EN



ВПЛИВ COVID-19 ТА КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ НА СВІТОВУ ЕКОНОМІКУ


ВПЛИВ COVID-19 ТА КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ НА СВІТОВУ ЕКОНОМІКУ

 

DOI: 10.36994/2707-4110-2021-3-30-06

 

Мельничук Н. Ю., доктор економічних наук, доцент, фінансовий аналітик, Наукова громадська організація «Пошукова та екологічна геохімія»,

Дубас Р. Г., доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту, Інститут економіки та менеджменту Університету «Україна»

 

Метою цієї статті є дослідження впливу Covid-19 та карантинних обмежень на світову економіку. Методи дослідження. У статті використано  загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Застосування індукції та дедукції дозволило дослідити окремі історичні аспекти виникнення пандемії коронавіруса. При розгляді сучасного стану впливу Covid-19 та карантинних обмежень на світову економіку застосовано розрахунково-аналітичні методи дослідження, вимірювання, аналізу і порівняння. Результати дослідження. У статті досліджено вплив Covid-19 та карантинних обмежень на світову економіку. Проаналізовано динаміку світового боргу в країнах, що розвиваються, і країнах з ринковою економікою, визначено перелік країн, які найбільш постраждали від Covid-19. Запропоновано з економічної точки зору під пандемією коронавірусу розуміти потрясіння для всієї світової економіки, яке викликає рецесію у країнах, що розвиваються, і країнах з ринковою економікою. Виокремлено головні теоретичні положення властиві Covid-19 для постпандемічного світу. Висновки. Вплив пандемії коронавірусу на світову економіку можливо охарактеризувати як з негативного так і позитивного боку. Пандемія коронавірусу негативно впливає на світову економіку та спричиняє велике навантаження на світову систему охорони здоров’я (карантинні зони, перевірка температури, скасування масових заходів, закриття навчальних та культурно-розважальних закладів), обмеження виїзду/в’їзду до країн та пересування всередині країн, встановлення обмежень трудової діяльності, введення нової дистанційні форми праці та освіти, зростання чисельності безробітних, збільшення проблемних кредитів, зростання світового боргового навантаження, зниження обсягів виробництва. Що ж стосується позитивних характеристик, то варто зауважити, що дати відповідь на це питання ми зможемо лише в майбутньому. Але, аналізуючи сучасність, нами виокремлено окремі негативні явища спричинені пандемією коронавірусу, які можливо поліпшити або змінити у вірному напрямку. Запропоновано, з економічної точки зору, під пандемією коронавірусу розуміти потрясіння для всієї світової економіки, яке викликає рецесію у країнах, що розвиваються, і країнах з ринковою економікою. З огляду на те, що пандемія коронавірусу ще триває, необхідно продовжувати дослідження та знаходити можливі шляхи зниження ризиків, до яких вона призводить. Саме ця мета стане подальшим напрямом нашої наукової діяльності.

Ключові слова: світова економіка, валовий внутрішній продукт, пандемія коронавіруса, світовий борг, боргова криза, карантинні обмеження.

 

INFLUENCE OF COVID-19 AND QUARANTINE RESTRICTIONS ON THE WORLD ECONOMY

Melnychuk N.Yu., Doctor of Science (Economics), Associate Professor, financial analyst, scientific non-profit organization «Search and ecological geochemistry»;

Dubas R.G., Doctor of Science (Economics), professor, Head of the Department of Management, Institute of Economics and Management of the Open University of Human Development  «Ukraine»

 

The aim of this work is the research of the influence of Covid-19 and quarantine restrictions on the world economy. Research methods. General scientific and special methods of research have been used in the article. The usage of induction and deduction has allowed studying the distinct historical aspects of Coronavirus pandemic outbreak. While investigation of the current state of Covid-19 and quarantine restriction influence on the world economy the following methods have been used: calculation and analytical method, measurement, analysis and comparison. Research results.  The article deals with the influence of Covid-19 and quarantine restrictions on the world economy. There has been analyzed the dynamics of the world debt of the developing countries and market economy countries. The list of the countries which have been suffered from Covid-19 most of all has been defined. In economic terms the authors have proposed the coronavirus to be understood as the economy wide shock and causing the recession in developing countries and market economy countries. The main theoretical provisions inherent in Covid-19 for the postpandemic world are highlighted. Conclusions. The impact of the coronavirus pandemic on the world economy can be characterized both negatively and positively. The coronavirus pandemic has a negative impact on the world economy and puts a heavy burden on the global health system (quarantine zones, temperature checks, cancellation of public events, closure of educational and cultural facilities), restrictions on travel / entry and movement within countries, setting restrictions on employment, the introduction of new distance forms of work and education, increasing the number of unemployed, increasing problem loans, increasing global debt burden, reducing production. As for the positive characteristics, it should be noted that we will be able to answer this question only in the future. But, analyzing the present, we have identified some negative phenomena caused by the coronavirus pandemic, which can be improved or changed in the right direction. It is proposed, from an economic point of view, to understand the coronavirus pandemic as a shock to the entire world economy, which causes a recession in developing countries and countries with market economies. Given that the coronavirus pandemic is still ongoing, it is necessary to continue research and find possible ways to reduce the risks it poses. This goal will be the further direction of our scientific activity.

Key words: world economy, gross domestic product, COVID-19 pandemic, world debt, debt crisis, quarantine restrictions

 

Постановка проблеми. З розвитком суспільства потреба у фінансових ресурсах зростала відповідно до витрат, які виникали та виникають у країнах, що розвиваються, і країнах з ринковою економікою на виконання завдань, що стоять перед ними. Процеси глобалізації розширили доступ до позикових фінансових ресурсів, за рахунок яких можливо збільшити міжнародне фінансування, прискорити темпи економічного зростання, пом’якшити наслідки дії несприятливих факторів в економіці, поліпшити основні соціально-економічні показники розвитку країн. Але в період пандемії коронавірусу (Covid-19) перелік країн, що розвиваються, і країн з ринковою економікою в стані боргової кризи значно розширився. Пандемія коронавірусу викликала глобальну рецесію, глибина якої перевершила навіть дві світові війни та Велику депресію минулого століття. У країнах спостерігається накопичення боргових зобов’язань понад достатній рівень. Це призводить до боргової кризи, що є фактором гальмування економічного розвитку країн світу і зростання показників дефолту. Міжнародні фінансові організації швидко відреагували на надання необхідного фінансування країнам, що розвиваються, і країнам з ринковою економікою. Однак є причини для занепокоєння, адже найризикованіший період може бути ще попереду. Тому дослідження тенденцій впливу Covid-19 та карантинних обмежень на світову економіку є надзвичайно актуальним.

Аналіз останніх досліджень та публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми, показав, що такі дослідники, як Долбнєва Д., Chakraborty I., Halden R., Hart O., Maity P., Nagle P., Gale W., Sugawara N., Szmigiera M. та інші, присвятили багато уваги. Автори цієї статті спираються на праці вказаних дослідників, а також міжнародну практику. Слід зазначити, що пандемія коронавірусу впливає на світову економіку та зумовлює суттєві зміни в її подальшому розвитку. Це потребує додаткового аналізу та відповідних уточнень з урахуванням обставин сьогодення.

Метою цієї статті є дослідження впливу Covid-19 та карантинних обмежень на світову економіку.

Виклад основного матеріалу. На стан світової економіки значно впливає коронавірусна хвороба. Всесвітня організація охорони здоров’я офіційно проголосила її пандемією на початку березня 2020 року. Хоча спалах захворювання розпочався у середині грудня 2019 року в місті Ухань у Центральному Китаї [1, с. 21]. Пандемія етимологічно походить від грецького слова «pandemos», що означає глобальну епідемію, яка стосується усього суспільства та супроводжується економічними, політичними і соціальними наслідками на глобальному рівні.

Сьогодні не можливо визначити, якого економічного збитку в найближчі роки буде завдано цією хворобою викликаною коронавірусом SARS-CoV-2, що раніше не виявлявся у людей. Вже у 2020 році приблизно 214 країн повідомили про кількість підтверджених випадків Covid-19 [2]. Країни, що розвиваються, і країни з ринковою економікою запровадили обмеження, які одночасно справляють як позитивний, так і негативний вплив, призводячи до екологічних і економічних наслідків. В результаті введених обмежень, з одного боку, було створено основу для відновлення навколишнього середовища шляхом закриття заводів, скорочення використання транспортних засобів. Але, з іншого боку, пандемія коронавірусу серйозно вплинула на світову економіку та спричинила серйозну економічну депресію. На думку О. Харт і Р. Халдей, заходи, вжиті країнами проти Covid-19, призводять до безпрецедентної економічної катастрофи. Практично 90 % світу використовують соціальну ізоляцію (люди не виходять на вулиці, робочі місця закриваються, людей звільняють, скасовуються подорожі) [5], яка в подальшому завдає шкоди сукупному виробництву і споживанню. Уряди та центральні банки різних країн світу намагаються вжити відповідних заходів для подолання наслідків пандемії коронавірусу шляхом збільшення державних видатків та зниження процентних ставок. Covid-19 здійснює вплив як на національну, так і на світову економіки. Це призводить до того, що будь-який економічний шок в одній країні швидко поширюється на інші країни через посилення торговельних і фінансових зв’язків, пов’язаних з глобалізацією. У звіті Світового банку зазначено «...пандемія характеризується раптовим та широкомасштабним впливом, який прирівнюється до впливу світової війни» [8]. Пандемія коронавірусу вплинула на цінову політику та баланс торгівлі у світі. Економіка всього світу занепадає, і кожна країна світу зазнає збитків. Так, наприклад Covid-19 на світовому ринку зумовив падіння цін на нафту. Раніше Китай імпортував величезну кількість нафти з Саудівської Аравії. Але в результаті атаки коронавірусної хвороби поставки нафти до Китаю були закриті, і економіка Саудівської Аравії також зазнала збитків.

З самого початку пандемія коронавірусу, крім стрімкого зростання показників інфікування, спричинила також велике навантаження на світову систему охорони здоров’я (карантинні зони, перевірка температури, скасування масових заходів, закриття навчальних та культурно-розважальних закладів), обмеження виїзду/в’їзду до країн та пересування всередині країн, встановлення обмежень трудової діяльності, введення нової дистанційні форми праці та освіти, зростання чисельності безробітних, збільшення проблемних кредитів, зростання світового боргового навантаження, падіння фондових ринків (березень 2020 року), зниження обсягів виробництва.

У 2020 році світовий валовий внутрішній продукт (світовий ВВП) знизився на 3,5 % (майже 3,06 трлн. дол. США), тоді як прогнозні дані на 2020 рік передбачали його зростання до 2,9 % (приблизно 87,55 трлн. дол. США).

З урахуванням ситуації, що склалася, прогноз було переглянуто у зв’язку з втратою світового ВВП на 3,5 %. Відколи Covid-19 набув глобального характеру, то, згідно з прогнозними даними, більшість великих економік може втратити у 2021 році не менш як 5,8 % світового ВВП, а у 2022 році – 4,4 %. Разючі зміни у світовій економічній системі, викликані, пандемією коронавірусу, змушують уряди країн вживати різноманітних заходів для подолання наслідків пандемії,  застосовувати різні методи лікування та розробляти свої програми вакцинації населення. Станом на 01.06.2021 року, підтверджено 172,9 млн. випадків захворювання, які забрали життя 3,7 млн. громадян. До найбільш постраждалих країн у світі віднесено США, Бразилію, Індію, Великобританію, Італію, Росію, Францію, Німеччину, Аргентину та Туреччину.

Лідируючі позиції серед країн світу, найбільш постраждалих від Covid-19, станом на 01.06.2021 року, були США (всього захворіло 34,1 млн. випадків, одужали – 28,1 млн. випадків, летальних випадків – 3,7 млн. випадків), Бразилія (всього захворіло 16,8 млн. випадків, одужали – 15,2 млн. випадків, летальних випадків – 0,5 млн. випадків) та Індія (всього захворіло 28,5 млн. випадків, одужали – 26,6 млн. випадків, летальних випадків – 0,3 млн. випадків).

З початку XXI століття світовий борг демонструє загальну тенденцію до зростання. У багатьох країнах, що розвиваються, і країнах з ринковою економікою борг, як правило, зростав протягом тривалого періоду. Зростання боргу не викликає занепокоєння, якщо він використовується для фінансування інвестицій, які сприяють зростанню, особливо якщо вони стимулюють експорт. Протягом перших трьох хвиль боргу запозичення часто використовувалися для фінансування виробничих інвестицій. Але є також багато прикладів, коли позикові фінансові ресурси використовувалися для менш продуктивних цілей, в тому числі для підтримки вітчизняної промисловості або для фінансування будівельного буму і буму нерухомості, які не підвищували продуктивність. Зростання боргу без збільшення інвестиційних проектів, які сприяють зростанню, є одним з факторів, що призвели до боргових криз [8]. Пандемія коронавірусу зажадала великомасштабних запозичень для фінансування багатьох важливих заходів фіскальної підтримки. Проте масштаби і швидкість введення цих заходів створюють значний потенціал для відволікання і нецільового використання фінансових ресурсів [8, p. 16].

Ступінь заборгованості у країнах, що розвиваються, і країнах з ринковою економікою не рідко оцінюється відношенням світового боргу до ВВП. Значення коефіцієнта збільшується (зменшується), коли борг зростає швидше (повільніше), ніж ВВП, або коли ВВП зменшується швидше (повільніше), ніж сума боргу.

Як видно з рис. 3., з 2010 року простежується швидке зростання світового боргу у країнах, що розвиваються, і країнах з ринковою економікою до ВВП. У 2019 році глобальна рецесія, пов’язана, з пандемією коронавірусу викликала зростання рівня світового боргу до рекордного рівня. Загальний борг країн, що розвиваються, і країн з ринковою економікою склав 175,5 % ВВП у 2019 році, тобто збільшився на 60 % ВВП з 2010 року. Це сприяло виникненню нових ризиків для світової економіки. Швидкість зростання боргу створює ризик того, що не весь борг буде використано у виробничих цілях. Поки що, безпрецедентна адаптація грошово-кредитної політики заспокоїла фінансові ринки, знизила вартість запозичень і підтримала продовження кредиту. Однак на тлі економічних потрясінь, викликаних пандемією коронавірусу, історично низькі світові процентні ставки можуть приховати проблеми з платоспроможністю, які проявляться в наступному епізоді фінансової кризи [8, p. 14].

В той же час, з початком пандемії коронавірусу на світовому фінансовому ринку простежувалася активність. Центральні банки полегшили умови запозичення в сегментах фінансового ринку для країн, що розвиваються, і країн з ринковою економікою. Це забезпечило постійний доступ до фінансових ресурсів в розпал рецесії. Але необхідно пам’ятати й те, що така політика може витіснити інвесторів з приватного сектору, якщо буде підтримуватися протягом тривалого періоду. Водночас уряди пом’якшили посткризові правила щодо капіталу, ліквідності та стандартів бухгалтерського обліку в результаті пандемії коронавірусу. Але якщо за таких умов не буде забезпечено всеосяжну звітність про якість активів, це підірве прозорість, необхідну регулюючим органам та інвесторам для оцінки балансів фінансових установ [8, p. 13].

Варто зауважити, що падіння світового ВВП, стрімке зростання боргу не є незвичною ситуацією для світової економічної системи протягом останніх століть. Якщо поглянути в минуле, то у 1918–1920 роках мала місце пандемія грипу, відома як «іспанка». Вона дуже подібна до нинішньої ситуації з Covid-19, але мала свої наслідки, які спричинили зростання світового боргу до ВВП на рівні 30 % за три роки. А за часів Другої світової війни таке зростання сягнуло 31 % за чотири роки [4]. Пандемії коронавірусу характерні подібні прояви, але її не можна ототожнювати з минулими явищами. Кожному етапу розвитку світової економіки властиві свої небезпеки та можливості для постпандемічного світу, які не дозволяють проводити прості порівняння з минулим. Так, наприклад, Covid-19 для постпандемічного світу можливо охарактеризувати такими положеннями:

  • надає можливість світовій економіці стати сильнішою, стійкою і більш справедливою економікою;
  • запровадження локдауна – можливість у таких кризових обставинах кардинально змінити підходи до подальшого більш успішного розвитку світової економіки;
  • банкрутство суб’єктів господарювання – можливість зробити малий бізнес і підтримку підприємців одним з головних напрямків розвитку світової економіки;
  • зростання безробіття – можливість навмисно перекваліфікувати звільнених працівників, використовуючи їх таланти зі старих робочих місць для переходу до кар’єри, яка буде розвиватися в майбутньому;
  • наявність обтяжливого державного дефіциту – можливість кардинальної зміни видаткових звичок урядів;
  • активація співробітництва і здійснення фінансування для реалізації перетворювальних змін з пом’якшення негативного впливу коронавірусної хвороби – можливість вирішення системних проблем, які в минулому перешкоджали економічним показникам;
  • зниженням конкуренції в країнах з розвиненою економікою – можливість використання онлайн-платформ та впровадження новітніх технологій в різні сфери;
  • зниження інвестиційної спроможності – можливість інвестувати в критично важливу інфраструктуру, щоб допомогти світовій економіці стати більш стійкою перед різними природними, вірусними або економічними явищами.

Виокремлення вказаних положень дає можливість поглянути на пандемію коронавірусу з позитивної точки зору, оскільки відображає можливі напрями, які можливо поліпшити або змінити у вірному напрямку. З огляду на зазначене, пропонуємо під пандемією коронавірусу розуміти потрясіння для всієї світової економіки, яке викликає рецесію у країнах, що розвиваються, і країнах з ринковою економікою.

Після того, як пандемія коронавірусу вщухне й економічна діяльність країн, що розвиваються, і країн з ринковою економікою почне відновлюватися, не всі країни зможуть вийти з цього стану з однаковими наслідками кризи. На країни, що розвиваються, і країни з ринковою економікою впливатимуть фактори, що формуватимуть економічну географію пандемії коронавірусу. На нашу думку, одним із таких факторів є час, протягом якого країни перебуватимуть в економічній ізоляції. Адже саме економічна ізоляція обмежує стратегічний вибір країн світу та залишає обирати з того, що залишилися. А такий підхід завжди є ризикованим.

Висновки. Таким чином, вплив пандемії коронавірусу на світову економіку можливо охарактеризувати як з негативного так і позитивного боку. Пандемія коронавірусу негативно впливає на світову економіку та спричиняє велике навантаження на світову систему охорони здоров’я (карантинні зони, перевірка температури, скасування масових заходів, закриття навчальних та культурно-розважальних закладів), обмеження виїзду/в’їзду до країн та пересування всередині країн, встановлення обмежень трудової діяльності, введення нової дистанційні форми праці та освіти, зростання чисельності безробітних, збільшення проблемних кредитів, зростання світового боргового навантаження, зниження обсягів виробництва. Що ж стосується позитивних характеристик, то варто зауважити, що дати відповідь на це питання ми зможемо лише в майбутньому. Але, аналізуючи сучасність, нами виокремлено окремі негативні явища спричинені пандемією коронавірусу, які можливо поліпшити або змінити у вірному напрямку. Запропоновано, з економічної точки зору, під пандемією коронавірусу розуміти потрясіння для всієї світової економіки, яке викликає рецесію у країнах, що розвиваються, і країнах з ринковою економікою. З огляду на те, що пандемія коронавірусу ще триває, необхідно продовжувати дослідження та знаходити можливі шляхи зниження ризиків, до яких вона призводить. Саме ця мета стане подальшим напрямом нашої наукової діяльності.

Список використаних джерел:

  1. Долбнєва Д. В. Влияние COVID-19 на экономику стран мира. Проблеми економіки. 2020. №1. C. 20-26.
  2. Chakraborty І., Maity P. COVID-19 outbreak: Migration, effectsonsociety, global environment and prevention. Science of The Total Environment. 2020. Vol. 728. URL: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2020.138882 (date of application: 01.06.2021).
  3. Elflein J. Number of coronavirus (COVID-19) cases, recoveries, and deaths among the most impacted countries worldwide as of June 4, 2021. Statista : website. URL: https://www.statista.com/statistics/1105235/coronavirus-2019ncov-cases-recoveries-deaths-most-affected-countries-worldwide/ (date of application: 02.06.2021).
  4. Gale W. Fiscal Policy with High Debt and Low Interest Rates.  Maintaining the Strength of American Capitalism. 2019. PP. 78-115.
  5. Hart O. E., Halden R. U. Computational analysis of SARS-CoV-2/COVID-19 surveillance by wastewater-based epidemiology locally and globally: Feasibility, economy, opportunities and challenges. Science of The Total Environment. 2020. Vol. 730. URL: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2020.138875 (date of application: 02.06.2021).
  6. Nagle P., Sugawara N. What the pandemic means for government debt, in five charts. WORLD BANK BLOGS : website. URL: https://blogs.worldbank.org/opendata/what-pandemic-means-government-debt-five-charts (date of application: 03.06.2021).
  7. Szmigiera M. Forecasted global real GDP growth due to COVID-19 2019-2022. Statista : website. URL: https://www.statista.com/statistics/1102889/covid-19-forecasted-global-real-gdp-growth/ (date of application: 01.06.2021).
  8. World Bank. Global Economic Prospects, January 2021. URL: https://doi.org/10.1596/978-1-4648-1553-9 (date of application: 01.06.2021).

References

  1. Dolbnieva, D.V. (2020). Vliyanie COVID-19 na ekonomiku stran mira [Impact of COVID-19 on the economies of the countries of the world]. Problemy ekonomiky - Problems of the economy, 1, 20-26 [in Russian].
  2. Chakraborty, І., & Maity, P. (2020). Spalakh COVID-19: Mihratsiia, naslidky dlia suspilstva, hlobalne dovkillia ta profilaktyka [COVID-19 outbreak: Migration, effectsonsociety, global environment and prevention]. Nauka pro zahalne dovkillia - Science of The Total Environment, 728. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2020.138882 [in English].
  3. Elflein J. (2021). Kilkist vypadkiv koronavirusu (COVID-19), vidnovlennia ta smertnist sered naibilsh postrazhdalykh krain u sviti stanom na 4 chervnia 2021 roku [Number of coronavirus (COVID-19) cases, recoveries, and deaths among the most impacted countries worldwide as of June 4, 2021]. Sait zhurnalu “Statysta”. www.statista.com. Retrieved from https://www.statista.com/statistics/1105235/coronavirus-2019ncov-cases-recoveries-deaths-most-affected-countries-worldwide/ [in English].
  4. Gale W. (2019). Fiskalna polityka z vysokymy borhamy ta nyzkymy protsentamy stavkamy [Fiscal Policy with High Debt and Low Interest Rates]. Pidtrymka syly amerykanskoho kapitalizmu - Maintaining the Strength of American Capitalism, 78-115.
  5. Hart, O.E., & Halden R.U. (2020). Obchysliuvalnyi analiz nahliadu za HRVI-CoV-2 / COVID-19 epidemiolohiieiu na osnovi stichnykh vod na mistsevomu ta hlobalnomu rivniakh: Dotsilnist, ekonomiia, mozhlyvosti ta problemy [Computational analysis of SARS-CoV-2/COVID-19 surveillance by wastewater-based epidemiology locally and globally: Feasibility, economy, opportunities and challenges]. Nauka pro zahalne dovkillia - Science of The Total Environment, 730. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2020.138875 [in English].
  6. Nagle, P., & Sugawara, N. (2021). Shcho oznachaie pandemiia dlia derzhavnoho borhu, na piaty diahramakh [What the pandemic means for government debt, in five charts]. Sait zhurnalu “Blohy svitovoho banku” [Site of journal “World Bank Blogs”]. blogs.worldbank.org. Retrieved from https://blogs.worldbank.org/opendata/what-pandemic-means-government-debt-five-charts [in English].
  7. Szmigiera M. (2021). Prohnozovane zrostannia svitovoho realnoho VVP za rakhunok COVID-19 2019-2022 [Forecasted global real GDP growth due to COVID-19 2019-2022]. Sait zhurnalu “Statysta”. www.statista.com. Retrieved from https://www.statista.com/statistics/1102889/covid-19-forecasted-global-real-gdp-growth/ [in English].
  8. World Bank (2021). Hlobalni ekonomichni perspektyvy [Global Economic Prospects]. doi.org. Retrieved from https://doi.org/10.1596/978-1-4648-1553-9 [in English].
 
Науковий журнал «Вісник Університету «Україна»
Всі матеріали на сайті захищені згідно законодавства України