EN



МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ РІВНЯ КАПІТАЛІЗАЦІЇ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ


УДК 330.14

 

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ РІВНЯ КАПІТАЛІЗАЦІЇ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ

 

DOI: 10.36994/2707-4110-2021-4-31-11

 

Нестеренко С.С., к.е.н., доцент, директор Інституту економіки та менеджменту Університету «Україна»[1]

 

Мета дослідження – обгрунтування методичних підходів до оцінки рівня капіталізації лісогосподарського комплексу на основі визначених критеріїв та індикаторів сталого розвитку. Методи дослідження. У дослідженні використовувалися такі методи: узагальнення та аналізу причинно-наслідкових зв’язків; порівняльного економічного та правового аналізу; аналітичного групування; експертних оцінок; прогностики. Результати досліджень. В статті визначено методологічні підходи до оцінки рівня капіталізації лісогосподарського комплексу, які заключаються, насамперед, у формуванні критеріальної та індикаційної бази оцінки. Перший підхід передбачає використання європейських критеріїв та індикаторів сталого розвитку лісової сфери, розрахунок за яким здійснити достатньо складно в аспекті визначення окремих показників. Другий підхід передбачає використання критеріїв та індикаторів Державної програми «Ліси України» на 2010-2015 роки, за якими необхідно було б здійснювати розвиток (підвищувати капіталізацію) лісогосподарського комплексу. Автором здійснено аналіз виконання запланованих заходів Державної програми «Ліси України» на 2010-2015 роки, згідно якого суттєво недовиконувалися показники розвитку (процесу капіталізації) лісогосподарського комплексу в частині підвищення рівня лісистості та ефективності управління лісовим господарством. Доведено, що здійснити повноцінну капіталізацію лісових ресурсів без залучення приватного капіталу буде неможливо, прикладом чого можуть бути розпочаті подібні інвестиційні процеси у сфері використання земельних ресурсів. Обгрунтовано низький рівень платежів за спеціальне використання лісових ресурсів та відсутність плати за екосистемні послуги лісового господарства, що стає додатковою перепоною для впровадження процесів капіталізації в лісогосподарський комплекс.

Ключові слова: капіталізація, лісогосподарський комплекс, критерії та індикатори, конкурентоспроможність, лісові ресурси.

 

METHODOLOGICAL APPROACHES TO THE ASSESSMENT OF THE LEVEL OF CAPITALIZATION OF THE FORESTRY COMPLEX

Nesterenko S.S., Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Director of the Institute of Economics and Management of the University "Ukraine"

 

The purpose of the study is to substantiate methodological approaches to assessing the level of capitalization of the forestry complex on the basis of certain criteria and indicators of sustainable development. Research methods. The following methods were used in the study: generalization and analysis of causal relationships; comparative economic and legal analysis; analytical grouping; expert assessments; prognosis. Research results. The article identifies methodological approaches to assessing the level of capitalization of the forestry complex, which consist primarily in the formation of criteria and indications for evaluation. The first approach involves the use of European criteria and indicators of sustainable development of the forest sector, the calculation of which is quite difficult in terms of determining individual indicators. The second approach involves the use of criteria and indicators of the State Program "Forests of Ukraine" for 2010-2015, according to which it would be necessary to develop (increase the capitalization) of the forestry complex. The author analyzes the implementation of the planned measures of the State Program "Forests of Ukraine" for 2010-2015, according to which significantly underperformed indicators of development (capitalization process) of the forestry complex in terms of increasing forestry and forest management efficiency. It is proved that it will be impossible to fully capitalize forest resources without attracting private capital, an example of which can be initiated by similar investment processes in the field of land use. The low level of payments for the special use of forest resources and the lack of payment for ecosystem forestry services are justified, which becomes an additional obstacle to the implementation of capitalization processes in the forestry complex.

Key words: capitalization, forestry complex, criteria and indicators, competitiveness, forest resources.

 

Постановка проблеми. В умовах, що нині склалися в соціально-економічній системі України, оцінити капіталізацію лісового господарства неможливо, на наш погляд, об'єктивно та повноцінно через низький рівень розвитку інституціонального середовища, несформованість ринку природних ресурсів, відсутність достовірного обліку лісових ресурсів. Проте певні методологічні й методичні підходи до вказаної проблематики існують у лісогосподарській практиці, які ґрунтуються насамперед на методиці експертних оцінювань. Водночас практично відсутні дослідження питання стосовно визначення й обґрунтування конкретних показників рівня капіталізації лісогосподарської галузі, які безсумнівно сприятимуть формуванню критеріїв оцінювання конкурентоспроможності суб'єктів господарювання зокрема та лісового сектору економіки, в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Певні теоретичні доробки щодо формування системи показників рівня капіталізації лісогосподарського комплексу були проведені, в тому числі, і вітчизняними економістами, зокрема, І.К. Бистряковим, Р.Г. Дубасом, С.І. Соколенко, А.М. Сундуком, М.А. Хвесиком, Л.О. Шашулою та іншими  [1 - 7].

У царині природних ресурсів, за їх оцінками, найвищою капіталізацією відзначаються земельні ресурси, потім – водні й далі – лісові ресурси, тобто останні два види ресурсів недокапіталізовані через низьке значення відповідного показника. Так, наведені розрахунки ґрунтувалися лише на співвідношенні показників прибутковості до ринкової вартості того чи іншого природного ресурсу, величина якого достатньо умовна (визначається експертами за суб'єктивним характером).

Мета дослідження – обгрунтування методичних підходів до оцінки рівня капіталізації лісогосподарського комплексу на основі визначених критеріїв та індикаторів сталого розвитку.

Виклад основного матеріалу. Як вже нами зазначалося, сьогоднішні світові тренди свідчать про  необхідність залучення не лише сировинних ринків, але і фінансових (капіталів, нерухомості, екологічних товарів та послуг) при використанні, реалізації та купівлі природних, в тому числі і лісових ресурсів. І, власне їх капіталізація в площині трансформації в активи слугуватиме підставою для подібного включення. Аналогічний шлях вже пройдено у сфері банківської системи, металургійних та енергетичних виробництвах, інформаційних і комп’ютерних послугах та інших великих промислових, посередницьких та рітейлівських  компаніях.

На даний час процеси капіталізації лісогосподарської галузі не набули в теорії і практиці активної підтримки та відповідно реалізації. Загальновідомо, що капіталізація лісових ресурсів – це процес поступового нарощування вартості лісових ресурсів як основної складової лісового капіталу в результаті дії об’єктивних закономірностей просторового розвитку відповідної території та цілеспрямованого впливу системи заходів різного змісту щодо її зростання [1].

За розрахунками вчених [8] при існуючих умовах потенційна капіталізація природних ресурсів України становитиме: для земельних ресурсів - 10,8% водних - 10,3, лісових - 1,8%, що є надзвичайно низьким рівнем, при якому неможливо залучити фінансові ресурси в тому числі і в лісогосподарський комплекс. Здійснити капіталізацію лісових ресурсів без залучення приватного капіталу буде неможливо, прикладом чого можуть бути розпочаті подібні інвестиційні процеси у сфері використання земельних ресурсів. В результаті цих процесів агропромисловий вітчизняний комплекс стає інвестиційно привабливим, особливо в умовах відкритого ринку землі, що вже підтверджується показниками його зростання.

До того ж, як зазначають дослідники, в Україні спостерігається низький рівень платежів за спеціальне використання лісових ресурсів, обсяг який достатньо низький:  частка зазначених платежів у структурі зведеного бюджету становить лише 0,1%. Така ситуація, в свою чергу, стимулює вивіз офіційно не зареєстрованих круглих лісоматеріалів за кордон, обсяг яких не враховується, а відповідно – не надходять платежі за спеціальне використання лісових ресурсів в бюджет. Таке твердження ґрунтується на тому факту, що існує, наприклад, за дослідженнями окремих вчених, істотний потенціал зростання платежів за використання земельних ресурсів, співвідношення в яких між реальними і потенційними показниками суми рентних платежів становило в 2018 році 1 до 3, тобто лише третина платежів за спеціальне використання земельних ресурсів надходила у державний бюджет  [8].

Ще одним вагомим напрямом у сфері капіталізації лісогосподарського комплексу мають стати платежі за його екосистемні послуги. Нині під екосистемними послугами розглядають такі унікальні передумови, які можуть бути надані лісовими ресурсами для забезпечення переробки відходів, водорегуляції, виробництва якісної харчової продукції, зменшення забруднення тощо. Таким прикладом може слугувати інвестування коштів з муніципального бюджету Нью-Йорка в збереження лісових насаджень, які знаходяться у приміському водозбірному басейні та підвищують якість питної води для потреб населення. Тобто, альтернативою будівництва очисних споруд стало фінансування лісового господарства у вигляді платежів за екосистемні послуги, які заключалися у збереженні та покращенні стійкості лісових насаджень з метою підвищення їх водоочисних та водорегулюючих функцій. Розмір таких платежів в окремих випадках (на окремих територіях) може перевищувати сировинну цінність лісових ресурсів.

Таким чином, безумовно, в останні десятиліття в теорії і практиці економіки природокористування важливого значення набуває питання дослідження капіталізації природних, в тому числі й лісових ресурсів. Насамперед слід відзначити дві основні проблеми в таких дослідженнях, зокрема: методичні підходи щодо визначення рівня капіталізації лісової галузі та шляхи (інструменти, механізми) щодо її підвищення. Звичайно, одним із важливих чинників останнього вирізняється залучення довгострокових інвестицій приватного капіталу. Проте це достатньо ризиковий і законодавчо не врегульований процес в теперішніх умовах державної (комунальної) власності на лісові ресурси в нашій країні. Разом із тим необхідність і доцільність підвищення конкурентоспроможності лісової галузі безумовно має перспективу завдяки впровадженню механізмів капіталізації всіх лісових ресурсів (послуг та продуктів), особливо в регіональному аспекті.

Насамперед визначимо методичні підходи до оцінки лісогосподарського капіталу. Лісогосподарський капітал розглядається як сукупність всіх капіталів, пов'язаних з лісогосподарською діяльністю, що можна формалізувати у вигляд суми всіх складових: природний лісогосподарський капітал (він може бути розподілений на окремі складові); фізичний лісогосподарський капітал, що відображає вартість основних засобів лісогосподарського виробництва; людський капітал; соціальний капітал як сукупність інституційних відносин в системі лісогосподарської діяльності тощо.

Важливо виокремити з перерахованих саме найважливіший природний лісогосподарський капітал, до якого можна віднести:

- сировинні лісові ресурси як основний вид капіталу, що можна отримати в процесі експлуатації лісів;

- ресурси побічного і прижиттєвого користування лісом;

- ресурси земель лісогосподарського призначення;

- рекреаційні функції лісу та земель лісогосподарського призначення;

- ековідновлювальні функції лісу та земель лісогосподарського призначення.

Наведені складові ресурсів природного лісогосподарського комплексу можуть бути використані в залежності від конкретних ситуацій (місця розташування) і бути задіяні як джерело доходу галузі. Тобто, лісові ресурси трансформуються в лісогосподарський капітал при умові набуття ними економічної оцінки, яка представляє собою грошову форму економічних результатів використання лісових ресурсів у господарсько-виробничій діяльності лісогосподарського комплексу.

Таким чином, в проблемі оцінки рівня капіталізації лісогосподарського комплексу важливим і першочерговим є дослідження питання формування критеріальної та індикаційної бази як основи для контролю та оцінки процесів капіталізації.

На наш погляд, під поняттям критеріально-індикаційної бази капіталізації лісогосподарського комплексу розуміють такі основні категорії:

- це система критеріїв, за допомогою яких характеризується оцінка рівня лісогосподарського комплексу в загальній сукупності всіх соціо-еколого-економічних якостей;

- це система індикаторів, яка певним чином деталізує відповідні критерії і відображає кількісні показники окремих складових лісогосподарського комплексу.

В результаті дослідження звітної інформації щодо виконання резолюцій H1 та H2 Гельсінської конференції міністрів з питань захисту лісів у Європі по впровадженню критеріїв та індикаторів сталого розвитку лісової сфери [9] та на основі визначених вітчизняними вченими найбільш вагомих чинників ефективного використання лісових ресурсів і розвитку вітчизняного лісогосподарського комплексу в цілому [10 - 11], нами удосконалена критеріально-індикаційна база щодо оцінки та контролю за процесами капіталізації лісових ресурсів, яка представлена в таблиці 1.

Слід зауважити, що наведена критеріально-індикаційна база для оцінки рівня капіталізації лісогосподарського комплексу є комплексним та узагальненим за всіма напрямами функціонування лісового господарства методичним підходом, який має єдиний недолік – надзвичайна складність при визначенні в натуральному вимірі окремих запропонованих індикаторів. Розрахунки за наведеними показниками можливо здійснити лише в межах окремих земельних ділянок, в тому числі за допомогою залучення науковців з різних сфер діяльності. Тому, виникає необхідність удосконалення або спрощення критеріально-індикаційної бази для оцінки рівня капіталізації лісогосподарського комплексу.

На основі вже завершеної Державної цільової програми «Ліси України» на 2010-2015 роки [12], сформуємо систему стратегічних заходів (критеріїв) та наведемо оцінку відповідних показників (індикаторів) в натуральному виразі, за якими необхідно було б здійснювати розвиток (підвищувати капіталізацію) лісогосподарського комплексу відповідно до зазначеного програмного документу в недалекому минулому.

На наш погляд, більшість із запланованих заходів в даній програмі корелюється з необхідними для капіталізації лісової галузі напрямами, інформація про що відображена в таблиці 2. Оскільки сумніватися у професійності розробників зазначеної програми не має підстав, будемо вважати, що заплановані для досягнення показники реально було виконати у зазначені терміни та у визначених обсягах.

На жаль, частина із запланованих показників фактично не була виконана в повному обсязі, окрім заходів щодо нарощування ресурсного і екологічного потенціалу лісів та раціонального використання лісових ресурсів [46]. Порівняння запланованих і фактичних результатів вказаної Програми є підставою для  певних висновків, зокрема:

- щонайперше, спостерігається надзвичайно низький рівень фактичного виконання обсягів лісорозведення (20% виконання плану) та площі земель лісогосподарського призначення, на якій проведена інвентаризація лісів (18%);

- в критерії щодо підвищення рівня лісистості спостерігається як фактичне недовиконання обсягів лісорозведення (20%), так і площі земель, що надана у постійне користування для ведення лісового господарства (85%), що в середньому формує недовиконання планових показників по даному критерію 52,5%;

- в критерії щодо нарощування ресурсного і екологічного потенціалу лісів відзначається позитивний рівень виконання запланованих обсягів площі відтворених лісів (114%), загального запасу заготовленої продукції під час проведення рубок з оздоровлення лісів (124%) та певне невиконання запланованого обсягу площі лісів, на яких проведено рубки з метою формування і оздоровлення лісів (86%), що в середньому формує перевиконання планових показників по даному критерію 108%;

- в критерії щодо підвищення стійкості лісових екосистем, забезпечення охорони і захисту лісівспостерігається низький рівень площ, на яких проведено лісозахисні заходи (56%), але в той же час відзначається понадплановий обсяг протяжності створених протипожежних розривів та мінералізованих смуг (121%), що в середньому формує недовиконання планових показників по даному критерію  88,5%;

- в критерії щодо раціонального використання лісових ресурсів спостерігається надзвичайно високий рівень фактичного виконання обсягів протяжності збудованих, реконструйованих і відновлених доріг лісогосподарського призначення (172%), який разом із достатньо задовільним показником щодо обсягів заготовленої під час проведення рубок головного користування ліквідної деревини (96%) в середньому формує перевиконання планових показників по даному критерію 134%;

- в критерії щодо підвищення ефективності управління лісовим господарством спостерігається низький рівень виконання площі земель, на якій проведена інвентаризація лісів (18%) та певне перевиконання площі, на якій проведено базове лісовпорядкування (110%), що в середньому формує недовиконання планових показників по даному критерію  64%.

Таким чином, узагальнюючи проведені розрахунки, сформуємо таблицю 3, в якій наведемо ранжування рівня виконання капіталізації лісогосподарського комплексу за окремими критеріями в результаті реалізації останньої на сьогоднішній день затвердженої Державної цільової програми «Ліси України» на 2010-2015 роки.

Як бачимо, суттєво недовиконувалися показники розвитку (процесу капіталізації) лісогосподарського комплексі в частині підвищення рівня лісистості (виконання планових обсягів становило 52,5%) та ефективності управління лісовим господарством (виконання планових обсягів становило 64%). Це пов'язано, на наш погляд, з надзвичайно великими витратами, необхідними для реалізації такої стратегічної мети як підвищення рівня лісистості та ефективності управління лісовим господарством, фінансових ресурсів для виконання якої в недалекому минулому та на сьогоднішній день в галузі не вистачає, оскільки, як вже зазначалося, фінансування в ній відбувається за залишковим методом, а залучення додаткових коштів в лісогосподарський комплекс обмежено відсутністю в державі правових, інституційних та інших умов щодо можливості залучення лісових ресурсів як активів до фінансового ринку.

Крім того, ефект від вказаних напрямів капіталізації мав виявлятися в довгостроковій перспективі, на відміну від інших напрямів, що певним чином слугувало псевдооб'єктивною підставою для керівництва галузі щодо відтермінування в часі виконання планових показників. В інших напрямах капіталізації обсяги щодо раціонального використання лісових ресурсів, нарощування ресурсного і екологічного потенціалу лісів та підвищення стійкості лісових екосистем, забезпечення охорони і захисту лісів було виконані в запланованих об’ємах та, в окремих аспектах навіть перевиконано.

Список використаних джерел

1. Сундук А. М., Шашула Л.О. Капіталізація природних ресурсів як фактор розвитку фінансової системи України. Проблеми розвитку малих відкритих економік : матеріали виступів Всеукраїнського форуму з проблем міжнародних економічних відносин (в онлайн форматі), м. Житомир. 18 квітня 2018 р., Житомир : ЖДТУ. С. 136-138.

2. Бистряков І. К. Територіальний природно-ресурсний капітал у забезпеченні конкурентоспроможності економіки України. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2014.№ 3(107). С. 200- 209.

3. Дубас Р.Г. Оценка возможностей капитализации лесохозяйственной деятельности в Украине на основе матрично-параметрических представлений. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2014. № 7. С. 69-75.

4. Капіталізація природних ресурсів : монографія / зазаг. ред. д.е.н., проф., акад. НААН М.А. Хвесика. Київ : ДУ ІЕПСР НАН України, 2014. 268 с.

5. Соколенко С.І. Підвищення конкурентноздатності економіки областей заходу та півдня України на основі формування нових виробничих систем (кластерів) Київ : Логос, 2005. 238 с.

6. Капіталізація економіки України / [В. М. Геєць, А. А. Гриценко та ін.]; під ред. В. М. Гейця. Київ : Ін-т екон. та прогнозув., 2007. 220 с.

7. Бистряков І., Пилипів В., Луців О. Капіталізація природних ресурсів: механізми залучення інвестицій у сталий розвиток. Економіст. 2013. № 10. С. 38-41.

8. Хвесик М., Сундук А. Економіка і природні ресурси: можлива взаємодія. URL:https://ukurier.gov.ua/uk/articles/ekonomika-i-prirodni-resursi-mozhliva-vzayemodiya/

9.  Follow-up Reports on the Ministerial Conferences on the Protection of Forests in Europe: Vol. II: Sustainable Forest Management in Europe. Special Report on the Follow-up on the Implementation of Resolutions H1 and H2 of the Helsinki Ministerial Conference. – Lisbon: Ministry of Agriculture, Rural Development and Fisheries of Portugal, 1998. – 274 p15.

10. Кравець П.В. Критерії та індикатори сталого управління лісами України / П.В. Кравець, П.І. Лакида // Науковий вісник НЛТУ України. – Львів, 2002. – Вип. 15.7. – С. 146-158. 

11. Критерії та індикатори сталого розвитку лісової галузі України. Методичні рекомендації з питань ведення та управління лісовим господарством / За ред. академіка УААН О.І. Фурдичка. - К: Нора-прінт, 2003. - 138 с.

12. Державна цільова програма «Ліси України» на 2010-2015 роки:  Постанова Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 р. за №977:Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ України за №1364 від 28.12.2011 //Офіційний вісник України. – 2009. –  № 72. – С. 5-7.

 

References

1. Sunduk A. M., Shashula L.O. Kapitalizatsiya pryrodnykh resursiv yak faktor rozvytku finansovoyi systemy Ukrayiny. Problemy rozvytku malykh vidkrytykh ekonomik : materialy vystupiv Vseukrayinsʹkoho forumu z problem mizhnarodnykh ekonomichnykh vidnosyn (v onlayn formati), m. Zhytomyr. 18 kvitnya 2018 r., Zhytomyr : ZHDTU. S. 136-138.

2. Bystryakov I. K. Terytorialʹnyy pryrodno-resursnyy kapital u zabezpechenni konkurentospromozhnosti ekonomiky Ukrayiny. Sotsialʹno-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrayiny. 2014.№ 3(107). S. 200- 209.

3. Dubas R.H. Otsenka vozmozhnostey kapytalyzatsyy lesokhozyaystvennoy deyatelʹnosty v Ukrayne na osnove matrychno-parametrycheskykh predstavlenyy. Naukovyy visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. 2014. № 7. S. 69-75.

4. Kapitalizatsiya pryrodnykh resursiv : monohrafiya / zazah. red. d.e.n., prof., akad. NAAN M.A. Khvesyka. Kyyiv : DU IEPSR NAN Ukrayiny, 2014. 268 s.

5. Sokolenko S.I. Pidvyshchennya konkurentnozdatnosti ekonomiky oblastey zakhodu ta pivdnya Ukrayiny na osnovi formuvannya novykh vyrobnychykh system (klasteriv) Kyyiv : Lohos, 2005. 238 s.

6. Kapitalizatsiya ekonomiky Ukrayiny / [V. M. Heyetsʹ, A. A. Hrytsenko ta in.]; pid red. V. M. Heytsya. Kyyiv : In-t ekon. ta prohnozuv., 2007. 220 s.

7. Bystryakov I., Pylypiv V., Lutsiv O. Kapitalizatsiya pryrodnykh resursiv: mekhanizmy zaluchennya investytsiy u stalyy rozvytok. Ekonomist. 2013. № 10. S. 38-41.

8. Khvesyk M., Sunduk A. Ekonomika i pryrodni resursy: mozhlyva vzayemodiya. URL:https://ukurier.gov.ua/uk/articles/ekonomika-i-prirodni-resursi-mozhliva-vzayemodiya/

9. Follow-up Reports on the Ministerial Conferences on the Protection of Forests in Europe: Vol. II: Sustainable Forest Management in Europe. Special Report on the Follow-up on the Implementation of Resolutions H1 and H2 of the Helsinki Ministerial Conference. – Lisbon: Ministry of Agriculture, Rural Development and Fisheries of Portugal, 1998. – 274 p15.

10. Kravetsʹ P.V. Kryteriyi ta indykatory staloho upravlinnya lisamy Ukrayiny / P.V. Kravetsʹ, P.I. Lakyda // Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny. – Lʹviv, 2002. – Vyp. 15.7. – S. 146-158.

11. Kryteriyi ta indykatory staloho rozvytku lisovoyi haluzi Ukrayiny. Metodychni rekomendatsiyi z pytanʹ vedennya ta upravlinnya lisovym hospodarstvom / Za red. akademika UAAN O.I. Furdychka. - K: Nora-print, 2003. - 138 s.

12. Derzhavna tsilʹova prohrama «Lisy Ukrayiny» na 2010-2015 roky: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 16 veresnya 2009 r. za №977:Iz zminamy, vnesenymy z·hidno z Postanovoyu KM Ukrayiny za №1364 vid 28.12.2011 //Ofitsiynyy visnyk Ukrayiny. – 2009. – № 72. – S. 5-7.

 

 

 

[1] © С.С. НЕСТЕРЕНКО

© Вісник Університету «Україна», № 4(31), 2021

Науковий журнал «Вісник Університету «Україна»
Всі матеріали на сайті захищені згідно законодавства України