ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ ТА РИНКУ ПРАЦІ

УДК 331.5

ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ ТА

РИНКУ ПРАЦІ

DOI: 10.36994/2707-4110-2021-4-31-10

Лавриненко Л.М., кандидат економічних наук, с.н.с.,

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

Анотація. Стаття присвячена розкриттю специфіки взаємодії між ринком праці та ринком освітніх послуг. У статті представлені основні особливості цієї взаємодії. Особлива увага приділяється забезпеченню компетенції студентів відповідно до потреб роботодавців у мінливих умовах сучасного ринку праці. Розглянуто зміст механізму взаємодії замовників і споживачів на ринку освітніх послуг. Обґрунтовано необхідність регулювання взаємодії ринків освітніх послуг і праці.

Ключові слова: освіта, освітня послуга, кадри, ринок освітніх послуг, взаємодія, ринок праці, якість освітніх послуг.

PROBLEMS OF INTERACTION OF MODERN EDUCATIONAL SYSTEM AND THE LABOR MARKET

L. Lavrynenko, PhD in Economics, Senior Researcher SI "Institute of Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine"

The aim of the article is to study and summarize the experience of European countries on innovative and traditional approaches to solving the problem of regulating the interaction of education and labor market and justify the need to regulate the interaction of educational services and labor markets by improving the economic mechanism of quality management.  The article is devoted to revealing the specifics of the interaction between the labor market and the market of educational services. The article presents the main features of this interaction. Analysis of the peculiarities of the functioning of labor markets and educational services shows the imperfection of the existing mechanism of their interaction. One of the ways to regulate the interaction of the markets of educational services and labor is to improve the economic mechanism for managing the quality of educational services. Effective tools of the economic mechanism of regulating the interests of partners in the education system should be to improve the quality of education by forecasting the structure of specialties, studying the requirements of the labor market to the competence of graduates, financing educational institutions by performance, auditing the quality of educational services. Particular attention is paid to ensuring the competence of students in accordance with the needs of employers in the changing conditions of the modern labor market. The content of the mechanism of interaction of customers and consumers in the market of educational services is considered. The necessity of regulating the interaction of the markets of educational services and labor is substantiated.

Keywords: education, educational service, personnel, education market, the interaction, the labor market, the quality of education.

Постановка проблеми. Сьогодні у всьому світі зростає інтерес до розуміння цінності освіти, науки як чинника добробуту суспільства, його конкурентоспроможності на світовому ринку. Місце і роль будь-якої держави у світовому співтоваристві в умовах нової економіки, перш за все, пов'язані із її здатністю виробляти, споживати та застосовувати нові знання і технології. Ці процеси безпосередньо залежать від чотирьох складових: науки, освіти, виробництва та бізнесу, загальним інструментом для яких є й комунікаційні технології.

Безперечно, нові знання, які генеруються наукою, підготовка високоякісного людського капіталу на базі якісної освіти побудовано на знаннях. Це суспільство змінює структуру праці, трудові відносини, зайнятість населення, призводить до появи нових професій та видів діяльності. Фахівцям нового покоління належить вирішувати складні науково-технічні й економічні проблеми, вимагаючи принципово нових якостей – динамічності, компетентності, професійності, що дозволить аналізувати різноманітні завдання у найкоротші терміни та приймати оптимальні рішення.

Сьогодні, зростання рівня вимог до професійної підготовки обумовлено зростанням й «ціною» ефективної роботи кожного працівника. Тісна взаємодія ринку праці та ринку освітніх послуг в умовах трансформації економіки залишається важливим чинником змін і появи нових тенденцій в освітньому просторі, формуванні людського капіталу як основи ефективного економічного і соціального розвитку країни. Їх вплив на професійне навчання та професійну орієнтацію населення, особливо молоді, є важливим й актуальним питанням національної безпеки держави. Без його вирішення неможливе формування якісно нової робочої сили, забезпечення кваліфікованими кадрами економіки країни, зменшення обсягів безробіття.

Розвиток суспільства, заснованого на знаннях, можливо тільки за умови інноваційного шляху побудови економіки та розвитку високотехнологічного виробництва. Для здійснення ефективного керівництва інноваційними процесами, розробки і впровадження інноваційних проектів необхідні висококваліфіковані фахівці. Формування конкурентоспроможної економіки, загострення конкуренції на внутрішньому і зовнішніх ринках вимагає від кадрів вищого рівня кваліфікації, здатності до ризику генерування нових ідей і креативності, готовності до змін та відповідальності. У цих умовах особливо зростає роль навчальних закладів та якість надання освітніх послуг. Актуальність взаємодії системи освіти та ринку праці стає все більш очевидною не лише для випускників вузів та їх роботодавців, а й для організацій, які повинні регулювати цю взаємодію.

Аналіз останніх публікацій. Проблеми ринку праці та освітніх послуг із урахуванням специфіки їх взаємодії й елементи державного регулювання зазначених ринків, досліджені у роботах багатьох сучасних вчених. Зокрема аналіз європейської політики зайнятості, проблем функціонування та регулювання ринку праці містяться у роботах Т.Ткаченко, Л.Лісогор, Е.Лібанової, В.Сердюковоі та інших. Міжнародний досвід та практика щодо налагодження партнерських відносин між бізнесом і державою у сфері освіти, вивчають Л.Ільіч, А.Заболотний, О.Осінкіна, Н.Лещенко. Питанням розвитку освіти дорослих у зарубіжних країнах присвячені дослідження О.Грішновой, С.Коваленком, О.Огіенко та інших.

Аналіз останніх публікацій дозволяє стверджувати, що дослідниками висвітлюються різні проблеми управління якістю освітніх послуг гармонізації ринків освітніх послуг і праці: державне регулювання, стратегічне планування, формування партнерських відносин, модернізація освітніх програм і системи освіти в цілому. Однак, практично недослідженими залишаються питання гармонізації та регулювання цих ринків на основі формування економічного механізму управління їх якістю.

Метою статті є вивчити та узагальнити досвід країн Європи щодо інноваційних та традиційних підходів для вирішення актуальної проблеми регулювання взаємодії освіти і ринку праці та обґрунтувати необхідність регулювання взаємодії ринків освітніх послуг та праці на основі вдосконалення економічного механізму управління якістю.

Виклад основного матеріалу. Освіта завжди була особливою функцією суспільства й держави, спрямованою на формування та розвиток соціально-значущих якостей кожної людини як члена суспільства так і громадянина держави. Через освіту здійснюється вплив на формування свідомості суспільства, регулюються процеси свідомого саморозвитку громадян. Як соціальне і культурне явище освіта є атрибутом людства, невід’ємним його супутником у поступальному русі еволюційного розвитку.

Сьогоднішні зміни у сучасному житті, перш за все в економіці, супроводжуються тенденцією включення вищої освіти до сфери освіти де формуються економічні відносини. Складність цього процесу обумовлена самою природою вищої освіти, яка не тільки забезпечує відтворення висококваліфікованих професійних кадрів, а й реалізує багато інших функцій: соціальну мобільність, нарощування інтелектуального потенціалу суспільства, поширення найбільш соціально значущих культурних норм та ін.

Розвиток світової і національної економіки у сучасних умовах значною мірою визначається їх здатністю виробляти, використовувати і комерціалізувати нові знання і технології. Інновації виступають ключовим фактором економічного розвитку, забезпечуючи понад 50% світового економічного зростання. Ринок праці і ринок освітніх послуг є об'єктами, керованими із боку держави, у той же час виступає суб'єктом обох ринків. За допомогою державного регулювання можна сформувати соціально-економічний механізм взаємодії ринків праці та освітніх послуг. Підвищення рівня освіти працівників є невід'ємним компонентом постіндустріального суспільства. Людина із її властивостями перетворюється на провідну складову багатства. Посилення основ соціально-економічного прогресу полягає у розвитку державою системи навчання, наукових і технічних досліджень, професійної освіти та культури, а також всебічній підтримці важливих сфер життя людини і розробці відповідного соціально-економічного законодавства.

Формування економіки, заснованої на знаннях, вимагає випереджаючого розвитку освітньої сфери, зокрема професійної. На думку вчених, приріст ВВП на 1% вимагає приросту працівників із професійно-технічною освітою на 3,2% [1]. У країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) обсяги капіталовкладень у нематеріальні активи формують національні бази знань, у тому числі у професійній підготовці кадрів, наукових дослідженнях, патентування та ліцензування, програмне забезпечення для обчислювальних систем, маркетингу, дорівнює, а іноді і перевищує капіталовкладення в основні фонди. Світовий досвід свідчить, що найбільш стійка економіка країн, в яких спостерігається неухильне збільшення частки високоосвічених і висококваліфікованих працівників.

Досвід розвинених країн показує, що позитивна дія освіти на розвиток економіки та рівень життя людей позначається у разі, якщо працівники із високим рівнем освіти та кваліфікації мають високі споживчі стандарти життя. Низька якість робітничих кадрів за професійно-кваліфікаційними характеристиками, невідповідність їх критеріям сучасної конкурентної боротьби, непідготовленість персоналу до роботи у нових умовах може стати однією із найсерйозніших перешкод для забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.

В епоху формування економіки знань посилення інтеграції ринків освітніх послуг і праці є найважливішим чинником успішного соціально-економічного розвитку. Бізнес та освіта перестають бути самодостатніми і все більше залежать один від одного. Знання є безперечним фактором успіху функціонування будь-якої господарської системи як на мікро-, макро-, так і на глобальному рівні. Одним із основних умов успішного розвитку підприємств стає постійне вдосконалення та модифікація людського потенціалу засобами системи освіти. Тому для вирішення кадрових, соціально-економічних і регіональних проблем реального і фінансового секторів економіки необхідні розвиток і модернізація існуючої системи підготовки кадрів, пошук нових технологій інтеграції навчальних закладів і підприємств.

Стратегічним орієнтиром в освітній політиці повинна стати ідея формування нового покоління людей із інноваційним, творчим типом мислення [2]. Реалізація ж якісних параметрів зростання, пов'язаних із людським капіталом, і в першу чергу, із його освітнім потенціалом є необхідною умовою створення конкурентоспроможної на світовому рівні економіки. Не менш важливо, щоб вища школа як найважливіший соціальний сектор суспільства перетворилася у привабливу і відкриту сферу для інвестицій. Це багато в чому залежить від інноваційного характеру освітньої сфери, від рівня інтеграції наукової, освітньої та виробничої діяльності.

Слід сказати, що забезпечення економічного зростання багато у чому визначається кадровим потенціалом, рівнем його підготовки, кваліфікації та освіти [3]. Сьогодні перед освітою стоїть складне завдання – забезпечити постійну адаптацію людини до змін у навколишньому світі, створити систему безперервної освіти. Тільки таким чином можна забезпечити високу конкурентоспроможність національної вищої школи в умовах глобалізації, щоб вона сприяла просуванню своєї країни на міжнародному ринку праці, стала провідним елементом сучасної геополітики та засобом успішної реалізації економічної стратегії держави.

Варто також активізувати участь навчальних закладів у вирішенні проблеми подолання дисбалансу ринку освітніх послуг та ринку праці, забезпеченні економіки країни висококваліфікованою робочою силою. І знову ж таки слід впроваджувати світовий досвід, коли маркетингові служби, вивчають потреби ринку праці, вимоги роботодавців, стають невід'ємною складовою навчального закладу.

Не можна обійти і таку причину дисбалансу на ринку праці, як вплив особистісних факторів, таких, як низький рівень обізнаності абітурієнтів, студентів і випускників шкіл про стан і динаміку ринку праці та попит на конкретні спеціальності; вибір «престижних» спеціальностей без урахування реальних можливостей працевлаштування після закінчення навчання.

На нашу думку, гарантоване працевлаштування всіх випускників не відповідає принципам ринкової економіки. Роботодавець має право вибрати кращого фахівця, і держава не повинна нав'язувати йому випускників, порушуючи права інших претендентів. Завдання держави – сприяти конкурентоспроможності випускників на ринку праці, освоєння ними сучасних професійних знань й умінь, психологічно підготувати їх до конкуренції на ринку праці.

Роботодавці зацікавлені сьогодні не тільки у робітниках або фахівців, а перш за все у висококваліфікованих фахівцях, які володіють новітніми технологіями, знають сучасну техніку та обладнання. І завдання навчальних закладів – підготувати таких фахівців.

З огляду на європейський досвід, слід обов'язково прийняти умови, коли соціально орієнтована ринкова економіка підтримує високі темпи економічного зростання і розумний рівень соціального захисту та соціального консенсусу.

Для створення ринку науково-освітніх послуг на європейських засадах необхідно забезпечити:

• підвищення якості освіти;

• введення культури самоосвіти та освіти впродовж життя;

• стимулювання розвитку творчих навичок, прояву індивідуальних здібностей, талантів людей;

• підвищення рівня розуміння студентами того, що знання, які вони отримають, допоможуть у майбутній кар'єрі.

Висновки. За результатами проведеного аналізу встановлено, що економічний розвиток країни у значній мірі залежить від наявності утвореної та кваліфікованої робочої сили та технологічних удосконалень, що підвищують продуктивність праці. Аналіз особливостей функціонування ринків праці та освітніх послуг свідчить про недосконалість існуючого механізму їх взаємодії. Одним із напрямків регулювання взаємодії ринків освітніх послуг і праці є вдосконалення економічного механізму управління якістю освітніх послуг. Дієвими інструментами економічного механізму регулювання інтересів партнерів у системі освіти повинні стати підвищення якості освіти шляхом прогнозування структури спеціальностей, дослідження вимог ринку праці до компетенції випускників, фінансування навчальних закладів за результатами діяльності, аудиту якості освітніх послуг.

Сьогодні перед наукою та освітою ставляться принципово нові завдання. Головна із них полягає у тому, щоб наукові та освітні організації перетворити в активних учасників інноваційного процесу, дієвих стимуляторів розвитку продуктивних сил. Реалізація такого підходу неможлива без вдосконалення діючих форм інтеграції та впровадження нових перспективних моделей співпраці науки та освіти із виробництвом. Саме ефективна інтеграція сфер економіки (науки, освіти і виробництва), як переконливо доводить світовий досвід, забезпечує провідні позиції країн у міжнародній конкуренції, підвищує науково-технологічний потенціал та ефективність економічних процесів.

Список використаних джерел

1. Лавриненко Л.М. Вплив ринку освітніх послуг на розвиток економіки та ефективність функціонування ринку праці // Public communication in science: philosophical, cultural, political, economic and IT context: Collectionof scientific papers «ΛΌГOΣ» with Proceedingsof the International Scientific and Practical Conference (Vol.1), May 15, 2020. – Houston, USA: European Scientific Platform. – Р. 50-52.

2. Лавриненко Л.М. Світовий досвід професійного навчання та розвитку персоналу // Управління соціально-економічними трансформаціями господарських процесів: реалії і виклики: збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції (м.Мукачево, 18-19 квітня 2019 р.). – Мукачево. МДУ: 2019. – С. 326-329.

3. Лавриненко Л.М. Проблеми формування інфраструктури ринку праці в Україні й вдосконалення розвитку його інститутів // Eurasian scientific congress. Abstractsof the 2^nd International scientific and practical conference. Barca Academy Publishing. Barcelona, Spain. – 2020. – P. 488-492.

Reference

1. Lavrynenko L.M. Vplyv rynku osvitnikh posluh na rozvytok ekonomiky ta efektyvnistʹ funktsionuvannya rynku pratsi // Public communication in science: philosophical, cultural, political, economic and IT context: Collectionof scientific papers «LÓHOS» with Proceedingsof the International Scientific and Practical Conference (Vol.1), May 15, 2020. – Houston, USA: European Scientific Platform. – R. 50-52.

2. Lavrynenko L.M. Svitovyy dosvid profesiynoho navchannya ta rozvytku personalu // Upravlinnya sotsialʹno-ekonomichnymy transformatsiyamy hospodarsʹkykh protsesiv: realiyi i vyklyky: zbirnyk tez dopovidey Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi (m.Mukachevo, 18-19 kvitnya 2019 r.). – Mukachevo. MDU: 2019. – S. 326-329.

3. Lavrynenko L.M. Problemy formuvannya infrastruktury rynku pratsi v Ukrayini y vdoskonalennya rozvytku yoho instytutiv // Eurasian scientific congress. Abstractsof the 2nd International scientific and practical conference. Barca Academy Publishing. Barcelona, Spain. – 2020. – P. 488-492.