.

Мета статті полягає  в  дослідженні  особливостей методики  і  організації обліку  і  аудиту  власного  капіталу на підприємствах господарської діяльності в Україні.

Результатом досліджень стало розуміння сутності капіталу як сукупності «речових» факторів виробництва, благ, використовуваних у виробництві товарів і послуг.

Монетарні підходи до розкриття сутності капіталу отримали широке висвітлення в роботах М. Фрідмана та інших представників чиказької економічної школи, які бачили сутність капіталу в його грошової природі, пов'язаної з рухом грошових потоків.

Капітал, що розглядається як об'єкт управління, об'єднує в собі такі аспекти, як об'єкт економічного управління, об'єкт тимчасової переваги, об'єкт власності і розпорядження, об'єкт ринкового обігу.

Аналізуючи капітал як об'єкт економічного управління, необхідно насамперед визнати, що це категорія носить економічний характер, проявляє себе в сфері економічних відносин, а отже, є найважливішим об'єктом управління на макро- і мікрорівні.

У сучасній економіці в якості важливого теоретичного аспекту управління капіталом останній розглядається як об'єкт власності і розпорядження, хоча права власності і розпорядження капіталом належать різним суб'єктам господарювання.

Капітал як джерело фінансування можна умовно диференціювати на такі складові елементи:

• накопичена цінність;
• джерело доходу;
• фактор виробництва;
• інвестиційний ресурс.

Капітал як накопичена цінність  є створений раніше минулою працею і накопичений запас економічних благ на конкретний момент часу. Таким чином, капітал підприємства можна визначити як запас основних і оборотних коштів, НМА, нерозподіленого прибутку, цінних паперів. У визначенні капіталу як джерела доходу закладена його потенціалом – здатність створення додаткового доходу власнику за умови ефективного його вкладення. На практиці він представляє собою дохід у формі відсотка на капітал. Дохід на капітал виступає зазвичай у формі процентної ставки, і має назву «вартість капіталу». Прийнято вважати, що вартість капіталу – це дохід, який власники капіталу розраховують мати в результаті альтернативних вкладень його з урахуванням підприємницького ризику. За своєю сутністю капітал, як джерело доходу, є постійно зростаючою економічної цінністю.

В умовах ринкової економіки різко підвищується значимість фінансових ресурсів, за допомогою яких здійснюється формування оптимальної структури і нарощування виробничого потенціалу організації, а також фінансування поточної господарської діяльності. Від того, якими засобами володіє суб'єкт господарювання, наскільки оптимальна їх структура, наскільки доцільно вони формуються в основні та оборотні активи, залежить фінансовий добробут організації та результати її діяльності

У зв'язку з вищезазначеним величезне значення набуває правильний і всебічний облік власного капіталу організації, що формує інформацію про окремі складові власного капіталу і їх динаміці.

Дана інформація необхідна внутрішнім і зовнішнім користувачам для цілей фінансового аналізу, прийняття ділових і управлінських рішень.

Відповідно до Концептуальною основою міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) власний капітал –  це частина активів підприємства за вирахуванням всіх його зобов'язань.

До міжнародних стандартів, які регулюють питання обліку власного капіталу, відносяться:

• концептуальна основа складання та подання фінансової звітності;
• МСФЗ (IAS) 1 "Подання фінансової звітності»;
• МСФЗ (IAS) 32 «Фінансові інструменти: розкриття та подання» [5].

Відповідно до Концептуальною основою МСФЗ власний капітал ділиться на підкласи. Наприклад, в акціонерному товаристві власний капітал розподіляється на:

1) внесення акціонерами кошти;

2) нерозподілений прибуток;

3) резерви, що відображають асигнування нерозподіленого прибутку;

4) резерви, що відображають коригування збереженого капіталу [1,187].

Варто звернути увагу на те, що склад власного капіталу в різних країнах різний. Це наведено в таблиці 1.

Власний капітал компаній США складається з двох частин: авансованого, тобто вкладеного капіталу – інвестицій, здійснених акціонерами; реінвестованого, тобто накопиченого, нерозподіленого прибутку, яка являє собою частину прибутку, отриманого від здійснення комерційної діяльності та вкладеної в підприємство, а не розподіленого між учасниками (акціонерами), тобто прибуток за мінусом податку на прибуток та дивідендів [1,191].

Капітал у Франції має деякі особливості в порівнянні з класифікацією в інших країнах: інвестиційні гранти і спеціальні податкові знижки. Урядові інвестиційні гранти відображаються в складі капіталу, а також в звіті про прибутки  і збитки разом із амортизацією капіталу, з якого видано грант. До спеціальним податковим знижкам відносять дозвіл на прискорену амортизацію, податкові пільги для експортних операцій тощо.

Французькі організації можуть купувати і продавати свої акції тільки за певних умов: для передачі працівникам, при зменшенні акціонерного капіталу або з метою регулювання ситуації на ринку, якщо компанія включена в лістинг (в цьому випадку вона може укладати угоди не більше ніж з 10% акцій) . Викуплені власні акції відображаються в балансі як актив [1,217].

У Бельгії власний капітал включає шість основних розділів: капітал, премії за акціями, резерв з переоцінки, інші резерви, нерозподілений прибуток і збиток, інвестиційні дотації [1,309].

У Польщі розмір акціонерного капіталу повинен бути зазначений в Статуті. Капітал, названий власним, складається зі статутного, підписаного (неоплаченого) додаткового капіталу, резервів на переоцінку активів, іншого резервного капіталу, нерозподіленого прибутку, чистого прибутку або збитку фінансового року [1,193].

У Німеччині компанії переважно схильні до довгострокового фінансування (зовнішньому – за рахунок банківських кредитів, внутрішнього - через пенсійні схеми). Протягом останніх років середня для Німеччини частка власних коштів у загальній сумі активів не перевищувала 20%. Це пояснюється, в основному, податковими особливостями.

У Великобританії в сучасних ринкових умовах, як і в більшості розвинених західних країн, переважають такі організаційно-правові форми підприємств, як корпорації та партнерства. Це свідчить про переважання у власному капіталі частки інвестованих вкладів. Тому часто власний капітал розглядається як позичений фірмою і підлягає поверненню в майбутньому. Джерела утворення коштів поділяють на дві групи - власний (акціонерний) капітал і позичковий (залучений) капітал. І той, і інший є зобов'язаннями, боргами підприємства, тому що рано чи пізно отримані кошти необхідно повернути [4,66].

У Нідерландах встановлюється мінімальний розмір резерву переоцінки, який обов'язковий для всіх підприємств. Він створюється в разі оцінки активів і пасивів за поточною вартістю. Якщо компанія перераховує свої активи (в бік збільшення), вона повинна відобразити в балансі резерв переоцінки, що дорівнює різниці між балансовою вартістю активів до і після переоцінки.

З вище наведеного можна зробити висновок, що так як кожна представлена країна знаходиться на своєму рівні економічного розвитку, то і склад власного капіталу в кожній країні свій, відповідний для рівня розвитку і відповідає інтересам економіки окремо взятої країни. Тому автор не вважає за потрібне пропонувати будь-які зміни до складу власного капіталу України.

Порівняльну характеристику положень, що використовуються при дослідженні власного капіталу наведено в таблиці 2. Порівняння здійснюється між трактовками положень в Україні, Російській Федерації і МСФЗ.

З наведеного можна зробити висновок про те, что положення України, які характеризують власний капітал, в цілому більш приближені до МСФЗ.

В українській практиці ще не знайдено широкого використовування  положення МСФЗ «Концепція Збереження (Підтримання) Капіталу організації». Основною вимогою цієї Концепції є врахування інфляційних процесів. Головні наслідки інфляції для господарюючого суб'єкта підприємства виражається в зростаючій невідповідності вартості, відображеної у фінансовій звітності, фактичному положенню справ.  Інфляція впливає на багато складових в економічній діяльності суб'єкта, і перш за все на його власний капітал.

Згідно концепції збереження (підтримки) капіталу прибуток признається тільки за умови збереження первісного капіталу. Як визначається в МСФЗ, концепція підтримки капіталу – ставитися до того, як підприємство визначає капітал, як вона збирається підтримувати; як вона встановлює зв'язок між концепціями капіталу і концепціями прибутку. Це надає  орієнтир для вимірювання прибутку; вона виступає основою для розмежування доходу підприємства на капітал і повернення капіталу; тільки  приріст активу понад суми, необхідних для підтримки капіталу, може вважатися прибутком підприємства, і, таким чином, називатися доходом на капітал.

Отже, прибуток є результат вирахування витрат (в тому числі коригування, забезпечуючи  підтримку  капіталу, де це необхідно) з доходів. Якщо витрати перевищують доходи, то різниця показує чистий збиток [3,55].

Таким чином, виходячі з концепції підтримки (збереження) капіталу, передбаченою вимогами МСФЗ, можна виділити умови визнання отриманого у звітному періоді прибутку: величина капіталу (чистих активів) на кінець періода більш ніж величини капіталу (чистих активів) на початок періоду (вклади и вилучення власників ігноруються); Збереження існуючого на початок звітного періоду капіталу.

З усього вище наведеного можна сказати, що вибір суб'єктами господарювання відповідної концепції капіталу повинен ґрунтуватися на потребах користувачів їх фінансової звітності. Вибір концепції вказує на мету, яка повинна бути досягнута при визначенні прибутку. Для збільшення інвестиційної привабливості підприємства для потенційних інвесторів пропонується використовувати фінансову  концепцію капіталу, так як вона відповідає інтересам інвесторів і, таким чином, робить підприємство більш конкурентоспроможнім.

З метою посилення контролю за процесом  формування та розподілу прибутку і підвищення аналітичності напрямків витрачання чистого прибутку пропонується формувати документ «Розподіл прибутку». Цей документ буде корисним 

для підприємств, так як по потенційні інвестори по додатковому запиту матимуть можливість оцінити розмір і направленість використання прибутку суб'єктів господарювання, що робить їх більш інвестиційно привабливіше в очах інвесторів.

Що стосується бухгалтерської звітності, рекомендовано додати в якості додатку до бухгалтерського балансу аудиторський висновок, який буде підтверджувати достовірність бухгалтерської звітності підприємства, якщо воно відповідно до законодавства належить до обов'язкового проходження незалежного аудиту. Це значно збільшить довіру потенційних користувачів  фінансової звітності. Викладені рекомендації представляють собою лише загальні направлення вдосконалення обліку власного капіталу. Для подальшого розвитку підприємства необхідна розробка програми з фінансового оздоровлення підприємства.

 

Список використаних джерел

1. Лучко, М. Р. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах [Текст] : навч. посіб. / М. Р. Лучко, І. Д. Бенько. - Тернопіль : ТНЕУ, 2016. - 370 с
2. Дергачова В.В. Облік у зарубіжних країнах [Текст] : навч. посіб. / В.В. Дергачова, Н.Є. Скоробогатова, Л.М. Шик. – К.: НТУУ «КПІ», 2011. – 257 с.: іл. – Бібліогр.: с. 255 – 257.
3. Облік в Зарубіжних країнах: навчальний посібник / Н.С. Акімова., А.П. Грінько, О.В. Топоркова, Т. А. Наумова, Н.С.Ковалевська, Л. О. Кирильєва, В. В. Янчев.– Х.: ХДУХТ, 2016. – 288 с.
4. Зелікман В.Д., Ерьоміна О.Л., Безгодкова А.О. Облік у зарубіжних країнах. Навч.посібник. – Дніпро: НМетАУ, 2017 – 131 с.
5. Міжнародні стандарти фінансової звітності [електронний ресурс] https://zakoп.rada.gov.ua/laws/show/929_010#Text
6. Облік власного капіталу за МСФЗ [електронний ресурс] https://uteka.ua/ua/publicatioп/commerce-12-msfo-28-uchet-sobstveппogo-kapitala-po-msfo

References

1. Luchko, M. R. Bukhhaltersʹkyy oblik u zarubizhnykh krayinakh [Tekst] : navch. posib. / M. R. Luchko, I. D. Benʹko. - Ternopilʹ : TNEU, 2016. - 370 s

2. Derhachova V.V. Oblik u zarubizhnykh krayinakh [Tekst] : navch. posib. / V.V. Derhachova, N.YE. Skorobohatova, L.M. Shyk. – K.: NTUU «KPI», 2011. – 257 s.: il. – Bibliohr.: s. 255 – 257.

3. Oblik v Zarubizhnykh krayinakh: navchalʹnyy posibnyk / N.S. Akimova., A.P. Hrinʹko, O.V. Toporkova, T. A. Naumova, N.S.Kovalevsʹka, L. O. Kyrylʹyeva, V. V. Yanchev.– KH.: KHDUKHT, 2016. – 288 s.

4. Zelikman V.D., Erʹomina O.L., Bez·hodkova A.O. Oblik u zarubizhnykh krayinakh. Navch.posibnyk. – Dnipro: NMetAU, 2017 – 131 s.

5. Mizhnarodni standarty finansovoyi zvitnosti [elektronnyy resurs] https://zakop.rada.gov.ua/laws/show/929_010#Text

6. Oblik vlasnoho kapitalu za MSFZ [elektronnyy resurs] https://uteka.ua/ua/publicatiop/commerce-12-msfo-28-uchet-sobstveppogo-kapitala-po-msfo