Головна - Архів - Вісник №4 (31), 2021 - АТРИБУТИВНА ПРОПЕДЕВТИКА БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ ЯК ЗАСІБ КОМУНІКАЦІЇ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ В ДЕСКРИПТИВНИХ МОДЕЛЯХ ЕКОНОМІЧНОЇ АНАЛІТИКИ

АТРИБУТИВНА ПРОПЕДЕВТИКА БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ ЯК ЗАСІБ КОМУНІКАЦІЇ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ В ДЕСКРИПТИВНИХ МОДЕЛЯХ ЕКОНОМІЧНОЇ АНАЛІТИКИ

УДК 330.101.8

DOI: 10.36994/2707-4110-2021-4-31-02

Шарманська В.М., кандидат економічних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Головко В.І., кандидат економічних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Забута Н.В., кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів та обліку, Університет «Україна»[1]

Білінській В.В., магістрант, Університет «Україна»

Метою даної статті є розробка та модифікація існуючих методик побудови системи показників економічного аналізу фінансового стану підприємства як етапу економічного аналізу для створення методологічного апарату, який би слугував базою або відправною точкою для подальших конкретних розрахунків, аналізу, обґрунтування і вибору оптимальних стратегічних управлінських рішень, а також можливих варіантів розвитку.

Методи дослідження. У дослідженні використовувалися такі методи: узагальнення та аналізу причинно-наслідкових зв’язків; допустимої мультиколінеарності; дескриптивних моделей економічної аналітики; порівняльного економічного аналізу; аналітичного групування; порівняння та синтезу. Результати досліджень. Використання дескриптивного підходу в моделюванні економічних процесів зумовлено емпіричністю вияву різних взаємозв’язків в економіці, необхідністю дослідження імовірнісних шляхів розвитку будь-яких процесів при дефінітивності вихідної інформації або незмінності її природи. Використовуючи апостеріорні джерела інформації, такі моделі слугують базою для вибору оптимальних стратегічних управлінських рішень. Для подальшого проведення процедур поглибленого аналізу найбільш адекватною інформаційною базою є бухгалтерська звітність, що може оперативно описувати економічний потенціал підприємства. Для розробки методики проведення комплексної оцінки фінансового стану підприємств на основі абсолютних показників бухгалтерської звітності, було відібрано фінансові коефіцієнти, що дозволило побудувати формалізовані алгоритмічні процедури розрахунку ключових інваріантних показників придатних для використання стандартних пакетів прикладних програм аналітичної спрямованості.

При формуванні системи показників для проведення економічного аналізу фінансового стану підприємства, з метою зменшення кількості розрахунків і покращення оперативності при проведенні експрес-аналізу фінансового стану підприємства, запропонований евристичний метод допустимої мультиколінеарності, який має провірені практикою характеристики. Запропонована методика відрізняється від існуючих тим, що отримала розвиток і доопрацювання не тільки як система показників, а і тим, що припускає послідовний аналіз показників, сукупність даних яких відноситься до категорії часових рядів. Крім того запропонована трьохступенева схема послідовного аналізу дозволяє всебічно, комплексно, конгурентно і найбільш точно оцінити фінансовий стан підприємства.

При проведенні експрес і розгорнутого економічного аналізу фінансового стану підприємства застосування методу допустимої мультиколінеарності дозволило в декілька разів зменшити кількість ітераційних обчислень і при цьому отримати прийнятні результати. Вимоги необхідної достатності вихідних даних безспірно актуальні, носять творчий характер і, не мають однозначного вирішення.

Ключові слова: економічний аналіз; дескриптивні моделі аналізу; фінансовий стан підприємства; система показників аналізу; дескримінантна модель фінансового стану.

ATTRIBUTIVE PROPEDEUTICS OF ACCOUNTING VITALITY YAK ZASIB COMUNICATION SYSTEMS OF INDICATORS IN DESCRIPTIVE MODELS OF ECONOMIC ANALYTICS

Sharmanska V.M., Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Kyiv National University of Taras Shevchenko

Golovko V.I., Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Kyiv National University of Name of Taras Shevchenko

Zabuta N.V., Candidate of Economics, Associate Professor of the Department of Finance and Regional Development, University "Ukraine"

Bilinsky V.V., graduate student, University "Ukraine"

The purpose of this article is to develop and modify existing methods of building a system of indicators of economic analysis of the financial condition of the enterprise as a stage of economic analysis to create a methodological apparatus that would serve as a basis or starting point for further specific calculations, analysis, justification and selection of optimal strategic management decisions. possible development options.

Research methods. The following methods were used in the study: generalization and analysis of causal relationships; permissible multicollinearity; descriptive models of economic analysis; comparative economic analysis; analytical grouping; comparison and synthesis. Research results. The use of a descriptive approach in modeling economic processes is due to the empirical manifestation of various relationships in the economy, the need to study the probabilistic ways of development of any process with the definiteness of the source information or the invariance of its nature. Using a posteriori sources of information, such models serve as a basis for selecting optimal strategic management decisions. For further in-depth analysis procedures, the most adequate information base is accounting, which can quickly describe the economic potential of the enterprise. To develop a methodology for conducting a comprehensive assessment of the financial condition of enterprises based on absolute indicators of financial statements, financial ratios were selected, which allowed to build formalized algorithmic procedures for calculating key invariant indicators suitable for use in standard packages of analytical applications.

When forming a system of indicators for economic analysis of the financial condition of the enterprise, in order to reduce the number of calculations and improve efficiency in conducting rapid analysis of the financial condition of the enterprise, proposed a heuristic method of allowable multicollinearity, which has proven characteristics. The proposed method differs from existing ones in that it has been developed and refined not only as a system of indicators, but also in that it involves a consistent analysis of indicators, the data set of which belongs to the category of time series. In addition, the proposed three-stage scheme of sequential analysis allows you to comprehensively, comprehensively, competitively and most accurately assess the financial condition of the enterprise.

When conducting express and detailed economic analysis of the financial condition of the enterprise, the application of the method of allowable multicollinearity allowed to reduce several times the number of iterative calculations and thus obtain acceptable results. The requirements of the necessary sufficiency of the original data are indisputably relevant, are creative in nature and do not have an unambiguous solution.

Keywords: economic analysis; descriptive models of analysis; financial condition of the enterprise; system of indicators of analysis; discriminant model of financial condition.

Вступ. Застосування дескрептивного підходу в моделюванні економічних процесів обумовлено емпіричністю вияву різних взаємозязків в економіці, встановленню статистичних закономірностей економічної поведінки певних суб’єктів, вивченню імовірнісних шляхів розвитку будь-яких процесів при дефінітивності вихідної інформації або незмінності її природи. На відміну від інших моделей, наприклад, нормативних, такі моделі, використовуючи апостеріорні джерела інформації, як правило, дають відповідь на питання "як це сталося?", "як це буде далі розвиватись?».

Одною із перших спроб в світовій практиці аналітичність таких моделей вперше використав в публікаціях своєї знаменитої «Економічної таблиці» («ломана», або далі за часом, «арифметична формула»), підґрунтям геніальності якої безумовно можна вважати правила математичних дій в вирішенні деяких алгебраїчних рівнянь та геометричних пропорцій і їх доповнень, італійського математика «родоначальника бухгалтерії» Л.Пачолі, що і послужило основою розбудови і розвитку інформаційної бази для багатьох дескрептивних моделей економічної аналітики.

До таких моделей можна віднести побудову звітних балансів, представлення фінансової звітності в різних аналітичних аспектах, аналізу фінансової звітності, систему аналітичних коефіцієнтів, аналітичні записки до звітності та ін., які дозволяють структиризувати та ідентифікувати взаємозв’язки між основними показниками діяльності підприємства при проведенні комплексного економічного аналізу діяльності підприємства та в ситуаціях, що потребують застосування методів системного аналізу та сучасного імітаційного моделювання.

Системність результатів реалізації дескриптивних моделей, пов’язаних з будь-якою фінансово-економічною діяльністю підприємства, а також ефективність управління суттєво залежить від елективності та достовірністі інформаційного забезпечення. В таких моделях для подальшого проведення процедур поглибленого аналізу найбільш адекватною інформаційною базою є бухгалтерська звітність, що може оперативно описувати економічний потенціал підприємства. Пріоритетна роль бухгалтерської звітності як основного засобу комунікації полягає в тому, що вона являє собою організуючий початок і найкращою із існуючих фінансових моделей даного підприємства, яка розглядається в контексті зовнішнього середовища, включає ринки праці і капіталу і дозволяє побудувати систему показників, яка не вступає в протиріччя і має логічне пояснення. Крім того, всі об’єкти бухгалтерського обліку виражаються в вартісній оцінці, а фінансові ресурси є пріоритетним видом ресурсів через свою значимість з позицій оперативного й стратегічного управління діяльністю підприємства, а також завдяки своїй унікальній можливості з мінімальним часовим лагом трансформуватися в будь-який інший вид, а також є неперервним і суцільним.

Вихідні передумови. Різні теоретичні, методологічні та організаційні аспекти проблем систематизації і обробки економічної інформації знайшли відображення у працях українських вчених, Є.В. Мниха , О.В. Олійника, В.Г. Ю.С.Цал-Цалко та ін., російських вчених С.Б. Барнгольц, В.В.Ковальова, Б.Г, Плошко А.Д. Шеремета та ін.

Незважаючи на беззаперечну значимість, цінність і результативність наукового апарату, за допомогою якого реалізується і вдосконалюється система показників в економічному аналізі, не всі його аспекти у сфері оцінки фінансового стану підприємств достатньо теоретично опрацьовані та відповідають вимогам активізації сучасної управлінської діяльності.

Прецизійність і репрезентативність результатів реалізації дескрептивних моделей фінансово-господарської діяльності підприємств є атрибутивними оцінками для проведення ефективного комплексного фінансово-економічного аналізу підприємства, який в свою чергу є сполучною ланкою між фінансовим менеджментом і бухгалтерським обліком з одного боку та споживачем інформації і фактором формування цільового інформаційного забезпечення процесу управління з іншого. У зв'язку із цим якість забезпечення фінансового менеджменту, ефективність управління багато в чому залежать від комплексності, обсягу, глибини та якості вихідної інформаційної бази моделей, в просторі яких вони і реалізуються.

Процедура моделювання вимагає доволі жорстких вимог до систем інформації. Але реальні можливості отримання і підготовки інформації обмежують вибір практичного застосування моделей. При цьому береться до уваги не тільки принципова можливість підготовки інформації, але і цінність інформації, тобто витрати на підготовку відповідної інформаційної бази, які не повинні перевищувати ефект від її використання, але і не призводити до її анігіляції.

Реформування національної системи рахівництва, застосування обліково-статистичних стандартів (СНР), реформування бухгалтерського обліку шляхом гармонізації та стандартизації, потребувало зміни інформаційної моделі економічної системи, що в свою чергу зумовило сучасний розвиток інформаційного забезпечення при побудові провідного елемента аналізу фінансового стану підприємства - системи аналітичних коефіцієнтів та реалізації дескрептивних аналітичних моделей економічного аналізу взагалі. У зв’язку з цим певного аналітичного осмислення вимагають розроблені Євростатом типові характеристики критеріїв якості інформації таких як доцільність, точність даних, актуальність, доступність і якість, порівнюваність та взаємозв’язок окремих даних з інформацією інших джерел [1, 6,8]. Орієнтованими на вимоги МСФЗ повинні бути і такі якісні характеристики звітності як зрозумілість, релевантність, достовірність, передбачуваність, стійкість, оперативність, ефективність та ін.

Об'єктивне судження про фінансовий стан підприємства можна скласти лише на основі деяких індикаторів. Не випадково згідно МСФЗ річний звіт будь-якої великої компанії починається з розділу „Основні індикатори” (highlights, - “основний момент”, “придає основне значення”), у якому наводяться ключові фінансові показники, що комплексно характеризують фінансовий стан і результати діяльності даної компанії.

Добір індикаторів, як правило, здійснюється цілеспрямовано, хоча деякі з них можуть бути універсальними. Оскільки за одним індикатором, яким би конгруентним він не був, зазвичай неможливо одержати повну уяву про діяльність підприємства, тому для оцінки фінансового стану застосовується абсорбована і певним чином упорядкована множина показників. Тому, при вирішенні багатоаспектних економічних комплексних задач оцінки діяльності суб'єктів господарювання неминуче виникає проблема добору показників.

Якщо взяти до уваги такі фактори як ціль аналізу, доступне інформаційне забезпечення, часове обмеження, наявність або відсутність відповідних технічних засобів і ін., то ця проблема ускладнюється. Однак, навіть якщо цільова настанова носить загальний характер, комплексність оцінки може бути досягнута лише в тому випадку, коли вдається сформувати систему показників.

Звісно, що розробка системи показників завжди носить релятивно-творчий характер, тому маючи на меті не розставляти акценти в дещо суперечливій системі понять та категорій системи показників, не проводити комплексну ревізію та конкретизацію дефініцій, а для того, щоб в подальшому чітко і послідовно формулювати власне розуміння категорійного апарату, наукового і практичного інструментарію аналітика, пропонується власний селективний підхід до формування системи показників аналізу фінансового стану підприємства.

Основна частина. Термін „система показників” широко розповсюджений в економічних дослідженнях. Саме комплексність аналізу припускає використання деяких наборів, сукупностей показників. Відповідно до визначених критеріїв необхідно відібрати показники і сформувати з них систему, провести її аналіз. Звісно, що будь-яку сукупність показників не можна вважати системою. У порівнянні з окремими показниками або деяким їх набором система є якісно новим утворенням і завжди більш значима, ніж сума окремих її частин, оскільки крім уявлення про окремі сторони явища (процесу, об'єкта), яке досліджується, вона несе визначену інформацію про те, що з'являється в результаті взаємодії цих окремих сторін, тобто інформацію про розвиток явища в цілому.

Побудова розгорнутої системи показників ґрунтується на чіткому розумінні двох моментів: що таке система і які основні вимоги вона повинна задовольняти. Визначення поняття „система показників ” досить детально представлена в науковій і навчальній літературі [ 1, 6, 8, 8].

В подальшому під системою показників будемо розуміти таку упорядковану їх множину, в якій кожен показник дає кількісну і якісну характеристику певній стороні стану та розвитку даного суб’єкта або явища у взаємозв’язку з іншими показниками, але не дублює їх, якій притаманні властивості зведеності і подільності. Для прагматичної сематизації і використання, система показників повинна задовольняти певним вимогам.

При формуванні системи економічних показників, на нашу думку, слід керуватись певними принципами, виконання яких на практиці часто стримується певними обставинами. До найбільш найважливіших з тих, що мають методологічне і прагматичне значення, можна віднести: а) максимальну степінь аксіоматичності; б) взаємозв’язок і максимальні зв’язки по горизонталі і вертикалі; в) розумного співвідношення абсолютних і відносних показників: г) дендрографічну природу; г) принцип доступності огляду; д) пристосованість і сумісність для вирішення інших задач; е) веріфікаційність; ж) принцип неформальності.

Не зупиняючись детально на принципах побудови системи показників відмітимо основні:

- принцип дендрограмної структури системи показників - забезпечення логічного згортання часткових показників в узагальнюючі. Подібна логіка не є чимось принципово новим і застосовується досить широко в різних видах аналізу і широко застосовується в методах консеквентивного і перспективного моделювання, зокрема в методах подовження факторних систем;

- принцип доступності - припускає наявність деякого набору показників, оптимального для даного підприємства. При цьому показники системи повинні бути допустимо мультиколінеарні;

- принцип оптимального сполучення абсолютних і відносних показників. Найбільш придатні для побудови системи показників є відносні і питомі величини, поширеність яких обумовлюється тим, що вони мають певні переваги перед абсолютними - дозволяють зіставляти об’єкти, які не можна порівняти за абсолютними величинами, дають можливість елімінувати вплив деяких загальноекономічних факторів (наприклад, інфляції, переоцінки та ін.), більш стійкі в просторі і часі, тобто характеризують більш однорідні варіаційні ряди (у контексті належності їх до закону розподілу, близькому до нормального), що є суттєвим чинником для коректної обробки даних за допомогою економіко-математичних методів;

- принцип неформальності. Це означає, що система повинна мати максимальний ступінь аналітичності, забезпечувати можливість оцінки поточного фінансового стану підприємства і перспектив його розвитку, а також бути придатною для прийняття управлінських рішень і базуватись в першу чергу на бухгалтерській звітності тому, що бухгалтерська звітність є найбільш достовірним інформаційним забезпеченням процесу економічного аналізу фінансового стану підприємства, а дані, що генерує бухгалтерія, при відповідному ступені ажюстування та «ажуру в обліку» у формалізованому виді вважаються найбільш (а часто і абсолютно), точними порівняно з іншою інформацією економічного характеру.

Також варто підкреслити важливість вимоги верифікаційності, тобто встановлення достовірності (можливості перевірки). У посібниках, підручниках і деяких монографічних виданнях з теорії статистики і економічного аналізу нерідко наводяться показники або системи показників, у відношенні яких незрозумілий як алгоритм розрахунку, так і інформаційне забезпечення. Пізнавальна цінність подібних показників досить сумнівна. Невипадково в річних звітах західних компаній, а також Методологічних положеннях зі статистики Державного комітету статистики України виокремлюють розділи з описом алгоритмів обчислення ключових індикаторів.

Приймемо, апріорі, інформацію відносно того, що на основі абсолютних показників фінансової звітності можна розрахувати більше 200 відносних аналітичних показників, які можуть використовуватись при характеристиці фінансового стану підприємства [1,3,6]. Але достеменно відомо що в країнах з ринковою економікою для аналізу фінансового стану та фінансових результатів застосовується більш як 80 фінансових коефіцієнтів [6].

Керуючись максимальною інформативністю і принципом допустимої мультиколінеарності для розробки методики проведення комплексної оцінки фінансового стану підприємств на основі абсолютних показників бухгалтерської звітності, для яких характерна співставність плановості і звітності, повнота, точність, об’єктивність, своєчасність і оперативність, ясність і економічність, гнучкість і динамічність, нами було відібрано 56 фінансових коефіцієнтів. Це дозволило на основі певної уніфікації доступної інформації сформувати інформаційний простір дослідження, побудувати формалізовані алгоритмічні процедури розрахунку ключових інваріантних показників придатних для використання стандартних пакетів прикладних програм аналітичної спрямованості.

Ці показники було згруповано в 10 функціональних підсистем, кожна з яких характеризує відповідний аспект діяльності суб’єктів господарювання і має безпосередній або опосередкований вплив на їх фінансовий стан підприємства це: 1) коефіцієнти ліквідності (5 коефіцієнтів); 2) коефіцієнти структури джерел засобів (6 коефіцієнтів); 3) коефіцієнти обертання оборотних коштів (робочого, функціонуючого капіталу) (8 коефіцієнтів); 4) коефіцієнти оборотності капіталу та трансформації активів (5 коефіцієнтів); 5) коефіцієнти ділової активності: обертання дебіторської та кредиторської заборгованостей (4 коефіцієнта); 6) коефіцієнти ділової активності: коефіцієнти ресурсовіддачі (5 коефіцієнтів); 7) коефіцієнти рентабельності: загальної рентабельності (7 коефіцієнтів); 8) коефіцієнти рентабельності: загальної рентабельності капіталу (5 коефіцієнтів); 9) ефективності використання майна (7 коефіцієнтів); 10) аналіз позиції підприємства на ринку цінних паперів (5 коефіцієнтів).

Дескриптивна модель, система і підсистеми показників наведено на рис.1.

Алгоритм реалізації, формування і розрахунку системи показників інформаційної бази для проведення аналізу на основі дескриптивних моделей можна записати як послідовність операцій:

На підставі інформації наведеної в періодичних, регламентованих державою формах бухгалтерської звітності (П(С)БО) обчислюється значення всіх показників (коефіцієнтів). При цьому формується масив інформації фінансової звітності, як правило, 10-13 періодів (для річної звітності) і бажано, але не менше 15 періодів (для квартальної звітності) .

2. Будуються графіки зміни величини коефіцієнтів в залежності від періодів, при цьому визначається характер залежності (тренд), параметри тренду, рекомендовані межі зміни коефіцієнта і коефіцієнт множинної кореляції (величина достовірності апроксимації) та, за необхідністю, інші характеристики.

Таким чином, для опису часових рядів визначається функціональна залежність (далі модель), яка дозволяє отримати деякий набір штучних даних у формі часових рядів.

Якщо брати до уваги тільки точність моделі, то це може призвести до вибору не самої якісної із них. Не зважаючи на це, в практиці економічного аналізу при виборі моделей часто обмежуються аналізом остаточної варіації, яка по суті характеризує ступінь підгонки моделі під відомі значення ознак. При моделюванні значень показників нових об’єктів розбіжність між розрахунковими і фактичними значеннями ознак може бути досить суттєва.

Точність прогнозу на вихідних даних не гарантує високої якості моделі, тобто достатньої точності і надійності оцінок значень результативного показника за всіма можливими значеннями факторних ознак. Але з іншого боку модель опису часових рядів дозволяє не тільки екстраполювати кількісні характеристики показників, але і краще зрозуміти

сценарій поведінки цих рядів. Не дивлячись на те, що для аналізу нам необхідні достовірні прогнози поведінки показників, було б занадто необачно розраховувати на стовідсоткову точність результатів екстраполяції, тому що бажана точність практично недосяжна, оскільки істинно несподівану подію неможливо передбачити за визначенням.

При аналізі часових рядів застосовується широкий спектр різних підходів і методів, які продовжують удосконалюватись і розвиватись. Найбільш поширеними серед сучасних методів аналізу часових рядів є аналіз трендів і ARIMA-процесів Бокса-Дженкинса [1,6], методи теорії фракталів [8] та ін. Останні доволі потужні методи, які застосовуються в актуарних розрахунках і дозволяють певним чином невілювати та моделювати не тільки імовірність в часових рядах, але і стохастичність (невизначеність).

Нами, в силу простоти і для зменшення комп’ютерних обчислень, був обраний перший, що являє собою безпосередній, інтуїтивний підхід до оцінки базових компонентів щоквартальних або щорічних часових рядів.

Таке поглиблене статистичне розуміння поведінки динаміки показника, без сумніву, є корисним в якості базової інформації для проведення аналізу в подальшому.

3. Використовуючи інформацію про динаміку абсолютних величин за формами звітності, на основі якої визначаються показники (коефіцієнти), а також розрахунки отримані в пунктах 1,2, проводиться аналіз динаміки кожного коефіцієнта, наводяться обґрунтовані висновки, в яких вказується основні причини зміни коефіцієнта за статтями балансу.

4. До функціональних підсистем показників складаються аналітичні записки, в яких, спираючись на висновки, надається загальна детальна характеристика діяльності підприємства за кожною підсистемою показників.

5. Після виконання пунктів 1-4 складається генеральна аналітична записка всієї системи показників, в якій дається повна ґрунтовна комплексна характеристика підприємства за всіма підсистемами в цілому, фінансового стану і рекомендації щодо подальшого ефективного функціонування.

Однією з нагальних проблем є встановлення рекомендованих меж зміни коефіцієнтів. Визначення методів їх встановлення не повинно залежати від суб’єктивності експертів або виконавців, а бути чітко обумовленою.

Нами при практичних реалізаціях рекомендовані межі визначались за чинними стандартами GAAP, враховуючи національні галузеві особливості, а також з урахуванням міркувань фахівців [1,3,4,9], та особистого досвіду авторів.

В загальному виді розрахунок показників фінансового стану аналізу на основі дескриптивних моделей можна описати схемою (рис.2).

Запропонована методика відрізняється від існуючих тим, що отримала розвиток і доопрацювання не тільки як система показників, а і тим, що припускає послідовний аналіз показників, сукупність даних яких відноситься до категорії часових рядів. Звісно, часовий ряд не є випадковою вибіркою з деякої генеральної сукупності (виключенням є процес чистого випадкового шуму) і потребує певних трансформацій та застосування особливих методів, які враховують певну залежність між показниками [1,4].

Крім того запропонована трьохступенева схема послідовного аналізу (аналіз зміни динаміки показника аналіз динаміки функціональних підсистем показників аналіз динаміки системи показників в цілому) дозволяє всебічно, комплексно і, за нашою думкою, квантифікаційно, конгурентно і найбільш точно оцінити фінансовий стан підприємства.

При проведенні поглибленого комплексного економічного аналізу фінансового стану, орієнтація на великі обсяги інформації, які призначались для аналізу даних, призводила до того, що часто безсистемні потоки, в яких не завжди була змога не тільки доцільно використати інформацію, але і ознайомитися з нею, спричиняли анігіляцію необхідної інформації.

При практичній реалізації дескриптивних моделей відбір показників може проводитися за принципом усунення мультиколінеарності. Звісно можна застосовувати будь-які методи усунення мультиколінеарності, але на жаль цю процедуру не вдається уніфікувати, тобто чітко визначити впливові коефіцієнти, на основі яких формувати інформаційну базу економічного аналізу.

Нами, при формуванні системи показників для проведення економічного аналізу фінансового стану підприємства, з метою зменшення кількості розрахунків і покращення оперативності при проведенні експрес-аналізу фінансового стану підприємства, запропонований евристичний метод допустимої мультиколінеарності, який має прийнятні (провірені практикою) характеристики.

При проведенні експрес і розгорнутого економічного аналізу фінансового стану підприємства застосування методу допустимої мультиколінеарності дозволило в декілька разів зменшити кількість ітераційних обчислень і при цьому отримати прийнятні результати, а різниця в кількісних обрахунках при аналізі іншими методами не більше допустимої похибки і має лише теоретичне значення і не впливає на якість аналізу.

Перспективи подальших досліджень. Поряд з проблемою формування системи показників з метою аналізу фінансового стану підприємства, виникають проблеми не тільки з визначенням репрезентаційних інтегральних рейтингових оцінок, які є квінтесенцією фінансово-господарської діяльності і посилюють певною мірою можливість завойовування та утримування конкурентних переваг, але і те, що поза увагою залишаються питання про вивчення можливостей отримання кредиту не з точки зору банку, а з точки зору підприємства.

Це потребує, в першу чергу, оптимізаційної адаптації системи показників, удосконалення методології, методики і алгоритмізації оцінки фінансового моніторингу для інвестиційної кредитоспроможності підприємства, яка суттєво відрізняється від звичайної кредитоспроможності необхідністю прогнозування майбутнього стану підприємства, тобто врахування динаміки розвитку його фінансового стану в майбутньому при реалізації інвестиційних проектів, спираючись, в той же час, на аналіз фінансової діяльності за минулі роки. Але це тема подальших наукових досліджень.