ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

DOI: 10.36994/2707-4110-2021-3-30-13

 

Олійник Г.Ю., доктор економічних наук, професор кафедри управління та адміністрування, Університет «Україна»^[1]

 

Метою статті є узагальнення джерел та напрямів фінансового забезпечення конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств. Методи дослідження. У дослідженні використовувалися такі методи: узагальнення та аналізу причинно-наслідкових зв’язків; порівняльного економічного та правового аналізу; аналітичного групування; експертних оцінок; прогностики. Результати досліджень. Доведено, що джерелами для фінансового забезпечення конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств можуть бути наступні заходи, зокрема: залучення дешевих кредитних ресурсів, формування інституційних умов для залучення іноземних підприємців та міжнародних неурядових організацій, емісія облігацій з відповідними державними гарантіями, запровадження процесів аутсорсингу та реінжинірингу в діяльності лісогосподарських підприємств тощо. В той же час, головними напрямами фінансового забезпечення конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств повинні бути наступні заходи, зокрема:  закупівлю сучасних механізмів, машин та новітніх технологій для лісорозведення, лісозаготівлі та переробки круглих лісоматеріалів;  поновлення існуючих та створення нових лісосічних доріг для енергоощадного транспортування та складування заготовлених лісоматеріалів; формування необхідних техніко-технологічних передумов для використання та первинної обробки побічних корисностей лісу та другорядних деревних матеріалів;  створення логістичних центрів для формування ефективної маркетингової політики підприємств щодо реалізації всіх наявних деревних і недеревних продуктів лісу; диверсифікація діяльності підприємств за рахунок розширення видів діяльності; збільшення виробничого та інфраструктурного потенціалу для розвитку мисливського господарства та рекреаційного лісокористування.

Ключові слова: конкурентоспроможність; лісогосподарський комплекс; фінансове забезпечення; інвестиційна привабливість.

 

FINANCIAL SUPPORT OF COMPETITIVENESS OF FORESTRY ENTERPRISES

Oliynyk G.Y., Doctor of Economics, Professor of the Department of Management and Administration, University "Ukraine"

 

The purpose of the article is to summarize the sources and areas of financial support for the competitiveness of forestry enterprises. Research methods. The following methods were used in the study: generalization and analysis of causal relationships; comparative economic and legal analysis; analytical grouping; expert assessments; prognosis. Research results. It is proved that the following measures can be sources for financial support of forestry enterprises competitiveness, in particular: attraction of cheap credit resources, formation of institutional conditions for attraction of foreign entrepreneurs and international non-governmental organizations, issue of bonds with appropriate state guarantees, introduction of outsourcing and reengineering processes. etc. At the same time, the main areas of financial support for the competitiveness of forest enterprises should be the following measures, in particular: the purchase of modern mechanisms, machines and the latest technologies for afforestation, logging and processing of round timber; renewal of existing and creation of new logging roads for energy-saving transportation and storage of harvested timber; formation of the necessary technical and technological prerequisites for the use and primary processing of by-products of forest and secondary wood materials; creation of logistics centers for the formation of an effective marketing policy of enterprises for the sale of all available wood and non-wood forest products; diversification of enterprises due to the expansion of activities; increase of production and infrastructural potential for development of hunting economy and recreational forest use.

Key words: competitiveness; forestry complex; financial support; investment attractiveness.

 

Постановка проблеми. Слід зазначити, що останнім часом в науковій літературі зустрічається така дефініція як конкурентоспроможність лісогосподарського підприємства, але її суть та методика оцінювання відсутні.  Оскільки державні лісові підприємства є суб’єктами господарювання, то, безсумнівно, виникає необхідність порівняння ефективності їх функціонування при умові приблизно рівних лісоресурсних потенціалах та безумовно в межах однієї природно-кліматичної зони. Звичайно, економічна результативність буде залежати як від рівня лісистості даного підприємства, так і від наявності на ньому цінних деревних порід – від хвойних до твердолистяних. Але сортиментна цінність лісових насаджень (в першу чергу, відсоток виходу ділової деревини) та щорічний приріст лісової біомаси вже повністю будуть обумовлені якістю і своєчасністю лісокультурних, лісогосподарських та лісозахисних заходів, які залежать від професійності лісового менеджменту.

На сьогоднішній день лісогосподарський комплекс знаходиться у надзвичайно складному фінансовому становищі. Це, передусім, пов'язано зі скороченням його фінансування з державного бюджету, починаючи з  2018 року.   В той час біля шестидесяти лісогосподарських підприємств півдня України залишилися без бюджетних асигнувань, що безумовно вплинуло на якість лісокультурних та лісозахисних заходів. В той час майже половина працівників лісової охорони звільнилася, маючи неповноцінні виплати заробітної плати (обласні управління переходили на частковий рівень зайнятості). Все це зумовило зниження конкурентоспроможності окремих лісогосподарських підприємств за рахунок втрати частини фінансового ресурсу.

Аналіз останніх досліджень. Тому, надзвичайно важливою проблемою забезпечення конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств виступає процес формування їх інвестиційної привабливості, зокрема за рахунок додаткових джерел фінансування. Дослідження багатьох науковців. зокрема Фурдичка О.І., Шершуна М.Х., Коваля Я. В., Шубалого О. М.,  Голяна В. А. та інших  [10, 11]  містять визначення класичних напрямів та відповідно джерел розширеного відтворення потенціалу лісогосподарських підприємств, але детальний аналіз проблеми залучення та ефективного використання фінансових ресурсів в інвестиційній діяльності суб'єктів господарювання здійснено не було.

Мета дослідження – узагальнення джерел та напрямів фінансового забезпечення конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств.

Останнє десятиліття лісовій галузі України притаманні економічна та управлінська нестабільність, відсутність прийнятих концептуальних програм та відповідних стратегічних планів (термін дії останньої лісової стратегії закінчився в 2015 році). Це ще гостріше відчувається в періоди економічної стагнації та військової агресії проти нашої держави, наслідком чого є зниження обсягів виробництва продукції лісової галузі та підвищення рівня впливу екодеструктивних чинників довкілля, що обумовлює необхідність запровадження нових механізмів, в тому числі і з підвищення конкурентоспроможності, для більш ефективного соціо-екологічного функціонування суб’єктів господарювання в лісовій галузі.

Існуючий високий рівень зношуваності основних засобів зумовлює пріоритетну необхідність здійснення вагомих інвестиційних ресурсів для технічного переоснащення лісогосподарських підприємств та запровадження сучасних лісозаготівельних, лісокультурних та лісопереробних технологій. В той же час, низький рівень рентабельності підприємств (навіть сировинних регіонів країни) обумовлює недостатність власних коштів, а обмеженість до отримання дешевих кредитних ресурсів та відсутність унормованих інституційних передумов для реалізації державно-приватних інвестиційних проектів практично унеможливлюють процес залучення лісогосподарськими підприємствами додаткових коштів. Всі зазначені фактори в сукупності призводять до стримування розвитку науково-технічного потенціалу підприємств галузі, а відповідно і обсягів виробництва та якості лісогосподарської продукції як першочергових факторів підвищення їх конкурентоспроможності.

Як відомо, ліси в Україні перебувають в державній (комунальній) власності, в результаті чого спостерігається стабільно негативна тенденція - здійснення будь-якої інвестиційної діяльності на лісогосподарських підприємствах відбувається за рахунок або власних коштів підприємств, або коштів державного бюджету. Такий парадокс обумовлено тим, що, як відомо, державній формі власності надається перевага лише у випадку, якщо приватний бізнес не в змозі забезпечити ефективний розвиток такої суспільно значимої галузі соціально-економічної сфери [9], а без приватного фінансового ресурсу такий розвиток лісової галузі швидше нагадує стагнацію. Тобто, в умовах відсутності приватної власності на ліси та за постійного (десятиліттями) дефіциту бюджету, потенційна ймовірність збільшення інвестиційного забезпечення лісової галузі надзвичайно низька по причині відсутності фінансових підстав для подальшого росту величини капіталізації лісових та лісогосподарських активів за рахунок впровадження нового обладнання та технологій.

До того ж, як вже зазначалося, неефективне та нераціональне використання лісових ресурсів (відсутність енергоощадних та маловідходних технологій), складність умов експлуатації та місцерозташування значних масивів лісових ресурсів (Карпатський регіон), довготривалий термін окупності інвестиційних коштів в результаті тривалих природних процесів лісовирощування призводять до практичної відсутності зацікавленості внутрішнього та зовнішнього капіталу до співпраці з лісогосподарськими підприємствами. Така дилема наразі кардинально не вирішена на законодавчому рівні, оскільки приватизація земель лісогосподарського призначення може призвести ще до більших соціальних та екологічних катастроф у порівнянні з існуючими економічними проблемами, про що говорить досвід окремих держав. Та питання залучення інвестиційних ресурсів може бути вирішене за певних обставин, що і створить передумови для залучення фінансових ресурсів як вітчизняних, так міжнародних фінансово-кредитних організацій, суб’єктів приватного підприємництва тощо.

Таким чином,  актуальність і необхідність фінансового забезпечення процесних та продуктових інновацій в лісовому господарстві не викликає жодного сумніву. Звичайно, вирішальну роль в цьому повинна відігравати держава, якій необхідно, на наш погляд, прийняти низку нормативно-законодавчих актів:

- законодавче запровадження пільгових кредитів для лісогосподарських підприємств;

- законодавче регулювання податкових преференцій для лісогосподарських підприємств;

- законодавче регулювання процесів страхування тих лісогосподарських підприємств, що здійснюють інноваційну діяльність;

- впровадження системи державних гарантій при співпраці з іноземними інвесторами.

 Слід відзначити, що науковці лісової галузі у своїх дослідженнях вказують на важливість проведення певних змін на законодавчому, виконавчому та інших рівнях. Так, В. Голян вважає, що в сучасних умовах зростає необхідність в нормативно-правовому урегулюванні в аспекті формування привабливих умов для розвитку лісового господарства, зокрема щодо створення державою належних умов для залучення інвестицій урядів іноземних держав, вітчизняних фінансово-кредитних та підприємницьких структур [80]. Крім того, В. Голян пропонує внесення законодавчих змін щодо можливості укладання лісогосподарськими підприємствами угод про розподіл продукції в результаті реалізації спільних лісогосподарських та лісоохоронних проектів з іноземними інвесторами [4].

А. Карпук та М. Шестак відзначають необхідність внесення законодавчих змін в аспекті узаконення партнерських відносин між державою та приватним бізнесом. Це стосується нормативного запровадження чіткого визначення сфери угод державно-приватного партнерства (в процесах фінансування будь-яких інноваційних лісогосподарських або лісоохоронних проектів), зокрема, віднесення лісових та лісогосподарських активів до такої сфери, що робить галузь більш привабливою [10, 11].

О. Дзюбенко вже більш конкретно пропонує таку законодавчу ініціативу, яка заключається в узаконенні можливості отримання державними лісогосподарськими підприємствами дешевих кредитних ресурсів комерційних банків, у випадку використання ними заставного активу – заготовленої лісової продукції (круглих лісоматеріалів), а також якнайшвидше забезпечення імплементації в цьому аспекті сучасного зарубіжного досвіду [6, 7].

Т. Мельник пропонує узаконити випуск державними лісогосподарськими підприємствами боргових зобов’язань (облігацій) [8]. Такий підхід є достатньо радикальним, але в той же час і ризиковим. Звичайно, в такому випадку підприємства отримають державну гарантію, що практично стовідсотково дасть їм можливість залучити додаткові фінансові ресурси. В той же час, в нашій державі відбувалися подібні прецеденти в інших галузях національної економіки, що інколи призводило до збільшення державного боргу, оскільки керівники державних підприємств не в змозі були своєчасно повернути свої зобов'язання.

Узагальнюючи проведені дослідження, можна запропонувати основні джерела, окрім власних коштів, для фінансового забезпечення конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств [8]:

– застосування комерційного лізингу;

– залучення дешевих кредитних ресурсів за допомогою узаконених заставних відносин;

– в окремих випадках - емісія облігацій;

– формування нової сфери для реалізації угод державно-приватного партнерства;

– нормативне запровадження бази для іноземного інвестування;

– запровадження процесів аутсорсингу та реінжинірингу в діяльності лісогосподарських підприємств;

– залучення венчурних інвесторів;

– отримання міжнародних грантів від різноманітних екологічних та кліматичних фондів.

 В той же час слід навести і найбільш необхідні та можливі напрями фінансового забезпечення конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств, зокрема:

– закупівля сучасних механізмів та машин для лісорозведення, лісозаготівлі та переробки круглих лісоматеріалів;

– запровадження новітніх технологій щодо насінництва та плантаційного лісорозведення; лісорозведення, лісозаготівлі та переробки круглих лісоматеріалів; безвідходного використання заготовленої деревини для виробництва біопалива тощо;

- поновлення існуючих та створення нових лісосічних доріг з формуванням необхідних умов для енергоощадного транспортування та складування заготовлених лісоматеріалів;

– формування необхідних техніко-технологічних передумов для використання та первинної обробки побічних корисностей лісу та другорядних деревних матеріалів;

– створення логістичних центрів, в тому числі і комунікаційних ресурсів (програмного забезпечення та інформаційних платформ), для формування ефективної маркетингової політики підприємств щодо реалізації всіх наявних деревних і недеревних продуктів лісу;

– диверсифікація діяльності підприємств за рахунок розширення видів діяльності, в тому числі сільськогосподарського виробництва (для південних та південно-східних регіонів), туристичного господарства та курортно-оздоровчих центрів;

– збільшення виробничого та інфраструктурного потенціалу для розвитку мисливського господарства (особливо в Поліському регіоні) та рекреаційного лісокористування (навколо мегаполісів).

Враховуючи запропоновані джерела та напрями фінансового забезпечення конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств, можна вважати, що останні зможуть забезпечувати власну рентабельну діяльність, обов’язково виконуючи при цьому екологічну та соціальну складову функціонування підприємств лісової галузі. Таким чином, маючи фінансові підгрунття та враховуючи зазначені напрями для такого інвестування, лісогосподарські підприємства зможуть  підвищити свою конкурентоспроможність, у порівнянні зі своїми аналогами в межах однієї природної зони та маючи приблизно однакові запаси лісових насаджень. Звичайно, конкурентнішим виявиться той суб’єкт господарювання, менеджмент якого, в першу чергу, найбільш ефективно залучить як кредитні ресурси, так і найбільш раціонально їх розподілить. Крім фінансового планування та відповідної фінансової стратегії, важливим питанням для керівництва є оптимальне поєднання таких складових на підприємстві як наявність висококваліфікованих кадрів і ефективної політики стимулювання та раціонального ціноутворення, маркетингової політики та довгострокової стратегії.

Висновки.  Таким чином, фінансове забезпечення та відповідно напрями інвестування лісогосподарських підприємствах обумовлюють підвищення їх конкурентоспроможності, що дозволило сформулювати такі висновки:

- джерела для фінансового забезпечення конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств передбачають залучення дешевих кредитних ресурсів, формування інституційних умов для залучення іноземних підприємців та міжнародних неурядових організацій, емісія облігацій з відповідними державними гарантіями, запровадження процесів аутсорсингу та реінжинірингу в діяльності лісогосподарських підприємств тощо.

- напрями фінансового забезпечення конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств передбачають закупівлю сучасних механізмів, машин та новітніх технологій для лісорозведення, лісозаготівлі та переробки круглих лісоматеріалів;  поновлення існуючих та створення нових лісосічних доріг для енергоощадного транспортування та складування заготовлених лісоматеріалів; формування необхідних техніко-технологічних передумов для використання та первинної обробки побічних корисностей лісу та другорядних деревних матеріалів;  створення логістичних центрів для формування ефективної маркетингової політики підприємств щодо реалізації всіх наявних деревних і недеревних продуктів лісу; диверсифікація діяльності підприємств за рахунок розширення видів діяльності; збільшення виробничого та інфраструктурного потенціалу для розвитку мисливського господарства та рекреаційного лісокористування.

Список використаної літератури:

1 Фурдичко О.І. Лісова галузь України у контексті збалансованого розвитку: теоретико-методологічні, нормативно-правові та організаційні аспекти: Монографія / О.І. Фурдичко, В.В. Лавров. – К.: Основа, 2009. – 424 с.

2. Шершун М.Х. Аналіз діяльності лісогосподарських підприємств та ефективність використання лісоресурсного потенціалу в умовах розвитку економічної кризи / М.Х. Шершун // [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://econjournal.vsau.org/files/pdfa/813.pdf

3. Кахович О., Тюленева Г. Лісове господарство. Актуальні проблеми галузі та шляхи їх вирішення.  URL: http://rusnauka.com/21_NIEK_2007/Economics/24123.doc.htm

4. Голян В. А. Фінансово-економічний механізм проектного управління територіальним лісогосподарським комплексом / В. А. Голян, О. А. Голуб, О. В. Сокаль // Інвестиції: практика та досвід. – 2016. – № 8. – С. 5–10.

5. Голян В. Інвестиційна діяльність суб’єктів лісогосподарського підприємництва: основні проблеми, передумови та пріоритетні напрями вдосконалення / В. Голян, Т. Мельник, М. Шестак // Економіст. – 2014. – № 6. – С. 22–28.

6. Дзюбенко О. Інвестиційно-інноваційне забезпечення розвитку лісового господарства в сучасних умовах / О. Дзюбенко // Економіст. – 2016. – № 5. – С. 54–56.

7. Дзюбенко О. Інвестування лісового господарства: перспективи інституціоналізації нових форм та методів / О. Дзюбенко // Економіст. – 2016. – № 6. – С. 21–24.

8. Калашніков А. О. Напрями інвестицій та джерела інвестиційного забезпечення лісогосподарських підприємств у контексті сталого розвитку лісового господарства України. Лісівництво і агролісомеліорація. Харків: УкрНДІЛГА, 2016. – Вип. 129, С.  181-186.

9. Гальчинський А. С. Лібералізм: уроки для України : наук.-попул. есе / А. С. Гальчинський. – К.: Либідь, 2011. – 288 с.

10. Карпук А. І. Державно-приватне партнерство у лісовому господарстві: інноваційно-інвестиційний аспект / А. І. Карпук // Інвестиції: практика та досвід. – 2011. – № 21. – С. 10–13.

11 Шестак М. Державно-приватне партнерство в лісовому господарстві: перспективні напрями та проблеми інституціоналізації / М. Шестак // Економіст. – 2015. – № 3. – С. 30–32.

REFERENCES

1. 1 Furdychko OI Forest industry of Ukraine in the context of balanced development: theoretical and methodological, normative-legal and organizational aspects: Monograph / О.І. Furdichko, VV Lavrov. - К .: Основа, 2009. - 424 с.

2. Shershun M.Kh. Analysis of the activities of forestry enterprises and the effectiveness of the use of forest resources in the development of the economic crisis / M.Kh. Shershun // [Electronic resource]. - Access mode http://econjournal.vsau.org/files/pdfa/813.pdf

3. Kakhovich O., Tyuleneva G. Forestry. Current problems of the industry and ways to solve them. URL: http://rusnauka.com/21_NIEK_2007/Economics/24123.doc.htm

4. Golyan VA Financial and economic mechanism of project management of the territorial forestry complex / VA Golyan, OA Golub, OV Sokal // Investments: practice and experience. - 2016. - № 8. - P. 5–10.

5. Golyan V. Investment activity of forestry enterprises: main problems, preconditions and priority areas of improvement / V. Golyan, T. Melnyk, M. Shestak // Economist. - 2014. - № 6. - P. 22–28.

6. Dziubenko O. Investment and innovation support of forestry development in modern conditions / O. Dziubenko // Economist. - 2016. - № 5. - P. 54–56.

7. Dziubenko O. Investuvannia lisovoho hospodarstva: perspektyvy institutionalizatsii novykh form ta metody / O. Dziubenko // Ekonomist. - 2016. - № 6. - P. 21–24.

8. Kalashnikov AA Directions of investment and sources of investment support of forestry enterprises in the context of sustainable development of forestry in Ukraine. Forestry and agroforestry. Kharkiv: UkrNDILGA, 2016. - Issue. 129, pp. 181-186.

9. Galchinsky AS Liberalism: lessons for Ukraine: scientific-popular. essay / AS Galchinsky. - К .: Либідь, 2011. - 288 с.

10. Karpuk AI Public-private partnership in forestry: innovation and investment aspect / AI Karpuk // Investments: practice and experience. - 2011. - № 21. - P. 10–13.

11. Shestak M. Public-private partnership in forestry: promising areas and problems of institutionalization / M. Shestak // Economist. - 2015. - № 3. - P. 30–32