EN



ФІНАНСОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ В УКРАЇНІ


ФІНАНСОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ  В УКРАЇНІ

 

DOI: 10.36994/2707-4110-2021-3-30-08

 

Л. В. Рудюк, доцент кафедри фінансів та обліку,

Університет «Україна»

 

В статті досліджено розвиток фінансових технологій в Україні у загальному контексті історичної еволюції фінансових технологій: від першого електронного переказу коштів  до появи ФінТех-компаній  в  умовах стрімкого розвитку цифрових технологій. Обгрунтовано та проведено аналіз процесу їх розвитку в ретроспективі;  виокремлено в хронології основні періоди еволюційного розвитку фінансових технологій та виявлено характерні особливості кожного з них; виявлено основні передумови, що вплинули на бурхливий розвиток фінансових технологій; уточнено зміст терміну «фінансові технології» із визначенням окремих підходів до його тлумачення; розкрито основні технологічні  інновації у сфері фінансових технологій та потенціал ФінТеху як інвестиційно привабливого і перспективного технологічного сектору національної економіки; висвітлено сучасний стан ринку ФінТеху; досліджено структуру ринку ФінТех у світі та в Україні зокрема; розглянуто теоретико-практичні аспекти діяльності ФінТех-компаній як нових учасників ринку; визначено чинники впливу на їх розвиток; визначено фінансові ризики та сучасні тренди у сфері фінансових технологій; окреслено перспективи розвитку ФінТеху та фінансової інклюзії в Україні.

Ключові слова: глобальна безготівкова економіка, технологізація, діджиталізація, фінансові інновації, фінансові технології, ФінТех-компанії, екосистема ФінТеху, цифрові фінанси, банківські та небанківські платіжні системи, безконтакті платежі, дистанційні канали, цифровий банкінг, фінансова екосистема, електронні платежі, онлайн-фінансування, діджитал кредитування (Р2Р, Р2В),  краудфандинг, необанки,  фінансова інклюзія, інклюзивний сервіс, фінансові ризики, фінансова обізнаність.

 

FINANCIAL TECHNOLOGIES AS AN EFFECTIVE TOOL OF INCREASING THE LEVEL OF FINANCIAL INCLUSION IN UKRAINE

 L. Rudiuk, Associate Professor at the Department of Finance and Accounting, Open international university of man development «Ukraine»

 

The article examines the development of financial technologies in Ukraine in the general context of the historical evolution of financial technologies: from the first electronic transfer of funds to the emergence of FinTech companies in the rapid development of digital technologies. The analysis of the process of their development in retrospect is substantiated and carried out; the main periods of evolutionary development of financial technologies are singled out in chronology and the characteristic features of each of them are revealed; the main preconditions that influenced the rapid development of financial technologies were identified; the meaning of the term "financial technologies" is clarified with the definition of certain approaches to its interpretation; the main technological innovations in the field of financial technologies and the potential of FinTech as an investment attractive and promising technological sector of the national economy are revealed; highlights the current state of the FinTech market; the structure of the FinTech market in the world and in Ukraine in particular is studied; theoretical and practical aspects of FinTech companies' activity as new market participants are considered; identified factors influencing their development; identified financial risks and current trends in the field of financial technologies; The prospects for the development of FinTech and financial inclusion in Ukraine are outlined.

Keywords: global cashless economy, technologicalization, digitalization, financial innovations, financial technologies, FinTech companies, FinTech ecosystem, digital finance, banking and non-banking payment systems, contactless payments, remote channels, digital banking, financial ecosystem, online financing, digital lending (P2P, P2B), crowdfunding, neobanks, financial inclusion, inclusive service, financial risks, financial awareness.

Постановка проблеми. Сучасні процеси глобальної цифрової епохи швидко змінюють архітектуру національного фінансового ринку та переформатовують сектори національних економік [12]. Новітні технології еволюціонують, проникають в усі сфери фінансової діяльності та є одними з визначальних чинників розвитку сучасної фінансової  екосистеми і радикальних структурних змін у банківництві зокрема [2].  Отже, новітні фінансові технології є вирішальним чинником успішності надавачів фінансових послуг в умовах сьогодення, визначають асортимент їх продуктів і послуг, впровадження яких призводить до втрати інвестиційної привабливості існуючих бізнес-моделів та необхідності створення нових.

Сьогодні ринок ФінТеху розвивається у нерозривному зв’язку з процесами діджиталізації фінансового сектору та зростає з неймовірною швидкістю в усьому cвіті, демонструючи користувачам нові і зручні фінансові продукти та сервіси, що відповідають їх очікуванням та запитам [6]. Україна є частиною цього процесу. Наразі для забезпечення зручного та інклюзивного сервісу кінцевим споживачам фінансової екосистеми (державі, бізнесу та домогосподарствам) відбувається бурхливий розвиток ФінТех-компаній як нових учасників ринку, які впроваджують  актуальні технологічні проєкти у сфері цифрових фінансів, порушуючи банківську монополію на фінансові операції. Тому, щоб залишатися конкурентоспроможними на ринку фінансових послуг, найбільш підприємливі гравці ринку постійно розробляють і впроваджують актуальні сучасні продукти та сервіси, створюючи нові клієнтоорієнтовані пропозиції. Завдяки цьому сучасний користувач, котрий прагне дистанційності, легкості та безпеки в управлінні власними фінансами, отримує більше якісних і доступних фінансових послуг та  продуктів з «вау-ефектом» і витрачає на їх отримання мінімум часу. Водночас надавачі фінансових послуг, активно впроваджуючи нові, життєздатні бізнес-моделі, сфокусовані на споживчих цінностях, продають більше фінансових послуг із меншими витратами ресурсів. Сьогодні ФінТех є ефективним інструментом в побудові сучасного клієнтоорієнтованого бізнесу у сфері цифрових фінансів, незаповненою нішею на ринку фінансових послуг України, надзвичайно інвестиційно привабливим і перспективним технологічним сектором національної економіки. Отже, новітні фінансові технології є об’єктом прискіпливої уваги з боку різних стейкхолдерів,  що і обумовлює високу актуальність дослідження. Натомість проблематика їх розвитку в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій наразі досліджена лише фрагментарно. Недостатньо дослідженими залишаються питання, пов’язані з виникненням нових ризиків та можливостей.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Інноваційні процеси у фінансовій системі, що стрімко відбуваються внаслідок економічних трансформацій, є предметом наукового інтересу багатьох учених та дослідників. Проведений аналіз літератури свідчить, що фундаментальні засади дослідження фінансових технологій закладені в наукових працях таких зарубіжних учених: Ф. Аллен, Г. Андерсон, П. Баєк, Я. Барберіс, С. Барнс, Р. Браун, А. Броддас, А. Валлас, П. Валензуела, С. Ванг, М. Вебер, З. Вен, M. Долат, Г. Дорфлайтнер, М. Жанг, Д. Камінг, М. Капідані, Е. Карлетті, А. Косба, Л. Крістоуфек, Т. Ламберт, Р. Леков, К. Леонг, Б. Лі, М. Міллер, Р. Мертон, Е. Моллік, Дж. Мунч, К. Пустчі, A. Рао, Дж. Ротт, П. Сициліані, А. Сунг, П. Туфано, Р. Уордроп, Дж. Фан, М. Флеурі, В. Хаксар, Д. Хе, А. Херболт, Л. Хорнуф, Дж. Хорслі, Б. Чжан, С. Чишті, Г. Швабе, А. Швієнбахер, М. Шмітт, Р. Язірі тощо. Відповідні питання, присвячені дослідженню окремих аспектів фінансових технологій, наявні в роботах провідних вітчизняних учених, серед яких: Т. Васильєва, В. Волкова, С. Волосович, Д. Гладких, Д. Гордєєва, А. Гулей, О. Дзюблюк, А. Деркач, І. Д’яконова, Л. Дудинець, Л. Жердецька, О. Жилінська, Л. Кльоба, В. Коваленко, О. Кощеєв, О. Крухмаль, Б. Луців, С. Лєонов, А. Мазаракі, В. Маргасова, Н. Меджибовська, Л. Нечипорук, Н. Пантєлєєва, С. Паперник, Ю. Петрушенко, Г. Поченчук, П. Рубанов, З. Руденко, А. Рябова, А. Семеног, О. Стойко, Д. Третьяков, Я. Чайковський, І. Школьник, М. Яценко та ін. Визнаючи беззаперечний внесок даних науковців у формування світової фінансової думки, слід зауважити, що дослідження у цій сфері є фрагментарними і потребують подальшої систематизації та поглибленого вивчення. 

Метою статті є поглиблення науково-методичних підходів та розробка практичних рекомендацій щодо розвитку фінансових технологій як ефективного інструменту підвищення рівня фінансової інклюзії в Україні в умовах діджиталізації.

Методи дослідження: системний підхід; методи логічного узагальнення; методи аналізу та синтезу; експертні методи; порівняльний, історичний та статистичний аналіз; метод теоретичного узагальнення та наукової абстракції; структурно-логічний та семантичний аналіз; метод систематизації, порівняння, індукції та дедукції.

Виклад основного матеріалу.  Встановлено, що перехід до інноваційних безготівкових грошей, відмова від готівкових розрахунків та, відповідно, побудова глобальної безготівкової економіки – Cashless Global Economy є ключовою трансформацією на глобальному фінансовому ринку нині. Такі показники, як кількість банківських карток на особу (кредитних і дебетових); використання безконтактних платежів; темп зростання безготівкових платежів; обсяги безготівкових транзакцій, платежі через мобільні пристрої наразі визначають рівень розвитку безготівкової економіки [2; 9; 14].

Державні фінанси України сьогодні перебувають у надзвичайно складному, розбалансованому стані. Безготівкова економіка є надзвичайно сильним інструментом боротьби з «тіньовим» обігом коштів та оздоровленням національної економіки. За висновками експертів, де вагомий обсяг «тіньових» операцій, там велика частка готівки в обігу країни і низький рівень користування фінансовими послугами. За розрахунками Міністерства економіки, рівень тіньової економіки в Україні у 2019 р. становив 28% від ВВП.  У січні-вересні 2020 р. рівень тіньової економіки в Україні склав 31% від обсягу офіційного ВВП країни, що на 3 в.п. більше за показник січня-вересня 2019 р. Отже, розвиток і поширення безготівкових розрахунків сприяє прозорості платежів та економічному росту країни в цілому. Проте, слід зазначити,  рівень безготівкових розрахунків в Україні незадовільний у порівнянні з іншими країнами. У США, до прикладу, їх частка становить 76% від ВВП, у Швейцарії – 83%. Глобальна пандемія Covid-19 та введення карантинних заходів в Україні пришвидшили перехід громадян до цифрових сервісів та безготівкових операцій. Основним трендом 2020 р. на українському картковому ринку став активний перехід українців на безконтактні платежі та розрахунки в Інтернеті. Близько 60% населення країни вже мають доступ до фінансових продуктів та послуг через систему цифрової ідентифікації. Упродовж останніх 3-х років кількість та обсяги безготівкових платежів із використанням платіжних карток в Україні мали зростаючу динаміку. Так, частка безготівкових розрахунків в Україні з використанням платіжних карток збільшилась із  39,3% на початку 2018 р. до 55,8% на кінець 2020 р. [14]. Водночас, на сьогодні, значна частина коштів населення України не залучена в банківську систему та не використовується в інтересах національної економіки: 20% не є клієнтами жодного банку, 30% сільських жителів не обслуговується в жодному банку. Банківськими картками користуються 70% українців, 53% карток були видані роботодавцями, тобто, клієнти постійно не обирали ні банк, ні продукт. Варто зазначити, що  лише 6% території країни покрито зоною обслуговування банків, а загальний індекс фінансової грамотності в Україні, за методикою Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), становить всього 11,6 із 21 [10, с. 121; 16, с. 5].

Окрім того, якість фінансових послуг в Україні потребує подальшого вдосконалення. Вважаємо, що наразі низький показник цифрової конкурентоспроможності України обумовлений передусім низьким рівнем фінансової інклюзії. Так, у 2020 р. Україна зайняла 58 місце у світовому рейтингу цифрової конкурентоспроможності IMD (World Digital Competitiveness Ranking) серед 63 країн світу. Індекс вимірює здатність країни впроваджувати і досліджувати цифрові технології.

Згідно даних Світового банку, станом на кінець 2017 р. близько 1,7 млрд. дорослого населення (31%) не мали банківського рахунку, в Україні – 14,2 млн. (37%). Згідно із результатами досліджень IFC «Рівень бідності в Україні», у 2018 р. 11% українців заявляли, що не мають грошей на харчування, а ще 26% – що грошей вистачає лише на їжу. 42% заявили, що у них є гроші лише на їжу та одяг. Українці старшого віку бідніші, ніж молодші. Серед осіб, які досягли 60 або більше років, 28% не вистачає грошей на їжу, ще 35% вистачає грошей лише на харчування. Серед людей з вищою освітою лише 5% не мають достатньо грошей на їжу, а у 18% є гроші лише на харчування. Слід зазначити, що у сучасному фінансовому світі центробанки багатьох країн, міжнародні організації та інші регулятори фінансового ринку акцентують увагу на забезпеченні фінансової інклюзії, що відкриває нові горизонти  і створює нові можливості для економічного зростання та соціальної рівності. При цьому понад 100 країн світу вже мають розроблену національну стратегію з фінансової інклюзії або вбудовані компоненти фінансової інклюзії до інших національних стратегій [14].

Встановлено, що в Україні стартувала робота над розробкою Національної стратегії фінансової інклюзії, що в майбутньому забезпечить розвиток дистанційних каналів надання фінансових послуг (платежі, цифрові фінансові послуги, точки доступу тощо) та допоможе надалі розширяти спектр фінансових послуг та захищати права споживачів [12]. На сьогодні Національний банк України (НБУ)  як лідер розвитку фінансової екосистеми переходить у новий еволюційний етап. Інтегруючись до європейської спільноти центробанків, він створює для цього ефективну і стійку фінансову екосистему, сприяє розвитку нових фінансових інструментів та інновацій, підвищенню рівня фінансової інклюзії та обізнаності користувачів фінансових послуг [13]. Отже, вітчизняний фінансовий сектор кардинально  трансформується в умовах сучасних викликів. На ринку електронних платежів пропонують нові види фінансових послуг і сервісів як банківські, так і небанківські платіжні системи, що в свою чергу створює умови для підвищення рівня фінансової інклюзії, яка є будівельним блоком для можливостей економічного зростанняи і скорочення бідності в Україні.

Аналіз наукової літератури дозволив дійти висновку, що фінансові технології – комплексний і складний механізм сучасної фінансової системи. Слід зауважити, що вивчення передумов та чинників розвитку потребує аналізу періодів їх історичного генезису. Тому необхідно систематизувати послідовність такого розвитку, визначити його детермінанти в умовах відповідного історичного періоду розвитку. Досліджуючи економічну історію розвитку фінансових технологій, вважаємо за доцільне виокремлення 3-х основних періодів еволюційного розвитку фінансових технологій та характерних особливостей кожного з них. Кожний період його функціонування має свої детермінанти розвитку та характерні особливості.

Отже, аналіз еволюційного розвитку фінансових технологій дозволяє стверджувати, що новітні фінансові технології – стійкий тренд фінансової глобалізації. Однак, як зазначають експерти, Фінтех-бум привніс у фінансову сферу як інновації (розширення доступу до фінансових послуг; зниження цін; поліпшення ризик-менеджменту; диверсифікація ризиків; об’єднання зусиль учасників ринку; посилення конкуренції), так і ризики (альтернативне кредитування; електронізація ринку; безпека даних; загроза несумлінності; надійність платежів; прогалини законодавства) [5, с. 10].

Аналіз наукової літератури засвідчив, що на сучасному етапі єдиної думки щодо змісту терміну «фінансові технології» не існує. Проте науковцями визначено окремі підходи до їх тлумачення: галузевий, інституційний, функціональний та операційний [5, с. 6-7]. За висновками Рубанова П., термін «FinTech» використовується дослідниками щодо різних об’єктів: галузей, послуг, технологій, бізнес-моделей, інновацій [8, с. 7].

Результати систематизації напрацювань вітчизняних і зарубіжних учених дозволили зробити висновок, що бурхливий розвиток фінансових технологій забезпечили технологічні інновації: Artificial Intelligence (штучного інтелекту), Big Data (аналітики великих даних), Machine Learning (машинного навчання), Сloud Technology (хмарні технології) та  технології розподілених реєстрів (Distributed ledger technology,  Blockchain), технології відкритих прикладних програмних інтерфейсів (Application Programming Interface – API) та мобільного OpenBanking, біометрія, необанки, технології кібербезпеки  тощо [10, с. 120]. Варто зазначити, що впровадження блокчейн-технологій забезпечує високоефективні механізми  захисту цілісності та доступності інформації, дозволяє скоротити в світовій індустрії фінансових послуг 110 млрд. дол. США, здійснити певну децентралізацію процесів, підвищити фінансову інклюзивність при низьких витратах на обслуговування [1, с. 18]. Отже, проаналізувавши неоднозначні наукові підходи  та існуючі визначення щодо фінансових технологій, пропонуємо авторське визначення терміну: фінансові технології в умовах глобальної цифрової епохи – це система технологічно забезпечених фінансових інновацій, впровадження яких призводить до появи нових бізнес-моделей, продуктів, додатків, процесів, суб’єктів ринку,  що мають істотний вплив на надання фінансових послуг. ФінТех-компанії – це фінансові установи, які використовують технологічні розробки для здійснення операцій.

Встановлено, що класична модель ведення бізнесу, якою користуються банки нині, відживає своє. Розвиток технологій, електронної комерції, використання смартфонів, цифрових валют привели до переходу традиційного банківського обслуговування та операцій з фінансовими інструментами у віртуальний простір. З метою оптимізації фінансових послуг банки усіх країн світу почали активно переміщати фінансові платежі в інтернет, пропонувати кредити онлайн, для автоматизації процесу прийняття рішень створили спеціальні фінансові сервіси: запустили роботів-консультантів (віртуальних помічників та чат-ботів) тощо.

Сьогодні в Україні дві третини всіх фінансових операцій проводиться онлайн. Система електронних платежів НБУ запрацювала в майже цілодобовому режимі (23/7). Бурхливий розвиток новітніх фінансових технологій, які формують нові стандарти якості, швидкості та зручності для споживачів, суттєво змінює сучасний бізнес-простір, зокрема і банківський, спонукає до модернізації своїх бізнес-процесів, підвищення якості аналізу даних тощо. Нині банки масово планують розширити співпрацю з Фінтех-компаніями, а головна рушійна причина – страх: страх втратити частину клієнтів та їх лояльність, а з ними і значні прибутки. Так, нові технологічні  можливості банкінгу, які реалізуються  ФінТех-компаніями, радикально змінюють традиційне відношення банків до клієнтів. Інноваційні рішення показують «слабкі місця» в класичних банківських процесах [9]. Новітні технології дозволяють забезпечити прямі кредитні відносини між вкладниками та позичальниками без участі банку. Переказ коштів і здійснення платежів також уже не є виключно банківською прерогативою. Сьогодні ФінТех-компанії активно розробляють програми для здійснення фінансових операцій за допомогою мобільних телефонів, створюють платіжні агрегатори та платформи для транзакцій з альтернативними валютами, а також для залучення фінансування без участі банків тощо [10].

Наразі в світі з’явилися повністю цифрові банки, тобто такі, які не мають фізичних відділень – необанки. Слід зазначити, що у листопаді 2017 р. в Україні Fintech Band оголосила про запуск свого першого проєкту – необанку Monobank. Необанк, використовуючи математичний апарат, нейронні мережі, відкриті дані, спостерігає за поведінкою своїх клієнтів і намагається визначити розмір ліміту та прогноз дефолту клієнта. За два роки проєкт залучив понад 1,5 млн. клієнтів, ставши одним із найбільш успішних фінтехпроєктів на теренах Східної Європи та одним із лідерів за темпами зростання серед необанків світу [10]. Отже, в умовах сучасних викликів  банки, маючи значні фінансові ресурси і напрацьовану клієнтську базу, почали конкурувати за клієнта зручністю мобільних додатків, використовуючи дані про клієнта та його споживчу поведінку, персоналізувати свої послуги для підтримки лояльності клієнтів тощо. Нині класичні банки вже усвідомлюють можливі загрози, тому почали переглядати свої стратегії з  урахуванням досягнень цифровізації та ФінТеху, шоб пропонувати клієнтам нові, максимально технологічні продукти і послуги. Проте, варто зазначити,  діяльність банків серйозно регламентована з боку регулятора.

Аналіз наукової літератури засвідчив,  що глобальний ринок фінансових технологій почав бурхливо розвиватися після фінансової кризи 2008 р. і спричинив формування нового технологічного сектору економіки – ФінТех-компаній, який модернізує традиційні фінансові послуги і складає помітну конкуренцію класичним великим банкам, змушуючи консервативний банківський сектор до впровадження інновацій. Після кризи 2008 р. з’явились тисячі стартапів, які усвідомлювали, що довіра споживачів фінансових послуг у старому форматі зруйнована і назріла потреба у нових фінансових бізнес-моделях [17]. Використовуючи розумне поєднання новітніх технологій, ФінТех-компанії надають миттєві послуги, адаптовані під індивідуальних користувачів. Щоб досягти цього, ФінТех-платформи – агрегатори рахунків, електронні гаманці тощо – співпрацюють з відомими банками. Їх мета – не тільки розширити діапазон і якість фінансових послуг, а й забезпечити фінансову доступність у всьому світі. Один із найяскравіших прикладів – Азія. Так, в азійському регіоні мобільними платіжними системами та онлайн-гаманцями користуються майже 70% населення. Слід зазначити, що завдяки цифровим технологіям  у Китаї конгломерати інтернет-сервісів кардинально змінили фінансовий ринок своїми інноваційними фінансовими послугами. В Індії багато світових технологічних гігантів змагаються за ринок електронних платежів. Згідно з EY Global FinTech Adoption Index 2019, рівень прийняття ФінТеху в Азії в середньому становить 87% у порівнянні з глобальним показником у 64%. Такий результат є актуальним для найбільших країн – Китаю та Індії. Водночас показник Сінгапуру, Південної Кореї та Гонконгу – 67%, що на 3% вище середньостатистичного [20]. Отже, симбіоз сучасних технологій із традиційними фінансовими послугами призвів до кардинальних змін у фінансовій сфері. Сьогодні національні кордони не є перешкодою для поширення фінансових послуг [8]. Розвиток діджиталізації та новітніх технологій сприяв збільшенню попиту на автоматизацію, роботизацію, на готові, швидкі технології та рішення.

Визначено, що основними рисами фінансових технологій є швидкість, зручність і безпечність. Основними рушійними силами розвитку ринку фінансових технологій стали: 1) наявність мобільного інтернету та смартфонів; 2) втрата довіри населення до банків; 3) незадоволеність банківськими послугами; 4) боротьба за гаманець споживача [10; 17, с. 4].

На сьогодні у світі зареєстровано понад 10 тисяч ФінТех-компаній, що працюють у самих різних напрямах, деякі з них вже мають солідну капіталізацію і портфель клієнтів. Слід зазначити,щорічно обсяг інвестицій  на ринку фінансових технологій складає 50 млрд. дол. США.  Основні центри інвестицій у фінансові технології знаходяться в Північній Америці (більше 40% інвестицій), Азії (близько 25% всіх інвестицій) та Європи (близько 8% всіх інвестицій). За даними USAID, кредитування (31%), платежі (17%) та банківські технології (10%) визнані найбільшими секторами за обсягами інвестицій у них. Серед інших глобальних трендів слід зазначити: мобільні фінансові послуги, управління фінансами та рахунками, грошові перекази, роботи-консультанти, страхові технології, краудфандинг, P2P кредитування, блокчейн та криптовалюти [10, с. 120]. Серед найбільш актуальних трендів у сфері фінансових технологій наступні: 1) послуги через мобільний телефон; 2) фінансові послуги та соціальні мережі; 3) альтернативні види платежів; 4) маркетплейси; 5) нові бізнес-моделі;  6) штучний інтелект; 7) цифрова ідентифікація та біометрія; 8) відкриті API [17, с. 4-8].

За результами дослідження встановлено, що в Україні ФінТех-ринок перебуває на етапі зародження. Переважна більшість усіх ФінТех-стартапів (58%) з’явилися починаючи з 2015 р.  [17]. Платежі та грошові перекази є наймасовішим ринковим сегментом серед ФінТех-компаній. Станом на 2021 р. в Україні працює 130 ФінТех-компаній [14].  Проте їх кількість щорічно зростає. Серед них є як стартапи, так і більш зрілі надавачі послуг. Чинниками розвитку ФінТех в Україні є: створення інфраструктури для стимулювання динамічного розвитку; забезпечення доступу до інвестицій та реалізації перспективних високотехнологічних стартапів; наявність відповідного інтелектуального потенціалу; сприятливе правове та регуляторне середовище тощо [8; 17].

Таким чином, ФінТех стрімко завоював популярність у світі. В лідерах по використанню новітніх фінансових технологій – Китай, США, Великобританія. Так, за прогнозами експертів, у 2022 р. обсяг глобального фінансового сектору досягне 26,5 трлн. дол. США при середньорічному темпі росту 6%, частка  цифрових платежів у сфері фінансових технологій – 25% ринку (!). До 2022 р. ріст мобільних транзакцій складе 121%, а їх частка у банківських операціях досягне 88%. До 2024 р. обсяг проєктів, використовуючих технології блокчейн, досягне  20 млрд. дол. США. В період 2019-2023 рр. взаємодія з чат-ботами у сфері банківської діяльності виросте на неймовірні 3150%. До 2023 р. автоматизовані консультанти будуть управляти активами на суму у 2 трлн. дол. США.  Як зазначають експерти, до 2030 р. на «миллєніалів» буде припадати 75% працюючого населення, тому компанії, які не враховують їх вимоги до якості фінансових послуг, ризикують втратити більшу частину клієнтської бази. Отже, ринок ФінТех бурхливо розвивається і продовжує  трансформувати економіку. Світові експерти наразі виділяють 9  ключових трендів у сфері фінансових технологій: 1) посилена цифровізація операцій; 2) роботизована автоматизація процесів; 3) різноманіття опцій мобільних платежів; 4) співпраця із фінансовими установами; 5) більше уваги до економії витрат; 6) зростаюча конкуренція з боку технологічних компаній; 7) підвищена увага до кібербезпеки; 8) збір даних у реальному часі для андеррайтингу; 9) опора на технології поведінкових наук.

Висновки. Проведені дослідження переконали нас, що новітні фінансові технології глибоко укорінилися у фінансовій системі. Наразі цифрова трансформація фінансового сектору створює нові підходи, канали, бізнес-моделі, а це своєю чергою змінює як архітектуру фінансового ринку, так і ринок праці. Проаналізувавши неоднозначні наукові підходи  та існуючі визначення щодо фінансових технологій, запропоновано авторське визначення терміну: фінансові технології в умовах глобальної цифрової епохи – це система технологічно забезпечених фінансових інновацій, впровадження яких призводить до появи нових бізнес-моделей, продуктів, додатків, процесів, суб’єктів ринку,  що мають істотний вплив на надання фінансових послуг. Аналіз наукової літератури окресленої проблематики дозволив дійти висновку, що технологічний розвиток є основною передумовою бурхливого розвитку фінансових технологій. Втрата довіри споживачів фінансових послуг після кризи 2008 р., потреба у нових фінансових бізнес-моделях зумовили появу нового сектору національної економіки – ФінТех-сектору, який швидкими темпами розвивається в Україні.

Результати систематизації напрацювань дослідників дозволили зробити висновок, що новітні фінансові технології надають банкам нові можливості розширювати свою клієнтську базу, спектр персонізованих фінансових послуг і каналів їх надання, у т.ч. і через посередницькі структури, що є складником нової філософії відкритого банкінгу. Для секторів нефінансових корпорацій та домогосподарств вони створюють умови для підвищення фінансової інклюзії. Для розвитку фінансової інклюзії  в Україні заплановано здійснення таких стратегічних ініціатив: 1) удосконалення та розвиток дистанційної ідентифікації та верифікації для отримання фінансових послуг; 2) підвищення рівня фінансової обізнаності населення; 3) удосконалення механізмів захисту прав споживачів фінансових послуг [14].

Сучасні дослідники відзначають цілу низку нових трендів, чинників і механізмів розвитку цифрових фінансів. Вітчизняний фінансовий сектор кардинально  трансформується в умовах сучасних викликів. Наразі на ринку електронних платежів пропонують нові види фінансових послуг і сервісів як банківські, так і небанківські платіжні системи, що в свою чергу створює умови для підвищення рівня фінансової інклюзії, яка є будівельним блоком для можливостей економічного зростанняи і скорочення бідності в Україні. Окрім того, потенціал ФінТех-сектору є значним, проте зовсім невивченим. Тому окреслена проблематика потребує подальших наукових досліджень і розробок.

Список використаних джерел

  1. Волосович С. В. Домінанти технологічних інновацій у фінансовій сфері. Економічний вісник університету.  2017. Вип. 33 (1). С. 15-22. 
  2. Гладун М. Є., Рудюк Л. В. Сучасні тренди на ринку фінансових послуг в Україні. Молодь: освіта, наука, духовність : тези доповідей ХVІІ Всеукр. науково-практичної конф. студентів і молодих вчених (м. Київ, 27–28 травня 2020 р.), Частина І.  Київ : Університет «Україна», 2020.  C. 48-50.
  3. Дудинець Л. А. Розвиток фінансових технологій як фактор модернізації фінансової системи. Глобальні та національні проблеми економіки. 2018. Випуск 22. С. 794-798.
  4. Краус Н. М., Голобородько О. П., Краус К. М. Цифрова економіка: тренди та перспективи авангардного характеру розвитку. Ефективна економіка. 2018. № 1. – URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6047.
  5. Мазаракі А., Волосович С. Fintech у системі суспільних трансформацій. Вісник КНТЕУ. 2018. № 2. С. 5-18.
  6. Пономаренко І. В., Рудюк Л. В.  Діджиталізація фінансового сектору. Маркетинг в Україні. Вип. 3.  Київ :  УАМ, 2020.  С. 48-52.
  7. Поченчук Г. М. Фінансові технології: розвиток і регулювання. Економіка і суспільство. 2017. № 13. С. 1193-1200.
  8. Рубанов П. М. FinTech інновації як детермінанти розвитку національної економіки : автореферат ... д-ра екон. наук, спец.: 08.00.03 – економіка та управління національним господарством; 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит.  СумДУ, Суми, 2020. 36 с.
  9. Рудюк Л. В. Фінансові інновації: шлях до фінансової інклюзивності. Молодь: освіта, наука, духовність : тези доповідей ХVІІ Всеукр. науково-практичної конф. студентів і молодих вчених (м. Київ, 27–28 травня 2020 р.), Частина І.  Київ : Університет «Україна», 2020.  С. 175-177.
  10. Рудюк Л. В. Цифровий фінансовий сектор: сучасні аспекти та виклики. Development of Socio-Economic Systems in a Global Network Environment : International scientific conference (May 22, 2020. LeMans, France). Riga, Latvia : «Publishing House «Baltija Publishing», 2020. Р. 120-124.
  11. Семеног А. Ю., Цирулик С. В. Тенденції розвитку Fintech послуг на світовому та вітчизняному ринках фінансових послуг. Бізнес Інформ. 2018. № 10. С. 327– 334.
  12. Стратегія розвитку фінансового сектору України до 2025 року.  Національний банк України:  [сайт].   URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/strategiya-rozvitku-finansovogo-sektoru-ukrayini-do-2025-roku.
  13. Стратегія розвитку фінтеху в Україні до 2025 року. Національний банк України:  [сайт].   URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Strategy_finteh2025.pdf?v=4.
  14. Національний банк України:  [сайт]. URL: https://bank.gov.ua.
  15. Тарасюк М. В., Кощеев О. О. Інновації в глобальній цифровій фінансовій сфері: оцінка трансформацій. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2017. Випуск 131. С. 94-110.
Науковий журнал «Вісник Університету «Україна»
Всі матеріали на сайті захищені згідно законодавства України