СУТНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ
УДК 336.13.02
СУТНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ
DOI: 10.36994/2707-4110-2022-6-33-11
Антоненко О.С., магістранка, Університет «Україна» [1]
Анотація. У статті проаналізовано сутність фінансової системи країни та особливості її формування. Визначено структуру фінансової системи, її складові елементи та шляхи вдосконалення на основі європейського досвіду. Пропонується реформувати фінансову систему і, насамперед, у державних фінансах, зокрема бюджетної та податкової систем, бюджетної та фіскальної децентралізації, що дасть змогу удосконалити систему державних фінансів і на їх основі реформувати фінанси всіх сфер, підрозділів і підсистем: фінанси суб'єктів господарювання, фінанси громадян, страхування, фінансовий ринок. На сьогоднішній день питання фінансової системи є вкрай актуальне, оскільки не в повній мірі виконує покладені на неї завдання щодо належного фінансового забезпечення потреб економіка. Вся фінансова система є єдиним цілим організмом на державному рівні, і якщо хоча б одна ланка чи підсистема порушує фінансове законодавство, то, відповідно, порушує всю цілісність системи. Обґрунтовано проблеми фінансової системи України, а також необхідність її збалансування.
Ключові слова: фінансова система, структура, фінансовий контроль, проблеми, перспективи розвитку.
THE ESSENCE OF THE FINANCIAL SYSTEM UKRAINE AND WAYS OF ITS IMPROVEMENT
Antonenko O.S., master's degree, University "Ukraine"
Abstract. The article analyzes the essence of the country's financial system and the peculiarities of its formation. The structure of the financial system, its constituent elements and ways of improvement based on European experience are defined. It is proposed to reform the financial system and, first of all, in state finances, in particular the budget and tax systems, budget and fiscal decentralization, which will make it possible to improve the system of state finances and, on their basis, to reform the finances of all spheres, subdivisions and subsystems: finances of economic entities, finances citizens, insurance, financial market. Today, the issue of the financial system is extremely relevant, as it does not fully fulfill the tasks assigned to it regarding the proper financial provision of the needs of the economy. The entire financial system is a single whole organism at the state level, and if at least one link or subsystem violates financial legislation, then, accordingly, it violates the entire integrity of the system. The problems of the financial system of Ukraine, as well as the need to balance it, are substantiated.
Keywords: financial system, structure, financial control, problems, development prospects.
Постановка проблеми. В умовах трансформаційних перетворень особливої актуальності набуває економічна стабільність країни, важливим інструментом впливу якої є функціонування фінансової системи. Саме фінансова система сприяє побудові ефективної фінансової політики, націленої на економічне зростання й покращення добробуту населення. Створення досконалої фінансової системи держави - одна з основних умов функціонування економіки.
Фінансова система держави є відображенням форм і методів конкретного використання фінансів в економіці. Держава, використовуючи фінансові методи, може регулювати темпи й пропорції розвитку окремих галузей економіки. Для цього використовується, насамперед, податковий механізм. Надаючи податкові пільги, вона сприяє збільшенню власних фінансових ресурсів підприємств, розширенню їх фінансових можливостей. Здійснюючи регулювання темпів розвитку певних галузей економіки, держава може створювати сприятливий інвестиційний клімат для залучення зовнішніх джерел фінансування, а також ресурсів банківської системи та населення. Сприятливий інвестиційний клімат можна запроваджувати, зокрема, шляхом надання привілеїв в імпорті, створення офшорних зон, технополісів, спеціальних економічних зон. Проблема нестабільності фінансової системи України має досить специфічні характеристики. З одного боку, кризові явища пов’язані з моделлю економічного розвитку держави та можливостями здійснення відчутних економічних реформ, з іншого - нестабільність характеризується проблемами внутрішньої та зовнішньої боргової залежності країни. Проблеми стабілізації та оздоровлення фінансової системи України - це зараз найбільш актуальні для держави питання.
Сьогодні в умовах війни актуальним стало створення й реальних стартових передумов структурної перебудови економіки та відновлення інвестиційного процесу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останніми роками питання дослідження стану, проблемних питань та розвитку фінансової системи України були в центрі уваги багатьох вітчизняних науковців та економістів-практиків, зокрема О.Д. Василик, А.Г. Завгородній, Т.І. Єфименко, В.В. Коваленко, В.П. Кудряшов, О.О. Молдова, І.О. Луніна, В.М. Федосов та багато інших. Про це свідчить аналіз наукових праць останніх десятиліть, які переважно досліджували фінансовий сектор України та перспективи його розвитку. Зазначені аспекти слід розглядати відповідно до змін чинного фінансового законодавства, економічного та соціального стану держави.
Серед вагомих наукових досліджень зарубіжних вчених з питань сутності, розвитку та функціонування фінансової системи можна назвати праці Дж. Б’юкенена, А. Вагнера, Дж.М. Кейнса, П. Кругмана, П. Самуельсона, Дж. Стігліца, С. Фішера, М. Фрідмана, Дж. Хікса. Разом з тим на сучасному етапі розвитку фінансової науки виникає необхідність узагальнення підходів до визначення поняття фінансової системи та її інституційної складової з метою вдосконалення структури фінансової системи, як інструмента економічного розвитку.
Мета статті полягає у визначенні сутності, проблем і тенденцій розвитку фінансової системи України, дослідження основних складових фінансової системи. На основі зазначеної мети вирішуються такі завдання: узагальнення підходів до визначення поняття фінансової системи, визначення напрямів її забезпечення з урахуванням викликів та внутрішніх дисбалансів.
Виклад основного матеріалу дослідження. Ефективність організації фінансів та успішна реалізація фінансової політики значною мірою залежать від оптимальної будови та дієздатності фінансової системи, сутність якої полягає у забезпеченні діяльності та функціонування економіки країни як у цілому, так і в окремих її проявах. В умовах ринкових відносин важливого значення набуває усвідомлення економічної природи й суті фінансів і фінансової системи, їхньої об'єктивної необхідності, зв'язку з іншими економічними категоріями й ролі в економічній системі держави.
Вивчення фінансової системи України в умовах дії воєнного стану набуває особливого значення, оскільки від оптимального функціонування фінансової системи країни, залежить забезпечення фінансовими ресурсами різних сфер суспільного життя. Окрім цього, економіка країни повинна розвиватися та збільшувати свої темпи, це допоможе запобігти глобальній фінансовій кризі.
На сучасному етапі фінансова система України, як складова державного організму, характеризується наявністю багатьох проблем, які поглиблюють економічну нестабільність та соціальні конфлікти. Так, це наприклад, політична нестабільність, гальмування економічних, фінансово-кредитних, правових та суспільних реформ. При цьому слід враховувати не тільки військові дії, але й тіньову економіку яка приховує справжній економічно-фінансовий стан підприємств усіх форм власності. Тобто сьогодні перед фінансовою наукою постають важливі питання про напрями й засоби зміцнення фінансової системи, наповнення державного бюджету, зміцнення національної валюти тощо.
На сьогодні у фінансовій науці існує низка підходів до трактування визначення «фінансова система». Розглядаючи сутність фінансової системи за економічним підходом, важливо зазначити, що в основі визначення є «фінансова система як сукупність відокремлених, але взаємопов’язаних між собою сфер і ланок фінансових відносин, які відображають специфічні форми й методи обміну, розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту», проте доповнюється відповідною системою фінансових органів та інститутів [1, ст. 25]. Наявну присутність державного управління, бачимо у визначеннях: «фінансова система як сукупність відокремлених, але взаємопов'язаних між собою сфер фінансових відносин, що мають особливості в мобілізації та використанні фінансових ресурсів, відповідний апарат управління та правове забезпечення» [8, ст. 21], «сукупність фінансових відносин, що відображають форми та методи розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту» [3, ст. 30]. Проте, визначення фінансової системи через поняття сфер фінансових відносин, яке не є аналітичним поняттям першого порядку, потребує уточнень. Фінансова система дійсно включає відносини - фінансові, боргові, податкові та у сфері корпоративних прав, проте її основа - не відносини, а заощадження інституційних одиниць, які є взаємопов’язаними між собою фінансовими відносинами, а системоутворюючими елементами є не сфери фінансових відносин, а інституційні сектори економіки.
Структурний підхід до вивчення фінансової системи є досить поширеним серед вчених, причому до компонентів, окрім фінансових установ, включаються ще й інструменти та механізми, які створюють необхідні умови для перебігу фінансових процесів на внутрішньому та зовнішньому ринках [5 ст. 9]. За цим підходом вже більше враховуються міждержавний та глобальний рівні при визначенні особливостей функціонування фінансової системи.
За ринковим підходом під фінансовою системою розуміється, система економічних відносин і інститутів, пов'язаних процесом перерозподілу грошових накопичень між кредиторами і позичальниками у макроекономічному значенні цих термінів, тобто між економічними суб'єктами, у яких виникають вільні грошові кошти, і економічними суб'єктами, які відчувають потребу в грошових коштах. Так, О.П. Шитко розглядає фінансову систему як «сукупність фінансових інститутів і ринків, що оперують різними фінансовими інструментами, за допомогою яких відбувається передача грошей, кредитування та запозичення грошових коштів» [9, ст. 66].
Отже, фінансова система - це сукупність різноманітних видів фондів фінансових ресурсів, які є у розпорядженні держави. Реформування фінансів, обумовлене переходом до ринкової економіки, є досить складним, тривалим та суперечливим процесом. На даному етапі розвитку, в Україні фінансова система складається із внутрішньої будови та організаційної структури. Внутрішня будова складається зі сфер та ланок, і представлена такими складовими: державні фінанси, фінанси суб’єктів господарювання, міжнародні фінанси та фінансовий ринок (забезпечувальна сфера). До складу організаційної структури входять органи управління в сфері бюджету, контрольно-регулюючі, фінансові інститути та цільові фонди.
Західні вчені виділяють два концептуальних підходи до розуміння сутності фінансової системи в залежності від того, що є відправною точкою чи концептуальною основою фінансових відносин. За одним з них основою фінансової системи є діяльність фінансових інститутів, за другим – фінансові відносини нефінансових корпорацій та домогосподарств. Але, як правило, у більшості випадків фінансова система у західній літературі розуміється у вузькому значенні, як сукупність фінансових інститутів (ринки і посередники), через які домашні господарства, корпорації та уряд отримують фінансування їх діяльності та інвестують свої заощадження [7, ст. 44]. Саме в цьому значенні використовується термін financial system в англомовній літературі. Наприклад, такий авторитетний дослідник, як Р. Голдсміт визначає фінансову систему (використовуючи термін finansial structure) як сукупність фінансових інструментів, ринків та інститутів [17, ст. 86].
Фінансові системи держав можуть вирізнятися за структурою та функціями. Це зумовлено видами форм власності, політичними орієнтирами правлячих еліт, рівнем економічного розвитку держави тощо. Нині у світі нараховується понад 20 різних моделей фінансових систем окремих держав. За наявності певних відмінностей вони мають спільну основу в переліку окремих ланок.
У найбільш загальному вигляді визначення фінансової системи - це сукупність різноманітних фондів фінансових ресурсів, які створюються і використовуються в місцях їх акумулювання з певними намірами економічного і соціального розвитку. Таким чином, фінансова система, як і будь-яка система, являє собою перш за все комплекс взаємопов’язаних елементів, що мають однорідні характеристики [4, ст.43].
Світова фінансова система функціонує як сукупність міжнародних валютних кредитних і розрахункових відносин, пов’язаних між собою за допомогою взаємодії світових фінансових ринків, міжнародних фінансових інститутів, взаємозалежних між собою в певному порядку через світові фінансові потоки. Розглянемо окремі моделі світових фінансових систем.
Для американської моделі характерно те, що вона базується на індивідуалізмі її учасників та принципах лібералізму - заохочує підприємницьку активність та прагнення до збагачення найактивнішої частини населення. В той же час малозабезпеченим групам створюється прийнятний рівень життя за рахунок різних пільг і допомог. До елементів фінансової системи США належать: фінанси федерації, які включають федеральний бюджет, спеціальні фонди федерального рівня, фінанси державних підприємств; фінанси штатів, що мають власний бюджет, спеціальні фонди та фінанси підприємств, котрі знаходяться у власному штату; місцеві фінанси до яких входять місцеві бюджети, фінанси комунального господарства, різноманітні фонди [14].
Західноєвропейська модель менш уніфікована, крім британської - більш схожа до американської та скандинавської моделі держави загального добробуту. Західноєвропейську модель можна визначити як корпоративну, що базується на їх господарських, професійних, профспілкових та інших об’єднаннях, що реалізують свої групові інтереси через соціальні протести і зіткнення [2, ст.202-204].
Японській моделі характерно те, що соціальні зобов’язання беруть на себе общини, а не держава. Грошово-кредитна система Японії складається з банківської системи в яку входить Центральний банк Японії та комерційні банки, інші кредитні інститути. В Японії розвинені великі об’єднання банків та підприємств. На чолі цих груп стоїть місцевий банк, що об’єднує навколо себе великі промислові підприємства. Фінанси державних підприємств Японії входять до державного бюджету як спеціальні рахунки. Важливим є те що дані підприємства не займаються виробничою діяльністю, а тільки підтримують інфраструктуру [15].
Фінансова система країн із розвинутою економікою містить такі ланки: державний бюджет; територіальні фінанси; державний кредит та кредити місцевих органів влади; спеціальні фонди; фінанси суб’єктів господарювання. Країни з розвиненішими фінансовими системами мають вищі темпи економічного зростання, оскільки між рівнем їх розвитку та інтенсивністю економічного розвитку країн є тісний зв’язок. Фінансові системи допомагають мобілізувати заощадження, розподіляють інвестиційні ресурси, забезпечують страхування, розподіл та диверсифікацію ризиків, сприяють посиленню корпоративного контролю в країні. Через фінансові системи збирають і обробляють інформацію про інвесторів, інвестиційні проєкти. Це дає змогу ефективно розподіляти кошти, здійснювати нагляд і корпоративний контроль за розподіленими коштами [10, ст. 7-9].
Серед основних проблем фінансової системи України, слід відзначити неефективну систему державного регулювання, що унеможливлює сталість її розвитку. Одним із варіантів покращення стану фінансової системи країни може бути використання прогресивного світового досвіду провідних країн світу - Великобританії, Німеччини, Японії - у галузі створення єдиного регулятора фінансової системи. За допомогою останнього, можливим стане уникнення протиріч у сфері контролю за фінансами та сформує надійний базис для інтеграції України у світову фінансову систему, що є надзвичайно важливим для відновлення вітчизняної економіки після війни.
Фінансова система України за останні роки зазнала істотних змін, але багато з них не дістали відповідного відображення у законодавстві. Україна потребує чіткої правової та адміністративної основи управління податково - бюджетною сферою. Це означає, що всі функції та механізми такого управління (бюджетною та позабюджетною діяльністю) повинні у повному обсязі регламентуватися законами та нормативними актами. Державні кошти слід виділяти та витрачати лише за наявності відповідних на це правових повноважень. Можна зауважити, що ключова роль у забезпеченні ефективного функціонування фінансової системи належить державному бюджету, який виступає фактично координуючим центром, що в умовах ринкової економіки надає необхідну допомогу у формі бюджетних дотацій, субвенцій, субсидій, кредитів, гарантій та інше.
Окрім цього, ефективна організація бюджетної системи повинна ґрунтуватися на законодавчо встановлених, чітких, деталізованих процедурах, нормах та принципах організації фінансової системи. Так, у період війни відбулося багато змін, зокрема, будь-якому українському підприємству можна взяти кредит на суму 60 млн грн під 0%. З початку війни такі кредити від державних банків на загальну суму 1,1 млрд грн отримали 826 бізнесів. Уряд та Нацбанк проводять з банківським сектором відповідну роботу. Зокрема, 10 найбільших банків заявили про виділені ліміти на суму 40 млрд грн. 2,3 млрд грн держбанки вже видали фермерам [16].
Загалом станом на даний період Верховна Рада вже ухвалила закон, що передбачає спрощену систему оподаткування для великого бізнесу, скасування акцизів на пальне та зниження ПДВ, звільнення ФОП від плати єдиного соцвнеску та інше. Можна вважати, що такі стратегічні рішення сприятимуть розвитку бізнесу та неабияк покращать економічний стан країни.
На сьогоднішній день, однією з основних проблем нестійкості фінансової системи України є відсутність належного державного контролю. Оскільки останній - важлива функція держави, за допомогою якої забезпечуються умови для функціонування фінансової системи, дефіцит належного контролю призвів до зловживань та порушень у сфері фінансових відносин. У даному зв’язку обов’язковим має бути вдосконалення системи фінансового контролю за рахунок збалансування місцевих та державного бюджетів, досягнення самодостатності у фінансах окремих регіонів країни та галузей економіки, а також дотримання економічної безпеки держави. Все це може стати запорукою ефективного функціонування державних фінансів та посилить престиж країни перед світовою спільнотою. Більшість перевірок на сьогоднішній день носять фіскальний характер: на практиці найчастіше використовують перевірку або ревізію. Водночас зазначені методи дозволяють лише виявити фінансові порушення, констатувати негативні явища, але не дають можливості запобігти їм або детально дослідити причини їх виникнення. На сьогодні, фінансова система України не відповідає світовим стандартам, проте залежить від зовнішніх відносин, що провокує її трансформацію з урахуванням інтеграції до світового фінансового простору [13, ст.138-140]. В Україні держаний фінансовий контроль здійснюють Верховна Рада, Кабінет міністрів, Міністерство фінансів, Національний банк, Рахункова палата, Фонд державного майна України, Державна податкова служба України, Державна аудиторська служба України та інші державні органи згідно з чинним законодавством.
Негативним моментом у функціонуванні вітчизняної системи державного контролю необхідно зазначити проблему переважного використання заходів подальшого контролю. У світовій практиці процедури поточного та попереднього контролю вважаються найбільш дієвими, однак, ці види контролю в нашій країні є неврегульованими та слабкими [11, ст. 124-125]. Разом з тим варто відмітити, що неусвідомленість важливості проведення поточного та попереднього контролю як системою управління державними фінансами, так і керівниками підприємств, є також значною проблемою. Це ж стосується недосконалості діючих нормативно-правових документів та розміру штрафів, тому що їх сума за незаконне або нецільове використання бюджетних коштів менша за самі обсяги цих коштів і держава втрачає значні суми через зловживання посадових осіб, що призводить до збільшення порушень і нецільового використання бюджетних коштів.
На розвиток фінансової системи впливає безліч факторів, які потрібно враховувати з метою недопущення застою і кризових явищ. У цьому зв’язку необхідно налагоджувати та вдосконалювати механізми реалізації фіскальної, грошової і кредитної політик з метою забезпечення належного функціонування вітчизняної фінансово-кредитної системи. Водночас стратегія і тактика реформування фінансової системи повинна полягати у поступовій реструктуризації, яка передбачатиме подальшу трансформацію фінансів. Особливу увагу варто приділити налагодженню євроінтеграційного курсу в економічній політиці загалом. Звідси грошово-кредитна та бюджетно-податкова сфери мають бути орієнтовані на подолання кризових явищ в економіці України, а також пріоритетним є розроблення напрямів стимулювання інвестицій та залучення їх у вітчизняну економіку.
Таким чином, важливим завданням фінансової політики держави є створення фінансового ринку, що буде основним механізмом перетворення нагромаджень в інвестиції, перерозподілу капіталу та забезпечення прозорості фінансових потоків. Для цього необхідно значно підвищити ефективність державної фінансової політики щодо розвитку цінних паперів, товарного ринку, ринку колективних інвестицій, нагляду й контролю над інвестуванням пенсійних нагромаджень [6, ст.30-32]
Щодо перспектив розвитку фінансової системи України, слід зазначити, що їй необхідно ефективно імплементувати фінансовий механізм діяльності бюджетних установ, здійснювати перманентний пошук нових джерел фінансових ресурсів в умовах дефіциту бюджетних коштів, а також раціонально використовувати кошти, залучені за допомогою державного кредиту, зміцнюючи при цьому довіру до державних цінних паперів. І найголовніше - це економно витрачати бюджетні кошти та обов’язково посилити контроль за їх цільовим використанням.
Зараз багато вчених та практиків дійшли спільної думки, що існує три загальних проблеми фінансової системи України: по-перше, це відсутність системного підходу до забезпечення цілісності функціонування фінансової системи, по-друге, надто повільний темп реформ, нечітка визначеність із конкретним напрямом реформ, по-третє, нестабільність валютного курсу, коливання якого негативно впливає на іноземних інвесторів [12, ст. 458-460].
З огляду на це, основними шляхами вирішення проблем фінансової системи України є: розроблення стратегії розвитку фінансової системи України; удосконалення чинної законодавчої бази у сфері регулювання роботи ланок фінансової системи; підвищення ефективності використання бюджетних коштів, раціоналізація і упорядкування видатків соціального спрямування та посилення контролю за їх цільовим використанням; зміцнення фінансів суб’єктів господарювання з метою посилення мотивації до ефективної роботи, інвестиційної діяльності; динамічний розвиток інструментів та інфраструктури фінансових ринків; реформування системи оподаткування в напрямку послаблення податкового тиску; раціональне використання коштів, залучених з допомогою державного кредиту та зміцнення довіри до державних цінних паперів; формування групи потужних банків.
Актуальним у післявоєнний період буде вжиття більш дієвих та ефективніших заходів щодо зміцнення платіжної дисципліни та відповідальності суб’єктів підприємницької діяльності за своєчасне здійснення розрахунків та виконання договірних зобов’язань.
Висновки. У результаті узагальнення підходів до визначення поняття «фінансова система», можна виділити три основні підходи: економічний - сукупність економічних відносин між інституційними секторами економіки, структурний - сукупність складових компонентів економічного середовища, ринковий - сукупність економічних відносин та інститутів фінансового ринку.
На розвиток фінансової системи впливає чимало факторів, які потрібно вирішувати, щоб не допустити застою і кризових явищ. По-перше, налагодити функціонування грошової, кредитної, банківської систем. По-друге, всі сфери фінансів і їх ланок, діяльність органів та інститутів, які функціонують в сфері фінансів, необхідно вдосконалити. Стратегія і тактика реформування фінансів має полягати у поступовій реструктуризації, яка передбачатиме подальшу трансформацію. Слід звернути більше уваги на проблеми економічного розвитку та зростання, розробки законодавчо-нормативної бази. Єдиним способом збалансування фінансової системи є застосування системи міжбюджетних розрахунків, хоча в деяких випадках він неефективний. Першочерговим завданням розвитку фінансової системи в Україні є нарощування фінансового потенціалу банківської системи, створення групи потужних банків, зменшення податкового тиску, упорядкування фінансових потоків, початок структурно-інституційних перетворень банківської системи, ефективна реорганізація підприємств. На це повинні бути спрямовані всі зусилля органів законодавчої та виконавчої влади.
Отже, фінансова система є тією рушійною силою, яка забезпечує життя держави та підтримує розвиток усіх сфер та ланок господарства країни. Зараз фінансова система України знаходиться на етапі становлення та постійного розвитку, оскільки в країні йде війна. Найважливішими проблемами формування фінансової системи є: зміцнення фінансів суб’єктів господарювання з метою посилення мотивацій до ефективної роботи, інвестиційної діяльності; налагодження діяльності бюджетних установ, пошук нових джерел фінансових ресурсів в умовах дефіциту бюджетних коштів; реформа бюджетної системи, економне витрачання бюджетних коштів, посилення контролю за їх цільовим використанням; реформа системи оподаткування в напрямку послаблення тиску; зменшення кількості і розмірів відрахувань у державні цільові фонди, відокремлення їх від бюджету; раціональне використання коштів, залучених за допомогою державного кредиту, зміцнення довіри до державних цінних паперів та інші.
Так варто усвідомлювати, що в нинішніх умовах наша країна постійно взаємодіє з іншими країнами та результативність залежить від того, наскільки міцною є позиція нашої держави, наскільки стійкою є вона у фінансовому плані. Фінансова система - це перший крок, який забезпечить нам цю стійкість та надійність. Саме тому її удосконалення, впровадження чогось нового є дуже важливим для країни, адже від того, наскільки чітко все організовано залежатиме і кінцевий результат, який перш за все полягає у визнанні України як надійного партнера у співпраці та зайняття нею належного місця на світовій арені.
Список використаних джерел
1. Венгер В.В. Фінанси : навч. посіб. / В.В. Венгер. - К : Центр учбової літератури, 2019 р., 432 с.
2. Забедюк М.С. Особливості формування та функціонування фінансових систем зарубіжних країн. Економічний форум. 2015 р. № 1, С. 202-207.
3. Карпінський Б.А. Фінансова система : навч. посіб./ Б.А. Карпінський, О.В. Герасименко; 2-ге вид. – Львів : Магнолія Плюс, 2006 р.,. 272 с.
4. Кудряшов В.П. Державні фінанси в період проведення реформ. // Фінанси України. - 2018 р. № 1, С. 41-57.
5. Миргородська Л.О. Фінансові системи зарубіжних країн : навч. посіб. / Л.О. Миргородська. – К. : Центр учбової літератури, 2008 р., 320 с.
6. Обозна А.О., Клімова М.В. Проблеми і перспективи економічного розвитку України в умовах євроінтеграції.: Східна Європа: економіка, бізнес та управління 2017 р., С. 30-32.
7. Олійник О.О. Економічна сутність фінансової системи з погляду вітчизняної та західної науки / О.О. Олійник // Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції 2013 р. № 4., С. 41-46.
8. Романенко О.Р. Фінанси : підручник / О.Р. Романенко ; 4-те вид. – К : Центр учбової літератури, 2019 р., 312 с.
9. Шитко О.П. Фінансова система: підходи до визначення та кількісної оцінки / О.П. Шитко // Актуальні проблеми економіки. 2006 р. № 4., С. 66-73.
10. Шлапак О. В. Державні фінанси України в сучасних умовах: проблеми стабілізації та антикризового управління / О. В. Шлапак // Фінанси України 2020 р. № 4, С. 7-31.
11. Проблеми розвитку фінансової системи України та шляхи їх вирішення: монографія/ М.І. Карлін, Ю.В. Шулик, А.В. Кулай та ін.; за ред. д.е.н. проф. М.І. Карліна. – Луцьк: Вежа-Друк, 2014 р., 364 с.
12. Розвиток державних фінансів України в умовах глобалізації : кол. моногр. / Луніна І.О., Булана О.О., Фролова Н.Б. та ін.; за ред. д.е.н. І.О. Луніной; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». - Київ, 2014 р., 296 с.
13. Фінанси : підручник / І.О. Лютий, С.Я. Боринець, З.С. Варналій та ін. ; за ред. І.О. Лютого. - Київ : Видавництво Ліра-К, 2017 р., 720 с.
14. Фінансова система в США. URL: http://amerikos.com/usa/financial-s/
15. Фінансова система Японії. URL: http://japangid.ru/regulirovanie-runka-bankovskix-uslug/
16. Більше 800 підприємств скористалися підтримкою за програми «5-7-9%» з початку війни Свириденко, URL: https://ua.interfax.com.ua/news/economic/ 821625.html
17. Goldsmith R. Financial Structure and Development. New Haven: Yale University Press, 1969.
. References
1. Venher V.V. Finansy : navch. posib. / V.V. Venher. - K : Tsentr uchbovoyi literatury, 2019 r., st. 432
2. Zabedyuk M.S. Osoblyvosti formuvannya ta funktsionuvannya finansovykh system zarubizhnykh krayin. Ekonomichnyy forum. 2015 r. № 1, st. 202-207.
3. Karpinsʹkyy B.A. Finansova systema : navch. posib./ B.A. Karpinsʹkyy, O.V. Herasymenko; 2-he vyd. – Lʹviv : Mahnoliya Plyus, 200