Головна - - Вісник №3 (30), 2021 - СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЇ ТРУДОВОЇ ТА ОСВІТНЬОЇ МІГРАЦІЇ В УКРАЇНІ

СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЇ ТРУДОВОЇ ТА ОСВІТНЬОЇ МІГРАЦІЇ В УКРАЇНІ

УДК 31.314

СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЇ ТРУДОВОЇ ТА ОСВІТНЬОЇ МІГРАЦІЇ В УКРАЇНІ

DOI: 10.36994/2707-4110-2021-3-30-05

Лавриненко Л.М., кандидат економічних наук, с.н.с.,ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,

Топтигін О.О., студент магістратури, Університет «Україна»

Анотація. Здійснено аналіз міграційної ситуації в Україні в останні роки, визначено новітні зрушення у напрямах та масштабах зовнішньої трудової та освітньої міграції. Проаналізовано тенденції міждержавного руху населення після початку пандемії COVID-19. Визначено вплив COVID-19 на параметри зовнішньої трудової та освітньої міграції з України та оцінка вірогідних перспективних трансформацій міграційних тенденцій. Визначено перспективи зовнішньої міграції населення України.

Ключові слова: міграція, трудова міграція, освітня міграція, зовнішня трудова міграція міграційні процеси, пандемія COVID-19, нелегальна трудова міграція, економетричні методи, соціально-економічні фактори, оцінювання впливу, міграційна політика.

STATISTICAL ANALYSIS OF EXTERNAL LABOR AND EDUCATIONAL MIGRATION IN UKRAINE

Lavrynenko L.М., PhD in Economics, Senior Researcher SI "Institute of Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine"

Toptygin O.O., master's student, University "Ukraine"

The modern development of Ukraine is characterized by extremely high migration activity of the population. The main driving motive for labor and educational migration of Ukrainians abroad is the search for more favorable working conditions, ie socio-economic factors.

The article is devoted to the assessment of the impact of COVID-19 on the course of external labor and educational migration from Ukraine. The urgency of the work is due to the limited analytical research on population migration during the pandemic. If by the beginning of 2020 changes in the formation of external labor migration flows took place mainly under the influence of the internal situation in the country and transformations of Ukraine's political relations with certain foreign countries, then in COVID-19 the trends of external labor migration from Ukraine have changed radically. reasons independent of the socio-economic situation.

The aim of the article is to study the current trends of labor and educational migration in Ukraine using statistical analysis and justification of areas of improvement of state policy on the regulation of migration processes.

The novelty of the study is to determine the impact of COVID-19 on the parameters of external labor and educational migration from Ukraine and to assess the likely future transformations of migration trends. An abstract and systematic approach, the method of expert assessments were used to implement the study.

The analysis of the migration situation in Ukraine in recent years has been carried out, the latest changes in the directions and scales of external labor and educational migration have been identified. The tendencies of interstate population movement after the beginning of the COVID-19 pandemic are analyzed.

It is proved that migration policy should be developed in accordance with the strategy of socio-economic development of the country on the basis of a systematic approach, should be aimed at creating an attractive investment climate, efficient use of human resources, ensuring high living standards. The government should work with business to ensure a European standard of living in Ukraine..

Keywords: education, educational service, personnel, education market, the interaction, the labor market, the quality of education.

Однією з актуальних соціально-економічних проблем в Україні є збільшення масштабів освітньої та трудової міграції населення за кордон. В умовах демографічної кризи така тенденція є суттєвою загрозою економічній безпеці країни через втрату частини необхідного для соціально-економічного розвитку України трудового та інтелектуального потенціалу.

Останнім часом сучасні потоки українських трудових мігрантів набули небачених розмірів і цей процес продовжує набувати ще більших оборотів. Нажаль із кожним роком усе більше кваліфікованих працівників надають перевагу трудовій міграції, що спричинено нестабільною політичною та тяжкою економічною ситуацією, які призвели до збільшення безробіття, зниження доходів і рівня життя.

Крім трудової міграції набирає популярності й академічна мобільність, яка повинна допомагати студентам отримати доступ до навчання за кордоном, що дозволить повернутися в Україну з новими знаннями для розбудови країни. Академічна мобільність збільшує шанси людини на професійну самореалізацію, а також підвищує якість людських ресурсів національної економіки. У той час, як у світі академічна мобільність має системний, організований на рівні державної політики характер, в Україні вона залишається спонтанним та індивідуальним явищем. При цьому до початку 2020 р. зміни у формуванні потоків зовнішньої трудової міграції відбувались переважно під впливом розвитку внутрішньої ситуації у країні та трансформацій політичних відносин України з тими чи іншими зарубіжними країнами [1]. COVID-19 став феноменом, вплив якого на суспільне життя далеко виходить за традиційні межі епідемій, екологічних та техногенних катастроф, глобальних економічних криз. Виникли такі небачені упродовж останніх кількох десятиліть явища, як закриття кордонів, обмеження економічної діяльності, вимушене повернення цілком успішних мігрантів та неможливість здійснення чергової поїздки циркулярними мігрантами.

Тенденції зовнішньої трудової міграції з України докорінно змінено, причому саме з незалежних від соціально-економічної ситуації в Україні причин, і наукова оцінка та осмислення цих змін стає необхідною умовою формування виваженої та ефективної міграційної політики в умовах пандемії.

Проблеми зовнішньої трудової міграції у різні періоди розвитку незалежної України детально розглянуті у працях низки вітчизняних науковців, зокрема, Е. Лібанової, О. Позняка, О. Маліновської та ін. Разом із тим, аналітичні дослідження міграційних процесів у період, що минув після початку епідемії COVID-19, є нечисленними. Можна згадати окремі роботи, присвячені міграційним проблемам у період пандемії, наприклад, дослідження фахівців НУО «Європа без бар’єрів» [2]. Однак, ці дослідження зосереджуються скоріше на оцінці трансформацій міграційної політики країн-реципієнтів, ніж на питаннях поведінки українських мігрантів в умовах COVID-19.

Метою статті є дослідження сучасних тенденцій трудової та освітньої міграції в Україні з використанням статистичного аналізу й обґрунтування напрямків удосконалення державної політики щодо регулювання міграційних процесів.

На сьогоднішній день міграційні потоки в Україні складаються із міжнародних короткострокових і довгострокових трудових мігрантів та внутрішніх мігрантів. Високий рівень потенційної трудової міграції пов’язаний із негативними економічними чинниками, низьким рівнем життя та нестабільною ситуацією на сході країни. Іншою причиною є те, що більшість мігрантів за короткий проміжок часу заробляють достатню кількість грошей для відкриття власного бізнесу не тільки в Україні, але й за кордоном.

Найгостріше проблема трудової міграції постає серед молоді. Основна причина масового відтоку молоді – економічна криза в країні, яка не дає можливості повноцінно реалізуватися. Крім того, супутніми факторами можна вважати наявність тіньового ринку праці, відсутність соціальної безпеки та правосуддя в країні, низький рівень довіри до держави, а також кращі можливості для роботи за кордоном та інше.

Водночас рівень безробіття в Україні зростає, що може відображати структурні зміни в економіці внаслідок коронакризи. Так, за інформацією Держстату [3, 4] кількість безробітних в Україні зросла до понад 1,8 млн. осіб, що є найвищим значенням з 2014 року. Рівень безробіття серед робочої сили віком 15 років і старше становив 10,4%, а у віці 15–70 років – 10,5%. Найвищий рівень безробіття серед молоді – від 15 до 24 років (19,7%) та від 35 до 39 років (12,5%). Кількість осіб, які мали статус безробітного та були зареєстровані у Держслужбі зайнятості, збільшилася за 5 місяців 2020 року на 6,7% до відповідного періоду минулого року.

У розрізі видів економічної діяльності підприємств, на яких вони раніше працювали, найбільше зросла кількість безробітних у сервісних галузях: мистецтво, спорт, розваги та відпочинок – на 16,3%, фінансовій та страховій діяльності – на 17%, державному секторі та обороні – на 35,8%. При цьому, середня заробітна плата штатних працівників у травні становила 13,5 тис. гривень, що на 28,1% більше, ніж у травні 2020 року та понад як удвічі вище поточного рівня мінімальної заробітної плати (6 тис. гривень). Реальна заробітна плата у травні 2021 року знизилася на 1,6% порівняно з квітнем 2021 року, проте за останні 12 місяців зросла на 16,8%.

Якщо основним мотивом роботи за кордоном є значно вища, ніж в Україні, заробітна плата, то головним результатом трудової міграції – зароблені за кордоном кошти. Заробітки мігрантів відіграють важливу роль в підвищенні добробуту їхніх домогосподарств, запобіганні бідності. Вони мають також суттєве економічне значення забезпечуючи приплив валюти, підвищуючи споживчий попит, використовуючись як інвестиції.

Приплив грошових переказів в Україну значний. З 2015 року він поступово збільшився і в 2019 році досяг 11,9 млрд. доларів США, що еквівалентно 7,7% ВВП (дані НБУ). Дані за 2020 рік показують, що, незважаючи на економічну кризу, спричинену пандемією, приплив грошових переказів в Україну трохи збільшився порівняно з 2019 роком — до 12,1 млрд. доларів США. Стабільність грошових переказів, незважаючи на економічну кризу в країнах, де працюють українські мігранти, можна пояснити бажанням мігрантів компенсувати домогосподарствам, яким вони надсилають грошові перекази, за те, що вони залишили їх (література описує їх як “компенсаційні грошові перекази” ). Вони навіть схильні збільшувати свої грошові перекази, коли країни походження переживають складні економічні умови, щоб компенсувати втрачені доходи.

Грошові перекази трудових мігрантів стали настільки значною частиною платіжного балансу України, що на початку цього року Національний банк навіть вдосконалив методику, за якою обчислює ці перекази. Тепер НБУ намагається брати до уваги не лише офіційні транзакції через банки та міжнародні платіжні системи, але й інформацію від центральних банків та фінансових органів інших країн, – так звану "дзеркальну статистику". Вона дозволяє враховувати перекази грошей неофіційними каналами.

Таким чином, основними причинами міграції української робочої сили є бажання до самореалізації, пошук кращого та спокійнішого життя, бажання професійного розвитку та реалізації, отримання більшої у рази заробітної плати. Подальше збільшення трудової міграції може призвести до негативних наслідків.

Найбільш різкі зміни напрямів і масштабів міграції відбулись після початку конфлікту 2014 р. – до поїздок на роботу за кордон долучилося чимало громадян, які раніше не виявляли в цьому зацікавленості, включно із високоосвіченими та висококваліфікованими особами; істотно зросла частка молоді, зокрема, за рахунок збільшення масштабів освітньої міграції. Різко посилились темпи переорієнтації заробітчан із Росії на країни ЄС, передовсім на Польщу, що стала найбільшим осередком українських заробітчан за кордоном.

Пандемія COVID-19 внесла суттєві корективи у тенденції трудової міграції. Введення карантину спричинило не тільки різке обмеження мобільності населення, а й призупинення або скорочення діяльності багатьма підприємствами і навіть цілими секторами економіки, де працювали мігранти з України. Загалом трудові мігранти, включно із українськими, є однією із тих груп, які під час стрімкого поширення COVID-19 найбільше постраждали через втрату роботи, заробітків, неможливість отримання належного соціального захисту у країнах перебування.

Різке обмеження міждержавного транспортного руху, часткове відновлення прикордонного контролю та закриття кордонів у межах Шенгенської зони, інформація про повне закриття кордонів Україною у поєднанні із проблемами на ринку праці спричинили масове повернення мігрантів. За інформацією посла України в Польщі А. Дещиці, упродовж періоду максимально інтенсивного повернення (від 13 березня до початку квітня) Польщу (основного реципієнта української робочої сили) залишили 150 тис. наших заробітчан [5]. Загалом, за даними Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, від середини березня до кінця травня 2020 р. до України повернулись близько 500 тис. мігрантів, переважно тих, хто мав короткострокові контракти. Довгострокові мігранти, чимало з яких мають дозвіл на постійне проживання, а іноді й громадянство країн-реципієнтів, переважно залишились за кордоном.

Використання результатів міграції в інтересах розвитку, знову ж таки, тісно пов’язане з поліпшенням бізнес-клімату в країні. Низкою країн світу накопичено позитивний досвід залучення капіталу мігрантів в економіку, зокрема сумісного фінансування соціально значущих для громад бізнес проектів.

Академічна мобільність покликана забезпечити підвищення конкурентоспроможності майбутніх працівників за умови короткотермінового навчання із обов’язковим подальшим поверненням до своєї країни. Коли ж студенти залишаються в країнах де навчалися, академічна мобільність перетворюється на освітню міграцію. Оскільки Україна не може запропонувати молоді вищу освіту такої самої якості, як і за кордоном, більшість студентів вимушені мігрувати. В основному вони вибирають країни, які схожі за культурою та менталітетом, де створюються сприятливі умови для їх вступу та програми, які б полегшили навчання та перебування українців.

Отже, велика кількість українських трудових мігрантів замість того щоб підіймати українську економіку, роблять значний внесок у закордонну. Для України це означає, що загострюються не тільки демографічні та економічні проблеми, але й починається кадрова криза. Тому, для того щоб зберегти та повернути втрачені людські ресурси, українському уряду необхідно якнайшвидше приймати рішення щодо усунення причин та наслідків міграції.

Дуже важливим є подолання в українському суспільстві негативних стереотипів щодо міграції. За допомогою освітніх та комунікативних засобів потрібно наполегливо роз’яснювати, що «міграція — це не проблема, що потребує розв’язання, а реальність, з якою належить рахуватись і яку необхідно облаштовувати» [1].

Такий широкомасштабний рух населення має значний вплив на українську економіку, приносячи як вигоди, так і витрати. Зокрема, грошові перекази покращують добробут сімей мігрантів та стимулюють внутрішній попит; їхній стабільний приплив відіграє контрциклічну роль у поточній економічній кризі та є одним із основних джерел валютних надходжень для країни. З іншого боку, еміграція зменшує пропозицію робочої сили на українському ринку праці, а отже, і потенційний ВВП, а якщо її використання в країні призначення є меншим, ніж її потенціал, це також призводить до втрати кваліфікації.

Тому політика щодо використання позитивних наслідків трудової еміграції та мінімізації її вад дуже актуальна для України. Така політика може бути зосереджена на сферах зайнятості, соціальній та податковій політиці та покращенні ділового середовища.Міграційна політика має розроблятися у відповідності до стратегії соціально-економічного розвитку країни на основі системного підходу, має бути спрямованою на створення привабливого інвестиційного клімату, ефективного використання людського потенціалу, забезпечення високих стандартів життя. Уряд країни має спільно працювати з бізнесом із метою забезпечення в Україні європейського рівня життя.

Список використаних джерел

1. Libanova, E. M., & Pozniak, O. V. (2020). External labor migration from Ukraine: the impact of COVID-19. Demography and Social Economy, 4 (42), 25-40. doi: https://doi.org/10.15407/dse 2020.04.025

2. Minich R., Kravchuk P. Th e Impact of COVID-19 on Ukrainian Labour Migrants in Czechia, Hungary, Poland and Italy. Policy Brief URL: https://www.pragueprocess.eu/documents/ repo/212/Policy_Brief_Minich_Kravchuk_EN.pdf

3. Офіційний сайт «Державна служба статистики України»// [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

4. Офіційний сайт «Публічна і відкрита платформа для користувачів з інтересами в області статистики та аналізу даних» // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://knoema.ru

5. «Дуже важко вижити». Чому українці масово рвуться на роботу за кордон. URL: https://ampua.org/novyny/duzhe-vazhko-vizhiti-chomu-ukrainci-maso/

Reference

1. Libanova, E. M., & Pozniak, O. V. (2020). External labor migration from Ukraine: the impact of COVID-19. Demography and Social Economy, 4 (42), 25-40. doi: https://doi.org/10.15407/dse 2020.04.025

3. Ofitsiynyy sayt «Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny»// [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.ukrstat.gov.ua.

4. Ofitsiynyy sayt «Publichna i vidkryta platforma dlya korystuvachiv z interesamy v oblasti statystyky ta analizu danykh» // [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: http://knoema.ru

5. «Duzhe vazhko vyzhyty». Chomu ukrayintsi masovo rvutʹsya na robotu za kordon. URL: https://ampua.org/novyny/duzhe-vazhko-vizhiti-chomu-ukrainci-maso/