EN



ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ЙОГО ГАРМОНІЗАЦІЇ З НОРМАТИВАМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (ЄС)


ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ЙОГО ГАРМОНІЗАЦІЇ З НОРМАТИВАМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (ЄС)

 

DOI: 10.36994/2707-4110-2021-3-30-04

 

Коваль М.І., кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри обліку і оподаткування, Навчально-науковий Інститут менеджменту, економіки та фінансів, “ВНЗ "Міжрегіональна Академія управління персоналом";

Цімошинська О.В., кандидат економічних наук, доцент, заступник завідувача кафедри обліку і оподаткування, Навчально-науковий Інститут менеджменту, економіки та фінансів, “ВНЗ "Міжрегіональна Академія управління персоналом";

Скиба Г.І., кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку і оподаткування, Навчально-науковий Інститут менеджменту, економіки та фінансів, “ВНЗ "Міжрегіональна Академія управління персоналом" 

 

Анотація. При вивченні процесів, направлених на зменшення розходжень у сфері фінансової звітності, на сьогодні все більше схиляються до процесів гармонізації та стандартизації. Ці поняття в контексті обліку стали вже майже технічними термінами і в їх сенсі важко знайти практичну різницю. Саме тому переважна більшість країн користуються міжнародними стандартами фінансової звітності та схвалюють їх на законодавчому рівні. Україна все більше залежить від цих процесів, що зумовлює закономірність формування тотожного інформаційного середовища.

Методи. Теоретичним та методологічним базисом проведення наукового вивчення є системний підхід і діалектичний метод пізнання щодо дослідження економічних та облікових явищ, чинне законодавство України, ґрунтовні наукові праці дослідників із питань державного управління процесом реформування системи бухгалтерського обліку і звітності в Україні. У процесі дослідження використано бібліографічний метод (вивчення літературних джерел щодо теми дослідження); метод асоціацій та аналогій (для запропонованих нових ідеї та пропозицій), історичний (дослідження історичного аспекту процесу державного управління реформування системи обліку і звітності з нормативами Європейського Союзу) тощо.

Результати. В результаті досліджень теоретичних та організаційно-практичних засад державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні виявлено низку проблем, пов’язаних із формуванням інституційних механізмів, що забезпечують розробку й впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності, а також забезпечення скоординованої роботи цих механізмів. Встановлено, що процес реформування здійснюється шляхом створення відповідного національного нормативно-правового забезпечення та організаційно-економічного механізму його розробки і впровадження. Однак, цей процес невиправдано затягнувся у часі, що потребує оперативного реагування державних органів влади.

Перспективи. Наступні дослідження будуть спрямовані на вивчення міжнародного досвіду ведення обліку, обґрунтування процесу гармонізації та стандартизації національних стандартів з нормативами Європейського Союзу.

Ключові слова: бухгалтерський облік, фінансова звітність, Європейський Союз, нормативно – правове забезпечення, нормативно-правовий акт.

 

STATE REGULATION OF ACCOUNTING AND FINANCIAL STATEMENTS IN UKRAINE IN THE CONTEXT OF ITS HARMONIZATION WITH EUROPE (EUROPEAN) REGULATIONS

 

Mykola Koval, Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Accounting and Taxation, Educational and Scientific Institute of Management, Economics and Finance, "University" Interregional Academy of Personnel Management;

Oksana Tsimoshynska, Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Deputy Head of the Department of Accounting and Taxation, Educational and Scientific Institute of Management, Economics and Finance, University "Interregional Academy of Personnel Management";

Skyba Hanna, Candidate of Economic Sciences, Associate Professor of Accounting and Taxation, Educational and Scientific Institute of Management, Economics and Finance, University "Interregional Academy of Personnel Management"

 

Summary. In the study of processes aimed at reducing differences in the field of financial reporting, today more scientists inclined to the processes of harmonization and standardization. In the context of accounting, these concepts have become almost technical terms and in their sense it is difficult to find a practical difference beetween them. That's why the vast majority of countries use international financial reporting standards and approve them at the legislative level. Ukraine is increasingly dependent on these processes, which determines the regularity of the formation of an identical information environment.

Methods. The theoretical and methodological basis of scientific research consists in systematic approach and dialectical method of cognition in the study of economic and accounting phenomena, current legislation of Ukraine, thorough scientific work of researchers on public administration in the process of reforming the accounting and reporting system in Ukraine.

In the process of research we used different types of methods: the bibliographic method (study of literature sources on the research topic); method of associations and analogies (for proposed new ideas and proposals), historical method (including the studies of the historical aspect of the process of public administration reforming the accounting and reporting system with the standards of the European Union), etc.

Results. As the research result of theoretical and organizational-practical principles of state regulation of accounting and financial reporting in Ukraine, we got the number of problems related to the formation of institutional mechanisms to ensure the development and implementation of international financial reporting standards, as well as ensuring coordinated work of these mechanisms.

During the process of researchness, we have established that the reform process is carried out by creating an appropriate national legal framework and organizational and economic mechanism for its development and implementation.  However, this process has been unjustifiably protracted in time, which requires the prompt response by public authorities.

Perspectives. Further researchness are going to be aimed at the studying of the international experience of accounting, substantiation of the process of harmonization and standardization of national standards with European Union standards.

Keywords: accounting, financial reporting, European Union, normative - legal provision, normative legal act.

 

Постановка проблеми. В Україні останнім часом приймаються суттєві дії, направлені на поліпшення системи бухгалтерського обліку, наближення її до регламентів, які діють в Європейському Союзі, та створення умов щодо впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Глобалізаційні процеси спричинили стандартизацію бухгалтерського обліку та уніфікацію національних систем обліку відповідно до міжнародних стандартів.

Реформування системи бухгалтерського обліку і фінансової звітності було розпочато в рамках відповідної державної політики щодо підготовки до входження України в Європейський Союз, започатковане підписанням і ратифікацією в 1998 році Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами [1]. Створення європейської зони економічної та політичної стабільності, демократичних інститутів сталого розвитку і свобод, до входження в яку прагне Україна, вимагає проведення відповідних реформ та гармонізації (наближення) національних обліково-звітних норм і практики до прийнятих в ЄС правил. Необхідність державного регулювання бухгалтерського обліку обумовлена потребою отримання об’єктивної і змістовної інформації для ухвалення обґрунтованих рішень різними групами користувачів, зміцнення взаємозв’язку бухгалтерського обліку з цілісною системою управління та перетворення бухгалтерського обліку на основного постачальника інформації для сучасних систем менеджменту.

Актуальність теми дослідження зумовлена закономірністю більш ґрунтовних опрацьовувань у сфері державного регулювання бухгалтерського обліку в сфері інтеграції України в Європейський Союз.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед вчених, які зробили значний внесок у вивчення проблеми державного регулювання системи бухгалтерського обліку, можна виділити В. Авер'янова, М. Білуху, Ф. Бутинця, Б. Валуєва, С. Голова, В. Гетьмана, А. Кузьмінського, Є. Мниха, Л. Нападовську, М. Чумаченко, А. Чухно та ін.

Віддаючи належне науковим та практичним результатам досліджень, проведених зазначеними вченими, вважаємо, що подальшого розвитку потребують питання державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні в контексті його гармонізації з нормативами Європейського Союзу.

Разом з тим слід відмітити недостатність досліджень теоретико-методичних положень щодо функціонування державного регулювання облікових систем, напрямів державного регулювання бухгалтерського обліку в умовах євроінтеграції та впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності і розширення форм державного регулювання, що органічно взаємопов’язані.

Метою статті є встановлення, обґрунтування та розкриття окремих положень визначення сутності та ролі державного регулювання бухгалтерського обліку в умовах інтеграції України в Європейський Союз.

Виклад основного матеріалу. Вибір Україною євроатлантичного вектора розвитку зумовив її зобов’язання щодо адаптації законодавства України до законодавства ЄС, що мало забезпечити економічний розвиток держави, розвиток підприємницької активності та сприяти поступовому зростанню добробуту громадян і приведення його до рівня, що склався в країнах ЄС.

В Україні процес наближення (адаптації) до міжнародних стандартів безпосередньо  розпочався із затвердження Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.1998 р. № 1706 Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, якою передбачено запровадження міжнародних стандартів шляхом їх поступової адаптації до економіко-правового середовища і ринкових відносин в Україні [3].

У 1999 році було прийнято Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 р., у якому вперше було офіційно визначено поняття національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку – це нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам [2].

Методологічною радою з бухгалтерського обліку (дорадчий орган Мінфіну) було розроблено, а Міністерством фінансів України затверджено понад три десятки національних положень (стандарів) бухгалтерського обліку, що в основному не суперечать міжнародним стандартам. Проте певні відмінності все ж існували як результат історичних традицій національної облікової науки, певного консерватизму поглядів фахівців тощо.

На сьогодні в Україні є чинними понад 30 національних П(С)БО, у яких визначаються загальні вимоги щодо фінансової звітності та щодо розкриття інформації з бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, що функціонують на загальних підставах. Їх повний перелік наведено нами в джерелі [4, с.109].

Вихід українських підприємств на європейські та інші світові ринки зумовив нагальну потребу забезпечення відповідної зіставності облікової інформації та підготовки її за міжнародними стандартами обліку і звітності.

Необхідність гармонізації теорії і практики обліку і звітності в Україні з відповідними нормами ЄС зумовило створення відповідного  національного нормативно-правового забезпечення та організаційно-економічного механізму його розробки і впровадження.

Так, у 2007 році Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 911-р з метою удосконалення системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні з урахуванням вимог міжнародних стандартів та законодавства Європейського Союзу схвалено Стратегію застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні.

У 2011 році згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 12.05.2011 р. № 3332-VI вказаний Закон доповнено статтею 12-1 «Застосування міжнародних стандартів». Відповідно до частини другої даної статті «публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами». Підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій цієї статті, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності (ч. 3 статті 121-1) [2].

Таким чином, фінансова звітність та консолідована фінансова звітність в Україні, складені за міжнародними стандартами, мають подаватися у порядку, визначеному відповідним законом.

Деталі переходу на МСФЗ визначаються в Листі Національного банку України, Міністерства фінансів України, Державної служби статистики України «Про застосування міжнародних стандартів фінансової звітності» від 07.12.2011 р. №12-208/1757-14830, №31-08410-06-5/30523, №04/4-07/702.

Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) – це стандарти та тлумачення, видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Стандарт з англійської мови «standard» перекладається як норма, зразок. Цю систему стандартизації відносять до англо-саксонської традиції фінансового обліку. МСФЗ характеризуються як стандарти, що ґрунтуються на принципах (principles based s tandards), на відміну, наприклад, від прийнятої у США системи ГААП, яка визначається як стандарти, що ґрунтуються на правилах (rules based standards). Це означає, що стандартизація МСФЗ не ставить на меті деталізувати всі процедури та механізми фінансового обліку, в багатьох випадках віддаючи перевагу довірі до професійної самостійності бухгалтерів, які при вирішенні багатьох питань мають покладатися на службове сумління та особисті професійні судження [4, с.104].

Історична довідка. Створення МСБО в Європі почалося за сприяння ООН та Організації Європейської економічної співдружності зі створення 29 червня 1973 р. Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (International Accounting Standard Committee – IASC). Угода про його створення була підписана професійними організаціями Австралії, Великобританії, Ірландії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Мексики, США, Франції та Японії. Потім до неї приєднались ряд інших країн.

Перші пропозиції щодо європейської інтеграції були висловлені на Паризькій конференції ще в 1867 р. Проте практичної реалізації ці інтеграційні переконання не отримали, адже протиріччя між країнами були настільки ґрунтовними, що до усвідомлення необхідності співпраці країни Європи пройшли через десятки років.

Інтеграційні тенденції в Європі знову проявилися одразу після закінчення Другої світової війни, коли провідні європейські країни усвідомили, що відновлення і розвиток національних економік можливо тільки при об'єднанні зусиль і ресурсів.

Умовно виділяють п’ять основних етапів розвитку міжнародних стандартів:

  1. 1973-1979 роки – випуск загальних стандартів;
  2. 1980-1989 роки – розробка деталізованих стандартів;
  3. 1990-1995 роки – зменшення гнучкості стандартів;
  4. 1995-1999 роки – підготовка базових стандартів згідно з угодою з Міжнародною організацією комісій з цінних паперів (IOSCO);
  5. З 2000 року – конвергенція з американською системою стандартизації бухгалтерського обліку US-GAAP та курс на загальне запровадження глобальних стандартів.

До 2000 року Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASC) видав 41 МСБО (МСБО – IAS International Accounting Standard). Крім того, IASC видавав тлумачення (Інтерпретації) МСБО. Вони затверджувалися Комітетом з інтерпретацій (Standard Interpretation Committee – SIC). З 1999 по 2002 рік було видано 33 інтерпретації (тлумачень) SIC.

З 2000 року IASC перейменовано на Раду з МСБО – IASB (International Accounting Standard Board). З 2001 року IASB починає розробку стандартів, які називаються МСФЗ (МСФЗ – IFRS International Financial Reporting Standard). Перший стандарт IFRS 1 було затверджено 19 червня 2003 року. Він набув чинності зі звітності за періоди, починаючи з 2004 року. Всі чинні на 2000 рік стандарти IAS зберігають свою чинність та поступово замінюються стандартами IFRS. У широкому розумінні до поняття МСФЗ на сьогодні включаються як власне стандарти з назвою МСФЗ, так і раніше затверджені МСБО.

З 2005 року замість SIC – інтерпретацій IASB починає видавати інтерпретації IFRIC (International Financial Reporting Interpretation Committee). Крім того, видано окремий стандарт для звітності малого та середнього бізнесу (IFRS for SME).

У 2002 році IASB підписує Меморандум про порозуміння з головним органом стандартизації США – Радою зі стандартів фінансового обліку (Financial Accounting Standard Board – FASB). Метою Меморандуму стала конвергенція двох найбільших систем стандартизації та запровадження системи єдиних глобальних стандартів фінансової звітності.

Наразі триває процес взаємного узгодження та удосконалення систем МСФЗ та US-GAAP, а компанії, що складають звіти за МСФЗ, допущені на американський фондовий ринок.

У 2011 році Комісія з цінних паперів та фондової біржі (Security Exchange Commission – SEC) США затвердила стратегічне рішення щодо доцільності переходу компаній США на МСФЗ.

Слід зазначити, що МСФЗ нині охоплюють (табл. 2) 14 власне МСФЗ; 28 МСБО; 23 тлумачення КТМФЗ та ПКТ. Їх повний перелік наведено нами в джерелі [4, с.106, 107].

Як бачимо, в Україні на сьогодні нарешті створена відповідна нормативно-правова база для адаптації облікових систем підприємств до застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, проте цей процес невиправдано затягнувся в часі, що свідчить про зволікання і непослідовність дій владних еліт України, порівняно з іншими східноєвропейськими країнами, у яких цей процес завершився в 2004-2008 рр. (Польща, Угорщина, Румунія).

Все це, на нашу думку, вимагає оперативного реагування органів влади на ситуацію в Україні, яку можливо вирішити лише системними заходами на основі розробки відповідних державних стратегій, концепцій та програм.

Революція гідності в 2003-2014 рр., що пройшла в Україні на хвилі боротьби громадянського суспільства за євроатлантичний вектор розвитку країни, своїм наслідком мала підписання і ратифікацію 27.06.2014 р. Верховною Радою України Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом, метою якої є набуття нашою країною повноцінного членства в ЄС. Угода передбачає подальше поглиблення співпраці у різних сферах соціально-політичного і економічного життя країни, зокрема у сфері бюджетної політики та внутрішнього контролю, оподаткування, розвитку малого і середнього бізнесу, корпоративного управління тощо [5]. 12 січня 2015 року Президентом України була схвалена Стратегія сталого розвитку “Україна - 2020”, що покликана прискорити реалізацію відповідної дорожньої карти та першочергових пріоритетів Стратегії сталого розвитку країни [6].

Метою зазначеної Стратегії є впровадження в Україні європейських стандартів життя та вихід країни на провідні позиції в світі. Звичайно, це досить амбітні цілі і для цього рух уперед має здійснюватися за певними векторами, зокрема розвитку, безпеки, відповідальності та гордості за власну країну, що передбачає в цілому реалізацію 62 реформ та програм розвитку держави.

Зрозуміло, що вектор розвитку є визначальним і базовим для руху країни за іншими векторами – безпеки, відповідальності та гордості за власну державу. Він передбачає реалізацію наступних реформ та програм розвитку, а саме: податкова реформа; земельна реформа; реформа захисту економічної конкуренції, корпоративного права; реформа фінансового сектору, ринку капіталу, сфери трудових відносин, транспортної інфраструктури, телекомунікаційної інфраструктури, митної справи та інтеграції в митну спільноту Європейського Союзу, реформа монетарної політики, енергетики, сільського господарства та рибальства, житлово – комунального господарства, статистики, у сфері державних закупівель, державного контролю та бюджетних відносин, управління державною власністю, реформа державної служби та оптимізація системи державних органів, дипломатичної служби; програми дерегуляції та розвитку підприємництва, розвитку малого та середнього бізнесу, участі в транс’європейських мережах, розвитку українського експорту, енергоефективності, залучення інвестицій.

Висновки. Слід зазначити, що нормативно – правове та організаційне забезпечення реалізації завдань Стратегії повинно здійснюватися шляхом розроблення та прийняття в установленому порядку згідно з визначеними пріоритетами відповідних нормативно – правових актів, щорічних планів дій та моніторингу стану їх виконання з боку Кабінету Міністрів України та інших центральних органів влади відповідно до їх повноважень і відповідальності.

На наш погляд, таку Стратегію можна розглядати як цілісну систему заходів органів державного управління, спрямовану на мобілізацію інтелектуальних , фінансових, матеріальних та інших ресурсів країни для досягнення поставленої мети. Потреба державного регулювання бухгалтерського обліку в сучасних умовах зумовлена необхідністю одержання об’єктивної та змістовної інформації для прийняття обґрунтованих рішень. Гармонізація законодавства видається як приведення відповідно до законодавства держав-членів та країн – не членів згідно з вимогами ЄС на основі правових актів ЄС. Гармонізація проходить в різних формах, таких як адаптація законодавства, уніфікація права, імплементація, стандартизація. Усе ж в урядових документах часто використовується термін «адаптація». Проте, незважаючи на вживання різноманітних термінів, йдеться, по суті, про один і той самий процес приведення національного законодавства відповідно до норм права європейських інтеграційних компаній.

Сподіваємось, що нова владна еліта країни буде послідовно реалізовувати завдання зазначеної Стратегії, розуміючи свою відповідальність перед майбутніми поколіннями українців за побудову нової України і вихід її на провідні позиції в світі.

 

Список використаних джерел

  1. Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами - членами [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org.
  2. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999р. №996-XVI (із наступними змінами та доповненнями).
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.1998р. №1706 “Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського із застосуванням міжнародних стандартів обліку і звітності”.
  4. Захожай В.Б. Основи фінансового аналізу, менеджменту і контролю [Текст]: навч. посіб.: у 2-х т./ В.Б. Захожай, М.І. Коваль, К.В. Захожай. - Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2019. - Т.1. - 594с.
  5. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, з однієї сторони, та Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року. - 212с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: comeuroint.rada.gow.ua/komevroint/doccatalog/document?id=5.
  6. Стратегія сталого розвитку “Україна - 2020”, схвалена Указом Президента України від 12 січня 2015 року №5/2015.

References

1. Uhoda pro partnerstvo i spivrobitnytstvo mizh Ukrayinoyu i Yevropeysʹkymy Spivtovarystvamy ta yikh derzhavamy - chlenamy [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: https://uk.wikipedia.org.

2. Zakon Ukrayiny “Pro bukhhaltersʹkyy oblik ta finansovu zvitnistʹ v Ukrayini” vid 16 lypnya 1999r. №996-XVI (iz nastupnymy zminamy ta dopovnennyamy).

3. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 28.10.1998r. №1706 “Pro zatverdzhennya Prohramy reformuvannya systemy bukhhaltersʹkoho iz zastosuvannyam mizhnarodnykh standartiv obliku i zvitnosti”.

4. Zakhozhay V.B. Osnovy finansovoho analizu, menedzhmentu i kontrolyu [Tekst]: navch. posib.: u 2-kh t./ V.B. Zakhozhay, M.I. Kovalʹ, K.V. Zakhozhay. - Kyyiv: Nats. akad. vnutr. sprav, 2019. - T.1. - 594s.

5. Uhoda pro asotsiatsiyu mizh Ukrayinoyu ta Yevropeysʹkym Soyuzom, z odniyeyi storony, ta Yevropeysʹkym spivtovarystvom z atomnoyi enerhiyi i yikhnimy derzhavamy - chlenamy, z inshoyi storony vid 27 chervnya 2014 roku. - 212s. [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: comeuroint.rada.gow.ua/komevroint/doccatalog/document?id=5.

6. Stratehiya staloho rozvytku “Ukrayina - 2020”, skhvalena Ukazom Prezydenta Ukrayiny vid 12 sichnya 2015 roku №5/2015

 
Науковий журнал «Вісник Університету «Україна»
Всі матеріали на сайті захищені згідно законодавства України